Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Молочная кислота<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Алексеевская, Е. С.
Ультрафильтрация в преаналитической стадии при определении концентрации молочной кислоты в плазме крови [Текст] / Е. С. Алексеевская, А. А. Жлоба, Т. Ф. Субботина // Клиническая лабораторная диагностика. - 2013. - № 11. - С. 27-30

MeSH-головна:
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- MITOCHONDRIAL DISEASES (диагноз, кровь, метаболизм)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (кровь)
УЛЬТРАФИЛЬТРАЦИЯ -- ULTRAFILTRATION (методы)

Дод.точки доступу:
Жлоба, А. А.
Субботина, Т. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эпизоды, подобные транзиторной ишемической атаке, без инсультоподобных поражений при MELAS [Текст] / Т. Mitani [и др.] // Therapia (Український медичний вісник). - 2015. - № 12. - С. 44-46

MeSH-головна:
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ ЭНЦЕФАЛОМИОПАТИИ -- MITOCHONDRIAL ENCEPHALOMYOPATHIES (диагностика, этиология)
MELAS СИНДРОМ -- MELAS SYNDROME (диагностика, этиология)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (диагностическое применение)
(методы)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (метаболизм)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (метаболизм)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Mitani, Т.
Aida, N.
Tomiyasu, M.
Wada, T.
Osaka, H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біохімічні маркери для оцінювання стану м’язів за умов дегенеративних захворювань хребта (огляд літератури) [Текст] / А. Г. Скіданов [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 119-123

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (патофизиология)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патофизиология)
МЫШЦЫ -- MUSCLES (метаболизм)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
КРЕАТИНКИНАЗА -- CREATINE KINASE (диагностическое применение, метаболизм)
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (диагностическое применение, метаболизм)
ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES (диагностическое применение, метаболизм)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
МИОГЛОБИН -- MYOGLOBIN (диагностическое применение, метаболизм)
Дод.точки доступу:
Скіданов, А. Г.
Леонтьева, Ф. С.
Морозенко, Д. В.
Піонтковський, В. К.
Радченко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Влияние мультипотентных стромальных клеток, адсорбированных на полимере молочной кислоты, на воспалительную реакцию после его экспериментальной имплантации [Текст] / И. В. Майбородин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 47-58. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
БИОРАЗЛАГАЕМЫЕ ПЛАСТИКИ -- BIODEGRADABLE PLASTICS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ИНОРОДНОЕ ТЕЛО, РЕАКЦИЯ -- FOREIGN-BODY REACTION
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Цель. Изучить влияние аутологичных мезенхимальных мультипотентных стромальных клеток (ММСК) костномозгового происхождения, адсорбированных на полимере молочной кислоты - полилактиде (ПЛ), на воспалительный процесс после экспериментальной имплантации этого полимера. Материалы и методы. С помощью световой микроскопии с применением люминесценции изучали изменения подкожно-жировой клетчатки крыс после имплантации ПЛ с пассивно адсорбированными на поверхности ММСК с трансфицированным геном GFP и дополнительно окрашенными Vybrant® CM-Dil клеточными мембранами. Результаты. Спустя 1 нед рядом с имплантированным ПЛ с адсорбированными ММСК методами флуоресцентной микроскопии были найдены фибробластоподобные клетки с ярким и равномерным свечением цитоплазмы при использовании родаминового фильтра. На 2-й неделе возле ПЛ присутствовали макрофаги разных размеров и форм, с интенсивной флуоресценцией множества включений в условиях применения родаминового фильтра. Далее яркость люминесценции и количество светящихся объектов прогрессивно снижались вплоть до почти полного исчезновения к 4-й неделе. В результате адсорбции на ПЛ ММСК уменьшается объем склерозированной клетчатки с увеличением в ней числа сосудов на 1 - 2-й неделях после имплантации. В этой клетчатке в течение 1-й недели численная плотность всех лейкоцитов и лимфоцитов ниже. Типичная капсула вокруг имплантированного ПЛ у крыс формируется только к 3-й неделе. Объем капсулы, ее васкуляризация и цитограмма лейкоцитов не зависели от адсорбции ММСК. Выводы. При имплантации ПЛ с адсорбированными ММСК уже к 2-й неделе эти клеточные элементы из тканей фагоцитируются макрофагами, ММСК и их детрит полностью элиминируются из места введения к 4-й неделе. Адсорбция ММСК на ПЛ способствует уменьшению выраженности склероза и воспалительных изменений подкожно-жировой клетчатки при увеличении ее васкуляризации на 1 - 2-й неделях после имплантации. Сроки формирования капсулы вокруг ПЛ, а также ее структура не связаны с использованием клеточных технологий
Дод.точки доступу:
Майбородин, И. В.
Михеева, Т. В.
Майбородина, В. И.
Шевела, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эффективность локальной коррекции вагинального дисбиоза у женщин с сочетанными воспалительными и гиперпластическими заболеваниями матки и придатков [Текст] / М. Е. Шляпников [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 5. - С. 87-91

Рубрики: Фемилекс

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ГИПЕРПЛАЗИЯ -- HYPERPLASIA (осложнения, патофизиология)
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
Дод.точки доступу:
Шляпников, М. Е.
Ларина, Д. М.
Кияшко, И. С.
Хохлова, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравцов, Ю. И.
Роль стрессобусловленных нейроэндокринных нарушений и тканевой гипоксии в танатогенезе травматических внутричерепных гематом / Ю. И. Кравцов, К. В. Шевченко, Е. Ю. Кравцова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 5. - С. 91-93

MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (кровь, патофизиология, смертность)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGE, TRAUMATIC (кровь, патофизиология, смертность)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (кровь, патофизиология, смертность)
НЕЙРОСЕКРЕТОРНЫЕ СИСТЕМЫ -- NEUROSECRETORY SYSTEMS (патофизиология)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (патофизиология)
ГИПОФИЗАРНО-АДРЕНАЛОВАЯ СИСТЕМА -- PITUITARY-ADRENAL SYSTEM (патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (кровь, смертность, этиология)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, кровь)
АДРЕНОКОРТИКОТРОПНЫЙ ГОРМОН -- ADRENOCORTICOTROPIC HORMONE (кровь)
Дод.точки доступу:
Шевченко, К. В.
Кравцова, Е. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Снисарь, В. И.
Лактат как предиктор тяжести и смертности детей и новорожденных в критическом состоянии [Текст] / В. И. Снисарь, Д. Н. Сурков // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 17-24

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (вредные воздействия, кровь)

АНОКСИЯ -- ANOXIA (диагноз, осложнения, смертность)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Сурков, Д. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результаты изучения эффективности и безопасности вагинального применения орнидазола при лечении бактериального вагиноза [Текст] / Е. Ф. Кира [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 8. - С. 89-95

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия, патофизиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (терапевтическое применение)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (действие лекарственных препаратов)
ОРНИДАЗОЛ -- ORNIDAZOLE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Кира, Е. Ф.
Роговская, С. И.
Артымук, Н. В.
Савичева, А. М.
Гущин, А. Е.
Румянцева, Т. А.
Иванова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іванько, О. Г.
Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю [Текст] = Fecal concentrations of lactic acid and short-chain fatty acids in young children hospitalized in an infectious-diagnostic hospital with diarrhea / О. Г. Іванько, В. М. Білих // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 332-337. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (диагностика, метаболизм, микробиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, метаболизм, микробиология)
БОЛЬНИЦЫ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- HOSPITALS, ISOLATION (использование)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити вміст молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) у випорожненнях у дітей із гострою діареєю та встановити їхню роль у розвитку інфекційних або неінфекційних випадків захворювання
Показники вмісту молочної кислоти та КЛЖК у випорожненнях дітей віком 6–24 місяців, які хворі на гостру діарею, можна використовувати в диференціальній діагностиці інфекційних або неінфекційних причин захворювання
The aim of the study was to investigate the fecal levels of lactic acid and short-chain fatty acids (SCFAs) in children with acute diarrhea and to identify their role in the development of infectious or non-infectious diseases
The use of lactic acid and SCFA as coprological tests can be helpful in the differential diagnosis of infectious or non-infectious causes of diarrhea in children aged 6–24 months
Дод.точки доступу:
Білих, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мітюрєв, Д. С.
Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою / Д. С. Мітюрєв // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 64-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES (лекарственная терапия, патофизиология)
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Робота присвячена виявленню прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 38 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік обстежених становив 27,4 ± 4,1 року, маса — 83,3 ± 4,8 кг. Кількість первісток — 18 пацієнток (47,4 %), повторнонароджуючих — 20 породіль (52,6 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл. Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. Проведений аналіз продемонстрував, що такі показники, як рівень фібриногену (р = 0,0223) і лактату (р = 0,0137), мали статистичні відмінності стосовно досліджених груп з масивною гемотрансфузією і з помірним переливанням препаратів крові. Одновимірний логістичний регресійний аналіз дав відношення шансів 0,95 (95% довірчий інтервал (ДI) 0,96–0,98) для фібриногену і 1,7 (95% ДI 1,1–3,14) для лактату, а відношення шансів для шокового індексу (ШІ) становило 1,45 (95% ДI 0,46–4,52). Площа під кривими (ППК) ROC для фібриногену, лактату і ШІ — 0,805 (95% ДI 0,612–0,927), 0,722 (95% ДI 0,528–0,869) і 0,588 (95% ДI 0,381–0,780) відповідно. Граничне значення фібриногену 2,13 г/л мало чутливість і специфічність 0,91 і 0,55 відповідно. У той же час граничне значення лактату, що дорівнювало 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно. ППК ROC для лактату була значно вище, ніж у ШІ, різниця ППК між цими показниками становила –0,134 (95% ДI від 0,275 до –0,012) (р = 0,052). Порогове значення лактату, що дорівнює 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно, у той час як порогове значення для ШІ 1,2 мало чутливість і специфічність 0,64 і 0,35 відповідно. Висновки. Лактат виявився кращим прогностичним маркером при клінічному прийнятті рішення щодо проведення масивних гемотрансфузій порівняно з загальноприйнятим в цьому відношенні ШІ у пацієнток з післяпологовою крововтратою
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Носенко, О. М.
Лактобактерії та молочна кислота у збереженні та відновленні жіночого здоров’я [Текст] = Lactobacilli and lactic acid in maintaining and restoring women’s health / О. М. Носенко, Р. Я. Демидчик // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 55-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (микробиология, терапия, этиология)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (обучение, тенденции)
Анотація: В оглядовій статті представлені сучасні дані про вагінальну мікробіоту як складову жіночого мікробіому в нормі та за наявності патології. Описані склади різних типів вагінальної спільноти та їхня роль у забезпеченні жіночого здоров’я. Зроблено акцент на тому, що лактобацили, включаючи L. crispatus, L. gasseri, L. jensenii, L. vaginalis, L. iners, асоціюються зі здоровою вагінальною мікробіотою, тоді як L. iners також пов’язують із перехідними та дисбіотичними стадіями. Усі види лактобацил продукують молочну, оцтову кислоти та перексид водню, підтримують рН піхви менше 4,5, перешкоджають росту патогенних бактерій і надмірної кількості Candida albicans і, отже, захищають від патогенів бактеріального вагінозу та вагінального кандидозу. У статті наведено дані щодо ключової ролі молочної кислоти як мікробіцидного та віруліцидного фактора з імуномодулювальною активністю. Висвітлена роль колонізаційної резистентності піхви. Проаналізовано значення дисбіотичних станів вагінальної мікробіоти у розвитку несприятливих наслідків для жіночого здоров’я. Описані існуючі методи лікування дисбіотичних станів піхви, які включають такі антибіотики, як метронідазол, кліндаміцин, терапію естрогенами, молочну та борну кислоти, пробіотики і трансплантацію вагінальної мікробіоти. Традиційна антибактеріальна терапія бактеріального вагінозу метронідазолом або кліндаміцином не завжди забезпечує високу ефективність у тривалій перспективі, і після лікування спостерігаються високий рівень рецидивів та випадки розвитку вагінального кандидозу. Системне застосування антибіотиків має значні побічні ефекти. Нові стратегії допомагають покращити результати лікування. Використання пробіотиків може покращити вагінальну флору, збільшити кількість корисних бактерій, зменшити кількість шкідливих бактерій і надалі підтримувати стабільність середовища вагінальної флори. Також у статті наведено переваги застосування вагінального пробіотика, який є комплексним препаратом, до складу якого входять найбільш поширені ідентичні живі лактобацили у високій концентрації у сукупності з молочною кислотою, як ефективного сучасного місцевого підтримувального та профілактичного засобу при дисбіотичних станах цервіковагінальної мікробіоти
The review article presents modern data on the vaginal microbiota as a component of the female microbiome in normal and pathological conditions. The compositions of different types of vaginal community and their role in ensuring women’s health are described. It is emphasized that lactobacilli, including L. crispatus, L. gasseri, L. jensenii, L. vaginalis, L. iners, are associated with healthy vaginal microbiota, while L. iners is also related to transitional and dysbiotic stages. All types of lactobacilli produce lactic acid, acetic acid and hydrogen peroxide, and maintain a vaginal pH of less than 4.5, inhibit the growth of pathogenic bacteria and excessive Candida albicans and, therefore, protect against the pathogens of bacterial vaginosis and vaginal candidiasis. The article provides data on the key role of lactic acid as a microbicidal and virulicidal factor with immunomodulatory activity. The role of colonization resistance of the vagina is highlighted. The importance of dysbiotic states of the vaginal microbiota in the development of adverse consequences for women’s health was analyzed. Existing methods of treatment of dysbiotic conditions of the vagina are described, which include such antibiotics as metronidazole, clindamycin, estrogen therapy, lactic and boric acids, probiotics, and transplantation of vaginal microbiota. Traditional antibacterial therapy for bacterial vaginosis with metronidazole or clindamycin does not always provide high efficacy in the long term, and there is a high rate of recurrence and cases of vaginal candidiasis after treatment. Systemic use of antibiotics has significant side effects. New strategies help improve treatment outcomes. The use of probiotics can improve the vaginal flora, increase the number of beneficial bacteria, reduce the number of harmful bacteria and further maintain the stability of the vaginal flora environment. The article also describes the advantages of a vaginal probiotic, which is a complex preparation that includes the most common, identical live lactobacilli in high concentration in combination with lactic acid, as an effective modern local support and preventive agent for dysbiotic conditions of the cervical and vaginal microbiota
Дод.точки доступу:
Демидчик, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Білих, В. М.
Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення [Текст] / В. М. Білих, О. Г. Іванько // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
Анотація: Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареї
After acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal diseases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (parenteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea
Дод.точки доступу:
Іванько, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гаврилюк, І. М.
Особливості фармакологічної дії комбінованого препарату пропіленгліколю, сечовини та молочної кислоти при оніхомікозі [Текст] / І. М. Гаврилюк // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 3. - С. 93-99. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Онихоцид® Эмтрикс

MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ -- ONYCHOMYCOSIS (лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
ПРОПИЛЕНГЛИКОЛЬ -- PROPYLENE GLYCOL (терапевтическое применение, фармакология)
МОЧЕВИНА -- UREA (терапевтическое применение, фармакология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Незважаючи на наявність значної кількості препаратів для лікування оніхомікозу, фармакотерапія цього захворювання пов’язана із низкою проблем: недостатньою прихильністю пацієнтів до лікування за рахунок необхідності довготривалої терапії та повільного розвитку видимих ознак клінічного покращення; поганим проникненням багатьох антимікотиків у нігтьову пластинку; розвитком резистентності збудників до препаратів. У статті представлено результати аналізу даних літератури щодо особливостей фармакологічної дії комбінованого препарату пропіленгліколю, сечовини та молочної кислоти, недавно зареєстрованого в Україні під назвою «Оніхоцид® Емтрікс». Цей засіб чинить протигрибкову дію (зумовлену фізичною взаємодією з клітинною стінкою грибів, зсувом рН у кислий бік, кислотним стресом та утворенням антимікробних пептидів); викликає гідратуючий та кератолітичний ефекти. Результати проведеного аналізу дають підстави вважати, що цей препарат має достатню доказову базу щодо його ефективності; він є зручним і простим у застосуванні; діючі речовини добре проникають всередину нігтьової пластинки; забезпечує швидке покращення стану нігтьової пластинки (через 2 тиж), сприяючи підвищенню прихильності пацієнтів до лікування; виявляє широкий спектр протигрибкової дії, включаючи основних збудників оніхомікозу; запобігає розвитку вторинної бактеріальної інфекції; не викликає розвитку резистентності збудників; може застосовуватися в комбінації з пероральними протигрибковими засобами; може застосовуватись під час вагітності й в період лактації. Застосування цього засобу розширює можливості лікарів щодо лікування оніхомікозу, вирішуючи низку існуючих проблем
Despite the wide range of drugs available for the treatment of onychomycosis, the pharmacotherapy of this disease is associated with the following problems: poor compliance of patients due to long lasting treatment and slow symptoms improvement; poor penetration of antimycotics into the nail plate; development of resistance to existing drugs. In the article we summarize the available experimental and clinical evidence presented in literature regarding the pharmacological actions of combination drug containing propylene glycol, urea and lactic acid which has been registered recently in Ukraine as Onychocid® Emtrix. This drug produces antifungal influence (by physically interacting with the cell wall of fungi, by making pH of the environment more acidic, by causing acidic stress and increasing the formation of antimicrobial peptides), has hydrating and keratolytic effects. The review indicates that the efficacy of this combination drug in onychomycosis has satisfactory evidence base; this drug is easy to use; its active ingredients readily penetrate into the nail plate; it provides early visible improvements in nails affected by onychomycosis (after 2 weeks of treatment) thus increasing the patient’s adherence to therapy; has a broad spectrum of antifungal action including the most common causes of onychomycosis; prevents secondary bacterial infection; does not cause resistance to pathogens; can be combined with oral antimycotic drugs; can be used during pregnancy and lactation. The use of this drug expands opportunities in the treatment of onychomycosis by solving a number of existing problems
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Ushakova, H. O.
Thiamine deficiency in extremely premature newborns [Текст] = Дефіцит тіаміну в глибоконедоношених дітей / H. O. Ushakova, O. Z. Brazaluk, O. Yu. Yevstafieva // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 18-23

MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ТИАМИНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- THIAMINE DEFICIENCY
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID
Анотація: The critical state of extremely premature newborns is accompanied by significant oxidative stress, which leads to an increase in anaerobic metabolism; impaired oxygen utilization in mitochondrial oxidation may occur due to thiamine deficiency. The aim of the study – to learn the thiamine status of extremely premature new-borns in the neonatal period follow-up. Research Methods. The study involved 55 of premature newborns with birth weight less than 1000 g and 35 healthy full-term newborns. The indicated children’s blood tests were made in the first day of life and at the end of the neonatal period. The lactate and magnesium were determined by colorimetric method; the pyruvate content was determined enzymatically; the concentration of vitamin B1 was studied using a fluorimeter. Results and Discussion. In the first days of life, all premature infants have a significantly lower level of thiamine in the blood than the normal one, with the low limit of the norm of mature infants, due to the greatest intensity of adaptive reactions and the redistribution of nutrients in fasting. The deficiency of thiamine of extremely premature infants is accompanied by hypomagnesemia. The defining factor of thiamine deficiency of premature infants is morphofunctional immaturity. Deficiency of thiamine of premature infants is correlated with hyperlactatemia throughout the neonatal period. The metabolic features of an organism of a newborn with an extremely low birth weight reflect hypoxic disturbances (increased lactate and pyruvate level, changes in their ratio), which indicates the activation of glycolysis. The highest level of pyruvate was observed in premature infants in the first day of life and significantly exceeded the reference values with subsequent decrease during the first month of life, but remained beyond the norm, resulting in the development of secondary acidosis and persistent decrease in aerobic metabolism. Thiamine deficiency contributes to the pathogenesis of suppression of the pyruvate-dehydrogenase complex, bypassing pyruvate towards lactate overproduction and the development of metabolic acidosis. Conclusion. Deficiency of thiamine in premature newborns may lead to a deeper critical condition
Критичний стан глибоконедоношених дітей супроводжується значним оксидативним стресом, що призводить до підвищення анаеробного метаболізму; порушення утилізації кисню при мітохондріальному окисненні буває внаслідок недостатності тіаміну. Мета дослідження – вивчити тіаміновий статус у глибоконедоношених дітей у динаміці неонатального періоду. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 55 недоношених дітей з масою тіла при народженні менше 1000 г та 35 здорових доношених новонароджених. У цих дітей досліджували кров, отриману на першу добу життя та наприкінці неонатального періоду. Вміст лактату та магнію визначали колориметричним методом, вміст пірувату – ензиматично, концентрацію вітаміну В1 – за допомогою флуориметра. Результати й обговорення. На першу добу життя вміст тіаміну в крові всіх недоношених дітей виявився значно нижчим за норму, а в доношених малюків перебував на нижній межі норми, ймовірно, внаслідок найбільшого напруження адаптивних реакцій та перерозподілу поживних речовин при голодуванні. У глибоконедоношених дітей дефіцит тіаміну супроводжувався гіпомагніємією. Визначальним чинником дефіциту тіаміну в недоношених малюків була морфофункціональна незрілість. Дефіцит тіаміну в них корелював з гіперлактатемією протягом усього неонатального періоду. Найвищий рівень пірувату спостерігали в недоношених дітей на першу добу життя. Він значно переважав референсні значення з наступним зменшенням протягом першого місяця життя, але залишився поза межами норми, що призвело до розвитку вторинного ацидозу та стійкого зниження аеробного метаболізму. Метаболічні особливості організму новонародженого з екстремально малою масою тіла відображають гіпоксичні порушення (підвищення рівня лактату та пірувату, зміну їх співвідношення), що свідчить про активацію гліколізу. Дефіцит тіаміну спричиняє пригнічення піруват-дегідрогеназного комплексу та розвиток метаболічного ацидозу. Висновок. Дефіцит тіаміну в недоношених новонароджених може призвести до поглиблення критичного стану
Дод.точки доступу:
Brazaluk, O. Z.
Yevstafieva, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Грищенко, О. В.
Концентрація лактату в амніотичній рідині та у венозній крові породіль при слабкості пологової діяльності / О. В. Грищенко, С. Ш. Мамедова // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 40-43

MeSH-головна:
ТОКОЛИЗ -- TOCOLYSIS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (кровь)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження: вивчення концентрації молочної кислоти в крові породіль та в амніотичній рідині і можливості застосування цих показників для прогнозування розвитку або прогресування слабкості пологової діяльності (СПД)
Концентрація лактату в амніотичній рідині є дуже варіабельною з тенденцію до зростання в жінок із СПД. Відносне збільшення концентрації лактату у венозній крові під час пологів найзначніше в породіль, які народжували шляхом кесаревого розтину у зв’язку з СПД. Значний приріст концентрації лактату у венозній крові протягом пологів у жінок із СПД є ознакою виснаження скорочувальної функції матки та може бути додатковим аргументом на користь кесаревого розтину, а відсутність суттєвого збільшення його вмісту свідчить про можливість подовження пологів природним шляхом
Дод.точки доступу:
Мамедова, С. Ш.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Бойко, М. І.
Збільшення статевого члена шляхом ін’єкційного введення суміші полімолочної та гіалуронової кислоти / М. І. Бойко, М. С. Ноцек // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 251-252

MeSH-головна:
ПОЛОВОЙ ЧЛЕН -- PENIS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
Анотація: Дані вказують, що представлений метод значно збільшує товщину фалоса, ефект зберігається через 1 місяць після ін’єкції і триває більше 20 місяців без значних змін. Це забезпечує більш швидкий, видимий і довготривалий косметичний ефект. Процедура є малоінвазивною та безпечною, а пацієнти потребують мало часу для реабілітації.
Данные указывают, что представленный метод значительно увеличивает толщину фаллоса, эффект сохраняется через 1 месяц после инъекции и длится более 20 месяцев без значительных изменений. Это обеспечивает более быстрый, видимый и долговременный косметический эффект. Процедура является малоинвазивной и безопасной, а пациентам требуется мало времени для реабилитации.
Дод.точки доступу:
Ноцек, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Динамика физиологических показателей при изменении интенсивности физической нагрузки [Текст] / О. С. Тарасова [и др.] // Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 2. - С. 70-78

MeSH-головна:
(физиология)
КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, физиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (биосинтез)
Дод.точки доступу:
Тарасова, О. С.
Боровик, А. С.
Кузнецов, С. Ю.
Попов, Д. В.
Орлов, О. И.
Виноградова, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кира, Е. Ф.
Биологическая роль кислотности влагалища. Механизмы стабильности и методы коррекции [Текст] / Е. Ф. Кира, Е. А. Душкина, Н. С. Бадикова // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 3. - С. 102-106

Рубрики: Фемилекс ( молочная кислота )

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия, микробиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (терапевтическое применение)
ПЕССАРИИ -- PESSARIES (использование)
Дод.точки доступу:
Душкина, Е. А.
Бадикова, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Тканевые реакции при деградации имплантатов из полилактида в организме [Текст] / И. В. Майбородин [и др.] // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2013. - Т. 143, № 3. - С. 59-65. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

MeSH-головна:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ФАГОЦИТЫ -- PHAGOCYTES
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Дод.точки доступу:
Майбородин, И. В.
Кузнецова, И. В.
Береговой, Е. А.
Шевела, А. И.
Баранник, М. И.
Манаев, А. А.
Майбородина, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Цитотоксический эффект паклитаксела, включенного в наночастицы на основе сополимера молочной и гликолевой кислот [Текст] / В. Боят [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2011. - Т. 151, № 3. - С. 315-318. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Паклитаксел--фарм

   Нанотехнологии

   Молочная кислота

   Гликолаты

Дод.точки доступу:
Боят, В.
Баранов, Д. С.
Оганесян, Е. А.
Хамди, Я. М.
Балабаньян, В. Ю.
Аляутдин, Р. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)