Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мозга головного инфаркт<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-76

Sodomora, O. O.
Morphometric assessment of the effects of monosodium glutamate on the carotid sinus wall: an experimental study [] = Морфометрична характеристика стінки сонної пазухи за умов впливу глутамату натрію в експрименті / O. O. Sodomora // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 1. - P40-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, вредные воздействия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (этиология)
Кл.слова (ненормовані):
адвенция -- интима -- сонная артерия
Анотація: Thermal burns are one of the most traumatic and physically exhausting injuries. Among the many factors that are decisive for a burn injury, the relationship between the temperature of the damaging agent and the duration of exposure is important. The term of exposure and high temperature determine the depth of the lesion. During burns, hypoxic, hemodynamic and metabolic disorders occur, which lead to changes in the structures and functions of internal organs. There are various ways of developing the respiratory system disorders after a burn injury to the skin: direct thermal damage to the respiratory tract, damage to the lungs by toxins of endogenous origin. After thermal exposure, there is a reorganization of the airiness of the lung tissue, its increase and combination with the phenomena of bronchospasm. A complex of morphological changes develops in the lungs, which includes degenerative changes in the walls of blood vessels and their permeability, a violation of the typical structure of the alveoli, the appearance of foci of distelectases and atelectasis, signs of inflammatory reactions, as well as the detection of areas of clusters of alveolar macrophages in places of hemorrhages. The aim of our study was to establish changes in the morphometric parameters of the lungs during experimental thermal injury to the skin. The results of the morphometric analysis showed that in the early stages (1st, 7th days) after experimental thermal injury to the skin, there is a reorganization of the structural components of the lungs with signs of an adaptive and compensatory nature, as well as destructive changes. It was established that the average values of the area of bronchi, lymphoid tissue statistically significantly increased from the indicators of the intact group animals, while the percentage of unchanged lung tissue significantly decreased in the respiratory portion. It was found that in the late stages of the experiment (14th, 21st days), inflammatory and sclerotic changes in the components of the respiratory portion occurred, which were manifested by a significant increase in the average values of dys- and atelectasis and the relative areas of emphysematously changed lung tissue relative to the indicators of the intact group. The values of the relative fractions of unchanged lung tissue were significantly reduced, which indicated deep degenerative-destructive changes in the organ
Значення мозкового інсульту важко переоцінити: з року в рік він залишається одним із лідерів в структурі смертності. Екстракраніальна патологія сонних артерій, зокрема ділянки сонної пазухи, є однією з провідних причин мозкового інсульту. З огляду на роль аліментарних чинників в розвитку атеросклерозу сонних артерій, особливий інтерес становить вивчення впливу поширених харчових добавок на структурну організацію сонної пазухи. Глутамат натрію – одна із найпоширеніших харчових добавок, яка вважається безпечною і часто застосовується в харчовій промисловості. Однак сучасні наукові дослідження вказують на можливий несприятливий вплив глутамату натрію на структуру і функції органів і тканин живого організму. Метою дослідження було проаналізувати якісні і кількісні параметри структурної організації ділянки сонної пазухи білих лабораторних щурів-самців в нормі, під впливом глутамату натрію в експерименті, а також при його відміні. Досліджено ділянку сонної пазухи і виконано морфометричний аналіз її стінки у 30 лабораторних білих щурів самців, котрі впродовж 4 або 8 тижнів отримували глутамат натрію перорально в дозі 10 мг/кг/добу з подальшою його відміною, що тривала 2 тижні, морфологічним і морфометричним методами на макро- та мікроструктурному рівнях через 4, 8 і 10 тижнів експерименту. Отримані дані порівняні з результатами морфологічного і морфометричного дослідження аналогічної ділянки у 9 тварин контрольної групи. Для оцінки морфометричних показників проаналізовано наступні параметри: товщина інтими стінки сонної пазухи, товщина медії стінки сонної пазухи, товщина адвентиції стінки соннної пазухи, діаметр судин мікроциркуляторного русла (vasa vasorum), розташованих в адвентиції сонної пазухи. Підсумовуючи результати морфометричного аналізу, слід зазначити, що протягом 8 тижнів експерименту в дослідній групі збільшувалась товщина всіх шарів судинної стінки, особливо інтими і адвентиції, зменшувався діаметр артеріол і збільшувався діаметр венул і капілярів гемомікроциркуляторного русла. Через 2 тижні після відміни глутамату натрію товщина адвентиції та інтими продовжувала зростати, однак товщина медії дещо зменшилася, імовірно за рахунок фіброзно-дистрофічних змін. Тенденція до звуження просвіту артеріол і розширення просвіту венул і капілярів зберігалася і через 2 тижні після відміни глутамату. Таким чином, глутамат натрію при систематичному пероральному вживанні може призводити до порушення структурної організації стінки сонної пазухи, зокрема до проліферації ендотелію, фіброзно-дистрофічних змін медії, потовщення адвентиції та пошкодження судин мікроциркуляторного русла, які продовжують наростати навіть після його відміни
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prokopiv, M. M.
Classification of pontine infarctions [Text] / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - P7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: A pontine stroke is challenging to diagnose because of the complexity of presenting symptoms, clinical evaluation, diagnostic testing, and management strategy. Little is published about the classification of pontine stroke. We aimed to provide a narrative review of the classification of pontine stroke. Materials and methods. A comprehensive electronic literature search was performed on Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciELO, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC databases, and databases of government scientific libraries of Ukraine, European Union, United Kingdom, and the USA. It was done to identify scientific publications that discussed the classification of pontine stroke. Results. A narrative review of the classification of pontine stroke is presented and discussed. Conclusions. We provided a comprehensive narrative review of the classification of pontine stroke
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prokopiv, M. M.
Features of lacunar pontine stroke: results of a prospective hospital-based cohort study [Текст] = Особливості лакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ ЛАКУНАРНЫЙ -- STROKE, LACUNAR (диагностика)
ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY (диагностика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование)
Анотація: Little to no new data are published on the prospective hospital-based cohort studies that report and analyze clinical and imaging features of lacunar pontine infarction. This study aims to determine clinical and imaging features of lacunar pontine infarction at an early stage in a prospective hospital-based cohort study. Materials and methods. We prospectively recruited 120 patients with acute MRI-positive posterior circulation stroke who were admitted to the Neurological Center of the University Hospital. Patients with pontine stroke were enrolled in the study within 6 hours from the onset of stroke symptoms. Comprehensive neurological, clinical, laboratory, ultrasound, and imaging examinations were performed for all participants. Results. Out of 120 adult patients aged 28 to 89 years, 15 (12.5 %) were diagnosed with lacunar pontine infarction and formed a study group. We provided a comprehensive clinical, neurological, laboratory, and instrumental analysis of lacunar pontine infarction. Conclusions. Specific clinical and imaging features of lacunar pontine infarction were determined, analyzed, and described
Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Востротін, О. В.
Складнощі нейропсихологічної діагностики синдрому неглекту в рамках менеджменту пацієнтів з ішемічним інсультом [Текст] / О. В. Востротін, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, патофизиология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті розглядається актуальна проблема неврології, нейробіології і когнітивної психології — питання патогенетичних механізмів виникнення та розвитку одностороннього неглекту після інфаркту мозку. Проаналізовано наукову літературу щодо нейропсихологічних ознак синдрому гемінеглекту, його причин, особливостей, проявів і методів реабілітації. Показано роль законів нейроестетики у сприйнятті і відтворенні інформації про довкілля в мозку. Наведені нові дані про особливості впливу законів нейроестетики на процес формування одностороннього неглекту. Підкреслюється, що принципи нейроестетики при окиснювальному стресі після судинної катастрофи мозку створюють умови для розвитку патологічного кола, проявом якого є відсутність уваги та втрата здатності реагувати на подразники в одній половині поля зору. Визначено, що точна нейроанатомія одностороннього неглекту є складною і залишається предметом майбутніх досліджень для подальшої когнітивної реабілітації пацієнтів після інфаркту мозку
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Войтюк, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волошанська, О. О.
Патоморфологічні прояви судинного ремоделювання в перифокальних ділянках ішемічних інфарктів мозку [Текст] / О. О. Волошанська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (терапия)
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
Анотація: Гострі порушення мозкового кровообігу залишаються однією з провідних причин смерті хворих у всьому світі. Відновлення тканин після інсульту прямо пов’язане з активною реваскуляризацією, яка посилюється в навколоінфарктній ділянці. Новостворені судини сприяють відновленню клітинного метаболізму в нейронах, які виживають. Процеси ремоделювання судинної мережі після інсульту в останні роки знаходяться в центрі багатьох клінічних і морфологічних досліджень. Мета роботи – встановити патоморфологічні особливості процесів ангіогенезу та васкулогенезу в перифокальних ділянках ішемічних інфарктів мозку. Матеріал і методи. У роботі вивчено головний мозок 29 померлих хворих з інфарктами півкуль з різними термінами захворювання: до 3 діб (n=5), 6 діб (n=5), 9-12 (n=10), 30 (n=5), 45 діб (n=4). Об’єктом дослідження слугували перифокальні ділянки інфаркту мозку, а також зони поза межами ішемічних уражень. Дослідження проводили з використанням гістологічних, морфометричних та статистичних методик. Результати. Проведені дослідження показали, що в перифокальних ділянках інфаркту мозку впродовж трьох діб з початку захворювання морфофункціональний стан мікроциркуляторного русла характеризувався циркуляторними і гемокоагуляційними розладами. Поряд із деструктивними змінами судин розгортаються процеси, які спрямовані на покращення кровообігу ішемізованих ділянок мозку. Посилюється колатеральний кровотік, відзначається дилатація піальних судин зі зниженням індексу Керногана. На шосту добу активуються процеси ангіогенезу і васкулогенезу, які посилюються в подальших термінах захворювання. У віддалені терміни знижується ефективність колатерального кровотоку в піальних судинах, спостерігається редукція капілярної мережі, відзначається перекалібрування просвіту великих артерій. Висновки. У ранні терміни мозкового інсульту (до трьох діб), посилення кровообігу в ішемізованих ділянках мозку відбувається за рахунок посилення колатерального кровотоку. З шостої доби посилюються процеси ангіогенезу у вигляді брунькування капілярів і процеси васкулогенезу. В артеріолах відбуваються процеси перекалібрування. Через 30-45 діб у перифокальних ділянках інфаркту мозку реєструється значна редукція судин мікросудинного русла, що розцінюється як реакція на зниження кровозабезпечення ділянок організованих інфарктів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гараздюк, М. С.
Диференційні можливості класичних гістологічних методів дослідження для встановлення ґенезу крововиливу в речовину головного мозку [Текст] = Differential possibilities of classical histological research methods for establishing the genesis of hemorrhages in the human brain substance / М. С. Гараздюк // Судово-медична експертиза. - 2021. - N 2. - С. 42-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ГЕМОРРАГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- HEMORRHAGIC DISORDERS (диагностика)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика)
СТВОЛА МОЗГА КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN STEM HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (законодательство и юриспруденция, методы)
Анотація: Верифікація причини смерті (ПС) від ішемічного інфаркту головного мозку (ІІГМ), крововиливів травматичного (КТҐ) та нетравматичного (КНҐ) ґенезів дозволяє виключити насильницьке походження смерті. Дуже часто при проведенні розтину експерту важко лишень макроскопічно діагностувати ґенез крововиливу, тому слід додатково відібрати матеріал для судово-гістологічного дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прокопів, М. М.
Клініко-нейровізуалізаційний аналіз каротидних інфарктів у гострий період ішемічного інсульту [Текст] / М. М. Прокопів // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 41-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, этиология)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Оцінка клінічних проявів у пацієнтів із гострим передньоциркулярним інфарктом має важливе значення для верифікації вогнища ураження, вибору програми лікування, прогнозування наслідків інсульту. Мета дослідження: дослідити клініко-неврологічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарних і нелакунарних каротидних інфарктів у гострому періоді ішемічного інсульту та оцінити їх короткострокові наслідки. Матеріали та методи. Проведений клініко-радіологічний аналіз особливостей каротидних інфарктів у 540 хворих із гострим ішемічним інсультом, які були розподілені на дві групи: у 155 пацієнтів верифікували інфаркти в ділянці кори і білої речовини головного мозку в руслі васкуляризації передньої та середньої мозкової артерії; у 385 хворих інфарктні вогнища виявляли в ділянці глибоких відділів півкуль головного мозку (підкірково-капсулярні інфаркти). Результати. Проведений клініко-нейровізуалізаційний аналіз хворих з ішемічним інсультом у руслі васкуляризації кіркових гілок передньої та середньої мозкової артерій передньоциркулярного басейну показав, що гостре порушення мозкового кровообігу спричиняло розвиток у 89 (57,4 %) пацієнтів малих кортикальних інфарктів і в 65 (41 %) — лакунарних інфарктів; в 1 (0,7 %) хворого з оклюзією проксимального відділу передньої мозкової артерії — тотального інфаркту. Ішемічні інфаркти глибоких відділів мозку каротидного басейну в більшості випадків були зумовлені тромботичними або емболічними наслідками атеросклерозу артерій великого калібру (макроангіопатії), ураженням судин дрібного калібру (мікроангіопатії), а також кардіоемболією. Описана неврологічна клініка інфарктів різної локалізації, що визначалася локалізацією вогнища ураження, його розміром. Висновки. Отримані результати показали, що наслідки передньоциркулярних інфарктів були зумовлені локалізацією ураження артеріальної території, калібром інфарктзалежної артерії, розміром інфарктного вогнища. Здебільшого ці чинники визначали фонову тяжкість неврологічного дефіциту після розвитку гострого ішемічного інсульту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сіделковський, О. Л.
Венозний інфаркт потиличної частки головного мозку в пацієнта молодого віку (клінічний випадок) [Текст] / О. Л. Сіделковський, О. А. Овсянніков, М. Р. Ігнатіщев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГЕМИАНОПСИЯ -- HEMIANOPSIA
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ АНГИОМА ВЕНОЗНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM VENOUS ANGIOMA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Відомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білково-клітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнта молодого віку, а також розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та лікування венозного інсульту
Дод.точки доступу:
Овсянніков, О. А.
Ігнатіщев, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лукашевич, В. А.
Классификация моторных нарушений после инфаркта мозга по признаку особенностей адаптивной кинематики [Текст] / В. А. Лукашевич, В. В. Пономарев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 121-128. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (классификация, патофизиология)
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Клиническая оценка инфаркта головного мозга, как правило, базируется на применении наиболее адаптированных классификаций TOAST и ASCOD. При этом их общий недостаток связан с их этиопатогенетической ориентацией, что резко ограничивает клиническую ценность данных классификаций для последующей медицинской реабилитации. В то же время международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья, с одной стороны, более применима в восстановительной медицине, а с другой — достаточно сложна в описании комплексной проблемы моторных нарушений при инфаркте головного мозга. Целью исследования являлась разработка классификации моторных нарушений при инфаркте головного мозга. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 пациента (25 мужчин и 17 женщин в возрасте 56,1 ± 4,7 года) в раннем восстановительном периоде после инфаркта головного мозга. В качестве группы сравнения были обследованы 27 здоровых добровольцев (16 мужчин и 11 женщин в возрасте 38,3 ± 5,5 года). Диагностика адаптивной кинематики проводилась с применением аппаратно-программного комплекса Teslasuit, включающего управляющую программу и «умный» костюм со встроенными инерциальными датчиками. В качестве стандартизированной программы диагностики использовалось постуральное тестирование, состоявшее из четырех постуральных тестов. Исследование включало 3 этапа. На первом этапе выполнялся скрининг для отбора в исследовательскую группу с применением клинических шкал: шкалы Ашворта, шкалы тяжести инсульта Национальных институтов здоровья США, модифицированной шкалы Рэнкина, индекса Бартел, индекса мобильности Ривермид, 10-метрового теста ходьбы, устойчивости вертикальной позы и тяжести усталости. На втором этапе проводилась диагностика адаптивной кинематики с применением батареи специфических тестовых заданий и последующим анализом показателей средней угловой девиации основных кинематических элементов. В ходе третьего этапа выполнялся расчет общего процента ограничения подвижности (ОПОП) с выделением медианы, верхнего и нижнего квартилей, которые являлись маркерами коридора ОПОП. Результаты. Значение показателя положено в основу качественной диагностики адаптивной кинематики и новой классификации моторных нарушений при инфаркте головного мозга по степени тяжести: Iа степень — минимальные нарушения (ОПОП 26 %); Ib степень — легкие (ОПОП — 26–38 %); IIа степень — умеренные (ОПОП — 39–51 %); IIb степень — значительные (ОПОП — 52–64 %); IIIa степень — выраженные (ОПОП — 65–77 %); IIIb степень — крайне выраженные (ОПОП 77 и более)
Дод.точки доступу:
Пономарев, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кузьменко, С. Г.
Неатеросклеротическая васкулопатия как причина инфаркта головного мозга в молодом возрасте [Текст] / С. Г. Кузьменко, В. В. Пономарёв // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 84-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВАСКУЛИТЫ -- VASCULITIS
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНАЯ ТРАВМА -- CEREBROVASCULAR TRAUMA
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТОМОГРАФИЯ -- TOMOGRAPHY
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Представлен аналитический обзор литературы по проблеме инфаркта головного мозга у лиц молодого возраста (18–45 лет). Показана актуальность диагностики и лечения инфаркта мозга у пациентов молодого возраста в Беларуси, Украине и Российской Федерации. В соответствии с общепризнанной концепцией гетерогенности инфаркта мозга рассмотрены некоторые редкие причины развития инсульта у лиц молодого возраста. Инфаркт мозга у данной категории пациентов отличается этиологическим полиморфизмом, имеет особенности течения и прогноза. Подробно рассмотрены неатеросклеротические васкулопатии, которые включают большую группу заболеваний с различными основными механизмами — иммунологические, инфекционные, патологию соединительной ткани. Большое внимание уделено диссекции сосудов головного мозга, причинам ее возникновения, особенностям клинических проявлений. Приведены результаты международных исследований, посвященных новым подходам к диагностике и лечению пациентов со спонтанной диссекцией, васкулитами, фибромускулярной дисплазией. Широкое внедрение в практику методов нейровизуализации головного мозга и улучшение качества неинвазивных ангиографических изображений способствовали более точной и своевременной диагностике и дифференциации васкулопатий, что имеет большое значение для дальнейшей тактики лечения. Вместе с тем наши исследования по изучению патогенетических характеристик инфаркта мозга у пациентов молодого возраста продолжаются и требуют дальнейшего уточнения
Дод.точки доступу:
Пономарёв, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гудар’ян, Ю. І.
Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку [Текст] / Ю. І. Гудар’ян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (реабилитация)
Анотація: Мета роботи – підвищення ефективності реабілітації хворих із наслідками гемісферного інфаркту мозку, когнітивних і емоційних порушень включно, за рахунок визначення впливу основних нескорегованих факторів ризику: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, активності системи згортання крові, гіперглікемії на її результати та якість життя шляхом удосконалення тактики реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування 109 пацієнтів віком до 65 років з інфарктом мозку (ІМ) в анамнезі й тим чи іншим неврологічним дефіцитом. Для комплексної оцінки якості життя використовували опитувальник SF-36. Результати. Ретельне клінічне й неврологічне обстеження, проведене у відновному періоді ІМ, дало змогу виявити в пацієнтів різний ступінь вираження когнітивних порушень та розподілити досліджуваних на дві групи на першому етапі дослідження: з легким рівнем нейропсихологічних порушень та помірно вираженими порушеннями когнітивних функцій. Подальшими дослідженнями було підтверджено, що окрім первинної тяжкості ІМ, нескорегованими факторами ризику (НФР), які також визначають ступінь відновлення когнітивних функцій у відновному періоді інфаркту мозку і впливають на результати реабілітації та ії планування в цілому, є артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, порушення в’язкості крові, гіперглікемія. Висновки: 1. Використання розробленої реабілітаційної програми для хворих із наслідками ІМ, спрямованої на корекцію зміненого гомеостазу, усунення гіперхолестеринемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії дає змогу досягти певного ступеня відновлення когнітивних та емоційних розладів через 6-12 місяців після лікування. 2. Застосування запропонованого індивідуалізованого методу медикаментозної терапії дає позитивний ефект на якість життя пацієнтів із наслідками ІМ, забезпечує зниження ступеня інвалідизації за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку ІМ та зниження негативного вкладу когнітивних розладів і депресії у процесі реабілітації.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Саник, Л. О.
Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном / Л. О. Саник, О. Ю. Бодулєв // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (лекарственная терапия, этиология)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (терапевтическое применение)
БАКЛОФЕН -- BACLOFEN (терапевтическое применение)
Анотація: Центральна гіпертермія зазвичай зумовлена ураженням мостостовбурових структур головного мозку та характеризується несприятливим прогнозом. За даними літератури, етіологічними чинниками здебільшого є внутрішньомозкові крововиливи (64 %) [1]. Окрім традиційних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та парацетамолу, у терапії центральної гіпертермії застосовують фізичні методи охолодження, блокатори рецепторів пролактину (бромкриптин), нейролептики (хлорпромазин) та міорелаксанти центральної дії (баклофен). Доступна література не містить доказової бази щодо терапії центральної гіпертермії
Дод.точки доступу:
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гараздюк, М. С.
Диференційна діагностика давності утворення крововиливів травматичного генезу, інфаркту мозку ішемічного і геморагічного генезу методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації [Текст] / М. С. Гараздюк, В. Т. Бачинський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
КОННЕКТОМ -- CONNECTOME (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
Анотація: Встановлення давності утворення гематом, розташованих у речовині головного мозку людини (РГМЛ), є складним для вирішення питанням, оскільки такі тілесні ушкодження дуже часто призводять до смерті людини чи до її інвалідизації, тому необхідно проводити чітке розслідування обставин отримання такої травми. Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації давності утворення крововиливів (ДУК) травматичного і нетравматичного генезів та ішемічного інфаркту головного мозку методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації (КСВП) препаратів гістологічних зрізів РГМЛ. Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ із попередньо відомим часом утворення крововиливів від 1 до 48 год від 38 трупів із крововиливами травматичного генезу (1-ша група), 30 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (2-га група), 35 трупів із ішемічним інсультом (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та групаконтроль). Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз даних поляризаційно-кореляційного картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп із даними статистичного аналізу часових залежностей величини статистичних моментів 1-4-го порядків, які характеризують поляризаційні і азимутально-інваріантні Мюллер – матричні мапи виявив зростання діапазону часової лінійної зміни статистичних залежностей величини асиметрії та ексцесу розподілів величини модуля КСВП до 48 год. Висновок. Точність визначення давності утворення крововиливів методом картографування комплексного ступеня взаємної поляризації поляризаційно-неоднорідних мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку складає 45хв ± 15 хв.
Дод.точки доступу:
Бачинський, В. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Личко, В. С.
Сучасні можливості удосконалення алгоритму діагностики та прогнозування наслідку інфаркту головного мозку [Текст] = Current possibilities for improving the diagnostic algorithm and output forecasting of ischemic stroke / В. С. Личко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 3. - С. 120-125

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
Анотація: В статті представлені результати дослідження функціонального стану показників симпатоадреналової системи хворих на інфаркт головного мозку (ІГМ). Розроблено нові діагностично-прогностичні критерії захворювання на основі виявлених змін
Застосування даного підходу показало, що відхилення КДП еритроцитів, що були індуковані адренергічними речовинами, є проявом специфічної реакції клітин і залежать від функціонального стану симпатоадреналової системи
The article presents the results of a study of the functional state of the sympathoadrenal system in patients with ischemic stroke (IS). New diagnostic and prognostic criteria of the disease based on the identified changes have been developed
The application of this approach showed that the deviation of CDC of erythrocytes that were induced by adrenergic substances is a manifestation of a specific response of cells and depends on the functional state of the sympathoadrenal system
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Осложнения мигрени. Мигренозный инсульт: анализ клинических случаев [Текст] / О. Е. Дубенко [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 86-92. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мигрень является наиболее распространенным типом головной боли и самым частым неврологическим заболеванием человека. Несмотря на то, что мигрень считается относительно доброкачественным расстройством, наблюдаются осложнения мигренозной атаки. Мигренозный инфаркт является редким осложнением мигрени. Диагноз устанавливается согласно диагностическим критериям, предложенным в Международной классификации головной боли 3-го пересмотра 2018 года. Диагноз мигренозного инфаркта основывается на внезапном развитии неврологического дефицита во время мигренозной атаки и инфаркта мозга, в зоне, соответствующей этим симптомам, подтвержденным при нейровизуализации. Мигренозный инсульт может развиться у пациентов, страдающих мигренью в анамнезе, либо во время типичной мигренозной атаки. Другие причины инсульта должны быть исключены. Исследования показывают, что риск ишемического инсульта выше у пациентов с мигренью с аурой, особенно у молодых женщин, и чаще развивается в бассейне задней циркуляции. Менее часто мигренозный инфаркт может развиться при мигрени без ауры. Патогенез мигренозного инфаркта пока уточнен недостаточно, но возможными механизмами могут быть распространяющаяся кортикальная деполяризация, артериальный вазоспазм, гемодинамические изменения. Мы представили 2 клинических случая развития мигренозного инфаркта у молодых пациентов в возрасте 32 и 36 лет, который развился во время типичной мигренозной атаки без ауры в бассейне задней циркуляции, подтвержденных при нейровизуализации
Дод.точки доступу:
Дубенко, О. Е.
Гаврюшин, А. Ю.
Зубков, А. В.
Екимова, С. В.
Ковтунов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Волошанська, О. О.
Патоморфологічні зміни судинного русла та стан колатерального кровотоку при мозкових інфарктах [Текст] / О. О. Волошанська, С. І. Тертишний // Патологія. - 2020. - Том 17, N 2. - С. 234-240

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, этиология)
КРОВООБРАЩЕНИЕ КОЛЛАТЕРАЛЬНОЕ -- COLLATERAL CIRCULATION (физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (патология)
Анотація: Мета роботи – вивчити патоморфологічні зміни судинного русла та стан колатерального кровотоку при інфарктах мозку. Матеріали та методи. Вивчили головний мозок 45 померлих із півкульовими інфарктами з різними термінами захворювання. Група порівняння – 10 раптово померлих від гострої коронарної недостатності, які не мали захворювань нервової системи. Для визначення морфофункціонального стану судин і виразності кровотоку визначали площу поперечного перетину судин, площу ядер ендотеліальних клітин, щільність їх розташування, довжину капілярної мережі. Результати. У ранні терміни мозкового інсульту поряд із процесами незворотного пошкодження дрібних капілярів у зоні інфаркту та частково в зоні пенумбри, тромбозів судин м?якої мозкової оболонки та при незмінній кількості судин у перифокальній зоні інфаркту спостерігали процеси, які спрямовані на забезпечення ефективного кровотоку в ішемізованих ділянках мозку шляхом посилення колатерального кровотоку з боку лептоменінгеальних судин, збільшення діаметра судин і довжини капілярної мережі. На 6 добу захворювання зареєстрували процеси склерозування підпавутинного простору, що знижувало колатеральний кровотік із піальних судин у підлеглі кіркові відділи мозку. Зі збільшенням терміну хвороби діаметр капілярів повертався до початкових значень, у перифокальних ділянках інфаркту відбувалося перекалібрування просвіту артеріол зі зменшенням сумарної площі поперечного перетину новостворених судин, наявна значна кількість артеріол з облітерацією просвіту. Висновки. У ранні терміни ішемічного інфаркту визначили посилення кровообігу внаслідок збільшення діаметра капілярів, довжини капілярної мережі та посилення колатерального кровообігу з боку піальних судин. У віддаленому періоді зареєстрована редукція сумарної площі просвіту артеріол та зниження ефективності колатерального кровотоку, що слід вважати адаптивною реакцією судинного русла на зниження потреби у кровозабезпеченні ділянок організації мозкового інсульту на стадії формування кісти.
Дод.точки доступу:
Тертишний, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Прокопів, М. М.
Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу [Текст] / М. М. Прокопів // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Анотація: Мета роботи — описати неврологічну клініку, специфічні симптоми та синдроми у пацієнтів з гострим інфарктом різних анатомічних і судинних територій задньоциркулярного басейну, обґрунтувати використання у клінічній практиці термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме уражену інтракраніальну судинну територію задньої циркуляції, локалізацію вогнища інфаркту та його клінічний варіант. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 120 пацієнтів з гострим інфарктом різних територій задньоциркулярного басейну. Оцінювали локалізацію та розмір інфарктного вогнища, динаміку ступеня порушення неврологічних функцій і повсякденної життєдіяльності, ступінь соціальної дезадаптації пацієнта. Результати та обговорення. Описано особливості неврологічної клініки лакунарних та нелакунарних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної території задньоциркулярного басейну. Обґрунтовано значення у клінічні практиці термінологічного формулювання діагнозу. Висновки. У разі виникнення ішемічного інфаркту в різних відділах стовбура головного мозку або ділянці мозочка не слід використовувати формулювання діагнозу «ішемічний інсульт у судинах вертебробазилярного басейну», оскільки воно лише частково розкриває суть інсульту. У разі розвитку медулярного, мостового, мезенцефального, мозочкового або таламічного інфаркту методологічно виправданим і адекватним слід вважати використання термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме судинну територію (проксимальна, серединна, дистальна), клінічний варіант інфаркту і анатомо‑топографічну локалізацію ураженого задньоциркулярного басейну та стовбура головного мозку ізольованого або поєднаного з іншими інтракраніальними територіями. Знання особливостей неврологічної клініки та сучасного термінологічного визначення діагнозу інфарктів у вертебробазилярному басейні має важливе значення для практичного лікаря для вибору адекватних методів терапії та оцінки довгострокового функціонального прогнозу
The aim — to describe the neurological clinic, specific symptoms and syndromes in patients with acute infarction of various anatomical and vascular territories of the posterior circular pool, to justify the use in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the affected intracranial vascular territory of the posterior circulation, localization of the infarction center and its clinical version. Materials and methods. A comprehensive clinical, neurological and neuroimaging examination of 120 patients with acute infarction of various areas of the posterior circular pool was performed. The localization and size of the infarction focus, the dynamics of the degree of impairment of neurological functions, the upset of daily vital activity, the degree of social maladjustment of patients were assessed. Results and discussion. The features of the neurological clinic of lacunar and non‑lacunar infarctions are described depending on the affected intracranial territory of the posterior circular pool. The significance in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis is substantiated. Conclusions. In the event of ischemic infarction in different parts of the brain stem or the cerebellum, it is not appropriate to formulate the diagnosis as «ischemic stroke in the vessels of the vertebrobasilar basin», since it only partially reveals the essence of the stroke. In case a medullary, bridging, mesencephalic, cerebellar or thalamic infarction develops, it is methodologically justified and adequate to use the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the damaged vascular territory (proximal, median, distal), the clinical variant of the infarction and the anatomical‑topographic localization of the damaged posterior circular pool, and brain stem isolated or connected to other intracranial territories. Knowledge of the features of the neurological clinic and the modern terminological definition of the diagnosis of infarctions in the vertebrobasilar basin is important for the practitioner, the choice of adequate therapies and the assessment of the long‑term functional prognosis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Контроль показателя международного нормализованного отношения на фоне терапии варфарином у больных с фибрилляцией предсердий в амбулаторной и госпитальной практике (данные регистров РЕКВАЗА) [Текст] = The Control of International Normalised Ratio in Patients with Atrial Fibrillation Treated with Warfarin in Outpatient and Hospital Settings: Data from RECVASA Registries / М. М. Лукьянов [та ін.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 40-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КЛИНИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРИЯ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- CLINICAL LABORATORY INFORMATION SYSTEMS (организация и управление, тенденции)
Анотація: Цель. В рамках регистров РЕКВАЗА оценить у больных с фибрилляцией предсердий (ФП), получающих антикоагулянтную терапию варфарином, наличие данных о показателе международного нормализованного отношения (МНО) и достижении его целевых значений в амбулаторной и госпитальной практике. Материал и методы. В рамках амбулаторных регистров РЕКВАЗА (Рязань) и РЕКВАЗА ФП - Ярославль, а также госпитальных регистров РЕКВАЗА ФП (Москва, Курск, Тула) у 817 больных с ФП и назначенной антикоагулянтной терапией варфарином (46,9% мужчин, возраст 68,5±9,6 лет) проанализированы данные о наличии контроля показателя МНО и частоте достижения его целевых значений на амбулаторном и госпитальном этапах. Результаты. Показатель МНО определялся у 689 (84,3%) из 817 пациентов. На фоне терапии варфарином значения МНО контролировались в амбулаторных регистрах РЕКВАЗА (Рязань) и РЕКВАЗА ФП - Ярославль у 73,7% и 77,7% больных, соответственно, а в госпитальных регистрах РЕКВАЗА ФП - у 95,8% (Москва), у 81,3% (Тула) и 93,5% (Курск). Целевой уровень МНО (2,0-3,0) был достигнут лишь у меньшинства пациентов с ФП на фоне лечения варфарином: в Рязани - в 26,3% случаев; Ярославле - в 38,3%; Курске - в 34,8%; Москве - в 39,5%; Туле - в 26,3%. По данным госпитальных регистров контроль МНО на фоне терапии варфарином у больных с ФП статистически значимо чаще (p0,05) проводился на госпитальном этапе по сравнению с догоспитальным (в Курске - в 2,3 раза чаще, в Москве - в 2,6 раза, в Туле - в 1,8 раза). Целевой уровень МНО в стационаре достигался статистически значимо чаще (p0,05), чем до госпитализации (Москва и Курск), однако не было значимых различий в регистре РЕКВАЗА ФП - Тула (p
Дод.точки доступу:
Лукьянов, М. М.
Марцевич, С. Ю.
Якушин, С. С.
Воробьев, А. Н.
Переверзева, К. Г.
Загребельный, А. В.
Якусевич, В. Вал.
Якусевич, В. Вл.
Гомова, Т. А.
Валиахметов, М. Н.
Михин, В. П.
Масленникова, Ю. В.
Бичурина, М. А.
Мацкевич, Л. А.
Белова, Е. Н.
Кляшторный, В. Г.
Кудряшов, Е. В.
Деев, А. Д.
Драпкина, О. М.
Бойцов, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Rosits’ka, O. A.
Variants of clinical course of ischemic cerebrovascular disease in patients with multifocal vascular lesions [Text] / O. A. Rosits’ka // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1. - P. 23-30. - Bibliogr.at the end of the art.

MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
Анотація: The study included 125 patients aged 40 to 84 years, with multifocal vascular lesions. All patients were divided into three clinical groups, depending on the localization of vascular lesions with stenotic atherosclerosis. According to the correlation analysis, there is a direct correlation between the presence of clinical manifestations of cerebral insufficiency and the age of patients. In multifocal vascular lesions, chronic forms of cerebral ischemia (dyscirculatory encephalopathy) were recorded in 69.2% of patients who had a cerebral infarction, and in 87.0% of patients with TIA in the anamnesis. The most common concomitant pathology in patients with multifocal vascular disease is hypertension of various degrees and stages (92.8% of patients), type 2 diabetes (20.0%). In the study, a direct relationship was established between the degree of hypertension and the acute disorders of cerebral circulation. Infarctions of the brain in patients with multifocal vascular lesions occurred in 72.8%, mainly in the carotid basin, which is 3.2 times higher than the frequency of myocardial infarction in the vertebrobasilar basin. With simultaneous atherosclerotic lesions of the vessels of the brain, heart and lower limbs, there was no TIA as an independent form, but a clinical transition to a cerebral infarction was immediately noted. Repeated heart attacks took place in 28% of patients in the general group, mainly with simultaneous atherosclerotic lesions of the brain and heart vessels (31.0%) or all three basins (26.3%). In atherosclerotic lesions of the vascular basins of the brain and heart, CHD is manifested earlier (58.6%), and in the case of cerebral and lower extremity vessels, ischemia of the lower extremities (73.7%). The time interval between repeated cerebral infarctions was shorter in patients who continued to smoke 4.5 times
У дослідження включено 125 хворих, віком від 40 до 84 років, з мультифокальним ураженням судин (МФУС). Усі хворі були розподілені на три клінічні групи залежно від локалізації ураження судинних басейнів стенозуючим атеросклерозом. За даними кореляційного аналізу встановлено прямий зв’язок між наявністю клінічних проявів мозкової недостатності і віком пацієнтів. При мультифокальному судинному ураженні хронічні форми ішемії мозку (дисциркуляторна енцефалопатія) реєструвались у 69,2% хворих, які перенесли інфаркт ГМ, а також у 87,0% хворих з ТІА в анамнезі. Найбільш розповсюдженою супутньою патологією у хворих з мультифокальним ураженням судин є гіпертонічна хвороба різних ступенів та стадій (92,8% хворих), цукровий діабет 2 типу (20,0%). Встановлено прямий зв’язок між ступенем гіпертонічної хвороби і перенесеними ГПМК. Інфаркти головного мозку в пацієнтів з мультифокальним ураженням судин відбувались у 72,8% переважно в каротидному басейні, що в 3,2 разу перевищує частоту інфарктів у вертебробазилярному басейні. При поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку, серця і нижніх кінцівок не було ТІА як самостійної форми, а відразу відзначався клінічний перехід в інфаркт ГМ. Повторні інфаркти відбулись у 28% хворих загальної групи, переважно при поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку і серця (31,0%) або всіх трьох басейнів (26,3%). При атеросклеротичному ураженні судинних басейнів головного мозку та серця раніше маніфестує ІХС (58,6%), а при ураженні судин головного мозку та нижніх кінцівок – ішемія нижніх кінцівок (73,7%). Часовий проміжок між повторними інфарктами ГМ був коротшим у хворих, які продовжували палити, в 4,5 разу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Черенько, Т. М.
Прогностична модель мінімального обмеження в повсякденному житті у хворих з первинною артеріальною гіпертензією в гострий період ішемічного інсульту [Текст] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 30-36

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Основний напрям терапевтичних заходів для досягнення мінімального функціонального обмеження в гострий період середньотяжкого і тяжкого інсульту має передбачати зменшення варіабельності як систолічного, так і діастолічного АТ, особливо в перші 3 доби, заходи щодо поліпшення когнітивного статусу.
Дод.точки доступу:
Гелетюк, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-76

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)