Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (98)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Молекулярная биология<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
1.


    Danylova, T. V.
    Standing on the shoulders of giants: James Watson, Francis Crick, Maurice Wilkins, Rosalind Franklin and the birth of molecular biology / T. V. Danylova, S. V. Komisarenko // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 4. - P154-164


MeSH-головна:
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (история, кадры)
Анотація: In the 20th century, DNA became a magnet, attracting representatives of various sciences. Prominent researchers competed among themselves to discover the structure of DNA and to explain the mechanisms that determine our “natural fate”, i.e., our heredity. An American chemist, biochemist, chemical engineer Linus Pauling, a British physicist and molecular biologist Maurice Wilkins, a British chemist, biophysicist, and X-ray crystallographer Rosalind Franklin, an American geneticist, molecular biologist, zoologist James Watson, a British molecular biologist, biophysicist, and neuroscientist Francis Crick were among them. They searched for the scientific explanation for the enigma of life hidden in DNA. An accurate description of DNA double-helical structure belongs to James Watson and Francis Crick. However, the missing pieces of the puzzle were elaborated by Rosalind Franklin, who was not given enough credit for her dedicated scientific work. Unlike her, Francis Crick, James Watson, and Maurice Wilkins were awarded the Nobel Prize in Physiology or Medicine 1962 for their discoveries concerning the molecular structure of nucleic acids and its significance for information transfer in living material. Whatever the DNA story is, it shows that all great scientific discoveries are not made from scratch. The immense number of people have contributed to the development of science and literally every researcher stands on the shoulders of giants, while the idea itself is in the air. The discovery of the structure of DNA became a cornerstone for the new scientific paradigm – biology acquired a molecular and biochemical basis
Друга половина ХХ століття ознаменувалася епохальними відкриттями в галузі хімії та біохімії протеїнів, зокрема у встановленні структури протеїнів. Нобелівські лауреати з хімії за 1946 р. Джеймс Самнер, Джон Нортроп і Венделл Стенлі першими виділили у чистому кристалічному стані окремі ензими і віруси і довели їхню протеїнову природу, зробивши тим самим неоціненний науковий внесок у розвиток таких важливих біологічних дисциплін, як біохімія, особливо ензимологія, вірусологія та молекулярна біологія. Величезний внесок у з’ясування хімічних зв’язків, завдяки яким утворюється вторинна структура та інші рівні організації протеїнів, зробив видатний хімік ХХ ст. кристалограф, американський вчений Лайнус Полінг. Він одержав Нобелівську премію з хімії в 1954 р. «за дослідження природи хімічного зв’язку і його використання для встановлення структури складних сполук». Біохіміки його добре знають як автора вторинної будови протеїнів – α-спіралі і β-структури. А Фредерік Сенгер – двічі лауреат Нобелівської премії (1958 і 1980 рр.) був першим серед дослідників, хто визначив первинну амінокислотну послідовність протеїну, зокрема двох поліпептидних ланцюгів А та В інсуліну. Ф. Сенгер довів, що впорядкованість структури протеїну має аналогію з послідовністю генів у ДНК, і тому вона має бути підпорядкована таким самим закономірностям. Складне питання, яким чином протеїнова молекула розміщується в просторі, змогли вирішити англійські біохіміки Макс Ф. Перуц (Перутц) і Джон К. Кендрю, які рентгеноструктурним методом встановили будову протеїнів – гемоглобіну і міоглобіну – в просторі і яким в 1962 р. було присуджено Нобелівську премію з хімії «за дослідження структури глобулярних протеїнів»
Дод.точки доступу:
Komisarenko, S. V.
Watson, James Dewey (6.04.1928)
Crick, Francis Harry Compton (8.06.1916)
Wilkins, Maurice Hugh Frederick (1916-2004)
Franklin, Rosalind Elsie (1920-1958)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Komisarenko, S. V.
    Prospects of genome editing using CRISPR/CAS or how to master genetic scissors. Nobel Prize in chemistry 2020 / S. V. Komisarenko, S. I. Romaniuk // The Ukrainian biochemical journal. - 2021. - Vol. 93, № 1. - P113-128


MeSH-головна:
ХИМИЯ -- CHEMISTRY (тенденции)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (тенденции)
ГЕННАЯ ИНЖЕНЕРИЯ -- GENETIC ENGINEERING (тенденции)
НОБЕЛЕВСКАЯ ПРЕМИЯ -- NOBEL PRIZE
Анотація: The Nobel Prize in Chemistry 2020 was awarded to two researchers in the field of molecular biology – the French Emmanuelle Charpentier, who now heads the Max Planck Unit for the Science of Pathogens in Berlin, and the American Jennifer Doudna from the University of California, Berkeley – for the ‘development of genome editing method’. A press release of the Nobel Committee states that the winners discovered one of the most powerful genetic technology tools – CRISPR/Cas9, or so-called ‘genetic scissors’. This method has contributed to many important results of basic research. In particular, plant researchers have managed to create crops resistant to mold, pests and drought. As for medicine, clinical trials of new cancer treatment techniques are underway, and a dream of curing hereditary diseases is about to become a reality. Genetic scissors have brought the life sciences to a new stage of development and greatly contributed to the benefit of mankind
Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології – француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі – за «розвиток методу редагування геному». У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології – CRISPR/Cas9 – або так звані «генетичні ножиці». Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. «Генетичні ножиці» вивели нау­ки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь
Дод.точки доступу:
Romaniuk, S. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Matyshevska, O. P.
    The FEBS3+ Meeting - XIth Parnas Conference - Young Scientists Forum ’Biochemistry and Molecular Biology for Innovative Medicine’ [Text] : 3-5 september 2018, Kyiv, Ukraine / O. P. Matyshevska // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2018. - Том 90, N 5. - P117-119


MeSH-головна:
БИОХИМИЯ -- BIOCHEMISTRY (тенденции)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (тенденции)
МЕДИЦИНА -- MEDICINE (тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Абросимов, А. Ю.
    Низкодифференцированный рак щитовидной железы [Текст] / А. Ю. Абросимов, А. В. Сидорин, А. П. Шинкаркина // Архив патологии. - 2014. - № 2. - С. 48-54


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагноз, классификация, патофизиология, ультраструктура)
(методы)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (методы)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Дод.точки доступу:
Сидорин, А. В.
Шинкаркина, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Айламазян, Э. К.
    Молекулярная медицина - новое направление в акушерстве и гинекологии [Текст] / Э. К. Айламазян, В. С. Баранов // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 4. - С. 9-14


MeSH-головна:
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (классификация, тенденции)
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (методы, тенденции)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Баранов, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет» [] = Anthropometric, biochemical and actigraphic characteristics of a population sample of randomly selected adult rural residents of Ukraine who were not diagnosed with «diabetes mellitus» at the time of the study / В. І. Кравченко [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 343-356. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, патофизиология, эпидемиология)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY (генетика, иммунология, физиология)
АКТИГРАФИЯ -- ACTIGRAPHY (использование, методы)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование, методы)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (методы)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ МОНИТОРИНГ -- SENTINEL SURVEILLANCE
СЕЛЬСКОЕ НАСЕЛЕНИЕ -- RURAL POPULATION (статистика, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Класичні «польові» епідеміологічні дослідження щодо факторів ризику розвитку цукрового діабету (ЦД) та серцево-судинної патології все ще рідкісні в Україні, через що оцінка поширеності ЦД 2-го типу (ЦД2) базується на екстраполяції з іноземних досліджень. Об’єктивні методи вимірювання фізичної активності (ФА), яку вважають одним із головних чинників профілактики ЦД2, в Україні мало відомі. Зокрема не з’ясовано, наскільки поширеним є серед дорослого населення України виконання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо мінімальної кількості помірної фізичної активності (150 хв/тиждень). Залишається недостатньо дослідженим питання про зв’язок композиції тіла та характеристик, що впливають на ризик розвитку ЦД2. Матеріал і методи. Наше дослідження представляє аналіз біохімічних, антропометричних та актиграфічних характеристик 50 рандомізовано відібраних сільських мешканців Київської області України (16 чоловіків із медіанним віком 63,5 року, 34 жінки з медіанним віком 58,0 року), у яких раніше не було діагностовано ЦД2. Після отриманої інформованої згоди всім досліджуваним проведено оральний тест толерантності до глюкози (ОТТГ) за методом ВООЗ (1999). Вимірювали рівні глюкози плазми крові натщесерце (fasting plasma glucose, FPG), глюкози плазми через 2 год після стандартного навантаження (2 hours plasma glucose, 2hPG), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХСЛВЩ), глікованого гемоглобіну (glycated hemoglobin, HbA1c), індекс маси тіла (ІМТ), окружність шиї (ОШ), окружність талії (ОТ) та окружність стегон (ОС). Визначили показники композиції тіла за допомогою методу біоелектричного імпедансу: пропорцію жиру тіла (body fat, %) та загальної води тіла (total body water, %). Актиграфічні вимірювання було проведено шляхом акселерометрії за допомогою програмного забезпечення ActiGraph. Моніторинг ФА відбувався протягом 7 днів за такими показниками: середня кількість метаболічних еквівалентів (metabolic equivalents, MET’s), частка ФА помірної інтенсивності за весь час носіння та записування акселерометра (moderate physical activity, ModPA, %) і показник помірної ФА — кількість хв/тиждень, накопичених у періодах тривалістю не менше 10 хв (ModPA, хв/тиждень). Статистичну обробку результатів проведено за пакетом MedStat. Результати. Серед досліджених осіб за даними ОТТГ та вимірювання HbA1c ЦД виявлено в 4 осіб (8%). Порушена глікемія натщесерце (impaired fasting glucose, IFG) за критеріями Американської діабетичної асоціації (АДА) (FPG: 5,6-6,9 ммоль/л) виявлена у 21 особи, а за критеріями ВООЗ (FPG: 6,1-6,9 ммоль/л) — у 7 осіб. IFG незалежно від застосованого критерію не виявляє зв’язку з рівнем ФА. Порушена толерантність до глюкози (impaired glucose tolerance, IGT: 2hPG 7,8-11,0 ммоль/л) виявлена в 5 осіб. За рівнем глікемії, HbA1c та ліпідів не виявлено зв’язку з ФА. Жінки не відрізнялися від чоловіків за віком, мали більший ІМТ (35,08±5,53 проти 27,43±4,98, р0,001) і більшу частку жиру тіла (45,8±5,7% проти 26,3±5,5%, р0,001). Водночас, показники ФА у чоловіків і жінок не відрізнялися, були дуже низькими й мали помірну негативну кореляцію з віком (р0,05). Результати наведені як середнє арифметичне та стандартне відхилення (M±SD). Лише в одного чоловіка та двох жінок було досягнуто рекомендований рівень помірної ФА (150 хв/тиждень). Серед осіб з IGT кількість ФА виявилась меншою: MET’s — 1,22±0,07 проти 1,32±0,19, р
Classical «field» epidemiological studies on risk factors for diabetes and cardiovascular disease are still rare in Ukraine, so the assessment of the prevalence of type 2 diabetes mellitus (DM2) is based on extrapolations from foreign studies. Objective methods of measuring physical activity (PA), which is considered one of the main factors in the prevention of diabetes, are little known in Ukraine. In particular, it has not been clarified how common it is among the adult population of Ukraine to follow the recommendations of the World Health Organization (WHO) on the minimum amount of moderate physical activity (150 minutes per week). The question of the relationship between body composition and characteristics that affect the risk of developing DM2 remains poorly understood. Material and methods. Our study presents an analysis of biochemical, anthropometric and actigraphic characteristics of 50 (16 men with a median age of 63.5 years, 34 women with a median age of 58.0 years) of randomly selected rural residents of Kyiv region of Ukraine, in whom diabetes mellitus 2 was not known. After obtaining informed consent, all subjects underwent an oral glucose tolerance test (OGTT) according to the WHO method (1999). Measured fasting plasma glucose (FPG), plasma glucose 2 hours after standard exercise (2 hours plasma glucose, 2hPG), triglycerides (TG), high density lipoprotein cholesterol (HDL-C), glycated hemoglobin (HbA1c), body mass index (BMI), neck circumference (NC), waist circumference (WC) and hip circumference (HC). Indicators of body composition were determined using the method of bioelectric impedance: measured the proportion of body fat (body fat, %) and total body water (%). Actigraphic measurements were performed by accelerometry using ActiGraph software. PA was monitored for 7 days on the following indicators: average metabolic equivalents (MET’s), the proportion of moderate-intensity PA for the entire time of wearing and recording the accelerometer (moderate physical activity, ModPA, %) and continuous moderate PA per week, accumulated in periods of at least 10 minutes (ModPA, min/week). Statistical processing of the results was performed using the MedStat package. Results. Among all subjects according to OGTT and HbA1c measurements, diabetes was detected in 4 people (8%). Impaired fasting glucose (IFG) according to the American Diabetes Association (FPG 5.6-6.9 mmol/L) was detected in 21 individuals, and according to the WHO criteria (6.1-6.9 mmol/L) — in 7 people. Regardless of the criteria used, IFG does not show a relationship with PA levels. Impaired glucose tolerance (IGT): 2hPG 7.8-11.0 mmol/L) was detected in 5 people. No association with PA was observed for glycemia, HbA1c and lipids. Women did not differ in age from men, had a higher BMI (35.08±5.53 vs. 27.43±4.98, p0.001) and a higher proportion of body fat (45.8±5.7% vs. 26.3±5.5%, means±SD, p0.001). PA rates in men and women did not differ, were very low and had a moderate negative correlation with age (p0.05). Only one man and two women achieved the recommended PA level (150 minutes of moderate PA/week). However, among people with IGT, the number of PA was lower: MET’s — 1.22±0.07 vs. 1.32±0.19, p
Дод.точки доступу:
Кравченко, В. І.
Захарченко, Т. Ф.
Писаренко, Ю. М.
Ковтун, В. А.
Гончар, І. В.
Халангот, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Афанасьєва, Н. І.
    Молекулярно-генетичні аспекти виникнення новоутворень щитоподібної залози. Повідомлення 1 [Текст] / Н. І. Афанасьєва, О. В. Мужичук // Український радіологічний журнал. - 2008. - Т. 16, № 1. - С. 89-95

Рубрики: Щитовидной железы новообразования--генет--этиол

   Молекулярная биология


Дод.точки доступу:
Мужичук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Бобков, А. Ф.
    Молекулярно-генетическая характеристика ВИЧ-1 на территории России [Текст] / А. Ф. Бобков, Е. В. Казеннова, М. Р. Бобкова // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2002. - № 8. - С. 40-42


MeSH-головна:
ВИЧ-1 -- HIV-1 (генетика)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
Дод.точки доступу:
Казеннова, Е. В.
Бобкова, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Боднарюк, О. І.
    Аналіз A1267G поліморфізму гена HSP70-2 в структурі хворих на вульвовагініти дівчат-підлітків [Текст] / О. І. Боднарюк, О. А. Андрієць, О. В. Бочкарьова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - С. 60-63


MeSH-головна:
ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS (диагностика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика)
СТРУКТУРНОГО СДВИГА МУТАЦИЯ -- FRAMESHIFT MUTATION (генетика)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
МОЛЕКУЛЯРНАЯ БИОЛОГИЯ -- MOLECULAR BIOLOGY (методы)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Стаття присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики вульвовагінітів у дівчат. Висвітлено результати комплексного дослідження розвитку вульвовагініту, що включало дані стану системного та локального імунітету, цитокінового профілю. Проведено аналіз А1267G поліморфізму гена HSP70-2 у структурі хворих на вульвовагініти дівчат і встановлено його вплив на продукцію про- і протизапальних цитокінів.
Дод.точки доступу:
Андрієць, О. А.
Бочкарьова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    В протеомике необходимо изменение основного принципа (парадигмы): "структура определяет функцию" следует заменить на "связывание определяет функцию" [Текст] // Биомедицинская химия. - 2007. - Т. 53, № 2. - С. 140-143

Рубрики: Протеом

   Молекулярная биология


   Генетика биохимическая


Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-54 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)