Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Метоклопрамид<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-15 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ларін О. С., Черенько С. М., Тарасенко С. О., Дубров С. О. , Горобейко М. Б. , Куліш І. О.
Назва : Анестезіологічний менеджмент тиреоїдектомій у пацієнтів з тиреотоксикозом: оптимізація опіоїдзберегаючого та антиеметичного компонентів
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 2. - С. 5-18 (Шифр БУ1/2016/2)
MeSH-головна: ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Охотнікова О. М., Іванова Т. П., Ошлянська О. А.
Назва : Ацетонемічний синдром у дитячій практиці: діагностична підступність і непердбачуваність!
Місце публікування : Алергія у дитини. - Львів, 2015. - № 17/18. - С. 25-31 (Шифр АУ32/2015/17/18)
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
РВОТА -- VOMITING
АЦЕТОН -- ACETONE
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
ОНДАНСЕТРОН -- ONDANSETRON
ПИРИДОКСИН -- PYRIDOXINE
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Болотов В. В., Мороз В. П.
Назва : Вивчення виділення метоклопраміду з біологічних рідин, його розподілу та збереження в органах отруєних ним тварин
Місце публікування : Вісник фармації. - 2002. - № 3(31). - С. 27-29 (Шифр ВУ18/2002/3(31))
MeSH-головна: МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Новицька-Усенко Л. В., Дьомін С. Г.
Назва : Внутрішньочеревний тиск при різних способах медикаментозної стимуляції шлунково-кишкового тракту після операцій на органах черевної порожнини
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 2. - С. 5-10 (Шифр БУ1/2015/2)
MeSH-головна: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ПАРЕЗ -- PARESIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
АРГИНИН -- ARGININE
СИМЕТИКОН -- SIMETHICONE
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Новицька-Усенко Л. В., Клигуненко О. М., Дьомін С. Г., Захарчук О. В., Лаврова Г. І.
Назва : Вплив L-aргініну на швидкість розрішення післяопераційного парезу кишечника у хворих з ургентною абдомінальною патологією
Місце публікування : Періопераційна медицина. - 2018. - Том 1, N 1. - С. 34-40 (Шифр ПУ74/2018/1/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
АРГИНИН -- ARGININE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
Анотація: Актуальність. Моторно-евакуаторна дисфункція шлунково-кишкового тракту широко розповсюджена в післяопераційному періоді і виникає не тільки після великих операцій на черевній порожнині, заочеревиннному просторі, а й після невеликих за обсягом оперативних втручань, у тому числі виконаних лапароскопічно. Порушення моторики шлунка та кишечника зазвичай триває перші 3–5 діб після операції, що підвищує тривалість перебування в стаціонарі, летальність та вартість лікуванняМета дослідження. Підвищення ефективності інтенсивної терапії після невідкладних абдомінальних операцій шляхом розробки та обґрунтування медикаментозної корекції порушень моторики кишок на підставі вивчення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, маркерів запалення, показників гемодинаміки та електролітного складу кровіМатеріали та методи. Обстежено 51 хворих, яким у КЗ “Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня” ДОР проводилися оперативні втручання лапаротомним доступом з приводу защемлених кил, гострої кишкової непрохідності, перфорації виразок 12-палої кишки з розлитим перитонітом. Залежно від варіанта медикаментозної корекції післяопераційного порушення моторики кишок хворих було поділено на дві групи. До 1 (контрольної) групи увійшло 27 пацієнтів. Тривалість оперативного втручання у хворих цієї групи становила 81,5 ± 29,0 хвилин. Медикаментозна корекція порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту у них проводилася комбінацією метоклопраміду та неостигміну броміду. До 2 (основної) групи увійшло 24 хворих, серед яких було 9 чоловіків і 15 жінок. Тривалість оперативного втручання складала 104,6 ± 48,3 хвилини. Хворим цієї групи медикаментозна корекція моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту проводилася комбінацією розчину 0,5 % метоклопраміду та L-аргініну (Тівортін, “Юрія-Фарм”, Україна). Моторно-евакуаторні порушення шлунково-кишкового тракту, вимірювання внутрішньочеревного тиску, параметрів гемодинаміки, маркерів запалення здійстнювали до операції, через 1, 3 і 7 діб після неї. Прикінцевими результатами лікування були: тривалість перебування у BAIT та у стаціонарі, летальність у BAIT та у стаціонарі, строки відновлення самостійного відходження газів та відновлення самостійної дефекації. Кінцевою точкою дослідження була 28 доба після оперативного втручання, коли оцінювали якість життя за шкалою Rancho Los Amigos Scale (RLAS)Результати. До операції гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини супроводжуються моторно-евакуаторними розладами шлунково-кишкового тракту, помірною внутрішньочеревною гіпертензією, гемодинамічними змінами у вигляді підвищення роботи лівого шлуночка при зменшенні його потужності, збільшенням периферичного судинного опору на тлі зменшення ударного об’єму. В післяопераційному періоді стандартної стимуляції шлунково-кишкового тракту у більшості хворих порушення моторики шлунково-кишкового тракту досягають свого максимуму на 2–3 добу та супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску, наростаючим збільшенням судинного опору, підвищеною роботою лівого шлуночка при зменшеній його потужності та запальною відповіддю організму, яка зберігається понад 7 діб після операції. Прискорення відновлення перистальтики настає при включенні до терапії L-аргініну і супроводжується зменшенням постнавантаження, сталою роботою лівого шлуночка при збільшенні його потужності та прискореним розрішенням запальної відповіді організму.Background. Postoperative ileus is widespread in the postoperative period and occurs not only after extended operations on the abdominal cavity, retroperitoneal cavity, but also after minor surgical interventions, including laparoscopic operations [1, 2]. The aim of this study is to increase the effectiveness of intensive care after urgent abdominal surgeries by developing a drug correction for bowel motility disorders based on studying of the motor and evacuator function of the gastrointestinal tract, inflammatory markers, hemodynamic parameters and electrolyte blood compositionMaterials and methods. 51 patients were examined, who underwent urgent surgical interventions with laparotomy access for infringed hernias, acute intestinal obstruction, perforation of duodenal ulcers. Depending on the variant of drug correction of postoperative intestinal motility disorder, patients were divided into 2 groups. The first (control) group (n = 27). In the postoperative period, the pharmacological correction of the motor-evacuator function of the gastrointestinal tract was performed by combining a solution of 0,5% metoclopramide and neostigmine bromide. The second (main) group (n = 24). In the postoperative period, the pharmacological correction of the motor-evacuator function of the gastrointestinal tract was performed by combining 0.5% metoclopramide solution and L-arginine (Tivortin, Yuriya-Farm, Ukraine). Motorevacuation disorders of the gastrointestinal tract (the frequency of development of bloating, nausea, vomiting, delay in the escape of gases, an independent moving of gases, measurement of intra-abdominal pressure), parameters of hemodynamics, the level of systolic, diastolic, mean arterial pressure, cardiac index, stroke volume, total peripheral vascular resistance, heart rate, minute volume of blood circulation and left ventricular power, markers of inflammation (leukocyte count, fibrinogen, IL-lα, TNFα, IL-10, calculation of leukocyte intoxication index, the study of electrolytes of blood serum (Na+, K+, Ca2+, Cl- ) were studied before and after 1st, 3rd and 7th days after the operationResults. The use of L-arginine leads to a decrease in the phenomena of peripheral vasospasm, which, improving the microcirculation of the intestinal wall leads to a faster recovery of the motor-evacuation function of the gastrointestinal tract. With standard prokinetic therapy (combination of metoclopramide with neostigmine bromide), the number of patients with elevated intra-abdominal pressure increases in 92,1%, оn the second day after surgery, the number of patients with elevated intra-abdominal pressure exceeds the norm in 100%. The resumption of intestinal motility 3 days after the operation is accompanied by the normalization of intra-abdominal pressure in 55% of patients. Against the backdrop of the use of L-arginine with metoclopramide on day 1 after the operation, the number of patients with an increase in intra-abdominal pressure does not exceed 50%. 37,5% of them have elevated intra-abdominal pressure, 8,3% have abdominal hypertension of the 1st degree. On the second day of the observation, intraabdominal pressure in 41,7% patients normalized, abdominal hypertension of 1 degree was noted in 16,7%. of them. On the 3rd day after surgery, intra-abdominal pressure corresponded to the norm in 79,2% of patients, abdominal hypertension of 1st degree was registered in 8,3% of patientsСonclusions. The use of a combination of metoclopramide with L-arginine reduces the stress on the myocardium, activates - anti-inflammatory link of the cytokine system, accelerates the normalization of intra-abdominal pressure, increases the rate of self-evacuation, independent defecation, and reduces the patients’ stay in the intensive care, which makes it possible to recommend it as the most optimal remedy for resuming motor activity intestines after urgent operations in abdominal surgery.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Новицька-Усенко Л. В., Дьомін С. Г.
Назва : Вплив метоклопрамід та L-аргініну на показники моторно-евакуаторної функції ШКТ та гемодинаміку після невідкладних абдомінальних операцій
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 2. - С. 98-103 (Шифр МУ66/2015/2)
Предметні рубрики: L-аргинин
Метоклопрамид
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крилов С. В., Недашківський С. М., Галушко О. А., Коваленко А. В., Прудко О. С.
Назва : Досвід 15-річного застосування спінальної анестезії при кесаревому розтині у КЗ "Вишгородська центральна районна лікарня"
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2013. - № 6. - С. 57-61 (Шифр СУ21/2013/6)
MeSH-головна: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИГЛЫ -- NEEDLES
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Матвеева Е. В., Викторов А. П., Пушкарь Л. А., Яйченя В. П., Логвина И. А., Нагорная Е. А., Кузьменко К. А., Полякова Д. С.
Назва : Изменения в информации о безопасности. Новости фармаконадзора в Украине и мире
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2011. - № 5. - С. 32-33 (Шифр УУ13/2011/5)
Предметні рубрики: Лекарственных средств оценка
Инсулин
Метоклопрамид
Дексаметазон
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Karacabey S., Sanri E., Yalcinli S., Akoglu H.
Назва : Какой из препаратов более эффективен для лечения острого приступа мигрени: декскетопрофен, ибупрофен или метоклопрамид?
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 4. - С. 47-53 (Шифр МУ64/2018/4)
Примітки : Библиогр.: с. 51-52
MeSH-головна: МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маммаев С. Н., Шульпекова Ю. О., Ивашкин В. Т.
Назва : Метоклопрамид в лечении диспепсических расстройств
Місце публікування : Русский медицинский журнал. - Москва, 2000. - Т. 8, № 15-16. - С. 627-629 (Шифр рм4556/2000/8/15/16)
MeSH-головна: ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE
Знайти схожі

 1-10    11-15 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)