Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (65)

Рідкісні видання (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Нейроны<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 216
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Five discoveries of Volodymyr Betz. Part one. Betz and the islands of entorhinal cortex [Text] = П’ять відкриттів Володимира Беца. Частина перша. Бец і острови енторінальної кори / V. Мedvediev [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P30-59. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ЭНТОРИНАЛЬНАЯ ОБЛАСТЬ -- ENTORHINAL CORTEX (анатомия и гистология)
Анотація: In the series of publications, which this article opens, we consider five fundamental neuromorphological observations of our compatriot, the classic of world neuroscience, Volodymr Betz. For four of them, we demonstrate the status of discoveries for the first time, for the other one — the giant pyramidal neurons of the motor cortex — despite its widespread and long-standing recognition, we reveal the limitations of modern knowledge and ideas. Two of the mentioned observations — giant fusiform, or spindle-shaped neurons of the cingulate and insular cortex and islands of the entorhinal cortex — are currently known only to a narrow circle of specialists; to the others two, islands of Calleja and signs of the columnar cortex organization, we pay attention for the first time. In this, the initial part of the series, exposing modern apprehensions about the structure and functions of the entorhinal cortex, we demonstrate the weight of Betz's pioneering observation of extraordinary neuron clusters, which are nowadays known as entorhinal islands, and prove the fact of recognizing his historical priority in the description of these amazing brain structures
У серії публікацій, котру відкриває ця стаття, ми розглядаємо п’ять фундаментальних нейроморфологічних спостережень нашого співвітчизника, класика світової нейронауки Володимра Беца. Для чотирьох із них ми вперше демонструємо статус відкриттів, для іншого одного — гігантських пірамідних нейронів рухової кори — попри повсюдне і давнє його визнання, розкриваємо обмеженість сучасних знань і уявлень. Два із згаданих спостережень — гігантські веретеноподібні нейрони поясної й острівцевої кори і острови енторінальної кори — наданий час відомі лише вузькому колу фахівців; на решту два, острови Калеха і ознаки колонкової організації кори — ми звертаємо увагу вперше. У цій, початковій частині циклу, розкриваючи сучасні уявлення про будову і функції енторінальної кори, ми демонструємо вагу першоспостереження Бецом непересічних нейронних кластерів, відомих зараз як енторінальні острови, доводимо факт визнання його історичного пріоритету у описанні цих дивовижних структур мозку
Дод.точки доступу:
Medvediev, V.
Cherkasov, V.
Vaslovych, V.
Tsymbaliuk, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфогенез кінцевого мозку та мозочка людини в ранньому пренатальному періоді [Текст] = Morphogenesis of the human brain and cerebellum in the early prenatal period / О. В. Власенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 204-208. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПЛОДА -- FETAL STEM CELLS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Нейрогенез – це складний процес утворення нейронів, що має важливе значення під час розвитку хребетних, для утворення більшості нейронів мозку людини. Метою пропонованого дослідження було встановити та порівняти параметри мозочка та кінцевого мозку людини 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку, а також особливостей цитоархітектоніки, яка притаманна для досліджуваного терміну гестації. Було досліджено 10 плодів 8-9 тижнів та застосовано імуногістохімічні, анатомо-гістологічні та морфометричні методи. Морфометричне дослідження проведене за допомогою світлового мікроскопа МБС-10 та SIGETA. Дослідження виконували зі збільшенням ×4, ×10, ×20, ×40 та ×100. З отриманих гістологічних зрізів виконували фотофіксацію та морфометрію за допомогою камери ETREK Ucmos та комп’ютерної програми ToupViem (комп’ютерна гістометрія). Застосовано статистичну обробку цифрових даних з використанням програмного пакета “Statistica 6.0” компанії Statsoft (ліцензійний №BXXR901E246122FA). Під час дослідження було встановлено, що загальна товщина досліджуваної ділянки варіювала залежно від частки кінцевого мозку. У півкулях кінцевого мозку плодів 8-9 тижнів спостерігали наявність таких шарів: вентрикулярний, субвентрикулярний, проміжний та кірковий, тоді як при дослідженні мозочка ми виявили наявність вентрикулярної зони, проміжної, молекулярної та зовнішньої зернистої зони. Експресія проліферованих нейральних стовбурових клітин в шарах кінцевого мозку була найбільш інтенсивна у вентрикулярній зоні порівняно з іншими. У вентрикулярній і зовнішній зернистій зонах в мозочку відбувається міграція нейральних стовбурових клітин у двох напрямках – тангенціальному й радіальному. У мозочку спостерігається слабка експресія синаптофізину. У кінцевому мозку експресія синаптофізину була сильною в проміжній та кірковій зонах. Волокна радіальної глії плода 8-9 тижнів пронизують усі зони кінцевого мозку та мозочка. На горизонтальному гістологічному зрізі кінцевого мозку плодів людини візуалізувалися порожнини шлуночків та спостерігався розвиток судинних сплетень у бічних шлуночках головного мозку. Отже, у результаті дослідження ми провели порівняння особливостей цитоархітектоніки, морфометричних параметрів структур кінцевого мозку та мозочка плодів людини 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку
Neurogenesis is a complex process of neuron formation that is central to the formation of most neurons in the human brain during vertebrate development. The purpose of this study was to establish and compare the parameters of the cerebellum and the endbrain of humans at 8-9 weeks of intrauterine development, as well as the features of cytoarchitectonics, which is inherent in the studied period of gestation. In the process of scientific research, 10 fetuses of 8-9 weeks were examined and research methods were applied, such as: immunohistochemical, anatomical-histological and morphometric. The morphometric study was carried out using a light microscope MBS-10 and SIGETA. Studies were performed at magnifications of ×4, ×10, ×20, ×40, and ×100. From the obtained histological sections, photofixation and morphometry were performed using the ETREK Ucmos camera and the ToupViem computer program (computer histometry). Statistical processing of digital data was applied using the software package “Statistica 6.0” from Statsoft (license number BXXR901E246122FA). During the study, we observed that the total thickness of the studied area varied depending on the part of the endbrain. In the hemispheres of the endbrain of 8-9 week fetuses, the presence of such layers as ventricular, subventricular, intermediate and cortical was noted, whereas examining the cerebellum, we witnessed the presence of the ventricular zone, intermediate, molecular and external granular zone. The expression of proliferated neural stem cells in the layers of the endbrain was the most active in the ventricular zone, compared to the others. Migration of neural stem cells in the cerebellum, in the ventricular and external granular zones occurs in two directions: tangential and radial. Weak expression of synaptophysin is observed in the cerebellum. In the endbrain, synaptophysin expression was strong in the intermediate and cortical zones. Fibers of radial glia of an 8-9 week fetus penetrate all zones of the endbrain and cerebellum. On a horizontal histological section of the terminal brain of human fetuses, the cavities of the ventricles were visualized and the development of vascular plexuses in the lateral ventricles of the brain was noted. Thus, in the course of the research, we compared the features of cytoarchitectonics, morphometric parameters of the structures of the endbrain and cerebellum of human fetuses of 8-9 weeks of intrauterine developmen
Дод.точки доступу:
Власенко, О. В.
Гунас, І. В.
Семененко, А. І.
Довгань, О. В.
Бобрук, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Карімулін, Р. Ф.
Вплив різних комбінацій нейропротекторів на неврологічний дефіцит, моторну й орієнтовно-дослідницьку активність, когнітивні функції за експериментального ішемічного інсульту [Текст] = Effect of different combinations of neuroprotectors on neurological deficit, motor and orientation-research activity, cognitive functions during experimental ischemic stroke / Р. Ф. Карімулін, А. І. Семененко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 372-376. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов)
Кл.слова (ненормовані):
нейропротекція
Анотація: На сьогодні максимальні зусилля науковців спрямовані на збереження функціональної здатності та відновлення нейронів у зоні ішемічної півтіні шляхом розробки нових методів нейропротекції, одним із таких підходів могло б бути поєднання різних нейропротекторів за механізмом дії. Мета дослідження – вивчити вплив різних комбінацій нейропротекторів на неврологічний дефіцит, моторну й орієнтовно-дослідницьку активність, когнітивні функції за експериментального ішемічного інсульту. Дослідження проводили при моделюванні ГПМК за ішемічним типом на нелінійних щурах-самцях шляхом двобічної перев’язки внутрішніх сонних артерій. Як досліджувані нейропротекторні комплекси (НПК) були відібрані чотири найбільш ефективні їх комбінації: церебролізин + мексидол; церебролізин + цитиколін; церебролізин + едаравон; церебролізин + холін альфосцерат, які були виявлені як найбільш дієві попередньо – після проведення скринінгу терапевтичної ефективності різних нейропротекторів та їх поєднань. Оцінку лікувальної дії НПК проводили на 4-ту та 7-му добу терапії. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою McGraw Stroke Index. Локомоторну й орієнтовно-дослідницьку активності визначали в тесті “відкрите поле”. Когнітивні функції досліджували в тесті “екстраполяційне вивільнення”. Статистична обробка результатів дослідження включала використання критерію Шапіро-Вілка W, критерію Манна-Уітні та критерію зіставлених рангів Вілкоксона. Проведене дослідження церебропротекторних властивостей чотирьох різних комбінацій нейропротекторів на експериментальній моделі ішемічного враження головного мозку за показниками неврологічного дефіциту, локомоторної та орієнтувально-дослідницької активності, когнітивних функцій дозволило виявити найбільш дієві комбінації і розташувати їх в порядку зменшення ефективності: НПК №2 ≥ НПК №1 > НПК №4 ≥ НПК №3
Today, the maximum efforts of scientists are aimed at preserving the functional capacity and restoring neurons in the ischemic penumbra zone by developing new methods of neuroprotection, one of such approaches could be the combination of different neuroprotectors according to the mechanism of action. The purpose of the study is to study the effect of different combinations of neuroprotectors on neurological deficits, motor and orientation-research activity, and cognitive functions during experimental ischemic stroke. The study was conducted in the modelling of acute stroke according to the ischemic type on non-linear male rats by bilateral ligation of the internal carotid arteries. The four most effective combinations of neuroprotective complexes were selected as neuroprotective complexes (NPC) under investigation: cerebrolysin + mexidol; cerebrolysin + citicoline; cerebrolysin + edaravone; cerebrolysin + choline alfoscerate, which were previously discovered after screening the therapeutic effectiveness of various neuroprotectors and their combinations. Evaluation of the therapeutic effect of NPC was carried out on the 4th and 7th day of therapy. Neurological deficits were assessed using the McGraw Stroke Index. Locomotor and orientation-research activity was determined in the “open field” test. Cognitive functions were investigated in the extrapolation release test. The study of the cerebroprotective properties of four different combinations of neuroprotectors on an experimental model of an ischemic impression of the brain based on indicators of neurological deficit, locomotor and orientation-research activity, and cognitive functions made it possible to identify the most effective combinations and arrange them in order of decreasing effectiveness: NPC № 2 ≥ NPC №1 > NPC №4 ≥ NPC №3
Дод.точки доступу:
Семененко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Іванчук, І. М.
Субмікроскопічні зміни кори головного мозку щурів при ДМГ-індукованому експериментальному онкогенезі та за умов коригуючого впливу наноматеріалів [Текст] = Submicroscopic changes of rat’s cerebral cortex in terms of DMG-induced experimental oncogenesis and under conditions of nanomaterials application / І. М. Іванчук, З. М. Небесна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 80-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (патофизиология, ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES (использование)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Розширення та удосконалення досліджень щодо колоректального раку, особливо щодо його впливу на кору головного мозку, є надзвичайно важливим завданням для наукової спільноти. Метою даного дослідження було встановити субмікроскопічні зміни, які відбуваються в корі мозку під час розвитку експериментального колоректального раку. Крім того, стаття розглядає можливість застосування наночастинок в контексті лікування колоректального раку. Тварини були розподілені на три групи: І – 35 інтактних тварин, ІІ – 70 тварин з ДМГ-індукованим канцерогенезом, ІІІ – 20 тварин з неопластичним ураженням, що отримували композицію НЧ Au/Ag/Fe. Експериментальний канцерогенез був індукований за допомогою N, N-диметилгідразину гідрохлориду, який вводився один раз на тиждень впродовж 30 тижнів. Тваринам третьої групи вводилась водна дисперсія НЧ Au/Ag/Fe внутрішньошлунково один раз на добу впродовж 21 доби. Для приготування гістологічних препаратів використовували загальноприйняті методики. Вивчення препаратів проводилися за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Результати. Використання наночастинок Au/Ag/Fe сприяло відновленню структурних елементів кори головного мозку, на субмікроскопічному рівні порівняно з тваринами, яким моделювали ДМГ-індукований канцерогенез. Застосування композиції наночастинок сприяло відновленню структурних елементів кори великих півкуль, зменшенні альтеративних змін у нейроцитах та регенерації ушкоджених кровоносних капілярів органу. Висновок. Сформовані на основі результатів дослідження, свідчать про успішність застосування наночастинок Au/Ag/Fe у зменшенні негативних наслідків розвитку та прогресування ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ на кору головного мозку
Expansion and enhancement of research on colorectal cancer, particularly its impact on the cerebral cortex, stand as a profoundly critical task for the scientiﬁ c community.The objective of this study was to identify submicroscopic alterations occurring in the brain cortex during the development of experimental colorectal cancer. Additionally, the article examines the potential application of nanoparticles in the context of colorectal cancer treatment. Animals were divided into three groups: Group I consisted of 35 intact animals, Group II had 70 animals with DMH-induced carcinogenesis, and Group III included 20 animals with neoplastic lesions receiving a composition of Au/Ag/Fe nanoparticles. Experimental carcinogenesis was induced using N, N-dimethylhydrazine hydrochloride, administered once a week for 30 weeks. Animals in Group III were given an intra- gastric dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles once daily for 21 days. Histological preparations were made using conventional methods. Examination of the specimens was conducted using the PEM-125K electron microscope.Results. The utilization of Au/Ag/Fe nanoparticles facilitated the restoration of structural elements within the cerebral cortex at a submicroscopic level compared to animals subjected to DMH-induced carcinogenesis. The application of nanoparticle composition contributed to the restoration of structural elements in the cerebral hemisphere, reduction in alternative changes in neurocytes, and regeneration of damaged blood capillaries in the organ.Conclusion. Drawn from the study’s outcomes indicate the eﬀ ectiveness of applying Au/Ag/Fe nanoparticles in mitigating the adverse eﬀ ects of the development and progression of DMH-induced adenocarcinoma in situ on the cerebral cortex
Дод.точки доступу:
Небесна, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Куртов, Є. Ю.
Мембранотоксичний вплив ксенобіотиків на функціонування NA+/K+-атфази клітин головного мозку [Текст] / Є. Ю. Куртов // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 14

MeSH-головна:
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (диагностическое применение)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS (диагностическое применение)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS (ультраструктура)
Анотація: Сьогодення ставить нас перед фактом про не відповідність екологічним нормам стану повітря та предметів побуту, що містять в своєму складі хімічні сполуки та в великих дозах є токсичними для організму людини. Хлоралкани - хлормісткі вуглеводні, що можуть потрапляти в організм людини з навколишнього середовища, у складі повітря, води та при використанні неякісних предметів побуту з пластмасу та поліетилену. В основі молекулярних механізмів хлоралканів лежать їх мембранотоксичні ефекти з наступними змінами фізико-хімічних властивостей ліпідного матриксу біомембран та ураження генетичного апарату клітини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Участь деяких біофлавоноїдів у підтримці тіол-дисульфідної рівноваги клітини [Текст] / Н. О. Горчакова [та ін.] // Фітотерапія.Часопис. - 2022. - N 1. - С. 92

MeSH-головна:
ГЛУТАТИОН-ПРОТЕИНДИСУЛЬФИДРЕДУКТАЗА -- PROTEIN DISULFIDE REDUCTASE (GLUTATHIONE) (биосинтез, действие лекарственных препаратов, химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакология, химия)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Горчакова, Н. О.
Бєленичев, І. Ф.
Дорошенко, А. І.
Бухтіярова, Н. В.
Риженко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кривомаз, Т.
Оргазм: задля всього найкращого [Текст] / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 16-17

MeSH-головна:
ОРГАЗМ -- ORGASM (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (секреция)
Анотація: У день зимового сонцестояння 21 грудня людство відзначає особливе свято – День всесвітнього оргазму (Global ORGasm – GORG). Засновник цього свята Донна Шихен рекомендує всім людям на землі у цей день обов’язково досягти оргазму. При цьому необхідно думати про мир в усьому світі, боротьбу з кліматичними змінами, соціальну та гендерну рівність, тобто візуалізувати глобальні потреби людства. Можливо, всеохопний вибух позитивних емоцій допоможе змінити світ на краще. Так принаймні вважають ініціатори цього Дня
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булик, Р. Є.
Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Дод.точки доступу:
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення [Текст] / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)