Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (26)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Менструации нарушения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 105
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юрченко І. О.
Назва : Лікування гіперпролактинемії у дівчат з порушеннями менструального циклу [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Treatment of hyperprolactinemia of girls with menstrual disorders
Місце публікування : Art of Medicine. - 2021. - N 1. - С. 90-95 (Шифр АУ50/2021/1)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПОЛОВАЯ ЗРЕЛОСТЬ -- PUBERTY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оптимізувати тактику ведення порушень менструальної функції на тлі гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання з урахуванням основних етіопатогенетичних факторів. Матеріали та методи. Обстежено 94 дівчини у періоді становлення менструальної функції. Відповідно до тактики ведення дівчат було розподілено на клінічні групи: І (основна) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпролактинемії, проліковані із застосуванням запропонованого нами диференційованого підходу (n = 33); ІІ (порівняння) група - дівчата з порушеннями менструального циклу на тлі гіперпрола- ктинемії, проліковані за загальноприйнятою методикою (n = 31); ІІІ група - здорові дівчата (n = 30). Результати дослідження. Визначивши роль основних пошкоджуючих факторів, було розроблено алгоритм диференційованого підходу до лікування порушень менструальної функції в залежності від індексу маси тіла та рівнів тривожності. Після лікування рівень пролактину в середньому у дівчат І-ої групи знизився на 49,4 % та досяг нормальних показників, у той час як в ІІ-ій групі рівень пролактину в середньому зменшився тільки на 20,5% та його рівень у деяких пацієнток залишився дещо вищим верхньої границі норми. Разом з нормалізацією рівня пролактину вдалося досягти стійкої нормалізації менструальної функції у пацієнток, які були проліковані за допомогою запропонованого нами диференційованого підходу. Висновки. Дослідження показало, що ми вважаємо комплексну різноспрямовану терапію, направлену на усунення етіологічно сприятливих факторів, що викликали гіперпролактинемію як патологію гіпоталамо-гіпофізарних структур, головною тактикою в лікуванні й основою диференційованого підходу Objective: to optimize the management of patients with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia during puberty, taking into account the main etiopathogenetic factors of hyperprolactinemia. Materials and methods. The research covered 94 adolescent girls during the period of menstrual function. Participants were selected randomly. According to the management tactics the girls were divided into clinical groups: I (main) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured using our proposed differentiated approach (n = 33); II (comparison) group - girls with menstrual disorders on the background of hyperprolactinemia, cured with the conventional method (n = 31); III (control) group - healthy girls (n = 30). Organic pituitary pathology was excluded from all patients Given all the obtained data, we can conclude that complex multidirectional therapy aimed at eliminating the etiologically contributing factors that caused hyperprolactinemia, such as a pathology of hypothalamic-pituitary structures, is considered by us to be the main pathogenetic link in treatment and the basis of a differentiated approach. All of the above helps to restore hormonal homeostasis and menstrual function, reduces the duration of treatment, and prevents reproductive dysfunction of adult women in the future.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щербина М. О., Диннік О. О., Мамешина С. В.
Назва : Клінічний перебіг пубертатних маткових кровотеч залежно від маси тіла
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 226-230 (Шифр ПУ2/2011/73/4)
Предметні рубрики: Менструации нарушения
Маточное кровотечение
Вес тела
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щербина М. О., Чехунова А. О.
Назва : Аналіз клініко-анамнестичних даних і преморбідного фону при аденоміозі
Паралельн. назви :Аnalysis of clinical and anamnestic data and premorbid background in adenomyosis
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 102-107 (Шифр АУ37/2020/1)
MeSH-головна: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
Анотація: Мета дослідження – вивчити вплив клініко-анамнестичних аспектів, особливостей преморбідного фону на формування і перебіг аденоміозу. Матеріали та методи. У дослідження включено 160 пацієнток, з яких 130 – хворі на аденоміоз різного ступеня поширення (основна група). Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок. Середній вік хворих склав (39,5±5,7) року. Використовували клініко-анамнестичні дані та стан преморбідного фону і результати гістологічного дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. Серед пацієнток з аденоміозом значну частину становлять хворі, молодші 35 (28,8 %) років, які мали порушення менструального циклу (92,3 %) з періоду менархе за типом менорагії; патологію ендометрія (поліпи ендометрія – 37,7 %, гіперплазію ендометрія – 22,3 %); часті вишкрібання матки (78,5 %); ДЕК шийки матки (65 %); наявність пологів (49,2 %), які в 75 % випадків ускладнилися оперативними втручаннями; захворювання шлунково-кишкового тракту (57,7 %). Обтяжений гінекологічний і соматичний анамнез проявляється низьким індексом здоров᾽я, спадкова обтяженість пухлинними захворюваннями є сприятливим фактором, а висока поширеність перенесених оперативних втручань, хронічні запальні процеси геніталій створюють сприятливий фон для розвитку і прогресування аденоміозу. Висновок. Детальне вивчення особливостей клініко-анамнестичних даних, преморбідного фону в пацієнток з аденоміозом дозволить лікарям прогнозувати і своєчасно проводити патогенетичну терапію, що особливо актуально для пацієнток фертильного вікуThe aim of the study – to learn the influence of clinical and medical history aspects, features of premorbid background on the formation and course of adenomyosis. Materials and Methods. The study included 160 patients, 130 of whom were patients with adenomyosis of various degrees of spread (main group). The control group consisted of 30 healthy women. The average age of patients was (39.5±5.7). Clinical and anamnestic data and the state of the premorbid background and the results of a histological study were used. Results and Discussion. Among patients with adenomyosis, a significant proportion are patients under the age of 35 years – 28.8 %, with menstrual irregularities (92.3 %) from the menarche period, according to the type of menorrhagia; endometrial pathology (endometrial polyps – 37.7 %, endometrial hyperplasia – 22.3 %); frequent curettage of the uterus (78.5 %); electrical excision of the cervix (65 %); the presence of childbirth (49.2 %), in 75 % of cases complicated by surgical interventions; gastrointestinal tract diseases (57.7 %). A burdened gynecological and somatic history with a low health index, a hereditary burden of tumorous diseases are contributing factors, and the high prevalence of previous surgical interventions and chronic inflammatory processes of the genitalia create a favorable background for the development and progression of adenomyosis. Conclusions. A necessity of the detailed study of the characteristics of clinical and anamnestic data, premorbid background in patients with adenomyosis will allow doctors to predict and timely conduct pathogenetic therapy, which is especially important for patients of fertile age
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шипко С. А.
Назва : Аналіз характеру менструальної функції у жінок в умовах воєнного часу
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 56 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ДИСМЕНОРЕЯ -- DYSMENORRHEA
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Одним із найбільш частих патологічних станів у жінок є порушення менструальної функції (ПМФ), які обумовлені впливом різноманітних факторів на репродуктивну систему і органи, що її регулюють. Часто розвиток ПМФ у жінок спричиняють психосоматичні розлади на фоні хронічного стресу. Стресові фактори належать до найпотужніших і найпоширеніших природних стимулів, що впливають на всі функції організму. Військові часи є одними з найбільш стресових умов в житті людини. Фізичне і психологічне перенавантаження, з яким стикаються жінки під час війни можуть негативно впливати на характеристики менструального циклу. Мета роботи: Оцінити характер менструальної функції у жінок в умовах воєнного часу
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шелестова Л. П., Аллахвердієв Р. С.
Назва : Розлади менструальної функції у жінок з дефіцитом маси тіла
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 146-148 (Шифр ЗУ3/2015/6)
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ -- WEIGHT LOSS
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Четвертнова І. Г.
Назва : Як це часто буває у жінок - реальність невидимых багатьма проблем
Місце публікування : НМТ. Новые медицинские технологии. - 2005. - № 1. - С. 8-14 (Шифр 01089/2005/1)
Предметні рубрики: Менструации нарушения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хурасева А. Б.
Назва : Лечебно-профилактические мероприятия у девочек с маточными кровотечениями пубертатного периода
Місце публікування : Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 203-208 (Шифр СУ26/2013/5)
Предметні рубрики: женский
Подростки
MeSH-головна: МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
НОВОРОЖДЕННОГО МАССА ТЕЛА -- BIRTH WEIGHT
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
КОНТРАЦЕПТИВЫ ОРАЛЬНЫЕ КОМБИНИРОВАННЫЕ -- CONTRACEPTIVES, ORAL, COMBINED
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Халимова З. Ю., Иргашева О. Б.
Назва : Нарушение репродуктивной функции и гормонального профиля у пациенток с АКТГ-секретирующими аденомами гипофиза
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 4. - С. 23-28 (Шифр МУ65/2020/16/4)
MeSH-головна: ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
КУШИНГА СИНДРОМ -- CUSHING SYNDROME
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM
Анотація: Синдром Кушинга (СК) — тяжелая нейроэндокринная патология, которая уже многие годы находится под пристальным вниманием различных специалистов вследствие разноплановости ее осложнений. Гиперандрогения и нарушения менструального цикла, такие как аменорея и олигоменорея, дополняют клиническую картину СК. Цель исследования: оценить состояние фертильной функции и гормонального профиля у пациенток с синдромом Кушинга. Материалы и методы. Под наблюдением по поводу СК находились в период с 2000 по 2019 г. 163 пациентки фертильного возраста. Средний возраст обследуемых составил 27,58 ± 3,40 года (от 17 до 49 лет), длительность заболевания — 4,2 ± 0,2 года. 20 здоровых женщин соответствующего возраста составили группу контроля. Результаты. Пациентки с СК были распределены следующим образом: первая группа — с АКТГ-зависимым СК — 130 (79,7 %), вторая группа — с АКТГ-независимым СК — 30 (18,4 %) и третья группа — с АКТГ-эктопированным СК — 3 (1,8 %). Среди различных репродуктивных нарушений у пациенток с СК преобладали нарушения менструального цикла и вторичная аменорея. Для пациенток первой группы на 14-й день менструального цикла характерным было достоверное снижение базальных уровней лютеинизирующего и фолликулостимулирующего гормонов, снижение уровня овариальных гормонов (эстрадиол, прогестерон) на фоне гиперандрогенемии и достоверное повышение уровня кортизола крови при увеличении показателя АКТГ. Гиперплазия обоих надпочечников диагностирована у 110 (84,6 %) больных с АКТГ-зависимым СК, узелковая гиперплазия обоих надпочечников — у 13 (10 %), инциденталома — у 3 (2,3 %), узелковая гиперплазия одного надпочечника — у 2 (1,5 %). Выводы. У пациенток с синдромом Кушинга наблюдались репродуктивные расстройства: нарушение менструального цикла — у 32,9 %, вторичная аменорея — у 20,4 %. Большая часть нарушений менструального цикла установлена в группе больных с АКТГ-зависимым синдромом Кушинга. Нарушения менструального цикла проявлялись в виде олигоменореи (30 % случаев), аменореи (35 %), полименореи (7,5 %) и вариабельности цикла (7,5 %)Cushing’s syndrome is a severe neuro-endocrine pathology, which for many years has been under the scrutiny of many different specialists due to the diversity of its complications. Hyperandrogenism and menstrual irregularities, such as amenorrhea and oligomenorrhea, complement the clinical picture of Cushing’s syndrome. The purpose of the study was to assess the state of fertile function and hormonal profile in female patients with Cushing’s syndrome. Materials and methods. Under supervision, there were 163 patients of reproductive age with Cushing’s syndrome during the period from 2000 to 2019. Their average age was 27.58 ± 3.40 years (from 17 to 49 years), the duration of the disease was 4.2 ± 0.2 years. Twenty healthy women of the corresponding age made up the control group. Results. Patients with Cushing’s syndrome were distributed as follows: the first group with ACTH-dependent Cushing’s syndrome — 130 (79.7 %), the second group with ACTH-independent Cushing’s syndrome — 30 (18.4 %), and the third group with ACTH-ectopic Cushing’s syndrome — 3 (1.8 %) people. Among various reproductive disorders in patients with Cushing’s syndrome, menstrual disorders and secondary amenorrhea dominated. A significant decrease in basal levels of luteinizing and follicle-stimulating hormones, a reduction in ovarian hormones (estradiol, progesterone) against the background of hyperandrogenemia and a significant increase in blood cortisol levels, as well as increase in ACTH were characteristic of patients from the first group on the 14th day of the menstrual cycle. Hyperplasia of both adrenal glands was diagnosed in 110 (84.6 %) people with ACTH-dependent Cushing’s syndrome, nodular hyperplasia of both adrenal glands — in 13 (10 %), incidentaloma — in 3 (2.3 %), and nodular hyperplasia of one adrenal gland — in 2 (1.5 %). Conclusions. Reproductive disorders were observed in patients with Cushing’s syndrome: menstrual irregularities — in 32.9 %, secondary amenorrhea — in 20.4 % individuals. Most of the menstrual irregularities were found in the group of patients with ACTH-dependent Cushing’s syndrome. Menstrual irregularities manifested in the form of oligomenorrhea (30 % of cases), amenorrhea (35 %), polymenorrhea (7.5 %) and cycle variability (7.5 %)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Халимова З. Ю., Алмахматова А. А.
Назва : Клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 100-104 (Шифр МУ65/2021/17/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ФЕРТИЛЬНЫЙ ПЕРИОД -- FERTILE PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: До настоящего времени роль андрогенов в организме женщины не вполне оценена. Пока не существует четкого и общепринятого определения понятия «андрогенный дефицит у женщин» по аналогии с таковым у мужчин. Цель исследования: изучить клинико-диагностические аспекты дефицита тестостерона у женщин фертильного возраста. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 60 женщин с дефицитом тестостерона без сопутствующей патологии. Средний возраст пациенток составил 28,3 года. Контрольную группу составили 20 здоровых женщин. Пациентки были разделены по показателю индекса массы тела (ИМТ) на три группы. Первую группу составили 20 женщин с избыточной массой тела (ИМТ 25–29,9 кг/м2), вторую группу — 20 женщин с ожирением I степени и третью группу — 20 женщин с ожирением II степени. Результаты. Для пациенток из группы с ожирением I степени была характерна на 14-й день овариально-менструального цикла тенденция к снижению базальных уровней лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола и прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. У пациенток из группы с ожирением II степени отмечалось достоверное снижение базальных уровней ЛГ, ФСГ, эстрадиола, прогестерона на фоне достоверной гипоандрогенемии. При проведении корреляционного анализа обнаружена прямая связь дефицита тестостерона со степенью ожирения. Так, наиболее низкие значения тестостерона обнаружены у пациенток третьей группы ( 0,05 нмоль/л). В то же время у пациенток первой и второй групп уровень тестостерона также был значительно снижен — от 0,02 до 0,05 нмоль/л соответственно. Достоверно сниженными оказались уровни дегидроэпиандростерона и 17-оксипрогестерона, особенно в третьей группе — 0,3 мкг/мл и 0,1 нмоль/л соответственно. Выводы. У большинства женщин репродуктивного возраста с дефицитом тестостерона наблюдается гипоменорея с низким содержанием свободного тестостерона. Установлена прямая корреляционная зависимость дефицита тестостерона от степени ожирения у женщин с андрогенной недостаточностью
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левенець С. О., Начьотова Т. А., Верхошанова О. Г., Удовікова Н. О., Новохатська С. В.
Назва : Функція репродуктивної системи в матерів дівчат із гіпоменструальним синдромом
Місце публікування : Акушерство. Гінекологія. Генетика. - Київ, 2017. - Том 3, N 3. - С. 53-55 (Шифр АУ47/2017/3/3)
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ОЛИГОМЕНОРЕЯ -- OLIGOMENORRHEA
АМЕНОРЕЯ -- AMENORRHEA
БОЛЕЗНЬ, ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ -- DISEASE SUSCEPTIBILITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено результати обстеження 294 жінок репродуктивного віку, які мають дочок віком 13-18 років, методом ретельного опитування. Проведено оцінку прогностичної значущості вірогідно різних результатів відносно виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС) у дівчат відповідно до системно-інформаційного аналізу Вальда (17) та індекс-факторів ризику (ІФР). Жінки з розладами менструальної та репродуктивної функцій, із загрозою переривання вагітності дівчиною, гіпоксією плода та/або респіраторним дистрес-синдромом і ті, які під час пологів не досягали оптимального фертильного віку, становлять групу ризику за виникненням в їхніх дочок гіпоменструального синдрому.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Усачьова С. П.
Назва : Порушення репродуктивної і менструальної функції у жінок з доброякісними захворюваннями грудних залоз: діагностика і тактика лікування
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 57-58 (Шифр ЗУ3/2014/10)
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тучкина И. А.
Назва : Лечение и профилактика железодефицитных состояний у девочек-подростков с нарушениями менструальной функции при наличии экстрагенитальной патологии.
Місце публікування : Медико-соціальні проблеми сім’ї. - 2002. - Т. 7, № 2. - С. 91-92 (Шифр МУ1/2002/7/2)
Предметні рубрики: женский
MeSH-головна: ЖЕЛЕЗО -- IRON
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Болотова Н. В., Аверьянов А. П., Дронова Е. Г., Райгородский Ю. М., Левит С. В.
Назва : Транскраниальные физические методы коррекции нейроэндокринных и церебральных нарушений у девушек-подростков с ожирением
Місце публікування : Терапевтический архив. - 2012. - Т. 84, № 10. - С. 33-36 (Шифр ТР8/2012/84/10)
Предметні рубрики: Ожирение-- подрост
Менструации нарушения
Гипофизарно-яичниковая система-- патофизиол
Магнетизм и магнитные поля-- тер прим
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Толстанова Г. О., Лубковська О. А., Гладенко С. Е.
Назва : Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку
Паралельн. назви :Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Анотація: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функціїEndometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойчук А. В., Шадріна В. С., Сопель В. В., Худобяк В. О.
Назва : Сучасні аспекти діагностики патологічних процесів шийки матки в жінок із ендокринним непліддям
Паралельн. назви :Modern aspects of diagnosis of pathological processes of cervix in women with endocrine infertility
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 2. - С. 31-35 (Шифр АУ37/2017/2)
MeSH-головна: ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, ВИРУСНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, VIRAL
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки. Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження. Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %). Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %)
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стрельцова Т. Р., Симонова Н. Р.
Назва : Клинический опыт негормональной коррекции недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2019. - № 4. - С. 24-26 (Шифр ЗУ3/2019/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Циклодинон
MeSH-головна: ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
Анотація: Цель исследования: изучение клинической эффективности двух схем применения монокомпонентного растительного препарата Циклодинон® у женщин репродуктивного возраста с жалобами на нарушения менструального цикла различного характера с диагностированной латентной гиперпролактинемией и недостаточностью второй фазы менструального цикла на основании результатов клинического и гормонального исследований. Материалы и методы. В исследование были включены 60 пациенток 25–38 лет, страдающих ПМС. Основная группа (n=30) получала Циклодинон® по возрастающей схеме: с 1-го по 14-й день менструального цикла – 40 капель 1 раз в день: с 15-го дня до конца цикла – 40 капель 2 раза в день. Контрольная группа (n=30) – по 40 капель 1 раз в день до окончания цикла в течение трех менструальных циклов. Результаты. Через 3 мес в основной группе наблюдалось более значительное снижение уровня пролактина (с 28,3 до 18,4 нг/ мл) по сравнению с контролем (с 27,8 до 23,1 нг/мл). Повышение продукции прогестерона и эстрадиола также более существенно отмечалось в основной группе. Динамика нормализации продолжительности менструального цикла и объема кровопотери была также более существенной в основной группе и составила 93,3%. Заключение. Применение по возрастающей схеме лечения Циклодиноном у женщин с недостаточностью лютеиновой фазы на фоне гиперпролактинемии имеет преимущества перед использованием стандартной непрерывной схемы в отношении более скорой нормализации гормонального гомеостаза, длительности менструального цикла и объема кровопотери
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степула В. В., Лукьянчук О. В., Рыбин А. И.
Назва : Профилактика нарушений овариально-менструального цикла у пациенток репродуктивного возраста после фракционного выскабливания матки
Місце публікування : Онкология. - К., 2006. - Т. 8, № 3. - С. 264-266 (Шифр ОУ3/2006/8/3)
Предметні рубрики: Менструации нарушения
Маточное кровотечение-- лек тер
Циклодинон
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Веропотвелян П. М., Пирогова В. І., Веропотвелян М. П., Височина О. О., Півнєва Н. В., Гайда Н. Є.
Назва : Стан гіпофізарно-яєчникової й тироїдної систем у молодих жінок з порушеною менструальною функцією при еутироїдній гіперплазії
Місце публікування : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 5. - С. 77-80 (Шифр ПУ2/2007/5)
Предметні рубрики: Гипотиреоз
Менструации нарушения
Щитовидной железы болезни-- осл-- патофизиол
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Современные вопросы аномальных маточных кровотечений в амбулаторной практике врача акушера-гинеколога
Місце публікування : Репродуктивная эндокринология. - 2014. - № 2. - С. 40-48 (Шифр РУ6/2014/2)
Предметні рубрики: Лекарства-Транексам
MeSH-головна: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
МЕНОРРАГИЯ -- MENORRHAGIA
МЕТРОРРАГИЯ -- METRORRHAGIA
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соболева С. И.
Назва : Тактика ведения женщин с нарушениями менструальной функции при патологическом становлении пубертатного периода
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 4. - С. 147-148 (Шифр ЗУ3/2009/4)
Предметні рубрики: Менструации нарушения
Половое созревание
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)