Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Неоадъювантная терапия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 127
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Захворюваність на рак шийки матки в Івано-Франківській області [Текст] = Incidence of cervical cancer in Ivano-Frankivsk region / В. В. Тимофіїв [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 167-172. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, SQUAMOUS CELL (патофизиология, смертность, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (статистика)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALИвано-Франковская область
Анотація: Рак шийки матки (РШМ) — одна з найбільш поширених форм злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Щорічно у світі виявляють близько 600 тис. випадків РШМ, що становить 6% онкологічних захворювань. Мета дослідження. Вивчити частоту виникнення раку шийки матки в Івано-Франківській області та клініко-морфологічні характеристики пухлини. Матеріали та методи. В основу дослідження покладено клінічні спостереження КНП «ПКОЦ ІФ ОР» з 2018 по 2022 рр. Результати. Проаналізувавши отримані нами дані, кількість хворих на рак шийки матки становили: І стадії вперше виявлених було 24,8% пацієнток, на ІІ стадії – 21,5%, на ІІІ стадії – 32,2%, на IV – 20,7%. Особливу увагу, хочемо виділити, спостереженню за 69 пацієнтками ІВ-ІІА стадії. Вік пацієнток коливався від 29 до 71 років. Пік захворювання спостерігався у віковій категорії 35-45 років, тобто жінки працездатного та репродуктивного віку. Найпоширенішим гістологічним типом – плоскоклітинний рак. Висновки. Пік захворювання у жінок з плоскоклітинним раком шийки матки припадає на репродуктивний вік (35-45 років), з аденокарциномою шийки матки (45-55 років). Найчастіше діагностують РШМ в ІВ1 стадії. В даному дослідженні пацієнтів ІВ-ІІА стадій при первинному огляді було виявлено 55 пацієнток з екзофітною пухлиною шийки матки та 14 пацієнток з ендофітною пухлиною шийки матки. На сьогодні сформовані основні прогностичні фактори РШМ, що дозволяє підібрати адекватне лікування
Cervical cancer (CC) is one of the most widespread forms of malignant neoplasms affecting female reproductive organs. CC is increasingly being diagnosed in young women under the age of 30. The sharp increase in CC incidence among young women and the rise in the number of patients diagnosed at advanced stages necessitate the development of new and improved treatment methods for this pathology. Approximately 35% of patients die in the following years after primary treatment, with the development of local recurrences and distant metastases being the cause of death. In selecting a treatment method, in addition to the clinicomorphological characteristics of the tumor, there is a need for additional prognostic factors to provide an objective prognosis of the disease's development. However, the absence of effective standard protocols necessitates further research into the application of neoadjuvant chemotherapy (NACT) as a treatment method for CC. The aim of the study. To study the incidence of cervical cancer in the Ivano-Frankivsk region and the clinical and morphological characteristics of the tumor. Materials and methods. The basis of the study is the clinical observations of the KNP "PKOTC IF OR" from 2018 to 2022. The results. After analyzing the data we received, the number of patients with cervical cancer was: 24.8% of patients diagnosed with stage I for the first time, 21.5% at stage II, 32.2% at stage III, 20.7% at stage IV. We would like to draw special attention to the observation of 69 IB-IIA stage patients. The age of the patients ranged from 29 to 71 years. The peak of the disease was observed in the age category of 35-45 years, that is, women of working and reproductive age. The most common histological type is squamous cell carcinoma. Conclusions. The peak of the disease in women with squamous cell carcinoma of the cervix falls on the reproductive age (35-45 years), with adenocarcinoma of the cervix (45-55 years). The most common histological type of cervical cancer (CC) is squamous cell carcinoma. Most often, CC is diagnosed in IB1 stage. To date, the main prognostic factors of CC have been formed, which allows you to draw up an individual patient management plan for each patient and choose an adequate treatment. Diagnostic examination of lymph nodes and distant metastases in the case of CC is mandatory. In the initial stages of CC (T1b1, T2a1), surgical/pathomorphological staging of pelvic lymph nodes is considered the standard for evaluating the prognosis for patients and helps in the adequate selection of the treatment method. Chemoradiotherapy is a standard and quite effective method of treatment of patients with locally advanced forms of CC. Conducting NACT followed by surgical intervention gives encouraging results in the treatment of patients with locally advanced forms of CC in stages IB1–IIA, but further study of its effectiveness is necessary. In this study of stage IB1-IIA patients, 55 patients with exophytic cervical tumor and 14 patients with endophytic cervical tumor were identified at initial examination. To date, the main prognostic factors of CC have been formed, which allows to choose an adequate treatment
Дод.точки доступу:
Тимофіїв, В. В.
Крижанівська, А. Є.
Дяків, І. Б.
Семенів, П. М.
Ткачук, Н. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Партикевич, Ю. Д.
Фактори ризику та превентивні заходи хірургічних ускладнень при лікуванні раку прямої кишки [Текст] = Risk factors and preventive measures of surgical complications in the treatment of rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 282-290. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МУЖЧИНЫ -- MEN
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається актуальною проблемою, незважаючи на технологічний прогрес у стадіюванні та лікуванні. На сьогоднішній день не встановлено стійкого покращення виживаності хворих, навіть за наявності різних концепцій лікування. Різноманітність стратегій лікування цих хворих призводить до невизначеності в покращенні результатів. Чинники, такі як стать, неоад'ювантна терапія, гіпоальбумінемія, анемія та інші, визначають ймовірність післяопераційних ускладнень. Осмислене розуміння різних стратегій та факторів ризику може сприяти індивідуалізованому вибору методів лікування, що потенційно призведе до поліпшення не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності пацієнтів із раком прямої кишки. Мета. Оцінка факторів ризику та ефективності превентивних заходів,що може забезпечити кращі результати хірургічного лікування хворих з раком прямої кишки. Методи. Проведено пошук і аналіз публікацій в базі PubMED за період з 2015 по 2023 роки, де висвітлювалися дані про застосування неоад'ювантної терапії у пацієнтів із РПК. Аналіз лікування та післяопераційних хірургічних ускладнень у пацієнтів із аденокарциномою прямої кишки І-ІІІ (T1-4N0-2M0) стадії віком від 40-80 р., які були радикально проліковані в КНП "ПКОЦ ІФ ОР" за період з 2016 по 2022 роки. Статистичну обробку даних проводили з використанням ліцензованих пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel та «Statistica 12.0». Результати досліджень. У нашому дослідженні з’ясовано, що статистично достовірно у 3,44 рази збільшує ймовірність виникнення ускладнень після хірургічного лікування РПК чоловіча стать, проведення променевої терапії на І етапі лікування - у 3,04 рази, мають значення також індекс маси тіла більше 25 і відстань пухлини від ануса більше 5 см. Висновки. Подальші дослідження факторів ризику хірургічних ускладнень після радикального лікування раку прямої кишки забезпечать більш ефективний та персоналізований підхід до вибару тактики у цих хворих
Rectal cancer remains a relevant issue despite technological progress in staging and treatment. Currently, there is no established improvement in the survival of patients, even with various treatment concepts. In the morbidity structure of colorectal cancer, rectal cancer ranks fifth in men and sixth in women. In terms of mortality statistics, it is the fourth leading cause of death in men and the fifth in women. The diversity of preoperative treatment strategies, such as chemoradiotherapy or total neoadjuvant therapy, along with the choice between surgical intervention after neoadjuvant treatment and the "watch and wait" strategy, leads to uncertainty in improving outcomes. Despite advanced surgical techniques, the availability of fast postoperative recovery programs, and patient rehabilitation, the risk of surgical complications remains high, especially after neoadjuvant treatment. One of the most threatening complications is the inability to perform anastomosis. The occurrence of this complication leads to a decline in overall survival and an increase in the number of local recurrences. This is associated with the delay of adjuvant treatment and possibly other immunobiological factors. Treating anastomotic insufficiency is challenging, requiring an individual approach and the application of complex visualization methods for dynamic treatment control (Magnetic Resonance Imaging, Computed Tomography, endoscopy). Despite modern treatment methods for anastomotic insufficiency (endoVac systems), healing conditions involve diverting the fecal stream from the affected area through a colostomy or ileostomy, significantly reducing the quality of life for patients and leading to prolonged disability. Factors such as gender, neoadjuvant therapy, hypoalbuminemia, anemia, and others determine the likelihood of postoperative complications. A thoughtful understanding of different strategies and risk factors can contribute to an individualized choice of treatment methods, potentially leading to improvement not only in local disease control, overall survival of rectal cancer patients but also enhancing their quality of life. Objective: To assess the risk factors and effectiveness of preventive measures that can provide better outcomes for surgical treatment of patients with rectal cancer. Methods: A search and analysis of publications in the PubMed database from 2015 to 2023 were conducted, focusing on data regarding the application of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer. The analysis included treatment and postoperative surgical complications in patients with stage I-III (T1-4N0-2M0) rectal adenocarcinoma aged 40-80, who underwent radical treatment at the Clinical National Cancer Center "Regional Oncology Center in Ivano-Frankivsk" from 2016 to 2022. Statistical data processing was performed using licensed statistical analysis software Microsoft Excel and "Statistica 12.0." Research Results: In our study, it was found that male gender statistically significantly increases the likelihood of complications after surgical treatment of rectal cancer by 3.44 times, the administration of radiation therapy in the first stage of treatment by 3.04 times. Body mass index (BMI) over 25 and tumor distance from the anus greater than 5 cm also play a significant role. Conclusions: Further research on the risk factors of surgical complications after radical treatment of rectal cancer will provide a more effective and personalized approach to selecting tactics for these patients
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хіміопроменева терапія в лікуванні місцево поширеного раку прямої кишки [Текст] = Chemoradiation therapy in the treatment of locally advanced rectal cancer / С. М. Чобей [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 512-518. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (использование, методы)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы)
Анотація: Тотальна неоад’ювантна терапія – це новий підхід до місцево-поширеного раку прямої кишки, який намагаються провести як системну хіміотерапію, так і неоад’ювантну хіміопроменеву терапію до операції. Однак її ефективність і безпека залишаються суперечливими в рандомізованих контрольованих дослідженнях. Метою даної статті є аналіз підходів до хіміопроменевої терапії при комплексному лікуванні місцево поширеного раку прямої кишки. Здійснено науковий пошук за період з 2006 по 2022 рр. за первинною пошуковою стратегією “хіміопроменева терапія раку прямої кишки” (chemoradiotherapy of rectal cancer), “місцево поширений рак прямої кишки” (locally advanced rectal cancer), та комбінацією AND/OR у наукометричних базах MEDLINE (PubMed), Scopus, Web of Science. Незважаючи на те, що ад’ювантна хіміотерапія після неоад’ювантної хіміопроменевої терапії та хірургічного втручання не продемонструвала суттєвої користі в рандомізованих дослідженнях, негайний короткий курс індукційної хіміотерапії може запобігти або викорінити раннє (окультне) мікрометастатичне ураження та може краще переноситися, ніж післяопераційна терапія. Очікувана більша можливість для проведення повної дози хіміотерапії в передопераційних умовах теоретично може покращити місцевий і системний контроль захворювання, і таким чином підвищити резектабельність раку
Total neoadjuvant therapy is a new approach to locally advanced rectal cancer that attempts to deliver both systemic chemotherapy and neoadjuvant chemoradiotherapy before surgery. However, its efficacy and safety remain controversial in randomized controlled trials. The purpose of this article is to analyze approaches to chemoradiation therapy in the complex treatment of locally advanced rectal cancer. A scientific search was carried out for the period from 2006 to 2022. according to the primary search strategy “chemoradiotherapy of rectal cancer”, “locally advanced rectal cancer”, and the AND/OR combination in the scientific databases MEDLINE (PubMed), Scopus, Web of Science. Although adjuvant chemotherapy after neoadjuvant chemoradiotherapy and surgery has not demonstrated significant benefit in randomized trials, immediate short-course induction chemotherapy may prevent or eradicate early (occult) micrometastatic disease and may be better tolerated than postoperative therapy expected greater ability to deliver full-dose chemotherapy preoperatively could theoretically improve local and systemic disease control, and thus increase cancer resectability
Дод.точки доступу:
Чобей, С. М.
Куценко, А. Ю.
Язиков, О. С.
Бедей, Н. В.
Павук, Ф. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Партикевич, Ю. Д.
Фактори ризику розвитку післяопераційних ускладнень у хворих на рак прямої кишки [Текст] = Risk factors of postoperative complications development in patients with rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська, С. В. Маліборська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 87-93. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається однією з найактуальніших проблем сьогодення. Незважаючи на розвиток технологій, що дозволяють стадіювати захворювання, та використання сучасних протоколів лікування не встановлено постійного лінійного покращення виживаності хворих. Запропоновані різні концепції лікування раку прямої кишки не призводять до статистично значущого покращення загальної виживаності. Це може бути обумовлено варіабельністю концепцій лікування раку прямої кишки, зокрема вибором короткого чи довгого курсу неоад’ювантної терапії, стандартного режиму чи тотальної неоад’ювантної терапії, хірургії чи тактики «спостерігати та чекати». Ймовірність розвитку хірургічних ускладнень, особливо у випадках, коли проводилось неоад’ювантне лікування, також залишається високою, незважаючи на розвиток малоінвазивних доступів та використання зшиваючих апаратів. Хірургічні ускладнення призводять до погіршення виживаності, виникнення локальних рецидивів та інвалідизації у хворих. До найчастіших факторів, що зумовлюють хірургічні післяопераційні ускладнення, зокрема, неспроможність анастомозу, згідно з даними літературних джерел, відносяться: чоловіча стать, неоад’ювантне лікування хворих, гіпоальбумінемія, анемія, високий ІМТ, використання більше 2-х касет для ендоскопічного перерізання прямої кишки, великий розмір циркулярного зшиваючого степлера, відсутність розвантажувальної колостоми та конверсія. Розуміння різних концепцій та стратегій лікування хворих з раком прямої кишки, систематична оцінка різних факторів ризику розвитку післяопераційних ускладнень та їх модифікація в індивідуалізованому порядку може призвести до покращення результатів не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності хворих на рак прямої кишки
Rectal cancer remains one of the most pressing problems today. Despite the development of technologies that can stage the disease and the use of modern treatment protocols, there is no continuous linear improvement in patient survival. The various concepts proposed for the treatment of colorectal cancer do not lead to a statistically significant improvement in overall survival. This may be due to the variability of the concepts of rectal cancer treatment, including the choice of a short or long course of neoadjuvant therapy, a standard regimen or total neoadjuvant therapy, surgery or "watch and wait" tactics. The likelihood of developing surgical complications, especially in cases of neoadjuvant treatment, also remains high, despite the development of minimally invasive accesses and the use of suturing devices, which in turn can lead to poor survival, local recurrence, and disability in patients. Understanding different concepts and strategies for treating patients with rectal cancer, systematically assessing various risk factors for postoperative complications, and modifying them individually can improve not only local outcomes but also overall survival of rectal cancer patients. Several studies have shown that the use of neoadjuvant chemotherapy in patients with rectal cancer significantly increases the risk of postoperative complications, although it reduces the likelihood of local and long-term recurrence. Therefore, given that neoadjuvant therapy is usually a mandatory step in treatment, further research should be conducted on the effects of different doses and regimens, and there is an urgent need to study other modified risk factors for postoperative complications, including BMI, stapler use, size stitching circular apparatus and others. Only in-depth study and accumulation of more data will allow you to more effectively choose the right treatment tactics that will increase life expectancy and reduce the disability of patients with rectal cancer. Thus, despite the great advances in understanding the treatment of rectal cancer, the application of the concept of combination therapy and the development of technical equipment, there are still several controversial issues that require detailed study. In particular, this applies to neoadjuvant chemotherapy, and a detailed study of the timing and different courses of radiation therapy, to ensure maximum effectiveness and reduce the risk of complications. This can be achieved only with the use of an individualized approach to the treatment of patients. The aim of the study is to assess the impact of various risk factors for postoperative complications, including anastomotic failure in patients receiving neoadjuvant chemotherapy. A research and analysis of PubMED publications for 2015-2022 has been made, which provided data on the use of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer and assessed risk factors for postoperative complications. The search queries included "rectal cancer", "anastomosis failure", "neoadjuvant therapy", "risk factors", and "survival of rectal cancer patients". Analysis of treatment and postoperative surgical complications in patients with adenocarcinoma of the rectum stage I-III in the Precarpatian clinical oncological centre during 2019-2022 was performed
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.
Маліборська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Передопераційна терапія деносумабом у хворих на гігантоклітинну пухлину кісток [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 33-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMOR OF BONE (лекарственная терапия, рентгенография, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (методы)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Гігантоклітинна пухлина кістки (ГКПК) — доброякісна остеолітична пухлина з агресивним перебігом, вражає метафізарні й епіфізарні ділянки кісток. ГКПК є RANKL-позитивною пухлиною. Тому RANKL — перспективна мішень для цілеспрямованого впливу на процеси кісткової резорбції. Мета. Проаналізувати світовий і власний досвід використання деносумабу в лікуванні хворих на гігантоклітинну пухлину кісток. Методи. Проведено пошук публікацій в електронних системах Google Scholar, PubMed, ScienceDirect, архівах спеціалізованих журналів і дисертаційних робіт. Крім того, відібрано 57 пацієнтів із гістологічно веріфікованою ГКПК без ознак малігнізації. Результати. Деносумаб пов’язує й пригнічує RANKL, зупиняючи кісткову резорбцію шляхом інгібування диференціації, функції та виживаності остеокластів. Інформація щодо ефективності препарату в лікуванні хворих на ГКПК суперечлива. Деякі дослідники стверджують, що його використання в передопераційному періоді зменшує обсяг хірургічного втручання й імовірність виникнення рецидивів ГКПК. При цьому ефект корелює з тривалістю введення препарату. Інші автори повідомляють про збільшення відсотка локальних рецидивів пухлини за умов використання деносумабу та наступного виконання кюретажу. Це пояснюють складністю макроскопічного визначення меж зміненої внаслідок дії препарату пухлини та, відповідно, ускладненням вибору обсягу тканин для видалення під час операції. Власний досвід показав, що неоад’ювантна терапія деносумабом 120 мг на 1, 8, 15, 28-му доби сприяє формуванню чітких меж пухлини, її ущільненню та, унаслідок цього, знижує ризик виникнення патологічного перелому й уможливлює абластичне видалення пухлини. Висновки. Результати вивчення ефекту неоад’ювантної терапії деносумабом неоднозначні. За умов його використання з наступним виконанням кюретажу збільшується частка локальних рецидивів пухлини. За значних розмірів вогнищ ГКПК перед широкою резекцією зі заміщенням ендопротезом введення деносумабу сприяє формуванню кісткового каркаса навколо пухлини та її ущільненню, що дозволяє абластично видалити її та знизити ризик виникнення локальних рецидивів
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Міхановський, Д. О.
Біцадзе, М. З.
Головіна, О. О.
Данищук, З. М.
Бабич, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лукашенко, А. В.
Неоад’ювантна терапія з наступною лапароскопічною D2-гастректомією при лікуванні місцево-поширеного резектабельного раку шлунка Т3-4 [Текст] / А. В. Лукашенко, А. В. Бойко // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 18-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (вредные воздействия, методы)
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMORADIOTHERAPY, ADJUVANT (методы)
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Прогноз у пацієнтів з місцево-поширеним раком шлунка залишається несприятливим, що підкреслює потребу в покращенні стратегій лікування. Ми проаналізували дані пацієнтів з резектабельним поширеним раком шлунка, які отримували неоад’ювантну хіміотерапію (НАХТ) з наступною лапароскопічною субтотальною резекцією шлунка (ЛСРШ) або гастректомією (ЛГЕ) з D2-лімфодисекцією з метою оцінки ефективності та безпеки поєднання даних методів лікування. Методи. У дослідження були включені пацієнти з місцево-поширеною аденокарциномою шлунка (cT3–4 та/або N+ M0), які отримували неоад’ювантну терапію за схемою XELOX (три передопераційні і три післяопераційні 2-тижневі цикли) у Національному інституті раку в період 2016-2018 рр. Перед початком лікування уточнення стадії проводили шляхом лапароскопічного стадіювання. ЛСРШ або ЛГЕ проводили через 3–4 тиж після завершення останнього циклу передопераційної хіміотерапії. Обсяг хірургічного втручання визначали відповідно до локалізації та типу росту пухлини. Результати. У дослідженні було проаналізовано дані 46 хворих. 40 пацієнтів (86,9%) отримали три курси терапії XELOX, у той час як 6 пацієнтів (13,1%) — два курси лікування. Ступінь відповіді пухлини на проведену хіміотерапію оцінювали відповідно до критеріїв RECIST v1.1. Повний клініко-рентгенологічний регрес пухлини після НАХТ було відмічено в 7(15,2%) хворих, частковий регрес — у 29 (63,0%), стабілізацію захворювання — у 6 (13,0%), у 4 пацієнтів (8,2%) — прогресію на фоні лікування. Спектр побічних реакцій НАХТ ступеня 3/4 включав: лейкопенію (21,7%), нейтропенію (32,6%), анемію (17,4%), втрату маси тіла (19,6%) та нудоту (21,7%). Оцінка онкологічного ефекту подальшого хірургічного втручання включала рівень R0-резекції, що становив 97,8%, та середню кількість видалених регіонарних лімфатичних вузлів — 18,5. Морфологічний повний регрес становив 13,0%. Післяопераційні ускладнення відмічали у 7 (15,2%) пацієнтів, із них ступеня 3 (за класифікацією Clavien — Dindo) — у 2 пацієнтів. Усі випадки ускладнень були успішно проліковані консервативно без потреби в повторних операціях. Не було відмічено випадків летальності, пов’язаної з лікуванням. Віддалені результати були наступними: загальна 3-річна виживаність 30,1%, безрецидивна 3-річна виживаність — 28,5%. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, про ефективність та безпеку НАХТ з подальшою ЛСРШ або ЛГЕ із D2-лімфодисекцією при місцево-поширеному РШ. Післяопераційні ускладнення при комбінації НАХТ із ЛСРШ або ЛГЕ становили незначний відсоток та не потребували додаткових хірургічних маніпуляцій
Дод.точки доступу:
Бойко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ускладнення трансанальної ендоскопічної резекції при раку прямої кишки [Текст] = Complications of transanal endoscopic resection in cancer recti / Р. П. Нікітенко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 11-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: У разі проведення передопераційної неоад’ювантної хіміо- і радіотерапії значно зменшуються розміри пухлини, а також кількість інтра- і післяопераційних ускладнень при виконанні трансанальної ендоскопічної резекції. Прогноз захворювання раком прямої кишки прямо залежить від наявності метастазів у регіонарні «сторожові» лімфатичні вузли
While conduction of preoperative neoadjuvant chemo- and radiotherapy the tumour dimensions are reduced significantly, as well as quantity of іntra- and postoperative complications in performance of transanal endoscopic resection. The disease prognosis for cancer recti depends directly on presence of metastases in regional «sentinel» lymphatic nodes
Дод.точки доступу:
Нікітенко, Р. П.
Воротинцева, К. О.
Дегтяренко, С. П.
Степановічуc, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Звірич, В. В.
Оптимізація комбінованого лікування місцево-поширеного дистального раку прямої кишки з урахуванням факторів прогнозу [Текст] / В. В. Звірич, Ю. Й. Михайлович // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 2. - С. 19-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (патофизиология, терапия, хирургия)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
БЕЗРЕЦИДИВНАЯ ВЫЖИВАЕМОСТЬ -- DISEASE-FREE SURVIVAL
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Сучасна концепція передопераційного хіміопроменевого лікування як ключового методу в досягненні повної чи часткової клініко-радіологічної відповіді пухлини на терапію, дає можливість поліпшити безпосередні та віддалені результати лікування раку прямої кишки. Мета — визначення факторів прогнозу ефективності неоад’ювантної хіміопроменевої терапії (НХПТ) у досягненні клініко-радіологічного регресу пухлини на терапію у хворих на місцево-поширений дистальний рак прямої кишки (МПДРПК), а також факторів прогнозу безрецидивної виживаності із застосуванням молекулярного 8-оксо-2’-дезоксигуанозину (8-оксо-dG), імуногістохімічного (Кі-67) та молекулярно-генетичного (поліморфізм генів GSTP1, MTHFR) маркерів. Об’єкт і методи дослідження. У пухлинному матеріалі 110 хворих на МПДРПК проводили визначення поліморфізму генів GSTP1 та MTHFR методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції з детекцією результатів у режимі реального часу. Визначення рівня 8-оксо-dG в елюаті проводили спектрофотометричним методом. Імуногістохімічні дослідження маркерів Кі-67, MutS 2–6, CD44, СЕА проводили за загальноприйнятими методиками. Результати. У хворих на МПДРПК обох груп відбулася суттєва патоморфологічна відповідь пухлини на НХПТ: у групі порівняння — 47,2%, в основній групі — 59,7% за шкалою mrTRG і 49,1 та 64,9% відповідно за критеріями RECIST 1.1. Встановлено, що саме оксаліплатинвмісна хіміотерапія сприяє статистично достовірному зниженню рівня 8-оксо-dG. Застосування капецитабіну в неоад’ювантному режимі у пацієнтів із МПДРПК за наявності водночас поліморфізмів A313G GSTP1 та C667T MTHFR не впливає на підвищення безрецидивної виживаності. При поєднаному визначенні факторів GSTP1, МTНFR та Кі67 відзначається прогнозна ймовірність виникнення рецидиву у вищезазначених хворих у межах 51–99%. Висновок. Застосування капецитабіну у НХПТ у хворих на МПДРПК ефективне лише за відсутності поліморфізмів A313G GSTP1 та C667T MTHFR, в інших випадках бажано використовувати як НХПТ схему CAPOX. Рівень зниження 8-оксо-dG є незалежним предиктором ефективності застосування НХПТ
Дод.точки доступу:
Михайлович, Ю. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Повний регрес низькодиференційованого рецидивного раку сечового міхура у відповідь на два цикли неоад’ювантної поліхіміотерапії [Текст] / П. Г. Яковлев [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 100-103. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (лекарственная терапия, рентгенография, хирургия)
ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Радикальна цистектомія (РЦЕ) є стандартом лікування хворих із м’язово–інвазивним раком (МІР) сечового міхура (СМ) та характеризується високими показниками виживаності у разі локалізації процесу в органі. Проте половина хворих перебуває у групі ризику прогресії внаслідок наявних мікрометастазів на момент виконання операції. Періопераційна поліхіміотерапія (ПХТ) у доопераційному та післяопераційному режимах застосовується з метою покращення показників виживаності цих хворих, проте частота застосування зазначених методів лікування низька, незважаючи на наявні дані мета–аналізів та клінічні рекомендації 1–го рівня доказовості для застосування неоад’ювантної ПХТ. Комбінований підхід до лікування найбільш агресивних злоякісних пухлин СМ (низькодиференційованих м’язово–інвазивних), що включає передопераційну цисплатинвмісну ПХТ та РЦЕ, може сприяти отриманню найкращих онкологічних результатів лікування
Дод.точки доступу:
Яковлев, П. Г.
Сливка, С. В.
Чистяков, В. В.
Глоба, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вплив неоад’ювантної таргетної терапії на періопераційні ускладнення у хворих з локалізованим нирково-клітинним раком [Текст] / О. А. Войленко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 53-59. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (лекарственная терапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL (лекарственная терапия, хирургия)
НЕФРЭКТОМИЯ -- NEPHRECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (методы)
МОЛЕКУЛЯРНАЯ ТАРГЕТНАЯ ТЕРАПИЯ -- MOLECULAR TARGETED THERAPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Неоад’ювантна таргетна терапія не збільшує тривалості операції, частоти періопераційних ускладнень та тривалості післяопераційного лікування, але збільшує об’єм крововтрати при виконанні резекції нирки (р=0,013)
Дод.точки доступу:
Войленко, О. А.
Стаховський, О. Е.
Кононенко, О. А.
Семко, С. Л.
Пікуль, М. В.
Вітрук, Ю. В.
Стаховський, Е. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)