Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Одышка<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-30

    Авдеев, С. Н.
    Легочная гиперинфляция у больных хронической обструктивной болезнью легких [Текст] / С. Н. Авдеев // Пульмонология. - 2006. - № 5. - С. 82-96

Рубрики: Легких болезни обструктивные

   Одышка

   Дыхательный объем

   Легких вентиляция

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боткин, С. П.
О расширении легких [Текст] / С. П. Боткин // Пульмонология. - 2013. - № 6. - С. 106-111

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (диагноз, лекарственная терапия, патофизиология)
(диагноз, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
БоткинС.П. \о нем\

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

    Бронхолегочные поражения при ревматоидном артрите [Текст] / М. В. Шеянов [и др.] // Лечащий Врач. - 2010. - № 11. - С. 57-61

Рубрики: Стилла болезнь взрослых, атака--лек тер--осл

   Легких болезни обструктивные--диагн--лек тер--осл

   Легких болезни интерстициальные--диагн--лек тер--осл

   Бронхиолит--диагн--лек тер--осл

   Одышка

Дод.точки доступу:
Шеянов, М. В.
Терновой, С. К.
Фоминых, Е. В.
Завражина, И. Н.
Маколкин, В. И.
Сулимов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Вербальные характеристики одышки у пациентов с хронической обструктивной болезнью легких и бронхиальной астмой [Текст] / Н. В. Трушенко [и др.] // Пульмонология. - 2011. - № 3. - С. 70-80

Рубрики: Легких болезни обструктивные

   Одышка

   Астма бронхиальная

   Гипервентиляция

Дод.точки доступу:
Трушенко, Н. В.
Чикина, С. Ю.
Лукашенко, Е. П.
Чучалин, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Дараган, Н. В.
    Гипервентиляционный синдром в практике врача-пульмонолога: патогенез, клиника, диагностика [Текст] / Н. В. Дараган, С. Ю. Чикина // Пульмонология. - 2011. - № 5. - С. 87-96

Рубрики: Гипервентиляция

   Одышка

   Астма бронхиальная

   Капнография

   Гипокапния

Дод.точки доступу:
Чикина, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кароли, Н. А.
Диагностика хронической сердечной недостаточности у больных хронической обструктивной болезнью легких / Н. А. Кароли, А. В. Бородкин, А. П. Ребров // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2015. - Т. 93, № 5. - С. 50-55

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагноз, осложнения, патофизиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ОДЫШКА -- DYSPNEA (патофизиология, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Бородкин, А. В.
Ребров, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кароли, Н. А.
Сравнительная оценка субъективных ощущений одышки у больных с различными заболеваниями [Текст] / Н. А. Кароли, А. В. Цыбулина, А. П. Ребров // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2013. - Т. 91, № 12. - С. 40-45

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (классификация, профилактика и контроль, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Дод.точки доступу:
Цыбулина, А. В.
Ребров, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Клинико-функциональные особенности и методы управления респираторными симптомами у больных раком легкого [Текст] / В. Н. Абросимов [и др.] // Пульмонология. - 2010. - № 4. - С. 40-44

Рубрики: Легких новообразования

   Одышка

   Респираторные признаки и симптомы

Дод.точки доступу:
Абросимов, В. Н.
Давыдова, О. А.
Куликов, Е. П.
Алексеева, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Конопкіна, Л. І.
Функціональний стан дихальної системи у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 [Текст] = Respiratory System Functional Status in Patients with Dyspnea who have Experienced Non-Hospital Acquired Pneumonia Associated with COVID-19 / Л. І. Конопкіна, О. О. Щудро // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 21-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (патофизиология, терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (тенденции)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження — оцінити вентиляційну функцію легень та дифузійну здатність легень в підгострому періоді COVID-19 у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19, та визначити ефективність лікування за наявності бронхообструктивних змін. Матеріали та методи. Обстежено 102 пацієнта із задишкою в підгострому періоді COVID-19 (на 47 (38; 62) добу від появи перших симптомів хвороби), які у квітні — листопаді 2021 року перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19. Середній вік обстежених — (54,5 ± 9,5) року, чоловіків — 49 (48,0 %). Залежно від тяжкості перенесеного COVID-19 у гострому періоді основна група поділена на три підгрупи: до підгрупи 1 увійшов 41 хворий (середній вік — (56,3 ± 5,5) року; чоловіків — 16 (39,0 %)), які мали середньо-тяжкий перебіг гострого періоду хвороби; до підгрупи 2 — 46 хворих (середній вік — (54,7 ± 7,3) року, чоловіків — 26 (56,5 %)), які мали тяжкий перебіг гострого періоду COVID-19; до підгрупи 3 — 15 хворих (середній вік — (57,2 ± 6,2) року, чоловіків — 7 (46,7 %)), які мали критичний перебіг гострого періоду COVID-19. Методи дослідження: загальноклінічні методи, модифікована шкала Борга щодо виразності задишки, спірометрія, бодіплетизмографія, визначення дифузійної здатності легень. Групі пацієнтів з виявленими бронхообструктивними порушеннями призначали комбінований препарат бронхолітичної дії (фенотерол + іпратропія бромід — дозування 20 та 50 мкг відповідно). Ефективність терапії була оцінена через один місяць лікування. Результати. Рівень задишки в цілому по групі становив (4,3 ± 2,8) бали: у підгрупі 1 — (1,1 ± 0,6) бала, у підгрупі 2 — (2,5 ± 1,0) бала, у підгрупі 3 — (4,7 ± 1,8) бала. Проведений кореляційний аналіз показав, що рівень задишки у підгрупах хворих у підгострому періоді COVID-19 залежав від тяжкості гострого періоду хвороби (r = 0,56 (р 0,001)). Окрім задишки, 54 (52,9 %) хворих скаржилися на кашель легкого ступеня виразності. У підгрупі 1 у 23 (56,2 %) хворих не було виявлено ані спірометричних (за цифровими значеннями), ані спірографічних (за даними візуалізації кривої «потік-об’єм») змін. У решти пацієнтів цієї підгрупи визначалися обструктивні порушення легкого ступеня виразності (за рівнями ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ) або спірографічні зміни кривої «потікоб’єм» (у вигляді інцизури) (у 11 (26,8 %) та 7 (17,0 %) хворих відповідно). Хворих, які б мали рестриктивні або змішані типи пору- шень, виявлено не було. У підгрупі 2 менше половини (21 (45,6 %) із 46) не мали вентиляційних порушень. У 16 (34,8 %) хворих були виявлені вентиляційні порушення за рестриктивним типом помірного ступня виразності; у 6 (13,0 %) хворих — обструктивні порушення, причому легкого ступеня виразності; у 1 (2,2 %) хворого — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; у 2 (4,4 %) хворих — візуалізаційні зміни кривої потік «потік-об’єм» (у вигляді інцизури). У підгрупі 3 лише 20,0 % хворих не мали вентиляційних порушень, тоді як у 10 хворих (66,7 %) виявлено рестриктивні зміни, а у 2 (13,3 %) — змішані порушення з переважанням рестриктивних змін; інших типів вентиляційних порушень виявлено не було. У 9 (23,0 %) хворих підгрупи 1 та 2 були виявлені візуалізаційні (спірографічні) зміни кривої «потік-об’єм» з наявністю інцизури, а проведена бодіплетизмографія зареєструвала підвищення опору бронхів (показники Raw та sRaw становили 215 (170; 350) та 240 (190; 378) % від належних величин відповідно), що й підтвердило наявність у них бронхіальної обструкції. Лікувальну групу склали 26 (25,5 %) хворих, які у підгострому періоді мали задишку обумовлену бронхообструктивним синдромом: до підгрупи 1 л увійшло 17 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за цифровими даними спірометричних показників ОФВ 1 та ОФВ 1 /ФЖЄЛ; до підгрупи 2 л — 9 хворих із ознаками бронхіальної обструкції за візуалізаційними даними кривої «потік-об’єм» та показниками бодіплетизмографії. Через один місяць після лікування задишка повністю зникла у 10 (58,8 %) із 17 хворих підгрупи 1л та у всіх хворих підгрупи 2 л ; кашель турбував лише 3 із 16 (18,8 %) хворих підгрупи 1л та 1 із 6 (16,7 %) хворих підгрупи 2л . У підгрупі 1 л покращилися рівні спірометричних показників бронхообструкції (ОФВ 1 та ОФВ 1 / ФЖЄЛ зросли з 77 (69; 83) до 91 (85; 101) % від належних величин та з 0,69 (0,58; 0,81) до 0,80 (0,75; 0,84) відповідно (р 0,05)), а у підгрупі 2 л — рівні бодіплетизмографічних показників бронхообструкції (Raw та sRaw зменшилися з 215 (170; 350) до 117 (110; 134) % від належних величин та з 240 (190; 378) до 119 (109; 142) % від належних величин відповідно (р 0,05)). Порушена дифузійна здатність легень була зареєстрована у 52 (68,4 %) обстежених. У підгрупі 3 100 % хворих мали порушення дифузійної здатності легень, а у підгрупах 1 та 2 — 52,0 та 67,5 % відповідно (р 0,05). Рівень DLCO був найнижчим у хворих підгрупи 3 та найвищим у підгрупі 1 (47,6 ± 9,8) та (64,3 ± 10,8) % відповідно (р 0,05)). Висновки. Виразність задишки в підгострому періоді COVID-19 залежить від тяжкості перебігу хвороби в гострому періоді. У 46,1 % хворих, що мають задишку в підгострому періоді COVID-19, спостерігаються різні типи вентиляційних порушень: при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби — бронхообструктивні зміни (у 43,8 % випадків); при тяжкому перебігу — обструктивні (у 17,4 % випадків), рестриктивні (у 34,8 % випадків) та змішані (у 2,2 % випадків) порушення; при критичному перебігу — рестриктивні (у 66,7 % випадків) та змішані (у 13,3 % випадків) порушення. Обструктивні порушення в підгострому періоді COVID-19 проявляються змінами таких спірометричних показників як ОФВ1 та/або ОФВ1 /ФЖЄЛ, причому легкого ступеня виразності (60–85 % належної величини та 0,6–0,7 відповідно), або змінами спірографічної кривої «потік-об’єм» (з візуалізацією інцизури). При нормальних рівнях спірометричних показників ОФВ1 та ОФВ1 /ФЖЄЛ, але за наявності на спірографічній кривій «потік-об’єм» інцизури, бажано виконати бодіплетизмографію для верифікації бронхіальної обструкції за підвищенням рівня бронхіального опору. Хворим із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яка зумовлена бронхіальною обструкцією, слід призначати бронходилятатори, щонайменше на один місяць. Зниження дифузійної здатності легень (за рівнем DLco) є найбільш частим порушення функції зовнішнього дихання у хворих із задишкою в підгострому періоді COVID-19, яке при середньо-тяжкому перебігу гострого періоду хвороби спостерігається у 52,0 % випадків, при тяжкому перебігу — у 67,5 % випадків, при критичному перебігу — у 100 % випадків, причому з найнижчим рівнем показника (47,6 ± 9,8) %.
The aim of the study was to assess the ventilatory function of the lungs and lung diffusing capacity in the subacute period of COVID-19 in patients with dyspnea who had community-acquired pneumonia associated with COVID-19 and to determine the effectiveness of treatment in the presence of bronchial obstructive changes. Materials and methods. We examined 102 patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 ( at 47 (38; 62) days from the onset of the first symptoms of the disease) who suffered community-acquired pneumonia associated with COVID-19 in April–November 2021. The average age was (54.5 ± 9.5) years, and there were 49 (48.0 %) men. Depending on the severity of COVID-19 in the acute period, the main group was divided into three subgroups: subgroup 1 included 41 patients (mean age — (56.3 ± 5.5) years; men — 16 (39.0 %)) who had a moderate severity of the acute period of the disease; subgroup 2 — 46 patients (mean age — (54.7 ± 7.3) years, men — 26 (56.5%)) who had a severe severity of the acute period of COVID-19; subgroup 3–15 patients (mean age — (57.2 ± 6.2) years, men — 7 (46.7 %)) who had a critical course of the acute period of COVID-19. Methods of the study: general clinical methods, modified Borg dyspnea scale, spirometry, body plethysmography, determination of lung diffusion capacity. The group of patients with obstructive disorders were treated with combined bronchodilator (phenoterol + ipratropium bromide - dosage 20 and 50 mсg, respectively). The effectiveness of the therapy was evaluated after one month of treatment. Results. The level of a dyspnea in the whole group was (4.3 ± 2.8) points: in subgroup 1 — (1.1 ± 0.6) points, in subgroup 2 — (2.5 ± 1.0) points, in subgroup 3 — (4.7 ± 1.8) points. The correlation analysis showed that the level of dyspnea in subgroups of patients in the subacute period of COVID-19 depended on the severity of the acute period of the disease (r = 0.56 (p 0.001)). In addition to dyspnea, 54 (52.9 %) patients complained of mild cough. In subgroup 1, 23 (56.2 %) patients had neither spirometric (numerical values) nor spirographic (flow-volume curve visualisation) changes. The remaining patients in this subgroup had mild obstructive impairment (by FEV1 and FEV1 /FVC) or spirographic changes in the flow-volume curve (in the form of incisura) (in 11 (26.8 %) and 7 (17.0 %) patients, respectively). There were no patients with restrictive or mixed types of disorders. In subgroup 2, less than half (21 (45.6 %) of 46) had no ventilation disorders. In 16 (34.8 %) patients, ventilation disorders of the restrictive type of moderate severity were detected; in 6 (13.0 %) patients, obstructive disorders of mild severity were detected; in 1 (2.2 %) patient, mixed disorders with predominance of restrictive changes; in 2 (4.4 %) patients, visualization changes in the flowvolume curve (in the form of incisura). In subgroup 3, only 20.0 % of patients had no ventilation disorders, while 10 patients (66.7 %) had restrictive changes and 2 (13.3 %) had mixed disorders with predominance of restrictive changes; no other types of ventilation disorders were detected. In 9 (23.0 %) patients of subgroups 1 and 2, visualization (spirographic) changes in the flow-volume curve with the presence of incisura were detected and body plethysmography was performed, which registered an increase in bronchial resistance (Raw and sRaw values were 215 (170; 350) and 240 (190; 378) % of the normal values, respectively), which confirmed the presence of bronchial obstruction. The treatment group consisted of 26 (25.5 %) patients who in the subacute period had dyspnea due to bronchial obstructive syndrome: subgroup 1t included 17 patients with signs of bronchial obstruction according to digital data of spirometric parameters FEV1 and FEV1 /FVC; subgroup 2t — 9 patients with signs of bronchial obstruction according to visualization data of the flow-volume curve and body plethysmography. One month after treat- ment, dyspnea completely disappeared in 10 (58.8 %) of 17 patients in subgroup 1 t and in all patients in subgroup 2t ; cough was a concern in only 3 of 16 (18.8 %) patients in subgroup 1t and 1 of 6 (16.7 %) patients in subgroup 2t . In subgroup 1 t , the levels of spirometric indicators of bronchial obstruction improved (FEV1 and FEV 1 /FVC increased from 77 (69; 83) to 91 (85; 101) % of the normal values and from 0.69 (0.58; 0.81) to 0.80 (0.75; 0.84), respectively (p 0.05)), and in subgroup 2t — the levels of body plethysmographic indicators of bronchial obstruction (Raw and sRaw decreased from 215 (170; 350) to 117 (110; 134) % of the normal values and from 240 (190; 378) to 119 (109; 142) % of the normal values, respectively (p 0.05)). Impaired lung diffusing capacity was recorded in 52 (68.4 %) of the subjects. In subgroup 3, 100 % of patients had impaired lung diffusing capacity, and in subgroups 1 and 2 — 52.0 and 67.5 %, respectively (p 0.05). The DLCO level was the lowest in patients of subgroup 3 and the highest in subgroup 1 (47.6 ± 9.8) and (64.3 ± 10.8) %, respectively (p 0.05)). Conclusions. The severity of dyspnea in the subacute period of COVID-19 depends on the severity of the disease in the acute period. In 46.1 % of patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, various types of ventilation disorders are observed: in moderate acute disease — broncho-obstructive changes (43.8 % of cases); in severe disease — obstructive (17.4 % of cases), restrictive (34.8 % of cases) and mixed (2.2 % of cases) disorders; in critical disease — restrictive (66.7 % of cases) and mixed (13.3 % of cases) disorders. Obstructive disorders in the subacute period of COVID-19 are manifested by changes in such spirometric parameters as FEV1 and/or FEV 1 /FVC, with a mild degree of severity (60–85 % of the normal value and 0.6-0.7, respectively), or changes in the flow/volume spirographic curve (with visualization of incisura). If the spirometric values of FEV1 and FEV1 /FVC are normal, but there is an incisural flow-volume curve, it is advisable to perform body plethysmography to verify bronchial obstruction by increasing bronchial resistance. Patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19 caused by bronchial obstruction should be prescribed bronchodilators for at least one month. Decreased lung diffusion capacity (by DLco) is the most common disorder of external respiratory function in patients with dyspnea in the subacute period of COVID-19, which is observed in 52.0 % of cases in the moderate severity of the acute period of the disease, in 67.5 % of cases in the severe course, and in 100 % of cases in the critical severity, with the lowest level of the index (47.6 ± 9.8 %)
Дод.точки доступу:
Щудро, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Коноплева, Л. Ф.
Одышка. Как установить причину? [Текст] / Л. Ф. Коноплева // Therapia (Український медичний вісник). - 2013. - № 3. - С. 10-15

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (диагноз, классификация)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

11.

Ласица, О. И.
Взаимосвязь бронхиальной гиперреактивности и Wheezing у детей [Текст] / О. И. Ласица, А. З. Акопян // Лікарська справа. - 1999. - № 6. - С. 60-64

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ОДЫШКА -- DYSPNEA
Дод.точки доступу:
Акопян, А. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Магазаник, Н. А.
На что жалуетесь? Одышка [Текст] / Н. А. Магазаник // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 3. - С. 65-70

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (диагностика, этиология)
Анотація: Одышка является висцеральным ощущением, так же как боль, голод, слабость и т. п. Вот почему его трудно описать словами, и жалобы больных нередко бывают расплывчатыми, неопределенными. Это затрудняет анализ. Но если врач знает различные причины одышки и соответствующие клинические варианты, то достаточно задать всего несколько простых вопросов, чтобы картина стала ясной и понятной
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Матвійчук, Я. М.
диспноэ, спричинене струмектомією, як багатофакторна проблема [Текст] / Я. М. Матвійчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 1998. - № 6. - С. 75-76

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES (патофизиология, хирургия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Новые подходы к первичной дифференциальной одышки при легочной и сердечной патологии [Текст] / Т. И. Мартыненко [и др.] // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2014. - Т. 92, № 9. - С. 45-51

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (осложнения)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (диагноз, этиология)
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ДЫХАТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, RESPIRATORY
Дод.точки доступу:
Мартыненко, Т. И.
Параева, О. С.
Дронов, С. В.
Шойхет, Я. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Ограничение воздушного потока при спокойном дыхании у взрослых муковисцидозом. [Текст] / А. В. Черняк [та ін.] // Пульмонология. - 2003. - № 2. - С. 100-108.

Рубрики: Кистозный фиброз

   Одышка

Дод.точки доступу:
Черняк, А. В.
Авдеева, С. Н.
Амелина, Е. Л.
Айсанов, З. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Оптимизация ранней нозологической верификации одышки легочного или сердечного генеза [Текст] / Т. И. Мартыненко [и др.] // Пульмонология. - 2014. - № 1. - С. 27-31

MeSH-головна:
ОДЫШКА -- DYSPNEA (патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагноз, осложнения)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагноз, осложнения)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагноз, осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Дод.точки доступу:
Мартыненко, Т. И.
Параева, О. С.
Дронов, С. В.
Шойхет, Я. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Оценка взаимосвязи уровней мозгового натрийуретического пептида с выраженностью клинических симптомов и показателями качества жизни пациентов с хроническим обструктивным заболеванием лёгких [Текст] / Сауссен Бен Аммар [и др.] // Сімейна медицина. - 2019. - № 5/6. - С. 117-120. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ -- AIRWAY OBSTRUCTION (диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, патология, терапия, этиология)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (анализ, классификация, кровь, секреция, химический синтез)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, психология, рентгенография, терапия)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: Выявлена закономерность взаимосвязи между степенью выраженности клинических симптомов и уровнем мозгового натрийуретического пептида (ВNP) у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ), что позволяет объяснить также взаимосвязь с процессами ремоделирования миокарда, поскольку уровень ВNP в данном случае можно рассматривать в качестве связующего патогенетического звена. Для отображения зависимости уровня ВNP от выраженности клинических симптомов и уровня воздействия заболевания на качество жизни пациентов с ХОЗЛ построены графические и аналитические (полиноминальные) модели, применение которых позволяет определять прогнозируемые уровни ВNP
The relationship between the severity of clinical symptoms and the level of brain natriuretic peptide (BNP) in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) was revealed, which also explains the relationship with the processes of myocardial remodeling, since the BNP level in this case can be considered as a connecting pathogenic link. Graphical and analytical (polynomial) models were constructed to reflect the dependence of the BNP level on the severity of clinical symptoms and the level of the impact of the disease on the quality of life of patients with COPD, the use of which allows us to determine the predicted BNP levels
Дод.точки доступу:
Бен Аммар, Сауссен
Комисарова, О. С.
Кича, Н. В.
Черкашина, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Пальман, А.
Синдром обструктивного апноэ - гипопноэ во сне: диагностика и лечение [Текст] / А. Пальман, И. Даниляк // Врач. - 2002. - № 11. - С. 14-19

MeSH-головна:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (диагноз, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Даниляк, И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Пилипенко, М. Н.
Патофізіологія гіпоксемії та задишки при тяжких пневмоніях [Текст] / М. Н. Пилипенко, О. Ю. Хоменко // Укр. пульмонол. журнал. - 2020. - N 2. - С. 19-26

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (патофизиология)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (патофизиология)
ОДЫШКА -- DYSPNEA (этиология)
Анотація: Тяжкі пневмонії (ТП), в тому числі вірусні, практично завжди несуть у собі ризики несприятливого перебігу і часто супроводжуються високою летальністю, про що свідчить і пандемія C0VID-19. Загальновідомо, що тяжкість пневмонії визначають: ступінь порушення оксигенації, інтоксикація, а також ступінь дихальної недостатності. Проте у тому як інтерпретувати тяжкість кожного з цих порушень, а також як правильно вибрати метод оксигенації, респіраторної підтримки та інші лікувальні заходи у лікарів часто виникають труднощі. До тепер бракує досліджень, в яких були б встановлені чіткі, науково-обгрунтовані критерії діагностики тяжкості гіпоксемії, гіпо- та гіперкапнії чи інтенсивності дихальних зусиль пацієнта, які могли б слугувати критеріями вибору тих чи інших лікувальних заходів. Тому у багатьох лікарів, які орієнтуються на власний досвід та думки експертів, виникають клінічні запитання, відповідь на які може дати знання фізіологи дихання та патофізіології синдрому дихальної недостатності. Метою цієї публікації і є формулювання найбільш гострих практичних запитань щодо патофізіологічних порушень при ТП та спроба дати на них відповіді з позиції патофізіології та доказової медицини
Дод.точки доступу:
Хоменко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Показатели, оцениваемые в фармакологических исследованиях ХОБЛ: от легочной функции до биомаркеров [Текст] / М. Казолла [и др.] // Пульмонология. - 2010. - № 1. - С. 13-65

Рубрики: Легких болезни обструктивные--диагн--лек тер

   Физическая нагрузка

   Одышка

Дод.точки доступу:
Казолла, М.
Мак-Ни, В.
Мартинес, Ф. Дж.
Рабе, К. Ф.
Франчиози, Л. Дж.
Барнс, П. Дж.
Брусаско, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)