Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (124)Рідкісні видання (8)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Модели на животных<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 781
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    3D культивування мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини мишей в гідрогелі з карбомеру 974P [Текст] / В. М. Кирик [та ін.] // Клітинна та органна трансплантологія. - 2018. - Том 6, N 2. - С. 188-194. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ТКАНЕЙ КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- TISSUE CULTURE TECHNIQUES (использование, методы, тенденции)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
АКРИЛАТЫ -- ACRYLATES
ГИДРОГЕЛЬ -- HYDROGEL
Анотація: Актуальним питанням під час регенерації тканин залишається забезпечення виживання трансплантованих клітин у місці їх застосування та подальшого функціонування, особливо з врахуванням таких локальних патологічних змін як запалення та ішемія. З цією метою розробляються матрикси, здатні не лише заповнювати дефекти тканин, а й бути носіями для клітин
МЕТА - оцінити ефективність 3D культивування мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин (ММСК) з жирової тканини мишей у складі гідрогелю з карбомеру 974Р
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. ММСК отримували з жирової тканини мишей лінії FVB-Cg-Tg(GFPU)5Nagy/J, трансгенних за геном зеленого флуоресцентного білка (GFP). Клітини фенотипували методом проточної цитометрії та направлено диференціювали в остеогенному та адипогенному напрямку для підтвердження мультипотентних властивостей. Отримані ММСК культивували та направлено диференціювали in vitro в умовах тривимірних гідрогельних носіїв. Для приготування гідрогелю було використано карбомер 974Р у комбінації з гліцеролом, пропіленгліколем, триетиламіном і агарозою в оригінальних пропорціях
РЕЗУЛЬТАТИ. Отримано об’ємні носії на основі гідрогелю з карбомеру 974Рдля подальшого заселення ММСК. Розроблено модифіковані протоколи приготування гідрогелів на основі карбомеру і агарози та їхрегідратаціїпоживним середовищем для 3D культивування ММСК жирової тканини. Підібрано оптимальну концентрацію ММСК та ін’єкційний метод заселення ними гідрогелів необхідної форми та розміру. Показано, що ММСК жирової тканини в умовах об’ємного тривимірного культивування в дослідженому гідрогелі зберігають потенціал направленого остеогенного диференціювання
ВИСНОВКИ. Об’ємні носії на основі гідрогелю з карбомеру 974Р здатні здійснювати механічну підтримку клітин, забезпечувати формування необхідної цитоархітектоніки, підтримувати міжклітинні взаємодії, що може сприяти подальшому довгостроковому виживанню та спеціалізації трансплантатів
Дод.точки доступу:
Кирик, В. М.
Кучук, О. В.
Мамчур, А. А.
Устименко, А. М.
Луценко, Т. М.
Цупиков, О. М.
Яценко, К. В.
Скибо, Г. Г.
Білько, Д. І.
Білько, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Manko, В. O.
    Adaptive respiratory response of rat pancreatic acinar cells to mitochondrial membrane depolarization [Текст] = Адаптаційна відповідь ацинарних клітин підшлункової залози щурів на деполяризацію внутрішньої мембрани мітохондрій / В. O. Manko, Ο. Ο. Bilonoha, V. V. Manko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 3. - С. 34-45. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АЦИНАРНЫЕ КЛЕТКИ -- ACINAR CELLS (метаболизм, физиология)
ПАНКРЕАТИН -- PANCREATIN (метаболизм)
КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION (физиология)
МЕМБРАННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ МИТОХОНДРИАЛЬНЫЙ -- MEMBRANE POTENTIAL, MITOCHONDRIAL (физиология)
ГЛУБОКОГО ОКИСЛЕНИЯ БЕЛКОВ ПРОДУКТЫ -- ADVANCED OXIDATION PROTEIN PRODUCTS (анализ)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: The dependence of uncoupled respiratory capacity of intact pancreatic acini on oxidative substrate supply and functional cell state has not yet been studied in detail. In this study, the respiratory responses of isolated pancreatic acini to FCCP were measured with Clark electrode and mitochondrial membrane potential was assessed with rhodamine123 fluorescence. The response of acini to FCCP was characteri­zed with maximal uncoupled respiration rate, optimal FCCP concentration, respiration acceleration and decele­ration. Maximal uncoupled respiration rate substantially increased upon the oxidation of glucose + glutamine (3.03 ± 0.54 r.u.), glucose + glutamine + pyruvate (2.82 ± 0.51 r.u.), glucose + isocitrate (2.71 ± 0.33 r.u.), glucose + malate (2.75 ± 0.38 r.u.), glucose + monomethyl-succinate (2.64 ± 0.42 r.u.) or glucose + dimethyl-α-ketoglutarate (2.36 ± 0.33 r.u.) comparing to glucose alone (1.73–2.02 r.u.) or no substrate (1.76 ± 0.33 r.u.). The optimal FCCP concentration was the highest (1.75 μM) upon glucose + glutamine + pyruvate combination and the lowest (0.5 μM) upon glutamate, combinations of glucose with isocitrate, malate, succinate or α-ketoglutarate. Respiration acceleration after FCCP application was the highest with dimethyl-α-ketoglutarate. Following the peak respiration, time-dependent deceleration was observed. It increased with FCCP concentration and depended on oxidative substrate type. Deceleration was the highest upon malate or isocitrate oxidation but was not observed in case of glutamine or dimethyl-α-ketoglutarate oxidation. Pyruvate alone or in combination with glutamine and glucose significantly decreased the depolarizing effect of FCCP on mitochondrial membrane potential and increased respiration elasticity coefficient with respect to the membrane potential change. Thus, in pancreatic acinar cells, the combination of pyruvate, glutamine and glucose enables the optimal adaptive respiratory response to membrane depolarization
Залежність роз’єднаного дихання інтактних панкреатичних ацинусів від субстратів окислення та функціонального стану клітини не досліджено. У роботі реєстрували базальну швидкість та швидкість FCCP-стимульованого дихання ізольованих панкреатичних ацинусів за допомогою електрода Кларка і оцінювали мембранний потенціал мітохондрій за інтенсивністю флуоресценції родаміну 123. Відповідь ацинусів на внесення FCCP характеризували максимальною швидкістю роз’єднаного дихання, оптимальною концентрацією FCCP, прискоренням та сповільненням дихання. Максимальна швид­кість роз’єднаного дихання істотно збільшилася за окислення глюкози + глутаміну (3,03 ± 0,54 в.о.), глюкози + глутаміну + пірувату (2,82 ± 0,51 в.о.), глюкоза + ізоцит­рат (2,71 ± 0,33 в.о.), глюкози + малату (2,75 ± 0,38 в.о.), глюкози + монометилсукцинату (2,64 ± 0,42 в.о.) або глюкози + диметил-α-кетоглутарату (2,36 ± 0,33 в.о.) у порівнянні з максимальною швидкістю роз’єднаного дихання за окислення лише глюкози (1,73–2,02 в.о.) або за відсутності екзогенних субстратів окислення (1,76 ± 0,33 в.о.). Оптимальна концентрація FCCP виявилася найвищою (1,75 мкМ) за окислення суміші глюкози + глутаміну + пірувату та найнижчою (0,5 мкМ) – за окислення екзогенного глутамату або суміші глюкози з такими субстратами, як ізоцитрат, малат, сукцинат або α-кетоглутарат. Прискорення дихання після додавання FCCP було найвищим за окислення диметил-α-кетоглутарату. Після досягання піка швидкості дихання ацинарними клітинами підшлункової залози у багатьох експериментах спостерігалось часозалежне сповільнення швидкості дихання. Це сповільнення дихання збільшувалося за збільшення концентрації FCCP і залежало від субстрату окислення. Найістотнішим воно було за окислення малату та ізоцитрату. Піруват сам по собі чи його комбінація з глутаміном та глюкозою значно знижували деполяризацію внутрішньої мембрани мітохондрій, спричинену дією FCCP, а також підвищували коефіцієнт еластичності залежності дихання від зміни мембранного потенціалу. Отже, суміш пірувату, глутаміну та глюкози є оптимальною для підтримання адаптивної здатності мітохондрій панкреатичних ацинусів відповідати на деполяризацію їхньої внутрішньої мембрани
Дод.точки доступу:
Bilonoha, Ο. Ο.
Manko, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Age-related features of tongue arteries remodeling in the experimental animals [Текст] = Вікові особливості ремоделювання артерій язика в експериментальних тварин / M. S. Hnatiuk, I. V. Bodnarchuk, L. V. Tatarchuk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 33. - С. 36-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АРТЕРИИ -- ARTERIES (физиология)
ЯЗЫК -- TONGUE (кровоснабжение, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING (физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (методы, статистика, тенденции)
Анотація: The structural and functional features of the tongue attract the attention of researchers who are often interested in the peculiarities of the structural organization of its arterial bed, which plays an important role in blood supply and morphogenesis of the organ in various injuries. The aim of the research was to study the age-specific features of remodeling of tongue arteries in the experimental animals. The materials of the study were the arterial vessels of the tongue of 30 laboratory albino male rats, which were under normal vivarium conditions. The test animals were divided into two groups. The 1st group consisted of 15 intact, practically healthy animals at the age of 8 months, the 2nd -15 intact rats at the age of 24 months. The euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting under conditions of thiopental-sodium anesthesia. The pieces were cut from the middle part of the tongue and fixed in a 10% neutral solution of formalin. The indicated pieces of tongue were carried out through the ethyl alcohol of increasing concentration and placed in paraffin blocks. After deparaffinization microtome sections 5-7 microns thick were stained with hematoxylin-eosin, by van Gizon, Mallory, Weigert, and toluidine blue. The morphometry of the arteries of the middle (external diameter 51-125 microns) and small calibers (outer diameter – 26-50 microns) of the tongue was carried out. The morphometry of the arteries of the tongue was determined by their external and internal diameters, the thickness of the mediums and adventitia, the height of the endothelial cells, their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in the endothelial cells, the Kernogan index, and the relative volume of the damaged endothelial cells. Quantitative indicators were processed statistically. The analysis of the obtained morphometric parameters revealed that with the age the arteries of the small caliber have changed more. The outer diameter of arteries of small caliber tongue of the 24-month-old albino rats has increased only for 1.2% and the clearance has decreased by 4.4%. An increase in the outer diameter of the examined vessels and a decrease in their lumen led to a change in the Kernogan index, which with a statistically significant difference (p0.01) has decreased by 11.8%. The thickness of the mediums of these tongue arteries of the 24-month-old albino rats, has increased by 7.5% and the thickness of the adventitia by 6.2%. During the research in the experimental conditions, the height of the endothelial cells of the examined vessels has decreased by 2.4%, and the diameter of their nuclei – by 3.3%. There was no significant difference between the nuclear-cytoplasmic ratio in the endothelial cells of the studied vessels in the tongue of 8-month and 24-month-old white rats, which indicated a stability of structural cellular homeostasis. The relative amount of damaged endothelial cells in the studied experimental conditions in the arteries of the middle caliber has increased by 17.3%, and of the minor caliber – by 23.7%, which is explained by their age apoptosis. The obtained results testify that with the age there is a structural reorganization (remodeling) of predominantly arteries of the small caliber of the tongue, which is characterized by thickening of their walls, narrowing of the lumen, increasing of the thickness of the mediums and adventitia. The age-related decrease of the Kernogan index of the examined vessels indicates a decrease in their physiological capacity and deterioration of the blood supply of the organ. The morphometric parameters of endothelial cells and their nuclei are altered with the age, maintaining structural cellular homeostasis. The relative amount of damaged endothelial cells in the examined vessels is also increased with the age. Proven, the degree of age-related structural rearrangement of the arterial bed of the tongue depends on the caliber of the vessels.
Структурно-функціональні особливості язика до сьогоднішнього дня привертають увагу дослідників, які часто цікавляться особливостями структурної організації його артеріального русла, що відіграє важливу роль у кровопостачанні та морфогенезі органа при різних пошкодженнях. Мета дослідження – вивчити вікові особливості ремоделювання артерій язика в експериментальних тварин. Матеріалом дослідження були артеріальні судини язика 30 лабораторних білих щурів-самців, що знаходилися у звичайних умовах віварію. Дослідні тварини були розділені на 2-і групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин віком 8 міс., 2-а – 15 інтактних щурів віком 24 міс. Евтаназія дослідних тварин здійснювалася кровопусканням в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. З середньої частини язика вилучали шматочки, які фіксували у 10% нейтральному розчині формаліну. Вказані шматочки язика проводили через етилові спирти зростаючої концентрації і поміщали у парафінові блоки. Мікротомні зрізи товщиною 5-7 мкм після проведення депарафінізації фарбували гематоксилін-еозином, за Ван Гізоном, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Проводили морфометрію артерій язика середнього (зовнішній діаметр 51-125 мкм) та дрібного калібрів (зовнішній діаметр – 26-50 мкм) язика. При морфометрії артерій язика визначали їх зовнішній та внутрішній діаметри, товщину медії і адвентиції, висоту ендотеліоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, індекс Керногана, відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. В результаті аналізу отриманих морфометричних параметрів виявлено, що з віком більш виражено змінювалися артерії дрібного калібру. У 24-місячних білих щурів зовнішній діаметр артерій язика дрібного калібру зріс всього на 1,2%, а просвіт зменшився на 4,4%. Збільшення зовнішнього діаметра досліджуваних судин і зменшення їх просвіту призводило до зміни індексу Керногана, який при цьому статистично значуще (р0,01) зменшився на 11,8%. У 24-місячних білих щурів виявлено зростання товщини медії вказаних артерій язика на 7,5%, а товщини адвентиції - на 6,2%. В експериментальних умовах висота ендотеліоцитів досліджуваних судин зменшилася на 2,4, а діаметр їх ядер - на 3,3%. Суттєвої різниці між ядерно-цитоплазматичним відношенням у ендотеліоцитах досліджуваних судин язика 8-місячних та 24-місячних білих щурів не виявлено, що свідчило про стабільність структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів в досліджуваних експериментальних умовах у артеріях середнього калібру зріс на 17,3%, а дрібного - на 23,7%, що пояснюється їх віковим апоптозом. Отримані результати свідчать, що з віком виникає структурна перебудова (ремоделювання) переважно артерій язика дрібного калібру, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зростанням товщини медії та адвентиції. Вікове зменшення індексу Керногана досліджуваних судин свідчить про зниження їх фізіологічної пропускної здатності та погіршення кровопостачання органа. З віком змінюються морфометричні параметри ендотеліоцитів та їх ядер при збереженні структурного клітинного гомеостазу. З віком збільшується також відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів досліджуваних судин. Доведено, що ступінь вікової структурної перебудови артеріального русла язика залежить від діаметра судин
Дод.точки доступу:
Hnatiuk, M. S.
Bodnarchuk, I. V.
Tatarchuk, L. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Gudkova, O. O.
    Amine oxidases as important agents of pathological processes of rhabdomyolysis in rats [Text] = Роль аміноксидаз за розвитку рабдоміолізу в щурів / O. O. Gudkova, N. V. Latyshko, S. G. Shandrenko // Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 1. - P79-87. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
БИОГЕННЫЕ АМИНЫ -- BIOGENIC AMINES (анализ, биосинтез, метаболизм)
МОНОАМИНОКСИДАЗА -- MONOAMINE OXIDASE (анализ, биосинтез, метаболизм, химия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
РАБДОМИОЛИЗ -- RHABDOMYOLYSIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Latyshko, N. V.
Shandrenko, S. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


   
    Biochemical indicators of nephrotoxicity in blood serum of rats treated with novel 4-thiazolidinone derivatives or their complexes with polyethylene glycol-containing nanoscale polymeric carrier [Text] = Біохімічні показники нефротоксичності у сироватці крові щурів за дії нових похідних 4-тіазолідинонів та їхніх комплексів із поліетиленглікольвмісним полімерним нанорозмірним носієм / L. I. Kоbylinska [et al.] // Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 1. - P51-60. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (метаболизм, химия)
ПОЧЕЧНАЯ ЭЛИМИНАЦИЯ -- RENAL ELIMINATION (физиология)
ТИАЗОЛИДИНЫ -- THIAZOLIDINES (анализ, метаболизм, химический синтез)
ДОКСОРУБИЦИН -- DOXORUBICIN (анализ, кровь, метаболизм)
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL (методы, статистика, тенденции)
ПОЛИЭТИЛЕНГЛИКОЛИ -- POLYETHYLENE GLYCOLS (анализ, химический синтез)
НАНОТЕХНОЛОГИЯ -- NANOTECHNOLOGY (методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Kоbylinska, L. I.
Havrylyuk, D. Ya.
Mitina, N. E.
Zаichenko, A. S.
Lesyk, R. B.
Zіmenkovsky, B. S.
Stoika, R. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Vilkhova, I. V.
    Biochemical parameters of blood and urine of rats at six-week administration of Nalbuphine [] = Біохімічні показники крові та сечі щурів при шеститижневому введенні налбуфіну / I. V. Vilkhova // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 1. - P12-16. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (кровь)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (использование)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Given the widespread use in medicine of opioid analgesics, today it is extremely important to study the morphofunctional changes of various organs with prolonged exposure to opioids. In the modern scientific literature there are works in which changes of biochemical indicators of blood at use of narcotic analgesics in experiment are covered. To study the changes in the biochemical parameters of blood and urine with long-term use of Nalbuphine is an important area of research. The aim of the study was to detect changes in some biochemical parameters of blood and urine of rats at six-week administration of therapeutic doses of Nalbuphine. The study was based on 40 white adult male rats weighing 180-260 g, which were injected daily for six weeks with Nalbuphine injection 20 mg daily, intramuscularly in therapeutic doses. Daily diuresis and creatinine content were determined in urine samples. The content of total protein, creatinine, urea, calcium and phosphorus was determined in blood samples. The glomerular filtration rate was also determined by the clearance of endogenous creatinine. All statistical calculations were performed using R Studio v.1.1.442 and R Commander v.2.4-4 software. The results of the study showed that six weeks of therapeutic doses of Nalbuphine affects the filtration and reabsorption function of the kidney. The use of Nalbuphine for two weeks does not cause significant changes in biochemical parameters, but the established deviations may indicate the first signs of renal dysfunction. Further use of Nalbuphine, including the end of the sixth week of the experiment, leads to significant changes in the filtration and reabsorption functions of the kidneys, as evidenced by statistically significant changes in the biochemical parameters of blood and urine of rats. The data of the study can be used to compare with changes in the functional state of the kidneys caused by prolonged use of Nalbuphine, its withdrawal and the use of other drugs in combination with Nalbuphine. It is also advisable to compare the results of the study with the morphological changes of the kidneys at different times of use of Nalbuphine
Враховуючи широке використання в медицині опіоїдних анальгетиків, сьогодні надзвичайно актуальним є вивчення морфофункціональних змін різних органів при тривалому впливі опіоїдів. У сучасній науковій літературі є роботи, в котрих висвітлені зміни біохімічних показників крові при вживанні наркотичних анальгетиків в експерименті. Дослідити зміни біохімічних показників крові та сечі за умови довготривалого використання налбуфіну є актуальним напрямком наукового дослідження. Мета дослідження – виявити зміни деяких біохімічних показників крові та сечі щурів при шеститижневому введенні терапевтичних доз налбуфіну. Матеріалом дослідження слугували 40 білих статевозрілих щурів самців масою 180-260 г, котрим впродовж шести тижнів проводили ін’єкції налбуфіну (Nalbuphine injection 20 mg) щоденно, дом’язово у терапевтичних дозах. У пробах сечі визначали добовий діурез та вміст креатиніну. У пробах крові визначали вміст загального білка, креатиніну, сечовини, кальцію та фосфору. Також визначали показник швидкості клубочкової фільтрації за кліренсом ендогенного креатиніну. Всі статистичні обрахунки проводили із використанням програмного забезпечення R Studio v.1.1.442 та R Commander v.2.4-4. Результати дослідження показали, що шеститижневе застосування терапевтичних доз налбуфіну впливає на фільтраційну та реабсорбційну функції нирки. Використання налбуфіну впродовж двох тижнів не викликає достовірних змін біохімічних показників, проте встановлені відхилення можуть свідчити про перші ознаки порушення функцій нирок. Подальше використання налбуфіну, включно до закінчення шостого тижня експерименту, призводить до достовірних змін фільтраційної та реабсорбційної функцій нирок, про що свідчать статистично достовірні зміни біохімічних показників крові та сечі щурів. Дані проведеного дослідження можуть бути використані для порівняння зі змінами функціонального стану нирок, викликаними тривалішим застосуванням налбуфіну, його відміною та застосуванням інших медичних препаратів у поєднанні з налбуфіном. Також результати дослідження доцільно співставити з морфологічними змінами нирок на різних термінах застосування налбуфіну
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    Blood coagulation parameters in rats with acute radiation syndrome receiving activated carbon as a preventive remedy [Текст] = Параметри зсідання плазми крові щурів із гострою променевою хворобою за умов ентеросорбції / V. Chernyshenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 2. - С. 52-64. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (воздействие облучения, физиология)
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION (воздействие облучения)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION (методы, тенденции)
ДРЕВЕСНЫЙ УГОЛЬ -- CHARCOAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- RADIATION INJURIES, EXPERIMENTAL (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Radiation-induced coagulopathy (RIC) is one of the major causes of death during acute radiation syndrome (ARS). The aim of this study was to characterize the responses of the hemostasis system to ARS of a moderate level on the 1st and 9th days after irradiation. We aimed to identify molecular markers of the blood coagulation system that are most affected by ARS and to estimate the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. Platelet aggregation rate, activated partial thromboplastin time (APTT) and fibrinogen concentration were determined by standard methods. Level of protein C (PC) was measured using­ chromogenic substrate S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) and Agkistrodon halys halys snake venom activa­ting enzyme. Functionally inactive forms of prothrombin (FIFPs) were determined using two activators in parallel – thromboplastin or prothrombin activator from Echis multisqumatis venom. Rats of both irradia­ted groups had a higher risk of intravascular clotting in comparison to both control groups. Statistically significant shortening of clotting time in the APTT test (24 ± 4 s vs. 33 ± 5 s) and increased fibrinogen concentration (4.2 ± 0.6 mg/ml vs. 3.2 ± 0.3 mg/ml) were detected. Both parameters were normalized on the 9th day after irradiation. However the platelet count was decreased (0.3∙106 ± 0.05∙106 1/μl vs. 0.145∙106 ± 0.04∙106 1/μl) due to the impaired megakaryocytic function. The level of PC was decreased after X-ray irradiation (70 ± 10%) and partly restored on the 9th day after irradiation (87 ± 10%). Administration of activated carbon (AC) inhibited the drop in the PC concentration after X-ray irradiation (86 ± 15%) and accelerated its restoration on the 9th day (103 ± 14%). The statistically significant accumulation of FIFPs was detected in blood plasma of irradia­ted rats at the 1st and 9th days after irradiation. No FIFPs were found in any irradiated rat treated with AC. Characterization of the hemostasis system of rats that were exposed to a semilethal dose of X-rays allowed us to select parameters that can be used for monitoring of ARS development. Apart of from basic coagulation tests (APTT) and the measurement of platelet aggregation, fibrinogen and protein C level we can recommend the determination of FIFPs as a useful tool for estimation of the hemostasis response after irradiation with X-rays. This test indicates the intravascular thrombin generation and can help predict thrombotic complication or disseminated intravascular coagulation. Determination of FIFPs in blood plasma of irradia­ted rats allowed us to study the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. It was shown that enterosorption with AC prevented accumulation of FIFPs which appears to be a newly discovered anti-thrombotic effect of therapy with AC. ARS influenced hemostasis by inducing thrombin generation (indicated by FIFPs generation), low-grade inflammation (indicated by PC concentration decrease) and thrombocytopenia. Enterosorption with AC minimizes inflammation and pro-coagulant processes caused by a moderate dose of X-ray irradiation. Accumulation of FIFPs can be assumed to be one of the most sensitive markers of the blood coagulation response to X-ray irradiation
Радіаційно-індукована коагулопатія (РІК) є однією з основних причин смерті під час гострої променевої хвороби (ГПХ). Метою цієї статті було охарактеризувати реакцію системи гемостазу на ГПХ помірного рівня на 1-шу і 9-ту добу після опромінення, виявити молекулярні маркери системи зсідання крові, які найбільше постраждали за ГПХ, та оцінити ефект ентеросорбції на розвиток індукованих опроміненням змін. Рівень агрегації тром­боцитів, активований частково тромбопластиновий час (АЧТЧ) і концентрацію фібриногену визначали стандартними методами. Рівень протеїну C (ПС) вимірювали за допомогою хромогенного субстрату S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) та ензиму-активатора з отрути Agkistrodon halys halys. Функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП) визначали, використовуючи паралельно два активатори – тромбопластин та активатор протромбіну з отрути Echis multisqumatis. Щури обох опромінених груп мали підвищений ризик внутрішньосудинного зсідання крові порівняно з обома контрольними групами. Виявлено статистично вірогідне скорочення часу зсідання крові в тесті АЧТЧ (24 ± 4 с порівняно з 33 ± 5 с) і підвищення концентрації фібриногену (4,2 ± 0,6 мг/мл порівняно з 3,2 ± 0,3 мг/мл). Обидва параметри нормалізувалися на 9-ту добу після радіаційного опромінення. Однак кількість тромбоцитів зменшувалася (0.3∙106 ± 0.05∙106 1/мкл порівняно з 0.145∙106 ± 0.04∙106 1/мкл) внаслідок порушення функції мегакаріоцитів. Рівень ПС знижувався після опромінення (70 ± 10%) і частково відновлювався на 9-ту добу (87 ± 10%). Введення щурам активованого вугілля (АВ) запобігало зниженню концентрації ПС після опромінення (86 ± 15%) і прискорювало її відновлення на 9-ту добу (103 ± 14%). Статистично вірогідне накопичення ФНФП було виявлено в плазмі крові опромінених щурів (група 1) на обох досліджуваних етапах. ФНФП не були виявлені у жодного з опромінених щурів, які отримували АВ (група 2). Характеристика системи гемостазу щурів, які піддавалися напівлетальній дозі опромінення, дозволила вибрати параметри, які можуть бути використані для моніторингу розвитку ГПХ. Крім основних коагуляційних тестів (АЧТЧ), вивчення агрега­ції тромбоцитів, рівня фібриногену та протеїна С, виявлення ФНФП може бути рекомендованим як дієвий інструмент для оцінки відповіді системи гемостазу на рентгенівське опромінення. Поява ФНФП свідчить про внутрішньосудинне утворення тромбіну і може вказувати на тромботичні ускладнення або дисеміноване внутрішньосудинне зсідання. Визначення ФНФП у плазмі крові опромінених щурів дозволило вивчити ефект ентеросорбції на розвиток змін, спричинених опроміненням. Показано, що ентеросорбція АВ перешкоджає накопиченню ФНФП. Антитромботичний ефект терапії АВ виявлено вперше. Також встановлено, що ГПХ спричинює активацію системи гемостазу, утворення тромбіну (виявлене за рахунок утворення ФНФП), незначне запалення (на що вказує зниження концентрації ПС) і тромбоцитопенію. Ентеросорбція АВ мінімізує запальні та прокоагулянті процеси, спричинені помірною дозою опромінення. Накопичення ФНФП можна вважати одним із найчутливіших маркерів відповіді системи зсідання крові на опромінення
Дод.точки доступу:
Chernyshenko, V.
Snezhkova, E.
Mazur, M.
Chernyshenko, T.
Platonova, T.
Sydorenko, O.
Lugovskoy, E.
Nikolaev, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Calix[4]arene chalcone amides effects on myometrium mitochondria [Текст] = Ефекти калікс[4]аренхалконамідів на мітохондріїміометрія / S. G. Shlykov [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 3. - С. 46-55. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
КАЛИКСАРЕНЫ -- CALIXARENES (анализ, химия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM (ультраструктура, физиология)
МЕМБРАННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ МИТОХОНДРИАЛЬНЫЙ -- MEMBRANE POTENTIAL, MITOCHONDRIAL (физиология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Mitochondria are a key player in a wide range of the most important functions of the cell. Calixarenes are supramolecular compounds that have been widely used in bioorganic chemistry and biochemistry. The aim of this work was to study the effects of calix[4]arenes with two (С-1012, С-1021), three (С-1023, С-1024) and four (С-1011) chalcone amide groups on the myometrial mitochondria membranes polarization, Ca2+ concentration in the matrix of these organelles ([Ca2+]m ) and on the average hydrodynamic diameter of mitochondria. It was shown that permeabilized myometrium cells incubation with calix[4]arenes containing two or more chalcone amide groups, was accompanied by an increased level of myometrial mitochondria membranes polarization. All studied calix[4]arenes increased [Ca2+]m values in the absence and in the presence of exogenous Ca2+. The values of [Ca2+]m in the absence of exogenous Ca2+ were higher at mitochondria incubation in Mg2+-containing, than in Mg2+,ATP-containing medium. Incubation of isolated mitochondria with the studied calix[4]arenes resulted in changes of mitochondria volume: at incubation with С-1012, С-1021, C-1023 the average hydrodynamic diameter was decreased, while with С-1011 it was increased. Thus, we have shown that a short-term (5 min) incubation of mitochondria in the presence of 10 µM calix[4]arenes, which contain from two to four chalcone amide groups, increased the level of mitochondria membranes polarization, ionized Ca concentration in the matrix and had different effects on the mitochondrial volume
Мітохондрії відіграють ключову роль у найважливіших функціях клітин. Каліксарени – це супрамолекулярні сполуки, які широко застосовуються в біоорганічній хімії та біохімії. Мета цієї роботи – дослідити ефекти калікс[4]аренів, які містять у своїй структурі дві (С-1012 і С-1021), три (С 1023 і С-1024) та чотири (С-1011) халконамідні групи, на поляризацію мембран мітохондрій міометрія, на рівень іонізованого Са в матриксі цих органел та на середній гідродинамічний діаметр мітохондрій. Встановлено, що інкубація пермеабілізованих клітин міометрія з калікс[4]аренами, що містять від двох до чотирьох халконамідних груп супроводжується збільшенням рівня поляризації мембран мітохондрій міометрія. Відомо, що акумуляція Са2+ в мітохондріях є потенціалзалежним процесом. Отже, подальші експерименти було спрямовано на дослідження впливу калікс[4]аренхалкон­амідів на концентрацію іонізованого Са в матриксі мітохондрій ([Ca2+]m). Усі досліджувані калікс[4]арени збільшували рівень іонізованого Са в матриксі як за відсутності, так і в присутності екзогенного Са2+. Маємо підкреслити, що значення [Ca2+]m (за відсутності екзогенного Са2+) були вище за умов інкубації мітохондрій у (Mg2+)-, ніж у (Mg2+,ATP)-вмісному середо­вищі. Також було встановлено, що інкубація ізольованих мітохондрій з досліджуваними калікс[4]аренами супроводжується зміною об’єму мітохондрій: середній гідродинамічний діаметр мітохондрій зменшується за інкубації в присутності С-1012, С-1021, C-1023 та збільшується у разі з С-1011. Зауважимо, зміна об’єму мітохондрій може суттєво позначитись на фізіо­логії цих органел. Таким чином, ми показали, що короткотермінова інкубація (5 хв) мітохондрій у присутності калікс[4]аренів (10 мкМ), які в своїй структурі містять від двох до чотирьох халконамідних груп, збільшує рівень поляризації мембран мітохондрій, рівень іонізованого Са в матриксі та модулює об’єм мітохондрій
Дод.точки доступу:
Shlykov, S. G.
Kushnarova-Vakal, A. М.
Sylenko, A. V.
Babich, L. G.
Chunikhin, O. Yu.
Yesypenko, O. A.
Kalchenko, V. I.
Kosterin, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Carassius auratus as a novel model for the hyperglycemia study [Текст] = Carassius auratus як нова модель для дослідження гіперглікемічних станів / H. I. Falfushynska [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 4. - С. 58-69. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
РЫБЫ -- FISHES
КАРАСЬ ЗОЛОТОЙ -- GOLDFISH (метаболизм, повреждения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (анализ, токсичность)
БИОСОВМЕСТИМЫХ ВЕЩЕСТВ ТЕСТИРОВАНИЕ -- MATERIALS TESTING (методы)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: The aim of the present study was to create a suitable model of the glucose toxicity and elucidate the ability of zinc-binding proteins metallothioneins in the crucian carp Carassius auratus to reflect it. For that, fish was loaded by three waterborne concentrations of glucose (low (5.55 mM, LC), middle (55.5 mM, MC) or high (111 mM, HC)) for 21 days. The level of blood glucose, responses of metallothioneins, oxidative stress, DNA instability in the liver, as well as erythrocytes indices, cholinesterase activity in the brain and morphometric variables were evaluated. An increase in blood glucose levels (up to 3–5 times), glycated hemoglobin (HbA1c, only by the HC, by 55%), methemoglobin (by two times), oxyradicals (16-57%) and TBARS levels (up to 57%), frequency of the micronucleated erythrocytes, DNA fragmentation in hepatocytes, body mass and hepatosomatic indices and a decrease in metallothioneins concentration (40-74%), cholinesterase activity (~70%), total hemoglobin (by 18%) and red blood cells count (only after HC-treatment, by 47%) were detected. The lysosomal membrane stability, evaluated by the neutral red retention time, was affected by all studied concentrations of glucose (decreased by 58%). The most prominent changes were observed after the HC of glucose. CART analysis revealed the significant splitting parameters for studied group differentiation including HbA1c, lysosomal membrane stability and lipid peroxidation. We could consider the crucian carp is a useful model organism to perform DM studies and in the future, this fish model can help in mechanistic investigations and testing therapeutic interventions under glycemic states
Метою роботи було створення альтернативної моделі для дослідження гіперглікемічних станів карася (Carassius auratus) та з’ясування можливості використання протеїнів металотіо­неїнів як показників цієї моделі. Вивчали вплив на Carassius auratus трьох концентрацій глюкози: низька (5,55 мМ, НК), середня (55,5 мМ, СК) або висока (111 мМ, ВК) протягом 21 доби. Визначали рівень глюкози крові, стан металотіонеї­нів, показники окисного стресу, фрагментації ДНК в печінці, а також показники еритроцитів, холінестерази в мозку та морфометричні показники. Показано, що під час експерименту в риб збільшувався рівень глюкози в крові (у 3-5 разів), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c, тільки за впливу ВК, на 55%), метгемоглобіну (у два рази), оксирадикалів (16-57%) і рівень ТБК-АП (до 57%), частота присутності мікроядер в еритроцитах, фрагментація ДНК у гепатоцитах, індекс маси тіла та гепатосоматичний індекс, а також зменшувалась концентрація металотіонеї­нів (40-74%), холінестеразної активності (~70%), загального гемоглобіну (на 18%) і кількості еритроцитів (тільки за впливу ВК, на 47%). Стабільність лізосомальних мембран зменшувалася у всіх експериментальних групах (~58%). Найпомітніші зміни спостерігалися за впливу високої концентрації глюкози. Побудова класифікаційного дерева (CART аналіз) дозволила виявити набір найвагоміших показників для диференціа­ції груп, до якого належать HbA1c, стабільність лізосомальних мембран та пероксидне окислення ліпідів. Зроблено припущення, що карась може бути зручною моделлю для дослідження діабету і тестування препаратів за глікемічних станів
Дод.точки доступу:
Falfushynska, H. I.
Horyn, O. I.
Gnatyshyna, L. L.
Buyak, B. B.
Rusnak, N. I.
Fedoruk, O. O.
Stoliar, O. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Carbohydrate composition of rat intestine surface mucus layer after ceftriaxone treatment [Text] = Вуглеводний склад поверхневого слизу кишечника щурів після введення цефтриаксону / Yu. V. Holota [и др.] // Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 6. - P35-44. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, метаболизм, повреждения, ультраструктура)
ЦЕФТРИАКСОН -- CEFTRIAXONE (анализ, вредные воздействия, метаболизм, фармакология)
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS (анализ, дефицит, диагностическое применение)
КРЫСЫ ИНБРЕДНОЙ ЛИНИИ BB -- RATS, INBRED BB
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
Анотація: The epidemiological studies have shown that antibiotic treatment increases the susceptibility to inflammatory bowel disease development. The disturbance of mucus layer integrity might be one of the possible mechanisms. The aim of the present study was to investigate the effect of antibiotic ceftriaxone treatment on glycoproteins level and its carbohydrate composition in surface mucus layer of rat intestine. The study was done on male Wistar rats (140-160 g). Ceftriaxone (300 mg/kg, i.m.) was administered once a day for 14 days. The surface mucus from terminal ileum and colon were collected on the 15th, 29th and 72nd days of the experiment. Total level of mucus glycoproteins, hexoses, hexosamines, fucose and sialic acids were measured. Ceftriaxone administration did not affect the levels of glycoproteins in rat ileum. In the colon, the levels of glycoprotein were 1.3-fold decreased (Р 0.05) on the 72nd day of the experiment. These changes were accompanied by the 1.2-fold decrease of hexoses (Р 0.05) and 3.1-fold (Р 0.05) decrease of fucose level and 1.5-fold (Р 0.05) increase of the levels of sialic acids in the surface mucus of the rat colon. Thus, ceftriaxone administration induces the long-term changes in the levels of glycoproteins and carbohydrates composition in the rat colon surface mucus. This could potentially explain the susceptibility to inflammatory bowel diseases development
Дод.точки доступу:
Holota, Yu. V.
Olefir, Ya. A.
Dovbynchuk, T. V.
Tolstanova, G. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Cardiac Muscle Remodeling After Therapeutic Hypothermia and Allogeneic Mesenchymal Stromal Cells in a Model of Myocardial Infarction / M. O. Chizh [et al.] // Проблеми кріобіології і кріомедицини = Problems of cryobiology and cryomedicine. - 2020. - Т. 30, № 3. - P284


MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРИОТЕРАПИЯ -- CRYOTHERAPY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Chizh, M. O.
Manchenko, A. O.
Trofimova, A. V.
Belochkina, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Gontar, N. M.
    Changes in markers of collagen metabolism in the blood serum of white rats during the filling of femur defects with implants based on polylactide and tricalcium phosphate with allogeneous mesenchymal stem cells [] = Зміни маркерів метаболізму колагену у сироватці крові білих щурів при заповненні дефектів стегнової кістки імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату із алогенними мезенхімальними стовбуровими клітинами / N. M. Gontar // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 3. - P12-19. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL (использование)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: The use of synthetic materials in combination with osteogenesis stimulators is one of the advanced directions of the development of traumatology. The purpose of the study: based on the analysis of biochemical markers of collagen metabolism in the blood serum of laboratory rats with a femur defect, to evaluate the course of bone remodeling after filling the defect with implants based on polylactide and tricalcium phosphate with simultaneous and delayed administration of allogeneic mesenchymal stem cells (MSCs). On the model of a defect in the metaphysis of the femur in white rats, the indicators of collagen exchange in blood serum were studied: the content of protein-bound, free fractions, the amount of hydroxyproline (HOP), the ratio of the content of protein-bound HOP to free PB/F was calculated. Comparison of the results of different groups was performed using the Student-Fisher method. The difference was considered statistically significant if p0.05. Filling the defect with implants led to a decrease in the content of protein-bound HOP by 16.69 % and 14.34 % on the 15th and 90th days (p0.05), an increase in the content of free HOP by 74.96 %; 67.31 % and 56.74 % (p0.001), the content of the amount of HOP by 25.37 %; 23.66 % and 18.28 % (p0.05), and reduction of PB/F by 52.20 %; 49.90 % and 45.30 % (p0.001) relative to intact on the 15th; 30th and 90th days. Addition of MSCs to the implants at the same time as the installation caused a decrease in the content of free HOP by 63.90 %; 54.63 % and 42.76 % on the 15th; on the 30th and 90th days (p0.001), the total metabolite by 21.87 % and 18.58 % on the 15th and 30th days (p0.05) and a decrease in PB/F by 47, 50 %; 43.20 %; 37.60 % on the 15th; on the 30th and 90th days (p0.001) relative to the intact. Postponing the introduction of MSCs increased the content of free HOP by 40.48 % (p0.001); 20.49 % and 16.58 % (p0.05) with a lower PB/F by 38.20 %; 25.80 % and 23.40 % (p0.05) on the 15th; 30th and 90th days relatively intact. When the defect was filled with implants without MSCs, a moderate inhibition of anabolism and rapid activation of collagen destruction was observed. With the simultaneous use of implants and MSCs, the rate of formation and intense destruction of collagen was observed. When the introduction of MSCs was delayed, a moderate rate of destruction was recorded, which most contributed to collagen metabolism
Використання синтетичних матеріалів сумісно зі стимуляторами остеогенезу є одним із передових напрямків розвитку травматології. Мета дослідження: на основі аналізу біохімічних маркерів метаболізму колагену в сироватці крові лабораторних щурів із дефектом стегнової кістки оцінити перебіг ремоделювання кістки після заповнення дефекту імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату з одночасним та відтермінованим введенням алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). На моделі дефекту у метафізі стегнової кістки у білих щурів досліджено показники обміну колагену у сироватці крові: вміст білково-зв’язаної, вільної фракцій, суми гідроксипроліну (ГОП), розраховано відношення вмісту ГОП білково-зв’язаного до вільного (БЗ/В). Порівняння результатів різних груп виконували за методом Стьюдента-Фішера. Різницю вважали статистично значущою за умови р0,05. Заповнення дефекту імплантатами призводило до зменшення вмісту білково-зв’язаного ГОП на 16,69 % та 14,34 % на 15-у та 90-у добу (p0,05), збільшення вмісту вільного ГОП на 74,96 %; 67,31 % та 56,74 % (p0,001), вмісту суми ГОП на 25,37 %; 23,66 % та 18,28 % (p0,05), і зниженні БЗ/В на 52,20 %; 49,90 % та 45,30 % (p0,001) відносно інтакту на 15-у; 30-у та 90-у доби. Додавання до імплантатів МСК водночас зі встановленням викликало зменшення вмісту вільного ГОП на 63,90 %; 54,63 % та 42,76 % відповідно на 15-у; 30-у та 90-у доби (p0,001), сумарного метаболіту на 21,87 % та 18,58 % на 15-у та 30-у доби (p0,05) та зменшення БЗ/В на 47,50 %; 43,20 %;37,60 % на 15-у; 30-у та 90-у доби (p0,001) відносно інтакту. При відтермінуванні введення МСК вміст вільного ГОП збільшувався на 40,48 % (p0,001); 20,49 % та 16,58 % (p0,05) при меншому БЗ/В на 38,20 %; 25,80 % та 23,40 % (p0,05) на 15-у; 30-у та 90-у доби відносно інтакту. При заповненні дефекту імплантатами без МСК спостерігалося помірне пригнічення анаболізму, бурна активація руйнування колагену. При одночасному використанні імплантатів і МСК спостерігалася незмінність темпу формування та інтенсивне руйнування колагену. При відтермінуванні введення МСК зафіксовано помірний темп руйнування, що найбільш сприяло метаболізму колагену
Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Niyazmetov, T. S.
    Changes in the microscopic organisation of rat adrenal glands under the influence of Vipera berus berus venom [] = Зміни мікроскопічної організації надниркових залоз щурів при дії отрути Vipera berus berus / T. S. Niyazmetov // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 3. - P45-51. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЗМЕИНЫЕ УКУСЫ -- SNAKE BITES
ЯДЫ ЗМЕЙ -- SNAKE VENOMS (анализ, вредные воздействия, токсичность)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (патология)
Анотація: Snakebite envenoming is a common but neglected public health problem worldwide. Annual mortality as a result of snakebites exceeds 138,000. The organs of the endocrine system are among the first to react to the effects of snake and viper toxins. Under these conditions, the adrenal glands are involved in the pathological process and contribute to the formation of the adaptation syndrome, undergoing complex structural changes. The research aims to study the changes in the microscopic organization of the adrenal glands of rats under the influence of Vipera berus berus venom. Experimental studies were carried out on white non-linear male rats. The animals were conditionally divided into a control and an experimental group of 10 individuals. Experimental rats were injected intraperitoneally in a saline solution with a semi-lethal dose (LD50) (1.576 mg/g-1) of Vipera berus berus venom. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only saline solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure to the venom and anaesthetized by decapitation. Adrenal gland samples were taken for microscopic examination. Fixation of the material and preparation of paraffin blocks were carried out according to generally accepted methods. Histological preparations of the adrenal glands were stained with hematoxylin and eosin. Histological preparations were studied using an SEO SСAN light microscope. Under the influence of Vipera berus berus venom in zona glomerulosa of the adrenal cortex, moderately pronounced pathological changes were found, including vacuolization and granularity of the cytoplasm of endocrinocytes, loss of precise contours of nuclei, their hyperchromasia, expansion of lumens of sinusoidal capillaries, accumulation of erythrocytes in them. Under these conditions, zona fasciculata is characterized by significant cell granularity and perinuclear edema. Less pronounced structural organization changes were noted in the zona reticularis of the adrenal cortex. Endocrinocytes of this zone had small sizes, eosinophilic cytoplasm and dark nuclei. In the medulla of the adrenal glands, the cells were large in size and had indistinct contours, the cytoplasm was characterized by basophilic granularity, and the nuclei were light due to the predominance of euchromatin. The most pronounced effect of Vipera berus berus venom was on the zona glomerulosa and zona fasciculata of the adrenal cortex; most of the morphological signs of pathology in which were caused by a violation of protein metabolism in the cells of the parenchymal and stromal elements of this organ
Отруєння внаслідок укусів змій є частою, але занедбаною проблемою охорони здоров’я в усьому світі. Щорічна смертність, як наслідок зміїних укусів, перевищує 138 000. Органи ендокринної системи одними з перших реагують на дію токсинів змій та гадюк. Надниркові залози за даних умов залучаються до патологічного процесу та сприяють формуванню адаптаційного синдрому, зазнаючи, однак, складних структурних перебудов. Метою дослідження є вивчення змін мікроскопічної організації надниркових залоз щурів при дії отрути Vipera berus berus. Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних щурах самцях. Тварин умовно розподіляли на дві групи – контрольну і дослідну по 10 особин в кожній. Дослідним щурам внутрішньоочеревинно вводили напівлетальну дозу (LD50) (1,576 мг/г-1) отрути Vipera berus berus на фізіологічному розчині. Тваринам контрольної групи внутрішньоочеревинно вводили лише фізіологічний розчин. Виводили щурів з експерименту через 24 години після впливу отрути, знеживлюючи шляхом декапітації. Для мікроскопічного дослідження забирали зразки надниркових залоз. Фіксацію матеріалу та виготовлення парафінових блоків проводили за загальноприйнятими методиками. Забарвлення гістологічних препаратів надниркових залоз здійснювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. При впливі отрути Vipera berus berus в клубочковій зоні кори надниркових залоз виявлено помірно виражені патологічні зміни, серед яких вакуолізація та зернистість цитоплазми ендокриноцитів, втрата чітких контурів ядер, їх гіперхромія, розширення просвітів синусоїдних капілярів, скупчення в них еритроцитів. Пучковій зоні за даних умов притаманні значна зернистість клітин та перинуклеарний набряк. У сітчастій зоні кори наднирників відмічали менш виражені зміни структурної організації. Ендокриноцити цієї зони мали невеликі розміри, еозинофільну цитоплазму й темні ядра. В мозковій речовині надниркових залоз клітини були великих розмірів, мали нечіткі контури, цитоплазма характеризувалась базофільною зернистістю, ядра були світлими внаслідок переважання еухроматину. Найбільш виражений вплив отрута Vipera berus berus чинила саме на клубочкову та пучкову зони кори наднирників, більшість з морфологічних ознак патології в яких була спричинена порушенням білкового обміну у клітинах паренхіматозних та стромальних елементів даного органу
Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Savchuk, O. I.
    Characteristics of nervous tissue after modeling of focal cerebral ischemia in rats at different periods of reperfusion. [] = Характеристика нервової тканини при моделюванні фокальної церебральної ішемії у щурів у різні періоди реперфузії / O. I. Savchuk, G. G. Skibo // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - P58-64. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
НЕРВНАЯ ТКАНЬ -- NERVE TISSUE (физиология)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (использование)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: The stroke-causing problems are extremely important in Ukraine. This makes a heavy burden not only on the health care system, but also on the whole society as a whole. That’s why we’ve studied structural and ultrastructural changes of cortical neurons and striatum of the brain and the development of delayed death of nerve cells after the modeling of the middle cerebral artery occlusion (MCAO) and post ischemic period in rats. We’ve analyzed the data at different terms after modeling of MCAO. The purpose of the study was to investigate the changes in the nervous tissue in the modeling of focal cerebral ischemia by monofilament occlusion of MCAO in rats at different periods of reperfusion. The statistical processing of primary digital experimental data was carried out using the software Statistica 6.0. It was confirmed that the 60-minute occlusion of the MCAO is an adequate model of focal ischemic brain damage in rats. Changes of locomotor activity and a tactile sensitivity were determined in rats after occlusion and after reperfusion during the post-period period. It was found that in the experimental group with a reperfusion period of 72 hours, a clear increase of the volume of the ischemic area of the brain, accompanied by significant neurological deficiency, was observed. Reduced research activity of the rats was revealed, which was shown in the decrease of the number of squares they crossed, the number of racks, the increase of acts of grooming and the duration of acts of frizings. Following ischemic brain damage, there was also a disbalance of somato-sensory functions, as evidenced by an increase in the time during which the animal took a test stimulus ("Sticky tape") from both the anterior paws when tested for tactile sensitivity (adhesive removal test). An electron microscopic study of the cortex showed that dark wrinkled neurons and enlightened swollen neurons were observed at 72 hours of post-occlusion period, indicating different ways of death of these cells. Changes in striatum were similar to changes in the cortex, which progressed with an increase in the post-occlusion period. The protocol of the serial evaluation of neurological disorders used after MCAO modeling allowed detecting long-term stable functional disorders in laboratory rats. The obtained data indicate significant changes in the structure of the cortex and striatum in the post-ischemic period and the progressive nature of these changes
Проблеми, які спричиняє інсульт, є надзвичайно актуальними в Україні, тому нами були вивчені структурні та ультраструктурні зміни нейронів кори та стріатума головного мозку при моделюванні порушення кровопостачання в різні строки оклюзії середньої мозкової артерії (ОСМА) та постішемічного періоду у щурів. Мета дослідження - аналіз змін нервової тканини при моделюванні фокальної церебральної ішемії шляхом монофіламентної оклюзії СМА у щурів у різні періоди реперфузії та зміни поведінкових реакцій. Статистичну обробку первинних цифрових експериментальних даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.0. Підтверджено, що 60-хвилинна ОСМА є адекватною моделлю фокального ішемічного пошкодження головного мозку щурів. Використовуючи поведінкові тести, виявлено зміни локомоторної активності та тактильної чутливості у щурів після оклюзії та після реперфузії протягом постішемічного періоду. Виявлено, що в дослідній групі з періодом реперфузії 72 години спостерігається чітке збільшення об’єму ішемізованої ділянки мозку, що супроводжується значним неврологічним дефіцитом. Виявлено зниження дослідницької активності щурів, що проявлялось в зменшенні кількості квадратів, які вони перетинали, кількості стійок, збільшенні актів грумінгу та тривалості актів фризінгу. Після ішемічного ушкодження мозку спостерігалось також порушення сомато-сенсорних функцій, про що свідчило збільшення часу, протягом якого тварина знімала тестовий стимул ("липучку") з обох передніх лап при тестуванні на тактильну чутливість (adhesive removal test). Електронно-мікроскопічне дослідження кори показало, що на 72 годину постоклюзійного періоду спостерігалися як темні зморщені нейрони, так і просвітлені набухлі, що свідчило про різні шляхи загибелі цих клітин. Зміни в стріатумі були аналогічними змінам в корі, які прогресували зі збільшенням постоклюзійного періоду. Запропонований нами протокол серійної оцінки неврологічних порушень при моделюванні ОСМА дозволив виявити довготривалі стійкі функціональні порушення у лабораторних щурів. Отримані дані свідчать про суттєві зміни структури кори та стріатума в постішемічному періоді і про прогресуючий характер цих змін. Ключові слова: ішемічний інсульт, фокальна церебральна ішемія, монофіламентна оклюзія
Дод.точки доступу:
Skibo, G. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


   
    Comparative analysis of the effects of various detoxification solutions on the structure of the kidneys in experimental burn disease in rats [] = Порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів на структуру нирок при експериментальній опіковій хворобі у щурів / V. G. Cherkasov [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 16-27. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения, ультраструктура)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы, тенденции)
МИТОХОНДРИЙ ДЕГРАДАЦИЯ -- MITOCHONDRIAL DEGRADATION
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The use of existing infusion solutions, as well as the development, scientific substantiation and implementation of the latest nephroprotective detoxification solutions, remain an urgent problem for combustiologists. The aim of this work is to compare the effects of various detoxification solutions (0.9 % NaCl solution and complex colloid-hyperosmolar solutions – lactoprotein with sorbitol and the newly developed HAES-LX-5 % solution) on the kidney structure in experimental burn disease in rats. The experimental rats were divided into seven groups (fifteen animals each): the first group was intact rats; the second, third and fourth groups were rats without reproduction of experimental burn disease, which had a separate intravenous infusion of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5 % at a dose of 10 ml/kg; the fifth, sixth and seventh groups were rats with experimental burn disease (by causing burn injury of the skin with an area of 21-23 % of the body surface), which under the same scheme had an intravenous infusion of the investigated solutions. All studies and the removal of rats from the experiment were performed under deep thiopental intraperitoneal anesthesia. Histological preparations of the renal cortex of the rat were stained with hematoxylin-eosin and examined on an Olympus BX51 microscope. Using ultramicrotome LKB-3 (Sweden) obtained semi-thin sections which were stained with toluidine blue and methylene blue – Azur II; and ultrathin sections were counterstained with uranyl acetate and lead citrate according to Reynolds and examined using a PEM-125K electron microscope. Morphometric measurements (estimation of the area of the vascular glomeruli, the area of the urinary lumen of the capsule of the renal corpuscles; the area of the renal tubules of the nephrons and the area of their lumens, the area of the renal corpuscles, the area of cytoplasm and nuclei of epithelial cells of tubules, and also their nuclear-cytoplasmic ratio) was carried out using the VideoTest-5.0, KAARA Image Base and Microsoft Excel on a personal computer. Statistical analysis of the obtained quantitative indicators was performed using the ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Functionally different cells of nephrons have been found to die by necrosis, apoptosis and anoikis when infused with detoxification solutions during the development of burn disease; in epithelial cells of nephron tubules, mitophagy and mitoptosis occur. Mitoptosis in epithelial cells of rat tubules of nephrons with experimental burn skin injury is carried out in two ways related to: 1) destruction of the outer mitochondrial membrane; 2) preservation of the outer mitochondrial membrane and involvement of autophagic (mitophagic) mechanisms to release the cell from degraded mitochondrial material. In the first case, the mitochondria first condense, after which its matrix swells and the fragmentation of the cristae occurs due to the destruction of the junction of the cristae. Finally, the outer mitochondrial membrane breaks and the remnants of the cristae (in the form of vesicles) go into the cytoplasm. In the second case, the mitochondria condense, vesicular fragmentation of the cristae occurs, but the rupture of the outer mitochondrial membrane does not occur and the mitochondria are absorbed by the autophagosome (or transformed into the autophagosome). Next is the merger of autophagosomes with lysosomes and the formation of autophagolysosomes, which, under the conditions of effective digestion of the contents, are transformed into vacuoles. The latter are emptied by exocytosis and ensure the release of cells from degraded material. Only lactoprotein with sorbitol has a membrane-plastic effect on the strengthening (enhancement of structuring) of the mitochondrial membrane in part of the mitochondria of epithelial cells of nephron tubules, which is ultrastructurally manifested by an increase in the electron density and thickness of all components of the mitochondria. The maximum membrane effect of lactoprotein with sorbitol against mitochondria manifests itself fourteen days after the experimental burn skin injury and gradually (after twenty-one and thirty days) disappears, which is correlated with an improvement in the overall clinical condition and an improvement in the structural changes in the kidney of animals with burn disease. There is every reason to believe that increased structuration of mitochondria is a preventer of the spread of mitoptosis and mitophagy, the excess of which can lead to cell death
Застосування існуючих інфузійних розчинів, а також розробка, наукове обґрунтування і впровадження новітніх нефропротекторних дезінтоксикаційних розчинів залишається актуальною проблемою для комбустіологів. Метою роботи є порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів (0,9 % розчину NaCl та комплексних колоїдно-гіперосмолярних розчинів – лактопротеїну із сорбітолом та нещодавно розробленого розчину HAES-LX-5 %) на структуру нирок при експериментальній опікові хворобі у щурів. Піддослідні щури були розподілені на сім груп (по 15 тварин у кожній): перша група – інтактні щури; друга, третя й четверта групи – щури без відтворення експериментальної опікової хвороби, котрим було здійснено окремо внутрішньовенну інфузію 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну із сорбітолом та HAES-LX-5 % у дозі 10 мл/кг; п’ята, шоста та сьома групи – щури з експериментальною опіковою хворобою (шляхом нанесення опікової травми шкіри площею 21-23 % поверхні тіла), яким за аналогічною схемою було здійснено внутрішньовенну інфузію досліджуваних розчинів. Усі дослідження і виведення щурів із експерименту проводили під глибоким тіопенталовим внутрішньочеревним наркозом. Гістологічні препарати кіркової речовини нирок щурів забарвлювали гематоксиліном-еозином і вивчали на мікроскопі Olympus BX51. Одержані за допомогою ультрамікротому LKB-3 (Швеція) напівтонкі зрізи забарвлювали толуїдиновим синім та метиленовим синім – азур II; а ультратонкі зрізи – контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом і вивчали за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Морфометричні вимірювання (оцінка площі судинних клубочків, площі сечового просвіту капсули ниркових тілець; площі ниркових канальців нефронів та площі їхніх просвітів, площі ниркових тілець, площі цитоплазми та ядер епітеліальних клітин канальців, а також їх ядерно-цитоплазматичне співвідношення) здійснювали за допомогою програм ВидеоТест-5.0, КААРА Image Base та Microsoft Excel на персональному комп’ютері. Статистичний аналіз отриманих кількісних показників виконаний з використанням статистичного пакету ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Встановлено, що функціонально різні клітини нефронів за умов інфузїі дезінтоксикаційних розчинів при розвитку опікової хвороби гинуть шляхом некрозу, апоптозу та аноікісу; в епітеліальних клітинах канальців нефронів відбуваються мітофагія та мітоптоз. Мітоптоз в епітеліальних клітинах канальців нефронів щурів з експериментальною опіковою травмою шкіри здійснюється двома шляхами що пов’язані з: 1) руйнацією зовнішньої мітохондріальної мембрани; 2) збереженням зовнішньої мітохондріальної мембрани та залученням аутофагійних (мітофагійних) механізмів для звільнення клітини від деградованого мітохондріального матеріала. У першому випадку мітохондрія спочатку конденсується, після чого відбувається набухання її матриксу і фрагментація крист за рахунок руйнації з’єднань крист. Нарешті, зовнішня мітохондріальна мембрана розривається і залишки крист (у вигляді везикул) виходять у цитоплазму. У другому випадку мітохондрія конденсується, відбувається везикулярна фрагментація крист, але розриву зовнішньої мітохондріальної мембрани не відбувається і мітохондрія поглинається аутофагосомою (або перетворюється на аутофагосому). Далі відбувається злиття аутофагосом з лізосомами і утворення аутофаголізосом, які, за умов ефективного перетравлення вмісту, трансформуються у вакуолі. Останні випорожнюються шляхом екзоцитозу і забезпечують вивільнення клітини від деградованого матеріалу. Притаманна тільки лактопротеїну з сорбітолом мембранопластична дія щодо укріплення (посилення структуралізації) мітохондріальної оболонки у частини мітохондрій епітеліальних клітин канальців нефронів ультраструктурно проявляється підвищенням електронної щільності та товщини усіх складових мітохондріальної оболонки. Максимально зазначений мембранопластичний ефект дії лактопротеїну із сорбітолом щодо мітохондрій проявляється через 14 діб після експериментальної опікової травми шкіри і поступово (через 21 та через 30 діб) зникає, що корелює з поліпшенням загального клінічного стану і покращенням показників структурних змін нирок тварин з опіковою хворобою. Є усі підстави вважати, що посилення структуралізації мітохондрій є запобіжником поширення мітоптозу та мітофагії, надлишковий характер яких може призвести до клітинної загибелі
Дод.точки доступу:
Cherkasov, V. G.
Lachtadyr, T. V.
Fedoniuk, L. Ya.
Shypitsyna, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Podolyuk, M. V.
    Comparative anatomy of the uterine tube of human and laboratory white rat females [] = Порівняльна анатомія маткової труби людини та самки лабораторного білого щура / M. V. Podolyuk // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 4. - P47-52. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология)
Анотація: The world literature has accumulated a considerable amount of data to characterize the main components of the female genital system, functional relationships between them, as well as the links between this system and other systems of the organism. The relevance of the study is also due to the fact that in the structure of female infertility 6070% is occupied by a tubo-peritoneal factor. The problems associated with this pathology have been studied for more than half a century. Until now, information about the microanatomy of the fallopian tube of a human and, especially, of the female white laboratory rat is contradictory. The aim of the study was to conduct a comparative analysis of the structural organization of the uterine tube of a human and female laboratory white rat. The article and analyzes the data of research conducted on 10 sexually mature white rats in females of reproductive age. The method of preparation was used, for the study of macroanatomy of the uterine tube of females, and also standard histological methods (cuts of the wall of the fallopian tube in the thickness of 5-7 microns, stained with hematoxylin and eosin). The external structure of the fallopian tube of the female rat and man has some differences. Unlike humans, the fallopian tube of a white laboratory rat has the appearance of a thin and short tubule, spirally twisted into a compact lump. In the fallopian tube of the female white rat, it is advisable to distinguish 2 parts: the funnel and the fallopian part. The uterine part connects to the uterine horn cavity of the uterine opening of the fallopian tube, and the fallopian tube opens into the cavity of the peritoneum to the surface of the ovary by the abdominal opening of the fallopian tube. Around the funnel of the fallopian tube, its mucous membrane is gathered in folds - the fringe of the fallopian tube and the ovarian fringe (in humans - one ovarian fringe), which are attached to the ovary. The diameter of the fallopian tube of the female white rat decreases in the direction from the funnel to the uterine part. In particular, in the area of the funnel, the diameter of the fallopian tube is 0.90±0.10 mm, and the diameter of the fallopian part is 0.70±0.09 mm. The uterine tube of a laboratory white rat, like a human, has a mesentery of the fallopian tube. Both in human and in female white rat, the wall of the fallopian tube consists of three layers: the inner lining is mucous, the middle lining is muscular, the outer lining is serous. It was established that the female uterine tube of a white rat in its macroscopic structure differs from the uterine tube of a person. The microscopic structure of human and the white rat female uterine tube is rather similar and, therefore, may serve as an object of the experimental modeling of certain pathological conditions of the reproductive system
У світовій літературі накопичено значний обсяг даних для характеристики основних компонентів жіночої статевої системи, функціональних взаємозв’язків між ними, а також зв’язків між цією системою та іншими системами організму. Актуальність дослідження зумовлена також тим, що в структурі жіночого безпліддя 60-70% займає трубно-перитонеальний фактор. Проблеми, пов’язані з цією патологією, вивчають понад півстоліття. На сьогоднішній день дані про мікроанатомію маткової труби людини, а, тим паче, самки білого щура є суперечливими. Метою дослідження було провести порівняльний аналіз структурної організації маткової труби людини і самки лабораторного білого щура. Дослідження проводили на 10 статевозрілих білих щурах самках репродуктивного віку. Застосовано метод препарування (для дослідження макроанатомії маткової труби самки білого щура) та стандартні гістологічні методи (зрізи стінки маткової труби товщиною 5-7 мкм, забарвлені гематоксиліном та еозином). Зовнішня будова маткової труби самки щура і людини має деякі відмінності. На відміну від людини, маткова труба лабораторного білого щура має вигляд тонкої і короткої трубочки, скрученої спірально у компактний клубочок. У матковій трубі самки білого щура доцільно розрізняти 2 частини: лійку і маткову частину. Маткова частина з’єднується з порожниною рогу матки матковим отвором маткової труби, а лійка маткової труби відкривається в порожнину очеревини до поверхні яєчника черевним отвором маткової труби. Навколо лійки маткової труби її слизова оболонка зібрана в складки – торочки маткової труби та яєчникові торочки (у людини – одна яєчникова торочка), які кріпляться до яєчника. При цьому діаметр маткової труби самки білого щура зменшується в напрямку від лійки до маткової частини. Зокрема, в ділянці лійки діаметр маткової труби становить 0,90±0,10 мм, а діаметр маткової частини – 0,70±0,09 мм. Маткова труба лабораторного білого щура, як і людини, має брижу маткової труби. Як у людини, так і в самки білого щура стінка маткової труби складається з трьох шарів: внутрішня оболонка – слизова, середня оболонка – м’язова, зовнішня оболонка – серозна. Таким чином, маткова труба самки білого щура за своєю макроскопічною будовою відрізняється від маткової труби людини. Мікроскопічна будова маткової труби людини і самки білого щура досить подібні, що дозволяє використовувати її як об’єкт при експериментальному моделюванні певних патологічних станів репродуктивної системи
Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Volkovа, N. A.
    Comparative study of the effect of bFGF and plasma rich in growth factors on cryopreserved mulipotent mesenhymal stromal cells from bone marrow and tendon of rats [Text] / N. A. Volkovа, M. S. Yukhta, A. N. Goltsev // Клітинна та органна трансплантологія. - 2017. - Том 5, N 2. - P170-175. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ФИБРОБЛАСТОВ ФАКТОРЫ РОСТА -- FIBROBLAST GROWTH FACTORS (анализ)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS (ультраструктура)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS
СУХОЖИЛИЯ -- TENDONS (ультраструктура)
ПЛАЗМА -- PLASMA
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: The purpose of study was to investigate in vitro effects of growth factors, known as cell proliferation stimulants, to determine the most suitable agent for enhancing the proliferation and migration activity of cryopreserved multipotent mesenchymal stromal cells (MMSCs) derived from bone marrow and tendon tissue
Materials and methods. MMSCs were obtained from bone marrow and tendon tissues of rats. Cryopreservation was carried out under the protection of 10 % DMSO with the addition of 20 % fetal bovine serum at a cooling rate of 1°C/min to -80°C and subsequent freeze in liquid nitrogen. During the cultivation of the cryopreserved MMSCs, basis fibroblast growth factor (bFGF) and plasma rich in growth factors were used. The ability to proliferation (MTT assay), migration (in vitro scratch assay), and the synthesis of collagen type I (immunocytochemical study of collagen type I expression) were evaluated.
Results. The use of plasma rich in growth factors contributes to increasing the ability of cryopreserved MMSCs from bone marrow to proliferate and migrate, associated with decreasing in the relative number of cells that express collagen type I. Cultures of cryopreserved MMSCs from the tendon tissue exhibit greater sensitivity to the bFGF compared to the plasma rich in growth factors that have a manifestation in the increasing of cell proliferation and migration ability
Conclusions. bFGF and plasma rich in growth factors can be used as stimulants for stromal cell cultures
Дод.точки доступу:
Yukhta, M. S.
Goltsev, A. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


   
    Correlational relationships of intestinal wall parameters after barotraum [] = Кореляційні взаємовідносини параметрів кишечної стінки після ударно-хвильового впливу / V. V. Kosharniy [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 1. - P61-66. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (анатомия и гистология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Explosions are physical phenomena that lead to a sudden release of energy; they can be chemical, nuclear or mechanical. This process results in an almost instantaneous increase in pressure above atmospheric pressure. Damage to the abdominal organs after the action of explosion factors (shock blast wave, striking elements of the explosive device, secondary shells, chemical and thermal factors) is a fairly common clinical situation. The small and large intestines are the most vulnerable to the impact of a shock blast among the abdominal organs. The aim of the study was a study of the distant consequences of the influence of barotrauma on the morphometric parameters of the intestines of white rats and their correlations. The studies were performed on 20 white outbred sexually mature rats weighing 180-200 g. The wall of the small intestine was stained with hematoxylin and eosin according to the generally accepted method. The thickness of the entire intestinal wall, mucous, muscular and serous membranes, the length and width of the villi, the depth and width of the crypts were determined. Statistical processing of morphometry results was performed using the Statistica 10.0 program. Analysis of histopathological changes in the wall of the small intestine by light microscopy on the seventh day after the impact of the shock air wave on the anterior abdominal wall showed a significant thickening of the mucous membrane, submucosa, muscle membrane compared with the control group of animals. Thickening of the intestinal wall layers occurred due to intercellular edema and edema of stromal elements. At the time of the study, an inflammatory reaction with predominantly neutrophilic infiltration was present in all mucosal, submucosal, and muscular membranes. From the vascular bed in the vessels of the mucous and submucosal membranes, circulatory disorders occurred in the form of plethora and stasis in the vessels of various diameters and affiliations. Thickening of the layers of the intestinal wall occurred due to intercellular edema, swelling of stromal elements. The analysis of the morphometric parameters of the wall of the small intestine showed that in experimental rats after barotrauma simulation, quantitative changes occur at both the cellular and tissue levels, which correlate with the observation period. The muscular shell is subject to more pronounced changes under the action of a shock wave, which is confirmed by morphometric studies and correlation analysis. When conducting a correlation analysis, it was established that all indicators had strong positive relationships with each other, except for the parameter of the thickness of the muscle layer. Changes in the average thickness of the mesenteric layer had a moderate relationship with all parameters except crypt width and mucosal thickness
Вибухи – це фізичні явища, котрі призводять до раптового викиду енергії; вони можуть бути хімічними, ядерними чи механічними. Внаслідок вибуху майже миттєво підвищується тиск, що вищий за атмосферний. Ушкодження органів черевної порожнини після дії факторів вибуху (ударна вибухова хвиля, вражаючі елементи вибухового пристрою, вторинні снаряди, хімічні та термічні фактори) – це достатньо розповсюджена клінічна ситуація. Найбільш вразливими при дії ударної вибухової хвилі серед органів черевної порожнини є тонкий та товстий кишечник. Метою дослідження було вивчення віддалених наслідків впливу баротравми на морфометричні показники кишечнику білих щурів та їх кореляційні взаємозв’язки. Дослідження виконані на 20 білих безпородних статевозрілих щурах вагою 180-200 г. Забарвлення стінки тонкого кишечнику проводили гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою. Визначали товщину всієї кишкової стінки, слизової, м’язової та серозної оболонок, довжину та ширину ворсинок, глибину та ширину крипт. Статистичну обробку результатів морфометрії проводили за допомогою програми Statistica 10.0. Аналіз гістопатологічних змін в стінці тонкого кишківника шляхом світлової мікроскопії на сьому добу після впливу ударної повітряної хвилі на передню черевну стінку показав достовірне потовщення слизової, підслизової та м’язової оболонок порівняно з контрольною групою тварин. Потовщення шарів стінки кишечника відбувалося за рахунок міжклітинного набряку й набряку стромальних елементів. Впродовж всіх термінів експерименту в слизовій, підслизовій та м’язовій оболонках у всіх досліджуваних препаратах наявною була запальна реакція з переважно нейтрофільною інфільтрацією. В судинах різного діаметра, що належать до слизової та підслизової оболонок виявлено повнокров’я та стази. Аналіз морфометричних показників стінки тонкого кишечника показав, що у піддослідних щурів після моделювання баротравми відбуваються кількісні зміни як на клітинному, так і тканинному рівнях, котрі корелюють з термінами спостереження. М’язова оболонка підлягає більш вираженим змінам при дії ударної хвилі, що підтверджено морфометричними дослідженнями та кореляційним аналізом. Зміни середньої товщини м’язового шару мали середній зв’язок з усіма показниками, окрім ширини крипт та товщини слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Kosharniy, V. V.
Abdul-Ogli, L. V.
Kozlov, S. V.
Rutgaizer, V. G.
Rutgaizer, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Curcuma longa aqueous extract prevents myocardial injury in hypercholesterolaemic albino rat [Текст] = Водний екстракт Curcuma longa запобігає змінам біохімічних маркерів серцевих ушкоджень у щурів-альбіносів Із гіперхолестеринемією / I. B. Ekeigwe [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 4. - С. 50-57. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КУРКУМА -- CURCUMA (ультраструктура, химия)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЭТНОФАРМАКОЛОГИЯ -- ETHNOPHARMACOLOGY (методы, тенденции)
Анотація: Coronary atherosclerosis is known to be associated with cardiomyopathy in patients worldwide. Present­ly there is a high prevalence of cardiovascular risk across the globe and the cost of heart disease treating is very high. Therefore, prevention of heart diseases has become the better or easier option. The aim of the present study was to evaluate the cardioprotective effects of Curcuma longa aqueous extract (AECL) in hypercholesterolaemic rats. To achieve this 40 rats were randomly devided into four groups with 10 rats per group. Rats from the group I (normal control) received no treatment. High cholesterol diet (2 g/kg, oral) and high dose of anti-thyroid hormone drug carbimazole (60 mg/kg, oral) were administered once daily for 8 weeks to induce hypercholesterolaemia in rats of II-IV groups. Group II served as toxic (negative) control and group III (positive control) was treated with a standard lipid-lowering drug atorvastatin (20 mg/kg, oral). Group IV received AECL (200 mg/kg) once daily for 8 weeks. For lipid profile analysis the total cholesterol, high density lipoprotein cholesterol, triglycerides levels were estimated and creatine kinase, lactate dehydrogenase and aspartate transminase activities as cardiac biomarkers were assayed in blood serum using standard methods. The histopathological analysis of the heart tissue was carried out. It was shown that AECL significantly reduced hyperlipidaemia, stabilized cardiac biochemical markers and protected the cardiac muscle fibers from injury. The results of the present study suggest that the Curcuma longa extract has cardioprotective potential, and can be used to prevent hypercholesterolaemia-induced myocardial injury.
Коронарний атеросклероз асоціюється з кардіоміопатією в пацієнтів у всьому світі. Рівень серцево-судинних ризиків дуже високий в усьому світі, а лікування серцевих захворювань стає величезним фінансовим тягарем, тому профілактика серцевих захворювань є кращою та ефективною опцією. Метою дослідження було оцінити кардіопротекторну дію водного екстрак­ту Curcuma longa (AECL) в щурів із гіперхолестеринемією. В експерименті використовували 40 щурів, випадковим чином розділених на чотири групи (I, II, III, IV) – по 10 щурів в кожній групі. Група I (нормальний контроль) не отримувала ніякого лікування. Групи II-IV отримували діє­ту з високим вмістом холестеролу (2000 мг/кг, перорально) і високу дозу карбімазолу (60 мг/кг, перорально) один раз на день протягом 8 тижнів для індукції гіперхолестеринемії. Група II служила токсичним (негативним) контролем. Група III (позитивний контроль) отримувала лікування аторвастатином (20 мг/кг, перорально). Група IV (група лікування) отримувала AECL (200 мг/кг) один раз на день протягом 8 тижнів. Біохімічний аналіз проводили стандартними методами. Визначали такі біохімічні показники: параметри ліпідного профілю (загальний холестерол, холестерол ліпопротеїнів високої щільності, тригліцероли) і біомаркери серця (активність креатинкінази, лактатдегідрогенази і аспартат трансамінази). Серця було використано для гістопатологічних досліджень. Показано, що AECL сприяє гіполіпідемії, стабілізує біохімічні маркери серця (P 0,05 або P 0,01); захищає волокна серцевих м’язів від ушкоджень. Одержані результати дозволяють припустити, що екстракт Curcuma longa має кардіопротекторний потенціал і може бути використаний для запобігання ушкодження міокарда, спричиненого гіперхолестеринемією
Дод.точки доступу:
Ekeigwe, I. B.
Ikegwuonu, I. C.
Uchendu, I. K.
Uchenna, C. A.
Okongwu, U. C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Disorders of carbohydrate metabolism in experimental brain injury [Text] / S. V. Ziablitsev [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2016. - Т. 62, № 4. - P18-22


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (метаболизм)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (физиология)
ИНСУЛИН-СЕКРЕТИРУЮЩИЕ КЛЕТКИ -- INSULIN-SECRETING CELLS (метаболизм)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (метаболизм)
ИНСУЛИН -- INSULIN (метаболизм)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: In experimental heavy closed brain injury (mortality in five days - 86%) it is shown that from the first hours the violations of carbohydrate metabolism in the form of triad were formed: the marked hyperglycemia (3.3-3.6 times), hyperinsulinemia (2.4-3.2 times) and insulin resistance (HOMA-indexes increased to 8.0-11.7 times). These changes were caused by a decrease in tissue sensitivity to insulin and were accompanied by decrease in functional activity of the pancreatic ?-cells. In total it is possible to consider these changes as a pentad of the typical disorders of carbohydrate metabolism at brain injury.
Дод.точки доступу:
Ziablitsev, S. V.
Pishchnlina, S. V.
Kolesnikova, S. V.
Boris, R. N.
Yuzkiv, Ya. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)