Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (96)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Морфогенез<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 82
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-82 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хмара Т. В., Заморський І. І., Бірюк І. Г., Ковальчук П. Є., Сикирицька Т. Б.
Назва : Особливості розвитку і становлення топографії міхурово-пупкового трикутника у пренатальному періоді онтогенезу людини
Паралельн. назви :Features of development and formation topographies of the vesico-umbilical triangle in the prenatal period of human ontogenesis
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 53-61 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER
ПУПОЧНЫЕ АРТЕРИИ -- UMBILICAL ARTERIES
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: На передній черевній стінці знаходиться ділянка міхурово- пупкового трикутника, що обмежена з боків пупковими артеріями, а знизу – сечовим міхуром. У доступних джерелах наукової літератури практично відсутні відомості щодо закономірностей пренатального морфогенезу і становлення топографії ділянки міхурово- пупкового трикутника людини. Проте, точне знання топографії складових утворень міхурово- пупкового трикутника визначає вибір доступу при операціях і надає теоретичне пояснення щодо виникнення різних патологічних станів: пупкових, післяопераційних вентральних гриж, евентрації органів черевної порожнини, розповсюдження гнійно- запальних процесів. Метою дослідження було з’ясування особливостей пренатального морфогенезу і топографоанатомічних взаємовідношень міхурово- пупкового трикутника людини. Дослідження проведено на препаратах 7 зародків 4-6 тижнів, 14 передплодів 7-12 тижнів і 26 плодів людини віком від 4-х до 10 місяців за допомогою виготовлення серій гістологічних зрізів, мікроскопії, макромікроскопічного препарування та ін’єкції судин. У зародків 4,5-5,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) алантоїс розміщується у напрямку черевної стінки, з’єднуючись з іншими структурами в ділянці майбутнього пупкового кільця. В мезодермі алантоїса виявляється закладка судин, які утворюють систему пупкових судин. На фронтальних зрізах зародків 10,5-12,0 мм ТКД спостерігається звуження протоки алантоїса: більш поступове звуження поблизу пупкового кільця, а більш різке – ближче до клоаки. На цій стадії ембріогенезу виявляється чіткий поділ клоаки на вентральний (сечово- статеву пазуху) і дорсальний (закладку прямої кишки) відділи. Встановлено, що сечовий міхур формується з двох джерел – тіло та верхівка – з каудального відділу алантоїса, дно і шийка – з тазової частини сечово- статевої пазухи. На 3-му місяці внутрішньоутробного розвитку сформовані середній і глибокий шари міхурово-пупкового трикутника, що представлені піхвою прямого м’яза живота, прямими і пірамідними м’язами, передміхуровим і алантоїсним листками. Фасціальні відроги, що відходять від останніх, ділять передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Поверхневий шар міхурово-пупкового трикутника на цій стадії внутрішньоутробного розвитку ще мало диференційований. Наприкінці 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку сформовані, як самостійні утворення, поверхневі фасції міхурово- пупкового трикутника. При макро-мікроскопічному препаруванні ділянки міхурово-пупкового трикутника у 6-місячних плодів, окрім фасціальних утворень поверхневого шару, можна виділити всі структури глибокого шару: поперечну фасцію, передміхуровий і алантоїсний фасціальні листки, а також два фасціальні відроги, що розділяють передміхуровий простір на чотири міжфасціальні щілини. Передміхурову фасцію і передміхуровий клітковинний простір, з нашої точки зору, доцільно називати міхурово-пупковимиOn the front abdominal wall, there is a section of the vesico- umbilical triangle, which is bounded on the sides by the umbilical arteries, and below by the bladder. In the available sources of scientifi c literature, there is practically no information on the patterns of prenatal morphogenesis and the formation of the topography of the area of the vesico- umbilical triangle of a person. However, accurate knowledge of the topography of the constituent formations of the vesico- umbilical triangle determines the choice of incision during operations and provides a theoretical explanation for the occurrence of various pathological conditions: umbilical, postoperative ventral hernias, abdominal cavity organ eventration, and the spread of purulent- infl ammatory processes. The purpose of the study was to clarify the features of prenatal morphogenesis and topographical- anatomical relationships of the vesico- umbilical triangle of a person. The study was conducted on the preparations of 7 embryos of 4-6 weeks, 14 pre-fetuses of 7-12 weeks, and 26 human fetuses aged from 4 to 10 months using the production of a series of histological sections, microscopy, macromicroscopic preparation, and injection of vessels. In embryos of 4.5-5.5 mm parietal- coccygeal length (PCL), the allantois is located in the direction of the abdominal wall, connecting with other structures in the area of the future umbilical ring. In the mesoderm of the allantois, there is a layer of vessels that form a system of umbilical vessels. On frontal sections of 10.5-12.0 mm PCL embryos, narrowing of the allantois duct is observed: a more gradual narrowing near the umbilical ring, and a sharper one closer to the cloaca. At this stage of embryogenesis, there is a clear division of the cloaca into ventral (urogenital sinus) and dorsal (rectal lining) sections. It was established that the bladder is formed from two sources – the body and top – from the caudal part of the allantois, the bottom, and neck – from the pelvic part of the genitourinary sinus. In the 3rd month of intrauterine development, the middle and deep layers of the vesico- umbilical triangle are formed, which are represented by the sheath of the rectus abdominis muscle, rectus and pyramidal muscles, prostatic and allantoic leaves. Fascial spurs, departing from the latter, divide the prostate space into four interfascial slits. The surface layer of the vesico- umbilical triangle is still poorly diff erentiated at this stage of intrauterine development. At the end of the 4th month of intrauterine development, the surface fascia of the vesico- umbilical triangle is formed as independent formations. During macro- microscopic dissection of the area of the vesico- umbilical triangle in 6-month-old fetuses, in addition to the fascial formations of the superfi cial layer, all the structures of the deep layer can be distinguished: the transverse fascia, the vestibular and allantoic fascial sheets, as well as two fascial spurs that divide the vestibular space into four interfascial gaps. From our point of view, it is appropriate to call the prostatic fascia and prostatic fi brous space vesico-umbilical
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сапунков О. Д., Товкач Ю. В., Мойсюк В. Д., Бойчук О. М.
Назва : Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини
Паралельн. назви :Features of the structure of the ear tube in the prenаtal period of human development
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 32-39 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Будова та синтопія слухової труби вивчені у 35 плодах людини сьомого- десятого місяців внутрішньоутробного розвитку та 11 трупах новонароджених. У плодів сьомого місяця форма барабанних отворів слухових труб у восьми випадках була неправильною, в трьох випадках – трикутною і в одинадцяти випадках прямокутною. Барабанні отвори зміщуються доверху ще більше. Вони мали в дев’яти випадках неправильну форму, а в п’яти – прямокутну. На десятому місяці барабанні отвори слухових труб переміщуються у верхню частину передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони в десяти випадках мали неправильну форму, а в шести випадках ми спостерігали прямокутну їх форму. Барабанні отвори слухових труб у новонароджених знаходяться у верхній частині передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони у десяти випадках мали неправильну форму, в дев’яти випадках – прямокутну форму, а в трьох випадках – трикутну форму. Встановлено, що розміри та форма слухової труби у передчасно народжених дітей не мають дефінітивних розмірів і розташування її вирізняється від такого у новонароджених. Глоткові отвори слухових труб знаходяться на рівні твердого піднебіння, а у новонароджених – вище рівня твердого піднебіння. Барабанні отвори з нижньої частини передньої стінки барабанної порожнини у плодів сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку повністю переміщуються у верхню частину її і відкриваються в надбарабанний простір у плодів десятого місяця. Визначені особливості мають важливе значення при удосконаленні технологій і адекватності хірургічного лікування та маніпуляцій у передчасно народжених дітейThey were irregular in ten cases, rectangular in nine cases, and triangular in three cases. It has been established that the size and shape of the auditory tube in prematurely born children do not have defi nitive dimensions and its location diff ers from that in newborns. The pharyngeal openings of the auditory tubes are at the level of the hard palate and, in newborns, above the level of the hard palate. The tympanic openings from the lower part of the anterior wall of the tympanic cavity in fetuses of the seventh month of intrauterine development move completely to the upper part of it and open into the supratympanic space in fetuses of the tenth month. The identifi ed features are important in improving the technology and adequacy of surgical treatment and manipulations in prematurely born children
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Komar T. V., Khmara T. V., Protsak T. V., Zamorskii I. I., Kovalchuk P. Ye., Halaturnyk I. B.
Назва : Fetal ultrasound anatomy and morphometric parameters of the tibia
Паралельн. назви :Фетальна ультразвукова анатомія і морфометричні параметри великогомілкової кістки
Місце публікування : Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 2. - С. 37-43 (Шифр ВУ8/2024/30/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
НОГА -- LEG
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Ultrasound screening is one of the most informative methods of visualizing fetal development during pregnancy. During standard ultrasound examinations, the length of the femur of the fetus is measured. However, if any skeletal dysplasia or intrauterine growth retardation is suspected, additional measurement of other long tubular bones should be performed. The aim of the work was to investigate the morphometric parameters of the lengths of the right and left tibia bones and to establish correlations between them and the lengths of the corresponding fibula, lower limb and crown rump length of the fetus during the fetal period of human ontogenesis. Intravital ultrasound examination of the leg bones of 38 human fetuses was performed at the medical center "YUZKO MEDICAL CENTER" in accordance with the cooperation agreement. Built-in capabilities of MS Excel were used for statistical calculations. The established data on the fetal morphometry of tibial lengths indicate relatively uniform growth of the right and left tibias during the fetal period of human ontogenesis: the length of the right tibia increases from 24.77±2.25 mm to 65.32±2.20 mm, and the length of the left tibia increases from 25.19±1.63 mm to 65.78±1.81 mm. The analysis of correlations between the length of the right and left tibia bones, the length of the fibula bones, the length of the lower limbs and the crown rump length in human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development allowed to reveal reliable strong and medium strength reliable and unreliable, mostly direct, connections in all age groups. The obtained morphometric parameters of tibia bones in fetuses of different gestational periods are important additional dimensions of fetobiometry, which can be used if a detailed assessment of the state of fetal development is necessary and in case of suspicion of congenital anomaliesУльтразвуковий скринінг є одним із найінформативніших методів візуалізації розвитку плода під час вагітності. Під час стандартних ультразвукових досліджень вимірюють довжину стегнової кістки плода. Проте, у випадку, якщо існує підозра на будь-яку скелетну дисплазію або затримку внутрішньоутробного розвитку, необхідно провести додаткове вимірювання інших довгих трубчастих кісток. Метою роботи було дослідити морфометричні параметри довжин правої і лівої великогомілкових кісток та встановити кореляційні зв’язки між ними та довжинами відповідної малогомілкової кістки, нижньої кінцівки та тім’яно-куприковою довжиною плода впродовж плодового періоду онтогенезу людини. Прижиттєве ультразвукове дослідження кісток гомілки 38 плодів людини проведено у медичному центрі «YUZKO MEDICAL CENTER» згідно з договором про співпрацю. Для проведення статистичних розрахунків використовувалися вбудовані можливості MS Excel. Встановлені дані щодо фетальної морфометрії довжин великогомілкових кісток вказують на відносно рівномірний ріст правої і лівої великогомілкових кісток упродовж плодового періоду онтогенезу людини: довжина правої великогомілкової кістки збільшується з 24,77±2,25 мм до 65,32±2,20 мм, а довжина лівої великогомілкової кістки збільшується з 25,19±1,63 мм до 65,78±1,81 мм. Аналіз кореляційних зв’язків між довжиною правої та лівої великогомілкових кісток, довжинами малогомілкових кісток, довжиною нижніх кінцівок і тім’яно-куприковою довжиною у плодів людини віком від 4 до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку дозволив виявити достовірні сильні та середньої сили достовірні й недостовірні, переважно прямі, зв’язки у всіх вікових групах. Отримані морфометричні параметри великогомілкових кісток у плодів різного терміну гестації є важливими додатковими розмірами фетобіометрії, котрі можуть бути використані за необхідності детальної оцінки стану розвитку плода та при підозрі на уроджені аномалії
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Андрущак Л. А., Владиченко К. А., Галиш I. В.
Назва : Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини
Паралельн. назви :Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - С. 26-32 (Шифр КУ27/2022/21/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людиниНа препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріямиThe aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary systemOn the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сенківська Л. І., Аряєв М. Л.
Назва : Клінічна та ауксологічна характеристика дефіциту гормону росту у дітей південного регіону України
Паралельн. назви :Clinical and auxological characteristics of growth hormone deficiency in children of the southern region of Ukraine
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 40-44 (Шифр ВУ80/2021/25/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE
ДЕТИ -- CHILD
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
АНТРОПОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- ANTHROPOLOGY, MEDICAL
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): ауксология
Анотація: Регіональні клініко-ауксологічні дослідження дітей з дефіцитом гормону росту (ДГР) сприяють реальній оцінці гостроти проблеми та попереджують гіподіагностику захворювання. Мета дослідження полягає в аналізі клініко-ауксологічних особливостей різних форм ДГР у дітей Одеської області на основі клінічної інтегрованої оцінки анамнезу, фізикального обстеження, ауксологічних даних, кісткового віку, результатів інсулінового та клонідінового тестів стимуляції гормону росту (ГР), інсуліноподібного фактору росту та магнітно-резонансної томографії у 92 дітей з ДГР в Одеській області. Оцінку параметричних змінних проводили з використанням критеріїв t-test і ксі-квадрат. Значення p0,05 вважали статистично значущими. Виявлено зниження SDS росту від - 2,1 до - 6,6. Ізольований ДГР (ІДГР) діагностований у 65,2% захворювань, множинний дефіцит гормонів гіпофізу (МДГГ) – у 34,8% випадків. ІДГР частіше був ідіопатичним, а МДГГ частіше виникав на органічній основі. Хронологічний вік (ХВ), кістковий вік (КВ) та зріст дітей з МДГГ були меншими на початок терапії в порівнянні з ІДГГ. Повний дефіцит ГР частіше відзначається у дітей з МДГГ (62,7%), у той час як частковий дефіцит ГР частіше виявляється у дітей з ІДГГ (81,7%). Дуже низькі значення коефіцієнта ХВ/КВ (менше 0,55) достовірно частіше виявлялися у дітей з МДГГ у порівнянні з ІДГР. Регіональна клініко-ауксологічна характеристика ДГР у дітей в Одеській області може використовуватись при подальшому вивченні популяційних аспектів і закономірностей ростуRegional clinical and auxological studies of growth hormone deficiency (GHD) in children contribute to a realistic assessment of the severity of the problem and prevent underdiagnostics of the disease. The aim of the study is to analyze the features of various forms of GHD in children of the Odessa region on the basis of the clinicians’ integrated assessment of history, physical examination, auxology, stature, growth velocity, bone age (BA), 2 growth hormone (GH) stimulation tests, insulin-like growth factor, magnetic resonance imaging in 92 children with GHD in the Odessa region. Parametric variables were assessed using criteria t-test and хі-square (χ2). The p value 0,05 was considered statistically significant. Decrease in SDS height from - 2,1 tо - 6,6 was found. Isolated GHD (IGHD) was diagnosed in 65,2% of diseases, multiple pituitary hormone deficiency (MPHD) in 34,8% cases. IGHD was more often idiopathic and MPHD was more often arose on an organic basis. Chronological age (CA), BA and height of children with MPHD were lower at the start of therapy compared with IGHD. Complete GH deficiency was more common in children with MPHD (62,7%), while partial GH deficiency was more common in children with IGHD (81,7%). Very low values of the coefficient CA/BA (less than 0,55) were significantly more often detected in children with MPHD compared with IGHD. The regional clinical and auxological characteristics of GHD in children in the Odessa region can be considered in further study of population aspects and patterns of growth
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Федосеева О. В.
Назва : Морфогенез щитоподібної залози щурів раннього віку після пренатальної дїї дексаметазону
Паралельн. назви :Morphogenesis of the thyroid gland of rats of the early period after the prenatal action of Dexamethasone
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 22-26 (Шифр ВУ80/2021/25/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
КРЫСЫ -- RATS
ПРЕНАТАЛЬНЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PRENATAL INJURIES
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN
Анотація: Метою роботи було встановлення особливостей морфогенезу щитоподібної залози щурів у ранньому віці постнатального онтогенезу в нормі та після пренатальної дії дексаметазону. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів (54 тварини) лінії Вістар у віці від 1 до 14 доби постнатального розвитку, яким експериментально оперативно, крізьоболонково, внутрішньоплідно вводили розчин дексаметазону в дозі 0,05 мл у розведенні 1:40 на 18 добу датованої вагітності; групі контролю – 0,05 мл 0,9% NaCl. Зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, азаном, імуногістохімічно (ki-67). Статистично використовували параметричний t-критерій Ст’юдента, нормальність розподілу перевіряли з використанням критерію Шапіро-Уїлка, достовірність не менше 95%, при р0,05. У тварин 1-3 доби експериментально пренатально експонованих дексаметазоном залоза була більше функціонально збуджена: збільшувалася кількість резорбційних вакуолей у колоїді, який був щільний, але висота тироцитів майже не відрізнялося від контролю. Було більше фолікулів безколоїдного типу з ki-67-позитивними клітинами. На 7-му добу постнатального періоду структура залози змінювалася у напряму збільшення проявів процесу блокування виведення тиреоїдних гормонів, але синтез та виведення компонентів у порожнину фолікулів зберігався. По всьому органу фолікули збільшувалися. На 11 добу постнатального життя у щитоподібних залозах тварин, пренатально експонованих дексаметазоном, кількість мікрофолікулів стала меншою, а частина проліферуючих ki-67-позитивних клітин у стінці фолікулів несуттєво зменшувалася у порівнянні з попереднім терміном, але у порівнянні з контролем проліферуючих клітин було менше у 1,8 разів. На 14 добу щитоподібна залоза експериментальних тварин характеризувалася мозаїчним розташуванням крупних фолікулів зі сплощеними тироцитами. Таким чином, морфогенез щитоподібної залози за гіпофункціональним типом після пренатальної дії дексаметазону у щурів раннього віку свідчить про адаптогенну компенсаторну реакцію та морфо-функціональну незрілість органу в цей період, що може бути підгрунттям до правокації збереження такого морфогенетичного шляху під дією стресорних факторів для організмуThe aim of the study was to establish the features of the morphogenesis of the thyroid gland of rats at an early age of normal postnatal ontogenesis and after prenatal exposure to dexamethasone. The study material was the thyroid gland of rats (54 animals) of the Wistar line at the age of 1 to 14 days of postnatal development, which experimentally operatively, through the membrane, intrauterinely injected a solution of dexamethasone at a dose of 0.05 ml at a dilution of 1:40 on the 18th day of pregnancy; control group – 0.05 ml of 0.9% NaCl. Sections were stained with haematoxylin and eosin, azan, immunohistochemically (ki-67). Statistically used Student’s parametric t-test, the normality of the distribution was checked using the Shapiro-Wilk test, the reliability is not less than 95%, the reliability at p0.05. In animals experimentally prenatally exposed to dexamethasone for 1-3 days, the gland was more functionally excited: the number of resorption vacuoles in the colloid, which was dense, increased, but the height of thyrocytes was almost no different from the control. There were more colloid-type follicles with ki-67-positive cells. On the 7th day of postnatal life, the structure of the gland changed in the direction of increasing the manifestations of the process of blocking the excretion of thyroid hormones, but the synthesis and excretion of components into the follicle cavity was preserved. Follicles increased throughout the body. On the 11th day of postnatal life in the thyroid glands of animals prenatally exposed to dexamethasone, the number of microfollicles decreased, and the proportion of proliferating ki-67-positive cells in the follicle wall decreased insignificantly compared to the previous period, but compared to the control of proliferating cells was less than 1.8 times. On 14th day, the thyroid gland of experimental animals was characterized by a mosaic arrangement of large follicles with flattened thyrocytes. Thus, the morphogenesis of the thyroid gland by hypofunctional type after prenatal exposure to dexamethasone in young rats indicates an adaptogenic compensatory response and morpho-functional immaturity of the organ during this period, which may be the basis for provoking the preservation of such morphogenetic factors under the influence of stressors
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Fedosieieva О. V., Bushman V. S.
Назва : The effect of prenatal action of dexamethasone on morphological changes of the thyroid gland stromal compartment in juvenile rats
Місце публікування : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2021. - № 42. - С. 29-33 (Шифр ВУ45/2021/42)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The thyroid gland is important for the normal functioning of the body, and is the largest endocrine organ, which among the endocrine glands will be the first in the process of embryogenesis. In recent decades, the prevalence of thyroid pathologies of various origins among the world’s population has reached critical proportions. The use of glucocorticoids during pregnancy remains a debatable issue in obstetrics today, as they can both positively and negatively affect the processes of organ morphogenesis and be the cause of pathological conditions in the postnatal period. It is known that the entry of cortisol from mother to fetus through the placenta is controlled by enzymes produced by the latter. However, synthetic glucocorticoids, such as dexamethasone, can freely cross the blood-placental barrier and cause changes in postnatal immunity and disease in the future. The thyroid gland, having a relatively "simple" basic structure depending on the level of activity and the period of ontogenesis, exhibits various forms of morphological organization. Ideas about the structure and function of the thyroid gland were formed in the course of centuries of its study. Modern experimental and technical capabilities of the study of the body provided information about the structural and functional features of the thyroid gland and the numerical relationships of its structures at different levels of the organization. The aim of the study was to establish the features of the morphogenesis of the rats’ thyroid gland from 60 to 120 days of life after prenatal exposure to dexamethasone. Statistical analysis of the results was performed using a personal computer based on the Windows XP operating system using the statistical package "Statistica for Windows 6.0" (StatSoftInc., Serial number №AXXR712D833214FAN5), Excel (Microsoft Office, USA). Methods of variation statistics were used. All research results were recorded in journals and protocols of primary documentation, as well as with the use of electronic media. Significance of differences between groups was assessed using Student-Fisher t-test for a confidence level of at least 95 % (p 0.05). During the study it was found that in the juvenile period the morphological structure of the rats’ thyroid gland of intact and control groups is finally formed, in the parts of which the peripheral and central parts with rather high sclerosing index (6.20 and 6.46, respectively) can be microscopically distinguished due to prevalence. the percentage of parenchymal component (60.82±1.13 % and 61.44±0.71 %) above the stroma (9.86±1.02 % and 9.53±0.94 %). The study of material obtained from animals prenatally exposed to dexamethasone showed a violation of the morphogenesis of histoarchitectonics of the thyroid gland with the formation of a lobular structure of its particles due to an increase in stromal component (23.63±0.88 %), which was expressed in a decrease in sclerosis index (2.364), but there was a compensatory increase in the percentage of follicular epithelium on the 120th day of life (55.87±0.79 %) compared with the 90th day (49.24±1.25 %), without morphological signs of functional disorders.
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Перебийніс П. П., Цигикало О. В.
Назва : Особливості морфогенезу надпід’язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89 (Шифр КУ27/2020/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ШЕЯ -- NECK
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS
Анотація: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229).
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В., Гончаренко В. А.
Назва : Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27 (Шифр БУ5/2020/24/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Педаченко Є. Г., Васильєва І. Г., Хижняк М. В., Чопик Н. Г., Олексенко Н. П., Шуба І. М., Цюбко О. І., Галанта О. С., Сніцар Н. Д., Макарова Т. А., Дмитренко А. Б.
Назва : Вплив збагаченої тромбоцитами плазми на морфогенез та експресію хондрогенних маркерних генів хондроцитоподібними клітинами nucleus pulposus щура in vitro
Місце публікування : Цитология и генетика. - К., 2019. - Том 53, N 2. - С. 34-42 (Шифр ЦУ1/2019/53/2)
MeSH-головна: ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Метою дослідження було вивчення впливу 3, 10, 20 % збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) щура на морфобіологічні характеристики хондроцитоподібних клітин nucleus pulposus (NP) щура, а також експресію хондрогених генів ACAN, COL II, GPC3, MGP, PTN, ANXA3; VIM in vitro. ЗТП 3, 10, 20 % дозозалежно підвищує життєздатніть клітин NP щура в культурі. Тромбоцити в культурах демонструють тропність до бластоподібних клітин, формують зону адгезії. При використанні ЗТП 20 % на 14 добу культивування спостерігається диференціювання бластоподібних клітин, реєструються клітини на стадії ділення. ЗТП дозозалежно запобігає зниженню експресії хондрогенних генів. Більш ефективною є ЗТП 20 %. В цих культурах спостерігалось збільшення експресії більшості досліджуваних хондрогенних генів: COL II в 2,9 (Р = 0,002); VIM в 2,1 (Р = 0,0003); ANXA3 в 2,3 (Р = 0,0003); GPC3 в 1,4 (Р = 0,0011); PTN в 1,6 (Р = 0,0017); ACAN в 1,2 (Р = 0,0606) разиThe purpose was to study the effect of 3, 10 and 20 % rat platelet rich plasma (PRP) on the morphobiologic characteristics of chondrocyte-like rat nucleus pulposus (NP) cells, and also expression of chondrogenic genes: ACAN, COL II, GPC3, MGP, PTN, ANXA3; VIM in vitro. The viability of rat NP cells in culture is dose-dependently enhanced by 3, 10, 20 % PRP. Platelets in cultures show tropicity to blast-like cells, form an adhesion zone. When 20 % PRP are used at the 14th day of cultivation, the blast-like cells are differentiated, the cells are recorded at the stage of division. The decreased expression of chondrogenic genes is dose-dependently prevented by PRP. More effective was 20 % PRP. In these cultures, an increase in the expression of most studied chondrogenic genes was observed: 2,9 times higher for COL II (P = 0,002); 2,1 times higher for VIM (P = 0.0003); 2,3 times higher for ANXA (P = 0,0003); 1,4 times higher for GPC (P = 0.0011); 1,6 times higher for PTN (P = 0,0017), 1,2 times higher for ACAN (P = 0,0606)
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яковцова І. І., Олійник А. Є., Данилюк С. В., Григоренко В. Р.
Назва : Сучасні уявлення про рак яєчників
Паралельн. назви :Modern concepts of ovarian cancer
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 178-183 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES
Анотація: У статті наведені дані сучасної літератури щодо злоякісних епітеліальних пухлин яєчників. З моменту видання 3-го перегляду класифікації пухлин яєчників ВООЗ відбулися значні зміни в поглядах на етіологію, морфогенез та прогноз цих пухлин. Дослідження останніх років дозволили внести правки в схему градації карцином яєчників, по-новому окреслити морфологічні групи. Це, в свою чергу, дозволило висвітлити суперечливі питання і ті аспекти, на вивченні яких мають зосередитись науковці надаліThe article presents the data of modern literature about malignant epithelial ovarian tumors. Since the publication of the 3rd edition of the WHO classification of ovarian tumors, there have been significant changes in the views on the etiology, morphogenesis and prognosis of these tumors. Studies in recent years have allowed us to make changes to the scheme of ovarian carcinoma grading, to define morphological groups in a new way. This allowed to highlight controversial issues and those aspects, the study of which should focus the scientists in the future
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманський В. О., Фень С. В., Туманська Л. М.
Назва : Хронічні стеатогепатити в трепанобіоптатах печінки: патоморфологія активності та репаративних процесів
Паралельн. назви :Chronic steatohepatitis in liver fine-needle aspiration biopsy: the pathomorphology of activity and reparative processes
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 46-53 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БИОПСИЯ ИГЛОЙ -- BIOPSY, NEEDLE
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER
ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Мета роботи — охарактеризувати можливості патоморфологічного визначення в трепанобіоптатах печінки активності хронічного стеатогепатиту різного генезу і спрямованості репаративних процесів. Гістологічними, гістохімічними й імуногістохімічними методами досліджена печінка 160 хворих на алкогольний стеатогепатит (АСГ), 123 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), 30 хворих на хронічний вірусний гепатит С, а також 30 гепатобіоптатів пацієнтів, які не хворіли на стеатогепатит. Визначено, що патоморфологічними параметрами активності АСГ і НАСГ є зростання тяжкості та поширення стеатозу гепатоцитів печінки; збільшення числа гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка і балонних гепатоцитів; інтенсифікація стеатонекрозу, балонного лізису, апоптозу і фероптозу гепатоцитів; зростання кількості та розширення вогнищ стеатонекрозу в печінці; поширення вогнищевої та дифузної лейкоцитарно-лімфоцитарної інфільтрації часточок печінки. Генез стеатогепатиту (алкогольний, неалкогольний, вірусний) уточнюється тільки з урахуванням відповідних клініко-лабораторних даних пацієнта. Особливостями репаративних процесів у печінці є: диференціювання прогеніторних клітин печінки через проміжні гепатобіліарні і гепатоцитоподібні клітини в гепатоцити за наявності ламініну в печінкових часточках; ранній розвиток перицелюлярного фіброзу та відстрочена активація дуктулярної реакції з підсиленням портального і мостоподібного портально-портального фіброзу; фіналом фіброзу є мікронодулярний цироз печінки перисинусоїдально-перицелюлярного або портально-Z1-3перисинусоидального типу. Отже, в адекватному трепанобіоптаті печінки є можливість встановити активність НАСГ і АСГ (або її відсутність), тип і ступінь тяжкості фіброзу печінки, а також ступінь виразності і спрямованість репаративних процесів у печінціPurpose of the work - to characterize the possibilities of pathomorphological determination in liver fine-needle aspiration biopsy activities of chronic steatohepatitis of various origins and directionality of reparative processes. The liver examined of 160 patients with alcoholic steatohepatitis (ASH), 123 patients with nonalcoholic steatohepatitis (NASH), 30 patients with chronic viral hepatitis C, and 30 hepatobiopsy patients who did not suffer from steatohepatitis, using histological, histochemical and immunohistochemical methods. It was established that the pathomorphological parameters of the activity of ASH and NASH is an increase in the severity and prevalence of hepatocyte steatosis of the liver; an increase in the number of hepatocytes with Mallory-Denk bodies and balloon hepatocytes; intensification of steatonecrosis, balloon lysis, apoptosis and hepatocyte ferroptosis; an increase in the number and expansion of foci of steatonecrosis in the liver; distribution of focal and diffuse leukocyte-lymphocytic infiltration of the liver lobules. The genesis of steatohepatitis (alcoholic, non-alcoholic, viral) is specified only with the relevant clinical and laboratory data of the patient. The peculiarities of the reparative processes in the liver are: the differentiation of progenitor liver cells through intermediate hepatobiliary and hepatocyte-like cells into hepatocytes in the presence of laminin in the hepatic lobules; early development of pericellular fibrosis and delayed activation of the ductular reaction with increased portal and bridge portal-portal fibrosis; the final fibrosis is micronodular cirrhosis of the perisinusoidal-pericellular or portal-Z1-3perisinusoidal type. Thus, in an adequate liver fine-needle aspiration biopsy, it is possible to determine the activity of NASH and ASH (or its absence), the type and severity of liver fibrosis, as well as the severity and direction of reparative processes in the liver
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ivanivska T. S., Sklyarenko L. M., Zavelevich M. P., Philchenkov A. A., Koval S. V., Polishchuk A. S., Gluzman D. F.
Назва : Immunophenotypic features of leukemic stem cells and bulk of blasts in acute myeloid leukemia
Місце публікування : Экспериментальная онкология. - 2019. - Т. 41, № 3. - С. 207-209 (Шифр ЕУ12/2019/41/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЛЕЙКОЗ МИЕЛОИДНЫЙ ОСТРЫЙ -- LEUKEMIA, MYELOID, ACUTE
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- NEOPLASTIC STEM CELLS
КЛЕТОК КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CELL CULTURE TECHNIQUES
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: According to the modern concept, leukemic stem cells (LSC) in acute myeloid leukemia (AML) are distinct from the bulk of leukemic cells in bone marrow and peripheral blood of AML patients. Nevertheless, LSC are responsible for managing all the hierarchy of the bulk of leukemic blast populations. This mini-review provides brief information on the distinctive features of LSC and blast cells in cytologically recognized types of AML. The study of different phenotypes of LSC and blast cells in AML with the aid of up-to-date flow cytometric techniques is important both for the deep insight into the mechanisms of leukemogenesis and development of novel strategies of target therapy. The urgent need for extending the diagnostic panel of monoclonal antibodies used for diagnosing AML is beyond doubt
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шегедін А. Ю., Струс Х. І., Ященко А. М.
Назва : Вплив експериментального гіпертиреозу материнського організму на постнатальний морфогенез яєчок потомства за даними морфометрії та лектинової гістохімії
Паралельн. назви :Influence of maternal hypertyroidism on postnatal morphogenesis of progeny testes as detected by morphometric and lectin histochemistry methods
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2019. - N 3. - С. 157-165 (Шифр ЗУ17/2019/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: З використанням методів морфометрії та лектинової гістохімії проведено дослідження впливу експериментального гіпертиреозу материнського організму на структурні компоненти яєчок потомства на послідовних етапах постнатального онтогенезуОтримані дані поглиблюють сучасні уявлення стосовно негативного впливу гіпертиреозу материнського організму на морфогенез та гістофізіологію яєчок потомства, а також демонструють нові можливості використання лектинів в якості селективних гістохімічних маркерів структурних компонентів яєчок щураThe data presented expands the existing knowledge on the negative impact of maternal hyperthyroidism on morphogenesis and histophysiology of progeny testes, and demonstrate new possibilities of lectins application as selective histochemical markers of rat testicular componentsBy means of morphometric and lectin histochemistry methods the impact of maternal hyperthyroidism on the structural components of progeny testes on the successive stages of postnatal ontogeny was investigated
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черних М. О., Березовський А. М., Шамрай В. А., Постоловський Л. Ю.
Назва : Клініко-морфологічні зміни серцево-судинної системи у хворих на кардіоневроз (нейроциркуляторна дистонія)
Паралельн. назви :Clinical and morphological changes of the cardiovascular system in patients with cardioneurosis (neurocirculatory dystonia)
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 515-521 (Шифр ВУ80/2019/23/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНАЯ ДИСТОНИЯ -- NEUROCIRCULATORY ASTHENIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Анотація: Терміном “кардіоневроз” (нейроциркуляторна дистонія (НЦД)) позначають соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи, яка викликається розбалансуванням взаємодії симпатичного, парасимпатичного і метасимпатичного відділів нервової системи. Це поліетіологічне захворювання, що характеризується множинними клінічними симптомами, переважно з боку серцево-судинної системи, які виникають і посилюються на тлі гострих та хронічних стресових впливів, однак відрізняється доброякісним перебігом і гарним життєвим прогнозом. Незважаючи на функціональну природу захворювання, у деяких хворих через певний проміжок часу патологія серцево-судинної системи може трансформуватись в органічну. У зв’язку зі значним поширенням НЦД в загальній структурі серцево-судинних захворювань (до 50%), особливо серед осіб молодого і працездатного віку, вивчення клінічних особливостей та пошук морфологічного субстрату кардіоневрозу є актуальним. Мета роботи — вивчення впливу НЦД на сполучнотканинний матрикс (СТМ) серця та появу кардіальних синдромів при НЦД, їх клінічні прояви з боку серцево-судинної системи. Аналіз провели на основі огляду вітчизняних і зарубіжних оригінальних статей та досліджень, із використанням баз даних PubMed, eLIBRARY.RU, Web of Science. У статті розглядаються клінічні особливості кардіоневрозу, зокрема поява кардіальних синдромів при НЦД та їх клінічні прояви, а також роль структурних порушень в СТМ як локусі первинних нейросудинних та нейроендокринних взаємодій. Зміни СТМ, що виникають при НЦД, асоціюються з патологією, яка обумовлена ураженням сполучної тканини, а зокрема із недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Отже, системні диспластичні зміни в СТМ можуть виступати маркерами конституційної психовегетативної недостатності і являти собою морфологічний субстрат НЦДThe term “cardioneurosis” (neurocirculatory dystonia (NCD)) refers to somatoform dysfunction of the autonomic nervous system, which is caused by the imbalance of the sympathetic, parasympathetic and metasympathetic parts of the nervous system. It is a polyetiological disease characterized by multiple clinical symptoms, mainly from the cardiovascular system, which occur and aggravate against the background of acute and chronic stress effects, but has a benign course and a good prognosis. Despite the functional nature of the disease, pathology of the cardiovascular system in some patients may transform into organic one after a certain period of time. Due to the significant prevalence of NCD in the overall structure of cardiovascular diseases (up to 50%), especially among young and able-bodied people, the study of clinical features and the search for a morphological substrate of cardioneurosis is relevant. The purpose of the study is to evaluate the effect of NCD on the heart connective tissue matrix (CTM) and the appearance of cardiac syndromes in NCD, their clinical manifestations on the part of the cardiovascular system. The analysis is based on a review of national and foreign original articles and research, using databases PubMed, eLIBRARY.RU, Web of Science. The article deals with the clinical features of cardioneurosis, in particular the appearance of cardiac syndromes in NCD and their clinical manifestations, as well as the role of structural disorders in CTM, as in a locus of primary neurovascular and neuroendocrine interactions. CTM changes that occur with NCD are associated with pathology which is caused by damage to the connective tissue, and in particular with non-differentiated dysplasia of connective tissue. Therefore, systemic dysplastic changes in CTM may be a marker of constitutional psycho-vegetative insufficiency and a morphological substrate of NCD
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григор’єва О. А., Богданов П. В.
Назва : Динаміка клітинного складу печінки щурів після внутрішньоутробного введення дексаметазону в ранньому післянатальному періоді
Паралельн. назви :Cellular composition dynamics of rats’ liver after intrauterine effect of dexamethasone in early postnatal period
Місце публікування : Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 2018. - N 2. - С. 120-124 (Шифр ВУ9/2018/2)
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
КРЫСЫ -- RATS
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Дискусійним питанням в акушерстві на сьогодні залишається питання використання глюкокортикоїдів під час вагітності, адже вони можуть як позитивно, так і негативно впливати на процеси морфогенезу органів та бути причиною виникнення патологічних станів у післянатальному періодіУ щурів після антенатального введення дексаметазону змінюється співвідношення між клітинами печінки щурів з піком на 1-шу та 14-ту доби життя
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузняк Н. Б.
Назва : Особливості морфогенезу структурних компонентів носової ділянки деяких хижих
Паралельн. назви :Pecilarities of morphogenesis of nasal region structures in some carnivora
Місце публікування : Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 14-19 (Шифр ВУ8/2017/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ХИЩНИКИ -- CARNIVORA
МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- MAMMALS
КОШКИ ДОМАШНИЕ -- CATS
СОБАКИ -- DOGS
Анотація: Досліджено 42 препарати ссавців ряду хижих (видів кішка домашня - 18, собака домашній - 24) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (морфометрія, гістологічні методики, мікромакроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Встановлено, що морфогенезу носової ділянки хижих (кішки та собаки) притаманні такі загальні закономірності: а) розвиток носової порожнини починається з носових (нюхових) плакод, які мають ектодермальне походження; б) формоутворення носової порожнини проходить 5 послідовних стадій: нюхових плакод, носової ямки, носових мішків, первинної носової порожнини і дефінітивної носової порожнини; в) у формуванні носової порожнини обов’язково відбувається фізіологічна атрезія ніздрів, носопіднебінних каналів і протоки лемешево-носового органа, яка за часом передує горизонталізації піднебінних відростків. Закономірності морфогенезу носових залоз полягають у певній послідовності їх розвитку: у першу чергу закладається латеральна носова залоза, потім залози верхньощелепної пазухи, респіраторні та нюхові. У плодів кішки та собаки 16 стадії розвитку в носовій порожнині є такі залози: парна бічна носова залоза, поодинокі респіраторні, верхньощелепні та нюхові залози. Наприкінці плодового періоду онтогенезу носова ділянка
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабенко Л. М., Романенко К. О., Щербатюк М. М., Вашека О. В., Романенко П. О., Негрецький В. А., Косаківська І. В.
Назва : Морфогенез гаметофіта папороті флори України Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro
Паралельн. назви :Gametophyte morphogenesis of a fern Polystichum aculeatum L. Roth of Ukraine’s flora in culture in vitro
Місце публікування : Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 10. - С. 101-107 (Шифр ДУ11/2017/10)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
РАСТЕНИЙ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PLANT PHYSIOLOGICAL PROCESSES
ПАПОРОТНИКИ -- FERNS
Анотація: Досліджено морфологію й характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80—95 % свіжозібраних спор. Після 4—6 місяців зберігання в лабораторних умовах схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року — не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія — за Aspidium-типомThe spore morphology and the germination pattern, as well as peculiarities of the gametophyte development of a wild fern Polystichum aculeatum (L.) Roth. in culture in vitro are studied. The spore germination is found to be dependent on the duration of their storage. 80—95 % of freshly-picked spores have germinated in culture in vitro. After the 4—6-month storage under lab conditions, the germinating ability ranged within 68—95 %; after 1.5 months, it did not exceed 20 %. The time limits of four stages in gametophyte morphogenesis are singled out and established. The spore germination and the protonema formation in P. Aculeatum are shown to occur according to the Vittaria-pattern, prothallium development — according to the Aspidium-pattern
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Побережный В. И., Марчук А. В.
Назва : Прикладное значение формализации дефиниции “боль” на основе функционального системного подхода. Краткое представление общей теории систем и её образно-понятийного аппарата. Схема патогенеза феномена “боль”
Паралельн. назви :Applied significance of formalization of “pain” definition based on functional system approach. Short introducing of systems theory and its figurative and conceptual mechanism. The scheme of pathogenesis of pain phenomenon
Місце публікування : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2016. - № 2. - С. 7-26 (Шифр МУ95/2016/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
БОЛИ -- PAIN
КОМПЬЮТЕРНЫЕ МЕТОДОЛОГИИ -- COMPUTING METHODOLOGIES
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Анотація: Боль является наиболее частой, многозначной по субъективному восприятию и сложной по своему психофизиологическому определению жалобой пациентов. Феномен “боль” является сложной, многозначной, социально-экономической, философски-нравственно значимой и онтологической проблемой. Болевые синдромы приводят к значительным материальным затратам и социально-нравственным проблемам.Существуют различные классификации боли: “патофизиологическая”, “патогенетическая”, “клиническая”. Такое разнообразие классификаций видов боли является прямым следствием представления разнообразных концепций её возникновения. Первая из них - концепция существования специфических болевых рецепторов и афферентных болевых путей, передающих в головной мозг возбуждение. В то же время была сформулирована альтернативная концепция - “теория интенсивности”. В дальнейшем сформулировали концепцию, объединяющую теории специфичности и интенсивности. Одной из наиболее плодотворных концепций механизмов боли считается “теория распределения импульсов”. Сформировалось основание “генной теории боли”. Наиболее комплексными из современных концепций боли являются “многофакторная концептуальная модель” и так называемая “биомедицинская модель”. Следующим этапом эволюции представлений о механизмах боли стала “теория нейроматрикса”, а также была предложена “концепция патологической боли”. Современное развитие нейропсихологии позволило говорить о создании “нейропсихологической модели боли”. В настоящее время всё более широкое распространение получает “биопсихосоциальная концепция боли”. Все перечисленные концепции или теории имеют односторонний, или констатирующий характер, отражая представления и знания либо об эффекторных элементах организма человека различного иерархического уровня системной структурно-функциональной его организации, либо о процессах, формирующих основу локальных изменений системной структурно-функциональной его организации, проявляющихся (манифестирующих) ощущением боли
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Марценяк І. В., Олійник І. Ю., Ушенко О. Г.
Назва : Дослідження м’яких тканин щічної ділянки людини у пренатальному онтогенезі методами лазерної поляриметрії
Місце публікування : Галицький лікар. вісн. - Івано-Франків., 2016. - Т. 23, № 1. - С. 54-59 (Шифр ГУ1/2016/23/1)
Примітки : Библиогр.: с. 58
MeSH-головна: ЩЕКИ -- CHEEK
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-82 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)