Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (124)

Рідкісні видання (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Модели на животных<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 784
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Sydorenko, M. I.
Structural organization of the ileum of laboratory animals in normal and in a comparative view aspect [] = Структурна організація клубової кишки лабораторних тварин в нормі та у порівняльно-видовому аспекті / M. I. Sydorenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 72-77. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
КЛЕТОЧНЫЕ СТРУКТУРЫ -- CELLULAR STRUCTURES (ультраструктура, цитология)
КРОЛИКИ -- RABBITS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: In recent decades, diseases of the digestive system that require immediate, both therapeutic and surgical treatment, have become widespread, and it is therefore a natural task to find new and optimize existing technologies and methods for correcting the above-mentioned nosologies. Preclinical studies of such developments are conducted exclusively on laboratory animals and knowledge of the morphological features of their structure for further comparison with the morphology of similar human organs is an urgent task of modern medical and biological science. The purpose of the study was to study the structural organization of the ileum of rabbits in comparative species and to obtain control data on its morphological features. Adequate research methods were used in the work according to the set goal, namely: histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical and biopsies of the ileum of 10 rabbits were studied. The correctness of the distribution of traits by each of the variations obtained, the average values for each trait studied, standard errors and standard deviations were evaluated. The significance of the difference of values between independent micrometric values in the normal distribution of features was determined by Student’s criterion. The paper describes the main structural components of the ileum of rabbits and compared with similar structures of the human ileum. The ileum of rabbits, as in humans, has been determined to have four membranes: mucous, submucosal, muscular and serous. The mucous membrane is constructed from the epithelial layer, which is located on the basement membrane and the muscular plate and contains cellular elements (exocrinocytes, enterocytes of various kinds, elements of the diffuse endocrine system associated with the mucous membrane, intraepithelial lymphocytes), blood and lymphatic vessels and nerve endings. The submucosa is composed of loose fibrous connective tissue, which contains collagen and reticular fibers, elements of diffuse lymphoid tissue, blood vessels, and nerve endings. The muscular and serous membranes are constructed in the same way as in the human ileum. Thus, after the study, it was determined that the morphological organization of the ileum of rabbits at the optical and electron microscopic levels has general patterns of structure similar to those in the ileum of the person
В останні десятиріччя широкого розповсюдження набули захворювання травної системи, які потребують негайного, як терапевтичного, так і хірургічного лікування і тому постає закономірне завдання оптимізації існуючих технологій та пошуку нових способів корекції вищезгаданих нозологій. Доклінічні дослідження таких розробок проводять виключно на лабораторних тваринах і знання морфологічних особливостей їх будови для подальшого порівняння з морфологією аналогічних органів людини є актуальним завданням сучасної медико-біологічної науки. Метою роботи було вивчення структурної організації клубової кишки кролів у порівняльно-видовому аспекті та для отримання контрольних даних щодо її морфологічних особливостей. В роботі використані адекватні методи досліджень відповідно до поставленої мети, а саме: гістологічний, гістохімічний, електронно-мікроскопічний, морфометричний і статистичний та були вивчені біоптати клубової кишки 10 кролів. Оцінили правильність розподілу ознак за кожним із отриманих варіаційних рядів, середні значення за кожною вивченою ознакою, стандартні помилки та стандартні відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними мікрометричними величинами при нормальному розподілі ознак визначали за критерієм Ст’юдента. В роботі охарактеризовані основні структурні компоненти клубової кишки кролів і порівняні з аналогічними структурами клубової кишки людини. Визначено, що клубова кишка кролів, як і у людини складається з чотирьох оболонок: слизової, підслизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка побудована з епітеліального пласту, який розташовується на базальній мембрані і м’язовій пластинці і містить у своєму складі клітинні елементи (екзокриноцити, ентероцити різних видів, елементи дифузної ендокринної системи, асоційованої зі слизовою оболонкою, інтраепітеліальні лімфоцити), кровоносні і лімфатичні судини та нервові закінчення. Підслизова оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, котра у своєму складі містить колагенові і ретикулярні волокна, елементи дифузної лімфоїдної тканини, кровоносні судини і нервові закінчення. М’язова і серозна оболонки побудовані аналогічно клубовій кишці людини. Таким чином, після проведеного дослідження визначено, що морфологічна організація клубової кишки кролів на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях має загальні закономірності будови аналогічні клубовій кишці людини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ivankiv, Ya. T.
Micro- and ultrastructural organization of the uterine wall of a white laboratory rat under conditions of 4-week action of Nalbuphine [] = Мікро- та ультраструктурна організація стінки матки білого лабораторного щура за умов 4-тижневої дії налбуфіну / Ya. T. Ivankiv // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 1. - P32-36. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (ультраструктура)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (анализ)
Анотація: The world community is facing a problem that threatens the entire population of the planet – reproductive health. This is a multifactorial problem that requires an integrated approach and effective solutions. One of the important factors that is very difficult to control and which in itself is a problem, and its prevalence can be called an epidemic without exaggeration, is drug addiction. The solution of these problems determined the purpose of our work – to establish what changes occur at the micro- and ultrastructural levels under the action of opioids on the uterus of white laboratory rats. The method of hematoxylin-eosin staining was used for histological examination, and the method of electron microscopy was used for the study at the cellular level. After 4 weeks of administration of Nalbuphine to white laboratory rats on histological sections, significant changes were observed in all layers of the uterus. The vessels of the myometrium were dilated, overflowing with erythrocytes, sometimes containing neutrophils and lymphocytes, perivasally marked the appearance of macrophages, in the cytoplasm of which was golden-brown pigment. The development of vacuolar dystrophy was also observed in the myometrium. There were necrotic changes and vacuolar dystrophy in the epithelium of the uterine mucosa, and epitheliocytes in which necrotic changes occurred exfoliated into the lumen of the uterus. The outer surface of the perimetrium was uneven due to necrotic changes of the monolayer squamous epithelium. Hyperplasia of the stratified squamous epithelium was observed in the ectocervix, in the areas of which a chaotic accumulation of low-differentiated epithelial cells was found. Electron microscopy revealed that a significant number of smooth myocytes lost their characteristic process shape, their nuclei were deformed and were in the stage of apoptosis, karyopyknosis and even karyorrhexis. The nucleoplasm contained almost no nucleoli, and heterochromatin is located on the periphery of the nucleus. The enlightened cytoplasm is filled with myofilaments, which are randomly arranged in the cell. Mitochondria acquired various shapes and sizes, mostly with destroyed cristae and areas of enlightenment. Swollen connective tissue layers between myocytes testify to circulatory disorders. The damage described in the experiment at all levels indicates the destructive effect of Nalbuphine, which causes irreversible changes that lead to significant violations of the structure and function of the uterus, which leads to the conclusion that excessive drug use has a direct negative impact on the reproductive system
Світове суспільство зіштовхнулося з проблемою, яка становить загрозу для усього населення планети – репродуктивне здоров’я. Це є мультифакторіальною проблемою, яка потребує комплексного підходу та дієвих рішень. Одним із важливих чинників, який дуже складно контролювати та який сам по собі становить проблему, а його поширеність без перебільшень можна назвати епідемією, є наркоманія. Вирішення цих проблем зумовило мету нашої роботи – встановити, які зміни відбуваються на мікро- та ультраструктурних рівнях при дії опіоїду на матку білого лабораторного щура. Для гістологічного дослідження застосували метод забарвлення гематоксилін-еозином, для дослідження на клітинному рівні використовували метод електронної мікроскопії. Після 4 тижнів введення налбуфіну білим лабораторним щурам на гістологічних зрізах спостерігали значні зміни у всіх шарах матки. Судини міометрія були розширені, переповнені еритроцитами, подекуди містили нейтрофіли та лімфоцити, перивазально відзначали появу макрофагів, у цитоплазмі яких локалізувався пігмент золотисто-бурого кольору. Також у міометрії спостерігали розвиток вакуольної дистрофії. В епітелії слизової оболонки рогів матки були некротичні зміни та вакуольна дистрофія, а епітеліоцити, в яких відбулись некротичні зміни, злущувались у просвіт матки. Зовнішня поверхня периметрія була нерівною, внаслідок некротичних змін одношарового плоского епітелію. В ектоцервіксі спостерігали гіперплазію багатошарового плоского епітелію, в ділянках якої виявили хаотичне нагромадження низькодиференційованих епітеліальних клітин. Методом електронної мікроскопії було встановлено, що значна кількість гладких міоцитів втрачала характерну відростчасту форму, їхні ядра деформовані та перебували у стадіїї апоптозу, каріопікнозу та навіть каріорексису. Нуклеоплазма практично не містила ядерець, а гетерохроматин розташований по периферії ядра. Просвітлена цитоплазма виповнена міофіламентами, які хаотично розташовані у клітині. Мітохондрії набували різної форми та розмірів, переважно зі зруйнованими кристами та ділянками просвітлення. Про порушення кровообігу свідчили набряклі сполучнотканинні прошарки між міоцитами. Описані в експерименті пошкодження на усіх рівнях свідчать про деструктивний вплив налбуфіну, що спричиняє незворотні зміни, які призводять до значних порушень структури та функцій матки, котрий дозволяє зробити висновок, що надмірне вживання наркотичних речовин має безпосередній негативний вплив на органи репродуктивної системи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tymoshenko, I. O.
Structural changes of the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats in burn injury of skin under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus [] = Структурні зміни інтестінального епітелiального бар’єра дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету / I. O. Tymoshenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 28-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология, ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The aim of the study was to study the structural changes of the intestinal epithelial barrier in the duodenum in burn injury of skin in rat under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group was 21 rats with burn skin injury, the second experimental group was 21 rats with burn skin and experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The experimental diabetes model was reproduced by administering streptozotocin to the rats intraperitoneally at a single dose of 50 mg/kg. Thermal burn skin damage in rats corresponded to II – A-B degrees of dermal surface burn (according to the old classification III – A degree) with a total area of 21-23 % of the body surface with the development of burn shock. Duodenum was selected for morphological studies, fragments of which were processed by conventional methods of light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage to the duodenal mucosa enterocytes were the results of a study comparing histological and ultrastructural data in dynamics at 7, 14, and 21 days after skin burns. The results of the studies showed that the base of damage to the intestinal epithelial barrier of the duodenum are deep destructive changes, which after 21 days (in the stage of septicotoxemia), as a rule, are not reverse and develop on the background of significant intoxication of the body. There was a decrease in the number of tight junctions in the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats of the first and second experimental groups and a loss of ordering (acquisition of some chaotic nature) of their localization as the time after burn injury increased. For the most part, the intestinal epithelial barrier loses the integrity of the cellular component with partial preservation of the basement membrane (the first occurs both due to necrosis of the enterocytes with a brush border and due to complete destruction of goblet cells). In all cases, defects exist in the intestinal epithelial barrier, which are potential pathways for paracellular translocation of the pathogenic contents of the duodenum. It is not inconceivable that part of this intestinal pathogenic content can be translocated also by partially damaged cells. Evidence of the latter is the presence of microbial bodies in the cytoplasm of cells with partially destroyed plasmalemma (but preserved organelles and nucleus). An adaptive mechanism for ensuring the repair of damaged enterocytes is selective autophagy, which acts as a factor in the recycling of destroyed organelles and the cytoplasmic matrix, aimed primarily at maintaining cell viability
Метою роботи було вивчення структурних змін інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Дослідження здійснене на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Групу контролю склали 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали – 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали – 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоциніндукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. Термічне опікове пошкодження шкіри у щурів відповідало II – А-Б ступеню дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією III – А ступінь) загальною площею 21-23 % поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень вилучали відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. Відмічено зменшення кількості щільних контактів в інтестінальному епітеліальному бар’єрі дванадцятипалої кишки щурів першої та другої експериментальних груп та втрата упорядкованості (набуття певної хаотичності) їхньої локалізації у міру збільшення часу після опікової травми. На більшій своїй протяжності інтестінальний епітеліальний бар’єр втрачає цілісність клітинної cкладової при частковій збереженості базальної мембрани (перше відбувається як за рахунок некрозу ентероцитів з щіточковою облямівкою, так і за рахунок повної деструкції келихоподібних клітин). У всіх випадках в інтестінальному епітеліальному бар’єрі з’являються дефекти, які є потенційними шляхами парацелюлярної транслокації патогенного вмісту дванадцятипалої кишки. Не виключно, що частина цього інтестінального патогенного вмісту може бути транслокована і через частково пошкоджені клітин. Свідченням останнього є виявлена наявність мікробних тіл в цитоплазмі клітин з частково зруйнованою плазмолемою (але збереженими органелами та ядром). Адаптивним механізмом щодо забезпечення репарації ушкоджених ентероцитів є селективна автофагія, яка виступає чинником рециклізації матеріалу зруйнованих органел і цитоплазматичного матриксу, спрямованого, в першу чергу, на підтримку життєздатності клітин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Structural and functional transformation of the small intestine wall in the conditions of the functioning of the artificial urinary reservoir in the experiment [] = Структурно-функціональна трансформація стінки тонкої кишки в умовах функціонування штучного сечового резервуара в експерименті / R. V. Savchuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P28-33. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
СВИНЬЯ КАРЛИКОВАЯ -- SWINE, MINIATURE (физиология)
Анотація: Morphological changes of the wall of the artificial urinary bladder are various and its investigation continues from the moment of the creation of the first conduit on the ileum’s section. The aim of the work is to explore the structural- functional transformation of the mucous and the neobladder wall in 12 months after ileocystoplasty in the experimental conditions on mini-pigs. The results of the neobladder’s experimental model, created by the execution of cystectomy and ileocystoplasty in 9 experimental mini-pigs are the material of this work. 12 months after the operation of modeling the urinary bladder, animals were removed from the experiment of nembutal overdosing, following the provisions of"The European convention for the Protection of vertebrate animals being in use for experiments or for other scientific purposes". Our morphological changes of the artificial urinary bladder, formed from the segment ileum 12 months after the orthotopic ileoplasty proved significant ultra-structural changes in the neobladder’s epithelial layer. Ileum’s villi within the conditions of the artificial urinary bladder are decreased and smoothed, epithelial cells are similar to the interjacent epithelium. The connective-tissue plate is thickened and becomes callous, the muscular layer is also thickened. The samples of the ileum, that remained in the normal environment without the compatibility with urine, did not undergo the significant morphological transformations and did not differ from the samples of the intact ileum. The transplantation ofthe ileum segment for performing new, not-programmed functions causes it to adapt to new conditions, although the urinary bladder and the ileum have different origins and structures from the very beginning. New aggressive conditions and constant contact with urine lead to the transformation of the mucous of the ileum and acquire new features necessary for performing new functions.
Морфологічні зміни стінки артифіціального сечового міхура різноманітні та їх дослідження триває з моменту створення першого кондуїту із ділянки клубового кишечнику. Метою роботи було вивчення структурно-функціональної трансформації слизової та стінки необладдера через 12 місяців після ілеоцистопластики в експериментальних умовах на карликових домашніх свинях. Матеріалом цієї роботи послужили результати експериментальної моделі необладдера, створеної шляхом виконання цистектомії та ілеоцистопластики у 9 експериментальних карликових домашніх свинях. Через 12 міс. після здійснення операції моделювання сечового міхура тварин виводили з досліду передозуванням нембуталу, дотримуючись положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, використовуваних для експериментів або в інших наукових цілях". Проведені нами морфологічні дослідження артифіціального сечового міхура, сформованого із сегменту клубової кишки через 12 місяців після ортотопічної ілеопластики, довели значні ультраструктурні зміни в епітеліальному шарі необладдера. Ворсинки клубової кишки в умовах артифіціального сечового міхура зменшувались та згладжувались, епітеліоцити набували подібності із проміжним епітелієм. Сполучнотканинна пластина стовщувалась та грубшала, м ’язова оболонка, в свою чергу, також потовщувалась. Зразки клубової кишки, які залишалися в звичайному оточенні, без взаємодії із сечею, не зазнавали значних морфологічних трансформацій та не відрізнялися від зразків інтактної клубової кишки. Таким чином, трансплантація сегменту клубової кишки змушує його адаптуватися до нових умов, хоча від самого початку сечовий міхур та клубова кишка мають різне походження та будову, а нові агресивні умови та постійний контакт із сечею призводять до трансформації слизової клубової кишки та набування нових якостей, необхідних для виконання нових, не запрограмованих функцій
Дод.точки доступу:
Savchuk, R. V.
Kostyev, F. I.
Zhukovskij, D. A.
Nasibullin, B. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparative analysis of the effects of various detoxification solutions on the structure of the kidneys in experimental burn disease in rats [] = Порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів на структуру нирок при експериментальній опіковій хворобі у щурів / V. G. Cherkasov [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 16-27. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения, ультраструктура)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы, тенденции)
МИТОХОНДРИЙ ДЕГРАДАЦИЯ -- MITOCHONDRIAL DEGRADATION
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The use of existing infusion solutions, as well as the development, scientific substantiation and implementation of the latest nephroprotective detoxification solutions, remain an urgent problem for combustiologists. The aim of this work is to compare the effects of various detoxification solutions (0.9 % NaCl solution and complex colloid-hyperosmolar solutions – lactoprotein with sorbitol and the newly developed HAES-LX-5 % solution) on the kidney structure in experimental burn disease in rats. The experimental rats were divided into seven groups (fifteen animals each): the first group was intact rats; the second, third and fourth groups were rats without reproduction of experimental burn disease, which had a separate intravenous infusion of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5 % at a dose of 10 ml/kg; the fifth, sixth and seventh groups were rats with experimental burn disease (by causing burn injury of the skin with an area of 21-23 % of the body surface), which under the same scheme had an intravenous infusion of the investigated solutions. All studies and the removal of rats from the experiment were performed under deep thiopental intraperitoneal anesthesia. Histological preparations of the renal cortex of the rat were stained with hematoxylin-eosin and examined on an Olympus BX51 microscope. Using ultramicrotome LKB-3 (Sweden) obtained semi-thin sections which were stained with toluidine blue and methylene blue – Azur II; and ultrathin sections were counterstained with uranyl acetate and lead citrate according to Reynolds and examined using a PEM-125K electron microscope. Morphometric measurements (estimation of the area of the vascular glomeruli, the area of the urinary lumen of the capsule of the renal corpuscles; the area of the renal tubules of the nephrons and the area of their lumens, the area of the renal corpuscles, the area of cytoplasm and nuclei of epithelial cells of tubules, and also their nuclear-cytoplasmic ratio) was carried out using the VideoTest-5.0, KAARA Image Base and Microsoft Excel on a personal computer. Statistical analysis of the obtained quantitative indicators was performed using the ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Functionally different cells of nephrons have been found to die by necrosis, apoptosis and anoikis when infused with detoxification solutions during the development of burn disease; in epithelial cells of nephron tubules, mitophagy and mitoptosis occur. Mitoptosis in epithelial cells of rat tubules of nephrons with experimental burn skin injury is carried out in two ways related to: 1) destruction of the outer mitochondrial membrane; 2) preservation of the outer mitochondrial membrane and involvement of autophagic (mitophagic) mechanisms to release the cell from degraded mitochondrial material. In the first case, the mitochondria first condense, after which its matrix swells and the fragmentation of the cristae occurs due to the destruction of the junction of the cristae. Finally, the outer mitochondrial membrane breaks and the remnants of the cristae (in the form of vesicles) go into the cytoplasm. In the second case, the mitochondria condense, vesicular fragmentation of the cristae occurs, but the rupture of the outer mitochondrial membrane does not occur and the mitochondria are absorbed by the autophagosome (or transformed into the autophagosome). Next is the merger of autophagosomes with lysosomes and the formation of autophagolysosomes, which, under the conditions of effective digestion of the contents, are transformed into vacuoles. The latter are emptied by exocytosis and ensure the release of cells from degraded material. Only lactoprotein with sorbitol has a membrane-plastic effect on the strengthening (enhancement of structuring) of the mitochondrial membrane in part of the mitochondria of epithelial cells of nephron tubules, which is ultrastructurally manifested by an increase in the electron density and thickness of all components of the mitochondria. The maximum membrane effect of lactoprotein with sorbitol against mitochondria manifests itself fourteen days after the experimental burn skin injury and gradually (after twenty-one and thirty days) disappears, which is correlated with an improvement in the overall clinical condition and an improvement in the structural changes in the kidney of animals with burn disease. There is every reason to believe that increased structuration of mitochondria is a preventer of the spread of mitoptosis and mitophagy, the excess of which can lead to cell death
Застосування існуючих інфузійних розчинів, а також розробка, наукове обґрунтування і впровадження новітніх нефропротекторних дезінтоксикаційних розчинів залишається актуальною проблемою для комбустіологів. Метою роботи є порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів (0,9 % розчину NaCl та комплексних колоїдно-гіперосмолярних розчинів – лактопротеїну із сорбітолом та нещодавно розробленого розчину HAES-LX-5 %) на структуру нирок при експериментальній опікові хворобі у щурів. Піддослідні щури були розподілені на сім груп (по 15 тварин у кожній): перша група – інтактні щури; друга, третя й четверта групи – щури без відтворення експериментальної опікової хвороби, котрим було здійснено окремо внутрішньовенну інфузію 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну із сорбітолом та HAES-LX-5 % у дозі 10 мл/кг; п’ята, шоста та сьома групи – щури з експериментальною опіковою хворобою (шляхом нанесення опікової травми шкіри площею 21-23 % поверхні тіла), яким за аналогічною схемою було здійснено внутрішньовенну інфузію досліджуваних розчинів. Усі дослідження і виведення щурів із експерименту проводили під глибоким тіопенталовим внутрішньочеревним наркозом. Гістологічні препарати кіркової речовини нирок щурів забарвлювали гематоксиліном-еозином і вивчали на мікроскопі Olympus BX51. Одержані за допомогою ультрамікротому LKB-3 (Швеція) напівтонкі зрізи забарвлювали толуїдиновим синім та метиленовим синім – азур II; а ультратонкі зрізи – контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом і вивчали за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Морфометричні вимірювання (оцінка площі судинних клубочків, площі сечового просвіту капсули ниркових тілець; площі ниркових канальців нефронів та площі їхніх просвітів, площі ниркових тілець, площі цитоплазми та ядер епітеліальних клітин канальців, а також їх ядерно-цитоплазматичне співвідношення) здійснювали за допомогою програм ВидеоТест-5.0, КААРА Image Base та Microsoft Excel на персональному комп’ютері. Статистичний аналіз отриманих кількісних показників виконаний з використанням статистичного пакету ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Встановлено, що функціонально різні клітини нефронів за умов інфузїі дезінтоксикаційних розчинів при розвитку опікової хвороби гинуть шляхом некрозу, апоптозу та аноікісу; в епітеліальних клітинах канальців нефронів відбуваються мітофагія та мітоптоз. Мітоптоз в епітеліальних клітинах канальців нефронів щурів з експериментальною опіковою травмою шкіри здійснюється двома шляхами що пов’язані з: 1) руйнацією зовнішньої мітохондріальної мембрани; 2) збереженням зовнішньої мітохондріальної мембрани та залученням аутофагійних (мітофагійних) механізмів для звільнення клітини від деградованого мітохондріального матеріала. У першому випадку мітохондрія спочатку конденсується, після чого відбувається набухання її матриксу і фрагментація крист за рахунок руйнації з’єднань крист. Нарешті, зовнішня мітохондріальна мембрана розривається і залишки крист (у вигляді везикул) виходять у цитоплазму. У другому випадку мітохондрія конденсується, відбувається везикулярна фрагментація крист, але розриву зовнішньої мітохондріальної мембрани не відбувається і мітохондрія поглинається аутофагосомою (або перетворюється на аутофагосому). Далі відбувається злиття аутофагосом з лізосомами і утворення аутофаголізосом, які, за умов ефективного перетравлення вмісту, трансформуються у вакуолі. Останні випорожнюються шляхом екзоцитозу і забезпечують вивільнення клітини від деградованого матеріалу. Притаманна тільки лактопротеїну з сорбітолом мембранопластична дія щодо укріплення (посилення структуралізації) мітохондріальної оболонки у частини мітохондрій епітеліальних клітин канальців нефронів ультраструктурно проявляється підвищенням електронної щільності та товщини усіх складових мітохондріальної оболонки. Максимально зазначений мембранопластичний ефект дії лактопротеїну із сорбітолом щодо мітохондрій проявляється через 14 діб після експериментальної опікової травми шкіри і поступово (через 21 та через 30 діб) зникає, що корелює з поліпшенням загального клінічного стану і покращенням показників структурних змін нирок тварин з опіковою хворобою. Є усі підстави вважати, що посилення структуралізації мітохондрій є запобіжником поширення мітоптозу та мітофагії, надлишковий характер яких може призвести до клітинної загибелі
Дод.точки доступу:
Cherkasov, V. G.
Lachtadyr, T. V.
Fedoniuk, L. Ya.
Shypitsyna, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив негазового ацидозу i алкалозу на стан необмеженого протеолізу крові та тканин [] = Influence of non-gaseous acidosis and alkalosis on the of unlimited proteolysis of blood and tissues / Ю. В. Перепелиця [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS (классификация, кровь, метаболизм)
АЛКАЛОЗ -- ALKALOSIS (классификация, кровь, метаболизм)
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS (действие лекарственных препаратов)
ГИПОФИЗАРНО-АДРЕНАЛОВАЯ СИСТЕМА -- PITUITARY-ADRENAL SYSTEM (кровоснабжение, метаболизм)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (кровоснабжение, метаболизм)
ГИДРОКАРБОНАТЫ -- BICARBONATES (диагностическое применение, кровь, метаболизм, моча)
КРЫСЫ -- RATS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Ацидоз супроводжує багато клінічних станів, таких як цукровий діабет, гіпоксія, хронічна ниркова недостатність, рак, тяжка травма і сепсис. Мета — вивчення змін протеолітичної активності крові та тканин в умовах хронічного експериментального негазового ацидозу й алкалозу та порівняння їх із показниками стану гіпофізарно-надниркової системи під час хронічного негазового ацидозу та алкалозу. Матеріал і методи. Досліди проводили на 60 інтактних білих безпородних щурах-самцях масою 120-180 г, яких утримували на збалансованому раціоні в умовах віварію. Хронічний негазовий гіперхлоремічний ацидоз моделювали щодобовим внутрішньошлунковим введенням за допомогою зонду протягом 30 діб 20 ммоль/кг NH4Cl, а хронічний негазовий алкалоз — 30 ммоль/кг NaHCO3. Контрольним тваринам вводили водопровідну воду в тому ж об’ємі. Евтаназію тварин проводили під легким ефірним наркозом шляхом декапітації. Стабілізацію крові здійснювали 3,8% розчином натрію цитрату. Результати. У сироватці крові лізис азоальбуміну (розпад низькомолекулярних протеїнів), лізис азоказеїну (розпад високомолекулярних протеїнів) та лізис азоколу (лізис колагену) під час хронічного негазового алкалозу майже не відрізняється від норми. Проте при хронічному негазовому ацидозі лізис азоальбуміну підвищується в 3,6 раза (контроль — 1,635±0,717 Е440/год/мл, дослід — 5,985±0,812 Е440/год/мл, р0,05), лізис азоказеїну — у 3,1 раза (контроль — 1,638±0,465 Е440/год/мл, дослід — 5,110±0,691 Е440/год/мл, р0,05), а лізис азоколу — у 2,6 раза (контроль — 1,865±0,445 Е440/год/мл, дослід — 4,776±0,552 Е440/год/мл, р0,05). Незначне підвищення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу в гомогенаті тканини печінки при хронічному алкалозі є статистично не вірогідним. Проте при хронічному негазовому ацидозі лізис азоальбуміну підвищується в 3,7 раза (контроль — 1,793±0,542 Е440/год/г, дослід — 6,446±0,747 Е440/год/г, р0,05), лізис азоказеїну — у 3,8 раза (контроль — 1,781±0,605 Е440/год/г, дослід — 6,504±0,889 Е440/год/г, р0,05), а лізис азоколу — у 2,7 раза (контроль — 1,879±0,454 Е440/год/г, дослід — 4,999±0,779 Е440/год/г, р0,05). У гомогенаті тканини нирки за такої зміни кислотно-основного стану, як алкалоз, лізис азоальбуміну, азоказеїну й азоколу майже не відрізняються від норми. Проте при ацидозі лізис азоальбуміну підвищується в 4 рази (контроль — 1,793±0,542 Е440/год/г, дослід — 6,814±0,674 Е440/год/г, р0,05), лізис азоказеїну — у 3 рази (контроль — 1,986±0,642 Е440/год/г, дослід — 5,631±0,850 Е440/год/г, р0,05) та лізис азоколу — у 3,2 раза (контроль — 1,929±0,577 Е440/год/г, дослід — 6,279±0,579 Е440/год/г, р0,05). Висновки. При хронічному негазовому ацидозі відбувається значна активізація необмеженого протеолізу в крові та тканинах, що забезпечує нирковий амоніогенез амінокислотним субстратом, і призводить до атрофії м’язової тканини
Many clinical conditions, such as diabetes, hypoxia, chronic renal failure, cancer, severe trauma, and sepsis are accompanied by acidosis. The aim of the study was to study the changes in proteolytic activity of blood and tissues under conditions of chronic experimental non-gaseous acidosis and alkalosis, and comparison of them with the previously obtained indicators of the pituitary-adrenal system in chronic non-gaseous acidosis and alkalosis. Material and methods. The experiments were carried out on 60 intact white outbred male rats weighing 120-180 g, which were kept on a balanced diet of vivarium. Chronic non-gaseous hyperchloremic acidosis was simulated by daily intragastric administration with a probe for 30 days 20 mmol/kg NH4CL, and chronic non-gaseous alkalosis — 30 mmol/kg NaHCO3. The control animals were injected with the same amount of tap water. Euthanasia of animals was performed under light ether anesthesia by decapitation. Stabilization of blood was carried out with 3.8% sodium citrate solution. Results. Lysis of azoalbumin (breakdown of low molecular weight proteins), lysis of azocasein (breakdown of high molecular weight proteins) and lysis of azocol (lysis of collagen) in chronic non-gaseous alkalosis are almost no different from normal in the serum. However, in chronic non-gaseous acidosis, the lysis of azoalbumin increases in 3.6 times (control — 1.635±0.717 E440/h/ml, experiment — 5.985±0.812 E440/h/ml, p0.05), the lysis of azocasein increases in 3.1 times (control — 1.638±0.465 E440/h/ml, experiment — 5.110±0.691 E440/h/ml, p0.05), and the lysis of azocol increases in 2.6 times (control — 1.865±0.445 E440/h/ml, experiment — 4.776±0.552 E440/h/ml, p0.05). A slight increase in the lysis of azoalbumin, azocasein and azocol is not statistically significant in the homogenate of liver tissue in chronic alkalosis. However, in chronic non-gaseous acidosis lysis of azoalbumin is increased by 3.7 times (control — 1.793±0.542 E440/h/g, experiment — 6.446±0.747 E440/h/g, p0.05), lysis of azocasein increases in 3.8 times (control — 1.781±0.605 E440/h/g, experiment — 6.504±0.889 E440/h/g, p0.05), and the lysis of azocol increases in 2.7 times (control — 1.879±0.454 E440/h/g, experiment — 4.999±0.779 E440/h/g, p0.05). In the homogenate of the kidney tissue with such a change in the acid-base state as alkalosis, lysis of azoalbumin, azocasein and azocol almost do not differ from the norm. However, in acidosis, the lysis of azoalbumin is increased by 4 times (control — 1.793±0.542 E440/h/g, experiment — 6.814±0.674 E440/h/g, p0.05), the lysis of azocasein is increased by 3 times (control — 1.986±0.642 E440/h/g, experiment — 5.631±0.850 E440/h/g, p0.05) and lysis of azocol increased by 3.2 times (control — 1.929±0.577 E440/h/g, experiment — 6.279±0.579 E440/h/g, p0.05). Conclusions. There is a significant activation of unlimited proteolysis in both the blood and tissues, providing renal ammoniogenesis with amino acid substrate, and leads to the tissue destruction, including muscular ones during chronic non-gaseous acidosis
Дод.точки доступу:
Перепелиця, Ю. В.
Міхньов, В. А.
Кришталь, Н. В.
Трофимова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Полякова, Л. І.
Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку [] = Histological and karyometric changes in the medial-preoptic nucleus of the male rat hypothalamus exposed to low doses of dibutyl phthalate during fetal development / Л. І. Полякова, О. Г. Резніков // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 49-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ДИБУТИЛФТАЛАТ -- DIBUTYL PHTHALATE (прием и дозировка, фармакология)
ЭНДОКРИННАЯ СИСТЕМА -- ENDOCRINE SYSTEM (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, метаболизм)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі крові
Sexual features of neuroendocrine functions and behavior are programmed by hormones during fetal development. This process can be disrupted by chemicals with hormone-like activity, so-called endocrine disruptors (ED). One of the most common EDs in the environment is dibutyl phthalate (DBP), which in large doses through maternal placenta causes testicular dysgenesis in the fetus. However, the long-term effects of small doses have been poorly studied. Previous experimental studies on young rat offspring of mothers exposed to small doses of DBP revealed hyperactive sexual behavior and hyperandrogenic condition in the absence of anatomical defects. The morphological substrate of these changes was unknown. The aim is to determine the involvement of the medial preoptic nucleus of the hypothalamus (MPN) in the functional changes of the reproductive system induced by prenatal exposure to low doses of DBP in the critical period of early ontogenesis, when sexual differentiation of the brain (SDB) occurs. Material and methods. Wistar rats received oral DBP (100 mg/kg b. w. per day) from 15 to 21 days of pregnancy, controls — the solvent of the drug. Histological and karyometric examination of neurons of the MPN of the hypothalamus was carried out in male offspring at 6 and 18 months of age. Results. Vacuolization of perikaryons, the presence of pyknotic neurons along with active ones and other histological signs of functional overstrain and depletion of MPN were detected in young animals. In aging animals, neurons with smaller sizes than those of control rats of the appropriate age were dominated in the MPN. The size of the nuclei in neurons was more than 50% smaller than that of the control values. Conclusions. The results of the morphological study of the MPN in young rats prenatally exposed to low doses of DBP are consistent with previous data on hyperactive sexual behavior and increased plasma testosterone levels, indicating the involvement of MPN in SDB. Histological and karyometric characteristics of MPN of aging experimental animals indicate its accelerated age-related morphofunctional involution, which correlates with significantly weakened sexual behavior and decreased plasma testosterone levels
Дод.точки доступу:
Резніков, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Nechiporuk, V. M.
Morphological changes of the liver under conditions of hyperhomocysteinemia in the background of hypo- and hyperthyroidism [] = Морфологічні зміни печінки за умов гіпергомоцистеїнемії на фоні гіпо- та гіпертиреозу / V. M. Nechyporuk, M. M. Korda, O. V. Kovalchuk // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - P19-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (осложнения)
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (действие лекарственных препаратов)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (осложнения)
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM (осложнения)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Thyroxine and Triiodothyronine are very important for normal growth, development and organ function. These hormones regulate the basal rate of metabolism of all cells, including hepatocytes, and thus modulate liver function. There is a close connection between hyperhomocysteinemia (HHCy) and the induction of oxidative processes, disruption of nitric oxide production of NO synthase, damage to the endoplasmic reticulum and activation of inflammatory processes in the liver. Disorders of homocysteine metabolism (HC) in thyroid dysfunction are also known. Therefore, it can be assumed that the violation of the structure and functions of the liver will be an important manifestation of the negative impact of HHCy on organs and tissues in hyper- and hypothyroidism. The aim of the study was to establish the reorganization of the structural components of the liver in the conditions of modelized HHCy, hyper- and hypothyroidism and their joint effects. Thiolactone HHCy was modelized by administering to animals an exogenous HC in the form of Thiolactone at a dose of 100 mg/kg body weight once a day for 28 days. Hyperthyroidism was modelized by daily administration of L-thyroxine at a dose of 200 μg/kg for the 21 days, hypothyroidism - daily administration of Thiamazole at a dose of 10 mg/kg for the 21 days. Individual groups of animals were administered L-thyroxine and Thiamazole in parallel with HC. It was found that in the conditions of simulated HHCy, hypo- and hyperthyroidism in the liver of experimental animals there is an incompleteness of hepatocyte beams, changes in hepatocytes of destructive, dystrophic and necrotic nature with signs of steatosis, vascular disorders. Conclusions: both HHCy and hypo- or hyperthyroidism lead to a violation of the structural organization of liver tissue. With the development of thyroid dysfunction on the background of HHCy, the disturbances of the histological structure of hepatocytes significantly increased
Тироксин і трийодтиронін надзвичайно важливі для нормального росту, розвитку і функцій органів. Ці гормони регулюють базальну швидкість метаболізму всіх клітин, включаючи гепатоцити, і тим самим модулюють печінкові функції. Існує тісний зв’язок гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) з індукцією оксидативних процесів, порушенням продукції оксиду азоту NO-синтазою, пошкодженням ендоплазматичного ретикулуму і активацією запальних процесів у печінці. Відомо також про розлади метаболізму гомоцистеїну (ГЦ) при дисфункції щитоподібної залози. Тому, можна передбачити, що порушення структури та функцій печінки буде важливим проявом негативного впливу ГГЦ на органи та тканини при гіпер- та гіпотиреозі. Метою роботи було встановлення реорганізації структурних компонентів печінки за умов змодельованої ГГЦ, гіпер- та гіпортиреозу та їх сумісному впливі. Тіолактонову ГГЦ моделювали введенням тваринам екзогенного ГЦ у вигляді тіолактону в дозі 100 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом 28 діб. Гіпертиреоз моделювали шляхом щоденного введення L-тироксину в дозі 200 мкг/кг протягом 21-го дня, гіпотиреоз - щоденного введення мерказолілу в дозі 10 мг/кг протягом 21-го дня. Окремим групам тварин вводили L-тироксин і мерказоліл паралельно з ГЦ. Встановлено, що за умов змодельованої ГГЦ, гіпо- та гіпертиреозу в печінці дослідних тварин спостерігаються дискомплектація балок гепатоцитів, зміни гепатоцитів деструктивного, дистрофічного та некротичного характеру з ознаками розвитку стеатозу, судинні розлади, що проявляються нерівномірним кровонаповненням, стазами, паравазальними лейкоцитарними інфільтратами, дрібними крововиливами. Таким чином, як ГГЦ, так і гіпо- чи гіпертиреоз призводять до порушення структурної організації тканини печінки. При розвитку дисфункції щитоподібної залози на тлі ГГЦ порушення гістологічної структури гепатоцитів суттєво посилювалися
Дод.точки доступу:
Korda, M. M.
Kovalchuk, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Morphological changes in the conditions of adrenaline myocardial dystrophy against the background of the introduction of the compound PC-66 and amiodarone to rats [] = Морфологічні зміни в умовах адреналінової міокардіодистрофії на фоні введення сполуки ПК-66 та аміодарону у щурів / O. V. Dzhyhaliuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 1. - P48-53. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (анализ)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология, ультраструктура)
Анотація: Adrenaline damage to the myocardium is an important element in the pathogenesis of myocardial infarction in humans. Despite the use of modern methods of treatment of myocardial infarction, the issue of cardioprotection of reperfusion myocardial damage remains open. Promising in this direction is the use of quinazolone derivatives, which have already shown cardioprotective properties in other models of myocardial infarction. The aim of the study was to establish morphological changes in the conditions of adrenaline myocardiodystrophy (AMD) against the background of the introduction of the compound PC-66 and amiodarone in rats. The study was performed on 100 nonlinear rats of both sexes weighing 165-220 g, divided into four groups of 25 animals each: 1 – intact rats; 2 – rats with a model of adrenaline myocardial infarction without treatment (control); 3 – rats with AMD treated with amiodarone (10 mg/kg, intraperitoneally); 4 – rats with AMD treated with compound PC-66 (10 mg/kg, intraperitoneally). It was found that control rats under conditions of cardiotoxic dose of adrenaline in the left ventricular myocardium for up to 8 days of the experiment does not fully restore the myocardial structure, dystrophic and necrobiotic changes were found in both cardiomyocytes and walls of vessels of a blood microcirculatory channel of a myocardium. Course intraperitoneal administration to rats of the compound PC-66 in the conditions of adrenaline myocardial infarction as well as amiodarone, contributes to the attenuation of signs of dystrophic and destructive processes. The degree of protective effect on the myocardium under conditions of cardiotoxic dose of adrenaline compound PC-66 was not lower to the reference drug – amiodarone. Thus, it is morphologically confirmed that in adrenaline myocardial infarction the compound PC-66, similar to the action of amiodarone, has a cardioprotective effect
Адреналінове ушкодження міокарда є важливим елементом патогенезу розвитку інфаркту міокарда у людини. Незважаючи на застосування сучасних методик лікування інфаркту міокарда залишається відкритим питанням кардіопротекції реперфузійного ушкодження міокарда. Перспективним у цьому напрямі є використання похідних хіназолону, що вже виявили кардіопротективні властивості на інших моделях інфаркту міокарда. Мета роботи – встановити морфологічні зміни в умовах адреналінової міокардіодистрофії (АМД) на фоні введення сполуки ПК-66 та аміодарону у щурів. Дослідження проведено на 100 нелінійних щурах обох статей масою тіла 165-220 г, розбитих на чотири групи по 25 тварин у кожній: 1 – інтактні щури; 2 – щури з моделлю адреналінової міокардіодистрофії без лікування (контроль); 3 – щури з АМД, ліковані аміодароном (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно); 4 – щури з АМД, ліковані сполукою ПК-66 (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно). Встановлено, що у контрольних щурів в умовах дії кардіотоксичної дози адреналіну в міокарді лівого шлуночка в термін до 8 доби експерименту не відбувається повного відновлення структури міокарда, дистрофічні та некробіотичні зміни виявляли як в кардіоміоцитах, так і в стінках судин кровоносного мікроциркуляторного русла міокарда. Курсове внутрішньоочеревинне введення щурам сполуки ПК-66 в умовах адреналінової міокардіодистрофії так само, як і аміодарону, сприяє послабленню ознак дистрофічних та деструктивних процесів. При цьому за ступенем захисного ефекту на міокард в умовах дії кардіотоксичної дози адреналіну сполука ПК-66 не поступалась референс-препарату – аміодарону. Таким чином, морфологічно підтверджено, що при адреналіновій міокардіодистрофії сполука ПК-66 аналогічно дії аміодарону проявляє кардіопротекторний ефект
Дод.точки доступу:
Dzhyhaliuk, O. V.
Lysenko, D. A.
Smolko, D. G.
Kyrychenko, I. М.
Prokopenko, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Veresiuk, T. O.
Histological changes of the arterial bed of the hind limbs of the rats under condition of the acute ischemia-reperfusion and correction with the carbacetam [] = Гістологічні зміни судинного русла задніх кінцівок щурів за умов гострої ішемії-реперфузії та при корекції карбацетамом / T. O. Veresiuk, P. R. Selskyy // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - P5-11. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Карбацетам

MeSH-головна:
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (лекарственная терапия, осложнения)
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING (действие лекарственных препаратов)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (анатомия и гистология, кровоснабжение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: The ischemic-reperfusion lesion is a complex multifactorial damage of the primary ischemic tissues as a result of restoration of the arterial blood circulation in them, which is accompanied by local morpho-functional reorganization of the vascular bed of the hind limbs of the rats. One of the promising means in the treatment and prevention of the reperfusion disorders is a carbacetam, which smooths the phenomena of hypo- and hyperperfusion in the post-ischemic period. The aim of the study was to established the manifestations of the morpho-functional remodeling of the vascular bed of the hind limbs of the rats in ischemia-reperfusion and under conditions of correction with carbacetam. Histological examination of the vascular bed of the hind limbs of 30 rats under conditions of ischemia-reperfusion (group I) and 30 rats in the simulation of ischemia-reperfusion, which in the post-ischemic period administered carbacetam once a day (5 mg/kg) for 14 days (group II) were done. There were 6 intact animals in the control group. Simulation of ischemia was performed by applying SWAT rubber tourniquets on the hind limbs for 2 hours, and reperfusion – by removing of the tourniquet. The animals of the experimental groups were divided into 5 subgroups with reperfusion terms after 1, 2 hours and 1 day, as well as after 7 and 14 days. Histological examination was performed according to generally accepted methods. The vascular bed in the middle third of the thigh and the shin below the tourniquet was examined using a Bresser Trino Researcher 40x–1000x microscope. Analyzing of the obtained results, was established that after 1 hour of the reperfusion the histological changes became a systemic, and after 1 day it were more significant. It should be noted that the thickness of the vessel walls increased, and the elastic membranes were partially eligned, thinned and torned. The stepwise clarity of the arterials walls structure was lost. The edema acquired a total nature. The histological examination of the vessels after 7 days revealed that the swelling of the walls decreased and the condition of the elastic frame was improved. There was a proliferation of collagen fibers in the adventitia, which was a response to ischemic effects. It is noted that after 14 days in all wall membranes the proliferative activity of fiboblasts was remained. Under the conditions of the correction with the carbacetam after 2 hours, the structural positive dynamics became more pronounced and increased to a maximum level after 7 days of the experiment. The number of the modified and exfoliated endothelial cells decreased, and the condition of smooth myocytes increased. Histologically, the gradual restoration of endothelial coverage of the intima was established. As follows, ischemia and reperfusion cause vascular remodeling after 1 hour with a peak of the manifestations after 1 day of the reperfusion, which includes edematous syndrome, dystrophic-degenerative changes with an inflammatory response to the damage, and in the late reperfusion period increased a fibroblasts activity. Gradual return of morphological changes occurs after 14 days of the experiment. Under the conditions of correction, the acceleration of the remodeling with stabilization of the process and the most possible structural restoration after 7 days of the study was noted
Ішемічно-pепеpфузійне ураження – це складне мультифакторне пошкодження первинно ішемізованих тканин у результаті відновлення в них артеріального кровообігу, яке супроводжується локальною морфофункціональною реорганізацією судинного русла задніх кінцівок щурів. Одним із перспективних засобів у лікуванні і профілактиці реперфузійних порушень є карбацетам, котрий згладжує феномени гіпо- та гіпеpпефузії в постішемічному періоді. Мета дослідження – встановити прояви морфофункціонального ремоделювання судинного русла задніх кінцівок щурів при ішемії-реперфузії та за умов корекції карбацетамом. Проведено гістологічне дослідження судинного русла задніх кінцівок 30 щурів за умов ішемії-реперфузії (I група) та 30 щурів при моделюванні ішемії-реперфузії, котрим у постішемічному періоді вводили каpбацетам 1 раз на добу (5 мг/кг) протягом 14 діб (ІІ група). У контрольній групі було 6 інтактних тварин. Моделювання ішемії пpоводили шляхом накладення гумових джгутів SWAT на задні кінцівки впродовж 2 годин, а репеpфузії – шляхом зняття турнікету. Тварини експериментальних груп були розподілені на 5 підгруп з реперфузійними термінами через 1, 2 години, 1 добу, а також через 7 та 14 діб. Гістологічне дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Досліджували судинне русло в середній третині стегна та гомілки нижче ділянки накладання турнікету за допомогою мікроскопа Bresser Trino Researcher 40x–1000x. Аналізуючи отримані результати встановили, що через 1 годину pепеpфузії гістологічні зміни набували системності, а через 1 добу були найбільш вираженими. Необхідно відмітити, що товщина стінок судин збільшувалася, а еластичні мембрани частково вирівнювались, витончувались та pозpивались. Нерідко втрачалась чіткість пошарової структури стінок артерій. Набряк набував тотального характеру. При гістологічному дослідженні судин через 7 діб виявили, що набряк стінок зменшувався, а стан еластичного каpкасу покращувався. В адвентиції мала місце пpоліфеpація колагенових волокон, що було відповіддю на ішемічні впливи. Відмічено, що через 14 діб у всіх оболонках стінки зберігалася пpоліфеpативна активність фібpобластів. За умов корекції карбацетамом через 2 години структурна позитивна динаміка ставала більш виразною та сягала максимуму через 7 діб експерименту. Зменшувалася кількість видозмінених та злущених ендотеліоцитів, а стан гладких міоцитів покращувався. Гістологічно встановлено поступове відновлення ендотеліального покриття інтими. Таким чином, ішемія та pепеpфузія зумовлює pемоделювання судин вже через 1 годину із піком проявів через 1 добу реперфузії, що включає в себе набряковий синдром, дистpофічно-дегенеpативні зміни із запальною відповіддю на пошкодження, а у пізньому pепеpфузійному періоді наростання активності фібpобластичного диффеpону. Поступове повернення морфологічних змін відбувається через 14 діб експерименту. За умов корекції відмічено прискорення pемоделювання зі стабілізацією процесу та найбільш можливим структурним відновленням уже через 7 діб дослідження
Дод.точки доступу:
Selskyy, P. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Morphological changes of sexually mature rat’s pineal gland and cerebellar cortex under long-term exposure to heavy metal salts [] = Морфологічні перебудови шишкоподібної залози та кори мозочка статевозрілих щурів при тривалому впливі солей важких металів / N. B. Hryntsova [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P54-63. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция, ультраструктура)
МОЗЖЕЧКА КОРА -- CEREBELLAR CORTEX (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция, ультраструктура)
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия, токсичность, химия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS (диагностика, метаболизм, патофизиология)
Кл.слова (ненормовані):
АСТРОГЛИОЗ
Анотація: Pollution with heavy metal salts is an important environmental problem today, having an adverse effect on public health. The endocrine system maintains homeostasis in the body. The purpose of the work is to study the morphological changes of the cerebellar cortex and epiphyses of sexually mature male rats under the condition of long-term exposure to the body of a complex of heavy metal salts. The morphological changes in the cerebellar cortex and epiphysis of sexually mature male rats under the condition of long-term exposure to heavy metal salts was studied. Animals of the experimental group were simulated microelementosis by adding to drinking water a mixture of heavy metal salts for 60 days: zinc (ZnSO4×7H2O) – 5 mg/l, copper (CuSO4×5H2O) – 1 mg/l, iron (FeSO4) – 10 mg/l, manganese (MnSO4×5H2O) – 0.1 mg/l, lead (Pb(NO3)2) – 0.1 mg/l and chromium (K2Cr2O7) – 0.1 mg/l. Morphological, morphometric and statistical research methods were used. Long-term (60-days) intake of heavy metal salts mixture in the body of experimental animals leads to the development of the general adaptation syndrome, the stage of chronic stress “subcompensation” in the pineal gland. Morphological changes in the organs had a nonspecific polymorphic character, such as a sharp violation of hemodynamics, a violation of the morphology of the vascular wall, the state of pinealocytes and Purkinje cells, the development of tissue hypoxia, processes of apoptosis and reactive astrogliosis as a response to the action of a damaging agent. The pineal gland of the experimental animals showed signs of indole production, but the evacuation of hormones (including melatonin) into the vascular bed was hampered due to the violation of the morphology of the vascular wall and the cell membrane of pinealocytes. This led to a deficiency of this hormone in the body of the experimental animals, which negatively affected the adaptive processes in the cerebellar cortex in response to the action of the stress agent. Compensatory and adaptive processes in the pineal gland and cerebellar cortex had signs of functional stress. Adaptive processes were observed both in a small number of pinealocytes and in Purkinje cells, as well as an active adaptive glial reaction in both organs
Забруднення солями важких металів є актуальною екологічною проблемою сучасності, яка негативно впливає на здоров’я населення. Ендокринна система підтримує гомеостаз в організмі, в тому числі й у нервовій системі. Метою роботи є дослідження морфологічних змін кори мозочка та епіфізів статевозрілих самців-щурів за умови тривалого впливу на організм комплексу солей важких металів. Досліджено морфологічні зміни кори мозочка та епіфізів статевозрілих самців щурів за умов тривалого впливу солей важких металів. Тваринам дослідної групи моделювали мікроелементоз шляхом додавання до питної води суміші солей важких металів протягом 60 діб: цинку (ZnSO4×7H2O) – 5 мг/л, міді (CuSO4×5H2O) – 1 мг/л, заліза (FeSO4) – 10 мг/л, марганцю (MnSO4×5H2O) – 0,1 мг/л, свинцю (Pb(NO3)2) – 0,1 мг/л і хрому (K2Cr2O7) – 0,1 мг/л. Використовували морфологічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Тривале (60 діб) надходження до організму піддослідних тварин комплексу солей важких металів призводило до розвитку в епіфізі та корі мозочка загального адаптаційного синдрому, стадії “субкомпенсації” хронічного стресу. Морфологічні перебудови в органах мали неспецифічний поліморфний характер, як то різке порушення гемодинаміки, порушення морфології судинної стінки, стану пінеалоцитів та клітин Пуркіньє, розвиток тканинної гіпоксії, процесів апоптозу та реактивного астрогліозу як відповідь на дію пошкоджуючого агенту. В епіфізі піддослідних тварин виявлені ознаки індол-продукції, але евакуація гормонів (в тому числі мелатоніну) до судинного русла була уповільнена внаслідок порушення морфології судинної стінки та клітинної оболонки пінеалоцитів. Це призводило до недостатності цього гормону в організмі піддослідних тварин, що негативно впливало на адаптивні процеси у корі мозочку у відповідь на дію стресорного агенту. Компенсаторно-пристосувальні процеси в епіфізі та корі мозочка мали ознаки функціонального напруження. Спостерігалися адаптивні процеси як у незначної кількості пінеалоцитів, так і у клітинах Пуркіньє, а також активна адаптивна гліальна реакція в обох органах
Дод.точки доступу:
Hryntsova, N. B.
Romaniuk, A. М.
Kiptenko, L. I.
Sulym, L. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Fik, V. B.
Ultrastructural reorganization of the constituent components of the rat periodontium under conditions of chronic opioid exposure [] = Ультраструктурна реорганізація складових компонентів пародонта щурів за умов хронічного опіоїдного впливу / V. B. Fik, М. V. Podoliyk, R. M. Matkivska // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия, диагностическое применение, прием и дозировка, токсичность)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (диагностика, ультрасонография, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Opioid addiction has acquired the characteristics of an epidemic in recent years and is a serious problem in modern medicine. In users of narcotic substances, a significant prevalence of diseases of the oral cavity and periodontal tissues is noted in comparison with the general population. The aim of the work was to investigate the ultrastructural organization of the periodontal tissues of rats at the end of the fourteenth week of the experimental opioid effect. The animals were administered intramuscularly, daily, once, the opioid analgesic nalbuphine (pharmacotherapeutic group: analgesics, opioids, morphinan derivatives) in increasing doses for 14 weeks: 1-2 weeks – 0.212 mg/kg, 3-4 weeks – 0.225 mg/kg, 5-6 weeks – 0.252 mg/kg, 7-8 weeks – 0.260 mg/kg, 9-10 weeks – 0.283 mg/kg; 11-12 – 0.300 mg/kg, 13-14 weeks – 0.450 mg/kg. At the end of the fourteenth week of opioid exposure, ultrastructural changes in the epithelium of the mucous membrane of the gums, periodontium, and hemomicrovessels with the development of decompensation and pronounced dystrophic-destructive changes were established. With the long-term effect of an opioid analgesic, signs of karyorrhexis, segregation of nucleoli, spongiosis, apoptosis, violation of the integrity of intercellular contacts, as well as vacuole-like formations, which were a manifestation of focal necrosis of epitheliocytes, were revealed. The development of necrotic changes was caused by significant damage and destruction of organelles, as well as fragmentation or lysis of bundles of tonofilaments. The intercellular spaces were mostly expanded and uneven, which was caused by edematous phenomena. Fragmentation and destruction of periodontal collagen fibers, destructive changes in fibrocytes and fibroblasts were found in the periodontium. The translucency of the amorphous component of the intercellular substance of the connective tissue was determined. The ultrastructural reorganization of the cellular components of the periodontium was caused by vascular disorders of a systemic nature, which were manifested by the phenomena of dilatation, hemoptysis, sludge phenomenon, dystrophic changes in the endotheliocytes of hemocapillaries and venules, and the progression of sclerotic changes, which significantly disturbed the trophism of the periodontal tissues of rats
Опіоїдна залежність за останні роки набула ознак епідемії та становить серйозну проблему у сучасній медицині. У споживачів наркотичних речовин відмічають значну поширеність захворювань ротової порожнини, тканин пародонта в порівнянні із загальною популяцією населення. Метою роботи було дослідити ультраструктурну організацію тканин пародонта щурів наприкінці чотирнадцятого тижня експериментальної дії опіоїда. Тваринам вводили внутрішньом’язово, щоденно, одноразово опіоїдний анальгетик налбуфін (фармакотерапевтична група: анальгетики, опіоїди, похідні морфінану) у зростаючих дозах упродовж 14 тижнів: 1-2 тижні – 0,212 мг/кг, 3-4 тижні – 0,225 мг/кг, 5-6 тижні – 0,252 мг/кг, 7-8 тижні – 0,260 мг/кг, 9-10 тижні – 0,283 мг/кг; 11-12 – 0,300 мг/кг, 13-14 тижні – 0,450 мг/кг. Наприкінці чотирнадцятого тижня опіоїдного впливу встановлено ультраструктурні зміни епітелію слизової оболонки ясен, періодонта та гемомікросудин з розвитком декомпенсації та виражених дистрофічно-деструктивних змін. При довготривалій дії опіоїдного анальгетика було виявлено ознаки каріорексису, сегрегації ядерець, спонгіозу, апоптозу, порушення цілісності міжклітинних контактів, а також вакуолеподібні утворення, що було проявом фокального некрозу епітеліоцитів. Розвиток некротичних змін зумовлювався значним ушкодженням і руйнуванням органел, а також фрагментацією чи лізисом пучків тонофіламентів. Міжклітинні простори переважно були розширеними та нерівномірними, що зумовлювалося набряковими явищами. У періодонті було виявлено фрагментацію та руйнування колагенових волокон періодонта, деструктивні зміни фіброцитів і фібробластів. Визначали просвітлення аморфного компоненту міжклітинної речовини сполучної тканини. Ультраструктурна реорганізація клітинних компонентів пародонта зумовлювалася судинними розладами системного характеру, які проявлялися явищами дилатації, повнокров’я, сладж-феномену, дистрофічними змінами ендотеліоцитів гемокапілярів і венул та прогресуванням склеротичних змін, що суттєво порушувало трофіку тканин пародонта щурів
Дод.точки доступу:
Podoliyk, М. V.
Matkivska, R. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Tiron, О. I.
Rats’thyroid gland histological and ultrastructural changes 30 days after the experimental thermal injury on the background of NaCI injection [] = Гістологічні та ультраструктурні зміни щитоподібної залози щурів через 30 діб за умов експериментальної термічної травми на фоні введення NaCl / О. I. Tiron // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 4. - P71-76. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция, ультраструктура)
ОЖОГИ -- BURNS (классификация, хирургия)
ТЕПЛОВОЙ ШОК, РЕАКЦИЯ ОРГАНИЗМА -- HEAT-SHOCK RESPONSE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Very frequent natural and man-made disasters as well as current military conflicts are accompanied by injuries complicated by acute blood loss, burns and shock of different degrees of severity. Thermal injuries are one of the world modern medicine most urgent medical and social problems including the same in Ukraine. In response to a burn injury a significant number of pathological processes develop in the body which manifestation involves almost all organs and systems, leading to an expressed homeostasis disturbance and adaptative processes disorder. Thyroid gland is the one of the first which receives the alterative influence in conditions of both threshold and suprathreshold thermal exposure. The purpose of the work is to establish histological and ultrastructural changes in the thyroid gland of experimental animals 30 days after thermal skin injury. Experimental studies were conducted on 90 white male rats. Skin thermal burns were simulated using four copper plates application to previously depilated lateral surfaces of the rats’ body for 10 s. Rats were injected with a 0.9 % saline into the vena cava inferior during the first 7 days of the post-burn period. Thyroid gland pieces were fixed in a 10 % neutral formalin solution, dehydrated in alcohols of increasing concentration and embedded in paraffin blocks. The prepared sections of 5-6 μm thickness were stained with hematoxylin-eosin. In the rats’ thyroid gland the presence of complex changes of a destructive, adaptive-compensatory and regenerative nature was established on the 30th day after a skin burn against the background of 0.9 % NaCl administration. These changes indicate a relative organs hemodynamics normalization together with the structure of various diameters vessels walls which creates the basis for the follicular cells typical structure restoration and new follicles synthesis. The expressed osmiophily and thyrocyte nuclei pyknotization, cytoplasm vacuolization and follicle’s lumen cells desquamation are revealed in the gland parenchyma. These are signs of the organ fibrosis which are supported by connective tissue amount in the stromal component increase. The thyroid gland parenchyma and the vessels surrounding it micro- and ultrastructural changes caused by the thermal altering influence have a time-dependent expression which transforms from predominantly destructive to predominantly restorative throughout the 30-day post-burn period. The authors are sure that the detected morphological changes of the gland have a time-dependent reversibility which is important to consider from both the time-course and the quantitative aspects taking into account the pathogenetically based scheme of pharmacocorrection. The 30th day of the post-burn pathological process manifestation characterizes by a certain imbalance in the compensatory, restorative and synthetic processes manifestation as well as in the destructive and decompensatory processes manifestation which gives reason to hope for the thyroid gland functioning restoration together with organs and systems in case of pathogenetically determined pharmacological treatment administration. Taking into account the thyroid gland morpho-functional changes wave-like dynamics the authors believe that sanogenetic mechanisms activation might occurs which will allow to prescribe the complex pathogenetically determined correction assuming the above-mentioned patho- and sanogenetic mechanisms dynamics
Дуже часті в даний час природні і техногенні катастрофи, а також поточні військові конфлікти супроводжуються травмами, ускладненими гострою крововтратою, опіком і шоком різного ступеня тяжкості. Термічні ураження є однією з найактуальніших медико-соціальних проблем сучасної медицини у світі, в тому числі, в Україні. У відповідь на опікову травму в організмі розвивається значна кількість патологічних процесів, до маніфестації яких залучені практично всі органи і системи, що призводить до вираженого порушення гомеостазу, зриву адаптаційних процесів. Щитоподібна залоза за умов впливу температурних чинників порогової та надпорогової інтенсивності однією з перших підпадає під термічний удар. Мета роботи – встановлення гістологічних та ультраструктурних змін щитоподібної залози експериментальних тварин через 30 діб після змодельованої термічної травми шкіри. Експериментальні дослідження проводили на 90 білих щурах-самцях. Термічні опіки шкіри моделювали шляхом притискання чотирьох мідних пластин до завчасно депільованих бокових поверхонь тіла щурів протягом 10 с. Протягом перших 7 діб післяопікового періоду щурам у нижню порожнисту вену вводили 0,9 % фізіологічний розчин NaCl. Шматочки щитоподібної залози фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, проводили дегідратацію в спиртах зростаючої концентрації, заливали у парафінові блоки. Виготовлені зрізи, товщиною 5-6 мкм, забарвлювали гематоксиліном-еозином. На 30 добу після опіку шкіри на фоні введення 0,9 % фізіологічного розчину NaCl у щитоподібній залозі щурів встановлено наявність комплексних змін, які мають деструктивний, пристосувально-компенсаторний та регенераторний характер. Вказані зміни свідчать про відносну нормалізацію гемодинаміки органу та структури стінок судин різного діаметра, що створює підґрунтя для відновлення типової структури фолікулярних клітин та синтезу нових фолікулів. У паренхімі залози виявляється значна осміофілія та пікнотизація ядер тироцитів, вакуолізація цитоплазми та десквамація клітин у просвіт фолікула. Наявні ознаки фіброзу органу, про що свідчить збільшення кількості сполучної тканини у стромальному компоненті. Обумовлені термічним альтеруючим впливом мікро- та ультраструктурні зміни паренхіми щитоподібної залози та судин, які її оточують, мають залежну від часу вираженість і впродовж 30-денного післяопікового періоду трансформуються із переважно деструктивних до переважно відновлювальних. Автори впевнені, що виявлені морфологічні зміни залози мають залежну від часу зворотність, що важливо враховувати з термінового аспекту та з кількісного аспекту складу схеми патогенетично обґрунтованої фармакокорекції. 30 доба перебігу післяопікового патологічного процесу характеризується певним дисбалансом у прояві компенсаторних, відновлювальних і синтетичних процесів, а також деструктивних і декомпенсаторних процесів, що дає підстави сподіватися на відновлення функціонування щитоподібної залози, а також органів і систем в разі призначення патогенетично обумовленого фармакологічного лікування. З урахуванням хвилеподібної динаміки морфофункціональних змін щитоподібної залози, автори вважають ймовірним активацію саногенетичних механізмів, що дасть можливість призначати комплексну патогенетично обумовлену корекцію з урахуванням вищевказаної динаміки пато- та саногенетичних механізмів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Герасимець, І. І.
Вплив густого екстракту з грибів майтаке на стан антиоксидантної системи щурів із ДМГ-індукованим канцерогенезом товстої кишки [] = Effect of maitake mushrooms thick extract on the state of antioxidant system in rats with DMH-induced colon carcinogenesis / І. І. Герасимець, Л. С. Фіра, І. І. Медвідь // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 1. - С. 82-91. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (действие лекарственных препаратов, химия)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (химически вызванный)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (вредные воздействия, токсичность, химия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
1,2-ДИМЕТИЛГИДРАЗИН -- 1,2-DIMETHYLHYDRAZINE (диагностическое применение, химия)
Анотація: Колоректальний рак є небезпечним онкологічним захворюванням, що потребує серйозного комплексного лікування. Цей вид онкопатології виникає через атипове розростання епітелію слизового шару, який вистилає стінки кишечника. Для раку товстої кишки характерним є повільний розвиток, тому профілактика та своєчасна діагностика є пріоритетними
Основною перевагою використання в клінічній практиці онкопротекторів на основі природної сировини є їхня низька токсичність і можливість тривалого застосування без виражених побічних ефектів. Саме тому розроблення та вивчення таких препаратів є актуальними. Метою нашого дослідження було вивчення показників окиснювальних процесів та антиоксидантної системи у щурів із хімічно індукованим канцерогенезом товстої кишки на фоні застосування густого екстракту з грибів майтаке. Дослідження здійснювали на 120 білих щурах-самцях масою 190–210 г. Аденокарциному товстої кишки моделювали введенням 1,2-диметилгідразину (ДМГ) гідрохлориду протягом 30 тижнів (1 раз на тиждень). Густий екстракт із грибів майтаке вводили внутрішньошлунково щодня в дозі 150 мг/кг маси тіла тварини. Щомісячно відбирали кров та печінку на дослідження. Активність окиснювальних процесів та антиоксидантної системи вивчали за вмістом продуктів окисної модифікації протеїнів нейтрального та основного характеру, супероксиддисмутазною та каталазною активністю, вмістом відновленого глутатіону та церулоплазміну. Встановлено, що індукований введенням 1,2-диметилгідразину канцерогенез товстої кишки у щурів супроводжується підвищенням активності процесів вільнорадикального окиснення. Про це свідчить зниження супероксиддисмутазної, каталазної активності, значне зниження вмісту відновленого глутатіону, підвищення вмісту церулоплазміну та продуктів окисної модифікації білків у сироватці крові та печінці тварин. Експериментально доведено ефективність густого екстракту з грибів маїтаке та його позитивний вплив на активність досліджуваних ензимів та вміст продуктів ОМП у досліджуваних тканинах. Застосування густого екстракту з грибів маїтаке в умовах ДМГ-індукованого канцерогенезу товстої кишки у щурів призвело до нормалізації показників антиоксидантного захисту та значного зниження показників окиснювальної модифікації протеїнів, що свідчить про пригнічення окиснювального стресу у тварин з онкопроцесом
Colorectal cancer is a dangerous oncological disease that requires serious complex treatment. This type of oncopathology occurs due to atypical growth of the epithelium of the mucous layer that lines the intestinal walls. Colon cancer is characterized by slow development, so prevention and timely diagnosis are a priority
The main advantage of using oncoprotectors based on natural raw materials in clinical practice is their low toxicity and the possibility of long-term use without significant side effects. That is why the development and study of such drugs are relevant. The aim of the research was to study indicators of oxidative processes and antioxidant systems in rats with chemically induced colon carcinogenesis against the background of maitake mushrooms thick extract use. The study was performed on 120 white male rats weighing 190–210 g. Adenocarcinoma of the colon was modeled by administering 1,2-dimethylhydrazine (DMH) hydrochloride for 30 weeks (1 time per week). A thick extract from maitake mushrooms was administered intragastrically daily at a dose of 150 mg/kg of animal body weight. Blood and liver samples were taken for research monthly. The state of the pro- and antioxidant systems was studied by the content of oxidative modification of proteins products neutral and alkaline character, superoxide dismutase and catalase activity, contents of reduced glutathione and ceruloplasmin. It was found that DMH-induced colon carcinogenesis in rats is accompanied by an increase in the activity of free radical oxidation processes. It is evidenced by a decrease in superoxide dismutase activity, catalase activity, a significant reduction in the content of reduced glutathione, an increase in the content of ceruloplasmin and products of oxidative modification of proteins in the blood serum and liver of animals. The effectiveness of maitake mushrooms thick extract and its positive influence on the activity of the studied enzymes and the content of OMP products in investigated tissues was experimentally proved. The use of maitake mushrooms thick extract under conditions of DMH-induced colon carcinogenesis in rats led to the normalization of antioxidant protection indicators and a significant decrease in the indicators of oxidative modification of proteins, which testifies to the suppression of oxidative stress in animals with an oncological process
Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.
Медвідь, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Малоштан, Л. М.
Фармакологічна активність крему з екстракту кори верби білої та цинку за умови алергічного контактного дерматиту [] = Pharmacological activity cream of extract Salix alba and zinc for allergic contact dermatitis / Л. М. Малоштан, В. В. Підгайна // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 6. - С. 67-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (патофизиология, терапия, этиология)
ВЕРБЕНОВЫЕ -- VERBENACEAE (действие лекарственных препаратов)
КРЕМ ДЛЯ КОЖИ -- SKIN CREAM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЦИНК -- ZINC (анализ, терапевтическое применение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Підгайна, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Polischuk, S. S.
Effect of the Forkal on histological changes of the rat’s mandible bone tissue in the area of the traumatic defect at the pathology of the hepatobiliary system [] = Вплив форкалу на гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи щурів у ділянці травматичного дефекту при патології гепатобілірної системи / S. S. Polischuk, I. S. Davydenko, S. M. Shuvalov // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P47-55. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология, физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (физиология)
Анотація: The leading place in the structure of general injuries and among facial injuries occupy fractures of the upper and lower jaws. An important factor in the occurrence of complications is the microbial factor, but the concomitant pathology, such as hepatobiliary diseases, is commonly associated with about 70% of the population. The purpose of the work was to study the features of reparative regeneration of the defect of the mandible in the pathology of the hepatobiliary system on the background of the administration of Forkal in the animal experiment. An experimental study was conducted on 100 white male Wistar rats weighing240-270g, aged from 5 to 6 months. Duringthe work, the rats were divided into 5 groups: control (20 rats, in which histological changes of the bone tissue of the mandible of healthy rats with mandibular injury at the site of defect were investigated); experimental No. 1 (20 rats in which histological changes of mandibular bone tissue were studied at the site of defect at obstructive hepatitis, which was obtained by ligation and intersection of the common bile duct); experimental No. 2 (20 rats in which histological changes of bone tissue of the mandible were examined at the site of the defect in toxic hepatitis, which was obtained by administering per os four carbon monoxide); experimental No. 3 (20 rats in which histological changes of the bone tissue of the mandible were examined at the site of defect in obstructive hepatitis, which were obtained by ligation and intersection of the common bile duct, and then added Forkal); experimental No. 4 (20 rats in which histological changes in the bone tissue of the mandible of rats at the site of the defect in toxic hepatitis were studied, which was obtained by introducing per os four carbon monoxide, and subsequently added to Forkal). AH rats were injured in the mandible with a standardized defect. In the future, we observed the histological signs of healing the area of the perforation defect. It was established that regeneration of the area of the defect of the mandible is worsening in theconditions of the experimental pathology of the hepatobiliary system: the rate of recovery of the specific volume of fibroreticular tissue during obstructive hepatitis is slowed down by 2.6 times and 3.4 times in the course of toxic hepatitis. With the use of Forkal in conditions of experimental pathology of the hepatobiliary system, the rate of regeneration of the defect site of the mandible improves and accelerates. Thus, in order to accelerate the rate of recovery of the specific volume of fibroreticular tissue for patients with mandible trauma and associated pathology of the hepatobiliary system, it is advisable to use Forkal
Провідне місце в структурі загального травматизму та серед травм обличчя займають переломи верхньої та нижньої щелеп. Важливим чинником виникнення ускладнень є мікробний фактор, але при цьому важливе місце займає супутня патологія, наприклад захворювання гепатобіліарної системи, патологія котрої зустрічається близько у 70% населення. Метою роботи стало вивчення в експерименті на тваринах особливостей репаративної регенерації дефекту нижньої щелепи при патології гепатобіліарної системи на фоні прийому Форкалу. Експериментальне дослідження було проведено на 100 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 240-270 г, віком від 5 до 6 місяців. У процесі роботи щурі були поділені на 5 груп: контрольна (20 щурів, у котрих досліджували гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи здорових щурів з травмою нижньої щелепи у місці нанесення дефекту; дослідна №1 (20 щурів, у яких досліджували гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи щурів у місці нанесення дефекту при обтураційному гепатиті, котрий отримували шляхом перев’язки та пересічення загального жовчного протоку; дослідна №2 (20 щурів, у яких досліджували гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи щурів у місці нанесення дефекту при токсичному гепатиті, котрий отримували шляхом введення per os чотирьох хлористого вуглецю; дослідна №3 (20 щурів, у яких досліджували гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи щурів у місці нанесення дефекту при обтураційному гепатиті, котрий отримували шляхом перев ’язки та пересічення загального жовчного протоку, а потім додавали Форкал; дослідна №4 (20 щурів, у яких досліджували гістологічні зміни кісткової тканини нижньої щелепи щурів у місці нанесення дефекту при токсичному гепатиті, котрий отримували шляхом введення per os чотирьох хлористого вуглецю, а у подальшому додавали Форкал. Всім щурам наносили травму нижньої щелепи з утворенням стандартизованого дефекту. У подальшому спостерігали за гістологічними ознаками загоєнням ділянки перфораційного дефекту. Встановлено, що регенерація ділянки дефекту нижньої щелепи погіршується в умовах експериментальної патології гепатобіліарної системи: швидкість відновлення питомого об’єму фіброретикулярної тканини при обтураційному гепатиті уповільнюється в 2,6 рази та в 3,4 рази в умовах токсичного гепатиту. При застосуванні Форкалу в умовах експериментальної патології гепатобіліарної системи швидкість регенерації ділянки дефекту нижньої щелепи покращується та прискорюється. Таким чином, з метою прискорення швидкості відновлення питомого об ’ему фіброретикулярної тканини для пацієнтів із травмою нижньої щелепи та супутньою патологією гепатобіліарної системи доцільно використовувати Форкал
Дод.точки доступу:
Davydenko, I. S.
Shuvalov, S. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Effect of bougienage and washing of the pancreatic duct on the course of experimental acute pancreatitis [] = Вплив бужування та промивання протоки підшлункової залози на перебіг експериментального гострого панкреатиту / G. Ya. Kostyuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P34-38. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТОКИ -- PANCREATIC DUCTS (физиология)
Анотація: The presence of many hypotheses of the development of acute pancreatitis such as pancreatic duct hypertension, pancreatic ref lux, vascular, allergic, neuro-reflex, infectious, etc. confirm the lack of a clear understanding of the development mechanisms of this pathology, and hence inaccuracy in the treatment and negative consequences. The purpose of this study was to investigate the effect of bouginage and flushing of the pancreatic duct on the course of experimental acute pancreatitis. Experiments were carried out on 12 dogs, for which amodel ofpancreatitis wascreated byautobile administration into the pancreas duct. Animals were divided into four groups, 3 animals per each, with the term of deduce from the test in one, three, seven days and six months respectively. Before the pancreas duct perfusion, it was injected with polyvinylchloride bougie that was removed through the incision in the distal part of the pancreas duct. Such manipulation allowed to conduct duct washing with medicinal substances at a pressure of 0.49-0.6 к Pa and confirmed the assumption that in acute pancreatitis, filling of pancreas duct with condensed protein masses was observed, and this, changes the approach not only to the establishment of the pathogenetic link in the process of acute pancreatitis development, but also to its treatment. The duct was washed once. The common comprehensive drug therapy was carried out in dogs within the next five, six days. At the end of the first day, outofthe 12 dogs, nine stood independently, the rest-on the second day. On the third day, all animals drank water, responded to stimuli. On the fifth day they were active, taking liquid feed. On the seventh day on their behavior and feeding manner the dogs of this group did not differ from healthy ones. To study morphological changes in pancreas after duct washing, three dogs were withdrawn from the test in one day. At autopsy effusion in peritoneal cavity was not observed. The left lobe of pancreas was a little bit shorter. Place of dissection of the tissues of the pancreas and the duct is covered with a blood dot. In the area of duodenum dissection, isolated patches of steatoenecrosis retained. Microscopically, in the duct area dissection changes in pancreas tissues, in general, were the same as in duct dissection without perfusion. At the same time, the plethora for this term was great. Necrotic centers of parenchyma were isolated and with moderate neutrophilic infiltration. Distant from the dissection zone in pancreas tissues there were minor focal hemorrhages with a violation of itsstructure, however, hyperplasia, foci of neutrophilic infiltration of the interstitial connective tissue were less manifestated. In the proximal part of the duct, the pancreas tissue retained moderate plethora. In addition, there were small foci of hemorrhages with a violation of the structure of individual acinus and slight neutrophilic infiltration in interstitial connective tissue. The latter wasalso marked by the accumulation ofmacrophages andthe proliferation of fibroblasts, there were isolated areas of hemorrhages. In intact part there was an insignificant edema of interstitial connective tissue. As a result of the conducted experiments, we were convinced of the effectiveness of this method of treating acute pancreatitis
Наявність багатьох гіпотез розвитку гострого панкреатиту, таких як протокова гіпертензія, панкреатичний рефлюкс, судинна, алергічна, нервово-рефлекторна, інфекційна та інших говорить про відсутність чіткого розуміння механізмів розвитку даної патології, а, звідси, неточність у лікуванні і негативні наслідки. Метою даного дослідження було вивчити вплив бужування та промивання протоки підшлункової залози на перебіг та морфологічний стан підшлункової залози при експериментальному гострому панкреатиті. Досліди були проведені на 12 собаках, котрим створили модель панкреатиту шляхом введення аутожовчі у протоку підшлункової залози. Тварин поділили на 4 групи, по 3 тварини в кожній, з терміном виведення з досліду через 1, 3, 7 діб і через 6 місяців відповідно. Перед перфузією протоки підшлункової залози в неї вводили поліхлорвініловий буж, який через розріз в дистальному відділі протоки підшлункової залози видаляли. Така маніпуляція дозволила проводити промивання протоки лікувальними речовинами при тиску 0,49-0,6 кПа і підтвердила припущення, що при гострому панкреатиті спостерігається виповнення протоки підшлункової залози згущеними білковими масами, а це, як ми впевнились, міняє підхід не лише до встановлення патогенетичної ланки в розвитку гострого панкреатиту, а й до його лікування. Протоку промивали 1 раз. Тваринам проводили загальноприйняту комплексну медикаментозну терапію протягом 5-6 наступних днів. Із 12 собак по закінченню першої доби самостійно підіймалося 9, решта - на другу добу. На третю добу всі тварини пили воду і реагували на подразники. На 5 добу вони були активними, приймали рідкий корм. На 7 добу по поведінці й прийому їжі собаки даної групи не відрізнялися від здорових. Для вивчення морфологічних змін у підшлунковій залозі після промивання протоки 3 собаки були виведенні із досліду через 1 добу. Випоту в очеревинній порожнині не спостерігалося. Ліва доля підшлункової залози була дещо зменшена у довжину. Місце розсічення тканин підшлункової залози і протока прикрита згустком крові. В області розтину 12-ти палої кишки зберігалися поодинокі плями стеатонекрозу. Мікроскопічно в області розсічення протоки зміни тканин підшлункової залози були аналогічними розсіченню протоки без перфузії. Разом із тим, повнокров ’я на цей термін відмічалося тільки великовогнищеве. Некротичні вогнища паренхіми були поодинокими і з помірною нейтрофільною інфільтрацією. Дистапьніше зони розсічення в тканині підшлункової залози спостерігалися незначні вогнищеві крововиливи з порушенням її структури, однак повнокров’я, вогнища нейтрофільної інфільтрації у міжчасточковій сполучної тканини були менше вираженими. У проксимальній від розсічення частині протоки тканина підшлункової залози зберігала помірне повнокров "я. Крім того, в ній зустрічалися мілкі вогнища крововиливів з порушенням структури окремих ацинусів і незначною нейтрофільною інфільтрацією в міжчасточковій сполучній тканині. В останній відмічались також скупчення макрофагів і проліферація фібробластів, зустрічались поодинокі вогнища крововиливів. В інтактній долі спостерігали незначний набряк міжчасточкової сполучної тканини. В результаті проведених експериментів ми переконалися в ефективності даного методу лікування гострого панкреатиту
Дод.точки доступу:
Kostyuk, G. Ya.
Kostyuk, O. G.
Burkov, M. V.
Fomina, L. V.
Golubovsky, I. A.
Kostyuk, V. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Radoga, R. V.
Indicators of the cardiomyocytes’ cells cycle under infusion of blood substitutes and in the correction of experimental burn injury by 0.9% NaCl solution [] = Показники клітинного циклу кардіоміоцитів в умовах інфузії кровозамінників та при корекції експериментальної опікової травми 0,9% розчином NaCL / R. V. Radoga // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 1. - P62-68. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC (цитология)
ОЖОГИ -- BURNS (терапия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: According to the WHO, the thermal trauma is on the third place among other injuries. Burned injury is not only damage to the skin, butalso the traumatization of all organs and systems of the body as a result of the stress response of the vascular system and the effects of toxic products coming from the area of burn injury. Firstly, such damages affec t cardiomyocytes and the microcircula tion vessels of the heart The purpose of our study was to evaluate the changes in the cell cycle of myocardial cells in the left ventricle of rats under conditions of blood substitutes infusion and in the correction of experimental burn injury with a 0.9% solution of NaCl. The burn trauma was modeled using the Regas’method and placed a catheter into the lower vena cava for intravenous infusion. The following solutions were used for infusion: 0,9% NaCl solution, lactoproteinum with sorbitol (Lactoproteinum-C) and colloidal- hyperosmolar HAES- LX-5%o solution. Flow cytometry of the nuclear suspension of left ventricular cardiomyocytes was performed on the 1st, 3rd, and 7th days of the experiment. The statistical analysis of the results was carried out using the "STA TISTICA 6.1 "program package. The results of the performed study show a fairly stable picture of cell cycle parameters in myocardial cells of animals without burn injury with a predominance, on the one hand, of cells present in the G0G1 phase and the presence of a certain balance between the processes of creation of nuclear DNA synthesis and apoptosis. Changes in the phase of cardiac myocyte cell cycle against the background of the thermal injury of the skin throughout the observation time indicate a prolonged, uncorrected cell cycle disorder and a lack of effective normalization on the background of the physiological solution usage in the first 7 days after burning trauma of the skin. The protective effect of HAES-LX-5% prevents over-strain of cells, as evidenced by the lower synthetic activity of nuclei of cardiomyocytes at all times of the experiment
Згідно даних ВООЗ, опікова травма посідає третє місце серед інших видів травм. Термічна травма - це не тільки ушкодження шкірних покривів, але й травма тизація всіх органів і систем організму внаслідок стресової реакції судинної системи та впливу токсичних продуктів, які надходять із ділянки опікового пошкодження. У першу чергу такі ушкодження впливають на кардіоміоцити та судини мікроциркуляторного русла серця. Метою нашого дослідження ми обрали оцінку змін показників клітинного циклу клітин міокарда лівого шлуночка щурів в умовах інфузії кровозамінників та при корекції експериментальної опікової травми 0,9% розчином NaCl. Опікову травму моделювали за методикою Regas та катетеризували нижню порожнисту вену для внутрішньовенної інфузії. Для інфузії використовували наступні розчини: 0,9% розчин NaCl, лактопротеїн з сорбітолом (Лактопротеїн-С) та колоїдно-гіперосмолярний розчин HAES-LX-5%. Проточну цитометрію ядерної суспензії кардіоміцитів лівого шлуночка виконували на 1, 3, та 7 добу експерименту. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою пакету програм "STATISTICA 6.1". Результати здійсненого дослідження вказують на досить стабільну картину показників клітинного циклу у кардіоміоцитах тварин без термічної травми з переважанням, з однієї сторони, клітин, що перебувають у фазі G0G1, і присутністю певного балансу між процесами утворення ядерної ДНК і апоптозу. Зміни показників фаз клітинного циклу кардіоміоцитів на фоні опікової травми шкіри протягом усього часу спостереження вказують на некореговане, стійке порушення та недостатність ефективної нормалізації клітинного циклу на фоні застосування фізіологічного розчину протягом 7діб після опікової травми шкіри
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Джума, К. А.
    Ультраструктура мезентеріальних лімфатичних вузлів та селезінки у щурів з допечінковою формою портальної гіпертензії після лікування вобензимом та поліоксидонієм [] / К. А. Джума // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 26-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Вобензим

   Полиоксидоний--фарм

MeSH-головна:
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (ультраструктура)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (ультраструктура)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
КРЫСЫ -- RATS (анатомия и гистология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Кулигіна, В. М.
Експериментальне дослідження ефективності запропонованого методу профілактики карієсу зубів на моделі ад’ювантного артриту у тварин [] / В. М. Кулигіна, О. Ю. Пилипюк // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (профилактика и контроль)
АРТРИТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, EXPERIMENTAL
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Дод.точки доступу:
Пилипюк, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)