Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Мочеиспускания нарушения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 139
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Urological disturbances in patients with the spinal dural arteriovenous fistulas [Текст] = Урологічні порушення у хворих із спінальними дуральними артеріовенозними фістулами / D. V. Shchehlov [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2023. - N 4. - С. 41-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО СОСУДОВ БОЛЕЗНИ -- SPINAL CORD VASCULAR DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
АРТЕРИОВЕНОЗНЫЕ МАЛЬФОРМАЦИИ -- ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (патофизиология, этиология)
ИМПОТЕНЦИЯ СОСУДИСТОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ -- IMPOTENCE, VASCULOGENIC (патофизиология, этиология)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы, тенденции)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
Анотація: Spinal dural arteriovenous fistulas (SDAVFs) are the most common vascular malformation of the spinal cord. However, they remain an undiagnosed pathology and, in case of untimely treatment cause significant disability. SDAVFs can debut with urination disorders, erectile dysfunction, and mimic different pathologies. At the same time, the vast majority of cases are difficult to diagnose. The urological aspects of SDAVFs are important for proper evaluation and management of patients with urological disorders
The objective: to analyze the urological disorders in patients with spinal dural arteriovenous fistulas and their course after surgical treatment. Materials and methods. From June 2009 to January 2023, 67 patients with arteriovenous malformations of the spinal cord were surgically treated at the SI «Research and Practical Center for Endovascular Neuroradiology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». 44 (65.7%) patients were diagnosed with SDAVFs (arteriovenous malformations of the spinal cord type I according to Anson–Spetzler). Among the studied group were 30 (68.2%) men and 14 (31.8%) women aged 32–67 years (average age – 59.6 years). Treatment options for SDAVFs included endovascular embolization, microsurgical debridement, or their combination. A modified Aminoff–Logue scale was used to compare clinical results before and after treatment. After treatment, patients were divided into three categories: patient’s condition was improved, patient’s condition remained unchanged, or worsened. Results. As a result of the study, it was established that SDAVFs of the cervical spine was diagnosed in 6 (13.6%) patients, thoracic one – in 20 (61.9%), lumbar – 15 (21.1%), and sacrum – 3 (6.8%). The main initial symptoms of SDAVFs were gait disturbances, sensory disturbances, and paresthesias. The most common symptoms at the time of the final diagnosis were urination disorders in 36 (81.8%) patients, paraparesis – in 37 (84.1%), sensitivity disorders – in 30 (68.1%), defecation problems – in 17 (38.6%), pain in the back and legs – in 21 (47.8%) patients, erectile dysfunction – in 11 (25.0%) patients. After the total separation of the fistula, a favorable clinical result was observed in 31 (93.9%) of 33 patients. Improvement of urinary problems and erectile dysfunction was determined in 19 (52.7%) patients. Residual symptoms were found in 17 (47.3%) patients. Conclusions. Early intervention and elimination of pathologic arteriovenous shunting is necessary for neurological improvement in patients with SDAVFs, but urination disorders persist in half of patients even after successful treatment
Спінальні дуральні артеріовенозні фістули (СДАВФ) – найчастіша судинна мальформація спинного мозку. Проте вони залишаються недіагностованою патологією і у випадку невчасного лікування є причиною значної інвалідизації. СДАВФ можуть дебютувати порушеннями сечовипускання, еректильною дисфункцією та імітувати різноманітні патології. Водночас переважна більшість випадків – складна для діагностики. Урологічні аспекти СДАВФ мають вирішальне значення для правильного оцінювання та лікування у пацієнтів з урологічними порушеннями
Мета дослідження: проаналізувати урологічні порушення у хворих із спінальними дуральними артеріовенозними фістулами та їх перебіг після хірургічного лікування. Матеріали та методи. У ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» з червня 2009 р. до січня 2023 р. Хірургічно проліковані 67 пацієнтів із артеріовенозними мальформаціями спинного мозку. У 44 (65,7%) хворих діагностовано СДАВФ (артеріовенозні мальформації спинного мозку І типу за Anson–Spetzler). Серед досліджуваної групи було 30 (68,2%) чоловіків і 14 (31,8%) жінок віком 32–67 років (середній вік – 59,6 року). Варіанти лікування СДАВФ включали ендоваскулярну емболізацію, мікрохірургічне роз’єднання або їхню комбінацію. Для порівняння клінічних результатів до та після лікування використовували модифіковану шкалу Aminoff–Logue. Після лікування пацієнти були розподілені на три категорії: стан покращився, залишився без змін або погіршився. Результати. У результаті дослідження встановлено, що у 6 (13,6%) пацієнтів були СДАВФ шийного відділу хребта, у 20 (61,9%) – грудного, у 15 (21,1%) – поперекового та 3 (6,8%) – крижового. Основними початковими симптомами СДАВФ були порушення ходи, сенсорні розлади та парестезії. Найпоширенішими симптомами на момент встановлення остаточного діагнозу були порушення сечовипускання у 36 (81,8%) пацієнтів, парапарез – у 37 (84,1%), порушення чутливості – у 30 (68,1%), проблеми з дефекацією – у 17 (38,6%), біль у спині та ногах – у 21 (47,8%) пацієнта, еректильна дисфункція – в 11 (25,0%) хворих. Після проведення тотального роз’єднання фістули сприятливий клінічний результат спостерігали у 31 (93,9%) із 33 пацієнтів. Зменшення проблем із сечовипусканням та випадків еректильних розладів відбулося у 19 (52,7%) пацієнтів. У 17 (47,3%) хворих фіксували залишкові симптоми. Висновки. Раннє втручання та усунення патологічного артеріовенозного шунтування є необхідним для неврологічного покращення у пацієнтів із СДАВФ, проте розлади сечовипускання залишаються у половини пацієнтів навіть після успішного лікування
Дод.точки доступу:
Shchehlov, D. V.
Svyrydiuk, O. Ye.
Slobodіan, O. V.
Samonenko, Yu. M.
Gudym, M. S.
Vyval, M. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стусь, В. П.
Еректильна дисфункція у пацієнтів із вираженими симптомами нижніх сечових шляхів на тлі доброякісної гіперплазії передміхурової залози / В. П. Стусь, А. А. Скоблюк, Д. І. Логвиненко // Урологія. - 2021. - Том 25, N 3. - С. 256-257

MeSH-головна:
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (этиология)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (патофизиология)
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (осложнения)
Анотація: Результатами проведеного дослідження стали кількісні та якісні особливості симптоматики порушення сечовипускання у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози до та після хірургічного лікування, які мали еректильну дисфункцію. Підтверджено, що призначення аванафілу в дозі 100 мг двічі на тиждень у післяопераційному періоді протягом 2 місяців значно покращує сексуальне здоров’я чоловіків як за суб’єктивними (Міжнародний індекс еректильної функції 5), так і об’єктивними (доплерографія) показниками покращення еректильної функції.
Результатами проведенного исследования стали количественные и качественные особенности симптоматики нарушения мочеиспускания у больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы до и после хирургического лечения, которые имели эректильную дисфункцию. Подтверждено, что назначение аванафила в дозе 100 мг дважды в неделю в послеоперационном периоде в течение 2 месяцев значительно улучшает сексуальное здоровье мужчин как по субъективным (Международный индекс эректильной функции 5), так и объективным (доплерография) показателям улучшения эректильной функции.
Дод.точки доступу:
Скоблюк, А. А.
Логвиненко, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період [Текст] / Л. В. Гінчицька [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 77-82

MeSH-головна:
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (лекарственная терапия)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
Анотація: Стаття присвячена проблемі відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращенням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що приводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращення якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії дозволяє відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі
Поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічнх розладів в основній групі
Дод.точки доступу:
Гінчицька, Л. В.
Ласитчук, О. М.
Жураківський, В. М.
Басюга, І. О.
Курташ, Н. Я.
Пахаренко, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Zilberlicht, Ariel.
Симптоми обструктивного сечовипускання у жінок із синдромом гіперактивного сечового міхура / A. Zilberlicht, N. Haya, E. Goldschmidt // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 6. - С. 110-113

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НЕЙРОГЕННЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- URINARY BLADDER, NEUROGENIC (патофизиология)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Haya, Nir
Goldschmidt, Eyal

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діагностика порушень сечовипускання у пацієнтів молодого віку із симптомами нижніх сечових шляхів неясного генезу [Текст] = Diagnosis of Urination Disorders in Young Patients with Lower Urinary Tract Symptoms of Uncertain Origin / О. Д. Нікітін [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 84-92. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ -- LOWER URINARY TRACT SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, UROLOGICAL (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) – не рідкість у молодих чоловіків. Етіологія СНСШ у чоловіків вікової групи до 50 років різноманітна. За даними різних авторів, для оцінювання СНСШ у молодих чоловіків рекомендовано використовувати комплексне уродинамічне дослідження (КУДД). Однак навіть у сучасній урологічній практиці багато таких пацієнтів продовжують лікуватись емпірично, і використання уродинамічних досліджень все ще не практикується широко для цієї групи
Мета дослідження: оцінювання клінічного значення КУДД у чоловіків із СНСШ віком до 50 років. Матеріали та методи. Проаналізовано результати КУДД у пацієнтів із СНСШ віком до 50 років. Обстежено 87 пацієнтів віком від 18 до 43 років із СНСШ неясного генезу. Результати. Провідними діагнозами пацієнтів були хронічний простатит та нейрогенний сечовий міхур, а саме: у 28 (32,2%) та 22 (25,3%) пацієнтів відповідно. У 21 (24,1%) госпіталізованого пацієнта первинний діагноз був відсутній. У результаті обстеження інфравезікальна обструкція (ІВО) виявлена у 32 (36,8%) чоловіків, гіперактивний сечовий міхур – у 24 (27,6%), гіпоактивний сечовий міхур – у 9 (10,3%) пацієнтів, ненейрогенний нейрогенний сечовий міхур – у 7 (8,0%), у 15 (17,2%) чоловіків урологічна патологія не виявлена. Заключення. Було продемонстровано ефективність комплексного уродинамічного дослідження (КУДД) для уточнення діагнозу у чоловіків віком до 50 років із симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ). За такої умови з’ясовано, що у значної частини пацієнтів порушення сечовипускання мають характерні відмінності, які відображають відхилення, виявлені при використанні КУДД. У більшості пацієнтів клінічний діагноз був змінений після виконання КУДД. Отже, використання КУДД у чоловіків молодого віку із СНСШ має вирішальне значення для постановки більш точного діагнозу і, отже, для проведення адекватної терапії
Lower urinary tract symptoms (LUTS) are not uncommon in young men. The etiology of LUTS in men aged up to 50 years is diverse. According to various authors, it is recommended to use a complex urodynamics tests (CUT) to assess LUTS in young men. However, even in modern urological practice, many such patients continue to be treated empirically, and the use of urodynamic studies is still not widely practiced for this group. The objective: assess the clinical significance of CUT in men with LUTS under the age of 50 years. Materials and methods. The results of CUM in patients with LUTS under the age of 50 were evaluated. 87 patients aged 18 to 43 years with LUTS of uncertain origin were examined. Results. The leading diagnoses, with which patients were referred, were chronic prostatitis and neurogenic bladder, which were found in 28 (32.2%) and 22 (25.3%) patients, respectively. 21 (24.1%) patients admitted to the clinic had no primary diagnosis. As a result of the examination, infravesical obstruction (IVO) was found in 32 (36.8%) men, hyperactive bladder in 24 (27.6%), hypoactive bladder in 9 (10.3%) patients, non-neurogenic neurogenic bladder – in 7 (8.0%) and 15 (17.2%) men urological pathology was not detected. Conclusions. We have shown the effectiveness of CUT to clarify the diagnosis in young men under the age of 50 with LUTS. Diagnosed with a significant proportion of patients, urinary disorders have characteristic differences, reflecting the abnormalities found when using CUT. In most patients, the clinical diagnosis was changed after performing CUT. Thus, the use of CUT in young men with LUTS is crucial for a more accurate diagnosis and, therefore, for adequate therapy
Дод.точки доступу:
Нікітін, О. Д.
Резніков, Г. Д.
Рощін, Ю. В.
Грицай, В. С.
Ткаченко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Реабілітація хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з декомпенсацією сечового міхура [Текст] = Rehabilitation of Patients with Benign Prostate Hyperplasia with Urinary Bladder Decompensation / Л. П. Саричев [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 1. - С. 53-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МИОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- MIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Стаття присвячена проблемі декомпенсації сечового міхура та пов’язаних з цим ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ)
Мета дослідження: вивчити ефективність окремих методів відновлення функціональної здатності детрузора у хворих на ДГПЗ із декомпенсацією сечового міхура. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 149 хворих на ДГПЗ із декомпенсацією сечового міхура віком від 47 до 83 років (середній вік – 68,3±7,9 року), питома вага яких становила 39,11% від загальної кількості оперованих з приводу ДГПЗ. Методом випадкової вибірки (кожний 2–3-й пацієнт) сформовано дві групи хворих. До I групи увійшли 30 осіб, яким виконували цистостомію. До II групи увійшли 30 осіб, яким крім цистостомії проведена метаболізм-корегуюча та антихолінестеразна терапія. Комплекс препаратів включав вітаміни групи В: октотіамін – 25 мг, рибофлавін – 2,5 мг, піридоксину гідрохлорид – 40 мг, ціанокобаламін – 0,25 мг 3 рази на добу протягом 4 тиж; антихолінестеразний засіб – іпідакрин 20 мг 3 рази на добу протягом 4 тиж. Результати. За результатами патоморфологічного дослідження в обох групах спостереження виявлено десквамацію уротелію, розростання сполучної тканини, пучки нервових волокон з явищами дистрофії. Дегенеративні змінами гладком’язових клітин супроводжувались зниженням питомої ваги м’язової тканини і зменшенням діаметру лейоміоцитів. Водночас у хворих, яким проводили передопераційну метаболізм-корегуючу терапію діаметр просвіту артеріол виявився на 20,21% більшим (p0,05), товщина стінки артеріол – на 31,73 % меншою (p0,05), індекс Керногана – на 28,22 % нижчим (p0,05), діаметр капілярів – на 3,52 % більшим (p0,05), діаметр лейоміоцитів – на 45,26 % більшим (p0,05), питома вага сполучної тканини у стінці сечового міхура – на 29,14% нижчою (p0,05). Після проведення метаболізм-корегуючої та антихолінестеразної терапії виявились кращими показники функціональної здатності детрузора. Через 6 міс після другого етапу операції (за даними урофлоуметрії) Qmax виявилася більшою на 32,92 % (p0,05), Qave – більшою на 62,27 % (p0,05), показники IPSS – нижчими на 33,18 % (p0,05), індекс QoL – кращим на 29,54 % (p0,05). Заключення. Декомпенсація сечового міхура внаслідок несвоєчасного усунення обструктивного компонента виступає основною причиною незадовільних результатів лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Антихолінергічне навантаження може стати додатковим фактором декомпенсації сечового міхура. Метаболізм-корегуюча та антихолінестеразна терапія дозволяє відновити функціональну здатність детрузора шляхом усунення мікроциркуляторних розладів та енергодефіцитного стану, стимуляції нейромедіаторної і нейром’язовоїпровідності та скорочення гладких м’язів. Додаткова хірургічна корекція шляхом утворення дублікатури дозволяє відновити випорожнення сечового міхура у пацієнтів із мегацистом.
Дод.точки доступу:
Саричев, Л. П.
Савченко, Р. Б.
Саричев, Я. В.
Сухомлин, С. А.
Пустовойт, Г. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості змін рівня ПСА крові в залежності від характеру захворювання передміхурової залози та порушення сечовипускання / М. А. Довбиш [та ін.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 256

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PROSTATIC DISEASES (кровь)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (этиология)
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS (кровь)
Анотація: Рівень РСА крові у хворих на рак передміхурової залози ускладненого гострою затримкою сечі, яка усунена шляхом установки постійного катетера, не має істотних відмінностей від рівня антигену у хворих з раком простати при розвитку хронічної затримки сечі.
Уровень РСА крови у больных раком предстательной железы осложненного острой задержкой мочи, которая устранена путем установки постоянного катетера, не имеет существенных отличий от уровня антигена у больных с раком простаты при развитии хронической задержки мочи.
Дод.точки доступу:
Довбиш, М. А.
Міщенко, О. М.
Довбиш, І. М.
Дюдюн, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-морфологічне обгрунтування лікувальної тактики у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози / Л. П. Саричев [та ін.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 237-238

MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA (патофизиология, терапия)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (этиология)
Анотація: Вивчення морфологічних змін дозволяє зробити припущення, що з метою корекції виявлених змін сечового міхура, а також відновлення порушень біоенергетичних процесів обміну в тканинах детрузора комплексне лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози слід доповнювати призначенням метаболізм-коригуючої, енерготропної терапії, яка володіє антиоксидантним ефектом, активізує окислювально-відновлювальні процеси, стимулює процеси клітинного дихання та синтез АТФ в мітохондріях клітин
Изучение морфологических изменений позволяет предположить, что с целью коррекции выявленных изменений мочевого пузыря, а также восстановления нарушений биоэнергетических процессов обмена в тканях детрузора комплексное лечение больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы следует дополнять назначением метаболизм-корректирующей, энерготропной терапией, обладающей антиоксидантным эффектом, активизирующей окислительно-восстановительные процессы, стимулирующей процессы клеточного дыхания и синтез АТФ в митохондриях клеток
Дод.точки доступу:
Саричев, Л. П.
Старченко, І. І.
Савченко, Р. Б.
Саричев, Я. В.
Пустовойт, Г. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Електростимуляція в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання [Текст] = Electrostimulation in the treatment of neurogenic disorders of urination / С. О. Возіанов [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 4. - С. 190-193

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
Анотація: Мета – підвищення ефективності лікування хворих із нейрогенними розладами сечовипускання. Матеріал і методи. Обстежено 56 хворих із нейрогенними порушеннями сечовипускання. Функціональний стан детрузора, внутрішнього сфінктера сечового міхура, зовнішнього сфінктера уретри визначали за допомогою електроміографічного дослідження. Електростимуляцію сечового міхура проводили за стимулювальною методикою з частотою 70 Гц, модуляцією 100 %, посилка-пауза 4–6 с, протягом 15 хв, курсом 2 тижні. Результати. Встановлено, що електроміографія відображає функціональний стан сечовивідних шляхів. Призначення електростимуляції дозволило досягти достовірної позитивної динаміки в клініко-функціональному стані пацієнтів. Висновки. Лікування пацієнтів із нейрогенними розладами сечовипускання за допомогою електростимуляції є ефективним
The aim – to increase the effectiveness of treatment of patients with neurogenic urinary disorders. Material and Methods. A total of 56 patients with neurogenic urinary disorders were examined. The functional state of the detrusor, internal sphincter of the urinary bladder, external sphincter of the urethra was determined using electromyographic studies. Electrical stimulation of the bladder was carried out according to a stimulating technique with a frequency of 70 Hz, modulation 100 %, sending-pause 4–6 seconds, for 15 minutes, a course of 2 weeks. Results. It was established that electromyography reflects the functional state of the urinary tract. The appointment of electrical stimulation made it possible to achieve reliable positive dynamics in the clinical and functional state of patients. Conclusions. Treatment of patients with neurogenic urinary disorders with electrical stimulation is effective
Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.
Захараш, М. П.
Чабанов, П. В.
Захараш, Ю. М.
Севастьянова, Н. А.
Угаров, В. Ю.
Репринцева, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ноктурія - мультидисциплінарна патологія / В. П. Стусь [та ін.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 289-290

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (этиология)
Анотація: В усьому світі ноктурічну поліурію лікують за допомогою десмопресину (синтетичний аналог вазопресину) "Ноктіва", який був затверджений агентством FDA. Основним побічним ефектом є гіпонатріємія. Європейська асоціація урологів рекомендує споживання десмопресину пацієнтам із ноктурією
Во всем мире ноктуричную полиурию лечат с помощью десмопрессина (синтетический аналог вазопрессина) "Ноктива", который был утвержден агентством FDA. Основным побочным эффектом является гипонатриемия. Европейская ассоциация урологов рекомендует потребление десмопрессина пациентам с ноктурией
Дод.точки доступу:
Стусь, В. П.
Оверченко, Е. С.
Поліон, М. Ю.
Сніцар, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Сайдакова, Н. О.
Поширеність розладів сечовипускання серед жінок за даними соціологічного дослідження / Н. О. Сайдакова, О. І. Яцина, Г. Є. Кононова // Урологія. - 2019. - Том 23, N 2. - С. 195

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (эпидемиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Об’єктивізовано підтверджена актуальність інформаційно-просвітницької роботи, від масштабності, доступності, змістовності та якості якої залежить раннє виявлення патології, розуміння необхідності своєчасного звернення до лікаря та адекватне лікування.
Объективизировано подтверждена актуальность информационно-просветительской работы, от масштабности, доступности, содержательности и качества которой зависит раннее выявление патологии, понимание необходимости своевременного обращения к врачу и адекватное лечение.
Дод.точки доступу:
Яцина, О. І.
Кононова, Г. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Квятковский, А. Е.
Автоматическая классификация результатов урофлоуметрии методом машинного обучения / А. Е. Квятковский, Е. А. Квятковский, Т. А. Квятковская // Урологія. - 2019. - Том 23, N 3. - С. 282-283

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, классификация)
Анотація: Можлива видача автоматичних висновків при масових скринінгових дослідженнях, рекомендацій лікаря в процесі освоєння урофлоуметріі та прискорення його роботи в подальшому, полегшення аналізу великої кількості урофлоуграм.
Возможна выдача автоматических заключений при массовых скрининговых исследованиях, рекомендаций врачу в процессе освоения урофлоуметрии и ускорение его работы в дальнейшем, облегчение анализа большого количества урофлоуграмм.
Дод.точки доступу:
Квятковский, Е. А.
Квятковская, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дехтяр, Ю. М.
Типологія функціональної дезадаптації нижніх сечових шляхів при ненейрогенних розладах сечовипускання / Ю. М. Дехтяр, Ф. І. Костєв, К. А. Залива // Урологія. - 2019. - Том 23, N 3. - С. 332-333

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика)
Анотація: Присутність важких дизуричних симптомів, особливо наявність больового синдрому, тривалий перебіг захворювання та емоційне виснаження здатні провокувати поведінкові симптоми, що виявляються обмеженням питного режиму, використанням гігієнічних засобів (прокладок, памперсів), контрольними сечовипусканнями "на доріжку", складанням карти туалетів та "запобіжним" сечовипусканням.
Присутствие тяжелых дизурических симптомов, особенно наличие болевого синдрома, длительное течение заболевания и эмоциональное истощение способны провоцировать поведенческие симптомы, которые проявляются ограничением питьевого режима, использованием гигиенических средств (прокладок, памперсов), контрольными мочеиспусканиями "на дорожку", составлением карты туалетов и "предупредительным" мочеиспусканием.
Дод.точки доступу:
Костєв, Ф. І.
Залива, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Костюк, І. Ю.
Основні чинники ризику маніфестації симптомів нетримання сечі у жінок фертильного віку із синдромом гіперактивного сечового міхура [Текст] = Main risk factors symptoms of manifestation of urinary incontinence in childbearing age women with overactive bladder syndrome / І. Ю. Костюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 120-125. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Оскільки багато чинників можуть впливати на прояв порушень сечовипускання у конкретної жінки в різні періоди життя, деякі з них можуть ви клика ти нетримання се ч, вплинути на вибір методу і успіх в лікуванні. Синдром гіперак- тивного сечового міхура є, окрім медичної, серйозною соціально- економічною проблемою і призводить до соціальної дезадаптації особистості. Мета дослідження - виявлення предикторів розвитку синдрому гіперактивного сечового міхура у вагітних жінок різних вікових груп на ранніх етапах вагітності. Було обстежено 75 вагітних з синдромом гіперактивного сечового міхура, що склали основну групу дослідження, і 60 практично здорових вагітних з відсутністю будь-яких проявів нетримання сечі (контрольна група) в терміні гестації 12 тижнів. З’ясовано, що в загальній групі жінок з ГАСМ переважали працюючі, із задовільними та незадовільними економічними умовами. Серед професійних шкідливостей 61,3% вагітних відмітили постійні фізичні навантаження, вимушене відстрочення акту сечовипускання (44%), тривале ортостатичне положення тіла (20,0%), а також значні фізичні навантаження (29,3 %). Було встановлено, що серед хворих вагітних більше екстрагенітальної патології, майже всі жінки палять(93,3%) та вживають досить часто алкогольні напої (89,3%), до того ж стаж куріння набагато більший, в порівнянні з заядлими курцями практично здорових жінок. Виявлено, що в групі ГАСМ переважають незадовільні сімейні відносини (58,7%), внаслідок чого більше одиноких жінок. Переважна більшість жінок з ГАСМ починають статеве життя до 14 років та мають більше 4 статевих партнерів, що в поєднанні з контрацепцією у виді перерваного статевого акту спричиняє збільшення III та IV ступеню чистоти піхви, а також виникнення у жінок з ГАСМ більшої кількості бактеріальних вагінозів та захворювань, що передаються статевим шляхом. Було встановлено що у основній групі переважають усі показники спадкового анамнезу, порівняно з основною групою. У загальній групі більшість вагітних пов’язувала виникнення ГАСМ з вагітністю та пологами (40%), великою масою плода (18,3%); 14,7% жінок вважали причиною порушення сечовипускання стреси, перенесені в період місячних та вагітності; у 13,7% нетримання сечі з ’явилося після зміни статевого партнера, а також після початку статевого життя (13,3 %). Отримані результати досліджень свідчать про те, що обстеження таких захворювань, як синдром гіперактивного сечового міхура, вимагає комплексного підходу шляхом ретельного збору соціально-економічного стану, стилю іякостіжиття, екстрагенітальнихзахворювань, сімейного, акушерсько-гінекологічного та спадкового анамнезу, а також статевої функції жінки в репродуктивному періоді
Since many factors can affect the manifestation of urinary disorders in a particular woman at different periods of life, some of them can cause urinary incontinence, affect the choice of method and the success of treatment. Syndrome of a hyperactive bladder is, in addition to medical, a serious socio-economic problem and leads to social disadaptation of the individual. The aim of research was to identify predictors (provoking, contributing factors or risk factors) of hyperactive urinary bladder syndrome in pregnant women of different age groups in early stages of pregnancy. A total of 75 pregnant women with a hyperactive bladder syndrome (the main group) and 60 practically healthy pregnant women with no incontinence (control group) at the gestation period of 12 weeks were examined, lt was determined that in the general group of women with hyperactive urinary bladder the working, with satisfactory and unsatisfactory economic conditions prevailed. Among occupational hazards, 61,3% of pregnant women noted permanent physical activity, forced delay in urination (44%), prolonged orthostatic body position (20,0%), and significant physical activity (29,3 %). lt was found that among pregnant women more extragenital pathology, almost all women smoke (93,3%) and drink alcohol often enough (89,3 %), besides the length of smoking is much larger, compared with the swearing smokers of practically healthy women. It was found that in the hyperactive bladder group, unsatisfactory family relationships (58,7%) predominate, resulting in more single women. The overwhelming majority of women with hyperactive urinary bladder begin their sexual life up to 14 years old and have more than 4 sexual partners, which, in combination with contraception in the form of interrupted sexual intercourse, leads to an increase in the third and fourth degree of vaginal purity, as well as the appearance of more bacterial vaginosis and diseases in women with hyperactive urinary bladder, sexually transmitted infections. It was established that in the main group all the indicators of anesthetic history prevail in comparison with the main group, ln the general group, the majority of pregnant women associated with the emergence of hyperactive bladder with pregnancy and childbirth (40%), a large weight of the fetus (18,3%); 14,7% of women were considered to be the reason for motility disorders, which were postponed during the lunar and gestational periods; 13.7% of urinary incontinence appeared after a change in sexual partner, and also after sexual intercourse (13,3%). The results of the research indicate that a survey of diseases such as hyperactive bladder syndrome requires a comprehensive approach by carefully collecting the socioeconomic status, style and quality of life, extragenital diseases, family, obstetric-gynecological and hereditary history, as well as sexual function women in the reproductive period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Костєв, Ф. І.
Поширеність розладів сечовипускання серед жіночого населення України, їх соціальний вектор [Текст] / Ф. І. Костєв, Н. О. Сайдакова, О. І. Яцина // Досягнення біології та медицини. - 2018. - № 1. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (эпидемиология)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
Анотація: У роботі представлені результати популяційного дослідження, яке включало усі регіони України, з метою визначення поширеності розладів сечовипускання серед дорослого жіночого населення. Соціологічне дослідження передбачало анкетне анонімне опитування. Аналіз 19 094 анкет, що становить 63,7 % зворотного зв’язку, дозволив виявити у 52,0 % опитаних проблеми, пов’язані з розладами сечовипускання, при цьому серед сільських жителів показник був нижчим, ніж серед міських: (47,0±0,5) % проти (56,4±0,5) % відповідно. Простежено вікові особливості, які підтверджують збільшення випадків з віком (серед жінок 50–59 років — 57,6 %, 60–69 років — 72,0 %, після 70 років — 80,7 %), а також їх частотою до 30 років (69,9 %), що дозволяє цей віковий період зарахувати до факторів ризику
Дод.точки доступу:
Сайдакова, Н. О.
Яцина, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Медикаментозная экспульсивная терапия: эффективность и безопасность тамсулозина [Текст] // Медицинские аспекты здоровья мужчины. - 2018. - N 1. - С. 31-34

Рубрики: Тамсулозин (Омник ОКАС)

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОЧЕЧНАЯ КОЛИКА -- RENAL COLIC (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
МОЧЕТОЧНИКА КАМНИ -- URETERAL CALCULI (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Анотація: Авторы некоторых недавно проведенных исследований подвергли сомнению клиническую целесообразность применения медикаментозной экспульсивной терапии. С целью оценки эффективности и безопасности тамсулозина для облегчения отхождения конкрементов в Китае было проведено мультицентровое проспективное рандомизированное исследование. Представляем вашему вниманию обзор статьи Zhangqun Ye, Guohua Zeng, Huan Yang et al., в которой изложены его результаты
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Яцина, О. І.
Якість життя жінок в її взаємозв’язку із поширеністю розладів сечовипускання в Україні / О. І. Яцина // Урологія. - 2018. - Том 22, N 4. - С. 17-23

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (эпидемиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Відображено особливості структури розладів сечовипускання у жінок, виявлено регіональні відмінності кількості зареєстрованих хворих, які не збігаються з їх розподілом згідно з відповідями респондентів. Підтверджено негативний вплив нетримання сечі на якість життя жінок, проведена його оцінка за запропонованою п’ятибальною системою. Виявлено зміни в залежності від віку та місця проживання.
Отражены особенности структуры расстройств мочеиспускания у женщин, выявлены региональные различия количества зарегистрированных больных, которые не совпадают с их распределением согласно ответам респондентов. Подтверждено негативное влияние недержания мочи на качество жизни женщин, произведена его оценка по предложеной пятибальной системе. Выявлены изменения в зависимости от возраста и места жительства.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Гурженко, Ю. Н.
Современная фитотерапия хронического простатита [Текст] = Modern phytotherapy of chronic prostatitis / Ю. Н. Гурженко // Медицинские аспекты здоровья мужчины. - 2018. - N 3. - С. 24-28. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Простамол Уно--тер прим

MeSH-головна:
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Проведена оценка эффективности терапии хронического простатита, сопровождающегося расстройствами мочеиспускания, препаратом Простамол® Уно у 48 мужчин. Эффективность комплексного лечения с применением данного препарата составила 91,7%. Полученные положительные результаты позволяй рекомендовать Простамол Уно для использования в андрологической практике
The evaluation of the effectiveness of treatmen of chronic prostatitis, accompanied by urination disorders with Prostamol® Uno in 48 men, has beei carried out. Positive results obtained. The effectiveness of complex treatment using Prostamol Uno was 91.7T The obtained results allow us to recommend the drug Prostamol Uno for use in andrological practice
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Жунько, Д. В.
Комбинированное лечение расстройств мочеиспускания и эректильной дисфункции у больных с метаболическим синдромом [Текст] / Д. В. Жунько, И. Д. Жунько // Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 37-42. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Адоликс

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология)
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Анотація: Цель исследования: сравнить результаты клинического исследования эффективности комбинированной терапии фитотерапевтического комплекса Адоликс и ингибитора фосфодиэстеразы 5-го типа у пациентов с расстройствами мочеиспускания и сексуальной дисфункцией на фоне метаболического синдрома. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 60 мужчин репродуктивного возраста. В результате скрининга выявлен ряд сопутствующих нозоформ, ухудшающих общесоматические показатели, качество мочеиспускания и сексуальной функции пациента. Результаты. По данным непосредственных и отдаленных результатов, применение комплексной терапии позволяет повысить качество жизни пациентов и благоприятно сказывается на динамике урологических и сексологических показателей. Заключение. Комбинированная терапия фитотерапевтическим комплексом Адоликс в дозе по 1 капсуле два раза в сутки и ингибитором фосфодиэстеразы 5-го типа по 25 мг в сутки является перспективным направлением терапии расстройств мочеиспускания и сексуальной дисфункции с учетом высокой распространенности у больных с коморбидным метаболическим синдромом
Дод.точки доступу:
Жунько, И. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Эффективность тамсулозина в лечении СНМП при ДГПЖ: продолжительность терапии и влияние других факторов [Текст] // Медицинские аспекты здоровья мужчины. - 2017. - N 2. - С. 41-44. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Тамсулозин

MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (лекарственная терапия)
УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES (лекарственная терапия)
Анотація: Большинство мужчин старшего возраста сталкиваются с различными проблемами мочеиспускания. Их жалобы могут быть связаны с учащением мочеиспускания, императивными позывами и необходимостью опорожнения мочевого пузыря ночью, а также с нарушением самого акта мочеиспускания (натуживание, слабая струя мочи, ощущение неполного опорожнения). Появление этого комплекса жалоб обусловлено развитием симптомов нижних мочевых путей (СНМП). СНМП представляют собой хроническое расстройство мочеиспускания, которое возникает у 15-60 % мужчин старше 40 лет. В рамках этого синдрома выделяют ирритативные (нарушение наполнения мочевого пузыря) и обструктивные (нарушение опорожнения мочевого пузыря) симптомы. Согласно результатам эпидемиологических исследований, наиболее частой причиной СНМП у мужчин является доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) [1]. Эта патология развивается у 8 % лиц на 4-м десятилетии жизни, и ее распространенность постоянно возрастает, достигая 70 % среди мужчин на 7-м десятилетии жизни. При гистологическом исследовании простаты ДГПЖ отмечают примерно у 20-50 % пациентов в возрасте старше 50 лет и у 70-100 % – после 80 лет. Учитывая увеличивающееся количество лиц пожилого и старческого возраста, прогнозируется дальнейший рост числа больных с этой патологией
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)