Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Миома<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 112
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

Огороднік, Н. А.
Вітамін-D статус у жінок репродуктивного віку з міомою матки [Текст] / Н. А. Огороднік // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 51-52

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA (терапия, хирургия)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Анотація: Міома (лейоміома, фіброміома, фіброма) матки займає перше місце серед доброякісних гормоноза- лежних неоплазій репродуктивної системи у жінок дітородного віку. Захворюваність на міому матки коливається в межах від 5,4% до 77% залежно від досліджуваної популяції та методів діагностики (Stewart EA, et al., 2017). Оскільки у більшості пацієнток міома має безсимптомний перебіг, фактична захворюваність вважається набагато вищою. За даними літератури, 40-60% усіх проведених гістеректомій пов’язані з наявністю міоми, що робить її одним з індикаторів даного оперативного втручання. Симптоми, спровоковані міомою матки, чинять негативний вплив на фізичну та соціальну активність, якість життя жінки, її репродуктивну функцію і продуктивність праці. В умовах глобальної нестачі/дефіциту вітаміну D, значний інтерес дослідників викликає взаємозв’язок вітамін D-статусу пацієнток з міомою матки та її клінічним перебігом, а також можливість використання вітаміну D у якості одного з компонентів консервативної терапії міоми матки. Опубліковані результати ряду експериментальних досліджень демонструють значне пригнічення росту міома- тозних вузлів під впливом вітаміну D як in vitro, так і in vivo, при моделюванні міоми на тваринах. Було виявлено, що клітини міоми експресують значно менше рецепторів до вітаміну D (VDR), порівняно з клітинами нормального міометрію. Встановлено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку помітно підвищує ризик розвитку міоми матки (Li S, et al., 2020). Мета роботи: Метою даного дослідження було: 1) оцінити рівень забезпечення вітаміном D пацієнток з міомою матки; 2) виявити взаємозв’язок між вітамін D-статусом пацієнток та клінічним перебігом міоми матки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кузьоменська, М. Л.
Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування [Текст] / М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 41-47

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (терапия, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, терапия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених патогенезу, діагностиці та лікуванню міоми матки, чимало питань сьогодні залишаються неуточненими. Поява і прогресуючий ріст цього утворення є результатом цілого комплексу порушень в організмі жінки: нейрогуморальних, генетичних, запальних та інших, які пригнічують репродуктивну функцію та погіршують перебіг захворювання. Ураховуючи численність ключових факторів патогенезу і патофізіології міоми матки, лікування даного контингенту хворих повинно бути комплексним, спрямованим на раннє виявлення, лікування супутніх гінекологічних захворювань та корекцію порушень гормональних співвідношень. Останніми десятиліттями для консервативного лікування гіперпластичних захворювань матки широко використовують гормонотерапію. Однак, за деякими даними, застосування КОК або внутрішньоматкової гормональної рилізинг-системи має незначний блокувальний ефект на процеси росту міоми. Фармакотерапія захворювання може бути як етапом у передопераційній підготовці на органі, так і самостійним блоком для стабілізації вузлів та уникнення хірургічного лікування. І хоча результати консервативних методів лікування свідчать про їхню ефективність, доводиться констатувати, що основним методом терапії міоми матки залишається хірургічний. У століття ендоскопічної хірургії ця дискусія себе не вичерпала, і сучасний підхід у лікуванні міоми матки диктує розширення показань до застосування органозберігальних операцій. Вибір їхньої методики повинен бути зваженим и визначатися розмірами, локалізацією, клінічною картиною захворювання та доцільністю збереження менструальної і репродуктивної функцій жінки. Лапароскопічна міомектомія вважається малоінвазивним та менш травматичним втручанням, зумовлює сприятливіший перебіг післяопераційного періоду, зменшення больового синдрому. При ефективному органозберігальному хірургічному лікуванні міоми матки у жінок репродуктивного віку нормалізується менструальний цикл, відновлюється репродуктивна функція, а вагітність, як правило, настає через 1,5–2 роки після операції. Ендоскопічні методи лікування сьогодні з успіхом застосовують як до планування вагітності, так і за її настання. У значної частини пацієнток спостерігається неускладнений перебіг вагітності і пологів, навіть за наявності множинних та невеликих вузлів. Звичайно, вагітних з міомою не можна розглядати як однорідну групу хворих, однозначно рекомендуючи всім збереження вагітності. Переважна локалізація і розміри пухлини, ступінь патологічних змін міометрія, тривалість захворювання, стан здоров’я жінки, вік жінки, яка народжує вперше, визначають різний ступінь ризику перебігу вагітності і пологів для матері та плода. Розподіл хворих на групи ризику дозволяє диференційовано вирішувати питання про доцільність збереження вагітності, проводити відповідне клініко-лабораторне обстеження і профілактичні заходи щодо попередження ускладнень
Дод.точки доступу:
Чирва, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бирчак, І. В.
Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки [Текст] / І. В. Бирчак, С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 9-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (осложнения)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (осложнения)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE (этиология)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Матеріал і методи. Об’єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Вивчалися особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу. Результати. У роботі наведені нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки. Зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху.
Дод.точки доступу:
Ясніковська, С. М.
Гошовська, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Фактори ризику виникнення рецидивів міоми матки [Текст] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 7/8. - С. 66-70

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета дослідження: вивчення факторів ризику і частоти виникнення рецидивів міоми матки (ММ) за віддаленими результатами консервативної міомектомії
Ретроспективний аналіз віддалених результатів органозберігального хірургічного лікування пацієнток репродуктивного віку з міомою матки виявив високу частоту рецидиву міоми після консервативної міомектомії, яка досягала 67,4±8% через 7 років. Найбільший приріст рецидивів спостерігався на 2-й і 3-й рік після операції. Статистично значущими факторами ризику розвитку рецидиву захворювання були кількість міоматозних вузлів і вік пацієнтки в інтервалі 30–40 років. Використання гормональної терапії (норетистерону або оральних контрацептивів) після операції не привело до зниження частоти рецидивів міоми матки. І хоча консервативна міомектомія дозволила підвищити частоту настання вагітності в оперованих пацієнток, однак рівень репродуктивних втрат після операції залишався високим (36,3%)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Толстанова, Г. О.
Профілактика рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії [Текст] / Г. О. Толстанова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 94-99

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (профилактика и контроль)
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
Анотація: Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу ефективності й переносимості антигестагенів (міфепристон) й агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) у складі ад’ювантної терапії для профілактики рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії у жінок репродуктивного віку
Ад’ювантна терапія міфепристоном або аГнРГ після консервативної міомектомії приводить до зниження ризику виникнення рецидиву рівною мірою – у 4,25 раза. Кумулятивна частота рецидиву міоми за 3 роки після операції найнижча у групі жінок, які вживали міфепристон, найвища – у пацієнток без ад’ювантної терапії. При схожій ефективності з агоністами ГнРГ препарат антипрогестинового ряду відрізняється меншою кількістю побічних ефектів і хорошою переносимістю, більш швидким відновленням менструальної функції, оборотністю гормональних показників і зменшенням об’єму матки. Тому з метою відновлення репродуктивної функції і профілактики ранніх рецидивів міоми матки жінкам після консервативної міомектомії можна рекомендувати проведення ад’ювантної терапії антипрогестинами або агоністами ГнРГ, вибір якої має бути диференційованим та індивідуальним
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Proshchenko, O. M.
Effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome and ways of its reduction [Текст] = Вплив гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання / O. M. Proshchenko, I. B. Ventskivska // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 135-141

MeSH-головна:
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
САЛЬПИНГЭКТОМИЯ -- SALPINGECTOMY
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
Анотація: The aim of the study – to determine the effect of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the manifestation and progression of metabolic syndrome and to develop ways of reducing the identified changes. Materials and Methods. A comprehensive clinical and laboratory evaluation of the influence of hysterectomy with opportunistic salpingectomy for uterine fibroids on the development of metabolic syndrome was performed in the Gynecological Department of Municipal Non-Profit Enterprise “Kyiv Perinatal Center”. 160 women were included in the study: 90 patients underwent vaginal hysterectomy including fallopian tubes (both classical and associated with laparoscopy), and 70 women underwent abdominal hysterectomy including fallopian tubes. Results and Discussion. The development and progression of hypoestrogenemia after hysterectomy with opportunistic salpingectomy contributes to the loss of cardioprotective effects of estrogen, accompanied by psychoemotional and vegetative-vascular dystonia in the early postoperative period of mild and moderate degree, mostly in women under 45 years (30.63 % and 71.86 %, respectively), while metabolic and endocrine abnormalities are practically absent. At the same time, 12 months after surgery, 56.9 % of patients undergo gradual formation of the main components of the metabolic syndrome – hyperglycemia, insulin resistance, dyslipidemia, increasing parameters of atherogenic lipid fractions, increased BMI and vegetative dystonia of the hypertensive type. Conclusions. The use of metabolic therapy in the remote postoperative period allowed to control blood pressure and improve the clinical and laboratory parameters, namely reducing the level of atherogenicity index by 1.3 times (p0.05), glycated hemoglobin, OGTT, HOMA index – by 0.8 times against baseline before treatment, which was accompanied by improvement of psycho-emotional and vegetative-vascular manifestations
Мета дослідження – встановити вплив гістеректомії із опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на маніфестацію і прогресування метаболічного синдрому й шляхи його нівелювання. Матеріали та методи. У гінекологічному відділенні КНП «Перинатальний центр міста Києва» проведено комплексну клінічну і лабораторну оцінку впливу гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією з приводу міоми матки на розвиток метаболічного синдрому в 160 жінок, серед них 90 пацієнток, яким було виконано вагінальну гістеректомію з трубами, як класичну, так і асоційовану із лапароскопією, та 70 пацієнток, яким було виконано абдомінальну гістеректомію з трубами. Результати дослідження та їх обговорення. Втрата кардіопротективного впливу естрогенів після гістеректомії з опортуністичною сальпінгектомією сприяє психоемоційним і вегето-судинним порушенням легкого та середнього ступенів у ранньому післяопераційному періоді переважно у жінок до 45 років у 30,63 і 71,86 %, тоді як обмінно-ендокринних відхилень майже не відмічали. Водночас через 12 місяців після оперативного лікування у 56,9 % пацієнток спостережено поетапне формування основних компонентів метаболічного синдрому: маніфестують гіперглікемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зростають фракції атерогенних ліпідів, підвищується ІМТ із вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом. Висновок. Використання метаболізуючої терапії у віддаленому післяопераційному періоді дозволило контролювати рівень АТ та покращити картину клініко-лабораторних параметрів, а саме знизити рівень індексу атерогенності в 1,3 раза (р0,05), глікованого гемоглобіну, ПТТГ, індексу НОМА в 0,8 раза проти даних до лікування, а також нівелювати картину психоемоційних та вегето-судинних проявів
Дод.точки доступу:
Ventskivska, I. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Плаксієва, К. Д.
Досвід ведення постемболізаційного синдрому у пацієнток із міомою матки [Текст] = Experience of management of postembolization syndrome in patients with uterine fibroids / К. Д. Плаксієва // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 125-128

MeSH-головна:
МАТОЧНОЙ АРТЕРИИ ЭМБОЛИЗАЦИЯ -- UTERINE ARTERY EMBOLIZATION
МИОМА -- MYOMA
Анотація: ЕМА має гарні показники переносимості та короткі терміни реабілітації. Тривалість госпіталізації та реабілітації після ЕМА співмірна з такою при лапароскопічній операції. Задовільний рівень больового синдрому досягається проведенням ЕМА під загальним внутрішньовенним наркозом або епідуральною анестезією, а амбулаторна антибіотикотерапія (до 10 днів), протизапальна терапія з використанням вагінальних та пероральних пробіотичних препаратів забезпечують профілактику септичних ускладнень після ЕМА та адекватне знеболювання
UAE has good tolerability and short rehabilitation time. The duration of hospitalization and rehabilitation after UAE is comparable to that of laparoscopic surgery. Satisfactory level of pain is achieved by performing UAE under general intravenous anesthesia or epidural anesthesia, and outpatient antibiotic therapy (up to 10 days), anti-inflammatory therapy with vaginal and oral probiotic drugs and prevention of septic complications
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння HIFU-абляції та повторної міомектомії з приводу рецидиву симптомної міоми матки після консервативної міомектомії: ретроспективне дослідження // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 112

MeSH-головна:
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (хирургия)
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (использование)
Анотація: Пошук найкращого малоінвазивного методу лікування міоми матки задля зменшення вірогідності рецидивів, відсутності негативного впливу на репродуктивний потенціал і низки інших вимог залишається актуальним питанням. Дане дослідження показало переваги HIFU-абляції для лікування рецидивної міоми матки після консервативної міомектомії порівняно з повторною консервативною міомектомією. Проте необхідно зауважити, що HIFU-абляція може бути виконана лише за умови відповідності міоми низці критеріїв, а в разі невідповідності потрібно шукати інші альтернативи повторній консервативній міомектомії. Підходи до лікування міоми матки завжди будуть індивідуалізованими і залежатимуть від кількості та розташування вузлів, супутньої патології і багатьох інших факторів, а поняття «найкращого методу» залишатиметься відносним
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галей, М. М.
Техніка виконання симультанних операцій при поєднаній гінекологічній патології із жовчнокам’яною хворобою [Текст] = Technique of simultaneous operations in combined gynecological pathology with gallstone disease / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 64-68

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
Анотація: Виконання симультанних лапароскопічних втручань розробленою технікою для лікування жовчнокамʼяної хвороби та поєднаної хірургічної гінекологічної патології не приводить до збільшення тривалості лікування у стаціонарі, збільшення кількості ускладнень, фізичної чи психологічної втоми хірургів. 2. Збільшення тривалості операції не було критичним і не може конкурувати в часі з однією окремою операцією для цієї патології. 3. Симультанні лапароскопічні операції є оптимальними для хворих із поєднаною ЖКХ та ГП, а техніка, розроблена на базі ВІМДЛ ВОКЛ, є оптимальним вибором для виконання таких операцій
Performing simultaneous laparoscopic interventions developed by the technique for the treatment of gallstones and combined surgical gynecological pathology does not increase the duration of treatment in the hospital, increase the number of complications, physical or psychological fatigue of surgeons. 2. The increase in the duration of the operation was not critical and could not compete in time with a single operation for this pathology. 3. Simultaneous laparoscopic operations are optimal for patients with combined housing and communal services and GP, and the technique developed on the basis of Volyn Regional Clinical Hospital is the optimal choice for such operations
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Марчук, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Урогенітальні розлади у жінок, що перенесли радикальні операції на матці [Текст] = Genitourinary disorders in women who underwent radical uterine surgery / О. М. Прощенко [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 149-153

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA
Анотація: Мета дослідження – визначення ранніх діагностичних предикторів генітоуринарного синдрому на основі оцінки частоти і структури урогенітальної дисфункції у віддаленому періоді після гістеректомії, виконаної з приводу міоми матки
Таким чином, кожна третя пацієнтка до п’ятого року моніторингу після гістеректомії відмічала неспроможність тазового дна та ознаки цисто-ректоцеле І–ІІ ступенів, синдром релаксації тазового дна, а ступінь вираження генітоуринарних розладів напряму залежав від оперативних технік, віку, коли було проведено оперативне лікування, та ступеня гіпоестрогенії
The aim of the study – to determine early diagnostic predictors of genitourinary syndrome based on the assessment of the frequency and structure of urogenital dysfunction in the remote period after hysterectomy performed for uterine fibroids
Thus, every third patient before the fifth year of monitoring after hysterectomy noted pelvic floor failure and signs of cysto-rectocele I-II degree, pelvic floor relaxation syndrome, and the severity of genitourinary disorders directly depended on surgical techniques, age when treatment and degree of hypoestrogenism
Дод.точки доступу:
Прощенко, О. М.
Венцківська, І. Б.
Вітовський, Я. М.
Маркітанюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гладчук, І. З.
Лапароскопічна консервативна міомектомія у пацієнток із репродуктивними намірами (огляд літератури) [Текст] / І. З. Гладчук, Г. В. Шитова, Н. А. Заржицька // Здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 80-85. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Міома матки – найпоширеніша доброякісна пухлина жіночої репродуктивної системи, яка пов’язана з багатьма клінічними проблемами. Лапароскопічна міомектомія – абсолютна альтернатива стандартній відкритій хірургії із зіставними віддаленими результатами. У зв’язку з широким використанням та вдосконаленням оперативних технік з лапароскопічним доступом сьогодні гостро стоїть питання можливості його застосування у жінок, які мають лейоміому матки та репродуктивні наміри. Неоднозначним є відношення до якості накладання ендоскопічного шва на матку після енуклеації вузла та спроможності шва під час наступної вагітності. На особливу увагу заслуговують як технічні аспекти ушивання розрізу на матці, так і досвід та навички хірурга при проведенні міомектомії. Розриви матки під час вагітності та пологів, за даними різних літературних джерел, пов’язані, як правило, саме з порушенням техніки ушивання дефекту маткової стінки – однорядний шов на матці порівняно з пошаровим ушиванням, що вкрай необхідно для повноцінного відновлення цілісності стінки матки після видалення лейоміоми; широке застосування електрокоагуляції, висока енергія якої може призвести до опіку міометрія з подальшим погіршенням процесів регенерації тканин. Ураховуючи необхідність індивідуального підходу до кожної пацієнтки з міомою матки та репродуктивними намірами, хірургічну техніку, доступ, вибір енергій та шовного матеріалу визначає кожний хірург залежно від розміру, локалізації міоми матки та клінічного перебігу для отримання найбільш ефективного післяопераційного результату. Стаття присвячена огляду літератури щодо особливостей проведення лапароскопічної міомектомії у жінок репродуктивного віку. Лапароскопічну міомектомію, яку виконує досвідчений хірург, можна розглядати як безпечну процедуру з хорошими результатами наступних вагітностей
Дод.точки доступу:
Шитова, Г. В.
Заржицька, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Gladchuk, I. Z.
Laparoscopic myomectomy in women with redroductive intentions (Literature review) [Текст] / I. Z. Gladchuk, G. V. Shitova, N. A. Zarzhitska // Здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 75-79. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Uterine fibroids are the most common benign tumors of the female genital tract and are associated with numerous clinical problems. Laparoscopic myomectomy is an absolute altermative to standard open surgical technique with comparable long-term results. Due to the wide use and improvement of operational techniques with laparoscopic access, the pressing issue is possibility of its use in women, who have leiomyomas of the uterus and reрroductive intentions. The attitude to the quality of endoscopic suturing of the uterus after the enucliation of the knot and capability of suture during the next pregnancy is controversial. The technical aspects of suture of uterine incisions and also experience and skill of a surgeon during myomectomy deserves special attention. Uterine ruptures during the pregnancy and delivery are connected with violation of suture techniques – one-row uterine suture is compared with layering, and it’s extremely important for the full recreation of uterine-wall integrity after the removal of leiomyoma; wide use of electrocoagulation, which can lead to burns of myometrium with the further worsening of tissue regeneration.Given the need for an individual approach to each patient with uterine fibroids and reproductive intentions, surgical technique, access, choice of energy and suture are determined by each surgeon depending on the size, localization of uterine fibroids and clinical course to obtain the most effective postoperative result. The article is dedicated to peculiarities of the laparoscopic myomectomy in women of reproductive age. Laparoscopic myomectomy, when performed by an experienced surgeon, can be considered a safe technique with good results in terms of pregnancy outcome
Дод.точки доступу:
Shitova, G. V.
Zarzhitska, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Крук, О. Ю.
Актуальні аспекти патогенезу дисплазії грудних залоз та міоми матки у жінок перименопаузального віку [Текст] / О. Ю. Крук // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 147-148. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (генетика, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, микробиология, секреция, терапия, ультрасонография, ультраструктура, химия, этиология)
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (генетика, действие лекарственных препаратов, психология, физиология)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
Анотація: Мета дослідження: вивчення аспектів патогенезу дисплазії грудних залоз у поєднанні з міомою матки у жінок перименопаузального віку. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 пацієнток з дисплазією грудних залоз (25 жінок з дифузною та 25 жінок із локалізованими формами) та міомою матки. Була розроблена програма досліджень, що передбачає проведення клініко-статистичного аналізу, комплексу гормональних досліджень, рентгенологічного дослідження грудних залоз, сонографічних досліджень статевих органів і грудних залоз, цитологічного і гістологічних методів із застосуванням біопсії пункції та математичного оброблення. Результати. Основними моментами патогенезу дисплазії грудних залоз та міоми матки є клініко-анамнестичні дані, а також зміна співвідношення рівнів гіпоталамо-гіпофізарних гормонів, яєчникових гормонів у вигляді абсолютної або відносної гіперестрогенії, більш виражені у пацієнток з локалізованими формами. Порушення нормального менструального циклу виявлені у 76% хворих, дисбіотичні процеси статевих органів – у 46% жінок з дисплазією грудних залоз. Заключення. Отримані результати необхідно використовувати під час розроблення комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Гарашова, М. А.
Особенности течения миомы матки в постменопаузальный период [Текст] / М. А. Гарашова, Э. М. Алиева // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 69-72. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
МИОМА -- MYOMA (диагностика, этиология)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (диагностика, этиология)
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ -- HYPERANDROGENISM
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (дефицит)
Анотація: Цель исследования: изучение клинических проявлений миомы матки в постменопаузальный период. Материалы и методы. Обследовано 85 больных с миомой матки в постменопаузальный период. Средний возраст больных составил 58±1,0 (47–80) года. У всех больных изучены клинико-анамнестические проявления миомы матки, состояние гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы, уровни онкомаркера СА125. Результаты. Установлено, что частота бессимптомной миомы матки у больных с различными опухолями половых органов в постменопаузальный период составляет 44,7% (n=38). У 47 (55,3%) больных отмечаются различные клинические проявления миомы матки. При этом у 37 (78,7%) наблюдается боль различной интенсивности, у 22 (46,8%) – кровянистые выделения, у 17 (36,2%) – дизурические явления, у 10 (21,3%) больных – кровотечение и у 10 (21,3%) – нарушения акта дефекации. У 34 (72,3%) больных с миомой матки в постменопаузе определены проявления климактерического синдрома различной степени выраженности. При этом частота легкой степени климактерического синдрома составляет 23,4% (n=11), средней тяжести климактерического синдрома – 21,3% (n=10). Частота тяжелой степени климактерического синдрома составляет 27,7% (n=13). Установлено, что у больных с миомой матки в постменопаузальный период отмечается достоверное увеличение показателей пролактина (Прл), дегидроэпиандростерон-сульфата (ДГЭА-С), эстрона (Э1) и существенное снижение соотношения лютеинизирующего (ЛГ)/фолликулостимулирующего (ФСГ) гормонов (ЛГ/ФСГ), эстрадиола (Э2) и тестостерона (Тобщ) (Р0,05). Показатель онкомаркера СА125 составляет 42,7±25,5 мМЕ/мл и колеблется в довольно широких пределах. Заключение. Данные анализа результатов настоящего исследования продемонстрировали, что основными факторами, влияющими на рост и развитие миомы матки в постменопаузе, являются наличие гиперпролактинемии, гиперандрогении надпочечникового генеза и гиперэстрогении за счет увеличения уровня эстрона, что приводит к дисбалансу механизмов апоптоза и пролиферации
Дод.точки доступу:
Алиева, Э. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Крупник, О. М.
Раціональне розродження жінок із міомою матки при тазовому передлежанні плода - зниження показників материнської захворюванності [Текст] / О. М. Крупник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЯГОДИЧНОЕ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- BREECH PRESENTATION
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование)
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
Анотація: Тазове передлежання плода (ТПП) у жінок із міомою матки - це клінічні випадки, що все частіше зустрічаються у сучасній практиці акушерів-гінекологів. У зазначеному питанні увагу науковців привертає аспект оперативного розродження таких пацієнток, що потребує обов’язкового врахування як незапланованої необхідності розширення об’єму кесаревого розтину (міомектомія, видалення матки), так й збільшення інтраопераційної крововтрати. Мета. Зниження показників материнської захворюваності у жінок із міомою матки при ТПП шляхом розробки оптимального способу їх розродження. Матеріали та методи. Проведено аналіз пологів у вперше- та вдруге народжуючих пацієнток із міомою матки та доношеною вагітністю одним плодом у тазовому передлежанні – основна група (ОГ) - (n=40). Контрольну групу (КГ) - (n=40) склали вперше- та вдруге народжуючі жінки без міоми матки із доношеною вагітністю у ТПП. Всі жінки народжували на етапі Одеського обласного перинатального ценру. Для обробки даних використовували програмне забезпечення Microsoft Office Excel 2017. Результати дослідження. Аналіз отриманих даних показав, що гінекологічний анамнез жінок ОГ достовірно частіше обтяжувався: пізнім менархе 12 (30 %), аномальними матковими кровотечами 9 (22,5 %) та дисменореєю 18 (45 %) (p0,05). Встановлено, що жінки КГ майже в два рази частіше 32 (80 %) народжували через природні пологові шляхи. В ОГ 17 (42,5 %) консервативні пологи відбувалися при наявності у пацієнток поодиноких субсерозних або інтрамуральних міоматозних вузлів розмірами не більше 5 см із локалізацією в тілі матки (p0,05). Визначено, що вагітність жінок ОГ в три рази частіше завершувалася оперативним розродженням 23 (57,5 %) на відміну від КГ - 8 (20 %) (p0,05). Всі випадки кесаревого розтину в ОГ були попередньо запланованими у зв’язку із такими варіантами фіброзної пухлини як: множинні вузли, поодинокі вузли із центрипітальним ростом, локалізація їх в нижньому сегменті матки та великі розміри (5 - 16 см). Показано, що попереднє планування оперативного способу розродження при міомі матки й ТПП ОГ - 23 (57,5%) не запобігає виникненню ургентних ситуацій 7 (30,4 %), які саме й ускладнюються необхідністю розширення об’єму операції 3 (13 %). Випадки елективного кесаревого розтину серед жінок ОГ розширення об’єму не потребували в жодному разі. В свою чергу, попереднє планування консервативних пологів при ТПП КГ - 40 (100%) також не запобігає виникненню випадків ургентного оперативного розродження - 8 (20 %), провідним показанням до якого виступає порушення пологової діяльності - 4 (50 %). Висновки. Зважений акушерський підхід до питання міоми матки при ТПП, з урахуванням варіанту фіброзної пухлини у кожному окремому випадку, сприяє попередньому визначенню оптимального способу розродження для кожної окремої жінки, що може бути ефективним у питаннях зниження показників материнської захворюваності таких пацієнток за рахунок зменшення як оперативних пологів, так й випадків розширення операції кесаревого розтину.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Роль порушень репродуктивного здоров’я в розвитку метаболічного синдрому у жінок [Текст] / Т. Ф. Татарчук [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 1. - С. 77-87

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA
Анотація: Проблема зростання розповсюдженості метаболічного синдрому (МС) добре відома, проте дані щодо його частоти серед молодого населення є вкрай обмеженими. Протягом останніх десятиріч були розкриті нові грані патогенезу МС, що розширили спектр його етіологічних факторів далеко за межі аліментарних. Таким чином, у контексті ефективної профілактики перспективним є дослідження впливу стану репродуктивного здоров’я (РЗ) на особливості розвитку МС у жінок, починаючи вже з раннього репродуктивного віку. Метою дослідження було визначити питому вагу МС за гармонізованими критеріями 2009 року та його окремих компонентів у групі українських жінок репродуктивного віку, вивчити зв’язок МС з розладами РЗ. Результати показали, що у жінок з розладами РЗ неускладнений МС зустрічався з частотою 13,72 %, що значно перевищує частоту відповідної вікової групи за даними великих популяційних досліджень, і частоту у жінок без розладів РЗ (5,16 %), що вказує на необхідність поглибленого вивчення розладів РЗ, як можливого патогенетичного чинника МС у жінок. Було встановлено суттєві відмінності у структурі факторів ризику МС і частоті вісцерального ожиріння у жінок з розладами РЗ та без, а також залежність частоти компонентів МС від порушень РЗ (синдром полікістозних яєчників, міома матки, гіперпролактинемія). Висновок: дисгормональні розлади репродуктивного здоров’я у жінок можуть бути патогенетичною складовою розвитку МС, розглядатись як фактор ризику і об’єкт профілактичних заходів.
Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Косей, Н. В.
Регеда, С. І.
Тутченко, Т. М.
Гламазда, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Крук, О. Ю.
Проблема поєднаних захворювань репродуктивної системи жінки [Текст] = The problem of combined diseases in the reproductive system of the women / О. Ю. Крук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 733-739. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA (патофизиология, ультраструктура)
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES (патофизиология)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (патофизиология, ультраструктура)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (патология, ультраструктура)
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NEOPLASTIC PROCESSES
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (иммунология, метаболизм, секреция)
Кл.слова (ненормовані):
ГИПЕРЭСТРОГЕНИЯ
Анотація: У даній статті висвітлюється актуальна проблема поєднаних захворювань репродуктивної системи жінок. На підставі теоретичного аналізу представлені узагальнені статистичні дані за останні роки. Розглянуті сучасні уявлення про патогенез захворювань матки та молочних залоз, їх кореляцію, а також моделі діагностики та лікування. Адже, більш поглиблене розуміння проблематики поєднаної патології репродуктивної системи жінки (захворювань матки, яєчників, молочної залози), а саме етіопатогенезу, алгоритмів діагностики та лікування, дозволить знизити захворюваність жінок репродуктивного і перименопаузального віку, а також підвищити якість їхнього життя. Тільки володіючи всією повнотою відомостей про стан репродуктивної системи жінки, лікар здатний призначити продумане і ефективне лікування
This article highlights the urgent problem of combined diseases of women’s reproductive system. On the basis of theoretical analysis, generalized statistics for recent years are presented. The modern concepts of pathogenesis of diseases of the uterus and mammary glands, their correlation, as well as models of diagnosis and treatment are considered. Indeed, a more in-depth understanding of the problems of the combined pathology of the woman’s reproductive system (diseases of the uterus, ovaries, mammary gland), namely etiopathogenesis, diagnostic and treatment algorithms, will reduce the incidence of women of reproductive and perimenopausal age, as well as improve their quality of life. Only having the fullness of information about the state of the reproductive system of women, the doctor is able to prescribe thoughtful and effective treatment
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Косей, Н. В.
Гиперпролиферативная патология женской репродуктивной системы: роль агонистов гонадотропин-рилизинг гормона [Текст] = Hyperproliferative pathology of the female reproductive system: the role of gonadotropin-releasing hormone agonists / Н. В. Косей, С. И. Регеда, А. И. Западенко // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 3. - С. 24-31

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (лекарственная терапия)
МИОМА -- MYOMA (лекарственная терапия)
Анотація: До второй половины прошлого века для лечения гиперпролиферативных заболеваний у женщин применялись только радикальные методы. Однако успехи современной фармацевтической промышленности дают возможность использования более щадящих органосохраняющих и минимально инвазивных методик лечения данной патологии. Открытие R. Guillemin и A. Schally (1977) гонадотропин-рилизинг гормона позволило по-новому взглянуть на возможности терапии этих заболеваний. В то же время выбор оптимальной тактики лечения при наличии множества современных методов является для врача-практика иногда довольно сложной задачей
Дод.точки доступу:
Регеда, С. И.
Западенко, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Рожковська, Н. М.
Репродуктивна функція у жінок, хворих на міому матки та ендометріоз [Текст] / Н. М. Рожковська, Д. М. Железов, Т. В. Коссей // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 2. - С. 5-7. - Бібліогр.: с. 7

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика)
МИОМА -- MYOMA (диагностика)
МАТКА -- UTERUS (патология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Метою дослідження була оцінка клінічного перебігу вагітності у жінок, які хворіли на ендометріоз та міому матки. Показано, що виконання симультанних оперативних втручань в обсязі консервативної міомектомії та ексцизії вогнищ ендометріозу не впливає на кількість ускладнень вагітності та пологів. При плануванні вагітності у жінок, які страждають на міому матки в поєднанні з ендометріозом, доцільно планове виконання лапароскопічного втручання для усунення патологічного фону
Дод.точки доступу:
Железов, Д. М.
Коссей, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Запорожченко, М. Б.
Ретроспективний аналіз медичної документації жінок репродуктивного віку хворих на міому матки [Текст] / М. Б. Запорожченко, Д. Ю. Парубіна, А. В. Сидоренко // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 1. - С. 50-55. - Бібліогр.: с.54-55

MeSH-головна:
МИОМА -- MYOMA
МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (диагностика)
МЕДИЦИНСКАЯ ДОКУМЕНТАЦИЯ СВОДНАЯ -- MEDICAL RECORD LINKAGE
Анотація: Вивчено 879 амбулаторних карт, історій хвороби, дані акушерсько-гінекологічного анамнезу та екстрагенітальної патології у жінок репродуктивного віку з міомою матки. Питома вага міоми в середньому становила 15,7% від загальної кількості гінекологічних захворювань у жінок репродуктивного віку. Порушення менструального циклу виявлено у 29,6 % випадків. Частота запальних процесів жіночих статевих органів становила 32,0%, а частота хірургічних втручань на статевих органах - 32,4%, частота соматичної патології інфекційного генезу - 32,4%. Аналіз даних проведених досліджень підтверджує взаємозв'язок між клінічним перебігом міоми матки, запальними процесами жіночих статевих органів, екстрагенітальною патологією
Дод.точки доступу:
Парубіна, Д. Ю.
Сидоренко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)