Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Недержание мочи<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 76
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-76 
1.


    Жилка, Н. Я.
    Реабілітація в акушерстві та гінекології [Текст] = Rehabilitation in obstetrics and gynecology / Н. Я. Жилка, Н. Г. Гойда, О. С. Щербінська // Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 71-76. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC (действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (диагностика, осложнения, реабилитация, терапия, этиология)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, организация и управление, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, организация и управление)
Анотація: У статті висвітлено актуальні питання щодо необхідності застосування реабілітаційних методів в акушерстві та гінекології як невід’ємного процесу профілактики розладів жіночого здоров’я та підвищення якості життя жінки після втручання, зокрема у сфері акушерства та гінекології. Показані проблеми недостатнього використання реабілітаційних заходів на міжнародному та національному рівні. Проблемним питанням є побудова системи реабілітації як вагомого профілактичного компонента погіршення якості життя або інвалідизації населення. Методами бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу оцінено основні методи реабілітації в акушерстві та гінекології та ефективність їх використання у вітчизняній системі охорони здоров’я. Систематизовано виокремлені основні групи станів в акушерстві та гінекології, що потребують реабілітаційних заходів, запропоновано детальне використання реабілітаційних заходів прицільно щодо кожної групи: вагітність, пологовий травматизм, постабортні ускладнення, оперативні акушерські та гінекологічні втручання, запальні захворювання органів репродуктивної системи. Системний підхід до використання реабілітації в акушерстві та гінекології дозволить позитивно вплинути на стан репродуктивного здоров’я жінок
The article presents the problem of use of rehabilitation methods in obstetrics and gynecology as an integral process of female disorders prevention and improvement of a woman’s quality of life after interventions, particular in obstetrics and gynecology. The article also highlights the problem of insufficient implementation of rehabilitation measures at the international and national levels. The development of rehabilitation system as an important preventive component for impairment of quality of life and population disability is also a problematic issue. The methods of bibliosemantic and structural and logical analysis were used for analysis of the main actual methods of rehabilitation in obstetrics and gynecology and their effectiveness in the Ukrainian health care system. The authors systematically identified the main groups of conditions that require rehabilitation measures in obstetrics and gynecology and a detailed use of rehabilitation measures for each group was proposed: pregnancy, birth trauma, postabortion complications, operative obstetrical and gynecological interventions, inflammatory diseases of the reproductive system. A systemic approach of rehabilitation implementation in obstetrics and gynecology will influence on the female reproductive health positively
Дод.точки доступу:
Гойда, Н. Г.
Щербінська, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Вплив М-холіноблокаторів на клінічний перебіг сечової інконтиненції у хворих з артифіціальним сечовим міхуром = Effect of M-cholinoblockers on the clinical course of urinary incontinence in patients with an artifical bladder / Р. В. Савчук [та ін.] // Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 3. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (использование, методы)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (использование, методы)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH (тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
ІНКОНТИНЕНЦІЯ
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу м-холіноблокаторів при нетриманні сечі після формування артифіціального сечового міхура та аналіз ефективності фармакологічної корекції щодо виживаності та якості життя. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 114 пацієнтів, яким раніше було проведено радикальну цистектомію з формуванням необладера на різних етапах післяопераційного періоду. Значне нетримання сечі різного ступеня, що впливало на якість життя, було зафіксовано у 27 (23,7 %) хворих, які увійшли до групи вивчення впливу соліфенацину. Для виявлення ступеня тяжкості і динаміки відновлення функції континенції було проведено анкетування хворих з нетриманням сечі в денний та нічний час. За допомогою комплексного дослідження на уродинамічній установці Delphis KT проведено аналіз уродинамічних показників при нетриманні сечі. Результати. Після формування артифіціального сечового міхура у хворих спостерігали більш стабільну денну континенцію за рахунок ментального контролю за сечовипусканням та розуміння необхідності сечовипускання за часом. Більш складною була ситуація у хворих з нічним нетриманням сечі після радикальної цистектомії та формування штучного сечового міхура. Проте через 2 тиж лікування соліфенацином пацієнти відзначили значне поліпшення функції нічного утримання сечі. Після проведеного лікування соліфенацином пацієнти відзначили покращання денного утримання сечі на 37,2 %, нічного – на 48,9 %. Двотижневе лікування соліфенацином значно покращило якість життя пацієнтів та динаміку показників ентероцистоманометрії, про що свідчать результати контрольних досліджень. Показник рівня суб’єктивної чутливості статистично достовірно збільшувався на 35,24 % порівняно з групою до лікування і становив 304,2±62,1 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень першого позиву на сечовипускання також достовірно збільшувався на 20,4 % – 458,2±81,0 см вод. ст. (p≤0,05). Рівень імперативного позиву на сечовипускання дорівнював 636,1±92,8 мл (p≤0,05), що статистично достовірно вище на 17,5 % щодо пацієнтів, які не приймали соліфенацин. Висновки. Використання м-холіноблокаторів у корекції нетримання сечі у пацієнтів з артифіціальним сечовим міхуром внаслідок дії на гладкі м’язи кишечника через парасимпатичну іннервацію покращує уродинамічні показники та якість життя хворих
Дод.точки доступу:
Савчук, Р. В.
Костєв, Ф. І.
Дехтяр, Ю. М.
Колосов, О. М.
Задорожнюк, А. І.
Виговська, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Горовий, В. І.
    Термінологія синдрому гіперактивного сечового міхура та нетримання сечі у жінок [Текст] / В. І. Горовий, В. Є. Литвинець // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2021. - N 5 (46). - С. 30-33. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (патофизиология, терапия, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, терапия, этиология)
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
Анотація: У статті представлено визначення та термінологію синдрому гіперактивного сечового міхура й різних видів нетримання сечі у жінок відповідно до рекомендацій Міжнародного товариства з утримання сечі (ICS) та Міжнародної консультації з нетримання сечі (ICI), а також термінологію хірургічних втручань у жінок зі стресовим нетриманням сечі
Дод.точки доступу:
Литвинець, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Горовий, В. І.
    Термінологія синдрому гіперактивного сечового міхура та нетримання сечі у жінок [Текст] / В. І. Горовий, В. Є. Литвинець // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2021. - N 3(24). - С. 18-21


MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, профилактика и контроль, психология, этиология)
Анотація: У статті представлено визначення та термінологію синдрому гіперактивного сечового міхура й різних видів нетримання сечі у жінок відповідно до рекомендацій Міжнародного товариства з утримання сечі (ICS) та Міжнародної консультації з нетримання сечі (ICI), а також термінологію хірургічних втручань у жінок зі стресовим нетриманням сечі
Дод.точки доступу:
Литвинець, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    До питання про нетримання сечі у жінок [Текст] / Н. М. Пасієшвілі [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 3. - С. 30-32


MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (диагностика, классификация, лекарственная терапия, хирургия)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Розглянуто класифікацію, основні питання етіопатогенезу, клініки, діагностики, а також схеми консервативної терапії та методи хірургічного лікування жінок із нетриманням сечі
Дод.точки доступу:
Пасієшвілі, Н. М.
Лупояд, В. С.
Мошко, Ю. О.
Ільченко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Потапова, Л. В.
    Современные подходы к терапии урогенитальных расстройств у женщин в перименопаузе [Текст] = Modern approaches to the treatment of urogenital disorders in perimenopausal women / Л. В. Потапова, И. Н. Щербина // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 143-148


MeSH-головна:
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (лекарственная терапия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (лекарственная терапия)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
Анотація: Вагінальні свічки «Вагінал-пантен» можуть успішно застосовуватися в лікуванні урогенітальних порушень у перименопаузі, особливо у жінок, які мають протипоказання до застосування естрогеновмісних препаратів
Vaginal suppositories “Vaginal-Panten” can be successfully used in the treatment of urogenital disorders in perimenopause, which is especially important for women with contraindications to the use of synthetic estrogen-containing drugs
Дод.точки доступу:
Щербина, И. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Головко, С. В.
    Комплексний аналіз анатомічних та біологічних факторів, що сприяють нетриманню сечі після радикальної простатектомії: аналіз літературних джерел / С. В. Головко // Урологія. - 2019. - Том 23, N 1. - С. 85-86


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (методы)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Надмірна дисекція апексу простати, пошкодження нейромускулярних жмутиків та післяопераційний фіброз також мають значний негативний вплив на утримання сечі у хворих, яким виконана РП. Збереження шийки сечового міхура та передня фіксація везикоуретрального анастомозу сприяють покращенню частоти континенції. Наразі ще існують дискусії щодо доцільності задньої первікальної реконструкції в плані зменшення випадків ППІ.
Чрезмерная диссекция апекса простаты, повреждения нейромышечных пучков и послеоперационный фиброз также имеют значительное негативное влияние на задержку мочи у больных, которым выполнена РП. Сохранение шейки мочевого пузыря и передняя фиксация везикоуретрального анастомоза способствуют улучшению частоты континенции. Пока еще существуют дискуссии о целесообразности задней первикальной реконструкции в плане уменьшения случаев ППИ.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Дехтяр, Ю. М.
    Методи біологичного зворотного зв’язку як фактор підвищення ефективності корекції функціональної дезадаптації м’язів тазового дна у хворих на ненейрогенний гіперактивний сечовий міхур [Текст] / Ю. М. Дехтяр, Ф. І. Костєв, Д. О. Кузнецов // Здоровье мужчины. - 2019. - № 2. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (терапия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (терапия)
ТАЗОВОГО ДНА РАССТРОЙСТВА -- PELVIC FLOOR DISORDERS (терапия)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання змін показників електроміографії (ЕМГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСМ), вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура методом біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕМГ-тригерна електростимуляція) м’язів тазового дна. Матеріали та методи. Були обстежені 73 жінки із симптомами ГАСМ. Дослідженням ЕМГ симптоми дисфункції посмугованих м’язів промежини і сфінктерного апарату тазових органів були встановлені у 78,2% жінок з ургентною формою нетримання сечі. Результати. У жінок із «сенсорними» симптомами ГАСМ без інконтиненції дисфункції м’язів промежини і сфінктерного апарату були встановлені у 36,8% та у 53,4% хворих на ГАСМ з алгічним синдромом. Заключення. Встановлено, що при застосуванні методу БЗЗ у поєднанні з ETS показники м’язової роботи тазових сфінктерів покращилися вже через 2 тиж у 52% хворих, через 4 тиж показники ЕМГ покращилися у 61% хворих, а до 15-го заняття прогрес в якості м’язової роботи зафіксований у 68% хворих
Дод.точки доступу:
Костєв, Ф. І.
Кузнецов, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Головко, С. В.
    Аналіз анатомічних факторів, що сприяють нетриманню сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури) [Текст] / С. В. Головко // Здоровье мужчины. - 2019. - № 1. - С. 92-95. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, этиология)
УРЕТРА -- URETHRA (анатомия и гистология, патофизиология)
Анотація: Мета дослідження: проведення ретельного аналізу основних анатомічних механізмів, що лежать в основі ППІ. Збір доказів. Виконано аналіз робіт, що були опубліковані у PubMed та EmBAse за темою постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Первинно було досліджено 212 робіт. Дослідження на тваринах, публікації щодо операцій з приводу доброякісної гіперплазії простати, аналіз результатів радіо- та гормонотерапії раку простати були виключені з огляду. Хірургічні аспекти ППІ також не розглядались у даній роботі. Синтез доказів. Численні роботи підкреслюють важливий вплив нейром’язових анатомічних елементів і тазової підтримки на розвиток ППІ. Анатомічні фактории включали аналіз сучасних підходів щодо структури уретрального сфінктерного комплексу, вивчення підтримувальних компонентів мембранозної уретри, ролі фіброзу та невральних структур, а також значення уротеліальних особливостей. Заключення. Анатомічна підтримка та тазова іннервація, як з’ясувалось, є важливими факторами в етіології ППІ. Врахування анатомічних особливостей уретрального сфінктеру у комбінації з додатковим вивченням хірургічних аспектів ППІ здатні покращити рівень континенції у хворих, які перенесли радикальну простатектомію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Горовий, В. І.
    Історичні аспекти вивчення проблеми нетримання сечі у жінок [Текст] = Historical aspects of studying the problem of urinary incontinence in women / В. І. Горовий // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 3. - С. 54-61. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (история)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
Анотація: Переходячи до консервативних методів лікування нетримання сечі (НС) у жінок, слід згадати американського гінеколога A. Kegel, який 1948 р. запропонував вправи для зміцнення м’язів тазового дна у жінок із НС. Сьогодні ці вправи є високоефективними та обов’язковими на початковому етапі терапії хворих із різними видами НС (стресове, імперативне, змішане) без пролапсу тазових органів. Ефективність вправ учений оцінював за допомогою введеного в піхву пальця та піхвового перінеометра (лікування за методом біологічного зворотного зв’язку — biofeedback therapy). Крім того, для зміцнення м’язів тазового дна у жінок із НС S. Plevnik запропонував використовувати піхвові конуси (1985)
В статье отражены этапы внедрения методов диагностики и лечения недержания мочи у женщин. Представлены основные гипотезы и теории развития стрессового недержания мочи, а также описано становление хирургических подходов к лечению этого заболевания. Поданы сведения о создании международных организаций по из­учению проблемы недержания мочи у женщин
The article reflects the stages of the implementation of methods for the diagnosis and treatment of urinary incontinence in women. The main hypotheses and theories of stress urinary incontinence are presented, and surgical approaches to the treatment of this disease are described. Information concerning the founding of international organizations for studying the problem of urinary incontinence in women is provided
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Горовий, В. І.
    Історичні аспекти вивчення проблеми нетримання сечі у жінок [Текст] / В. І. Горовий // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 1/2. - С. 64-70


MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (диагностика, история, терапия)
Кл.слова (ненормовані):
Howar Atwood Kelly -- James Marion Sims
Анотація: У статті відображено етапи впровадження методів діагностики та лікування нетримання сечі у жінок. Представлено основні гіпотези та теорії розвитку стресового нетримання сечі, а також описано становлення хірургічних підходів до лікування цього захворювання. Надано відомості про створення міжнародних організацій із вивчення проблеми нетримання сечі у жінок
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Головко, С. В.
    Аналіз біологічних факторів, що спричинюють нетримання сечі після радикальної простатектомії (Огляд літератури) [Текст] = Analysis of Biological Factors Causing Urinary Incontinence After Radical Prostatectomy (Literature Review) / С. В. Головко // Здоров’я чоловіка. - 2019. - N 4. - С. 87-91. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета: аналіз різноманітних біологічних факторів, що лежать в основі постпростатектомічної інконтиненції. Матеріали та методи. Дослідження проведені на основі даних публікацій PubMed та EMBASE з січня 1990 року по травень 2015 року. Після первинного пошуку базу даних становили 32 статті, що відповідали критеріям включення та виключення. Результати. Анатомічні елементи та тазова підтримка суттєво впливають на частоту постпростатектомічної інконтиненції (ППІ). Доведено, що неанатомічні та хірургічні елементи також відіграють важливу роль у механізмах розвитку ППІ. Біологічні фактории та передопераційні параметри включали: функціональні зміни сечового міхура, вік, індекс маси тіла, наявність симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ), об’єм передміхурової залози та показники довжини мембранозного відділу сечівника. Численні дослідження наголошують на впливі специфічних хірургічних факторів, що включали коротку довжину мембранозного відділу сечівника, розширену дисекцію апексу, недостатній досвід хірурга. Кожен із зазначених факторів чинив негативний вплив на статус континенції у хворих після проведення радикальної простатектомії (РП). Наразі продовжуються дослідження щодо аналізу попередньої трансуретральної резекції передміхурової залози, гіперактивності детрузора і сальважних методик та їхнього впливу на статус післяопераційної континенції. Заключення. Ґрунтуючись на сучасних літературних джерелах, доведено, що біологічні/передопераційні фактори, що включали більш похилий вік перед операцією, наявність СНСШ, значний індекс маси тіла, довжину мембранозного відділу сечівника та функціональні зміни сечового міхура. мають негативний вплив на стан континенції після РП. Надмірна дисекція апексу передміхурової залози, великі розміри передміхурової залози та гіперактивність детрузора також є значними негативними факторами утримання сечі у хворих, яким виконана РП
Purpose: analysis of various biological factors underlying the post-prostatectomy incontinence. Materials and methods. The studies were conducted on the basis of PubMed and EMBASE publications from January 1990 to May 2015. After the initial search, the database consisted of 32 articles that met the inclusion and exclusion criteria. Results. Anatomical elements and pelvic support significantly affect the frequency of post-prostatectomy incontinence (PPI). It has been proven that non-anatomical and surgical elements play an important role in the development mechanisms of PPI. Biological factors and preoperative parameters included: functional changes in the bladder, age, body mass index, presence of lower urinary tract symptoms (LUTS), prostate volume and length of the membranous urethra. Numerous studies have noted the impact of specific surgical factors, including the short length of the membranous urethra, extended dissection of the apex, and insufficient experience of the surgeon. Each of these factors had a negative impact on the status of the continent in patients after radical prostatectomy (RP). Today, research continues on the analysis of preliminary transurethral resection of the prostate gland, hyperactivity of the detrusor and salvage techniques and their impact on the status of the postoperative continent. Conclusion. Based on modern literature, it is proved that biological / preoperative factors, which included an advanced age before surgery, the presence of LUTS, a significant body mass index, the length of the membranous urethra and functional changes in the bladder negatively affect the state of the continent after RP. Excessive dissection of the apex of the prostate gland, large sizes of the prostate gland and hyperactivity of the detrusor are also significant negative factors in urinary retention in patients who underwent RP
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Дехтяр, Ю. М.
    Особливості лікування хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності [Текст] = Features treatment of idiopathic overactive bladder without detrusor overactivity / Ю. М. Дехтяр, Ф. І. Костєв, К. А. Залива // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 35-40. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- URINARY BLADDER DISEASES (терапия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
толтеродин -- габапентин
Анотація: Мета дослідження – оцінка ефективності монотерапії конкурентним антагоністом м-холінорецепторів Толтеродином тартрат і його поєднаного призначення з циклічним структурним аналогом g-аміномасляної кислоти Габантином у хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності. Встановлено, що монотерапія цих хворих має невисоку ефективність і реалізується в основному за рахунок зменшення частоти сечовипускань за добу (на 37,55 %) і частоти епізодів нетримання сечі (на 52,14 %) і менш виражено за рахунок зменшення інтенсивності ургентності (на 14,8 %). Разом з тим комбінована терапія дозволяє забезпечити більш ефективне усунення основних об’єктивних та суб’єктивних симптомів захворювання, що проявляється у зменшенні частоти полакіурії на 64,17 %, ноктурії – на 82,18 %, епізодів ургентності на 81,4 % і нетримання сечі – на 80,66 %
Introduction. The basis syndrome Overactive Bladder (OB) is detrusor overactivity (DO) – urodynamic concept that refers to spontaneous or provoked by involuntary detrusor contractions during the filling phase Bladder. Currently, there are two main forms of DO: neurogenic and idiopathic. The purpose was to evaluate the effectiveness of monotherapy with M-anticholinergic Tolterodine tartrate and its combined administration with the cyclic structural analogue of g-aminobutyric acid Gabantin in patients with idiopathic overactive bladder without detrusor overactivity (IOB). Object and methods. Patients were divided into two groups: group A – 31 patients (19 patients with IOB without Urinary Incontinence (UI) and 12 patients with UI and group B – 32 patients (21 patients with IOB without UI and 11 patients with UI). According to the study design, patients in group A were prescribed M-anticholinergic therapy Tolterodine tartra. Patients in group B received combined therapy with Tolterodin tartrate and Gabapentin for a total course for 8 weeks. Results and discussions. Analysis of the results in group A showed that this type of treatment does not lead to significant improvement. However, 3 patients (9.67 %) had a good result, and 7 patients (22.58 %) had a satisfactory result, the rest (21 patients, 67.74 %) had an unsatisfactory result. But among patients in the group B general, a satisfactory result of treatment was noted in 24 (75 %) patients. An unsatisfactory result was observed in 8 (25 %) patients. Conclusions. Monotherapy with M-anticholinergic in patients with IOB and the absence of DO has little effectiveness and is implemented mainly by reducing Pollakiuria. The symptoms of Urgency are resolved moderately (in 22.58 % of patients) and extremely rarely in full (in 9.67 % of patients). The proposed method of treatment by the combined administration of Tolterodine tartrate and Gabapentin allows to achieve a significantly more pronounced clinical effect manifested in a decrease in Pollakiuria by 64.17 %, Nocturia by 82.18 % and Urgency by 81.40% and UI by 80.66 %
Дод.точки доступу:
Костєв, Ф. І.
Залива, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Сучасні аспекти використання лазерної терапії у гінекологічній практиці [Текст] / В. О. Бенюк [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (использование)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS (использование)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (терапия)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (терапия)
ВУЛЬВЫ КРАУРОЗ -- VULVAR LICHEN SCLEROSUS (терапия)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: У статті висвітлені новітні підходи щодо використання CO2-лазера у сучасній гінекологічній практиці. Адже саме пацієнтки з нетриманням сечі, урогенітальними розладами у клімактеричний період, синдромом вагінальної релаксації, опущенням стінок піхви та рубцевими деформаціями вульви є основним контингентом кабінетів естетичної гінекології в Україні
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Пучко, М. С.
Момот, А. А.
Домбровський, Л. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Попков, А. В.
    Местные эстрогены в лечении вагинальной атрофии [Текст] / А. В. Попков // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 38-41. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИСТИТ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЙ -- CYSTITIS, INTERSTITIAL (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (терапевтическое применение)
Анотація: Менопаузальный мочеполовой синдром (ММС), ранее известный как вульвовагинальная атрофия, атрофический вагинит или урогенитальная атрофия, характеризуется клиническими симптомами, вторичными по своему клиническому проявлению. Мочеполовой синдром в период менопаузы является гипоэстрогенным состоянием с последствиями, которые затрагивают состояние наружных половых органов, имеют влияние на сексуальную жизнь и работу мочеполовых органов. В той или иной мере симптомы ММС проявляются у большого количества женщин: их отмечают примерно 15% опрошенных в период пременопаузы женщин и около 40–54% пациенток в период постменопаузы. В связи с ожидаемой продолжительностью жизни, которая увеличивается во всем мире, данная группа женщин также будет расширяться за счет группы пациентов старше 65 лет, доля которых составит 1/6 населения к следующей декаде ХХІ века
Таким образом, ММС – сложное заболевание, о наличии которого необходимо знать профессионалам, чтобы вовремя информировать пациента во избежание долгосрочных рисков. Подбор терапии – это всегда соблюдение баланса между устранением медицинской проблемы, учитыванием профиля рисков для пациентов и улучшением качества их жизни
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Недержание мочи после хирургического лечения предстательной железы естественная динамика патологии [Текст] / М. В. Шостак [и др.] // Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 152


MeSH-головна:
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, этиология)
Анотація: Недержание мочи, преимущественно как результат сфинктерной недостаточности, является распространенным послеоперационным осложнением у больных, перенесших радикальную простатэктомию (рПЭ), трансуретральную резекцию предстательной железы (ТУРП), чреспузырную и позадилонную простатэктомию (оПЭ), что существенно влияет на качество жизни, интерпретацию результатов операции больным и его родственниками, самооценку и весь образ жизни пациента. Известно, что в отличие от истинного недержания мочи, раннее стрессовое недержание мочи (снМ) после хирургического лечения заболеваний предстательной железы (ПЖ) в основном не связано с травмой наружного сфинктера мочевого пузыря, зачастую не требует специфического лечения и нередко купируется самостоятельно. В то же время характер и сроки восстановления социально-приемлемого уровня удержания мочи у больных со снМ после хирургического лечения ПЖ по-прежнему является областью повышенного научного и практического интереса как ввиду значительного влияния патологии на качество жизни, связанное со здоровьем, так и вследствие значительной сложности лечебных подходов, связанных с коррекцией данной патологии
Недержание мочи как результат оперативного лечения заболеваний предстательной железы (ПЖ) - серьезная медицинская проблема, драматически влияющая на качество жизни пациентов. Выявленные характеристики естественной динамики патологии в двухлетнем проспективном периоде после хирургического лечения патологии ПЖ, несмотря на существующую картину позитивного снижения проявлений патологии во времени, определяют целесообразность раннего мотивированного лечения больных, прежде всего после перенесенной РПЭ, с целью обеспечения их полноценной социальной адаптации и раннего возвращения в привычное социальное окружение
Дод.точки доступу:
Шостак, М. В.
Костев, Ф. И.
Красилюк, Л. И.
Лукинюк, Е. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Дехтяр, Ю. М.
    Оптимізація лікування ідіопатичного гіперактивного сечового міхура без детрузорної гіперактивності [Текст] / Ю. М. Дехтяр, Ф. І. Костєв, К. А. Залива // Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 109-112. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Толтеродин

   Габапентин


MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (лекарственная терапия)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження: оцінювання ефективності монотерапії конкурентним антагоністом м-холінорецепторів толтеро- дином тартрат і його поєднаного призначення з циклічним структурним аналогом g-аміномасляної кислоти габапенти- ном у хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром (ІГАСм) без детрузорної гіперактивності (ДГ). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 63 хворих на ІГАСм з уродинамічно доведеною відсутністю ДГ (14 чоловіків та 49 жінок). Пацієнтів було розподілено на дві групи: група А - 31 хворий та група В - 32 хворих. Згідно з дизайном дослідження хворим групи А було призначено терапію конкурентним антагоністом М-холінорецепторів, що локалізуються у СМ, - толтеродином тартрат. Хворим групи В застосовували комбіновану терапію толтеродином тартрат та лікарською формою з групи антиконвульсантів - габапентином. Такий вибір препаратів визначений намаганням здійснити подвійний вплив на нижні сечові шляхи: усунути як сенсорну, так і рефлекторну складову патогенезу ургентного сечовипускання. Результати. Аналіз результатів застосування антихолінер- гічної монотерапії у групі А дозволив з’ясувати, що в цілому даний вид лікування не призводить до істотного покращання симптомів ургентного, частого сечовипускання у пацієнтів із ІГАСМ без ДГ. Натомість, серед хворих групи В до кінця 8-го тижня терапії було 12 (37,50%) пацієнтів, які досягли 50% або більшого скорочення частоти симптомів ІГАСМ. Заключення. Встановлено, що монотерапія у хворих на ідіопатичний гіперактивний сечовий міхур без детрузорної гіперактивності має невелику ефективність і реалізується в основному за рахунок зменшення частоти сечовипускань за добу (на 37,55%), частоти епізодів нетримання сечі (на 52,14%) та за рахунок зменшення інтенсивності ургентності (на 14,8%). Натомість комбінована терапія дозволяє забезпечити більш ефективне усунення основних об’єктивних та суб’єктивних симптомів захворювання, що проявляється у зменшенні частоти полакіурії на 64,17%, ноктурії на 82,18%, епізодів ургентності на 81,40% і нетримання сечі на 80,66%
Дод.точки доступу:
Костєв, Ф. І.
Залива, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Оцінювання ефективності терапії ідіопатичного гіперактивного сечового міхура із застосуванням методів біологічного зворотного зв’язку [Текст] / Ю. М. Дехтяр [та ін.] // Здоровье мужчины. - 2018. - № 1. - С. 97-101. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE (диагностика, терапия, этиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (диагностика, терапия, этиология)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (использование)
ТРИГГЕРНЫЕ ТОЧКИ -- TRIGGER POINTS
БИОЛОГИЧЕСКАЯ ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ, ПСИХОЛОГИЯ -- BIOFEEDBACK, PSYCHOLOGY
Анотація: Мета дослідження: оцінювання змін показників електроміографії (ЕМГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСм), вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура методом біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕмГ-тригерна електростимуляція) м’язів тазового дна.
Дод.точки доступу:
Дехтяр, Ю. М.
Костєв, Ф. І.
Зачеславський, О. М.
Кузнецов, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Костюк, І. Ю.
    Основні чинники ризику маніфестації симптомів нетримання сечі у жінок фертильного віку із синдромом гіперактивного сечового міхура [Текст] = Main risk factors symptoms of manifestation of urinary incontinence in childbearing age women with overactive bladder syndrome / І. Ю. Костюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 120-125. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Оскільки багато чинників можуть впливати на прояв порушень сечовипускання у конкретної жінки в різні періоди життя, деякі з них можуть ви клика ти нетримання се ч, вплинути на вибір методу і успіх в лікуванні. Синдром гіперак- тивного сечового міхура є, окрім медичної, серйозною соціально- економічною проблемою і призводить до соціальної дезадаптації особистості. Мета дослідження - виявлення предикторів розвитку синдрому гіперактивного сечового міхура у вагітних жінок різних вікових груп на ранніх етапах вагітності. Було обстежено 75 вагітних з синдромом гіперактивного сечового міхура, що склали основну групу дослідження, і 60 практично здорових вагітних з відсутністю будь-яких проявів нетримання сечі (контрольна група) в терміні гестації 12 тижнів. З’ясовано, що в загальній групі жінок з ГАСМ переважали працюючі, із задовільними та незадовільними економічними умовами. Серед професійних шкідливостей 61,3% вагітних відмітили постійні фізичні навантаження, вимушене відстрочення акту сечовипускання (44%), тривале ортостатичне положення тіла (20,0%), а також значні фізичні навантаження (29,3 %). Було встановлено, що серед хворих вагітних більше екстрагенітальної патології, майже всі жінки палять(93,3%) та вживають досить часто алкогольні напої (89,3%), до того ж стаж куріння набагато більший, в порівнянні з заядлими курцями практично здорових жінок. Виявлено, що в групі ГАСМ переважають незадовільні сімейні відносини (58,7%), внаслідок чого більше одиноких жінок. Переважна більшість жінок з ГАСМ починають статеве життя до 14 років та мають більше 4 статевих партнерів, що в поєднанні з контрацепцією у виді перерваного статевого акту спричиняє збільшення III та IV ступеню чистоти піхви, а також виникнення у жінок з ГАСМ більшої кількості бактеріальних вагінозів та захворювань, що передаються статевим шляхом. Було встановлено що у основній групі переважають усі показники спадкового анамнезу, порівняно з основною групою. У загальній групі більшість вагітних пов’язувала виникнення ГАСМ з вагітністю та пологами (40%), великою масою плода (18,3%); 14,7% жінок вважали причиною порушення сечовипускання стреси, перенесені в період місячних та вагітності; у 13,7% нетримання сечі з ’явилося після зміни статевого партнера, а також після початку статевого життя (13,3 %). Отримані результати досліджень свідчать про те, що обстеження таких захворювань, як синдром гіперактивного сечового міхура, вимагає комплексного підходу шляхом ретельного збору соціально-економічного стану, стилю іякостіжиття, екстрагенітальнихзахворювань, сімейного, акушерсько-гінекологічного та спадкового анамнезу, а також статевої функції жінки в репродуктивному періоді
Since many factors can affect the manifestation of urinary disorders in a particular woman at different periods of life, some of them can cause urinary incontinence, affect the choice of method and the success of treatment. Syndrome of a hyperactive bladder is, in addition to medical, a serious socio-economic problem and leads to social disadaptation of the individual. The aim of research was to identify predictors (provoking, contributing factors or risk factors) of hyperactive urinary bladder syndrome in pregnant women of different age groups in early stages of pregnancy. A total of 75 pregnant women with a hyperactive bladder syndrome (the main group) and 60 practically healthy pregnant women with no incontinence (control group) at the gestation period of 12 weeks were examined, lt was determined that in the general group of women with hyperactive urinary bladder the working, with satisfactory and unsatisfactory economic conditions prevailed. Among occupational hazards, 61,3% of pregnant women noted permanent physical activity, forced delay in urination (44%), prolonged orthostatic body position (20,0%), and significant physical activity (29,3 %). lt was found that among pregnant women more extragenital pathology, almost all women smoke (93,3%) and drink alcohol often enough (89,3 %), besides the length of smoking is much larger, compared with the swearing smokers of practically healthy women. It was found that in the hyperactive bladder group, unsatisfactory family relationships (58,7%) predominate, resulting in more single women. The overwhelming majority of women with hyperactive urinary bladder begin their sexual life up to 14 years old and have more than 4 sexual partners, which, in combination with contraception in the form of interrupted sexual intercourse, leads to an increase in the third and fourth degree of vaginal purity, as well as the appearance of more bacterial vaginosis and diseases in women with hyperactive urinary bladder, sexually transmitted infections. It was established that in the main group all the indicators of anesthetic history prevail in comparison with the main group, ln the general group, the majority of pregnant women associated with the emergence of hyperactive bladder with pregnancy and childbirth (40%), a large weight of the fetus (18,3%); 14,7% of women were considered to be the reason for motility disorders, which were postponed during the lunar and gestational periods; 13.7% of urinary incontinence appeared after a change in sexual partner, and also after sexual intercourse (13,3%). The results of the research indicate that a survey of diseases such as hyperactive bladder syndrome requires a comprehensive approach by carefully collecting the socioeconomic status, style and quality of life, extragenital diseases, family, obstetric-gynecological and hereditary history, as well as sexual function women in the reproductive period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Когут, І. Й.
    Клініко-економічна ефективність застосування камфорної олії при дерматиті, асоційованому з нетриманням [Текст] = Clinical and economical efficiency of camphorated oil in incontinence associated dermatitis / І. Й. Когут, С. О. Галникіна // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 4. - С. 69-74


MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ -- DERMATITIS
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
ЛАВР КАМФОРНЫЙ -- CINNAMOMUM CAMPHORA
Анотація: Мета роботи: дослідити клініко-економічну ефективність камфорної олії у лікуванні дерматиту, асоційованого з нетриманням
Місцеве застосування камфорної олії призвело до достовірного покращення клінічного перебігу захворювання, зменшення кількості випадків грибковоподібного висипу, зниження частоти колонізації шкіри Candida spp., а також виявилось економічно вигідним у порівнянні з рутинними засобами догляду за шкірою в осіб з дерматитом, асоційованим з нетриманням
Дод.точки доступу:
Галникіна, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-76 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)