Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ожирение патологическое<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 117
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

Яшков, Ю. И.
Технические аспекты вертикальной гастропластики в модификации Мейсона для лечения морбидного ожирения [Текст] / Ю. И. Яшков // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1999. - № 6. - С. 47-53

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
ГАСТРОПЛАСТИКА -- GASTROPLASTY (использование, методы)

Знайти схожі

Эффективность новой бариатрической операции при лечении пациентов с сахарным диабетом 2 типа [Текст] / В. В. Грубник [и др.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 21-27

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование)
Анотація: Цель работы — сравнить эффективность билиопанкреатического шунтирования по Санторо и новой бариатрической операции (рукавной гастрэктомией с одним гастроилеальным анастомозом) при лечении пациентов с сахарным диабетом 2 типа и морбидным ожирением. Материалы и методы. В период с 2013 по 2018 г. проведено ретроспективное когортное исследование с участием 32 пациентов (21 женщины и 11 мужчин) с морбидным ожирением и сахарным диабетом 2 типа, которым были выполнены бариатрические операции (билиопанкреатическое шунтирование по Санторо (первая группа) и рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом (вторая группа)). Критерии исключения из исследования: наличие в анамнезе бариатрических операций, верхнесрединных лапаротомий, тяжелых сопутствующих заболеваний (ASA III — IV), психологической нестабильности. Возраст пациентов — от 25 до 65 лет (средний возраст — 42,6 года). Средняя дооперационная маса тела — 107,5 кг (92,0 — 189,5 кг), средний индекс массы тела — 41,2 кг/м2 (36,7 — 65,0 кг/м2), средняя избыточная маса тела — 50,8 кг (28 — 106 кг). Средняя продолжительность метаболического заболевания до операции — 7,5 года (3 — 21 год). Только 2 пациента контролировали болезнь с помощью соблюдения диеты, 15 — получали пероральные сахароснижающие препараты, еще 15 — инсулин. Результаты и обсуждение. Длительность лапароскопических бариатрических операций составляла от 92 до 180 мин. Средняя длительность операции билиопанкреатического шунтирования по Санторо была значительно больше, чем рукавной гастрэктомии с одним гастроилеальным анастомозом ((158 ± 28) и (112 ± 16 мин) соответственно (р 0,05)). В обеих группах не отмечено серьезных интраоперационных осложнений или смертности. Средняя длительность нахождения пациента в стационаре составила 7,2 дня (от 6 до 9 дней) в первой группе и 5,6 дня (от 5 до 8 дней) — во второй (р 0,05). Период наблюдения за пациентами составлял от 6 до 48 мес. Липидный профиль значительно улучшился в обеих группах. В первый год после операции у 90 % пациентов отмечено нормальное содержание общего холестерина, у 85 % — нормальный уровень триглицеридов. Гипертоническая болезнь вылечена у 13 пациентов и улучшилась — у 2. Не было статистически значимых различий в нормализации сопутствующих заболеваний между группами. Выводы. Бариатрическая операция Санторо и рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом одинаково влияют на избыточную массу тела, метаболические нарушения, а также частоту осложнений. Рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом является эффективной и щадящей хирургической операцией для лечения пациентов с патологическим ожирением и сахарным диабетом 2 типа
The aim — to compare the efficacy of Santoro biliopancreatic shunting with a new bariatric operation: sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis in the treatment of patients with type 2 diabetes mellitus, and with morbid obesity. Materials and methods. А retrospective cohort study enrolled 32 patients (21 women and 11 men) with morbid obesity and type 2 diabetes who underwent bariatric surgery (Santoro biliopancreatic bypass surgery (first group) and sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis (second group)) was conducted from 2013 to 2018. Exclusion criteria included the presence of previous bariatric surgeries, previous upper middle laparotomy, severe concomitant diseases (ASA III — IV), and the presence of psychological instability. Patients’ age ranged from 25 to 65 years (mean age 42.6 years). Average preoperative body weight — 107.5 kg (92.0 — 189.5 kg), average body mass index — 41.2 kg/m2 (36.7 — 65.0 kg/m2), average excess body weight — 50, 8 kg (28 — 106 kg). The average duration of metabolic disease before surgery was 7.5 years (3 — 21 years). Only 2 patients monitored the disease with diet, 15 received oral hypoglycemic medications, and 15 received insulin. Results and discussion. The duration of laparoscopic bariatric surgery ranged from 92 to 180 minutes. The average duration of Santoro biliopancreatic shunting surgery was significantly longer than the operations of sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis (158 ± 28 minutes compared with 112 ± 16 minutes (p 0.05)). There were no serious intraoperative complications or mortality in both groups of patients. The average length of stay in the hospital was 7.2 days (6 to 9 days) in the first group and 5.6 days (5 to 8 days) in the second (p 0.05). The follow‑up period was 6 to 48 months. The lipid profile improved significantly in both groups. In the first year after surgery, 90 % of patients had normal cholesterol, 85 % had normal triglycerides. Arterial hypertension was cured in 13 patients, improved — in 2. There were no statistically significant differences in the normalization of comorbidities between groups. Conclusions. Santoro bariatric surgery, as well as sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis, have the same effect on overweight, metabolic disturbances, and the frequency of complications. At the same time, sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis is an effective and gentle surgical operation for the treatment of patients with morbid obesity and type 2 diabetes
Дод.точки доступу:
Грубник, В. В.
Ильяшенко, В. В.
Усенок, С. А.
Медведев, О. В.
Воротынцева, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій [Текст] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 59-61. - Бібліогр.: с. 61

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну. Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО. Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання. Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.). Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає
Дод.точки доступу:
Мазур, А. П.
Винниченко, О. В.
Шевченко, В. М.
Ашаренков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шлункове шунтування як ключова ланка в комплексному лікуванні коморбідних станів у хворих на морбідне ожиріння [Текст] / О. Ю. Іоффе [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 62-66

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (использование)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Дод.точки доступу:
Іоффе, О. Ю.
Цюра, Ю. П.
Кривопустов, М. С.
Стеценко, О. П.
Тарасюк, Т. В.
Парагуз, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники серцево-судинного ризику у хворих з морбідним ожирінням та шляхи їх медикаментозної, немедикаментозної і хірургічної корекції [Текст] / О. І. Мітченко [та ін.] // Серце і судини. - 2013. - № 2. - С. 98-105

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диетотерапия, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Мітченко, О.І.
Лаврик, А.С.
Романов, В.Ю.
Чулаєвська, І.В.
Шкрьоба, А.О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черній, В. І.
Перспективи малоінвазивних методів анестезіологічного посібника при лапароскопічних баріатричних втручаннях у пацієнтів з морбідним ожирінням за принципами прискореної реабілітації [Текст] / В. І. Черній, В. В. Євсєєва // Сімейна медицина. - 2017. - № 2. - С. 28-31 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Анотація: Наведено клінічні приклади успішної реалізації програми з прискореного ведення післяопераційного періоду пацієнтів з морбідним ожирінням після проведення лапароскопічної поздовжньої резекції шлунка (ЛПРШ) із застосуванням комбінованої анестезії на тлі внутрішньовенного уведення пропофолу, інгаляційної низькопоточної анестезії севофлюраном, проведення періопераційної мультимодальной аналгезії. Мета дослідження - оптимізувати методи загального знеболювання баріатричних хірургічних втручань у пацієнтів з морбідним ожирінням. У дослідженні взяли участь 26 пацієнтів з індексом маси тіла 36 - 45, яким було виконано ЛПРШ з використанням комбінованої інгаляційної низькопоточної анестезії севофлюраном і мультимодальної аналгезії. У всіх пацієнтів було реалізовано концепцію малоінвазивного інтраопераційного анестезіологічного моніторингу та програму прискореної післяопераційної реабілітації. Динаміка величин центральної гемодинаміки свідчить про високу гемодинамічну стабільність на всіх етапах операції з тенденцією до нормалізації початково підвищеного артеріального тиску. Показники адекватності оксигенації і вентиляції (SpO2 і EtCO2) відповідали нормальним значенням і не відрізнялися від рівня стрес-норми. У всіх пацієнтів відновлення спонтанного дихання відбувалося у середньому через 8 хв після закінчення операції. Екстубацію здійснювали на операційному столі через 8 - 2 хв (p = 0,05), проведення продовженої штучної вентиляції легенів не було потрібно. При цьому рівень післяопераційного болю на операційному столі ВАШ був мінімальним - 0 - 2 бали. У ранній післяопераційний період рівень болю за ВАШ у пацієнтів становив у середньому 3 +- 2 бали (p = 0,05), у наркотичних аналгетиках необхідності не виникало. Усі хворі були активізовані протягом першої доби після операції. Пацієнтів було виписано на 2,9 +- 0,25 добу після операції (p = 0,05). Заключення: інгаляційна низькопоточна анестезія севофлюраном із застосуванням мультимодальної попереджувальної аналгезії за лапороскопічної поздовжної резекції шлунка у пацієнтів з морбідним ожирінням не вимагає проведення продовженої штучної вентиляції легень і є гідною альтернативою комбінованій епідуральній анестезії. Відмова від інвазинвного моніторингу надає змогу здійснити ранню активізацію і реабілітацію пацієнтів, що значно скорочує термін перебування пацієнтів у стаціонарі
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черній, В. І.
Впровадження періопераційного анестезіологічного менеджменту у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричнмх втручань за принципами прискореної реабілітації [Текст] = Внедрение периоперационного анестезиологического менеджмента у пациентов с морбидным ожирением во время лапароскопических бариатрических вмешательств по принципу ускоренной реабилитации / В. І. Черній, В. В. Євсєєва // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 147-153. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета оцінити доцільність впровадження модифікованого протоколу ERAS для лапароскопічних баріатричних втручань, але який використовує базові і суттєві зміни ERAS - малоінвазивність та мультимодальність. Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне дослідження в одній установі у пацієнтів, які перенесли лапароскопічні баріатричні втручання з 2011 по 2018 р. Пацієнти були розділені на 2 групи: група ERAS (n1=44) та група стандартного ведення (n2=24). Первинні кінцеві точки ефективності - протягом перших 24 годин після операції відсутність необхідності в знеболенні наркотичними анальгетиками, відсутність необхідності перебування в ВАІТ, відсутність епізодів ПОНБ, мобілізація та початок ентерального прийому рідини. Вторинний результат – скорочення терміну перебування в стаціонарі. Результати. Протягом перших 24 годин після операції необхідність перебування в ВАІТ, частота епізодів ПОНБ були статистично нижчі в групі ERAS. Частота випадків знеболення наркотичними анальгетиками була майже в 2 рази вища в групі стандартного ведення (58,3 vs 30 %, p=0,05). В продовж першої післяопераційної доби всі пацієнти групи ERAS були мобілізовані та розпочато ентеральний прийом рідини. Середня тривалість госпіталізації була достовірно коротша в групі ERAS (4,4 ±0,15 vs 5,3 ±0,26, p0,01). Висновки. Впровадження модифікованого ERAS протоколу при лапароскопічних баріатричних втручаннях дозволив значно знизити опіоїдне навантаження та скоротити термін перебування в стаціонарі
Objective: to assess the feasibility of introducing a modified ERAS protocol for laparoscopic bariatric interventions, but which uses basic and significant changes to ERAS – low-invasiveness and multimodality. Materials and methods. We performed a single-institution retrospective analysis in patients who underwent laparoscopic bariatric interventions from 2011 to 2018. Patients were stratified into ERAS protocol group (n1=44) andstandard care group ( n2=24). Primary endpoints of efficacy – during the first 24 hours after surgery, the need for anesthetizing analgesics, the absence of need for staying in emergency department, the absence of episodes of PONV, mobilization and the onset of enteral fluid intake. The secondary result is a reduction in the length of stay in a hospital. Results.During the first 24 hours after surgery, the needof emergency department visits, the frequency of episodes of PONV were statistically lower in the ERAS group. The frequency of analgesia with narcotic analgesics was almost 2 times higher in the standard care group (58.3 vs. 30%, p = 0.05). In the course of the first post-operative day, all patients in the ERAS group were mobilized. Median hospital stay was significantly shorter in the ERAS group compared to the standard care group(4.4 ± 0.15 vs. 5.3 ± 0.26, p 0.01). Conclusion.The introduction of the modified ERAS protocol during laparoscopic bariatric interventions has significantly reduced the opioid load and shortened the duration of stay in the hospita
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черній, В. І.
Вплив карбоксиперитонеуму на серцевий індекс у пацієнтів з морбідним ожирінням та супутньою серцево-судинною патологією під час лапароскопічних баріатричних втручань [Текст] = Impact of carboxyperitoneum on cardiac index in patients with morbid obesity and concurrent cardio-vascular pathology during laparoscopic bariatric interventions / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 9-12. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, осложнения)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Мета. Дослідити вплив карбоксиперитонеуму на показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням (МО) та супутньою серцево-судинною патологією (ССП) під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали і методи. В дослідження включено 45 хворих з МО та індексом маси тіла 37 - 58 кг/м2, віком від 18 до 61 року, яким були виконані лапароскопічні баріатричні втручання. Супутня ССП виявлена у 100% пацієнтів. Всім пацієнтам під час операції проведена комбінована інгаляційна низькопотокова анестезія севофлюраном у поєднанні з періопераційною мультимодальною аналгезією. Аналізували показники центральної гемодинаміки, отримані математичним шляхом. Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета аналізу статистичних даних MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Бельгія). Результати. Проведеним кореляційним аналізом встановлено, що зміна абсолютного значення показника серцевого індексу (СІ) корелює із внутрішньочеревним тиском (ВЧТ) в умовах карбоксиперитонеуму. Виявлено сильний позитивний лінійний зв’язок (r=0,83; p 0,001) величини Δ СІ та ВЧТ. Критичне значення ВЧТ за умови карбоксиперитонеуму становить 15 мм рт. ст.: чутливість - 93,1% (95% вірогідний інтервал – ВІ 77,2% – 99,2%), специфічність – 100% (95% ВІ 79,4% – 100%), прогностичність позитивного результату - 100% (95% ВІ 93,2% – 100%), прогностичність негативного результату - 88,9% (95% ВІ 67,7% – 96,8%). Висновки. Тривалий карбоксиперитонеум за тиску 15 мм рт. ст. не призводить до значних гемодинамічних змін у хворих з МО та супутньою ССП і є для них оптимальним
Objective. To investigate the impact of carboxyperitoneum on indices of central hemodynamics in patients, suffering morbid obesity (МО) and concurrent cardio-vascular pathology (СVP) during laparoscopic bariatric interventions. Маterials and methods. In the investigation 45 patients, having МО and the body mass index 37 - 58 kg/м2, ageing from 18 tо 61 yrs old, were included, in whom laparoscopic bariatric interventions were performed. Concurrent СVP was revealed in 100% of the patients. In all the patients intraoperatively a combined inhalation low-streaming anesthesia with sevofluran in combination with perioperative multimodal anesthesia was conducted. Indices of central hemodynamics were оbtained mathematically. Statistical elaboration of the investigation result was done with the help of the pool analysis of statistical data MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Belgium). Results. Using correlation analysis there was established, that a change of absolute value of the cardiac index (СІ) correlates with intraabdominal pressure (IAP) in setting of carboxyperitoneum. Strong positive linear link was revealed (r=0.83; p 0.001) between values Δ СІ and IAP. Critical value of IAP in environment of carboxyperitoneum constitutes 15 mm Hg: sensitivity – 93.1% (95% CI – ВІ 77.2% – 99.2%), specificity – 100% (95% ВІ 79.4% – 100%), prognostication of positive result - 100% (95% ВІ 93.2% – 100%), prognostication of negative result – 88.9% (95% ВІ 67.7% – 96.8%). Conclusion. Durable carboxyperitoneum in pressure 15 mm Hg do not lead to significant hemodynamical changes in patients with МО and coexistent СVP and is optimal for them
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

ХІрурпчне лікування цукрового діабету 2-го типу, асоційованого з морбідним ожирінням [Текст] / І. М. Тодуров [та ін.] // Ліки України. - 2013. - № 4. - С. 62-64

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (хирургия)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Білянський, Л. С.
Перехрестенко, О. В.
Косюхно, С. В.
Калашніков, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фармакотерапия ожирения : Клиническое практическое руководство Эндокринологического общества США [Текст] / C. М. Apovian [и др.] // Репродуктивная эндокринология. - 2015. - № 3. - С. 59-63

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагноз, лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Apovian, C. М.
Aronne, L. J.
Bessesen, D. H.
McDonnell, M. E.
Murad, M. H.
Pagotto, U.
Ryan, D. H.
Still, C. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фактор внутрішньочеревного тиску у хворих на морбідне ожиріння [Текст] / І. М. Тодуров [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2013. - № 5. - С. 28-31

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Білянський, Л. С.
Перехрестенко, О. В.
Косюхно, С. В.
Калашніков, О. О.
Плегуца, О. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Фадєєнко, Г. Д.
Коротколанцюгові жирні кислоти: роль у порушеннях метаболізму [Text] = Short-chain fatty acids: role in metabolic disorders / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - P55-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ ЛЕТУЧИЕ -- FATTY ACIDS, VOLATILE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
АЦЕТАТЫ -- ACETATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
БУТИРАТЫ -- BUTYRATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
Анотація: Наведено дані досліджень щодо ролі коротколанцюгових жирних кислот у патогенезі механізму розвитку метаболічних порушень. Представлено коротку характеристику основних коротколанцюгових жирних кислот — ацетату, бутирату і пропіонату та зв’язок між їхнім виробленням та бактеріальними штамами кишкового мікробіому. Висвітлено дані щодо зміни вмісту ацетату, бутирату і пропіонату у фекаліях та крові залежно від маси тіла у тварин і людей. Детально викладено механізм використання зазначеними жирними кислотами таких сигнальних шляхів, як взаємодія з рецепторами жирних кислот FFA2 і FFA3, інгібування гістонових деацетилаз, для впливу на різні метаболічні процеси та енергетичний обмін. Описано їхню дію на глюкагоноподібний пептид‑1 (GLP‑1) і пептид YY унаслідок взаємодії з ентероендокринними L‑клітинами кишечника, що впливає на апетит і, відповідно, на споживання їжі. Також висвітлено вплив основних коротколанцюгових жирних кислот на кишкову проникність, що має важливе значення для збільшення проникнення ліпополісахариду грамнегативних бактерій з кишечника в кровообіг. Зазначено важливу роль коротколанцюгових жирних кислот у розвитку запальних процесів, наприклад, у запаленні низької градації, характерному для метаболічноасоційованих захворювань. Наведено дані досліджень щодо ролі ацетату, бутирату і пропіонату при неалкогольній жировій хворобі печінки, цукровому діабеті 2 типу, артеріальній гіпертензії, атеросклерозі та ендотеліальної дисфункції. Представлено результати досліджень як на тваринах, так і на людях, із безпосереднім уведення ацетату, бутирату і пропіонату. Описано чинники, які сприяють посиленню їхнього вироблення для впливу на метаболічні та запальні процеси
The article presents research data on the role of short‑chain fatty acids in the pathogenetic mechanisms of the development of metabolic disorders. The brief description of the main short‑chain fatty acids — acetate, butyrate and propionate and the connection of their production with bacterial strains of the intestinal microbiome is given. The data on changes in the level of acetate, butyrate and propionate in feces and blood depending on body weight in animals and humans are presented. The mechanism of using by these fatty acids of such signaling pathways as interaction with receptors of fatty acids 2 and 3, inhibition of histone deacetylases to influence various metabolic processes and energy metabolism is described in detail. Their interaction on GLP‑1 and YY peptide as a result of interaction with enteroendocrine L‑cells of the intestine is described separately, which has an effect on appetite and, accordingly, food intake. The effect of basic short‑chain fatty acids on intestinal permeability is also described, which is important for the increased penetration of lipopolysaccharides of gram‑negative bacteria from the intestine into the bloodstream. The most important role of short‑chain fatty acids in the development of inflammatory processes, including low grade inflammation characteristic of metabolically associated diseases is indicated. The data of studies describing the study of the role of acetate, butyrate and propionate in non‑alcoholic fatty liver disease, type 2 diabetes mellitus, arterial hypertension, atherosclerosis and endothelial dysfunction are presented. The results of studies both in animals and in humans on the use of direct administration of acetate, butyrate and propionate and factors that enhance their production to influence metabolic and inflammatory processes are also described
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Ускоренное ведение послеоперационного периода у пациента с морбидным ожирением после десятичасовой анестезии [Текст] / В. В. Лихванцев [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2014. - № 3. - С. 77-80

Рубрики: Десфлуран

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Дод.точки доступу:
Лихванцев, В. В.
Миронсико, A. B.
Габитов, М. В.
Скрипкин, Ю. В.
Исаев, О. В.
Данилов, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Тривале використання беміпарину для тромбопрофілактики під час баріатричних хірургічних втручань: результати вимірювань активності антифактора Ха / V. Munoz-Atienza [et al.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 7. - С. 17-25. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Бемипарин

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (кровь, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ФАКТОР XA -- FACTOR XA
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Munoz-Atienza, V.
Gil-Rendo, A.
Amo-Salas, M.
Nunez-Guerrero, P.
Martin-Fernandez, J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Тивончук, О. С.
Порівняльний аналіз впливу шунтування шлунку за Ру та лапароскопічного міні-шунтування шлунку на перебіг цукрового діабету 2 тип [Текст] / О. С. Тивончук, А. В. Варга, В. В. Москаленко // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 166-168. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология, этиология)
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (методы, тенденции)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (тенденции)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Проведено дослідження та порівняльний аналіз впливу шунтування шлунку за Ру з «класичного» лапаротомного доступу та лапароскопічного міні-шунтування шлунку на перебіг цукрового діабету 2 типу. Отримані результати антропометричних вимірювань та таких лабораторних показників, як рівень глюкози крові та глікозильованого гемоглобіну показали високу ефективність баріатричного та метаболічного ефектів застосованих баріатричних процедур з перевагою лапароскопічного міні-шунтування шлунку в зниженні надлишкової маси тіла та компенсації ЦД 2 типу
Дод.точки доступу:
Варга, А. В.
Москаленко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Тивончук, О. С.
Вплив довжини біліопанкреатичної петлі при міні-шунтуванні шлунка на компенсацію супутніх метаболічних порушень та нутритивну недостатність [Текст] = Effect of biliopancreatic loop length mini gastric bypass on metabolic disorders resolution and nutritional deficiency / О. С. Тивончук, В. В. Москаленко, Р. І. Виноградов // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 434-438. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (метаболизм, хирургия)
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION (методы)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (метаболизм, хирургия)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование, методы)
БЕЛКОВО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПИЩЕВАЯ -- PROTEIN DEFICIENCY (диетотерапия, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Нещодавно Міжнародною федерацією хірургії ожиріння (IFSO) було визнано міні-шунтування шлунка однією з головних баріатричних/метаболічних операції. Однак, питання щодо нутритивної недостатності після міні-шунтування, яка призводить до повторних оперативних втручань з приводу дефіцитних станів, залишається дискусійним. Намагання встановити баланс між втратою надлишку маси тіла, компенсацією супутніх метаболічних порушень та нутритивною недостатністю актуалізують питання “ідеальної” довжини біліопанкреатичної петлі. Тому метою роботи було порівняння баріатричного та метаболічного ефектів міні-шунтування шлунка залежно від довжини біліопанкреатичної петлі. У дослідження включені 42 хворих (24 жінки (57,1%) та 18 чоловіків (42,9%)), віком від 24 до 65 років, з індексом маси тіла (ІМТ) 40 кг/м2 та більше, яким виконано міні-шунтування шлунка з мініінвазивного доступу. Операція полягала в формуванні довгого шлункового резервуару вздовж малої кривизни шлунка з накладенням напівручного анастомозу з петлею тонкої кишки 200–250 см від зв’язки Трейца. Довжину біліопанкреатичної петлі підбирали згідно індексу маси тіла (200 см — 45 кг/м2 (23 хворих), 250+ см — ˃45кг/м2 (15 хворих)) та характеру перебігу супутніх метаболічних порушень. Застосовували антропометричні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Визначали рівень HbA1c та рівень тригліцеридів. Результати оцінювали через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після операції. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми StatPlus 6 Profesional. У 3 (7,2%) хворих діагностовано післяопераційні ускладнення. Раннє ускладнення Twisted pouch (перекрут кукси шлунка), яке потребувало повторного хірургічного втручання, спостерігали в 1 (2,4%) хворого. Пізні ускладнення (пептична виразка гастроентероанастомозу і недостатня втрата маси тіла) виявили у 2 (4,8%) хворих. Середній відсоток втрати надлишку маси тіла в групі 200 см та 250+ см становив 70,1±0,8% і 71,8±0,6% (p0,05) відповідно; компенсацію цукрового діабету 2 типу діагностовано у 5 (83,3%) та 7 (87,5%) хворих відповідно; компенсацію дисліпідемії досягнуто у 3 (50%) і 5 (71,4%) пацієнтів відповідно; гіпокальціємію виявлено в 1 (12,5%) та 3 (27,3%) хворих відповідно; знижений рівень заліза крові діагностовано у 1 (12,5%) та у 2 (18,2%) пацієнтів відповідно. Отже, отримані результати свідчать про те, що при збільшенні довжини петлі збільшується метаболічний ефект, однак може збільшуватись ризик виникнення порушень електролітного обміну
Recently, the International Federation of Obesity Surgery (IFSO) has recognized gastric bypass surgery as one of the major bariatric / metabolic surgeries. However, the issue of nutritional deficiency after mini-shunting, which leads to repeated surgical interventions for deficient states, remains debatable. Efforts to balance the loss of excess body weight, compensation for concomitant metabolic disorders and nutritional insufficiency make the issue of the “ideal” length of the biopancreatic loop relevant. Therefore, the purpose of the study was to compare the bariatric and metabolic effects of mini-shunting of the stomach depending on the length of the biliary pancreatic loop. The study included 42 patients (24 women (57.1%) and 18 men (42.9%)), aged 24 to 65 years, with a body mass index (BMI) of 40 kg / m2 and above, with a mini-gastric bypass with minimally invasive access. The operation consisted of forming a long gastric reservoir along the small curvature of the stomach with the imposition of a semi-manual anastomosis with a loop of the small intestine 200–250 cm from the ligament of the Trinity. The length of the biopancreatic loop was selected according to the body mass index (200 cm — 45 kg / m2 (23 patients), 250+ cm — ˃45 kg / m2 (15 patients)) and the nature of the concomitant metabolic disorders. Anthropometric, laboratory and instrumental research methods were used. The level of HbA1c and the level of triglycerides were determined. The results were evaluated at 1, 3, 6, 9 and 12 months after surgery. Statistical processing of data was performed using StatPlus 6 Profesional. Postoperative complications were diagnosed in 3 (7.2%) patients. An early complication of Twisted pouch, which required repeated surgery, was observed in 1 (2.4%) patient. Late complications (peptic ulcer of gastroenteroanastomosis and insufficient weight loss) were found in 2 (4.8%) patients. The average percentage of excess body weight loss in the 200 cm and 250 cm group was 70.1 ± 0.8% and 71.8 ± 0.6% (p0.05), respectively; type 2 diabetes mellitus was diagnosed in 5 (83.3%) and 7 (87.5%) patients, respectively; dyslipidemia compensation was achieved in 3 (50%) and 5 (71.4%) patients, respectively; hypocalcaemia was detected in 1 (12.5%) and 3 (27.3%) patients, respectively; decreased levels of iron were diagnosed in 1 (12.5%) and 2 (18.2%) patients, respectively. Thus, the results obtained indicate that as the length of the loop increases, the metabolic effect increases, but the risk of electrolyte exchange disorders may increase
Дод.точки доступу:
Москаленко, В. В.
Виноградов, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Теплицкий, С.
Сравнительная оценка результатов бариатрических операций у больных с ожирением [Текст] / С. Теплицкий, Н. Герич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 3. - С. 63-67

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
ОЖИРЕНИЯ ЛЕЧЕНИЯ МЕТОДЫ -- BARIATRICS (методы)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ГАСТРОПЛАСТИКА -- GASTROPLASTY (методы)
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Дод.точки доступу:
Герич, Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сухонос, Р. Е.
Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии / Р. Е. Сухонос // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 122-127. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (вредные воздействия, противопоказания)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтами
Актуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.
Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Стан коморбідної патології у хворих на морбідне ожиріння [Текст] = The state of comorbid Pathology in patients with morbid obesity / І. М. Тодуров [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2018. - N 2. - С. 14-18

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Характерною особливістю хворих на морбідне ожиріння є висока частота, системність та, в більшості випадків, мультифокальність органних уражень, що вимагає системної реалізації мультидисциплінарного підходу для покращення результатів лікування означеної категорії пацієнтів
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Перехрестенко, О. В.
Калашніков, О. О.
Косюхно, С. В.
Якимець, В. М.
Плегуца, О. І.
Потапов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Сравнительные результаты хирургического лечения больных с морбидным ожирением [Текст] / В. А. Юдин [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2014. - № 11. - С. 41-44

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагноз, осложнения, патофизиология, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Юдин, В. А.
Сажин, В. П.
Мельников, А. А.
Осипов, В. В.
Усачев, М. А.
Иванов, В. В.
Мельникова, И. А.

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)