Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Миома<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 112
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Огороднік, Н. А.
Вітамін-D статус у жінок репродуктивного віку з міомою матки [Текст] / Н. А. Огороднік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 51-52

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA (терапия, хирургия)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Міома (лейоміома, фіброміома, фіброма) матки займає перше місце серед доброякісних гормоноза- лежних неоплазій репродуктивної системи у жінок дітородного віку. Захворюваність на міому матки коливається в межах від 5,4% до 77% залежно від досліджуваної популяції та методів діагностики (Stewart EA, et al., 2017). Оскільки у більшості пацієнток міома має безсимптомний перебіг, фактична захворюваність вважається набагато вищою. За даними літератури, 40-60% усіх проведених гістеректомій пов’язані з наявністю міоми, що робить її одним з індикаторів даного оперативного втручання. Симптоми, спровоковані міомою матки, чинять негативний вплив на фізичну та соціальну активність, якість життя жінки, її репродуктивну функцію і продуктивність праці. В умовах глобальної нестачі/дефіциту вітаміну D, значний інтерес дослідників викликає взаємозв’язок вітамін D-статусу пацієнток з міомою матки та її клінічним перебігом, а також можливість використання вітаміну D у якості одного з компонентів консервативної терапії міоми матки. Опубліковані результати ряду експериментальних досліджень демонструють значне пригнічення росту міома- тозних вузлів під впливом вітаміну D як in vitro, так і in vivo, при моделюванні міоми на тваринах. Було виявлено, що клітини міоми експресують значно менше рецепторів до вітаміну D (VDR), порівняно з клітинами нормального міометрію. Встановлено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку помітно підвищує ризик розвитку міоми матки (Li S, et al., 2020). Мета роботи: Метою даного дослідження було: 1) оцінити рівень забезпечення вітаміном D пацієнток з міомою матки; 2) виявити взаємозв’язок між вітамін D-статусом пацієнток та клінічним перебігом міоми матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кузьоменська, М. Л.
Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування [Текст] / М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 41-47

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (терапия, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених патогенезу, діагностиці та лікуванню міоми матки, чимало питань сьогодні залишаються неуточненими. Поява і прогресуючий ріст цього утворення є результатом цілого комплексу порушень в організмі жінки: нейрогуморальних, генетичних, запальних та інших, які пригнічують репродуктивну функцію та погіршують перебіг захворювання. Ураховуючи численність ключових факторів патогенезу і патофізіології міоми матки, лікування даного контингенту хворих повинно бути комплексним, спрямованим на раннє виявлення, лікування супутніх гінекологічних захворювань та корекцію порушень гормональних співвідношень. Останніми десятиліттями для консервативного лікування гіперпластичних захворювань матки широко використовують гормонотерапію. Однак, за деякими даними, застосування КОК або внутрішньоматкової гормональної рилізинг-системи має незначний блокувальний ефект на процеси росту міоми. Фармакотерапія захворювання може бути як етапом у передопераційній підготовці на органі, так і самостійним блоком для стабілізації вузлів та уникнення хірургічного лікування. І хоча результати консервативних методів лікування свідчать про їхню ефективність, доводиться констатувати, що основним методом терапії міоми матки залишається хірургічний. У століття ендоскопічної хірургії ця дискусія себе не вичерпала, і сучасний підхід у лікуванні міоми матки диктує розширення показань до застосування органозберігальних операцій. Вибір їхньої методики повинен бути зваженим и визначатися розмірами, локалізацією, клінічною картиною захворювання та доцільністю збереження менструальної і репродуктивної функцій жінки. Лапароскопічна міомектомія вважається малоінвазивним та менш травматичним втручанням, зумовлює сприятливіший перебіг післяопераційного періоду, зменшення больового синдрому. При ефективному органозберігальному хірургічному лікуванні міоми матки у жінок репродуктивного віку нормалізується менструальний цикл, відновлюється репродуктивна функція, а вагітність, як правило, настає через 1,5–2 роки після операції. Ендоскопічні методи лікування сьогодні з успіхом застосовують як до планування вагітності, так і за її настання. У значної частини пацієнток спостерігається неускладнений перебіг вагітності і пологів, навіть за наявності множинних та невеликих вузлів. Звичайно, вагітних з міомою не можна розглядати як однорідну групу хворих, однозначно рекомендуючи всім збереження вагітності. Переважна локалізація і розміри пухлини, ступінь патологічних змін міометрія, тривалість захворювання, стан здоров’я жінки, вік жінки, яка народжує вперше, визначають різний ступінь ризику перебігу вагітності і пологів для матері та плода. Розподіл хворих на групи ризику дозволяє диференційовано вирішувати питання про доцільність збереження вагітності, проводити відповідне клініко-лабораторне обстеження і профілактичні заходи щодо попередження ускладнень
Дод.точки доступу:
Чирва, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бирчак, І. В.
Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки [Текст] / І. В. Бирчак, С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 9-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (осложнения)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (осложнения)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (этиология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Вивчалися особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу. Результати. У роботі наведені нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки. Зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху.
Дод.точки доступу:
Ясніковська, С. М.
Гошовська, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Фактори ризику виникнення рецидивів міоми матки [Текст] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 66-70

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета дослідження: вивчення факторів ризику і частоти виникнення рецидивів міоми матки (ММ) за віддаленими результатами консервативної міомектомії
Ретроспективний аналіз віддалених результатів органозберігального хірургічного лікування пацієнток репродуктивного віку з міомою матки виявив високу частоту рецидиву міоми після консервативної міомектомії, яка досягала 67,4±8% через 7 років. Найбільший приріст рецидивів спостерігався на 2-й і 3-й рік після операції. Статистично значущими факторами ризику розвитку рецидиву захворювання були кількість міоматозних вузлів і вік пацієнтки в інтервалі 30–40 років. Використання гормональної терапії (норетистерону або оральних контрацептивів) після операції не привело до зниження частоти рецидивів міоми матки. І хоча консервативна міомектомія дозволила підвищити частоту настання вагітності в оперованих пацієнток, однак рівень репродуктивних втрат після операції залишався високим (36,3%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Профілактика рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії [Текст] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 94-99

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (профилактика и контроль)
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу ефективності й переносимості антигестагенів (міфепристон) й агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) у складі ад’ювантної терапії для профілактики рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії у жінок репродуктивного віку
Ад’ювантна терапія міфепристоном або аГнРГ після консервативної міомектомії приводить до зниження ризику виникнення рецидиву рівною мірою – у 4,25 раза. Кумулятивна частота рецидиву міоми за 3 роки після операції найнижча у групі жінок, які вживали міфепристон, найвища – у пацієнток без ад’ювантної терапії. При схожій ефективності з агоністами ГнРГ препарат антипрогестинового ряду відрізняється меншою кількістю побічних ефектів і хорошою переносимістю, більш швидким відновленням менструальної функції, оборотністю гормональних показників і зменшенням об’єму матки. Тому з метою відновлення репродуктивної функції і профілактики ранніх рецидивів міоми матки жінкам після консервативної міомектомії можна рекомендувати проведення ад’ювантної терапії антипрогестинами або агоністами ГнРГ, вибір якої має бути диференційованим та індивідуальним
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Proshchenko, O. M.
Effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome and ways of its reduction [Текст] = Вплив гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання / O. M. Proshchenko, I. B. Ventskivska // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 135-141

MeSH-головна:
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
САЛЬПИНГЭКТОМИЯ -- SALPINGECTOMY
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
Анотація: The aim of the study – to determine the effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the manifestation and progression of metabolic syndrome and to develop ways of reducing the identified changes. Materials and Methods. A comprehensive clinical and laboratory evaluation of the influence of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome was performed in the Gynecological Department of Municipal Non-Profit Enterprise “Kyiv Perinatal Center”. 160 women were included in the study: 90 patients underwent vaginal hysterectomy including fallopian tubes (both classical and associated with laparoscopy), and 70 women underwent abdominal hysterectomy including fallopian tubes. Results and Discussion. The development and progression of hypoestrogenemia after hysterectomy with opportunistic salpingectomy contributes to the loss of cardioprotective effects of estrogen, accompanied by psychoemotional and vegetative-vascular dystonia in the early postoperative period of mild and moderate degree, mostly in women under 45 years (30.63 % and 71.86 %, respectively), while metabolic and endocrine abnormalities are practically absent. At the same time, 12 months after surgery, 56.9 % of patients undergo gradual formation of the main components of the metabolic syndrome – hyperglycemia, insulin resistance, dyslipidemia, increasing parameters of atherogenic lipid fractions, increased BMI and vegetative dystonia of the hypertensive type. Conclusions. The use of metabolic therapy in the remote postoperative period allowed to control blood pressure and improve the clinical and laboratory parameters, namely reducing the level of atherogenicity index by 1.3 times (p0.05), glycated hemoglobin, OGTT, HOMA index – by 0.8 times against baseline before treatment, which was accompanied by improvement of psycho-emotional and vegetative-vascular manifestations
Мета дослідження – встановити вплив гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на маніфестацію і прогресування метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання. Матеріали та методи. У гінекологічному відділенні КНП «Перинатальний центр міста Києва» проведено комплексну клінічну і лабораторну оцінку впливу гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому в 160 жінок, серед них 90 пацієнток, яким було виконано вагінальну гістеректомію з трубами, як класичну, так і асоційовану із лапароскопією, та 70 пацієнток, яким було виконано абдомінальну гістеректомію з трубами. Результати дослідження та їх обговорення. Втрата кардіопротективного впливу естрогенів після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією сприяє психоемоційним і вегето-судинним порушенням легкого та середнього ступенів у ранньому післяопераційному періоді переважно у жінок до 45 років у 30,63 і 71,86 %, тоді як обмінно-ендокринних відхилень майже не відмічали. Водночас через 12 місяців після оперативного лікування у 56,9 % пацієнток спостережено поетапне формування основних компонентів метаболічного синдрому: маніфестують гіперглікемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зростають фракції атерогенних ліпідів, підвищується ІМТ із вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом. Висновок. Використання метаболізуючої терапії у віддаленому післяопераційному періоді дозволило контролювати рівень АТ та покращити картину клініко-лабораторних параметрів, а саме знизити рівень індексу атерогенності в 1,3 раза (р0,05), глікованого гемоглобіну, ПТТГ, індексу НОМА в 0,8 раза проти даних до лікування, а також нівелювати картину психоемоційних та вегето-судинних проявів
Дод.точки доступу:
Ventskivska, I. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Плаксієва, К. Д.
Досвід ведення постемболізаційного синдрому у пацієнток із міомою матки [Текст] = Experience of management of postembolization syndrome in patients with uterine fibroids / К. Д. Плаксієва // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 125-128

MeSH-головна:
МАТОЧНОЙ АРТЕРИИ ЭМБОЛИЗАЦИЯ -- UTERINE ARTERY EMBOLIZATION
МИОМА -- MYOMA
Анотація: ЕМА має гарні показники переносимості та короткі терміни реабілітації. Тривалість госпіталізації та реабілітації після ЕМА співмірна з такою при лапароскопічній операції. Задовільний рівень больового синдрому досягається проведенням ЕМА під загальним внутрішньовенним наркозом або епідуральною анестезією, а амбулаторна антибіотикотерапія (до 10 днів), протизапальна терапія з використанням вагінальних та пероральних пробіотичних препаратів забезпечують профілактику септичних ускладнень після ЕМА та адекватне знеболювання
UAE has good tolerability and short rehabilitation time. The duration of hospitalization and rehabilitation after UAE is comparable to that of laparoscopic surgery. Satisfactory level of pain is achieved by performing UAE under general intravenous anesthesia or epidural anesthesia, and outpatient antibiotic therapy (up to 10 days), anti-inflammatory therapy with vaginal and oral probiotic drugs and prevention of septic complications
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння HIFU-абляції та повторної міомектомії з приводу рецидиву симптомної міоми матки після консервативної міомектомії: ретроспективне дослідження // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 112

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (хирургия)
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
Анотація: Пошук найкращого малоінвазивного методу лікування міоми матки задля зменшення вірогідності рецидивів, відсутності негативного впливу на репродуктивний потенціал і низки інших вимог залишається актуальним питанням. Дане дослідження показало переваги HIFU-абляції для лікування рецидивної міоми матки після консервативної міомектомії порівняно з повторною консервативною міомектомією. Проте необхідно зауважити, що HIFU-абляція може бути виконана лише за умови відповідності міоми низці критеріїв, а в разі невідповідності потрібно шукати інші альтернативи повторній консервативній міомектомії. Підходи до лікування міоми матки завжди будуть індивідуалізованими і залежатимуть від кількості та розташування вузлів, супутньої патології і багатьох інших факторів, а поняття «найкращого методу» залишатиметься відносним
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галей, М. М.
Техніка виконання симультанних операцій при поєднаній гінекологічній патології із жовчнокам’яною хворобою [Текст] = Technique of simultaneous operations in combined gynecological pathology with gallstone disease / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 64-68

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
Анотація: Виконання симультанних лапароскопічних втручань розробленою технікою для лікування жовчнокамʼяної хвороби та поєднаної хірургічної гінекологічної патології не приводить до збільшення тривалості лікування у стаціонарі, збільшення кількості ускладнень, фізичної чи психологічної втоми хірургів. 2. Збільшення тривалості операції не було критичним і не може конкурувати в часі з однією окремою операцією для цієї патології. 3. Симультанні лапароскопічні операції є оптимальними для хворих із поєднаною ЖКХ та ГП, а техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є оптимальним вибором для виконання таких операцій
Performing simultaneous laparoscopic interventions developed by the technique for the treatment of gallstones and combined surgical gynecological pathology does not increase the duration of treatment in the hospital, increase the number of complications, physical or psychological fatigue of surgeons. 2. The increase in the duration of the operation was not critical and could not compete in time with a single operation for this pathology. 3. Simultaneous laparoscopic operations are optimal for patients with combined housing and communal services and GP, and the technique developed on the basis of Volyn Regional Clinical Hospital is the optimal choice for such operations
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Марчук, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Урогенітальні розлади у жінок, що перенесли радикальні операції на матці [Текст] = Genitourinary disorders in women who underwent radical uterine surgery / О. М. Прощенко [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 149-153

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA
Анотація: Мета дослідження – визначення ранніх діагностичних предикторів генітоуринарного синдрому на основі оцінки частоти і структури урогенітальної дисфункції у віддаленому періоді після гістеректомії, виконаної з приводу міоми матки
Таким чином, кожна третя пацієнтка до п’ятого року моніторингу після гістеректомії відмічала неспроможність тазового дна та ознаки цисто-ректоцеле І–ІІ ступенів, синдром релаксації тазового дна, а ступінь вираження генітоуринарних розладів напряму залежав від оперативних технік, віку, коли було проведено оперативне лікування, та ступеня гіпоестрогенії
The aim of the study – to determine early diagnostic predictors of genitourinary syndrome based on the assessment of the frequency and structure of urogenital dysfunction in the remote period after hysterectomy performed for uterine fibroids
Thus, every third patient before the fifth year of monitoring after hysterectomy noted pelvic floor failure and signs of cysto-rectocele I-II degree, pelvic floor relaxation syndrome, and the severity of genitourinary disorders directly depended on surgical techniques, age when treatment and degree of hypoestrogenism
Дод.точки доступу:
Прощенко, О. М.
Венцківська, І. Б.
Вітовський, Я. М.
Маркітанюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)