Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мозга головного инфаркт<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-76

    Federico, A.
    CADASIL - модель церебральной микроангиопатии. Путь от клинической практики к лабораторным исследованиям и обратно [Текст] / A. Federico // Міжнародний неврологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 102-103

Рубрики: Наследственные болезни

   Мозга головного инфаркт

Кл.слова (ненормовані):
ЛЕЙКОЭНЦЕФАЛОПАТИЯ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prokopiv, M. M.
Classification of pontine infarctions [Text] / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 1. - P7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: A pontine stroke is challenging to diagnose because of the complexity of presenting symptoms, clinical evaluation, diagnostic testing, and management strategy. Little is published about the classification of pontine stroke. We aimed to provide a narrative review of the classification of pontine stroke. Materials and methods. A comprehensive electronic literature search was performed on Scopus, Web of Science, MEDLINE, SciELO, PubMed, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, RINC databases, and databases of government scientific libraries of Ukraine, European Union, United Kingdom, and the USA. It was done to identify scientific publications that discussed the classification of pontine stroke. Results. A narrative review of the classification of pontine stroke is presented and discussed. Conclusions. We provided a comprehensive narrative review of the classification of pontine stroke
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prokopiv, M. M.
Features of lacunar pontine stroke: results of a prospective hospital-based cohort study [Текст] = Особливості лакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження / M. M. Prokopiv, S. K. Yevtushenko, O. Ye. Fartushna // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ ЛАКУНАРНЫЙ -- STROKE, LACUNAR (диагностика)
ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY (диагностика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING (использование)
Анотація: Little to no new data are published on the prospective hospital-based cohort studies that report and analyze clinical and imaging features of lacunar pontine infarction. This study aims to determine clinical and imaging features of lacunar pontine infarction at an early stage in a prospective hospital-based cohort study. Materials and methods. We prospectively recruited 120 patients with acute MRI-positive posterior circulation stroke who were admitted to the Neurological Center of the University Hospital. Patients with pontine stroke were enrolled in the study within 6 hours from the onset of stroke symptoms. Comprehensive neurological, clinical, laboratory, ultrasound, and imaging examinations were performed for all participants. Results. Out of 120 adult patients aged 28 to 89 years, 15 (12.5 %) were diagnosed with lacunar pontine infarction and formed a study group. We provided a comprehensive clinical, neurological, laboratory, and instrumental analysis of lacunar pontine infarction. Conclusions. Specific clinical and imaging features of lacunar pontine infarction were determined, analyzed, and described
Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста.Нових даних про проспективні госпітальні когортні дослідження, у яких проаналізовано клінічні та візуалізаційні ознаки лакунарного інфаркту моста, майже не опубліковано. Мета: визначити клінічні та нейровізуалізаційні особливості лакунарного інфаркту варолієвого моста на ранній стадії в госпітальному проспективному когортному дослідженні. Матеріали та методи. Ми проспективно відібрали 120 пацієнтів, госпіталізованих до неврологічного центру із гострим інсультом у вертебробазилярному басейні, підтвердженим магнітно-резонансною томографією. Особи з інсультом моста були включені в дослідження протягом 6 годин від розвитку симптомів інсульту. Усім пацієнтам проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове та візуалізаційне обстеження. Результати. Із 120 пацієнтів віком від 28 до 89 років у 15 (12,5 %) був діагностований лакунарний інфаркт моста. Проведено комплексне клінічне, неврологічне, лабораторне та інструментальне дослідження особливостей лакунарного інфаркту моста. Висновки. Визначено, проаналізовано та описано специфічні клінічні та візуалізаційні ознаки раннього лакунарного інфаркту моста
Дод.точки доступу:
Yevtushenko, S. K.
Fartushna, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sodomora, O. O.
Morphometric assessment of the effects of monosodium glutamate on the carotid sinus wall: an experimental study [] = Морфометрична характеристика стінки сонної пазухи за умов впливу глутамату натрію в експрименті / O. O. Sodomora // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 1. - P40-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, вредные воздействия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (этиология)
Кл.слова (ненормовані):
адвенция -- интима -- сонная артерия
Анотація: Thermal burns are one of the most traumatic and physically exhausting injuries. Among the many factors that are decisive for a burn injury, the relationship between the temperature of the damaging agent and the duration of exposure is important. The term of exposure and high temperature determine the depth of the lesion. During burns, hypoxic, hemodynamic and metabolic disorders occur, which lead to changes in the structures and functions of internal organs. There are various ways of developing the respiratory system disorders after a burn injury to the skin: direct thermal damage to the respiratory tract, damage to the lungs by toxins of endogenous origin. After thermal exposure, there is a reorganization of the airiness of the lung tissue, its increase and combination with the phenomena of bronchospasm. A complex of morphological changes develops in the lungs, which includes degenerative changes in the walls of blood vessels and their permeability, a violation of the typical structure of the alveoli, the appearance of foci of distelectases and atelectasis, signs of inflammatory reactions, as well as the detection of areas of clusters of alveolar macrophages in places of hemorrhages. The aim of our study was to establish changes in the morphometric parameters of the lungs during experimental thermal injury to the skin. The results of the morphometric analysis showed that in the early stages (1st, 7th days) after experimental thermal injury to the skin, there is a reorganization of the structural components of the lungs with signs of an adaptive and compensatory nature, as well as destructive changes. It was established that the average values of the area of bronchi, lymphoid tissue statistically significantly increased from the indicators of the intact group animals, while the percentage of unchanged lung tissue significantly decreased in the respiratory portion. It was found that in the late stages of the experiment (14th, 21st days), inflammatory and sclerotic changes in the components of the respiratory portion occurred, which were manifested by a significant increase in the average values of dys- and atelectasis and the relative areas of emphysematously changed lung tissue relative to the indicators of the intact group. The values of the relative fractions of unchanged lung tissue were significantly reduced, which indicated deep degenerative-destructive changes in the organ
Значення мозкового інсульту важко переоцінити: з року в рік він залишається одним із лідерів в структурі смертності. Екстракраніальна патологія сонних артерій, зокрема ділянки сонної пазухи, є однією з провідних причин мозкового інсульту. З огляду на роль аліментарних чинників в розвитку атеросклерозу сонних артерій, особливий інтерес становить вивчення впливу поширених харчових добавок на структурну організацію сонної пазухи. Глутамат натрію – одна із найпоширеніших харчових добавок, яка вважається безпечною і часто застосовується в харчовій промисловості. Однак сучасні наукові дослідження вказують на можливий несприятливий вплив глутамату натрію на структуру і функції органів і тканин живого організму. Метою дослідження було проаналізувати якісні і кількісні параметри структурної організації ділянки сонної пазухи білих лабораторних щурів-самців в нормі, під впливом глутамату натрію в експерименті, а також при його відміні. Досліджено ділянку сонної пазухи і виконано морфометричний аналіз її стінки у 30 лабораторних білих щурів самців, котрі впродовж 4 або 8 тижнів отримували глутамат натрію перорально в дозі 10 мг/кг/добу з подальшою його відміною, що тривала 2 тижні, морфологічним і морфометричним методами на макро- та мікроструктурному рівнях через 4, 8 і 10 тижнів експерименту. Отримані дані порівняні з результатами морфологічного і морфометричного дослідження аналогічної ділянки у 9 тварин контрольної групи. Для оцінки морфометричних показників проаналізовано наступні параметри: товщина інтими стінки сонної пазухи, товщина медії стінки сонної пазухи, товщина адвентиції стінки соннної пазухи, діаметр судин мікроциркуляторного русла (vasa vasorum), розташованих в адвентиції сонної пазухи. Підсумовуючи результати морфометричного аналізу, слід зазначити, що протягом 8 тижнів експерименту в дослідній групі збільшувалась товщина всіх шарів судинної стінки, особливо інтими і адвентиції, зменшувався діаметр артеріол і збільшувався діаметр венул і капілярів гемомікроциркуляторного русла. Через 2 тижні після відміни глутамату натрію товщина адвентиції та інтими продовжувала зростати, однак товщина медії дещо зменшилася, імовірно за рахунок фіброзно-дистрофічних змін. Тенденція до звуження просвіту артеріол і розширення просвіту венул і капілярів зберігалася і через 2 тижні після відміни глутамату. Таким чином, глутамат натрію при систематичному пероральному вживанні може призводити до порушення структурної організації стінки сонної пазухи, зокрема до проліферації ендотелію, фіброзно-дистрофічних змін медії, потовщення адвентиції та пошкодження судин мікроциркуляторного русла, які продовжують наростати навіть після його відміни
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Rosits’ka, O. A.
Variants of clinical course of ischemic cerebrovascular disease in patients with multifocal vascular lesions [Text] / O. A. Rosits’ka // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1. - P. 23-30. - Bibliogr.at the end of the art.

MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
Анотація: The study included 125 patients aged 40 to 84 years, with multifocal vascular lesions. All patients were divided into three clinical groups, depending on the localization of vascular lesions with stenotic atherosclerosis. According to the correlation analysis, there is a direct correlation between the presence of clinical manifestations of cerebral insufficiency and the age of patients. In multifocal vascular lesions, chronic forms of cerebral ischemia (dyscirculatory encephalopathy) were recorded in 69.2% of patients who had a cerebral infarction, and in 87.0% of patients with TIA in the anamnesis. The most common concomitant pathology in patients with multifocal vascular disease is hypertension of various degrees and stages (92.8% of patients), type 2 diabetes (20.0%). In the study, a direct relationship was established between the degree of hypertension and the acute disorders of cerebral circulation. Infarctions of the brain in patients with multifocal vascular lesions occurred in 72.8%, mainly in the carotid basin, which is 3.2 times higher than the frequency of myocardial infarction in the vertebrobasilar basin. With simultaneous atherosclerotic lesions of the vessels of the brain, heart and lower limbs, there was no TIA as an independent form, but a clinical transition to a cerebral infarction was immediately noted. Repeated heart attacks took place in 28% of patients in the general group, mainly with simultaneous atherosclerotic lesions of the brain and heart vessels (31.0%) or all three basins (26.3%). In atherosclerotic lesions of the vascular basins of the brain and heart, CHD is manifested earlier (58.6%), and in the case of cerebral and lower extremity vessels, ischemia of the lower extremities (73.7%). The time interval between repeated cerebral infarctions was shorter in patients who continued to smoke 4.5 times
У дослідження включено 125 хворих, віком від 40 до 84 років, з мультифокальним ураженням судин (МФУС). Усі хворі були розподілені на три клінічні групи залежно від локалізації ураження судинних басейнів стенозуючим атеросклерозом. За даними кореляційного аналізу встановлено прямий зв’язок між наявністю клінічних проявів мозкової недостатності і віком пацієнтів. При мультифокальному судинному ураженні хронічні форми ішемії мозку (дисциркуляторна енцефалопатія) реєструвались у 69,2% хворих, які перенесли інфаркт ГМ, а також у 87,0% хворих з ТІА в анамнезі. Найбільш розповсюдженою супутньою патологією у хворих з мультифокальним ураженням судин є гіпертонічна хвороба різних ступенів та стадій (92,8% хворих), цукровий діабет 2 типу (20,0%). Встановлено прямий зв’язок між ступенем гіпертонічної хвороби і перенесеними ГПМК. Інфаркти головного мозку в пацієнтів з мультифокальним ураженням судин відбувались у 72,8% переважно в каротидному басейні, що в 3,2 разу перевищує частоту інфарктів у вертебробазилярному басейні. При поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку, серця і нижніх кінцівок не було ТІА як самостійної форми, а відразу відзначався клінічний перехід в інфаркт ГМ. Повторні інфаркти відбулись у 28% хворих загальної групи, переважно при поєднаному атеросклеротичному ураженні судин мозку і серця (31,0%) або всіх трьох басейнів (26,3%). При атеросклеротичному ураженні судинних басейнів головного мозку та серця раніше маніфестує ІХС (58,6%), а при ураженні судин головного мозку та нижніх кінцівок – ішемія нижніх кінцівок (73,7%). Часовий проміжок між повторними інфарктами ГМ був коротшим у хворих, які продовжували палити, в 4,5 разу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антонова, Н. А.
Алекситимия у больных с инфарктом головного мозга левополушарной локализации в позднем восстановительном периоде [Текст] / Н. А. Антонова, Е. Б. Кузнецова, И. И. Шоломов // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № Прил. к №10 (Вып. 2. В помощь практическому врачу). - С. 3-6. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, реабилитация)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (осложнения, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (осложнения)
Дод.точки доступу:
Кузнецова, Е. Б.
Шоломов, И. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Статинова, Е. А.
Аномалии интрацеребральных и прецеребральных артерий и их роль в развитии ишемического инсульта у пациентов молодого возраста [Текст] / Е. А. Статинова, Ю. И. Коценко // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2014. - T. 20, № 3. - С. 17-20

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО АРТЕРИИ -- CEREBRAL ARTERIES (аномалии)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, осложнения, этиология)
ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНИ -- CEREBRAL ARTERIAL DISEASES (диагноз, осложнения, этиология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Дод.точки доступу:
Коценко, Ю. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антиагрегантная терапия в профилактике инфарктов мозга [Текст] / Л. Матвеева [и др.] // Врач. - 1999. - № 10. - С. 26-27

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Матвеева, Л.
Горбачева, Ф.
Натяжкина, Г.
Квасова, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Асимптомные инфаркты головного мозга : факторы риска и когнитивные нарушения [Текст] / Р. Р. Жетишев [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прил. к№3 (Вып. 2. Инсульт. Организация помощи больным с инсультом в Российской Федерации ). - С. 3-6

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагноз, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения)
Дод.точки доступу:
Жетишев, Р. Р.
Михайлова, Н. А.
Иващенко, Р. А.
Камчатнов, П. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Edlow, J. A.
Атипичные проявления острых цереброваскулярных синдромов [Текст] / J. A. Edlow, M. H. Selim // LANCET. Neurology. - 2013. - № 3. - С. 36-47 . - ISSN 1995-1566

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагноз, классификация, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, патофизиология)
ДИСКИНЕЗИИ -- DYSKINESIAS (этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование)
Дод.точки доступу:
Selim, M. H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Сіделковський, О. Л.
Венозний інфаркт потиличної частки головного мозку в пацієнта молодого віку (клінічний випадок) [Текст] / О. Л. Сіделковський, О. А. Овсянніков, М. Р. Ігнатіщев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 63-66. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГЕМИАНОПСИЯ -- HEMIANOPSIA
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ АНГИОМА ВЕНОЗНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM VENOUS ANGIOMA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Анотація: Відомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білково-клітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнта молодого віку, а також розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та лікування венозного інсульту
Дод.точки доступу:
Овсянніков, О. А.
Ігнатіщев, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Макотрова, Т. А.
Венозный инфаркт мозга вследствии тромбоза поперечного синуса с синдромом изолированной алексии [Текст] / Т. А. Макотрова, А. С. Сотников, О. С. Левин // Неврологический журнал. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 29-34

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ СИНУСОВ ТРОМБОЗ -- SINUS THROMBOSIS, INTRACRANIAL (диагноз, лекарственная терапия)
ВНУТРИЧЕРЕПНОЙ ТРОМБОЗ -- INTRACRANIAL THROMBOSIS (диагноз, лекарственная терапия)
ДИСЛЕКСИЯ ПРИОБРЕТЕННАЯ -- DYSLEXIA, ACQUIRED
Дод.точки доступу:
Сотников, А. С.
Левин, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Прокопів, М. М.
Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу [Текст] / М. М. Прокопів // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 7-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, классификация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
Анотація: Мета роботи — описати неврологічну клініку, специфічні симптоми та синдроми у пацієнтів з гострим інфарктом різних анатомічних і судинних територій задньоциркулярного басейну, обґрунтувати використання у клінічній практиці термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме уражену інтракраніальну судинну територію задньої циркуляції, локалізацію вогнища інфаркту та його клінічний варіант. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 120 пацієнтів з гострим інфарктом різних територій задньоциркулярного басейну. Оцінювали локалізацію та розмір інфарктного вогнища, динаміку ступеня порушення неврологічних функцій і повсякденної життєдіяльності, ступінь соціальної дезадаптації пацієнта. Результати та обговорення. Описано особливості неврологічної клініки лакунарних та нелакунарних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної території задньоциркулярного басейну. Обґрунтовано значення у клінічні практиці термінологічного формулювання діагнозу. Висновки. У разі виникнення ішемічного інфаркту в різних відділах стовбура головного мозку або ділянці мозочка не слід використовувати формулювання діагнозу «ішемічний інсульт у судинах вертебробазилярного басейну», оскільки воно лише частково розкриває суть інсульту. У разі розвитку медулярного, мостового, мезенцефального, мозочкового або таламічного інфаркту методологічно виправданим і адекватним слід вважати використання термінологічного формулювання діагнозу, яке відображатиме судинну територію (проксимальна, серединна, дистальна), клінічний варіант інфаркту і анатомо‑топографічну локалізацію ураженого задньоциркулярного басейну та стовбура головного мозку ізольованого або поєднаного з іншими інтракраніальними територіями. Знання особливостей неврологічної клініки та сучасного термінологічного визначення діагнозу інфарктів у вертебробазилярному басейні має важливе значення для практичного лікаря для вибору адекватних методів терапії та оцінки довгострокового функціонального прогнозу
The aim — to describe the neurological clinic, specific symptoms and syndromes in patients with acute infarction of various anatomical and vascular territories of the posterior circular pool, to justify the use in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the affected intracranial vascular territory of the posterior circulation, localization of the infarction center and its clinical version. Materials and methods. A comprehensive clinical, neurological and neuroimaging examination of 120 patients with acute infarction of various areas of the posterior circular pool was performed. The localization and size of the infarction focus, the dynamics of the degree of impairment of neurological functions, the upset of daily vital activity, the degree of social maladjustment of patients were assessed. Results and discussion. The features of the neurological clinic of lacunar and non‑lacunar infarctions are described depending on the affected intracranial territory of the posterior circular pool. The significance in clinical practice of the terminological formulation of the diagnosis is substantiated. Conclusions. In the event of ischemic infarction in different parts of the brain stem or the cerebellum, it is not appropriate to formulate the diagnosis as «ischemic stroke in the vessels of the vertebrobasilar basin», since it only partially reveals the essence of the stroke. In case a medullary, bridging, mesencephalic, cerebellar or thalamic infarction develops, it is methodologically justified and adequate to use the terminological formulation of the diagnosis which will reflect the damaged vascular territory (proximal, median, distal), the clinical variant of the infarction and the anatomical‑topographic localization of the damaged posterior circular pool, and brain stem isolated or connected to other intracranial territories. Knowledge of the features of the neurological clinic and the modern terminological definition of the diagnosis of infarctions in the vertebrobasilar basin is important for the practitioner, the choice of adequate therapies and the assessment of the long‑term functional prognosis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Саник, Л. О.
Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном / Л. О. Саник, О. Ю. Бодулєв // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (лекарственная терапия, этиология)
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS (терапевтическое применение)
БАКЛОФЕН -- BACLOFEN (терапевтическое применение)
Анотація: Центральна гіпертермія зазвичай зумовлена ураженням мостостовбурових структур головного мозку та характеризується несприятливим прогнозом. За даними літератури, етіологічними чинниками здебільшого є внутрішньомозкові крововиливи (64 %) [1]. Окрім традиційних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та парацетамолу, у терапії центральної гіпертермії застосовують фізичні методи охолодження, блокатори рецепторів пролактину (бромкриптин), нейролептики (хлорпромазин) та міорелаксанти центральної дії (баклофен). Доступна література не містить доказової бази щодо терапії центральної гіпертермії
Дод.точки доступу:
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Влияние лазерной гемотерапии на некоторые биохимические показатели крови в остром периоде лакунарных инфарктов мозга [Текст] / Н. И. Нечипуренко [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 7. - С. 43-48

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (кровь, радиотерапия)
ЛАЗЕРНОЕ ОБЛУЧЕНИЕ КРОВИ -- LASER IRRADIATION FOR BLOOD

C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (воздействие облучения)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Нечипуренко, Н. И.
Анацкая, Л. Н.
Матусевич, Л. И.
Пашковская, И. Д.
Щербина, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Гудар’ян, Ю. І.
Вплив нескорегованих факторів ризику на клініко-нейропсихологічні, гемодинамічні зміни та якість життя у хворих у відновному періоді інфаркту мозку [Текст] / Ю. І. Гудар’ян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (реабилитация)
Анотація: Мета роботи – підвищення ефективності реабілітації хворих із наслідками гемісферного інфаркту мозку, когнітивних і емоційних порушень включно, за рахунок визначення впливу основних нескорегованих факторів ризику: артеріальної гіпертензії, дисліпідемії, активності системи згортання крові, гіперглікемії на її результати та якість життя шляхом удосконалення тактики реабілітаційних заходів. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування 109 пацієнтів віком до 65 років з інфарктом мозку (ІМ) в анамнезі й тим чи іншим неврологічним дефіцитом. Для комплексної оцінки якості життя використовували опитувальник SF-36. Результати. Ретельне клінічне й неврологічне обстеження, проведене у відновному періоді ІМ, дало змогу виявити в пацієнтів різний ступінь вираження когнітивних порушень та розподілити досліджуваних на дві групи на першому етапі дослідження: з легким рівнем нейропсихологічних порушень та помірно вираженими порушеннями когнітивних функцій. Подальшими дослідженнями було підтверджено, що окрім первинної тяжкості ІМ, нескорегованими факторами ризику (НФР), які також визначають ступінь відновлення когнітивних функцій у відновному періоді інфаркту мозку і впливають на результати реабілітації та ії планування в цілому, є артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, порушення в’язкості крові, гіперглікемія. Висновки: 1. Використання розробленої реабілітаційної програми для хворих із наслідками ІМ, спрямованої на корекцію зміненого гомеостазу, усунення гіперхолестеринемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії дає змогу досягти певного ступеня відновлення когнітивних та емоційних розладів через 6-12 місяців після лікування. 2. Застосування запропонованого індивідуалізованого методу медикаментозної терапії дає позитивний ефект на якість життя пацієнтів із наслідками ІМ, забезпечує зниження ступеня інвалідизації за рахунок прицільної корекції основних факторів ризику розвитку ІМ та зниження негативного вкладу когнітивних розладів і депресії у процесі реабілітації.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Міщенко, В. М.
Вплив препарату Церобролізин на ЕЕГ-показники цереброваскулярних порушень у пацієнтів з "німими" інфарктами мозку [Текст] / В. М. Міщенко, І. М. Нікішкова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 42-47

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы)
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Нікішкова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Монастирський, В. О.
Вплив стрес-реалізуючої системи на перебіг відновного періоду інфаркту головного мозку [Текст] / В. О. Монастирський, О. Л. Сіделковський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 86-89. - Бібліогр.: с. 88-89

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика, кровь, реабилитация)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
Дод.точки доступу:
Сіделковський, О.Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Личко, В. С.
    Вплив ЦДФ-холіну на ендотеліальну дисфункцію в гострому періоді інфаркту головного мозку / В. С. Личко // Медицина неотложных состояний. - 2009. - № 5. - С. 70-74

Рубрики: Мозга головного инфаркт

   ЦДФ-холин

   Эндотелий--действ преп

   Нитраты--смж

   Альбумины--смж

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Міщенко, Т. С.
Вторинна профілактика в пацієнтів із лакунарними інфарктами [Текст] / Т. С. Міщенко, К. В. Харіна, Г. В. Лінська // Практикуючий лікар. - 2014. - № 1. - С. 15-19

Рубрики: Ливостор

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION
Дод.точки доступу:
Харіна, К. В.
Лінська, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-76

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)