Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Рідкісні видання (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Микроскопия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 86
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-86

Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі [Текст] = Micro- and ultramicroscopic structure of the left atria-ventricular valvular apparatus in human at the mature age in norm / Т. О. Семенюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 23-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (анатомия и гистология, ультраструктура)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (ультраструктура)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: У роботі представлена морфологічна характеристика мітрального клапана (МК) серця людини зрілого віку в нормі. Мета дослідження. З’ясувати особливості будови структурних складових мітрального клапанного апарату (КА) серця людини зрілого віку в нормі. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 32 препаратах МК сердець людини зрілого віку. Використано комплекс методів морфологічного дослідження: методи світлової та електронної мікроскопії, гістохімічний метод. Результати. Із використанням комплексу методів морфологічних досліджень здійснено дослідження структурних складових мітрального КА людини зрілого віку в нормі та встановлена їх гістоархітектоніка на мікро- та субмікроскопічному рівнях. Висновки. Стулки мітрального клапана являють собою сполучно-тканинні пластинки, що вкриті одношаровим плоским епітелієм – ендотелієм. Товща стулок утворена волокнистою сполучною тканиною різної щільності, внаслідок чого виявлені три шари: губчастий, волокнистий та шлуночковий. Типові сухожилкові струни у вигляді сполучнотканинних ниток простягаються від соскоподібних м’язів до стулок мітрального клапана та прикріплюються до їх шлуночкової поверхні. Остов сухожилкових струн утворений щільною оформленою волокнистою сполучною тканиною. У ділянках з боку соскоподібних м’язів у деяких сухожилкових струн наявна поперечно-посмугована серцева м’язова тканина. Соскоподібні м’язи утворені робочими волокнами кардіоміоцитів, що формують своєрідну сітку за рахунок розгалужень та анастомозів. Робочі волокна кардіоміоцитів супроводжуються прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини, у складі якої велика кількість кровоносних судин
This article presents the morphological characteristics of the mitral valve of a normal heart of an adult at a mature age. The purpose of our investigation is to find out the peculiarities of the morphology of the structural components of the mitral valve apparatus of the heart of a person of mature age in the norm. Material and methods. The study was performed on 32 preparations of mitral valves of adult human hearts. A complex of morphological research methods was used: methods of light and electron microscopy, histochemical method. Results. With the use of a complex of morphological research methods, a study of the structural components of the mitral valve apparatus of a normal mature person was carried out and their histoarchitectonics was established at the micro- and sub-microscopic levels. Conclusions. The leaflets of the mitral valve are connective tissue plates covered with a single-layer flat epithelium - endothelium. The leaflets are formed by fibrous connective tissue of different density, as a result of which three layers are identified: spongy, fibrous and ventricular. Typical chordae tendineae in the form of connective tissue threads extend from the papillary muscles to the leaflets of the mitral valve and attach to their ventricular surface. The skeleton of chordae tendinea is formed by dense fibrous connective tissue. Striated cardiac muscle tissue is found in some chordae tendinea in the areas on the side of the papillary muscles. The papillary muscles are formed by the working fibers of cardiomyocytes, which form a kind of network due to branches and anastomoses. The working fibers of cardiomyocytes are accompanied by layers of loose fibrous connective tissue, which includes a large number of blood vessels
Дод.точки доступу:
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.
Пентелейчук, Н. П.
Ходоровська, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фармакогностичні дослідження трави Trifolium fragiferum L. флори півдня України [Текст] = Pharmacognostic studies of Trifolium fragiferum L. flora of Southern Ukraine / О. В. Гречана [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - N 3. - С. 241-249. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ФАРМАКОГНОЗИЯ -- PHARMACOGNOSY (методы)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (действие лекарственных препаратов, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Робота присвячена дослідженню надземної частини представника роду конюшина флори півдня України Trifolium fragiferum L.
Фармакогностичний аналіз представника роду конюшина Trifolium fragiferum L. дав змогу встановити діагностичні мікроскопічні ознаки листка та стебла. Порівняли компоненти нативного екстракту та після його кислотного гидролізу. Визначили закономірності розподілу класів речовин, що характеризували лише певний тип екстракту. Так, монотерпеноїди, ароматичні, гетероциклічні сполуки виявили в гідролізованому продукті, а сесквітерпени та стероїдні сполуки – тільки в нативному екстракті трави конюшини суничної. Спирти, альдегіди та кетони становили більшість у гідролізованому екстракті, а вуглеводнів виявили більше у нативному. Лише 5 компонентів ідентифіковано в обох витягах: нонакозан, 2-феноксіетанол, лоліолід, дигідроактинідіолід і кумарин, що істотно відрізнялися за кількістю
The work is devoted to the study of herbs of the representative genus Clover Trifolium fragiferum L. from the south Ukrainian flora
Pharmacognostic analysis of the genus Clover Trifolium fragiferum L. revealed diagnostic microscopic signs of leaves and stems. The components of the native extract are compared, and after its acid hydrolysis. Certain regularities in the distribution of classes of substances that characterized certain types of extracts were revealed: monoterpenoids, aromatic, heterocyclic compounds characterized the hydrolyzed product. Sesquiterpenes and steroid compounds are found only in the native extract of strawberry clover herb. Alcohols, aldehydes, and ketones were the majority in the hydrolyzed extract, and hydrocarbons were observed more in the native. Only 5 components were identified in both extracts: nonacosan, 2-phenoxyethanol, loliolide, dihydroactinidiolide and coumarin with significant differences in amounts.
Дод.точки доступу:
Гречана, О. В.
Сербін, А. Г.
Салій, О. О.
Рудник, А. М.
Шевченко, І. М.
Фуклева, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом = Features of the colpocytological state and biocenosis of the vagina in menopausal women with atrophic vaginitis / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (диагностика, микробиология, патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (действие лекарственных препаратов, иммунология, микробиология, патофизиология, секреция)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS (использование)
Анотація: Мета дослідження: вивчення та оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки та біоценозу піхви у жінок з атрофічним вагінітом (АВ) до застосування терапії СО2-лазером. Матеріали та методи. Проведено проспективне клініко-статистичне обстеження 160 пацієнток з АВ. Основну групу сформували з 55 жінок менопаузального віку з клінічними проявами АВ, яким призначали лише терапію із застосуванням СО2-лазера. До групи порівняння увійшли 40 жінок менопаузального віку, яким з метою корекції проявів АВ запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією – супозиторіями, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. У контрольну групу включено 65 жінок менопаузального віку, яким запропонували терапію з місцевим застосуванням один раз на добу супозиторіїв, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. З метою оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки піхви усім жінкам виконували гормональну кольпоцитологію за стандартною методикою. Для визначення стану піхвового середовища (рН) використовували діагностичні тест-смужки. У разі зсуву рН піхвового вмісту ≥ 4,4 проводили оцінювання ступеня чистоти піхви та кількості лейкоцитів за допомогою мікроскопічного дослідження. Для визначення наявності бактеріального вагінозу хворим з АВ проводили амінний тест. Мікробіологічні дослідження виконували за допомогою методики «Фемофлор-16». Результати. У всіх 160 (100,0 %) жінок зареєстровано гіпоестрогенний та атрофічний типи мазків. Запальний тип кольпоцитологічного мазка відзначено у 116 (72,5 %) пацієнток, цитолітичний тип – у 14 (8,6 %), змішаний тип піхвових мазків – у 30 (18,6 %) обстежених жінок. У 126 (78,6 %) жінок значення показника рН зміщувалось у лужний бік і коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9 %) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. У кожної третьої – 37 (29,4%) – жінки визначали наявність грибів роду Candida. Установлено суттєве зниження кількості лактобактерій Lactobacillus spp., достатню кількість яких відзначено у 9 (10,8 %) обстежених жінок. Факультативно-анаеробні мікроорганізми виявлено у 34 (40,6 %) жінок з АВ. На першому місці серед виявлених мікроорганізмів знаходилась облігатно-анаеробна мікрофлора – Gardnerella vaginalis у поєднанні з Prevotella bivia та Porphyromonas spp., яку виявляли у 23 (27,7 %) жінок, на другому місці за поширеністю – Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp., які виявляли у 18 (21,7 %), на третьому місці – Atopobium vaginea, який діагностували у 10 (12,0%) обстежених жінок. Якісний аналіз результатів культурального дослідження демонструє високий рівень висіву факультативно-анаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів у жінок з АВ, кількісне значення яких сягало lg 3,1 – lg 3,9 КУО/мл і lg 3,4 – lg 4,7 КУО/мл відповідно. Висновки. У жінок з атрофічним вагінітом встановлено стовідсоткове переважання гіпоестрогенного та атрофічного типів кольпоцитологічних мазків. Частота виявлення запального, цитолітичного та змішаного типів кольпоцитологічних мазків становила 116 (72,5 %) випадків, 14 (8,6 %) випадків і 30 (18,6 %) випадків відповідно. Первинне обстеження pH піхвового вмісту засвідчує зміщення у лужний бік цього показника у 126 (78,6 %) жінок, яке коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9%) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. Фіксували суттєве зменшення кількості лактобактерій Lactobacillus spp. (lg 2,1±0,21 КУО/мл) на тлі підвищення рівня облігатно-анаеробних мікроорганізмів у виділеній мікрофлорі – Gardnerela vaginalis в асоціаціях з Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4,7±0,38 КУО/мл) у поєднанні з Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp. (lg 4,0±0,35 КУО/мл) та Atopobium vaginea (lg 3,4±0,28 КУО/мл)
The objective: to study and evaluate the colpocytological state of the mucous membrane and the biocenosis of the vagina in women with atrophic vaginitis (AV) before CO2 laser therapy. Materials and methods. A prospective clinical and statistical examination of 160 patients with AV was conducted. The main group was formed from 55 women of menopausal age with clinical manifestations of AV, who were treated only by the therapy with CO2 laser. The comparison group included 40 women of menopausal age who had for the correction of AB manifestations CO2 laser therapy in combination with local hormonal therapy – suppositories which contain 0.5 mg of estriol. The control group included 65 women of menopausal age who were treated with the therapy with the local application of suppositories with 0.5 mg of estriol once a day. The standard hormonal colpocytology was performed in all the women to assess the colpocytological state of the vaginal mucosa. Diagnostic test strips were used to determine the condition of the vagine (pH). In the case of a shift in the pH of the vaginal contents ≥ 4.4, the degree of vaginal purity and the number of leukocytes were studied using a microscopic examination. An amine test was performed to determine the presence of bacterial vaginosis in patients with AB. The microbiological study was performed using the “Femoflor-16” method. Results. The hypoestrogenic and atrophic types of smears were found in all 160 (100.0 %) women. The inflammatory type of colpocytological smear was determined in 116 (72.5 %) patients, cytolytic type – in 14 (8.6 %), mixed type of vaginal smears – in 30 (18.6 %) persons. In 126 (78.6 %) women, the pH index shifted to the alkaline side and ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. The bacterioscopic analysis of vaginal discharges indicates that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values, the third degree of purity of the vaginal smear according to Herlin was found. In every third of women – 37 (29.4 %) – the presence of Candida fungi was determined. A significant decrease in the number of Lactobacillus spp. was established, a sufficient number of which was found in 9 (10.8 %) of the examined women. Facultative anaerobic microorganisms were found in 34 (40.6 %) women with AB. Obligate anaerobic microflora – Gardnerella vaginalis in combination with Prevotella bivia and Porphyromonas spp., which was found in 23 (27.7 %) women, was in the first place among the detected microorganisms; Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. were in the second place in prevalence, and were determined in 18 (21.7 %) persons, in third place – Atopobium vaginae, which was diagnosed in 10 (12.0 %) of the examined women. A qualitative analysis of the culture study results demonstrates a high level of cultivation of facultative anaerobic and obligate anaerobic microorganisms in women with AB, the quantitative value of which reached lg 3.1 – lg 3.9 CFU/ml and lg 3.4 – lg 4.7 CFU/ ml, respectively. Conclusions. A one hundred percent predominance of hypoestrogenic and atrophic types of colpocytological smears was established in women with atrophic vaginitis. The frequency of detection of inflammatory, cytolytic and mixed types of colpocytological smears was 116 (72.5 %) cases, 14 (8.6 %) cases and 30 (18.6 %) cases, respectively. The initial examination of the vaginal pH demonstrates a shift in the alkaline side of this indicator in 126 (78.6 %) women, which ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. Bacterioscopic analysis of vaginal discharges established that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values there was the third degree of vaginal purity according to Herlin. A significant decrease in the number of lactobacilli Lactobacillus spp. (lg 2.1±0.21 CFU/ml) on the background of an increase in the level of obligate anaerobic microorganisms in the microflora – Gardnerela vaginalis in associations with Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4.7±0.38 CFU/ml) in combination with Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. (lg 4.0±0.35 CFU/ml), and Atopobium vaginea (lg 3.4±0.28 CFU/ml) were determined
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Усевич, І. А.
Корнієць, Н. Г.
Олешко, В. Ф.
Момот, А. А.
Пучко, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гараздюк, М. С.
Судово-медична оцінка крововиливів у головний мозок травматичного та нетравматичного генезу методом Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму [Текст] / М. С. Гараздюк, О. В. Дуболазов // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
КРУГОВОЙ ДИХРОИЗМ -- CIRCULAR DICHROISM (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової Мюллер-матричної (ММ) поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 32 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 33 трупи із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – азимутально-інваріантна ММ мікроскопія циркулярного дихроїзму (ЦД) гістологічних зрізів мозку. Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ЦД у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих всіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ЦД мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку. Імовірні розподіли, які характеризують мапи ММ, інваріант ЦД гістологічних зрізів мозку зразків з усіх груп мають незначний розкид значень статистичного моменту 2-го порядку, а також значні величини статистичних моментів 3-го і 4-го порядків. Висновок. Виявлено ефективність використання методу Мюллер-матричного картографування при діагностиці давності утворення крововиливів у речовину головного мозку. Сила методу Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму у диференціації сукупності зразків контрольної та дослідних груп досягає задовільного рівня – 77 - 78%.
Дод.точки доступу:
Дуболазов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Goczewski, M.
The instrument transfer method in four handed dentistry in dental operating microscope as a module of a training program in the aspect of reduction of the dynamic load of the visual system of the operator [Текст] = Метод передачі інструментів в стоматології чотирьох рук з стоматологічним операційним мікроскопом, як модуль навчальної програми в аспекті зниження динамічного навантаження зорової системи оператора / M. Goczewski, R. Stupnytsky // Сучасна стоматологія. - 2021. - № 4. - С. 54-58. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- SURGICAL INSTRUMENTS (использование, тенденции)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES (методы, оборудование, обучение, тенденции)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
Анотація: Introduction of a Dental Operating Microscope (DOM) in the clinical work can make some difficulties in operator’s work.In particular, to ensure the safety of the operator’s visual system and ergonomics of the work, the operator’s gaze should be continuously directed to the operating field. The instruments should be moved over the operating field by the assisting personnel, whose participation in the transfer is not complete until the evening nstrument is visible through the microscope and the operator is fully capable of controlling its movement. Instrument transfer method in DOM includes 3 steps: modified direct placement, predelivery, delivery and exchange of instruments. In the presented method the most important elements are the properly oriented end of the instrument by dental assistant and mutual grasp of instrument. The method allows to reduce the load on the operator’s visual system and to make four-handed work ergonomic
Впровадження стоматологічного операційного мікроскопа (РОМ) у клінічну роботу може ускладнити роботу оператора, зокрема, для забезпечення безпеки зорової системи оператора та ергономічності роботи погляд оператора повинен бути постійно спрямований на операційне поле. Інструменти повинні переміщатися операційним полем за допомогою обслуговуючого персоналу, участь якого в переносі не завершується доти, доки весь інструмент не буде видно в мікроскоп і оператор не зможе повністю контролювати його рух. Метод передачі інструментів у DOM включає 3 етапи:модифіковане пряме розміщення, попередня доставка, доставка та обмін інструментів. У представленому методі найбільш важливими елементами є правильно орієнтований кінець інструменту асистентом стоматолога та взаємне захоплення інструменту. Метод дозволяє знизити навантаження на зорову систему оператора і зробити роботу в чотири руки ергономічною
Дод.точки доступу:
Stupnytsky, R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Встановлення тотожності трави анісу звичайного (Anisum vulgare Gaertn.) за морфолого-анатомічними ознаками [Текст] / С. В. Колісник [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 39-44

MeSH-головна:
БЕДРЕНЕЦ -- PIMPINELLA (анатомия и гистология, рост и развитие)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Плоди анісу звичайного містять різні класи біологічно активних сполук, завдяки чому характеризуються антидепресантною, антипероксидантною, протидіабетичною діями, а екстракти цієї рослини мають антибактеріальний ефект. У фаховій літературі наведено недостатньо відомостей щодо хімічного складу і перспектив використання в медицині трави анісу звичайного. Мета роботи – вивчення морфологічної та анатомічної будови трави анісу звичайного та встановлення макро- і мікроскопічних діагностичних ознак, необхідних для ідентифікації рослинної сировини. Матеріали та методи. Для дослідження використали траву анісу звичайного, яка складалася зі стебел, листків і квіток, недозрілих плодів. Макроскопічний аналіз свіжої та висушеної сировини виконали неозброєним оком і з використанням лупи (?10). Поперечні та поздовжні зрізи, епідерму та препарати з поверхні дослідили, застосовувавши загальноприйняті методики, за допомогою обладнання: мікроскопи МБС 9, МС 10 (окуляри ?5, ?10, ?15, об’єктиви ?10, ?40), Micromed XS-4130 (окуляр WF15X, об’єктиви ?40/0,65, ?10/0,25) із мікрофотонасадкою. Мікрофотографії зробили фотокамерою Sаmsung PL50. Результати. У результаті макро- та мікроскопічного аналізу встановили діагностичні ознаки трави анісу звичайного. Висновки. Уперше дослідили макро- та мікроскопічні ознаки трави анісу звичайного, що підтверджують тотожність сировини. Результати будуть використані для розроблення вітчизняної нормативної документації на сировину трави анісу звичайного.
Дод.точки доступу:
Колісник, С. В.
Гонтова, T. M.
Умаров, У. А.
Гордєй, К. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [Текст] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 61-71

MeSH-головна:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Сировинна база лікарських рослин України – достатня тільки для половини фармакопейних видів. Чимало лікарської рослинної сировини зростає в недостатній кількості, а отже виникає потреба в її імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи – здійснити порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя S. verticillata та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній і медичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – листя S. verticillata та S. officinalis, що заготовлене в ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Морфолого-анатомічну будову листя досліджуваних видів вивчили, застосовуючи метод світлової мікроскопії. Дослідження макро- і мікроелементного складу в листі S. officinalis і S. verticillata виконали атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук здійснили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також виконали спектрофотометричним методом. Протизапальну активність галенових витяжок із листя досліджуваних видів вивчили на моделі гострого запального набряку, що викликаний субплантарним введенням розчину карагеніну. Результати. Методом світлової мікроскопії вивчили ключові мікроскопічні та діагностичні ознаки листя S. verticillata. В обох видах, що досліджували, визначили вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis і S. verticillata ідентифікували 15 і 14 амінокислот, 8 і 6 сапонінів відповідно. Методом ВЕРХ встановили якісний склад і кількісний вміст речовин фенольної природи в листі S. officinalis і S. verticillata (13 і 12 сполук відповідно). Максимальний антиексудативний ефект сухих екстрактів із листя S. officinalis і S. verticillata спостерігали в дозі 50 мг/кг. В обох видах сировини домінували такі мікро- та макроелементи, як силіцій, фосфор, магній кальцій натрій, калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. verticillata в 1,78 раза більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Загальний вміст сапонінів переважає в листі S. verticillata та становить 15,09 мг/г, що на 12,1 % більше, ніж у фармакопейному виді. Загальний вміст флавоноїдів в 1,57 раза більший у листі S. verticillata, ніж у фармакопейному виді S. officinalis, вміст гідроксикоричних кислот найбільший у листі S. officinalis. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata – на 37,18 % (у 1,37 раза) більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. У дозі 50 мг/кг протизапальна дія сухого екстракту з листя S. verticillata зіставна з активністю субстанції з листя S. officinalis. Висновки. У результаті порівняльного фармакогностичного та фармакологічного дослідження листя S. verticillata та S. officinalis встановили, що S. verticillata – перспективний вид для впровадження в медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук. Протизапальну дію сухого екстракту з листя S. verticillata порівняли з активністю субстанції з листя S. officinalis, що вказує на можливість створення на її основі нового лікарського засобу з протизапальною дією.
Дод.точки доступу:
Мига, М. М.
Кошовий, О. М.
Гамуля, О. В.
Верховодова, Ю. В.
Кіреєв, І. В.
Комісаренко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дуюн, І. Ф.
Дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka [Текст] / І. Ф. Дуюн, О. В. Мазулін, Т. В. Опрошанська // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 72-77

MeSH-головна:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, химия)
Анотація: Лікарську рослинну сировину (ЛРС) і лікарські засоби, що отримали на її основі, успішно використовують у медицині тільки тоді, коли вони відповідають чинним нормативним документам. Ця відповідність визначається шляхом здійснення фармакогностичного аналізу. Для цього треба встановлювати тотожність і доброякісність ЛРС. Тотожність, як правило, підтверджується макро- та мікроскопічним аналізом. Перспективним для впровадження в медичну практику є маловивчений вид деревій подовий (Achillea micranthoides Klok. et Krytzka), філогенетично близький до офіцинального деревію звичайного (Achillea millefolium L.). Рослина має широку сировинну базу та тривалий вегетаційний період. Для ідентифікації вперше здійснили дослідження особливостей анатомічної будови надземних органів і виявили діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи – дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka. Матеріали та методи. Використовували траву Achillea micranthoides Klok. et Krytzka, зібрану у фазу масового цвітіння. Свіжу рослинну сировину фіксували в суміші гліцерин – етиловий спирт 96 % – вода очищена (1 : 1 : 1). Результати. Під час мікроскопічних досліджень встановили особливості анатомічної будови клітин епідерми листка, головної жилки, черешка, стебла, осі суцвіття, обгортки кошика та віночка. Висновки. Для сировини деревію подового визначили характерні діагностичні ознаки: поздовжньо-зморшкувата кутикула на нижній епідермі листка; дворядні багатоклітинні волоски та ефіроолійні залози на верхній і нижній епідермі; прості, 4–6 клітинні волоски, у яких нижні клітини стискаються, а верхня – дуже видовжена та створює павутинне опушення на нижній епідермі листка та на епідермі черешка, жилки, стебла і головної осі суцвіття; склеренхімна обкладинка з боку флоеми та ксилеми у провідних пучках жилки та черешка; пластинчасто-кутова коленхіма у стеблі та головній осі суцвіття; поздовжньо-зморшкувата кутикула на клітинах епідерми в головній осі суцвіття; ендодерма та склеренхімна обкладинка над флоемою провідних пучків.
Дод.точки доступу:
Мазулін, О. В.
Опрошанська, Т.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Мехедко, В. В.
    Практичні аспекти бактеріального вагінозу: актуальність, діагностика та комплексне лікування [Текст] / В. В. Мехедко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 1. - С. 60-68. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Біоселак

   Ліменда

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Бактеріальний вагіноз (БВ) значно поширений у популяції: частота його виявлення у жінок із запальними захворюваннями органів сечовидільної системи становить 35%, серед вагітних – 10–30%, серед пацієнток з інфекцією, яка передається статевим шляхом, – 20–60%. Наявність БВ призводить до ускладнень вагітності, після гінекологічних хірургічних втручань та до розвитку рецидивів захворювання. Для досягнення повноцінного терапевтичного ефекту необхідно не тільки проведення антимікробної терапії, але і відновлення біоценозу піхви, що є умовою запобігання рецидивам. Було проведено дослідження двоетапного лікування БВ із застосуванням препаратів Ліменда та Біоселак. Використання комбінованого антимікробного препарату Ліменда на першому етапі лікування БВ продемонструвало високий клінічний ефект (100%) з підтвердженням за даними мікроскопічного дослідження виліковування (97,9%). Проте після завершення антимікробної терапії тільки у 29,2% випадків було відзначено відновлення паличкової мікрофлори піхви. Місцеве застосування пробіотика Біоселак на другому етапі лікування забезпечило відновлення біоценозу у всіх пацієнток (100%) та тривалий безрецидивний період. Висока клінічна ефективність запропонованої схеми дозволяє рекомендувати її для терапії БВ та профілактики рецидиву захворювання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Sarkisova, Y. V.
Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant Muller-matrix microscopy method of the human vitreous body [Text] / Y. V. Sarkisova // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - P128-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
СМЕРТЬ -- DEATH
Анотація: У даній роботі розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для вирішення однієї з найактуальніших проблем — встановлення давності настання смерті. Мета роботи — розробити комплекс нових судово-медичних об’єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Результати. Ми отримали числові значення зміни величини статистичних моментів 1–4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 — від 0,27 до 0,09, SM3 — від 0,51 до 0,97, SM4 — від 0,61 до 1,19. Висновок. Отримані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обґрунтованість, конкретність і об’єктивність експертного висновку.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Мікроскопічні дослідження лікарської рослинної сировини деревію блідо-жовтого [Текст] / Г. П. Смойловська [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 1. - С. 25-30

MeSH-головна:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология, химия)
Анотація: Achillea millefolium L. є офіційною рослиною в Україні й інших країнах Європи та Азії. Рослини роду Achillea L. відрізняються різноманітністю компонентного складу та містять комплекс біологічно активних сполук: ефірних олій, поліфенольних сполук, вітамінів, каротиноїдів, полісахаридів, мікроелементів. Препарати, до складу яких входять різні екстракти деревію, використовують як кровоспинні, протизапальні, гастроентеральні засоби, застосовують для лікування гепатобіліарної системи, цукрового діабету, захворювань парадонта. Екстракти деревію виявляють регенеративну, цитотоксичну, анаболічну, антиоксидантну дії. Маловивченими залишаються види деревіїв, що зростають в Україні. Одним із представників роду Achillea L. є деревій блідо-жовтий, що має достатню сировинну базу та подібний склад біологічно активних речовин до деревію звичайного. Тому актуальним є визначення діагностичних ознак деревію блідо-жовтого та порівняння з офіційною лікарською сировиною деревію звичайного для впровадження в сучасну медичну практику. Мета роботи – визначення діагностичних мікроскопічних ознак рослинної сировини деревію блідо-жовтого для ідентифікації рослинної сировини. Матеріали та методи. Для здійснення мікроскопічного дослідження використовували траву Achillea ochroleuca Ehrh., що зібрана в період цвітіння рослин. Свіжу рослинну сировину фіксували в суміші гліцерин, етиловий спирт 96 % і вода очищена (1:1:1). Дослідження виконали з використанням розчину хлоралгідрату згідно з методикою ДФУ. Результати. Під час мікроскопічних досліджень лікарської рослинної сировини звертали увагу на діагностичні елементи стебла рослини, структуру клітин епідермісу, наявність, кількість, тип продихів, характеристику волосків і залозок, тип листової пластинки, клітини епідермісу обгортки та пелюстки. Висновки. Загальними анатомічними ознаками деревію блідо-жовтого та деревію звичайного є паренхімно-прозенхімна епідерма стебла, ізолатеральний тип будови листкової пластини. На епідермі стебла, листків, квіток є залозки та волоски, характерні для деревіїв, продихи аномоцитного типу. Виявили відмінності для Achillea ochroleuca Ehrh., які виражені у потовщенні клітин епідерми та паренхіми первинної кори. Для цього виду характерна більша кількість залозок, що мають темнозабарвлений вміст. Мікроскопічні ознаки, що одержали під час дослідження, дають змогу надійно ідентифікувати рослинну сировину морфологічно близького виду роду Achillea L.
Дод.точки доступу:
Смойловська, Г. П.
Єренко, О. К.
Хортецька, Т. В.
Дуюн, І. Ф.
Мазулін, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гриценко, В. І.
Фізико-хімічні дослідження активних фармацевтичних інгредієнтів у складі м’якої лікарської форми противірусної дії [Текст] / В. І. Гриценко, Л. С. Кієнко, Л. О. Бобрицька // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 2. - С. 27-31

Рубрики: Мирамистин

MeSH-головна:
АЦИКЛОВИР -- ACYCLOVIR (анализ)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (анализ)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Анотація: Лікування захворювань, викликаних вірусами, є однією з актуальних проблем сучасної медицини. Тому на теперішній час важливим завданням фармацевтичної та медичної науки є створення нових противірусних лікарських препаратів вітчизняного виробництва
Дод.точки доступу:
Кієнко, Л. С.
Бобрицька, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [Текст] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303

MeSH-головна:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Анотація: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.
Дод.точки доступу:
Марчишин, С. М.
Будняк, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Диференціальна мюллер-матрична мікроскопія білкової фракції препаратів склоподібного тіла у діагностиці давності настання смерті [Текст] = Differential muller-matrix microscopy of the protein fraction of the vitreous body preparations for diagnostics of the prescription of death coming / В. Т. Бачинський [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 2. - С. 100-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH (тенденции)
СМЕРТЕЛЬНЫЙ ИСХОД -- FATAL OUTCOME
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (методы)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
Кл.слова (ненормовані):
біофізичні методи
Анотація: Мета роботи - розробити комплекс судово-медичних критеріїв встановлення давності настання смерті шляхом використання диференціальної мюллер-матричної мікроскопії білкової фракції препаратів склоподібного тіла. Матеріал і методи. Проводили забір склоподібного тіла із передньої камери ока від 80 трупів із попередньо відомим часом настання смерті від 1 до 24 годин. В подальшому здійснювали експериментальні вимірювання координатних розподілів величини диференціального елементу полікристалічної структури біологічних препаратів склоподібного тіла. Результати та висновки. Методом диференціального мюллер-матричного картографування досліджено набір мап і гістограм розподілів випадкових значень диференціального елементу білкової фракції шарів склоподібного тіла померлих з різною давністю настання смерті. Установлено діапазон чутливості - 24 год. та точність - 40 хв., методу диференціального мюллер-матричного картографування білкової фракції шарів склоподібного тіла у визначені давності настання смерті
Дод.точки доступу:
Бачинський, В. Т.
Саркісова, Ю. В.
Ванчуляк, О. Я.
Гараздюк, М. С.
Баранюк, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Вплив гіпоксичного прекондиціювання на чутливість нейронів зони СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку [Текст] / Т. М. Коваленко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 75-82

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, патофизиология)
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (патология)
ИШЕМИЧЕСКОЕ ПРЕКОНДИЦИОНИРОВАНИЕ -- ISCHEMIC PRECONDITIONING (методы)
ПИРАМИДАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- PYRAMIDAL CELLS (повреждения)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (патология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Мета — визначити ефективність нейропротекторного впливу прекондиціювання (ПРК) на структуру СА1 зони гіпокампа ішемізованих піщанок монгольських. Матеріали і методи. Дослідження впливу ПРК проведено на самцях піщанок монгольських, яких розподілили на чотири групи: 1 — контрольні (інтактні) тварини, 2 — група тварин, у яких моделювали ішемію мозку, 3 — група тварин, які підлягали ПРК без ішемії, 4 — група тварин з ПРК + ішемія. Перед ішемічним впливом проводили інтервальні гіпоксичні тренування (5?разів по 5 хв з 5 хвилинним інтервалом щоденно протягом 21 доби) із застосуванням нормобаричної гіпоксичної газової суміші (10?% О2 у N2). Глобальну ішемію мозку моделювали оклюзією обох загальних сонних артерій протягом 5 хв. Забір тканини мозку проводили на 7 му добу після оклюзії. На зрізах гіпокампа визначали ступінь ішемічного ушкодження пірамідних нейронів та астроцитів у зоні CA1 гіпокампа за допомогою світлової мікроскопії та імуногістохімічного методу. Результати. Структурний аналіз показав, що у групі тварин з ішемією на 7 му добу після 5 хвилинної оклюзії сонних артерій у зоні СА1 гіпокампа був високий рівень відстроченої загибелі нейронів. У групі тварин, яких піддавали ПРК та ішемії, ця зона була структурно більш збереженою. За даними імуногістохімічного дослідження, хоча у групі ПРК + ішемія певна кількість пірамідних нейронів загинула, кількість нейронів, які вижили, була значно більшою, ніж у групі з ішемією. Крім того, в групі ПРК + ішемія відзначено тенденцію до зменшення постішемічної активації астроцитів, хоча їх кількість була більшою, ніж у контрольній групі. Висновки. При аналізі впливу гіпоксичного прекондиціювання на виживання нейронів у зоні СА1 гіпокампа виявлено більшу (на 28,5?%) кількість пірамідних нейронів на 7 му добу після ішемії порівняно з групою ішемізованих тварин. Збільшення кількості нейронів, які вижили, і зменшення постішемічної активації астроцитів у групі прекондиціювання та ішемії свідчать про запуск тривалих ендогенних механізмів нейропротекції, ініційованих прекондиціюванням
Дод.точки доступу:
Коваленко, Т. М.
Осадченко, І. О.
Чайка, Н. В.
Скибо, Г. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Постолаки, А.
Морфоархитектоника окклюзионных и проксимальных поверхностей первых постоянных моляров. Часть VI [Текст] / А. Постолаки // ДентАрт. - 2018. - № 4. - С. 60-69. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЗУБ КОРЕННОЙ БОЛЬШОЙ -- MOLAR
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы, оборудование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Возможности цитологической диагностики патологии лимфатических узлов при световой микроскопии [Текст] / Т. И. Тулаганова [и др.] // Онкология. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 309

MeSH-головна:
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (патология)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY
Дод.точки доступу:
Тулаганова, Т. И.
Болгова, Л. С.
Махортова, М. Г.
Алексеенко, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пономаренко, О. В.
Накопичення колагену I і III типу у хворих при механічному пошкодженні покривних тканин тулуба та кінцівок [Текст] / О. В. Пономаренко, І. С. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 50-53. - Бібліогр.: с. 53

MeSH-головна:
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (диагностика)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
КОЛЛАГЕН ТИПА I -- COLLAGEN TYPE I
КОЛЛАГЕН ТИПА III -- COLLAGEN TYPE III
Анотація: Вивчення особливостей експресії та депонування колагену I і III типу в зразках шкіри з навколоранової зони у хворих з дефектами покривних тканин тулуба й кінцівок при механічному пошкодженні. Матеріали і методи дослідження. Проаналізовані результати лікування 242 хворих, розподілених на 4 групи залежно від розмірів, глибини й тяжкості пошкодження м’яких тканин та інших структур тулуба й кінцівок. Результати та їх обговорення. Проведене комплексне морфологічне дослідження біопсійного та операційного матеріалу фрагментів шкіри з навколоранової зони. Експресію та депонування колагену I і III типу проводили з використанням гістологічного, гістохімічного, імуногістохімічного досліджень та фотоцифрової морфометрії. Висновки. 1. За даними мікроскопічного дослідження у зразках шкіри з навколоранової зони виявлені початкові ознаки рубцювання. 2. В зразках шкіри пацієнтів III групи встановлено статистично значущу різницю показників відносної площі накопичення колагену І і ІІІ типу (відповідно Т = 675; р = 0,005 і Т = 697; р = 0,033 ). 3. В IV групі, за критерієм рангової кореляції Спірмена, відзначений прямий зв’язок помірної сили між площею депонування колагену І і ІІІ типу (rs = 0,52, z = 0,54)
Дод.точки доступу:
Коваленко, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Sinichenko, A. V.
Macro- and microscopic investigation of leaves and flowers cultivated species genus Primula L. – drumstick primrose [Текст] / A. V. Sinichenko, S. M. Marchyshyn, L. M. Sira // Укр. біофармац. журнал. - 2017. - № 1. - С. 46-52

MeSH-головна:
(анатомия и гистология)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Marchyshyn, S. M.
Sira, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Постолаки, А.
Анатомо-морфологические, топографические и биомеханические особенности межзубных контактных поверхностей постоянных зубов. Часть II [Текст] / А. Постолаки // ДентАрт. - 2017. - № 2. - С. 63-70. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЗУБНОЙ РЯД ПОСТОЯННЫЙ -- DENTITION, PERMANENT
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы, оборудование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-86

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)