Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Моносомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нурбаев С. Д., Левина Л. Я., Морейра Е. В.
Назва : Идентификация синдромальных форм хромосомной патологии с помощью численного компьютерного анализа. Сообщение II. Специфика изменчивости фенотипа при частичных моносомиях и трисомиях аутосом
Місце публікування : Медицинская генетика: Науч.-практ. журн./ Рос. о-во мед. генетиков,РАМН. Мед.-генет. центр. - 2005. - № 3. - С. 114-118 (Шифр 81290/2005/3)
Предметні рубрики: Хромосомы-- анал-- патолог
Компьютеры-- исп
Диагностика компьютерная
Фенотип
Хромосомные аномалии
Моносомия
Трисомия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Zotova O., Lukianova A., Valchuk M., Vanko I., Karol Y., Shalay O., Loginsky Y.
Назва : Prognostic significance of monosomal karyotype in adult acute myeloid leukemia
Паралельн. назви :Прогностичне значення моносомного каріотипу при гострій мієлоїдній лейкемії у дорослих/ О. В. Зотова [та ін.]
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2019. - Том 21, N 2. - С. 117-120 (Шифр ОУ3/2019/21/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ ОСТРЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID, ACUTE
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS
ГИБРИДИЗАЦИЯ IN SITU ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- IN SITU HYBRIDIZATION, FLUORESCENCE
МОНОСОМИЯ -- MONOSOMY
КАРИОТИП -- KARYOTYPE
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Aim: to detect the frequency, diagnostic and prognostic significance of monosomal karyotype (MK) in adult patients with acute myeloid leukemia (AML) and to determine the most common monosomies involved in MK+ AML. Materials and methods: cytogenetic investigations of bone marrow and/or peripheral blood cells from 116 newly diagnosed adult patients with AML [range: 18–85 years, 70 (60%) males and 46 (40%) females] were performed. The methods of conventional cytogenetics (GTG) and fluorescence in situ hybridization (FISH) were used. Results: chromosomal abnormalities of various kinds were found in 68 (59%) patients. Taking into consideration the identified cytogenetic abnormalities, AML patients were classified into 3 risk groups: the group of patients with favorable cytogenetic markers t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) and inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22), the intermediate-risk group without significant prognostic markers and the group of patients with adverse prognostic factors [monosomies 5 and 7, deletions of 5q and 7q, rearrangements of 3q and 17p, t(9;22)(q34;q11), complex karyotype and MK]. MK was found in 7 (6%) patients. With respect to the distribution of monosomies in MK, 2 (29%) cases had one autosomal monosomy and 5 (71%) patients had ≥ 3. One (14%) patient of the MK+ AML cases had only monosomies, whereas 6 (86%) had also structural cytogenetic abnormalities, except the monosomies. The most common monosomies were: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) and -17 (43%). The patients with MK+ AML were classified into a new cytogenetic category of AML with a very poor prognosis. Median survival of these patients was 1 month and all patients died within 4 months. Conclusions: in our investigation chromosomal abnormalities of various kinds were found in 59% of adult patients with AML. Cytogenetic investigations are recommended for inclusion in the standard examination of patients with AML for diagnosis, prognosis of disease and selection the optimal treatment strategy Мета: оцінка частоти, діагностичного та прогностичного значення моносомного каріотипу (МК) у дорослих, хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), та визначення найбільш поширених моносомій, задіяних у МК. Об’єкт і методи: цитогенетичні дослідження клітин кісткового мозку та/або периферичної крові проведено у 116 нелікованих дорослих пацієнтів із ГМЛ (віком від 18 до 85 років, серед них 70 (60%) чоловіків і 46 (40%) жінок). Використовували метод класичної цитогенетики (GTG) та флуоресцентну in situ гібридизацію (FISH). Результати: хромосомні аномалії різного характеру виявлено у 68 (59%) хворих. З урахуванням цитогенетичних аномалій хворих на ГМЛ класифіковано на 3 групи ризику: зі сприятливими цитогенетичними маркерами [t(8;21)(q22;q22), t(15;17)(q22;q11-21) та inv(16)(p13q22)/t(16;16)(p13;q22)]; проміжного ризику без прогностично значущих маркерів; із несприятливими факторами прогнозу [моносомії 5 і 7, делеції 5q і 7q, перебудови 3q і 17p, t(9;22)(q34;q11), комплексний каріотип та МК]. МК виявлено у 7 (6%) пацієнтів. У 2 (29%) випадках спостерігали одну аутосомну моносомію, у 5 (71%) — ≥ 3. Серед хворих на ГМЛ з МК в 1 (14%) пацієнта виявлено лише моносомії, а у 6 (86%) хворих одночасно з моносоміями відмічали також структурні перебудови. Найпоширенішими моносоміями були: -5 (71%), -16 (57%), -7 (43%) та -17 (43%). Пацієнтів з МК віднесено до нової цитогенетичної категорії ГМЛ — з дуже поганим прогнозом. Усі ці хворі прожили не більше 4 міс (медіана виживаності становила 1 міс). Висновки: цитогенетичні аномалії різного характеру виявлено у 59% дорослих пацієнтів із ГМЛ. Цитогенетичні методи рекомендовано включити у стандарти обстеження хворих на ГМЛ для діагностики, прогнозування перебігу хвороби та підбору оптимальної тактики лікування
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)