Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Миофасциальные болевые синдромы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 96
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-96

Русанов, А. П.
Оцінка терапевтичного альянсу в пацієнтів з адгезивним капсулітом та міофасціальним больовим синдромом після фізичної терапії [Текст] = Evaluation of the therapeutic alliance in patients with adhesives capsulitis and myofascial pain syndrome after physical therapy / А. П. Русанов, В. В. Вітомський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 116-122. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, обучение, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Дослідити терапевтичний альянс, що формується впродовж фізичної терапії, заснованої на терапевтичних вправах та ішемічній компресії, у пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглобу та міофасціальним больовим синдром у грудному відділі. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів. Пацієнти отримували консультацію фізичного терапевта, на котрій їм надавалася інформація щодо особливостей виконання терапевтичних вправ та ішемічної компресії тригерних точок вдома шляхом інструктажу, демонстрації та пробного виконання. Пацієнт отримував також інформаційний буклет. Надалі вправи та ішемічна компресія виконувалися вдома самостійно. Комплекс терапевтичних вправ включав маятникові вправи та вправи на розтягування. Планове консультування пацієнтів фізичним терапевтом відбувалося також на початку 2 і 3 тижня терапії, а заключне - у кінці 3 тижня. Г оніометрія плечового суглобу та оцінка болю за числовою шкалою в тригерних точках (при застосуванні тиску 2,5 кг»см-2) використовувались до втручання та після тритижневої фізичної терапії. Перша оцінка терапевтичного альянсу проводилася після тритижневої фізичної терапії, а друга - через 1,5 місяця після першого анкетування. Результати. Упродовж фізичної терапії статистично поліпшилися показники амплітуд рухів та зменшився біль у тригерних точках. Перша оцінка терапевтичного альянсу встановила, що показники Ме (25%; 75%) домену ціль становили 16 (15; 17) балів, домену завдання - 15 (14; 17) балів, домену взаємовідносини - 16 (15; 17) балів, а повторна оцінка не встановила змін у ключових показниках. Висновки. Упродовж тритижневої участі в програмі фізичної терапії сформувався терапевтичний альянс, котрий пацієнти оцінили на рівні 47 (46; 48) балів, а віддалена оцінка не встановила його змін з часом
The purpose of the study: to investigate the therapeutic alliance that is formed during physical therapy based on therapeutic exercises and ischemic compression in patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome in the thoracic region. Materials and methods. 20 patients participated in the study. None of the patients had a history of intra-articular corticosteroid injections prior to the orthopedic physician's consultation, while 7 (35%) patients received the injection after the physician's consultation prior to physical therapy. Physical therapy began after an examination and consultation with an orthopedic traumatologist. Patients received a physical therapist's consultation, during which they were given information about the specifics of performing therapeutic exercises and ischemic compression of trigger points at home through instruction, demonstration, and trial performance. The patient also received an information booklet. Later, exercises and ischemic compression were performed at home independently. The complex of therapeutic exercises included pendulum exercises and stretching exercises, which were aimed at the shoulder joint and did not aim to move the scapulothoracic joint. Planned counseling of patients by a physical therapist also took place at the beginning of the 2nd and 3rd week of therapy, and the final one at the end of the 3rd week. At all consultations, in addition to providing and clarifying information about physical therapy, information was also received from the patient about the presence of questions, thoughts and feelings related to physical therapy to prevent the existence of unanswered questions and unexpressed thoughts. Goniometry of the shoulder joint and assessment of pain on a numerical scale at trigger points (when applying pressure of 2.5 kg×cm-2) were used before the intervention and after three weeks of physical therapy. The first assessment of the therapeutic alliance was conducted after three weeks of physical therapy, and the second 1.5 months after the first questionnaire. Results. In the course of physical therapy, the indicators of movement amplitudes improved and pain in trigger points decreased statistically. The first assessment of the therapeutic alliance established that the Mе (25%; 75%) indicators of the goal domain were 16 (15; 17) points, the task domain was 15 (14; 17) points, the relationship domain was 16 (15; 17) points, and re-evaluation did not establish changes in key indicators in the distant period. The goals domain scores decreased slightly, while the task and relationship domains increased slightly. Statistical differences were established only in the eighth (in favor of the first questionnaire), ninth and twelfth points of the questionnaire (in favor of the second questionnaire). Conclusions. Physical therapy, which consisted of a series of consultations and independent performance of therapeutic exercises and ischemic compression, had a positive effect on the range of motion in the shoulder joint and pain in trigger points. During the three-week participation in the physical therapy program, a therapeutic alliance was formed, which the patients rated at the level of 47 (46; 48) points, and the remote assessment did not establish its changes over time
Дод.точки доступу:
Вітомський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив мобілізації та ішемічної компресії на біль й інвалідність при адгезивному капсуліті та міофасціальному больовому синдромі [Текст] = The influence of mobilization and ischemic compression on pain and disability in adhesive capsulitis and myofascial pain syndrome / А. П. Русанов [та ін.] // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 60-65. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции)
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: дослідити вплив кінцевоамплітудної мобілізації та ішемічної компресії на показники болю й інвалідності серед пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглобу та міофасціальним больовим синдром у грудному відділі. Матеріали і методи. Г оніометрія плечового суглобу, оцінка болю у кінцевих точках амплітуди руху та тригерних точках (при застосуванні тиску 2,5 кг*см-2), а також опитувальник Індекс болю та інвалідності у плечі використовувались до втручання та після фізичної терапії. Більшість пацієнтів упродовж 3 тижнів отримала 15 планових процедур кінцевоамплітудної мобілізації. Застосовували мобілізацію від I до V ступеня інтенсивності за класифікацією Maitland. Виконання ішемічної компресії відбувалося самостійно пацієнтом після поведення інструктажу (визначення локалізації тригерних точок, формування їх карти, навчання прийомам впливу); із середнім рівнем болю чи більше середнього; тривалість 30 секунд для кожної точки. Результати. Упродовж фізичної терапії статистично покращилися показники амплітуд рухів та болю при досягненні максимальної амплітуди, а також у тригерних точках. Усі пункти опитувальника Індекс болю та інвалідності у плечі статистично покращилися, що призвело до поліпшення значень доменів і самого індексу. Показники Ме (25%;75%) домену біль зменшилися з 93 (63; 100) балів до 16 (6,5; 20) балів (Z = -4,287; р0,001), а домену інвалідність з 83,8 (56,9; 91,6) балів до 5,6 (3,8; 10,9) балів (Z
The purpose of the study: to investigate the effect of end-range mobilization and ischemic compression on pain and disability scores among patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome in the thoracic region. Materials and methods. Goniometry of the shoulder joint, assessment of pain at the end points of the range of motion and trigger points (when applying a pressure of 2.5 kg×cm-2), as well as the Shoulder Pain and Disability Index questionnaire were used before the intervention and after physical therapy. Physical therapy began after an examination and consultation with an orthopedic traumatologist. The majority of patients received 15 planned procedures of end-range mobilization performed by a physical therapist within 3 weeks, only two patients received 14 and 16 procedures. Mobilization from I to V degrees of intensity according to the Maitland classification was used. The patient performed ischemic compression independently after instruction (determination of the localization of trigger points, formation of their map, training in exposure techniques). Compression was performed with an average level of pain or more than average; duration of 30 seconds for each point
Дод.точки доступу:
Русанов, А. П.
Борзих, Н. О.
Рой, І. В.
Кудрін, А. П.
Вітомський, В. В.
Вітомська, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Русанов, А. П.
Вплив терапевтичних вправ та ішемічної компресії на амплітуду рухів та біль при адгезивному капсуліті та міофасціальному больовому синдромі [Текст] = Effect of therapeutic exercises and ischemic compression on range of motion and pain in adhesive capsulitis and myofascial pain syndrome / А. П. Русанов // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 169-175. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (терапия)
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR
Анотація: Розглянуто методи лікування хворих із адгезивним капсулітом плечового суглоба та міофасціальним больовим синдромом грудного відділу. Мета. Дослідити вплив терапевтичних вправ та ішемічної компресії на амплітуду рухів і біль у пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглоба та міофасціальним больовим синдромом грудного відділу. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, комплекс терапевтичних вправ, оцінювання. Результати. Результати статистичного аналізу підтвердили значущу динаміку у показниках амплітуди з урахуванням терміну оцінювання, а також у показниках болю у кінцевих точках амплітуди руху та у тригерних точках. Фізична терапія, котра складається з комбінації терапевтичних вправ та ішемічної компресії, є ефективною для збільшення пасивної та активної амплітуди рухів у плечовому суглобі, зменшення болю при досягненні кінцевих точок діапазону рухів, а також зменшення болю у тригерних точках серед пацієнтів з адгезивним капсулітом плечового суглоба та міофасціальним больовим синдромом грудного відділу
Methods of treatment of patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome of the thoracic spine are considered. Objective: to investigate the effect of therapeutic exercises and ischemic compression on the range of motion and pain in patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome of the thoracic spine. Methods. Analysis of scientific and methodological literature, a set of therapeutic exercises, evaluation. Results. The statistical analysis results confirmed significant dynamics in the amplitude indicators with account for the evaluation period, as well as in pain indices at the endpoints of the range of motion and at the trigger points. Physical therapy, consisting of a combination of therapeutic exercises and ischemic compression, is effective in increasing passive and active range of motion in the shoulder joint, reducing pain when reaching the endpoints of the range of motion, and reducing pain at trigger points among patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint and myofascial pain syndrome of the thoracic spine
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції при торакалгіях на тлі остеохондрозу хребта [Текст] = Application of methods of manual therapy, kinesiotherapy and electromyostimulation for thoracalgia on the background of spine osteochondrosis / Н. О. Борзих [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 13-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, терапия, этиология)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА, БОЛИ -- CHEST PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патофизиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (методы, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, тенденции)
ОСТЕОХОНДРОЗ ПОЗВОНОЧНИКА -- SPINAL OSTEOCHONDROSIS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Визначити ефективність застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції для покращення амплітуди в грудо-поперековому відділі хребта та зменшення болю при лікуванні пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу. Матеріали і методи. В статті надано результати дослідження групи пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу та міофасціального больового синдрому (МФБС) 75 осіб, які перебували на лікуванні у реабілітаційному відділенні ДУ «ІТО НАМНУ». Пацієнтам було виконано фізикальне обстеження, яке полягало у визначенні активного діапазону руху в грудо-поперековому відділі хребта методом гоніометрії та оцінку болі за ВАШ при виконанні гоніометрії; пальпаторному обстеженні спазмованих м’язів та визначенні активних тригерних точок (ТТ). Повторне обстеження здійснювали через два тижні, один місяць та три місяці відновного лікування. Результати. За результатами статистичного аналізу маємо загальний приріст амплітуди руху протягом 3-ох місячного курсу фізичної терапії (ФТ): при флексії ‒ серед пацієнтів без обмеження флексії на 17 % (p˂0,05), з обмеженням флексії на 42,4 % (p˂0,05); при екстензії: серед пацієнтів без обмеження на 12% (p0,05), з обме-женням екстензії ‒ на 43,2 % (p˂0,05); при ротації: серед пацієнтів без обмеження ротації вправо на 6,2 %, вліво – 8 % (p0,05); з обмеженням ротації: загальний приріст ротації вправо на 42 %, вліво – 53 %(p0,05). Відмічаємо зменшення больового синдрому протягом всього курсу ФТ при виконанні флексії на 2,4 бали (57 %), екстензії ‒ на 3,8 бали (66,7 %), ротації ‒ на 4,8 бали (73,8 %), при p0,05. При пальпаторному обстеженні тригерної точки (ТТ) m. levator scapule та m. trapezius больовий синдром зменшився від 53 % до 70 % відповідно до локалізації (p0,05). Висновки. Застосування методів ФТ (мануальної терапії, електроміостимуляції та кінезіотерапії) підт-вердило свою ефективність позитивною динамікою показників флексії, екстензії та ротації грудо-поперекового відділу хребта та зменшенні рівня больового синдрому при виконанні гоніометрії та пальпаторному обстеженні ТТ
To determine the effective-ness of using methods of manual therapy, kinesiotherapy and electromyostimulation to improve the amplitude in the thoracolumbar spine and reduce pain in the treatment of patients with thoracalgia on the background of osteochon-drosis. Materials and methods. In this article, we reveal the results of a study of a group of patients with thoracalgia against the background of osteochondrosis and MFBS n1=75 people who were treated in the rehabilitation department of the State University "ITO NAMNU" (from 2020 to 2023). The patients underwent a physical exami-nation, which consisted in determining the active range of motion in the thoracolumbar spine using the goniometry method and assessing pain according to the VAS pain when performing goniometry; palpation of spasmed mus-cles and determination of active trigger points (TT). After the examination, limitation of the range of motion in the thoracolumbar spine was determined in 58 people - 77.3% (n=75), which was manifested in one, two or three examined positions. The following physical therapy methods were used for patients with limited range of motion and pain syndrome: manual therapy (2-3 times a week - 10-15 ses-sions); electromyostimulation according to the TENS pro-gram (20 minutes daily or every other day, 10-15 ses-sions); therapeutic exercises, stretching, myofascial re-lease (MFR) - 25-40 minutes daily during the entire period of rehabilitation treatment In 17 patients, 22.7% (n=75), the range of motion corresponded to the lower limit of normal in all studied positions, but was accompanied by pain, so these patients were prescribed all of the above PT, except manual ther-apy. Re-examination was carried out after 2 weeks, one month and three months of restorative treatment. The results. After three months of using physical therapy methods, according to the results of a statistical analysis, we have a general increase in the amplitude of movements in the thoracolumbar spine: during bending - among patients without bending restrictions. by 17% (p˂0.05); with bending restriction. by 42.4% (p˂0.05); with expansion - among patients without ex. by 12% (p0.05), with the limitation of ex. - by 43.2% (p˂0.05); during rotation - among patients without restriction of ro-tation to the right by 6.2%, to the left by 8% (p0.05); with restriction of rotation - a total increase in rotation to the right by 42%, to the left by 53% (р0.05). We have a decrease in pain during the entire course of physical therapy when performing flexion by 2.4 b (57%), extension by 3.8 b (66.7%), rotation by 4.8 b (73.8%) at p0.05. During a palpatory examination of trigger points in the most spasmodic muscles of the thoracic spine and interviewing patients, we observed a significant decrease in pain on a visual analog scale: the descending portion of m. trapezius 2.2±0.6 (70%), m.levator scapule 1.73±0.7(65%); middle portion of musculus trapezius 2.05±0.7(53%), ascending portion of m. trapezius 0.9±0.7(70%) at p0.05 Therefore, during the palpation study of trigger points m. levator scapula and m. trapezius pain syndrome decreased from 53% to 70% by localization (p0.05). Conclusions. The use of FT methods (manual therapy, electromyostimulation, and kinesiotherapy) con-firmed its effectiveness with positive dynamics of flexion, extension, and rotation indicators of the thoracolumbar spine and a reduction in the level of pain syndrome when performing goniometry and palpation of the TT
Дод.точки доступу:
Борзих, Н. О.
Рой, І. В.
Барабаш, С. В.
Кудрін, А. П.
Коваленко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Орос, М. М.
Вивчення ефективності та переносимості ін’єкційних міорелаксантів із центральним механізмом дії при неспецифічному болі в спині з м’язово-тонічним синдромом та при міофасціальному больовому синдромі спини [Текст] / М. М. Орос // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дорсум

MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (лекарственная терапия, патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
МИОРЕЛАКСАНТЫ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ -- MUSCLE RELAXANTS, CENTRAL (терапевтическое применение)
МЕТОКАРБАМОЛ -- METHOCARBAMOL (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: порівняти ефективність та переносимість ін’єкційного тіоколхікозиду та метокарбамолу (Дорсум) при неспецифічному болі в спині з м’язово-тонічним синдромом та міофасціальному больовому синдромі спини. Матеріали та методи. Було проведене багатоцентрове порівняльне дослідження. Обстежили 90 пацієнтів із неспецифічним болем у спині з м’язово-тонічним синдромом або з міофасціальним больовим синдромом спини, які були розподілені на групи по 30 пацієнтів: активна група 1 — метокарбамол (Дорсум), активна група 2 — тіоколхікозид, група 3 (контроль) — нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Оцінювали динаміку больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), динаміку за голковою ЕНМГ (у половини пацієнтів у кожній групі), переносимість (оцінювалася тільки в активних групах). Результати. Через 3 дні лікування біль у спині за ВАШ зменшився: на 48,9 % — у групі ін’єкційного метокарбамолу (Дорсум), на 35,5 % — у групі ін’єкційного тіоколхікозиду та на 16,7 % — у групі НПЗП. Через 3 дні лікування зникнення електроміографічних ознак м’язового спазму за даними голкової ЕНМГ було відмічене: у 80 % (12 із 15) пацієнтів із групи ін’єкційного метокарбамолу (Дорсум), у 53,3 % (8 з 15) осіб із групи ін’єкційного тіоколхікозиду та у 46,7 % (7 з 15) хворих із групи НПЗП. У групі ін’єкційного метокарбамолу (Дорсум) скарг на переносимість зареєстровано не було; у групі ін’єкційного тіоколхікозиду 23,3 % пацієнтів (7 із 30) повідомили про побічну дію: 10 % (3 із 30) — про сонливість, 6,7 % (2 з 30) — нудоту, із них 3,3 % (1 із 30) — однократне блювання, 6,7 % (2 з 30) — біль в епігастрії. Висновки. Ін’єкційний метокарбамол (Дорсум) виявився більш ефективним за ін’єкційний тіоколхікозид у пацієнтів із неспецифічним болем у спині з м’язово-тонічним синдромом або з міофасціальним больовим синдромом спини та продемонстрував кращу переносимість
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дельва, М. Ю.
Місце та роль міофасціальної дисфункції в етіопатогенезі головного болю напруги [Текст] / М. Ю. Дельва, І. І. Дельва // Український медичний часопис. - 2021. - № 3. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS
ИНЪЕКЦИИ -- INJECTIONS (использование)
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ ТИПА A -- BOTULINUM TOXINS, TYPE A (терапевтическое применение)
Анотація: У статті розглянута проблема головного болю напруги і роль міофасціальної дисфункції в його етіопатогенезі. Зазначено, що в основі міофасціальної дисфункції лежить міофасціальна тригерна точка — ділянка підвищеної подразливості скелетного м’яза розміром декілька міліметрів, як результат напруження окремих м’язових пучків. Клінічно міофасціальні тригерні точки поділяють на активні та латентні. Описано механізми розвитку локального та відображеного міофасциального білю, обговорено роль локальної м’язової ішемії, локального запалення та участі перикраніальних м’язів в генезі головного болю напруги. Наведено факти, що свідчать на користь концепції про те, що головний біль напруги може бути міофасціальним відображеним болем. Приділено увагу біомеханічним характеристикам опорно-рухового апарату шиї при головному болю напруги. Наведено заходи ефективного менеджменту міофасціальної дисфункції, які можуть попереджувати розвиток процесів центральної сенситизації та протидіяти хронізації головного болю напруги
Дод.точки доступу:
Дельва, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Орос, М. М.
Нові підходи в лікуванні міофісціального синдрому [Текст] / М. М. Орос // Мистецтво лікування. - 2021. - № 7. - С. 53-58

Рубрики: Дорсум

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
МИОРЕЛАКСАНТЫ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ -- MUSCLE RELAXANTS, CENTRAL (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Clinical-neuro-physiological characteristics of myofascial Pain syndrome in a patient with left hemyplegia after intra-cerebral hemorrhagic stroke [Текст] / S. L. Popel [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 147-151. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (этиология)
ГЕМИПЛЕГИЯ -- HEMIPLEGIA (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МЫШЕЧНЫЕ ВОЛОКНА СКЕЛЕТНЫЕ -- MUSCLE FIBERS, SKELETAL (патология)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
Дод.точки доступу:
Popel, S. L.
Vasylyk, T. P.
Boiko, I. M.
Anokhina, S. L.
Koval, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кушта, А. О.
Оцінка загального стану хворих при виявленні злоякісних пухлин порожнини рота та ротоглотки до початку лікування та в післяопераційному періоді [Текст] / А. О. Кушта. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 26-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, этиология)
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ -- WEIGHT LOSS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (осложнения, патофизиология, психология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Вивчити динаміку ваги, больового синдрому, психоемоційного стану в онкохворих з патологією порожнини рота та ротоглотки від початку захворювання та на етапах лікування. Матеріали і методи. У дослідження було включено 45 хворих віком 38-55 років (чоловіки), які перебували на лікуванні у відділенні пухлин голови та шиї Подільського регіонального центру онкології зі злоякісними пухлинами язика, дна порожнини рота та ротоглотки І-ІІІ стадії. Усі хворі мали проблеми з жуванням та ковтанням. Визначали вагу пацієнта, важкість больового синдрому за допомогою ВАШ, ступінь дисфагії та психологічний стан за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS) у момент госпіталізації та в післяопераційному періоді на 3, 5, 7, 9, 12 добу. Анамнестично з’ясовували вагу за 3-6 місяців з моменту перших ознак захворювання. Результати. Втрата ваги від перших ознак захворювання до встановлення діагнозу та початку лікування складає 6-9 кг. У пацієнтів залишається виражений больовий синдром у післяопераційному періоді при ковтанні залежно від об’єму оперативного втручання. Присутня дисфагія І-ІІ ступеня до 7 доби в післяопераційному періоді, що необхідно враховувати при виборі додаткового лікувального харчування. Важливим фактором є тривожно-емоційний стан та порушення психіки вже при перших ознаках пухлинного процесу, дані показники сягали високих значень. Висновки. Призначення додаткового харчування у предопераційному періоді лише у 1/3 хворих призводить до незначного збільшення ваги, а у 2/3 - виявляється не ефективним. Проведення оперативних втручань призводить до падіння ваги на 4-7 кг і лише на 9-12 добу до стабілізації даного показника, певних ускладнень. Таким чином, хворі даних груп потребують раціональної нутрітивної підтримки у вигляді додаткового харчування та розробки їх схем, з урахуванням больового синдрому, дисфагії та корекції психоемоційного стану
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мєшковскі, П.
Дослідження впливу електростимуляції на електричну функцію жувальних м’язів у хворих з больовим синдромом дисфункції жувального апарату = Investigation of Electrostimulation Impact on the Electrical Activity of Masseter Muscles in Patients with Painful TMD Syndrome / П. Мєшковскі, А. Божик // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2020. - № 3/4. - С. 45-49 : кольор. іл.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (патология, патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, терапия)
Дод.точки доступу:
Божик, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Скелетно-м’язовий біль у грудній клітці: диференціальна діагностика й лікування [Текст] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 105-108

Рубрики: Вольтарен

MeSH-головна:
ТИТЦЕ СИНДРОМ -- TIETZE'S SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛИ -- MUSCULOSKELETAL PAIN (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC
Анотація: Біль у ділянці грудної клітки (торакалгія) є другою за частотою причиною звернення по екстрену медичну допомогу після гострого болю в животі, і з огляду на особливу локалізацію він становить міждисциплінарну проблему. За даними різних авторів, біль у грудній клітці за типом кардіалгії відчувають від 22 до 31 % пацієнтів, які звернулися по медичну допомогу до лікаря загальної практики. У 42 % випадків він пов’язаний із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, у 26 % — із захворюваннями серцево-судинної системи, у 28 % — зі скелетно-м’язовою патологією і в 8–17 % — із психічними розладами. З огляду на це важливим аспектом є проведення диференціальної діагностики больового синдрому в грудній клітці. Це дозволяє не тільки визначити причину болю в грудній клітці, але й призначити адекватне лікування
Дод.точки доступу:
"Школа НЕПіКа", конференція

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Логвіненко, Г. В.
Особливості міофасціального больового синдрому шийної локалізації у пацієнтів молодого віку з переднім положенням голови [Текст] / Г. В. Логвіненко, М. І. Волошина // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 60-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES
ЗВЕЗДЧАТЫЙ ГАНГЛИЙ -- STELLATE GANGLION
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Подано результати дослідження особливостей міофасціального больового синдрому шийної локалізації у молодих пацієнтів із переднім положенням голови. Установлено, що для цих хворих є характерними більша кількість залучених до патологічного процесу м’язових груп, а також більші вираженість больового синдрому і негативний вплив цервікалгії на повсякденне життя порівняно із пацієнтами з нейтральним положенням голови
Дод.точки доступу:
Волошина, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Суханова, А. А.
Роль мышечно-фасциального синдрома и дисфункции в развитии синдрома хронической тазовой боли у женщин (Обзор литературы) [Текст] / А. А. Суханова, Р. В. Осадчук // Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 103-108. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, терапия)
МЫШЕЧНАЯ РЕЛАКСАЦИЯ -- MUSCLE RELAXATION (действие лекарственных препаратов)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Хроническая тазовая боль (ХТБ), согласно определению классификации хронических болевых синдромов, предложенной Международной ассоциацией по изучению боли – IASP (International Association of Study of Pain), и в связи со своей высокой клинической значимостью, выделена в самостоятельную нозологическую структуру и определяется как боль в области проекции таза (в нижней части живота и поясницы), преимущественно между пупком и лонным сочленением, которая сохраняется в течение не менее шести месяцев и нарушает нормальное функционирование организма
Миофасциальный синдром тазовой боли (Myofascial pelvic pain syndrome – MPPS) в англоязычной литературе входит в подгруппу этиологий ХТБ. Сам по себе миофасциальный синдром тазовой боли не несет прямой угрозы для жизни и здоровья и не требует ургентной помощи. Но сегодня его практически не диагностируют и не рассматривают как источник хронической боли и дисфункции в области таза. Такие пациенты, к сожалению, остаются без надлежащего лечения и не могут избавиться от чувства тягостной боли. Они часто получают ненужное лечение, вплоть до хирургических вмешательств. Данная проблема становиться причиной невроза, депрессии, половой дисфункции и, в конечном итоге, ухудшения качества жизни. ХТБ редко отражает единственный патологический процесс и должна оцениваться с точки зрения патологии различных физиологических систем, в том числе репродуктивной, мочеполовой, пищеварительной, костно-мышечной и нервной
Дод.точки доступу:
Осадчук, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Гулюк, С. А.
Клінічна характеристика тригерних зон жувальної мускулатури при міофасціальному больовому синдромі обличчя / С. А. Гулюк, С. А. Шнайдер // Вісн. стоматології. - 2020. - N 1. - С. 79-86

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, хирургия)
ЛИЦО, БОЛИ -- FACIAL PAIN (патофизиология, хирургия)
НЕРВНОМЫШЕЧНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ (ВНЕШ) -- NEUROMUSCULAR MANIFESTATIONS (NON MESH)
Анотація: М’язовий спазм виникає в результаті надмірного розтягування, тривалого скорочення, або стомлення м’язів і становить основу міофасціального больового синдрому обличчя (МФБСО). На першому етапі в м’язі виникає залишкова напруга, а потім стабільний локальний гіпертонус. Локальні гіпертонуси стають джерелом локальних і відображених болів і перетворюються в тригерні точки (ТТ). На обличчі ТТ виявляються частіше в жувальних м’язах, скроневому, латеральному і медіальному крилоподібному м’язах. Основним методом виявлення тригерних точок в клінічній практиці, як і в діагностиці міофасціального больового синдрому обличчя в цілому, є пальпація жувальних м’язів. З метою визначення клінічних особливостей болючих м’язових ущільнень (БМУ) і міофасціальних тригерних пунктів (МТП) в жувальних м’язах на тлі оклюзійної дисфункції при больовому синдромі обличчя було обстежено 45 хворих (8 чоловіків і 37 жінок). МФБСО у них характеризувався постійним, що зберігається протягом доби, монотонним болем, ниючого, стискаючого, тягнучого характеру. Наявність тригерних зон визначалося шляхом пальпації за методикою Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. і полягала у визначенні наявності больових ділянок спазмованного м’яза або больових м’язових ущільнень (БМУ). Саме ці БМУ позначалися, як критична точка (ТТ) або міофасціальний критичний пункт (МТП). В результаті було встановлено, що за тривалістю захворювання терміни варіювали від 6 місяців до 5 років. Виникнення болю після відвідин стоматолога відзначили 24 (53 %) пацієнта, з яких: у 13 (54 %) пацієнтів біль з’явився після протезування, у 4 (17 %) - після видалення зубів, у 7 (29 %) пацієнтів - після лікування зубів. 11 (24 %) пацієнтів пов’язують розвиток больового синдрому з патологією СНЩС, 3 (8 %) - з ураженням трійчастого нерва, 4 (10 %) - з емоційним стресом і 2 (5 %) - з травмою. При пальпації м’язів на стороні болю звертали на себе увагу щільна консистенція і напруга м’язів, особливо жувальних і мімічних, а також виражена їх болючість. У цих м’язах пальпувалась безліч активних МТП, роздратування яких дозволяло відтворити біль, на який скаржилися пацієнти. Пальпація м’язів протилежного боку була безболісною або помірно болючою. Також виявлялися безболісні ущільнення (латентні МТП), роздратування яких викликало помірну болючість, без іррадіації. Пальпація м’язів, що опускають нижню щелепу (щелепно - під’язиковий, двочеревний м’язи), була менш болючою у всіх хворих. При їх пальпації біль іррадіював в язик, глотку, шию. Оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Слід зазначити високу частоту розвитку МФБСО після зубного протезування, коли функція жувальних м’язів не встигає адаптуватися до незвичної окклюзіі. Зміни оклюзії можуть викликати мінімальні порушення в СНЩС і можуть призвести до дегенеративних змін в одному або обох суглобах
Дод.точки доступу:
Шнайдер, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Орос, М. М.
Біль у тазу як міждисциплінарна проблема: деякі аспекти [Текст] / М. М. Орос, Н. В. Фістер // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 79-82. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Однією з найчастіших причин болю спини є міофасціальний больовий синдром (МФБС). Близько 84,0 % дорослого населення хоча б раз у житті мають епізод болю у попереку, а 40,0–70,0 % — у шиї. Частка скелетно-м’язового болю серед хронічних больових синдромів становить близько 30,0 %. МФБС може виникати як самостійно, так і у структурі вертеброгенного рефлекторного м’язово-тонічного синдрому, він є другою за частотою (після респіраторних захворювань) причиною звернення до лікарів і третьою за частотою причиною госпіталізації. Високий рівень тимчасової і постійної втрати працездатності серед хворих із МФБС зумовлює велику соціальну значущість цієї проблеми
Дод.точки доступу:
Фістер, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Марусиченко, В. В.
Скелетно-мышечные болевые синдромы: от патогенетических особенностей к рациональным терапевтическим подходам [Текст] / В. В. Марусиченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 93-97. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛИ -- MUSCULOSKELETAL PAIN (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Скелетно-мышечные боли (СМБ) являются широко распространенной проблемой, на которую приходится, по данным различных обзоров, до трети всех острых и хронических болевых синдромов. Локализация их различна, однако чаще всего в процесс вовлечены шея и плечевой пояс, пояснично-крестцовая область, а также голени. Нередко отмечается множественный характер болевого синдрома, захватывающего одновременно несколько анатомических зон, возможна также генерализация боли. СМБ могут возникнуть в любом возрасте, в том числе у молодых, трудоспособных пациентов, и приводят к заметным ограничениям двигательной активности, резкому снижению качества жизни. Таким образом, СМБ остаются актуальной медико-социальной проблемой
Скелетно-м’язові болі (СМБ) є досить поширеною проблемою, на яку припадає, за даними різних оглядів, до третини всіх гострих і хронічних больових синдромів. Локалізація їх різна, проте найчастіше в процес залучені шия та плечовий пояс, попереково-крижова ділянка, а також гомілки. Нерідко відзначається множинний характер больового синдрому, що поширюється одночасно на кілька анатомічних зон, можлива також генералізація болю. СМБ можуть виникнути в будь-якому віці, в тому числі у молодих, працездатних пацієнтів, і призводять до помітних обмежень рухової активності, різкого зниження якості життя. Таким чином, СМБ залишаються актуальною медико-соціальною проблемою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Дадашева, М. Н.
    Алгоритм терапии миофасциального болевого синдрома [Текст] / М. Н. Дадашева, Б. В. Агафонов, Н. Н. Шевцова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 5. - С. 72-75. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Декскетопрофен

   Дексалгин

MeSH-головна:
ШЕЯ, БОЛИ -- NECK PAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Миофасциальный болевой синдром широко распространен в клинической практике. Для него характерны мышечный спазм и наличие триггерных точек, при пальпации которых отмечается усиление боли. Миофасциальный болевой синдром в шее с осложненным течением в виде онемения рук зачастую наблюдается у лиц, чья профессия связана с длительным нахождением в вынужденной позе. Приведенное клиническое наблюдение больного с миофасциальным синдромом показало, что благодаря быстрому и эффективному аналгетическому эффекту препаратом выбора может быть декскетопрофен (дексалгин)
Дод.точки доступу:
Агафонов, Б. В.
Шевцова, Н. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Міофасціальні больові синдроми в працівників залізничного транспорту [Текст] / С. П. Сушко [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 3. - С. 123-126. - Бібліогр.: с. 126

MeSH-головна:
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ЖЕЛЕЗНЫЕ ДОРОГИ -- RAILROADS
Анотація: У 64 хворих працівників залізничного транспорту з міофасціальними больовими синдромами, що проявляються болем, м’язовим напруженням, зменшенням амплітуди руху м’язів, виявленими активними тригерними точками в уражених м’язах, чутливими та вегетативними порушеннями в зоні відображення болю, вивчали ефект пропріоцептивної нейром’язової фасилітації та введення анестетика (0,5% розчину новокаїну або 2% розчину лідокаїну) в тригерні точки в поєднанні з основною терапією. Використання цієї комбінації супроводжувалось швидким зниженням больового синдрому, м’язового напруження, збільшенням амплітуди руху м’язів, зникненням активних тригерних точок у них, нормалізацією показників електронейроміографії
Effect of proprioceptive neuromuscular facilitation and injection of anesthetic (0.5% novocaine or 2% lidocaine solutions) into the trigger points in combination with standard therapy was studied in 64 railway workers suffering from myofascial pain syndrome manifested by pain, muscle tension, decrease of amplitude of muscle movements, active trigger points in affected muscles, sensory and autonomic disorders in the area of referred pain. Application of this combination was accompanied by fast decrease of pain syndrome, increase in the amplitude of muscle movements and disappearance of active trigger point in them, normalized indicators of electromyography
Дод.точки доступу:
Сушко, С. П.
Тондій, О. Л.
Завальна, О. П.
Тарасова, О. І.
Забрудська, Т. О.
Меркулова, В. В.
Пенькова, Л. О.
Мороз, М. І.
Жидков, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Гончаренко, А. Ю.
Влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом [Текст] / А. Ю. Гончаренко // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 20

MeSH-головна:
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы)
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS (иннервация, кровоснабжение)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (реабилитация, терапия)
Анотація: Актуальность. Современный образ жизни, предполагающий низкую физическую активность, выполнение однотипных физических операций, высокий уровень психоэмоционального напряжения, длительное пребывание в сидячем положении, приводит к нарушениям осанки и жалобам на появление мышечных болей. Влияние вышеперечисленных причин негативно сказывается на всех контингентах населения и требует использования в борьбе с ними всех средств, форм и методов физической реабилитации, физической культуры и спорта. В общей популяции распространенность миофасциального болевого синдрома (МФБС) составляет 12 %, а среди лиц, обращающихся за медицинской помощью, достигает 30 % (Yap E.C., 2007). МФБС является наиболее частым патологическим состоянием опорно-двигательного аппарата (Иваничев Г. А., 1990). Цель исследования. Изучить влияние самостоятельной ишемической компрессии триггерных точек с помощью ролла у лиц с миофасциальным болевым синдромом. Материалы и методы. Теоретический анализ и обобщение специальной и научно-методической литературы, документов и информационных ресурсов сети Internet. Результаты исследований и их обсуждение. Многие авторы отмечают положительное действие ишемической компрессии триггерных точек (ТТ) с помощью кончиков пальцев на МФБС (Simons D. G., Travell J. G., 1999; Шостак Н. А., Правдюк Н. Г., 2010). Зарубежные авторы показывают, что влияние самостоятельной ишемической компрессии (СИК) на ТТ с помощью роллов и мячей разного диаметра имеют эффективное влияние в качестве дополнительного метода устранения боли в пояснице, спине и плечах при условии регулярного воздействия (Minyoung L., 2017). Результаты, полученные другими исследователями, показывают, что постоянное применение специальной программы СИК на ТТ, которые развивают адекватное постепенно увеличивающееся давление с использованием роллов разного диаметра и плотности, может улучшить качество жизни людей с МФБС и при этом иметь положительные эффекты устранения или уменьшения боли (Ceca D., 2017). Выводы. Несмотря на существующие исследования, многие авторы полагают, что необходимо провести дополнительные исследования аналогичного характера, чтобы подтвердить выводы, а также отмечают недостаточность исследований в данном направлении. Перспективы дальнейших исследований. Разработка целостной программы воздействия на ТТ с помощью ролла и проведение педагогического эксперимента
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Рой, И. В.
Наш опыт применения радиочастотной нейроабляции у пациентов с коксалгией на фоне дегенеративного остеоартроза тазобедренного сустава [Текст] = Our experience in the application of radiofrequency neuroablation in patients with coxalgia against the background of degenerative osteoarthrosis of the hip joint / И. В. Рой, Я. В. Фищенко, С. П. Чернобай // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2. - С. 53-61. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (радиотерапия)
ВЫСОКОИНТЕНСИВНАЯ ФОКУСИРОВАННАЯ УЛЬТРАЗВУКОВАЯ АБЛЯЦИЯ -- HIGH-INTENSITY FOCUSED ULTRASOUND ABLATION (методы)
НЕРВНЫЕ ОКОНЧАНИЯ -- NERVE ENDINGS (действие лекарственных препаратов)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (радиотерапия)
Кл.слова (ненормовані):
КОКСАЛГИЯ
Анотація: Статья посвящена вопросам лечения коксалгии на фоне дегенеративно-дистрофических заболеваний тазобедренного сустава. Автором проведен анализ зарубежных исследований, касающихся применения радиочастотной нейроабляции нервов тазобедренного сустава. На основании результатов собственных исследований автором доказано, что радиочастотная нейроабляция артикулярных веточек запирательного и бедренного нервов является эффективным методом лечения болевого синдрома коксалгии на фоне дегенеративного остеоартроза
The article is concerned with the treatment of coxalgia against the background of degenerative-dystrophic diseases of the hip joint. The author carried out an analysis of foreign studies concerning with the application of radiofrequency neural ablation for the hip joint nerves. Based on the results of our own research, the author has proved that radiofrequency neuroablation of articular nervule of obturator and femoral nerves is an effective treatment of coxalgia pain syndrome against the background of degenerative osteoarthrosis
Дод.точки доступу:
Фищенко, Я. В.
Чернобай, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-96

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)