Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Метформин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 226
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Можина, Т. Л.
Метформін — препарат першої лінії антигіперглікемічної терапії: від механізмів дії до рекомендацій NICE [Текст] = Metformin is a first-line antihyperglycemic drug: from mechanisms of action to NICE guidelines / Т. Л. Можина // Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 37-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, метаболизм)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Цукровий діабет залишається однією з центральних тем у сфері охорони здоров’я. Відомі міжнародні організації рекомендують метформін в якості основного перорального антигіперглікемічного препарату на додаток до контролю способу життя. Антигіперглікемічна дія метформіну реалізується в печінці завдяки істотному зменшенню запасів пірувату та дигідроксіацетонфосфату, які є основними субстратами глюконеогенезу. Виявлення у метформіну різноманітної плейотропної активності, включаючи противірусну, антибактеріальну, протиракову, протизапальну та антивікову дію, стало підґрунтям для його застосування у пацієнтів з різноманітною супутньою патологією. Згідно з рекомендаціями Національного інституту здоров’я та удосконалення медичної допомоги Великобританії (National Institute for Health and Care Excellence) метформін слід розглядати як антигіперглікемічний препарат першої лінії у хворих з надмірною масою тіла, ожирінням, а також в осіб, що не мають надмірної маси тіла. Метформіну притаманні додаткові кардіопротекторні властивості, його можна комбінувати з агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 та інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу та застосовувати при супутній помірній нирковій недостатності
Diabetes mellitus has been one of the central topics in the field of health care. Well-known international organizations recommend metformin as the main oral antihyperglycemic drug in addition to lifestyle control. The antihyperglycemic effect of metformin is realized in the liver due to a significant reduction in the reserves of pyruvate and dihydroxyacetone phosphate, which are the main substrates of gluconeogenesis. The discovery of metformin’s various pleiotropic activities, including antiviral, antibacterial, anticancer, anti-inflammatory, and antiaging effects, has become the basis for its use in patients with various comorbidities. According to UK National Institute for Health and Care Improvement guidelines, metformin should be considered as a first-line antihyperglycemic drug in overweight and obese patients, as well as in non-overweight patients. Metformin has additional cardioprotective properties, it can be combined with glucagon-like peptide-1 receptor agonists and sodium-dependent glucose co-transporter type 2 inhibitors, and used in concomitant moderate renal failure
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Струтинська, О. Б.
Морфологічні зміни тканин нирок щурів за експериментального цукрового діабету І на тлі корекції метформіном і модуляторами обміну гідроген сульфіду [Текст] = Morphological changes in the kidney tissue of rats with experimental diabetes mellitus and during correction with metformin and modulators of hydrogen sulfide metabolism / О. Б. Струтинська, А. В. Мельник // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 10-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (фармакология)
Анотація: З метою фармакокорекції діабетичної нефропатії за цукрового діабету (ЦД) 2 типу широко використовується метформін. Однак, механізми захисної дії метформіну на нирки залишаються невивченими, зокрема, невідомий внесок системи гідроген сульфіду в його нефропротекторну дію. Тому, метою нашого дослідження було оцінити роль метформіну та його комбінації з модуляторами обміну гідроген сульфіду в корекції гістологічних змін у нирках щурів за стрептозотоцин-індукованого діабету. Дослідження виконані на 30 білих нелінійних щурах-самцях, які були поділені на п’ять груп: 1 група – контроль; 2 група – тварини з експериментальним ЦД, який ініціювали одноразовим інтраперитонеальним введенням стрептозотоцину (40 мг/кг маси) на 0,1 М цитратному буфері (pH 4,5); 3 група – тварини з експериментальним ЦД, які з 3 по 28 добу отримували лікування метформіном (500 мг/кг/добу, інтрагастрально); 4 група – тварини з ЦД, яким поряд з метформіном вводили NaHS (56 мкмоль/кг/добу, інтрагастрально); 5 група – тварини з ЦД, яким поряд з метформіном вводили пропаргілгліцин (442 мкмоль/кг/добу, інтрагастрально). Гістологічні дослідження проведені за загальноприйнятою методикою з використанням світлового мікроскопу Olympus BX-41 (Olympus Europe GmbH, Японія). Встановлено, що у тварин з експериментальним ЦД відмічається розвиток нефросклерозу та гіпертрофії клубочків, пошкодження ендотелію судин нирок, інтерстиційне запалення та набряк, дистрофічні та некробіотичні зміни клубочків. Застосування метформіну за ЦД зменшувало виразність нефросклерозу, гіпертрофії клубочків, деструкції ендотеліоцитів судин, запалення та ураження клубочкового апарату. Використання донору гідроген сульфіду NaHS посилювало нефропротекторну активність метформіну, тоді як введення інгібітору синтезу гідроген сульфіду пропаргілгліцину значно зменшувало його захисну дію на нирки. Отримані результати гістологічного дослідження обґрунтовують доцільність застосування донору гідроген сульфіду з метою потенціювання ренопротективної дії метформіну
Metformin is widely used for pharmacocorrection of diabetic nephropathy in type 2 diabetes mellitus. However, the mechanisms of the protective effect of metformin on the kidneys remain unclear, in particular, the contribution of the hydrogen sulfide system to metformin’s nephroprotective effect is unknown. Therefore, the aim of our study was to assess the role of metformin and its combination with modulators of hydrogen sulfide metabolism in the correction of histological changes in the kidneys of streptozotocin-induced diabetic rats. The studies were performed on 30 white non-linear male rats, which were divided into five groups: 1 group - control; group 2 – animals with experimental diabetes, which was initiated by a single intraperitoneal injection of streptozotocin (40 mg/kg of weight) in 0.1 M citrate buffer (pH 4.5); Group 3 - animals with experimental diabetes, which were treated with metformin (500 mg/kg/day, intragastrically) from the 3rd to the 28th day; Group 4 - animals with diabetes mellitus, which, along with metformin, were administered NaHS (56 μmol/kg/day, intragastrically); Group 5 - animals with diabetes mellitus, which, along with metformin, were administered propargylglycine (442 μmol/kg/day, intragastrically). Histological examinations were performed according to generally accepted methods using an Olympus BX-41 light microscope (Olympus Europe GmbH, Japan). It was found that animals with experimental diabetes develop nephrosclerosis and glomerular hypertrophy, damage to the endothelium of kidney vessels, interstitial inflammation, and edema, and dystrophic and necrobiotic changes in the glomeruli. The administration of metformin to diabetic animals reduced the severity of nephrosclerosis, glomerular hypertrophy, destruction of vascular endotheliocytes, inflammation, and damage to the glomerular apparatus. The use of the hydrogen sulfide donor NaHS increased the nephroprotective activity of metformin, while the introduction of the hydrogen sulfide synthesis inhibitor- propargylglycine, significantly reduced the protective effect of metformin on the kidneys. The obtained results of the histological examination justify the feasibility of implementation of a hydrogen sulfide donor in order to potentiate the renoprotective effect of metformin
Дод.точки доступу:
Мельник, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Матвєєва, Л. Я.
Ефективність метформіну в нівелюванні цереброваскулярних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] = The effectiveness of metformin in reducing cerebrovascular complications in patients with type 2 diabetes / Л. Я. Матвєєва // Український медичний часопис. - 2023. - № 5. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серцево-судинні захворювання (ССЗ), у тому числі інсульт, є серйозною проблемою охорони здоров’я в усьому світі, вони чинять негативний вплив не тільки на хворого, але й на його родину, систему охорону здоров’я та суспільство в цілому. З одного боку, перебіг ССЗ асоційований зі значним економічним тягарем: протягом 2010–2030 рр. передбачувані загальні прямі медичні витрати на лікування ССЗ лише в США зростуть із 273 млрд до 818 млрд дол. США [1], з іншого боку, ССЗ є основною причиною смертності в усьому світі: у 2019 р. майже 17,9 млн осіб померли від ССЗ, що становить 32% усіх випадків смерті у світі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Камінський, О. В.
Як лікувати цукровий діабет 2 типу? [Текст] / О. В. Камінський // Мистецтво лікування. - 2022. - № 2. - С. 29-32

Рубрики: Сульфонилмочевины соединения--анал--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (диетотерапия, профилактика и контроль, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Архипкіна, Т. Л.
Вплив холекальциферолу та його комбінації з метформіном на статус ліпідного та вуглеводного обмінів у жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників / Т. Л. Архипкіна, В. О. Бондаренко, Л. П. Любимова // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - С. 7-14

MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (лекарственная терапия, метаболизм)
ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ -- CHOLECALCIFEROL (терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета. Оцінити вплив терапії холекальциферолом, метформіном та їх комбінацією на показники вуглеводного й ліпідного обмінів у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та інсулінорезистентністю (ІР). Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок, які були співставні за віком та масою тіла: основна група — 60 хворих зі СПКЯ та ІР, контрольна — 30 здорових жінок. Хворі на СПКЯ розподілені на 3 групи: 20 жінок, які отримували холекальциферол в дозі 4000 МО на добу; 20 жінок, які отримували метформін по 850 мг 2 рази на добу; 20 хворих, що приймали метформін 850 мг двічі на добу та холекальциферол по 4000 МО на добу. Досліджували: рівні вітаміну D, глюкози, імунореактивного інсуліну (ІРІ), індексу НОМА-IR, загального холестерину (ХС), тригліцерідів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ). Проводили пероральний тест толерантності до глюкози. Оцінку здійснювали до початку та через 12 тижнів призначеної терапії
Дод.точки доступу:
Бондаренко, В. О.
Любимова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скринінг і ведення предіабету: роль лікарів первинної ланки та оновлення стандартів ADA 2022 [Текст] // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 65-66

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION (методы, организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ ПЕРВИЧНОЙ ПОМОЩИ -- PHYSICIANS, PRIMARY CARE (организация и управление, стандарты, тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) 2 типу – хронічне і постійно прогресуюче захворювання, ефективність лікування якого значно залежить від своєчасного початку терапії. Це пов’язано з т. зв. феноменом метаболічної пам’яті. Згідно із цією теорією, гіперглікемія запускає маховик глибоких метаболічних змін на клітинному рівні, зупинити який уже через деякий час не вдається навіть за допомогою досягнення нормоглікемії. Коли ж слід розпочинати лікування ЦД 2 типу? Одразу після встановлення діагнозу? Хоча б так, але в ідеалі – ще на етапі предіабету
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Туманова, Л. Є.
Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі [Текст] = Therapeutic options for pre-gravidary training in women with a history of combined infertility / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 53-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE (действие лекарственных препаратов)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Мета дослідження: обґрунтування та оцінювання удосконалення прегравідарної підготовки у жінок із поєднаними факторами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 102 жінки, у яких діагностовано одночасно два фактори безплідності – безплідності трубного походження та безплідності, пов’язаної з ановуляцією, спричиненою гіперпролактинемією та синдромом полікістозних яєчників. Усі пацієнтки були розподілені на групи залежно від схеми прегравідарної підготовки, яку отримували протягом трьох місяців: 1-а група (52 жінки) отримувала базову прегравідарну підготовку (дидрогестерон, фолієва кислота, метформін) у поєднанні з дієтою; 2-а група (50 пацієнток) – удосконалену схему прегравідарної підготовки (дидрогестерон, метилтетрагідрофолат, йодид калію, вітамін D3, комплекс із міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу) у поєднанні з дієтою. Достовірність для відносних величин оцінювали за методом кутового перетворення Фішера. Результати. У жінок 1-ї групи кількість випадків гестаційного діабету (30,8%) була дещо більшою, ніж у пацієнток 2-ї групи (20,0%), частота фетальної макросомії – достовірно вищою (19,2% та 10,0% осіб відповідно). Частота загрози раннього викидня в осіб 2-ї групи була значно нижчою (40,0%), ніж 1-ї групи (69,2%), загрози пізнього викидня – вдвічі нижчою (14,0% та 26,9% відповідно). Висновки. Запропонований комплекс предгравідарної підготовки у жінок із поєднаною формою безплідності (трубна безплідність та безплідність, пов’язана з ановуляцією), до якого входять інозитоли, сприяє більш значному зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень
The objective: to substantiate and evaluate the improvement of pre-gravida preparation in women with a history of combined infertility factors. Materials and methods. We examined 102 women who were diagnosed with two factors of infertility simultaneously – infertility of tubal origin and infertility associated with anovulation caused by hyperprolactinemia and polycystic ovary syndrome. All patients were divided into groups according to the three-month pre-gravida preparation regimen: the 1st group (52 women) received basic pre-gravida preparation (dydrogesterone, folic acid, metformin) in combination with diet; the 2d group 2 (50 patients) – an improved scheme of pre-gravida preparation (dydrogesterone, methyl tetrahydrofolate, potassium iodide, vitamin D3, a complex of myo-inositol and D-chiro-inositol) in combination with diet. The reliability of relative values was evaluated by the Fisher angular transformation method. Results. In women of the 1st group the number of cases of gestational diabetes (30.8 %) was slightly higher than in patients of the 2nd group (20.0 %), the frequency of fetal macrosomia was significantly higher (19.2 % and 10.0 % persons, respectively). The incidence of early miscarriage in persons of the 2d group was significantly lower (40.0 %) than in the 1st group (69.2 %), the risk of late miscarriage was twice lower (14.0 % and 26.9 %, respectively). Conclusions. The proposed complex of pre-gravida preparation in the women with a combined form of infertility (tubal infertility and infertility associated with anovulation), which includes inositol, contributes to a greater reduction in the incidence of obstetric and perinatal complications
Дод.точки доступу:
Коломієць, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комплексний підхід в лікуванні ожиріння: ефективність застосування агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 та дозованого фізичного навантаження [Текст] / А. В. Дінець [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 12-19. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЛЮКАГОН-ПОДОБНЫЙ ПЕПТИД 2 -- GLUCAGON-LIKE PEPTIDE 2 (агонисты, терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
Анотація: В Україні ожиріння визначають у 24,8 % населення (тобто близько 10 млн осіб), надлишок маси тіла — у 34,3 %. Серед причин, що сприяють ожирінню, є спадковість, переїдання, у тому числі споживання простих вуглеводів, а також малорухомий спосіб життя. Для лікування ожиріння застосовується комплексний підхід, що полягає в дотриманні адекватної харчової поведінки, дозованому фізичному навантаженні та застосуванні фармакологічної корекції, зокрема агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 (аГПП-1). На сьогодні недостатньо вивченими серед українських пацієнтів є роль та ефективність застосування аГПП-1 у комбінації з адекватним за обсягом фізичним навантаженням у лікуванні ожиріння. Метою цього дослідження було визначити та оцінити роль аГПП-1 у комбінації з дозованим фізичним навантаженням для зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням, порівняти ефективність такої комбінації з лікуванням ожиріння із застосуванням метформіну та інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2). Матеріали та методи. У проспективне дослідження були залучені 155 пацієнтів з ожирінням, серед яких дані зі спостереження були доступні у 49 пацієнтів. Основну групу становили 30 пацієнтів, які отримували в комплексній терапії аГПП-1 ліраглутид (основна група аГПП-1) у дозах від 1,2 до 3 мг на добу. Контрольна група становила 19 пацієнтів, які отримували комплексну терапію із застосуванням метформіну в щоденних дозах від 500 до 2000 мг, іНЗКТГ-2 в щоденних дозах від 10 до 12,5 мг. У пацієнтів в цьому дослідженні визначали індекс маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), окружність стегон та співвідношення ОТ/OC. Кількість щоденних кроків визначали за допомогою педометрів, вбудованих у смартфони або смарт-годинники. Оцінка отриманих даних проводилась із застосуванням непараметричних методів статистики. Результати. В основній групі маса тіла до лікування була в середньому 104,6 кг, після лікування — 96,36 кг (р = 0,000007), у середньому пацієнти втратили 7,8 % (діапазон 1–23,71 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому 37,1 кг/м2, після лікування — 34,11 кг/м2 (р = 0,000006). У контрольній групі маса тіла до лікування становила в середньому 99,4 кг, після лікування — 91,74 кг (р = 0,000196), у середньому пацієнти втратили 7,73 % (діапазон 0–16,9 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому 35,6 кг/м2, після лікування — 34,11 кг/м2 (р = 0,000196). У всій когорті до початку лікування щоденна кількість кроків 5000 на день визначалась у 25 (51 %) пацієнтів, після лікування — у 48 (98 %); щоденна кількість кроків 10 000 на день до лікування визначалась у 6 (11 %) пацієнтів, після лікування була в 5 разів більше — у 31 (63 %) пацієнта. Ці результати свідчать про вірогідну інтенсифікацію фізичного навантаження і високу мотивацію щодо втрати маси тіла в обох групах дослідження. Висновки. Встановлена висока ефективність застосування для зниження маси тіла аГПП-1, метформіну та іНЗКТГ-2 у комбінації з щоденним високим фізичним навантаженням, а саме ходьбою 5000 кроків на день, що є елементом модифікації способу життя
The obesity is found in 24.8 % (approximately 10 million people) and overweight in 34.3 % of the population of Ukraine, mainly in females. Obesity is associated with hereditary factors, overeating as well as a sedentary lifestyle. An integrated approach is applied to treat obesity such as combination of adequate eating behavior, high physical activity and administration of pharmacological correction, including glucagon-like peptide 1 agonist (GLP-1). Currently, the little is known about utility and effectiveness of GLP-1 in combination with adequate physical activity for obesity management among Ukrainian patients. The purpose of this study was to determine and evaluate the role of GLP-1 in combination with high physical activity for weight loss in obese patients and to compare with obese patients receiving treatment with metformin and sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors (SGLT2i). Materials and methods. A prospective study included 155 obese patients, and follow-up data were available of 49 patients. The study group GLP-1 consisted of 30 patients receiving combination therapy GLP-1 liraglutide in daily doses of 1.2 to 3 mg per day. The control group consisted of 19 patients receiving complex therapy with metformin in daily doses from 500 to 2000 mg, and SGLT2i in daily doses from 10 to 12.5 mg. Body mass index (BMI), waist circumference (WC), hip circumference (HC), and WC/HC ratio were evaluated. Number of daily steps was determined using pedometers built into smartphones or smartwatches. Evaluation of the obtained data was performed using non-parametric statistical methods. Results. In study group GLP-1 the mean weight before the treatment was 104.6 kg, after treatment 96.36 kg (p = 0.000007), the mean weight lost was 7.8 % (range 1–23.71 %) of initial body weight. Mean BMI before treatment was 37.1 kg/m2, after treatment 34.11 kg/m2 (p = 0.000006). In the control group, the mean weight before the treatment was 99.4 kg, after treatment 91.74 kg (p = 0.000196), the mean weight lost was 7.73 % (range 0–16.9 %) of initial body weight. Mean BMI before treatment was 35.6 kg/m2, after treatment 34.11 kg/m2 (p = 0.000196). Analyses of the entrie chorot showed that before treatment, the daily number of steps 5000/day was determined in 25 (51 %) patients, after treatment in 48 (98 %); the daily number of steps 10,000/day before treatment was determined in 6 (11 %) patients, after treatment it was 5 times more frequent in 31 (63 %) patients. These results indicate a significant intensification of physical activity, and high motivation for weight loss in both study groups. Conclusions. Our findings suggest that weight loss in obese people is effective in case of administration of GLP-1, metformin, SGLT2i in combination with high physical activities of daily steps 5000, which is part of life style intervention
Дод.точки доступу:
Дінець, А. В.
Горобейко, М. Б.
Здорна, В. В.
Хоперія, В. Г.
Льовін, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Горобейко, М. Б.
Позитивний ефект вітаміну D на зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням на тлі лікування глюкагоноподібним пептидом 1 та модифікації способу життя [Текст] / М. Б. Горобейко, В. В. Здорна, А. В. Дінець // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 39-45. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ліраглутид

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия)
ГЛЮКАГОН-ПОДОБНЫЙ ПЕПТИД 1 -- GLUCAGON-LIKE PEPTIDE 1 (терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Ожиріння, предіабет та цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) є глобальними хворобами, якими також уражено населення України, з щорічним зростанням захворюваності. Інсулінорезистентність виникає майже у 90 % пацієнтів з ожирінням, сприяє накопиченню білої жирової тканини та має ризики щодо подальшого розвитку предіабету та ЦД2. Проте інші чинники також відіграють негативну роль у плані розвитку ожиріння, зокрема це дефіцит холекальциферолу (вітаміну D). Вітамін D — стероїдний гормон, основна функція якого полягає в регуляції кальцієво-фосфорного метаболізму, проте ця молекула також демонструє різні властивості, зокрема вплив на вуглеводний обмін. Мета дослідження: визначити та оцінити роль підвищення рівня вітаміну D у пацієнтів, які отримували терапію агоністами глюкагоноподібного пептиду 1 (аГПП-1) у комбінації з дозованим фізичним навантаженням для лікування ожиріння, та порівняти ефективність такої комбінації з пацієнтами, у яких у програмі заходів з лікування ожиріння застосовувались метформін та інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2). Матеріали та методи. У проспективне дослідження були залучені 155 пацієнтів з ожирінням, серед яких дані спостереження були доступні у 49 пацієнтів. Основну групу становили 30 пацієнтів, які отримували в комплексній терапії аГПП-1 ліраглутид (основна група аГПП-1) у дозах від 1,2 до 3 мг на добу. Контрольна група становила 19 пацієнтів і отримувала комплексну терапію із застосуванням метформіну в щоденних дозах від 500 до 2000 мг, іНЗКТГ2 у щоденних дозах від 10 до 12,5 мг. Лікування дефіциту вітаміну D проводилось холекальциферолом у дозі 4000 МО/добу. Результати. В основній групі аГПП-1 маса тіла до лікування була в середньому 104,6 кг, після лікування — 96,36 кг (р = 0,000007); у середньому пацієнти втратили 7,8 % (діапазон 1–23,71 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому становив 37,1 кг/м2, після лікування — 34,11 кг/м2 (р = 0,000006). У контрольній групі маса тіла до лікування становила в середньому 99,4 кг, після лікування — 91,74 кг (р = 0,000196); у середньому пацієнти втратили 7,73 % (діапазон 0–16,9 %) від початкової маси тіла. ІМТ до лікування в середньому становив 35,6 кг/м2, після лікування — 34,11 кг/м2 (р = 0,000196). Аналіз параметрів вуглеводного обміну показав вірогідно нижчий рівень глюкози крові — 5,75 ммоль/л в основній групі аГПП-1 порівняно з 8,42 ммоль/л у контрольній (p = 0,00024). Слід зазначити, що аналогічна клінічна картина також спостерігалась після лікування, незважаючи на компенсацію ЦД2 у всіх пацієнтів: вірогідно нижчий рівень глюкози крові — 5,03 ммоль/л в основній групі аГПП-1 порівняно з 5,99 ммоль/л у пацієнтів контрольної групи (p = 0,002453). Проте вірогідно вищі рівні інсуліну спостерігалися в основній групі аГПП-1 до лікування — 27,02 мОд/л порівняно з 18,59 мОд/л у пацієнтів контрольної групи (p = 0,003286). Після лікування спостерігалась аналогічна ситуація щодо вірогідно вищих рівнів інсуліну: 19,41 мОд/л у пацієнтів основної групи аГПП-1 порівняно з 14,42 мОд/л у пацієнтів контрольної групи (р = 0,0024). Відповідні зміни також спостерігались щодо показників індексу НОМА. Висновки. Отримані результати свідчать про високу ефективність підвищення рівня вітаміну D у разі його недостатності у пацієнтів у комплексі заходів з лікування ожиріння ліраглутидом, метформіном або іНЗКТГ-2
Obesity, prediabetes and type 2 diabetes mellitus (T2DM) are global diseases affecting the population of Ukraine, with an annual increase in morbidity. Insulin resistance occurs in up to 90 % of obese patients, contributing to the accumulation of white adipose tissue, and has a risk for the further development of prediabetes and T2DM. However, other factors also play a negative role in the development of obesity, particularly cholecalciferol (vitamin D) deficiency. Vitamin D is a steroid hormone the main function of which is to regulate calcium and phosphorus metabolism, but this molecule also exhibits various properties, including the effects on carbohydrate metabolism. The purpose of this study was to identify and evaluate the role of vitamin D elevation in patients receiving glucagon-like peptide-1 agonists (GLP-1a) in combination with lifestyle interventions for the treatment of obesity and to compare its effectiveness with that in patients treating with metformin and sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors (SGLT2i). Materials and methods. A prospective study included 155 obese patients, and follow-up data were available for 49 of them. The study group consisted of 30 patients receiving combination therapy with GLP-1a liraglutide at a dose of 1.2 to 3.0 mg per day. The control group included 19 patients receiving combination therapy with metformin in daily doses of 500 to 2,000 mg, and SGLT2i in daily doses of 10 to 12.5 mg. Treatment of vitamin D deficiency was performed with cholecalciferol at a dose of 4,000 IU/day. Results. In study group GLP-1a, 25 (83.3 %) patients had vitamin D insufficiency, which is statistically similar to control group (p 0.05) — 17 (89.5 %) cases. All patients with vitamin D insufficiency received 4,000 IU of cholecalciferol daily during the follow-up period. In study group GLP-1a, the mean body mass before the treatment was 104.6 kg, after treatment — 96.36 kg (p = 0.000007), the mean weight lost was 7.8 % (range is 1–23.71 %) of the initial level. Mean body mass index (BMI) before treatment was 37.1 kg/m2, after treatment — 34.11 kg/m2 (p = 0.000006). In the control group, the mean weight before the treatment was 99.4 kg, after treatment — 91.74 kg (p = 0.000196), the mean weight lost was 7.73 % (range is 0–16.9 %) of the initial level. BMI before treatment averaged 35.6 kg/m2, after treatment — 34.11 kg/m2 (p = 0.000196). The analysis of carbohydrate metabolism parameters showed a significantly lower blood glucose level — 5.75 mmol/l in the study group GLP-1a compared to 8.42 mmol/l in the control group (p = 0.00024). It should be noted that a similar clinical picture was also observed after treatment, despite the compensation of T2DM in all patients: a significantly lower blood glucose level — 5.03 mmol/l in the study group GLP-1a compared to 5.99 mmol/l in controls (p = 0.002453). However, significantly higher levels of insulin were detected in the study group GLP-1a before treatment — 27.02 mU/L compared to 18.59 mU/L in control patients (p = 0.003286). After treatment, a similar situation was observed in terms of significantly higher levels of insulin: 19.41 mU/l in patients of the study group GLP-1a compared to 14.42 mU/l in controls (p = 0.0024). Corresponding changes were also observed for the HOMA index. Conclusions. Our results suggest high effectiveness of increasing the level of vitamin D in case of its insufficiency as a part of measures for the treatment of obese patients with liraglutide, metformin or SGLT2i
Дод.точки доступу:
Здорна, В. В.
Дінець, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Патофізіологічні основи саркопенії — хронічного ускладнення цукрового діабету [Текст] / А. В. Ковальчук [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 39-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Огляд присвячений проблемі саркопенії — м’язової слабкості та втрати маси, якості та сили скелетних м’язів, що часто супроводжує захворювання на цукровий діабет 2-го типу, особливо в осіб похилого віку. Останнім часом саркопенію розглядають як одне з ускладнень цукрового діабету, яке асоціюється зі збільшенням частоти серцево-судинних ускладнень, необхідності госпіталізації та смертності пацієнтів. Молекулярні механізми атрофії м’язів при саркопенії пов’язані з порушенням анаболічно-катаболічної рівноваги в м’язах та їх енергетичного забезпечення, жировою інфільтрацією та зрушеннями протеостазу (зниженням синтезу м’язових білків та посиленням їх деградації), мітохондріальною дисфункцією. У патогенезі як саркопенії, так і дисметаболічних ускладнень при цукровому діабеті ключову роль відіграють інсулінорезистентність, оксидативний стрес, накопичення абдомінального та ектопічного жиру, локальне запалення, тобто відзначається двонаправлений зв’язок між цими патологічними станами, які взаємно підсилюють негативні наслідки один одного. За даними клінічних спостережень, ризик саркопенії в пацієнтів з цукровим діабетом у 3–4 рази вищий, ніж в осіб без діабету, при цьому наявність саркопенії підвищує ризик зниження працездатності, інвалідизації, смертності, погіршення контролю цукрового діабету. Ці дані вказують на доцільність проведення скринінгу щодо ознак саркопенії у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, особливо старшої вікової групи, з використанням динамічних тестів, а також моніторингу стану кісткової тканини, щоб запобігти ризику падінь і переломів. Цукрознижувальна терапія для таких пацієнтів повинна включати засоби, що сприяють збереженню м’язової та кісткової тканини (мають анаболічну дію), не збільшують ризик гіпоглікемії та шлунково-кишкових розладів. Згідно з даними літератури, до найбільш безпечних засобів належать бігуанід метформін, інгібітори дипептидилпептидази та інсулін. Не рекомендовані похідні сульфонілсечовини, тіазолідиндіони, агоністи ГПП-1, інгібітори SGLT-2, які можуть чинити небажані для ослаблених літніх людей ефекти. Своєчасна діагностика саркопенії є важливою для запобігання погіршенню м’язової функції (шляхом реабілітації опорно-рухового апарату за допомогою адаптивних фізичних вправ та модифікації дієти) та підвищення якості життя хворих на цукровий діабет 2-го типу. У свою чергу, удосконалення профілактики та лікування цукрового діабету на ранніх стадіях також може допомогти запобігти розвитку саркопенії та її ускладнень
The review considers the problem of sarcopenia, a muscle weakness and loss of mass, quality and strength of skeletal muscles, which often accompanies type 2 diabetes, especially in the elderly. Recently, sarcopenia has been considered as one of the complications of diabetes, which is associated with an increase in the frequency of cardiovascular complications, the need for hospitalization, and patient mortality. The molecular mechanisms of muscle atrophy in sarcopenia are associated with a violation of the anabolic-catabolic balance in muscles and their energy supply, fatty infiltration and shifts in proteostasis (decreasing the synthesis of muscle proteins and increasing their degradation), mitochondrial dysfunction. Insulin resistance, oxidative stress, accumulation of abdominal and ectopic fat, local inflammation play a key role in the pathogenesis of both sarcopenia and dysmetabolic diabetic complications, i.e., there is a bidirectional relationship between these pathological conditions, which mutually reinforce each other’s negative consequences. According to clinical observations, the risk of sarcopenia in patients with diabetes is 3–4 times higher than in people without diabetes, while the presence of sarcopenia increases the risk of reduced work capacity, disability, mortality, and worsening of diabetes control. These data indicate the feasibility of screening for signs of sarcopenia in patients with type 2 diabetes, especially in the older age group, using dynamic tests, as well as bone monitoring, to prevent the risk of falls and fractures. Antidiabetic therapy for such patients should include drugs that help preserve muscle and bone tissue (have an anabolic effect), do not increase the risk of hypoglycemia and gastrointestinal disorders. According to the literature, the safest preparations include the biguanide metformin, dipeptidyl peptidase inhibitors, and insulin. Sulfonylurea derivatives, thiazolidinediones, glucagon-like peptide-1 receptor agonists, sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors are not recommended, as they can cause undesirable effects in weakened elderly people. Timely diagnosis of sarcopenia is important to prevent the deterioration of muscle function (through the rehabilitation of the musculoskeletal system using adaptive physical exercises and diet modification) and to improve the quality of life of patients with type 2 diabetes. In turn, improving the prevention and treatment of diabetes in the early stages can also help prevent the development of sarcopenia and its complications
Дод.точки доступу:
Ковальчук, А. В.
Зінич, О. В.
Кушнарьова, Н. М.
Прибила, О. В.
Шишкань-Шишова, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)