Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (18)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Нейрохирургические процедуры<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 73
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Флис, О. М.
Сирингомієлія в міждисциплінарному аспекті. погляд невропатолога та нейрохірурга. Клінічний випадок [Текст] = Syringomyelia in the interdisciplinary aspect. the view of a neurologist and neurosurgeon. Clinical case / О. М. Флис, Ю. В. Флис // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 118

MeSH-головна:
СИРИНГОМИЕЛИЯ -- SYRINGOMYELIA (диагностика, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Рання діагностика, узгоджена співпраця невропатолога та нейрохірурга, хірургічне лікування при показаннях дають кращі результати лікування даної патології, ніж симптоматична консервативна терапія
Дод.точки доступу:
Флис, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування пухлин орбіти та краніоорбітальної ділянки [Текст] = Surgical treatment of tumors of the orbit and cranio-orbital region / М. Є. Поліщук [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАЗНОГО НЕРВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OPTIC NERVE NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (использование, методы)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, патофизиология, хирургия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL (использование, методы)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
ОРБИТОТОМИЯ
Анотація: Хірургічне лікування об’ємних утворень орбіти та краніоорбітальної ділянки (КОД) є актуальним у зв’язку з особливостями діагностики та хірургічного етапу лікування, що обумовлено щільним розташуванням у невеликому просторі орбіти нервово-судинних та м’язових структур. Мета: визначити особливості хірургічного лікування пухлин орбіти та КОД. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 102 хворих (76 жінок, 26 чоловіків) із пухлинами орбіти та КОД у відділенні нейрохірургії № 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 по 2016 рік. Результати. 86 (84,3 %) пацієнтів мали доброякісні пухлини, 16 (15,7 %) — злоякісні. Птеріональна краніотомія з орбітотомією проведена в 72 (70,6 %) випадках, бічний орбітальний доступ — у 20 (19,6 %), передня орбітотомія — у 10 (9,8 %). Тотального видалення пухлин вдалося досягти в 71 (69,6 %) випадку. При пухлинах передніх 2/3 орбіти та верхівки відмінного, задовільного та доброго результату досягнуто в 93,9 та 92,4 % пацієнтів відповідно. Гірші результати отримані після хірургічного лікування пухлин задньої третини орбіти, які знаходилися інтра- та екстраконально, — по 37,5 % незадовільних результатів (II і III групи). У ранньому післяопераційному періоді у 18 (17,6 %) хворих виникли ускладнення, найбільш частими були зниження зору — у 8,8 %, окорухові порушення — 8,8 %, птоз — у 5,9 % пацієнтів, у 6 вони регресували до моменту виписки. Ризик ускладнень був вищим при видалені інтракональних утворень задньої третини орбіти (ВШ 5,71 (95% ДІ 1,28–25,55), р = 0,012) та не залежав від гістоструктури. Висновки. Вибір хірургічного доступу при видаленні пухлин краніоорбітальної ділянки й орбіти залежить від розташування пухлини щодо площини зорового нерва, м’язового конусу, каналу зорового нерва, верхньої орбітальної щілини. Результати лікування пухлин КОД та орбіти залежали передусім від локалізації утворення та поширеності процесу на момент звернення. Погіршення симптомів після хірургічного лікування виявлене переважно в пацієнтів із пухлинами задньої третини орбіти
Surgical treatment of space-occupying orbital masses and cranio-orbital tumors is relevant due to the features of the diagnosis and surgical stage of treatment because of the dense arrangement of neurovascular and muscular structures in a small orbital space. The purpose was to determine the features of the surgical treatment of orbital and cranio-orbital tumors. Materials and methods. A retrospective analysis of 102 patients (76 women, 26 men) with orbital and cranio-orbital tumors who were treated at the Department of Neurosurgery 2 at Kyiv City Clinical Emergency Hospital from 2000 to 2016 was carried out. Results. Eighty-six (84.3 %) patients had benign tumors, 16 (15.7 %) — malignant. Pterional craniotomy with orbitotomy was performed in 72 (70.6 %) cases, lateral orbital approach was used in 20 (19.6 %) patients, and anterior orbitotomy — in 10 (9.8 %). Total tumor resection was achieved in 71 (69.6 %) cases. After the removal of tumors located in the anterior 2/3 of the orbit and orbital apex, a satisfactory and good result was achieved in 93.9 and 92.4 %, respectively. The worst results were obtained after surgical treatment of tumors located in the posterior third of the orbit, which were intra- and extraconal, unsatisfactory results was observed in 37.5 % of cases in each group (II and III). In the early postoperative period, 18 (17.6 %) patients had complications, the most frequent were: visual impairment — 8.8 %, oculomotor disorders — 8.8 %, and ptosis — 5.9 %. However, in 6 patients they regressed by the time of discharge. The risk of complications was higher after the removal of intraconal tumors of the posterior third of the orbit (odds ratio 5.71 (95% confidence interval 1.28–25.55), p = 0.012), and did not depend on histological structure. Conclusions. The choice of a surgical approach for removing orbital and cranio-orbital tumors depends on the relation of the tumor to the plane of optic nerve, muscular cone, optic canal, superior orbital fissure. The results of the treatment for orbital and cranio-orbital tumors depended primarily on the location and spread of the process at the time of surgery. Worsening of symptoms after surgical treatment was found mainly in patients with tumors of the posterior third of the orbit
Дод.точки доступу:
Поліщук, М. Є.
Гудим, М. С.
Щеглов, Д. В.
Гончарук, О. М.
Обливач, А. А.
Усатов, С. А.
Виваль, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мерза, Р. О.
Механічна вентиляція легень, керована об’ємом або тиском під час нейрохірургічних операцій. Чи є перевага? = Mechanical ventilation is controlled by volume or pressure during neurosurgery. Is there an advantage? / Р. О. Мерза, Я. М. Підгірний // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 57-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Однією з головних технологій сучасної анестезіології є механічна вентиляція легень (МВЛ). На даний час в інтенсивній терапії широко визнаною є протективна технологія МВЛ. Доцільність застосування даної технології в операційній, особливо у хворих з інтактними легенями, є не такою очевидною. Більшість наукових робіт, що висвітлюють дану проблему, стосується хворих з абдомінальною патологією, і менш висвітленою вона залишається у пацієнтів з нейрохірургічною патологією. Пацієнти, які оперуються з приводу нейрохірургічної патології, відносяться до групи хворих високого хірургічного ризику, це і змотивувало нас провести дане дослідження. Метою дослідження було вивчити доцільність застосування протективної МВЛ під час операційних втручань у нейрохірургічних хворих. Матеріали та методи. Нами обстежено 46 хворих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у КНП «8 МКЛ м. Львова» з приводу патології хребта та яким було виконане операційне втручання — вертебропластика із спондилодезом. Пацієнти були розподілені на дві групи: у першій групі (34 хворі) МВЛ проводили за технологією S-IPPV — синхронізована примусова вентиляція легень з контролем по об’єму, а в другій групі (12 хворих) МВЛ проводилась за технологією PCV — вентиляція, керована тиском. Результати. Ми ретроспективно визначили частоту виникнення післяопераційних легеневих ускладнень (ПОЛУ) у хворих першої та другої групи. З 34 хворих першої групи ознаки ПОЛУ були виявлені у 17 осіб (50 %), а з 12 хворих другої групи ПОЛУ було виявлено у 4 (33,3 %). Слід зауважити, що МВЛ у хворих обох груп не відрізнялася за такими параметрами, як частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші. Висновки. Порівняно невелика кількість хворих не дозволяє, очевидно, робити остаточні висновки, проте слід звернути увагу на те, що МВЛ (особливо керована об’ємом) сприяє виникненню післяопераційних легеневих ускладнень у пацієнтів з інтактними легенями в доопераційний період. А застосування МВЛ, керованої тиском, має тенденцію до зменшення частоти виявлення легеневих ускладнень в післяопераційному періоді. Якщо врахувати, що частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші були порівнянні у хворих обох груп, можна припустити, що фактором, який впливає на частоту виникнення ПОЛУ, є механіка вентиляції легень
One of the main technologies of modern anesthesiology is mechanical ventilation (MV). At present, the protective technology of MV is widely recognized. The feasibi-lity of using this technology in the operating room, especially in patients with intact lungs, is not so obvious. Most of the scientific sources that cover this problem relate to patients with abdominal pathology, and less coverage remains in patients with neurosurgical pathology. However, patients who are operated on for neurosurgical pathology belong to the group of patients of high surgical risk, which forced us to conduct this study. The study was aimed to examine the feasibility of using protective MV during surgery in neurosurgical patients. Materials and methods. We examined 46 patients who were hospitalized in KNP 8 MKL in Lviv for spinal pathology and who underwent surgery for vertebroplasty with spondylodesis. Patients were divided into two groups: in the first group (34 patients), MV was performed by S-IPPV technology — synchronized intermittent positive pressure ventilation with volume control; and in the second group (12 patients), MV was performed by PCV technology — controlled ventilation pressure. Results. We retrospectively determined the incidence of postoperative pulmonary complications (POPC) in patients of the first and second groups. Of the 34 patients of the first group, the signs of POPC were detected in 17 patients (50 %), and of 12 patients of the second group, POPC were detected in 4 patients (33.3 %). It should be noted that MV in patients of both groups did not differ in such parameters as respiratory rate, end-alveolar pressure, and the fraction of oxygen in the respiratory mixture. Conclusions. A relatively small number of patients clearly do not allow the conclusions to be drawn, but it should be noted that MV (especially volume-controlled) contributes to postoperative pulmonary complications in patients with intact lungs in the preoperative period. And pressure-controlled MV tends to reduce the incidence of postoperative pulmonary complications in the postoperative period. Given that respiration rate, end-alveolar expiratory pressure and oxygen fraction in the respiratory mixture were comparable in patients of both groups, it can be assumed that the factor influencing the incidence of POPC is the mechanics of pulmonary ventilation
Дод.точки доступу:
Підгірний, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Способ неинвазивной диагностики состояния церебральных перфузии и метаболизма / Л. А. Мальцева [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 116

MeSH-головна:
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS (использование)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (использование)
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS (диагностика, этиология)
МЕНИНГОЭНЦЕФАЛИТ -- MENINGOENCEPHALITIS (диагностика, метаболизм, этиология)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, метаболизм, этиология)
Анотація: Цель: проведение ретроспективного анализа историй болезни пациентов с неотложными состояниями со стороны центральной нервной системы (ЦНС) для выявления вероятности развития инфекционных осложнений при измерении внутричерепного давления внутрижелудочковыми датчиками; разработка способа неинвазивной диагностики состояния церебральных перфузии и оксигенации; оценивание диагностических возможностей метода церебральных капно- и оксиметрии при оценке мозговой перфузии и оксигенации
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. А.
Черненко, В. Г.
Мальцев, И. А.
Казимирова, Н. А.
Голуб, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний випадок ендоваскулярного виключення дурального каротидно-кавернозного співустя трансвенозним трансорбітальним доступом [Текст] = Clinical case of endovascular embolization of dural carotid cavernous fistula by transvenous transorbital access / О. В. Петренко [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНИ -- INTRACRANIAL ARTERIAL DISEASES (патофизиология)
КАРОТИДНЫЙ СИНУС -- CAROTID SINUS (аномалии, патология)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Наведено клінічний випадок ендоваскулярного виключення дурального каротидно-кавернозного співустя (ККС) трансвенозним трансорбітальним доступом. ККС — складна патологія судин головного мозку, при якій відбувається формування аномального шунтування артеріальної крові в кавернозний синус. Підвищення тиску в венозному синусі до рівня, що перевищує венозний тиск та досягає артеріального тиску, призводить до застійних явищ у структурах, від яких відтікає венозна кров у кавернозний синус у нормі. Перший симптом захворювання — пульсуючий шум у скроневій ділянці, спостерігається у більшості хворих із ККС. Незалежно від джерела кровопостачання ККС офтальмологічна симптоматика представлена ознаками порушення венозного відтоку від ока й орбіти. У клінічному перебігу захворювання переважає офтальмологічна симптоматика: екзофтальм, застійна ін’єкція очного яблука, набряк повік, хемоз, окорухові порушення, офтальмогіпертензія. Прогноз спонтанного перебігу захворювання при ККС несприятливий. Одужання відбувається в 5—10 % випадків, летальність до 15 % від внутрішньочерепної кровотечі, 50—60 % хворих інвалі- дизовані внаслідок втрати зору і психічних порушень. Основним методом лікування хворих із ККС є ендоваскулярне виключення співустя за допомогою різних методів: балон-катетерів, спіралей, використання рідких тромбуючихречовин. Венозний підхід проводять через внутрішню яремну вену та нижній кам’янистий синус (НКС). У випадку тромбованого НКС катетеризація через нього не завжди можлива. У зв’язку з цим виконання прямої хірургічної пункції верхньої очної вени може бути методом вибору. Наведений клінічний випадок демонструє роз’єднання співустя шляхом імплантації спіралей трансвенозним трансорбітальним доступом через верхню очну вену при неможливості виконання традиційного ендоваскулярного трансвенозного підходу через внутрішню яремну вену та НКС. При проведенні контрольної церебральної ангіографії, через 3 місяці, ознак патологічного кровотоку в ділянці кавернозного синуса не виявлено. Клінічний випадок свідчить про важливість ранньої діагностики для своєчасного виключення співустя з кровотоку з метою збереження функції зору. Застосування трансвенозного доступу через верхню очну вену виконано вперше в Україні
A clinical case of transvenous transorbital endovascular embolization of dural carotid cavernous fistulas (CCF) is presented. CCF is a complex pathology of cerebral vessels, with the formation of abnormal arterial blood flow into the cavernous sinus. An increase in pressure in the venous sinus to a level that exceeds venous pressure and reaches blood pressure leads to the stagnation in the structures from which venous blood flows normally. The first symptom of the disease is a pulsating noise in the temporal region observed in most patients with CCF. Ophthalmic symptoms are represented by signs of impaired venous outflow from the eye and orbit regardless of the source of blood supply to the CCF. In the clinical course of disease, the following ophthalmic symptoms prevail: exophthalmos, injection of the eye, eyelid edema, chemosis, oculomotor disorders, increased intraocular pressure. The prognosis of the spontaneous course of the disease with CCF is unfavorable. Recovery occurs in 5—10 % of cases, mortality makes up to 15 % of intracranial bleedings, 50—60 % of patients are disabled due to vision loss and mental disorders. The main method of treatment is the endovascular embolization of CCF using various methods: balloon catheters, coils, clotting liquid compositions. The transve- nous access is performed through the internal jugular vein and the inferior petrosal sinus. Catheterization is not possible with inferior petrosal sinus thrombosis. The method of choice may be direct surgical puncture of the superior ophthalmic vein. The presented clinical case demonstrates embolization of the fistula by implantation of coils using transvenous transorbital access through the superior ophthalmic vein, when the traditional endovascular transvenous access cannot be administered — through the internal jugular vein and inferior petrosal sinus. Three month follow-up demonstrated normal blood flow in the cavernous sinus. The clinical case shows the importance of early diagnosis for the timely embolization of the fistula from the bloodstream in order to maintain vision function. Transvenous access through the superior ophthalmic vein for the first time was used in Ukraine
Дод.точки доступу:
Петренко, О. В.
Єгорова, К. С.
Луговський, А. Г.
Орлов, М. Ю.
Чепурний, Ю. В.
Яроцький, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цимбалюк, Я. В.
Показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування наслідків ураження лицевого нерва [Текст] / Я. В. Цимбалюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 8. - С. 28-33. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛИЦЕВОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- FACIAL NERVE DISEASES (диагностика, осложнения, хирургия, этиология)
ЛИЦА АССИМЕТРИЯ -- FACIAL ASYMMETRY (диагностика, хирургия, этиология)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы, противопоказания)
Анотація: Проблема відновлення фізіологічної симетрії обличчя є вкрай актуальною і важливою у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва (ЛН). Неможливість повноцінно виражати емоції накладає надзвичайно сильний відбиток на психологічний стан хворих, а асиметрія обличчя обмежує комфортне перебування в соціумі та призводить навіть до виникнення депресивних розладів у такої категорії хворих. Мета дослідження: визначення чітких показань та протипоказань до проведення хірургічного лікування хворих із наслідками ураження лицевого нерва. Матеріали та методи. Проаналізовані ретроспективно результати лікування 178 хворих із наслідками ураження ЛН, яких було прооперовано в період з 1998 по 2018 рік. Вікові межі хворих — 3–73 роки, серед них 67,9 % осіб були віком до 44 років. Статевий розподіл такий: переважна більшість осіб жіночої статі — 117 (65,7 %); чоловіків — 61 (34,3 %). Діагностичний комплекс включав клінічну оцінку тяжкості ураження ЛН і електронейроміографічне дослідження. Хворим проводили такі види хірургічного лікування: невротизація ЛН різними нервами-донорами, невроліз ЛН, зокрема зі встановленням пристроїв для тривалої електростимуляції (електростимулюючих систем — ЕСС), шов ЛН, автопластика ЛН, статичні методи корекції обличчя, транспозиція м’язів тощо. Результати. Згідно з результатами хірургічного лікування усіма методами, ефективність лікування була такою: у 144 хворих (80,9 %) досягнуто відновлення функції ЛН за шкалою House-Brackmann до ІІ–ІІІ позиції, у 34 хворих (19,1 %) — до IV–V позиції. Окремо відображено показники добрих результатів (до ІІ–ІІІ позиції за шкалою House-Brackmann) по кожному методу лікування: невроліз ЛН — у 66,6 %; нев-роліз ЛН + імплантація ЕСС — 93,3 %; невротизація ЛН + імплантація ЕСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; автопластика ЛН — 100 %; транспозиція м’язів (скроневого м’яза) — 100 %; статичні методи корекції обличчя — у 87,5 % хворих. Висновки. Хірургічне лікування, спрямоване на відновлення функції лицевого нерва та мімічних м’язів, слід проводити лише за наявності чітких до цього показань та за умови вичерпаних ресурсів консервативного лікування. Кращі результати відновлення функції ЛН спостерігаються у хворих, прооперованих у терміни до 12 місяців від моменту його ураження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування множинних поєднаних ушкоджень нервів, що супроводжуються значними дефектами, в проксимальних відділах верхньої кінцівки [Текст] = Surgical management of the proximal injury to the nerves of the upper extremity: strategy at overcoming multiple critical gaps / І. Б. Третяк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 178-184. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ НЕРВ -- MUSCULOCUTANEOUS NERVE (ультраструктура, хирургия)
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE (повреждения, хирургия)
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE (повреждения, хирургия)
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE (повреждения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета - оцінити результати реконструктивних втручань при тотальних варіантах ушкоджень плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 3 чоловіків та однієї жінки в середньому віці 36,4 роки із тотальним варіантом ушкодження плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. В усіх хворих травма нервових структур (м’язово-шкірного, серединного, ліктьового та променевого нервів) була поєднана із ушкодженням магістральних артеріальних та венозних судин, у одного хворого ушкодження м’язово-шкірного нерва не входило в структуру травми. Реконструктивні нейрохірургічні втручання проводились після реконструкції судин в середній термін 4,8 місяців (від 3 до 6 місяців). Основним методом реконструкції була аутонейропластика при критичних (в середньому 10,5 см) дефектах нервових структур нервами-донорами із малим поперечним січенням (литковий нерв) та із великим поперечним січенням (ліктьовий нерв). Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Встановлено, що у одного хворого відновлення усіх груп м’язів верхньої кінцівки було неефективним (MRSC 2 бали та нижче). Удвох хворих відновлення функції двоголового м’язу плеча наступило в строки 14 та 13 місяців із силою 5 балів за MRSC. Середній бал відновленої сили м’язів передньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 3,3 бали для м’язу довгого згинача першого пальця, 3,6 балів для м’язів згиначів пальців та 4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Середній бал відновленої сили м’язів задньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 2,6 балів для м’язу довгого розгинача першого пальця, 3,3 балів для м’язів розгиначів пальців та 4 бали для м’язів променевих розгиначів кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва склала 2,3 бали за Seddon. Лише у одного хворого спос терігали ефективне відновлення м’язів підвищення першого пальця. Відсутніс ть відновлення функції ліктьового нерва було прогнозованим у всіх 4 хворих, відповідно, ефективного відновлення ключового та діагонального долонного захватів не спостерігалось. У трьох хворих ми спостерігали ефективне відновлення поперечного долонного захвату. Власна усереднена оцінка відновлених функцій верхньої кінцівки у решти трьох хворих склала 55,55балів, що вкладалась в характеристику відновлення як незадовільну. Отже, відновлення функцій "внутрішніх" м’язів кисті є більш важливими для забезпечення критичних базових функцій верхньої кінцівки, відповідно, ліктьовий нерв не може бути використаний у якості нерва-донора; при використанні променевого нерва в якості нерва-донора, прогнозовано втрачені функції можуть бути заміщені за рахунок проведення корегуючих ортопедичних втручань
Aim of the study - to evaluate the outcomes of reconstruction procedures at complete injuries of brachial plexus in subclavicular region. The retrospective analysis of the reconstruction procedures in 3 men and one woman (mean age 36,4 years) with complete injury of brachial plexus in subclavicular region was conducted. Injury to musculocutaneuos, median, ulnar and radial nerves was accompanied by axillary (2 cases) or brachial (2 cases) artery injury. One patient had no injury to musculocutaneous nerve within the injury’s structure. AH patients underwent surgical reconstruction of the neural structures 4,8 months (mean term) post initial vascular surgery. The autografting was the main reconstruction procedure of the long nerves of the upper extremity at their critical gap (mean gap 10,5cm) with donor-nerves of the small (sural nerve) and large (ulnar nerve) cross sectional diameter. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire, it was revealed that one patients showed poor recovery of the entire complex of the muscles of the upper and lower arm (MRSC 2 points or lower). Two patients showed good recovery of the biceps brachii muscle (MRCS score 5 points) on 14th and 13th month respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the anterior compartment of the forearm was; 3,3 points for m. flexor pollicis longus, 3,6 points for mm. flexores digitorum and 4 points for m. flexor carpi radial is respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the posterior compartment of the forearm was; 2,6 points for m. extensor pollicis longus, 3,3 points for m. extensor digitorum sublimis and 4 points for radial wrist extensors respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,3 points on Seddon scale. Only one patient showed effective recovery of the thumb opposition. Loss of ulnar nerve mediated functions was expectable among all 4 enrolled patients, thereafter we observed no recovery of key pinch and diagonal volar grip. Three patients showed recovery of transversal volar grip only. Mean Brief MHQ score was 55,55 points - unsatisfactory recovery. The reconstruction of the ulnar nerve, thereafter recovery of the "intrinsics", should be the priority in terms of reanimation of the basic grips and pinches of the upper extremity - one should avoid harvesting of the ulnar nerve at multiple nerve injury cases; the expectable loss of functions at the utililization of the radial nerve as a donor nerve, could be easily recompensed with the tendon transfer procedures in later terms
Дод.точки доступу:
Третяк, І. Б.
Коваленко, І. В.
Гацький, О. О.
Третьякова, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтраопераційна цитонейропротекція при тривалих нейрохірургічних оперативних втручаннях [Текст] = Intraoperative cytoneuroprotection in prolonged neurosurgical interventions / І. І. Тітов [та ін.] // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2018. - N 1. - С. 41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия, хирургия)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (методы)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (осложнения, хирургия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: У статті наведено результати вивчення ефективності та безпечності застосування розчину цитиколіну під час тривалих нейрохірургічних оперативних втручань у хворих із приводу пухлин головного мозку для зменшення вторинних інтраопераційних ішемічних ускладнень, поліпшення результатів лікування. Вплив загальних і локальних негативних інтраопераційних чинників здатний суттєво посилювати вже наявне нейрональне пошкодження й обтяжувати ранній післяопераційний період, а також ускладнювати подальшу нейрореабілітацію. Інтраопераційна нейропротекція розчином цитиколіну в дозі 1000 мг в/в краплинно впродовж 30 хв після індукції анестезії та 1000 мг в/в краплинно через 2 год від початку оперативного втручання є безпечною та ефективною і створює необхідне тло для наступної післяопераційної нейрорепарації
Дод.точки доступу:
Тітов, І. І.
Гриб, В. А.
Мартин, А. Ю.
Вінтоняк, І. В.
Мельник, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Васюта, В. А.
Гостра втрата зору при нейрохірургічних та неврологічних захворюваннях / В. А. Васюта, В. В. Білошицький // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 65-70

MeSH-головна:
ЗРЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- VISION DISORDERS (этиология)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (патофизиология)
Анотація: Гостра втрата зору - міждисциплінарна проблема. Серед нейрохірургічних та неврологічних захворювань найбільш частими причинами є субарахноїдальний крововилив при розриві аневризм, черепно-мозкові травми, ураження внутрішньої сонної артерії, мігрень (в тому числі офтальмічна та ретинальна), новоутворення хіазмально-селярної локалізації, внутрішньо-черепна гіпертензія, демієлінізуючі захворювання.
Острая потеря зрения - междисциплинарная проблема. Среди нейрохирургических и неврологических заболеваний наиболее частыми причинами являются субарахноидальное кровоизлияние при разрыве аневризм, черепно-мозговые травмы, поражения внутренней сонной артерии, мигрень (в том числе офтальмическая и ретинальная), новообразования хиазмально-селлярной локализации, внутричерепная гипертензия, демиелинизирующие заболевания.
Дод.точки доступу:
Білошицький, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Туркевич, М. О.
Патоморфологічне дослідження м’яких тканин обличчя при застосуванні нехірургічної лігатурної корекції вікових змін шкіри [Текст] = Pathomorphological investigation of soft facial tissue in the application of non surgical ligatural correction of age skin changes / М. О. Туркевич, Ю. О. Поспішіль // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 145-152. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ЛИЦО -- FACE (физиология)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (использование, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы, тенденции)
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (анализ)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Встановити доцільність застосування лігатурної корекції шляхом введення резорбуючих та перманентних імплантатів на підставі вивчення патоморфологічних змін у шкірі
Дод.точки доступу:
Поспішіль, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)