Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (8)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Мозга головного инфаркт<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-76 
1.


    Edlow, J. A.
    Атипичные проявления острых цереброваскулярных синдромов [Текст] / J. A. Edlow, M. H. Selim // LANCET. Neurology. - 2013. - № 3. - С. 36-47 . - ISSN 1995-1566


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагноз, классификация, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, патофизиология)
ДИСКИНЕЗИИ -- DYSKINESIAS (этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование)
Дод.точки доступу:
Selim, M. H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Federico, A.
    CADASIL - модель церебральной микроангиопатии. Путь от клинической практики к лабораторным исследованиям и обратно [Текст] / A. Federico // Міжнародний неврологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 102-103

Рубрики: Наследственные болезни

   Мозга головного инфаркт


Кл.слова (ненормовані):
ЛЕЙКОЭНЦЕФАЛОПАТИЯ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Prokopiv, M. M.
    Classification of pontine infarctions [Text] / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - P7-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: A pontine stroke is challenging to diagnose because of the complexity of presenting symptoms, clinical evaluation, diagnostic testing, and management strategy. Little is published about the classification of pontine stroke. We aimed to provide a narrative review of the classification of pontine stroke. Materials and methods. A comprehensive electronic literature search was performed on Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciELO, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC databases, and databases of government scientific libraries of Ukraine, European Union, United Kingdom, and the USA. It was done to identify scientific publications that discussed the classification of pontine stroke. Results. A narrative review of the classification of pontine stroke is presented and discussed. Conclusions. We provided a comprehensive narrative review of the classification of pontine stroke
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Prokopiv, M. M.
    Features of lacunar pontine stroke: results of a prospective hospital-based cohort study [Текст] = Особливості лакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ ЛАКУНАРНЫЙ -- STROKE, LACUNAR (диагностика)
ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY (диагностика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование)
Анотація: Little to no new data are published on the prospective hospital-based cohort studies that report and analyze clinical and imaging features of lacunar pontine infarction. This study aims to determine clinical and imaging features of lacunar pontine infarction at an early stage in a prospective hospital-based cohort study. Materials and methods. We prospectively recruited 120 patients with acute MRI-positive posterior circulation stroke who were admitted to the Neurological Center of the University Hospital. Patients with pontine stroke were enrolled in the study within 6 hours from the onset of stroke symptoms. Comprehensive neurological, clinical, laboratory, ultrasound, and imaging examinations were performed for all participants. Results. Out of 120 adult patients aged 28 to 89 years, 15 (12.5 %) were diagnosed with lacunar pontine infarction and formed a study group. We provided a comprehensive clinical, neurological, laboratory, and instrumental analysis of lacunar pontine infarction. Conclusions. Specific clinical and imaging features of lacunar pontine infarction were determined, analyzed, and described
Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Rosits’ka, O. A.
    Variants of clinical course of ischemic cerebrovascular disease in patients with multifocal vascular lesions [Text] / O. A. Rosits’ka // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1. - P. 23-30. - Bibliogr.at the end of the art.


MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
Анотація: The study included 125 patients aged 40 to 84 years, with multifocal vascular lesions. All patients were divided into three clinical groups, depending on the localization of vascular lesions with stenotic atherosclerosis. According to the correlation analysis, there is a direct correlation between the presence of clinical manifestations of cerebral insufficiency and the age of patients. In multifocal vascular lesions, chronic forms of cerebral ischemia (dyscirculatory encephalopathy) were recorded in 69.2% of patients who had a cerebral infarction, and in 87.0% of patients with TIA in the anamnesis. The most common concomitant pathology in patients with multifocal vascular disease is hypertension of various degrees and stages (92.8% of patients), type 2 diabetes (20.0%). In the study, a direct relationship was established between the degree of hypertension and the acute disorders of cerebral circulation. Infarctions of the brain in patients with multifocal vascular lesions occurred in 72.8%, mainly in the carotid basin, which is 3.2 times higher than the frequency of myocardial infarction in the vertebrobasilar basin. With simultaneous atherosclerotic lesions of the vessels of the brain, heart and lower limbs, there was no TIA as an independent form, but a clinical transition to a cerebral infarction was immediately noted. Repeated heart attacks took place in 28% of patients in the general group, mainly with simultaneous atherosclerotic lesions of the brain and heart vessels (31.0%) or all three basins (26.3%). In atherosclerotic lesions of the vascular basins of the brain and heart, CHD is manifested earlier (58.6%), and in the case of cerebral and lower extremity vessels, ischemia of the lower extremities (73.7%). The time interval between repeated cerebral infarctions was shorter in patients who continued to smoke 4.5 times
У дослідження включено 125 хворих, віком від 40 до 84 років, з мультифокальним ураженням судин (МФУС). Усі хворі були розподілені на три клінічні групи залежно від локалізації ураження судинних басейнів стенозуючим атеросклерозом. За даними кореляційного аналізу встановлено прямий зв’язок між наявністю клінічних проявів мозкової недостатності і віком па­цієнтів. При мультифокальному судинному ураженні хронічні форми ішемії мозку (дисциркуляторна енце­фалопатія) реєструвались у 69,2% хворих, які перенесли інфаркт ГМ, а також у 87,0% хворих з ТІА в анамнезі. Найбільш розповсюдженою супутньою патологією у хворих з мультифокальним ураженням судин є гіпер­тонічна хвороба різних ступенів та стадій (92,8% хворих), цукровий діабет 2 типу (20,0%). Встановлено прямий зв’язок між ступенем гіпертонічної хвороби і перенесеними ГПМК. Інфаркти головного мозку в пацієнтів з мультифокальним ураженням судин відбувались у 72,8% переважно в каротидному басейні, що в 3,2 разу перевищує частоту інфарктів у вертебробазилярному басейні. При поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку, серця і нижніх кінцівок не було ТІА як самостійної форми, а відразу відзначався клі­нічний перехід в інфаркт ГМ. Повторні інфаркти відбулись у 28% хворих загальної групи, переважно при поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку і серця (31,0%) або всіх трьох басейнів (26,3%). При атеросклеротичному ураженні судинних басейнів головного мозку та серця раніше маніфестує ІХС (58,6%), а при ураженні судин головного мозку та нижніх кінцівок – ішемія нижніх кінцівок (73,7%). Часовий проміжок між повторними інфарктами ГМ був коротшим у хворих, які продовжували палити, в 4,5 разу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Sodomora, O. O.
    Morphometric assessment of the effects of monosodium glutamate on the carotid sinus wall: an experimental study [] = Морфометрична характеристика стінки сонної пазухи за умов впливу глутамату натрію в експрименті / O. O. Sodomora // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 1. - P40-46. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, вредные воздействия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (этиология)
Кл.слова (ненормовані):
адвенция -- интима -- сонная артерия
Анотація: Thermal burns are one of the most traumatic and physically exhausting injuries. Among the many factors that are decisive for a burn injury, the relationship between the temperature of the damaging agent and the duration of exposure is important. The term of exposure and high temperature determine the depth of the lesion. During burns, hypoxic, hemodynamic and metabolic disorders occur, which lead to changes in the structures and functions of internal organs. There are various ways of developing the respiratory system disorders after a burn injury to the skin: direct thermal damage to the respiratory tract, damage to the lungs by toxins of endogenous origin. After thermal exposure, there is a reorganization of the airiness of the lung tissue, its increase and combination with the phenomena of bronchospasm. A complex of morphological changes develops in the lungs, which includes degenerative changes in the walls of blood vessels and their permeability, a violation of the typical structure of the alveoli, the appearance of foci of distelectases and atelectasis, signs of inflammatory reactions, as well as the detection of areas of clusters of alveolar macrophages in places of hemorrhages. The aim of our study was to establish changes in the morphometric parameters of the lungs during experimental thermal injury to the skin. The results of the morphometric analysis showed that in the early stages (1st, 7th days) after experimental thermal injury to the skin, there is a reorganization of the structural components of the lungs with signs of an adaptive and compensatory nature, as well as destructive changes. It was established that the average values of the area of bronchi, lymphoid tissue statistically significantly increased from the indicators of the intact group animals, while the percentage of unchanged lung tissue significantly decreased in the respiratory portion. It was found that in the late stages of the experiment (14th, 21st days), inflammatory and sclerotic changes in the components of the respiratory portion occurred, which were manifested by a significant increase in the average values of dys- and atelectasis and the relative areas of emphysematously changed lung tissue relative to the indicators of the intact group. The values of the relative fractions of unchanged lung tissue were significantly reduced, which indicated deep degenerative-destructive changes in the organ
Значення мозкового інсульту важко переоцінити: з року в рік він залишається одним із лідерів в структурі смертності. Екстракраніальна патологія сонних артерій, зокрема ділянки сонної пазухи, є однією з провідних причин мозкового інсульту. З огляду на роль аліментарних чинників в розвитку атеросклерозу сонних артерій, особливий інтерес становить вивчення впливу поширених харчових добавок на структурну організацію сонної пазухи. Глутамат натрію – одна із найпоширеніших харчових добавок, яка вважається безпечною і часто застосовується в харчовій промисловості. Однак сучасні наукові дослідження вказують на можливий несприятливий вплив глутамату натрію на структуру і функції органів і тканин живого організму. Метою дослідження було проаналізувати якісні і кількісні параметри структурної організації ділянки сонної пазухи білих лабораторних щурів-самців в нормі, під впливом глутамату натрію в експерименті, а також при його відміні. Досліджено ділянку сонної пазухи і виконано морфометричний аналіз її стінки у 30 лабораторних білих щурів самців, котрі впродовж 4 або 8 тижнів отримували глутамат натрію перорально в дозі 10 мг/кг/добу з подальшою його відміною, що тривала 2 тижні, морфологічним і морфометричним методами на макро- та мікроструктурному рівнях через 4, 8 і 10 тижнів експерименту. Отримані дані порівняні з результатами морфологічного і морфометричного дослідження аналогічної ділянки у 9 тварин контрольної групи. Для оцінки морфометричних показників проаналізовано наступні параметри: товщина інтими стінки сонної пазухи, товщина медії стінки сонної пазухи, товщина адвентиції стінки соннної пазухи, діаметр судин мікроциркуляторного русла (vasa vasorum), розташованих в адвентиції сонної пазухи. Підсумовуючи результати морфометричного аналізу, слід зазначити, що протягом 8 тижнів експерименту в дослідній групі збільшувалась товщина всіх шарів судинної стінки, особливо інтими і адвентиції, зменшувався діаметр артеріол і збільшувався діаметр венул і капілярів гемомікроциркуляторного русла. Через 2 тижні після відміни глутамату натрію товщина адвентиції та інтими продовжувала зростати, однак товщина медії дещо зменшилася, імовірно за рахунок фіброзно-дистрофічних змін. Тенденція до звуження просвіту артеріол і розширення просвіту венул і капілярів зберігалася і через 2 тижні після відміни глутамату. Таким чином, глутамат натрію при систематичному пероральному вживанні може призводити до порушення структурної організації стінки сонної пазухи, зокрема до проліферації ендотелію, фіброзно-дистрофічних змін медії, потовщення адвентиції та пошкодження судин мікроциркуляторного русла, які продовжують наростати навіть після його відміни
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Анацкая, Л. Н.
    Эндогенный неоваскулогенез в постинсультной репарации мозга [Текст] / Л. Н. Анацкая, Н. В. Гончарова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 11-19


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
Дод.точки доступу:
Гончарова, Н.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Антиагрегантная терапия в профилактике инфарктов мозга [Текст] / Л. Матвеева [и др.] // Врач. - 1999. - № 10. - С. 26-27


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Матвеева, Л.
Горбачева, Ф.
Натяжкина, Г.
Квасова, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Антонова, Н. А.
    Алекситимия у больных с инфарктом головного мозга левополушарной локализации в позднем восстановительном периоде [Текст] / Н. А. Антонова, Е. Б. Кузнецова, И. И. Шоломов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № Прил. к №10 (Вып. 2. В помощь практическому врачу). - С. 3-6. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (осложнения)
Дод.точки доступу:
Кузнецова, Е. Б.
Шоломов, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Асимптомные инфаркты головного мозга : факторы риска и когнитивные нарушения [Текст] / Р. Р. Жетишев [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к№3 (Вып. 2. Инсульт. Организация помощи больным с инсультом в Российской Федерации ). - С. 3-6


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагноз, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения)
Дод.точки доступу:
Жетишев, Р. Р.
Михайлова, Н. А.
Иващенко, Р. А.
Камчатнов, П. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Барабанова, Э. В.
    Роль шило-каротидного синдрома в развитии диссекции внутренней сонной артерии и инфаркта мозга (обзор литературы, собственное наблюдение) [Текст] / Э. В. Барабанова, Ю. В. Сытый // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 5. - С. 38-45. - Библиогр.: с. 44


MeSH-головна:
СОННОЙ АРТЕРИИ ВНУТРЕННЕЙ ДИССЕКЦИЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL, DISSECTION (диагностика, рентгенография, терапия, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, рентгенография, терапия, этиология)
ВИСОЧНАЯ КОСТЬ -- TEMPORAL BONE (аномалии)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Шило-каротидный синдром является редкой причиной острых нарушений мозгового кровообращения, транзиторных ишемических атак и инфарктов мозга. Имеются немногочисленные зарубежные работы (включая экспериментальные) по этиопатогенезу, клиническим проявлениям и терапии данной патологии. Настоящая публикация содержит обзор литературы и описание собственного клинического случая обширного инфаркта мозга, вызванного экстракраниальной диссекцией внутренней сонной артерии вследствие шило-каротидного синдрома у 28-летней пациентки. Указанная патология является потенциально курабельной, что свидетельствует о важности ранней диагностики и, следовательно, профилактики тяжелых церебральных осложнений
Дод.точки доступу:
Сытый, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Віничук, С. М.
    Геморагічна трансформація інфаркту мозку: діагностика, клінічні прояви та наслідки [Текст] / С. М. Віничук, Т. А. Дпвбонос, Л. М. Трепет // Український медичний часопис. - 2001. - № 1. - С. 91-95


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, осложнения, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Довбонос, Т. А.
Трепет, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Віничук, С. М.
    Лакунарний інфаркт мозку: етіологія, патогенез, клініка, лікування [Текст] / С. М. Віничук // Лікарська справа. - 1998. - № 5. - С. 6-11


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, патофизиология, терапия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Влияние лазерной гемотерапии на некоторые биохимические показатели крови в остром периоде лакунарных инфарктов мозга [Текст] / Н. И. Нечипуренко [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 7. - С. 43-48


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (кровь, радиотерапия)
ЛАЗЕРНОЕ ОБЛУЧЕНИЕ КРОВИ -- LASER IRRADIATION FOR BLOOD

C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (воздействие облучения)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Нечипуренко, Н. И.
Анацкая, Л. Н.
Матусевич, Л. И.
Пашковская, И. Д.
Щербина, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Волошанська, О. О.
    Патоморфологічні зміни судинного русла та стан колатерального кровотоку при мозкових інфарктах [Текст] / О. О. Волошанська, С. І. Тертишний // Патологія. - 2020. - Том 17, N 2. - С. 234-240


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, этиология)
КРОВООБРАЩЕНИЕ КОЛЛАТЕРАЛЬНОЕ -- COLLATERAL CIRCULATION (физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (патология)
Анотація: Мета роботи – вивчити патоморфологічні зміни судинного русла та стан колатерального кровотоку при інфарктах мозку. Матеріали та методи. Вивчили головний мозок 45 померлих із півкульовими інфарктами з різними термінами захворювання. Група порівняння – 10 раптово померлих від гострої коронарної недостатності, які не мали захворювань нервової системи. Для визначення морфофункціонального стану судин і виразності кровотоку визначали площу поперечного перетину судин, площу ядер ендотеліальних клітин, щільність їх розташування, довжину капілярної мережі. Результати. У ранні терміни мозкового інсульту поряд із процесами незворотного пошкодження дрібних капілярів у зоні інфаркту та частково в зоні пенумбри, тромбозів судин м?якої мозкової оболонки та при незмінній кількості судин у перифокальній зоні інфаркту спостерігали процеси, які спрямовані на забезпечення ефективного кровотоку в ішемізованих ділянках мозку шляхом посилення колатерального кровотоку з боку лептоменінгеальних судин, збільшення діаметра судин і довжини капілярної мережі. На 6 добу захворювання зареєстрували процеси склерозування підпавутинного простору, що знижувало колатеральний кровотік із піальних судин у підлеглі кіркові відділи мозку. Зі збільшенням терміну хвороби діаметр капілярів повертався до початкових значень, у перифокальних ділянках інфаркту відбувалося перекалібрування просвіту артеріол зі зменшенням сумарної площі поперечного перетину новостворених судин, наявна значна кількість артеріол з облітерацією просвіту. Висновки. У ранні терміни ішемічного інфаркту визначили посилення кровообігу внаслідок збільшення діаметра капілярів, довжини капілярної мережі та посилення колатерального кровообігу з боку піальних судин. У віддаленому періоді зареєстрована редукція сумарної площі просвіту артеріол та зниження ефективності колатерального кровотоку, що слід вважати адаптивною реакцією судинного русла на зниження потреби у кровозабезпеченні ділянок організації мозкового інсульту на стадії формування кісти.
Дод.точки доступу:
Тертишний, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Волошанська, О. О.
    Патоморфологічні прояви судинного ремоделювання в перифокальних ділянках ішемічних інфарктів мозку [Текст] / О. О. Волошанська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (терапия)
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
Анотація: Гострі порушення мозкового кровообігу залишаються однією з провідних причин смерті хворих у всьому світі. Відновлення тканин після інсульту прямо пов’язане з активною реваскуляризацією, яка посилюється в навколоінфарктній ділянці. Новостворені судини сприяють відновленню клітинного метаболізму в нейронах, які виживають. Процеси ремоделювання судинної мережі після інсульту в останні роки знаходяться в центрі багатьох клінічних і морфологічних досліджень. Мета роботи – встановити патоморфологічні особливості процесів ангіогенезу та васкулогенезу в перифокальних ділянках ішемічних інфарктів мозку. Матеріал і методи. У роботі вивчено головний мозок 29 померлих хворих з інфарктами півкуль з різними термінами захворювання: до 3 діб (n=5), 6 діб (n=5), 9-12 (n=10), 30 (n=5), 45 діб (n=4). Об’єктом дослідження слугували перифокальні ділянки інфаркту мозку, а також зони поза межами ішемічних уражень. Дослідження проводили з використанням гістологічних, морфометричних та статистичних методик. Результати. Проведені дослідження показали, що в перифокальних ділянках інфаркту мозку впродовж трьох діб з початку захворювання морфофункціональний стан мікроциркуляторного русла характеризувався циркуляторними і гемокоагуляційними розладами. Поряд із деструктивними змінами судин розгортаються процеси, які спрямовані на покращення кровообігу ішемізованих ділянок мозку. Посилюється колатеральний кровотік, відзначається дилатація піальних судин зі зниженням індексу Керногана. На шосту добу активуються процеси ангіогенезу і васкулогенезу, які посилюються в подальших термінах захворювання. У віддалені терміни знижується ефективність колатерального кровотоку в піальних судинах, спостерігається редукція капілярної мережі, відзначається перекалібрування просвіту великих артерій. Висновки. У ранні терміни мозкового інсульту (до трьох діб), посилення кровообігу в ішемізованих ділянках мозку відбувається за рахунок посилення колатерального кровотоку. З шостої доби посилюються процеси ангіогенезу у вигляді брунькування капілярів і процеси васкулогенезу. В артеріолах відбуваються процеси перекалібрування. Через 30-45 діб у перифокальних ділянках інфаркту мозку реєструється значна редукція судин мікросудинного русла, що розцінюється як реакція на зниження кровозабезпечення ділянок організованих інфарктів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Востротін, О. В.
    Складнощі нейропсихологічної діагностики синдрому неглекту в рамках менеджменту пацієнтів з ішемічним інсультом [Текст] / О. В. Востротін, Т. А. Літовченко, А. О. Войтюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 42-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, патофизиология)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: У статті розглядається актуальна проблема неврології, нейробіології і когнітивної психології — питання патогенетичних механізмів виникнення та розвитку одностороннього неглекту після інфаркту мозку. Проаналізовано наукову літературу щодо нейропсихологічних ознак синдрому гемінеглекту, його причин, особливостей, проявів і методів реабілітації. Показано роль законів нейроестетики у сприйнятті і відтворенні інформації про довкілля в мозку. Наведені нові дані про особливості впливу законів нейроестетики на процес формування одностороннього неглекту. Підкреслюється, що принципи нейроестетики при окиснювальному стресі після судинної катастрофи мозку створюють умови для розвитку патологічного кола, проявом якого є відсутність уваги та втрата здатності реагувати на подразники в одній половині поля зору. Визначено, що точна нейроанатомія одностороннього неглекту є складною і залишається предметом майбутніх досліджень для подальшої когнітивної реабілітації пацієнтів після інфаркту мозку
Дод.точки доступу:
Літовченко, Т. А.
Войтюк, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Гараздюк, М. С.
    Диференційні можливості класичних гістологічних методів дослідження для встановлення ґенезу крововиливу в речовину головного мозку [Текст] = Differential possibilities of classical histological research methods for establishing the genesis of hemorrhages in the human brain substance / М. С. Гараздюк // Судово-медична експертиза. - 2021. - N 2. - С. 42-49. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ГЕМОРРАГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- HEMORRHAGIC DISORDERS (диагностика)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика)
СТВОЛА МОЗГА КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN STEM HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (законодательство и юриспруденция, методы)
Анотація: Верифікація причини смерті (ПС) від ішемічного інфаркту головного мозку (ІІГМ), крововиливів травматичного (КТҐ) та нетравматичного (КНҐ) ґенезів дозволяє виключити насильницьке походження смерті. Дуже часто при проведенні розтину експерту важко лишень макроскопічно діагностувати ґенез крововиливу, тому слід додатково відібрати матеріал для судово-гістологічного дослідження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Гараздюк, М. С.
    Диференційна діагностика давності утворення крововиливів травматичного генезу, інфаркту мозку ішемічного і геморагічного генезу методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації [Текст] / М. С. Гараздюк, В. Т. Бачинський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
КОННЕКТОМ -- CONNECTOME (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
Анотація: Встановлення давності утворення гематом, розташованих у речовині головного мозку людини (РГМЛ), є складним для вирішення питанням, оскільки такі тілесні ушкодження дуже часто призводять до смерті людини чи до її інвалідизації, тому необхідно проводити чітке розслідування обставин отримання такої травми. Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації давності утворення крововиливів (ДУК) травматичного і нетравматичного генезів та ішемічного інфаркту головного мозку методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації (КСВП) препаратів гістологічних зрізів РГМЛ. Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ із попередньо відомим часом утворення крововиливів від 1 до 48 год від 38 трупів із крововиливами травматичного генезу (1-ша група), 30 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (2-га група), 35 трупів із ішемічним інсультом (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та групаконтроль). Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз даних поляризаційно-кореляційного картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп із даними статистичного аналізу часових залежностей величини статистичних моментів 1-4-го порядків, які характеризують поляризаційні і азимутально-інваріантні Мюллер – матричні мапи виявив зростання діапазону часової лінійної зміни статистичних залежностей величини асиметрії та ексцесу розподілів величини модуля КСВП до 48 год. Висновок. Точність визначення давності утворення крововиливів методом картографування комплексного ступеня взаємної поляризації поляризаційно-неоднорідних мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку складає 45хв ± 15 хв.
Дод.точки доступу:
Бачинський, В. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Гончарова, Н. В.
    Уровень ангиогенных Т-лимфоцитов и циркулирующих эндотелиальных клеток у пациентов с лакунарными инфарктами мозга как прогностический фактор при церебральной микроангиопатии [Електронний ресурс] / Н. В. Гончарова, Л. Н. Анацкая, И. Н. Северин // Вестник гематологии. - 2016. - Т. 12, № 2. - С. 21-22


MeSH-головна:
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ T-ЛИМФОЦИТОВ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION, T-LYMPHOCYTE (анализ, диагностическое применение)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, кровь, патофизиология, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Анацкая, Л. Н.
Северин, И. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-76 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)