Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Надпочечников новообразования<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рыбаков С. И.
Назва : Инсиденталома надпочечника: что это такое? Часть 1
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 85-93 (Шифр МУ65/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Огляд літератури та власні роздуми автора присвячені питанням виявлення різних форм патології, які, будучи часто доброякісними, могли б існувати тривалий час, якщо не все життя. Автором пропонується визначення терміна. Інсиденталома надниркової залози — це збірна робоча категорія (група), що містить різні форми патології надниркової залози, переважно неопластичні, доброякісні або злоякісні, з ознаками гормональної активності або без них, а також утворення запального, інфекційного, паразитарного походження, наслідки травм, аномалії розвитку, які випадково виявляються при обстеженні хворих із приводу позанаднирникових захворювань. Розглядаються епідеміологічні аспекти інсиденталом надниркової залози. В основному це пухлини коркової або мозкової речовини надниркових залоз, пухлиноподібні утворення (кіста, запальна пухлина, гематома). Інсиденталоми наднирників випадково виявляються при обстеженні осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, заочеревинного простору, нирок, хребта, грудної клітки, малого таза. Іншим джерелом виявлення інсиденталом наднирників є системні дані автопсії та рідко — операції на органах черевної порожнини. Поширеність інсиденталом наднирників досягає 2–6 %. Найбільш об’єктивні дані можуть бути отримані за матеріалами автопсії. Частота прижиттєво виявлених інсиденталом надниркових залоз залежить від типу використовуваних візуалізуючих методик дослідження (ультразвукової, комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії), віку, характеру обстежуваних контингентів осіб, наявності супутніх захворювань (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та ін.), кваліфікації дослідника. Нещодавно опубліковані клінічні настанови, які пропонують діагностичний та терапевтичний алгоритм, що може допомогти в клінічній практиці, однак низка аспектів цієї проблеми все ще залишаються дискусійними і потребують подальших досліджень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рибаков С. Й.
Назва : Інсиденталоми надниркових залоз: що з ними робити? Повідомлення 2
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 57-65 (Шифр МУ65/2021/17/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Інсиденталоми надниркових залоз (НЗ) — збірна робоча категорія, що містить широкий діапазон різних форм патології даних залоз. Вони відрізняються за вихідними тканинними структурами, з яких беруть свій початок, клінічними і гормональними характеристиками, діагностичними і тактичними підходами. Настільки широкий спектр захворювань НЗ, які ховаються під маскою випадково виявленої інсиденталоми, висуває перед клініцистом завдання їх ідентифікації (установлення клінічного і, якщо можливо, морфологічного діагнозу) із визначенням тактичних підходів. На підставі аналізу наведених даних, а також численних публікацій пропонується їх робоча класифікація. Приймаючи рішення про оперативне лікування, хірург повинен установити клінічний діагноз: яка саме нозологічна форма адреналової патології підлягає операції. Втручання при діагнозі «інсиденталома НЗ» неприпустимі і є грубою помилкою. Оптимальною операцією для більшості подібних пухлин є лапароскопічна адреналектомія з пухлиною. Відкриті операції показані при злоякісних пухлинах значних розмірів, особливо з ознаками інвазії в навколишні структури. З огляду на те, що більшість інсиденталом НЗ є доброякісними утвореннями, не менш важливим є визначення щодо них подальшої тактики: режим і тривалість спостереження, порядок й обсяги виконання контрольних клініко-гормональних і візуалізуючих досліджень, принципи оцінки отриманих результатів. У низці настанов вказується, що за наявності гормонально-неактивних аденом без ознак злоякісності розміром менше 3–4 см подальше спостереження не показане. Відзначається, що в подібних пухлинах вкрай рідко спостерігається тенденція до росту, озлоякіснення, появи гормональної активності. В інших випадках, особливо при найменших сумнівах первинних результатів, рекомендуються контрольні обстеження через 3, 6, 12 місяців і потім через 1–2 роки, максимальний термін установлюється до п’яти років. Дані параметри є предметами обговорення в різних клініках
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kutovyi О. B., Zhmurenko E. V.
Назва : Differentiated approach to surgical treatment of adrenal glands tumors
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 4. - С. 124-131 (Шифр МУ10/2021/26/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
Анотація: Objective – to improve the results of treatment of adrenal tumors by optimizing a differentiated approach based on the analysis of the results of various surgical invasions. The paper analyzed the results of treatment of 145 patients with various adrenal tumors, which were divided into 2 groups: І (n=71) - patients after adrenalectomies, II (n=74) – after adrenal resections. Organ-preserving invasions showed better results during the early and long-term postoperative period in patients with corticosteromas, pheochromocytomas and incidentalomas by reducing the severity of fluctuations in hemodynamic parameters and the frequency of adrenal insufficiency. Due to the introduction of the treatment algorithm, the number of adrenal resections increased by 26.6% in patients with neoplasms more than 4,0 cm in diameter (p=0.0001). The choice of surgical invasion should be individualized, taking into account the clinical features of the disease, hormone indicator parameters, the size of tumors, the comprehensiveness of the adrenal gland lesion and the ratio of the latter to nearby organs and structures. Adrenal insufficiency was detected 14.2% more often after adrenalectomies (р=0.044) compared to adrenal resections. Treatment according to the developed algorithm reduced the incidence of adrenal insufficiency by 5.8% (p=0.028). In the long-term postoperative period, contralateral gland tumors occurred with the same frequency (4.8%) among patients after adrenalectomies and resections. Relapse of the neoplasm after resections was detected in 3 (7.1%), as a result of which 2.4% underwent repeated operations with the final removal of the gland. An increase in the size of a single adrenal gland was more common by 21.4% after adrenalectomies
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Баларабе У., Щукин Д. В.
Назва : Синхронные билатеральные метастазы почечно-клеточного рака
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2020. - Том 24, N 3. - С. 242-243 (Шифр УУ23/2020/24/3)
MeSH-головна: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
Анотація: Дослідження продемонструвало ефективність і безпеку синхронного хірургічного підходу у хворих з синхронними білатеральним метастазами нирково-клітинного раку. Прогноз у пацієнтів даної групи переважно поганий, проте в окремих хворих можлива тривала виживаність. Питання про можливість проведення таргетной терапії на тлі адренальної депривації вимагає подальшого вивченняИсследование продемонстрировало эффективность и безопасность синхронного хирургического подхода у больных с синхронными билатеральными метастазами почечно-клеточного рака. Прогноз у пациентов данной группы преимущественно плохой, однако у отдельных больных возможна длительная выживаемость. Вопрос о возможности проведения таргетной терапии на фоне адренальной депривации требует дальнейшего изучения
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М.
Назва : Рентгенендоваскулярна оклюзія судин наднирника як метод профілактики ускладнень при лапароскопічній адреналектомії з приводу феохромоцитоми
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 4. - С. 16-20 (Шифр КУ5/2019/86/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ОККЛЮЗИЯ -- THERAPEUTIC OCCLUSION
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирника в лікуванні феохромоцитоми. Матеріали і методи. Проведено проспективне та ретроспективне дослідження результатів лікування 66 пацієнтів, яким виконали лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з приводу феохромоцитоми за період з 2008 по 2018 р. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - 36 пацієнтів, яким за 24 год до ЛА виконували рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну оклюзію (РЕВСЕО) судин наднирника, 2-га група - 30 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Проаналізовано середню тривалість оперативного втручання, об’єм крововтрати, гемодинамічні параметри, рівень метанефрину в сечі та ускладнення. Результати. За віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини суттєвої різниці між обома групами хворих не було. Об’єм інтраопераційної крововтрати у пацієнтів 1-ї групи становив (50 ± 5,78) мл, 2-ї групи - (105,48 ± 84,41) мл (p 0,00001). Під час госпіталізації середній рівень метанефрину в сечі у хворих 1-ї та 2-ї груп практично не відрізнялися - (1163,54 ± 931,5) мкг/24 год (153,0 - 4011,0 мкг/24 год) та (1097,69 ± 903,28) мкг/24 год (146,5 - 3350 мкг/24 год) відповідно (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М., Михайлюк О. С.
Назва : Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин
Паралельн. назви :Effect of x-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels on perioperative hemodynamic changes in patients, who undergo laparoscopic adrenalectomy due to pheochromocytoma and other adrenal tumors
Місце публікування : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 125-131 (Шифр ЕУ5/2019/24/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
Анотація: Мета дослідження — оцінити та порівняти періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з рентгенендоваскулярною селективною електрокоагуляційною оклюзією (РЕВСЕО) судин надниркових залоз у передопераційний період із приводу феохромоцитоми, та у хворих, яким ЛА було виконано з приводу інших пухлинах НЗ у той самий період. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності мультидисциплінарного підходу проведено аналіз лікування 81 пацієнта з пухлинами надниркових залоз (НЗ) за період із 2008 по 2019 рік. Порівнювали дві групи: група І — 37 хворих із феохромоцитомою, яким за 24 год перед ЛА виконували РЕВСЕО судин НЗ, та група ІІ — 44 хворих, яким було виконано ЛА з приводу інших пухлин НЗ. Пацієнти з феохромоцитомою для підготовки до оперативного втручання протягом двох тижнів отримували α-адреноблокатори. Групи хворих порівнювали за гемодинамічними показниками, тривалістю оперативного втручання, розміром пухлини, об’ємом інтраопераційної крововтрати та частотою ускладнень. Результати. За віком, статтю, локалізацією, розміром пухлини суттєвої різниці між хворими обох груп не було. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО тяжких ускладнень не спостерігали. Для оцінки параметрів гемодинаміки досліджували САТ і ЧСС на етапах виділення та мобілізації НЗ і після перев’язування центральної вени НЗ (ЦВНЗ). На етапі мобілізації пухлини НЗ під час ЛА середні рівні САТ і ЧСС у групі І були суттєво меншими, ніж у групі ІІ (р=0,00188 і 0,0096 відповідно), і становили в групі І 130,6±9,2 мм рт. ст. і 70,8±9,7 уд/хв відповідно та в групі ІІ 145,2±22,1 мм рт. ст. і 79,7±14,9 уд/хв відповідно. Під час перев’язування та пересічення ЦВНЗ у групі ІІ — спостерігали суттєве зниження САТ, у середньому до 123,5±15,4 мм рт. ст. У пацієнтів групи І зниження CАТ на етапі пересічення ЦВНЗ не було. Тривалість оперативного втручання у хворих групи ІІ була вірогідно більшою, ніж у групі І (138,7±48,1 хв проти 105,0±41,5 хв, p=0,00001). Середній об’єм крововтрати в групі І порівняно з показником групи ІІ був вірогідно меншим (51,6±12,1 мл проти 165,2±75,9 мл, p=0,00001). У поопераційний період ускладнення спостерігали у 2 (4,5%) пацієнтів групи ІІ та в 1 (2,7%) хворого групи І. Летальних випадків в обох групах не було. Висновок. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із феохромоцитомою є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечThe aim. Evaluate and compare perioperative hemodynamic changes in patients with pheochromocytoma, who have undergone laparoscopic adrenalectomy with Х-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, with patients, who have undergone LA due to another adrenal tumors in the same period of time. Material and methods. To evaluate the effectiveness of the multidisciplinary approach provided an analysis of treatment of 81 patients with adrenal tumors for the period from 2008 to 2019 was conducted. In the aim of comparative analysis, two groups were formed: I group includes 37 patients with adrenal pheochromocytoma, who had undergone adrenal vessels occlusion 24 hours before the LA, and group II (for comparison) — 44 patients — who underwent LA for other adrenal tumors. Patients with pheochromocytoma also received α-blockers (doxazosin) for two weeks as preparations for surgery. Groups of patients were compared according to hemodynamic parameters, duration of surgical intervention, tumor size, volume of intraoperative blood loss and frequency of complications. Results. There were no significant difference between the patients of both groups by the age, sex, tumor localization and tumor size. The duration of the EVECO of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. Were observed no severe complications during the implementation of the EVECO. To evaluate hemodynamic parameters, SBP and heart rate were studied both at the point of adrenal gland mobilization and after CAV ligation. At the point of adrenal tumor mobilization during LA, SBP level in patients from the second group was 145.2±22.1 mm Hg. With heart rate 79.7±14.9 beats/min. Accordingly, in the I group, the SBP level was130.6 ± 9.2 mm Hg, and the heart rate 70.8±9.7 beats/min. Thus, the average levels of SBP and HR in group I were significantly lower than in group II (p=0.00188 and 0.0096, respectively). After CAV ligation, patients from the second group had significant SBP decreasing, on average up to 123.5±15.4 mm Hg. Patients from the first group, had no SBP decreasing after CAV ligation. Operation time in patients from the second group was significantly higher than in the first group (138.7±48.1 min vs. 105.0±41.5 min, p=0.00001). The average blood loss volume in group І was significantly lower (51.6±12.1 ml versus 165.2±75.9 ml, p=0.00001). In postoperative period, complications were observed in 2 (4.5%) group ІІ patients and in 1 (2.7%) group І patient. There were no fatal cases in both groups. Conclusions. Using of Х-ray EVECO of the adrenal vessels as a part of the complex surgical treatment of pheochromocytoma is a perspective approach for prevention intraoperative hemodynamic disorders and bleeding
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Кондратюк В. А., Тулько О. М., Симонов О. М.
Назва : Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз
Паралельн. назви :Endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under X-ray control in the surgical treatment of adrenal tumors
Місце публікування : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 233-240 (Шифр ЕУ5/2019/24/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Анотація: Мета — вивчити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) судин надниркових залоз (НЗ) у двоетапному хірургічному лікуванні пацієнтів із пухлинами НЗ. Матеріал і методи. За період 2015-2019 рр. у відділі хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова розроблено та застосовано в 52 пацієнтів із пухлинами НЗ мультидисциплінарний підхід, який полягав у послідовному виконанні РЕВСЕО судин НЗ та адреналектомії. У групі дослідження було 6 (11,5%) хворих із гормонально неактивними пухлинами та 46 (88,5%) — із гормонально активними. Через 24 год після РЕВСЕО судин НЗ виконували адреналектомію. Результати. Після РЕВСЕО судин НЗ виконано 49 лапароскопічних адреналектомій (ЛА) і три адреналектомії з відкритого доступу. Під час флебографії в 9 (17,3%) випадках виявлено варіанти анатомічного розташування вен. Серед 52 пацієнтів РЕВСЕО артерій НЗ виконано в 49 (94,2%) випадках. У трьох (5,8%) пацієнтів у зв’язку з неможливістю катетеризації дрібних гілок артерій НЗ РЕВСЕО не проводили. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО судин НЗ середній рівень САТ становив 135,9±8,1 мм рт. ст., ЧСС — 71,9±10,4 уд/хв. В однієї (1,9%) пацієнтки спостерігали епізод короткочасного підвищення АТ і тахікардії (САТ — 170 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв). У двох пацієнтів у поопераційний період розвинувся больовий синдром, який купірували ненаркотичними анальгетиками. Після РЕВСЕО в одного пацієнта під час ЛА було виявлено субкапсульну гематому НЗ, що не викликало складнощів при виконанні ЛА. У решти пацієнтів візуальних патологічних змін, пов’язаних із виконанням ЛА, не було. У пацієнтів із феохромоцитомою НЗ середній рівень метанефрину в сечі напередодні та через 24 години після РЕВСЕО судин НЗ становив 1075,6±794,3 мкг/добу та 313,2±109,6 мкг/добу відповідно, у пацієнтів із кортизол-секретуючою аденомою НЗ рівень кортизолу в крові становив 438,6-658,0 нмоль/л і 278,9±75,3 нмоль/л відповідно, у пацієнтів з альдостерон-секретуючою аденомою рівень альдостерону в крові становив 243,9-637,2 нг/мл і 145,2-311,5 нг/мл відповідно. Після РЕВСЕО визначено нормалізацію рівня гормонів у 32 (69,6%) із 46 хворих із діагностованими гормонально активни-ми аденомами. Висновки. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пухлин НЗ є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.The aim — evaluate the results of using the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control approach in the treatment of adrenal tumors. Material and methods. In the Department of Combined Pathology and Retroperitoneal Surgery to analyze the effectiveness of perioperative treatment regimen the study of the results of the multidisciplinary approach in 52 patients with the adrenal tumor for the period from 2015 to 2019 was conducted. In the study group, there were 6 (11.5%) patients with non-functioning tumors and 46 (88.5%) with hormone-producing tumors. Twenty-four hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, adrenalectomy was performed. Results. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, 49 laparoscopic adrenalectomy and three open-access adrenalectomy were performed. Using phlebography in 9 (17.3%) cases, variant adrenal venous anatomy was found. Among 52 patients, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal arteries under Х-ray control in 49 (94.2%) cases were performed. In three (5.8%) cases, due to the impossibility of catheterization of small branches of the arteries of the adrenal gland, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control was not performed. The duration of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. During the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, the average level of the SBP was 135.9±8.1 mm Hg, heart rate 71.9±10.4 beats/min. One (1.9%) patient had an episode of the short-term increase of BP (SBP 170 mm Hg, heart rate 96 beats/min). After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, a subcapsular adrenal hematoma in one patient during LA was found, which did not cause any difficulties in performing the LA. In all other patients, with endovascular intervention no visual pathological changes there were associated. In patients with adrenal pheochromocytoma, the average levels of metanephrine in the urine of patients before and 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 1075.6±794.3 μg/24h and 313.2±109.6 μg/24h. In patients with cortisol-secreting adrenal adenoma, the level of cortisol in the blood ranged from 438.6 to 658.0 nmol/l. The average level of cortisol in patients 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 278.9±75.3 nmol/l. In patients with aldosteronesecreting adenoma, the level of aldosterone in the blood before and 24 hours after the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels it ranged from 243.9 to 637.2 ng/ml and 145.2-311.5 ng/ml. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, normalization of hormone levels was determined in 32 (69.6%) of 46 cases with functional tumors. Conclusions. The use of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control in the complex surgical treatment of adrenal tumors is a promising direction for the prevention of intraoperative hemodynamic disorders and bleedi
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грубник В. В., Парфентьев Р. С., Ильяшенко В. В., Бурлак А. С.
Назва : Метод выбора оптимальной лапароскопической адреналэктомии
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 2. - С. 172-176 (Шифр ХУ5/2019/2)
MeSH-головна: АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Описаны результаты лечения 86 больных, оперированных за период 2008 по 2015 год различными методами адреналэктомии. У 44 пациентов (1 группа) выполнялась трансабдоминальная адреналэктомия (ТЛА), у 34 (2 группа) - задняя ретроперитонеальная адреналэктомия (ЗРЛА). Длительность операции, общая интраоперационная кровопотеря, выраженность болевого синдрома, потребность в аналгезии, длительность пребывания в стационаре были меньше во 2-й группе (р?0,05). Частота конверсий (6,8%) была выше в группе больных после ТЛА. Задний ретроперитонеальный доступ имеет значительные преимущества перед трансабдоминальным доступом, позволяет существенно сократить время операции, снизить травматичность, кровопотерю, болевой синдром, получить хороший косметический результат и сократить время нахождения в стационаре. Задний ретроперитонеальный доступ является методом выбора при ранее перенесенных оперативных вмешательствах на органах брюшной полости.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Товкай О. А.
Назва : Діагностично-лікувальний алгоритм комплексного хірургічного менеджменту хворих з новоутвореннями надниркових залоз
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 8. - С. 31-37 (Шифр МУ65/2019/15/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Проблемне поле застосування лапароскопічної адреналектомії зводиться до формулювання універсальних показань і протипоказань до операції у пацієнтів з пухлинами надниркових залоз (НЗ). Мета дослідження — розробити діагностично-лікувальний алгоритм комплексного хірургічного менеджменту хворих на патологію надниркових залоз із використанням відеоендоскопічних втручань та оцінити його клінічну ефективність. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 813 пацієнтів, яким було виконане відеоендоскопічне втручання з приводу патології НЗ. Результати. Проаналізовано результати оперативних втручань в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України впродовж трьох основних етапів. На першому етапі (1995–2003 рр.) проводились оперативні втручання на НЗ відкритим доступом. Другий етап (2004–2014 рр.) бере початок від дати виконання першої лапароскопічної адреналектомії в клініці центру. Третій етап (2015–2016 рр.) характеризується періодом впровадження розробок в медичну практику та їх використання. Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм покращив результати лікування пацієнтів із захворюваннями надниркових залоз завдяки диференціальному підходу до вибору методів обстеження та визначення лікувальної тактики, вибору методу оперативного втручання. Це дозволило знизити частоту післяопераційних ускладнень до 0,5 %, післяопераційної летальності — до 0,2 %, скоротити час перебування в стаціонарі та час соціальної і трудової реабілітації хворих. Висновки. Сучасні підходи до хірургічного лікування захворювань НЗ ґрунтуються на широкому впровадженні високоефективних і малоінвазивних технологій, сприяють перегляду деяких традиційних позицій діагностичної та лікувальної тактики. Вибір операційного доступу має бути строго індивідуальним і враховувати розміри, характер новоутворення, його анатомо-топографічні взаємовідносини з оточуючими органами і тканинами, конституційні особливості пацієнта
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черниловский В. А., Чайковский В. П., Соколенко Р. В., Степушкин С. П.
Назва : Опыт оперативного лечения метастатического поражения надпочечников
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2018. - Том 22, N 3. - С. 152-153 (Шифр УУ23/2018/22/3)
MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
Анотація: Під час виконання адреналектоміі з приводу метастатичного ураження наднирників відзначався виражений місцевий спайковий процес, що зазвичай не спостерігалося при адреналектоміі з приводу первинного пухлинного ураження надниркових залоз. Незважаючи на швидке зростання і спайковий процес, лапароскопічна адреналектомія може бути безпечно виконана у більшості пацієнтів при метастатичному ураженні наднирників.Во время выполнения адреналэктомии по поводу метастатического поражения надпочечников отмечался выраженый местный спаечный процесс, чего обычно не наблюдалось при адреналэктомии по поводу первичного опухолевого поражения надпочечников. Несмотря на быстрый рост и спаечный процесс, лапароскопическая адреналэктомия может быть безопасно выполнена у большинства пациентов при метастатическом поражении надпочечников.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваленко А. Є., Кваченюк А. М., Болгов М. Ю., Таращенко Ю. М., Зінич П. П., Омельчук О. В., Гуда Б. Б.
Назва : Тривале комбіноване лікування злоякісних пухлин мозкового шару надниркових залоз
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 4. - С. 79-80 (Шифр КУ5/2018/85/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 80
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Злоякісні пухлини мозкового шару надниркових залоз (НЗ) – феохромобластоми є досить рідкісною патологією, характеризуються складною діагностикою, достовірних морфологічних критеріїв їх злоякісності немає, а отже, немає і чітких протоколів лікування [1 – 6]. Феохромоцитоми і феохромобластоми в популяції зустрічаються з частотою, що не перевищує 1:200 000 на рік, а захворює не більше 1 людини на 2 млн. населення. До теперішнього часу стовідсоткова прижиттєва діагностика хромафінних пухлин НЗ неможлива. За зведеними даними літератури, у 30 – 70% пацієнтів діагноз «феохромоцитома» встановлюють посмертно. П’ятирічна виживаність становить 34 – 60%. Приблизно 10 – 15% феохромоцитом є злоякісними [2]. Імовірність злоякісності висока у разі значного збільшення екскреції дофаміну з сечею, розмірів пухлини понад 6 см і наявність ознак позанадниркового росту. Морфологічні критерії злоякісності катехоламінпродукуючих пухлин складні, а очевидність малігнізації може проявитися через кілька років після успішного хірургічного втручання. Єдиним абсолютним доказом злоякісності є метастазування в ті анатомічні області, в яких у нормі немає парагангліїв [3, 5]. Наводимо спостереження
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кутовой А. Б., Жмуренко Э. В.
Назва : Клинические и патоморфологические особенности новообразований надпочечников
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 1. - С. 36-40 (Шифр ХУ5/2018/1)
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АДЕНОМА -- ADENOMA
АДЕНОМА АДРЕНОКОРТИКАЛЬНАЯ -- ADRENOCORTICAL ADENOMA
НОВООБРАЗОВАНИЯ ГОРМОНОЗАВИСИМЫЕ -- NEOPLASMS, HORMONE-DEPENDENT
Анотація: Своевременная диагностика опухолей надпочечников зачастую затруднена из-за отсутствия ярких патогномоничных клинических признаков. В работе проанализированы особенности клинического течения, гормонактивных и «немых» опухолей надпочечников, данные анамнеза и результатов дополнительных методов исследований с учетом гистологической структуры у 115 больных. В результате проведенного исследования установлено, что клиническая манифестация новообразований надпочечников имела место у 49,6 % больных. Ведущим синдромом у 93,1% пациентов с гормонактивными опухолями была артериальная гипертензия. Хирургическое лечение у пациентов с гормонактивными опухолями приводило к купированию клинических признаков в 72,4% случаях в сроки от 3-4 недель до 6 месяцев. Наиболее частой патоморфологической формой доброкачественных опухолей была аденома, злокачественных — адренокортикальный рак
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пилипчук В. І.
Назва : Результати хірургічного лікування об’ємних новоутворень наднирників
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 8. - С. 68-71 (Шифр КУ5/2018/85/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42 (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кваченюк А. Н. , Кваченюк Д. А.
Назва : Особенности ведения больных со злокачественными опухолями мозгового слоя надпочечных желез
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2018. - Том 14, N 8. - С. 51-55 (Шифр МУ65/2018/14/8)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ МОЗГОВОЙ СЛОЙ -- ADRENAL MEDULLA
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НОВООБРАЗОВАНИЙ РЕЦИДИВ МЕСТНЫЙ -- NEOPLASM RECURRENCE, LOCAL
Анотація: Феохромобластома (ФБ) — пухлина, що розвивається з мозкового шару надниркових залоз. Хвороба характеризується тяжким перебігом і високою летальністю (15 %). Її тяжкість обумовлена не тільки наявністю злоякісної пухлини, але й гіперпродукцією катехоламинів. Автор проаналізував результати оперативного лікування 60 хворих із ФБ, які знаходилися на лікуванні у хірургічній клініці в 1968–2017 рр. Найбільш ефективний метод лікування — хірургічне втручання. Методом вибору є люмботомний позаочеревинний доступ. Онкологічна радикальність потребує не тільки цілісного видалення первинної пухлини в єдиній капсулі разом з наднирковою залозою, але й ревізії паранефральної, паракавальної та парааортальної клітковини. Із 60 хворих радикальне втручання з наступною тривалою ремісією було виконано у 38 (63,3 %). Ще у 3 (5 %) ремісії вдалося досягти при повторних втручаннях. Двоє хворих (3,3 %) живуть із персистенцією хвороби, яка легше контролюється медикаментозно, ніж до операції. У 8 (13,3 %) пацієнтів було констатовано поширений метастатичний процес, і вони були направлені для симптоматичної терапії за місцем проживання. Поява рецидиву пухлини після первинної операції — сприятлива прогностична ознака. Більшість хворих (55,8 %) при виникненні рецидиву є некурабельними. У решті випадків оперативне лікування викликає ремісію хвороби тільки у 71,9 % хворихPheochromoblastoma is a tumor developing from adrenal medulla and characterizing the severe course and high mortality level (15 %). Its severity is due to presence of not only malignancy but also catecholamine hyperproduction. The authors analysed the results of surgical treatment of 60 patients with pheochromoblastoma who were treated in surgical clinic in 1968–2017. The most effective method of treatment is surgery. The method of choice is a lumbotomic extraperitoneal access. The oncological radicality demands the complete tumor removal in a single capsule with the adrenal gland and revision of paranephric, paracaval and paraaortal tissues. Thirty eight (63.3 %) of 60 patients had 38 radical surgical procedures with following long-term remission. Three (5 %) patients had disease remission only after repeated surgery. Two patients live with the disease persistence, the drug management of which is easier than before surgery. Eight (13.3 %) patients had widespread metastatic process and they were referred for the symptomatic treatment. The recurrence after the primary surgery is a poor prognostic factor. The majority of patients (55.8 %) with the recurrence were incurable. In the rest of the cases, the operative treatment led to the long-term remission only in 71.9 % patients
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кутовой А. Б., Жмуренко Э. В., Дейнеко И. В.
Назва : Операции малых доступов в лечении новообразований надпочечников
Місце публікування : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 156-157 (Шифр МУ10/2018/23/4 ч.1)
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS

АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
Анотація: Технические вопросы адреналэктомии изменяются в соответствии с разработкой и внедрением новых технологий. Приоритетом в настоящее время является лапароскопическая адре- налэктомия, при этом не теряют своего значения традиционные малоинвазивные вмешательства. Одними из определяющих факторов при выборе метода адреналэктомии являются тип опухоли, её гормональная активность, размеры и плотность. Выполнение адреналэктомий посредством малых доступов представляет особый интерес, так как данный метод сочетает в себе преимущества традиционной и эндоскопической методик. Цель - сравнить результаты лечения больных с новообразованиями надпочечников в зависимости от метода хирургического вмешательства
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М.
Назва : Мультидисциплінарний підхід до хірургічного лікування феохромоцитоми наднирників
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 35-38 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 38
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування мультидисциплінарного підходу в лікуванні феохромоцитоми наднирників. Матеріали і методи. Для аналізу ефективності схеми періопераційного лікування проспективно та ретроспективно досліджено результати лапароскопічної адреналектомії (ЛА), виконаної з приводу феохромоцитоми у 31 хворого за період з 2015 по 2017 р. Пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша - 15 хворих, яким періопераційне лікування проводили із застосуванням мультидисциплінарного підходу, 2-га - 16 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Аналізували середню тривалість оперативного втручання, середній об’єм інтраопераційної крововтрати, геодинамічні показники та ускладнення. Результати. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати у 1-й групі становив (48,7 ± 9,1) мл, у 2-й - (231,3 ± 113,8) мл (р 0,05), середній рівень метанефрину в сечі до адреналектомії - відповідно (290,9 ± 71,8) та (991,2 ± 703,0) мкг/добу (р 0,05). Середня тривалість оперативного втручання у пацієнтів 1-ї групи становила (117,7 ± 52,1) хв і була несуттєво меншою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - (164,7 ± 57,5) хв (р
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Таращенко Ю. М., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Омельчук О. В.
Назва : Хірургічне лікування пухлин надниркових залоз
Паралельн. назви :Surgical treatment of adrenal tumors
Місце публікування : Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 1. - С. 86-87 (Шифр ЕУ5/2017/22/1)
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Белошицкий М. Е., Бритвин Т. А.
Назва : Современное состояние проблемы диагностики и хирургического лечения метастатических опухолей надпочечников: анализ двадцатилетнего опыта и данных литературы
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - 2017. - N 1. - С. 87-96 (Шифр ПУ17/2017/1)
Примітки : Библиогр.: с.95-96
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: В лекции на основании данных литературы и результатов собственных исследований рассмотрены основные аспекты малоизученной проблемы метастатических опухолей надпочечников. Особое внимание обращено на современный алгоритм обследования этих больных, стратегию хирургическое лечения и оценку отдаленных результатов. За период с 1997 по 2016 еда в хирургических клиниках ГБУЗ МО МОПИКИ оперированы 56 больных с метастатическими опухолями надпочечников (МОН). У 22 МОН были синхронными, у 36 — мстахронными. У 46 произведена «потенциально радикальная» адреналэктомия с опухолью (у 40 односторонняя, у 6 — двухсторонняя), у 6 — частичное удаление МОН, у 4 — открытая биопсия. Из 46 радикально оперированных больных показатели выживаемости проанализированы у 37, средний срок наблюдения составил 36,5 месяцев. Общая и без рецидивная 5-лстняя выживаемость больных с МОН составила 46,8 % и 27,6 %, соответственно. Наиболее блаеприятные результаты хирургическою лечения отмечены у больных с изолированными метастазами светлоклеточнот рака почки в надпочечники. Односторонняя адреналэктомия показана больным с солитарными синхронными и мстахронными МОН, тотальная адреналэктомия при изолированном двухстороннем опухолевом поражении надпочечников
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лукашеня О. С., Гончар І. В.
Назва : Зміни активності та експресії синтази оксиду азоту в тканині надниркових залоз під дією агоністів
Паралельн. назви :Changes in activity and expression of nitric oxide synthase in the tissue of the adrenal glands under the effect of agonists
Місце публікування : Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 1. - С. 83 (Шифр ЕУ5/2017/22/1)
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кутовий О. Б., Дейнеко І. В., Жмуренко Е. В.
Назва : Досвід хірургічного лікування новоутворень наднирників
Паралельн. назви :Experience of surgical treatment of adrenal tumors
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 20-23 (Шифр ВУ80/2017/21/1. Ч.1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Анотація: Проведена оцінка результатів хірургічного лікування 83 хворих з новоутвореннями наднирників, з них 13 адреналектомій, виконаних через традиційний лапаротомний доступ, 17 лапароскопічних адреналектомій і 53 мануально-асистовані адреналектомії. Уданому дослідженні підтверджено, що хірургічне лікування пухлин надниркових залоз є ефективним. Пріоритетними залишаються малоінвазивні втручання. Вони мають перевагу щодо доступу до органу та безпеки операції. На базі отриманих даних показано, що мануально-асистована та лапароскопічна адреналектомія є співвідносними за основними критеріями ефективності лікування
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)