Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ожирение патологическое<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 117
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в пацієнтів із морбідним ожирінням / А. С. Лаврик [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 23-29

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, метаболизм, патофизиология, хирургия, этиология)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (патология)
Анотація: Мета роботи – вивчити частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в пацієнтів із морбідним ожирінням на основі ендоскопічної, рентгенологічної картини і функції нижнього стравохідного сфінктера (НСС).Матеріали та методи. У дослідження залучили 98 пацієнтів з ожирінням, які мали середній індекс маси тіла (ІМТ) 55,6 ± 10,3 кг/м2: 30 (34,48 %) чоловіків, 68 (65,52 %) жінок. Вік хворих – від 18 до 64 років, середній – 42,3 ± 8,5 року. Всім пацієнтам для оцінювання стану та функції нижнього стравохідного сфінктера здійснили фіброезофагогастродуоденоскопію, езо-фагоманометрію, стравохідний добовий рН-моніторинг, рентгенологічне дослідження, виконали баріатричне оперативне втручання. У всіх хворих оцінювали наявність і ступінь вираженості патологічного гастроезофагеального рефлюксу за даними стравохідного рН-моніторингу на підставі індексу DeMeester. Також за даними езофагоманометрії та стравохідного добового рН-моніторингу оцінювали функцію нижнього стравохідного сфінктера, обраховували кількість рефлюксів і тривалість найдовшого рефлюксу. Статистично результати опрацювали за допомогою пакета програмного забезпечення StatPlus 2007.Результати. Вивчили частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в 98 пацієнтів з ожирінням. Середній ІМТ хворих становив 55,6 ± 10,3 кг/м2, максимальний – 72 кг/м2. У 37 (37,76 %) пацієнтів діагностували гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), у 8 (8,16 %) із них – на тлі грижі стравохідного отвору діафрагми. У структурі ГЕРХ переважала ерозивна форма – 24 (24,48 %) випадки. У 32 (32,65 %) пацієнтів патологічний рефлюкс діагностували вдень, особливо після їди. Висновки. Результати дослідження свідчать: у 37,76 % пацієнтів з ожирінням діагностують ГЕРХ, що зумовлена морфологічним станом і функцією стравохідно-шлункового переходу; переважають ерозивні форми хвороби. Стан стравохідно-шлункового переходу в пацієнтів з ожирінням необхідно враховувати, обираючи оптимальну баріатричну чи метаболічну операцію.
Дод.точки доступу:
Лаврик, А. С.
Кучерук, В. В.
Дмитренко, О. П.
Терешкевич, І. С.
Литвинчук, Г. М.
Раздобудько, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клименко, А. В.
Оцінка якості життя пацієнтів із морбідним ожирінням після операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки [Текст] = Quality of life assessment in patients with morbid obesity after single anastomosis gastric bypass operation in the modification of the clinic / А. В. Клименко, В. М. Клименко, М. В. Ніколаєв // Шпитальна хірургія. - 2021. - № 1. - С. 23-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (реабилитация, тенденции)
Анотація: При порівняльній оцінці результатів якості життя обох типів операцій встановлено відсутність суттєвих відмінностей через 12 місяців після операції та виявлено кореляцію між зниженням індексу маси тіла та покращенням показників якості життя. Встановлено, що якість життя хворих із морбідним ожирінням обох груп достовірно не відрізняється. Порівнювальні показники достовірно не відрізняються за загальною сумою балів опитування та в окремих блоках питань. Доведена залежність між зниженням маси тіла та покращенням якості життя, покращується фізична активність при стійкому зниженні індексу маси тіла, покращується соціальне життя пацієнтів. Якість життя пацієнтів основної групи порівняна з якістю життя пацієнтів після класичного шунтування за Roux-en-Y
In a comparative assessment of the quality of life results of both types of operations, it was noticed that there were no significant differences 12 months after the operation, and a correlation was found between a decrease in body mass index and an improvement in quality of life indicators. It was found that the quality of life of patients with morbid obesity did not differ significantly in both groups. Comparative indicators do not significantly differ in the total score of the survey and in individual blocks of questions. It was proven, that there is a direct relationship between a decrease in body weight and an improvement in the quality of life; steady decrease in body mass index improves physical activity and the social life of patients. The quality of life of patients in the main group is comparable to the quality of life of patients after classic Roux-en-Y bypass surgery
Дод.точки доступу:
Клименко, В. М.
Ніколаєв, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Piatnochka, V. I.
Use of NeuroXL Classofier to predict postoperative complications in patients with primary and postoperative complications in patients with primary and postoperative ventral hernia in morbid obesity [Text] / V. I. Piatnochka, I. I. Dovha // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - P16-21

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета роботи: на основі використання програми багатопараметричної нейромережевої кластеризації проаналізувати результати обстеження та хірургічного лікування пацієнтів на первинну та післяопераційну вентральну грижу за умов морбідного ожиріння для виділення групи пацієнтів із високим ступенем ризику виникнення ускладнень в післяопераційному періоді. Аналіз кластерних портретів при проведенні нейромережевої кластеризації на основі клініко-анамнестичних даних та типів проведених операційних втручань виявив, що при прогнозуванні ризику ускладнень у післяопераційному періоді на основі поєднаних змін найсуттєвіше значення мають поєднання статі, ожиріння ІІ-ІІІ та дихальної недостатності при виконанні власнетканинної герніопластики та Onlay у пацієнтів. Треба також зазначити, що виявлена законо-мірність насамперед стосується розвитку таких ускладнень, як гостре порушення мозкового кровообігу, серома і крайовий некроз післяопераційної рани. Найнижчий показник ускладнень спостерігали в пацієнтів з ожирінням при виконанні лапароскопічної герніопластики та еMILOS (mini/less open sublay).
Цель работы : на основе использования программы многопараметрической нейросетевой кластеризации проанализировать результаты обследования и хирургического лечения пациентов на первичную и послеоперационную вентральную грыжу при условиях морбидного ожирения для выделения группы пациентов с высокой степенью риска возникновения осложнений в послеоперационном периоде. Анализ кластерных портретов при проведении нейросетевой кластеризации на основе клинико-анамнестических данных и типов проведенных операционных вмешательств выявил, что при прогнозировании риска осложнений в послеоперационном периоде на основе соединенных изменений самое существенное значение имеют сочетания пола, ожирения ІІ-ІІІ и дыхательной недостаточности при выполнении собственнотканевой герниопластики и Onlay у пациентов. Надо также отметить, что выявленная закономерность в первую очередь касается развития таких осложнений, как острое нарушение мозгового кровообращения, серома и краевой некроз послеоперационной раны. Самый низкий показатель осложнений наблюдали у пациентов с ожирением при выполнении лапароскопической герниопластики и еMILOS (mini/less open sublay).
Дод.точки доступу:
Dovha, I. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Assessment of factors influencing consultations after bariatric surgery [Text] / M. Barradas-Lagunes [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - P27-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (использование)
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- REFERRAL AND CONSULTATION (использование)
Анотація: Bariatric surgery programs are recognized as the best alternative for patients with severe obesity. Many studies conclude that bariatric surgery programs that include these pre- and postoperative consultations (PPC) by the multidisciplinary team have better overall outcome. The purpose of the present study was to evaluate factors that affect PPC during a bariatric surgery program in Mexico and assess the possible impact on the patients’ post-operative course. Materials and methods. In accordance with the the International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders guidelines, all patients included were between 18 and 65 age when bariatric surgery was performed. Preoperative assessment of patient eligibility for bariatric surgery included consultation with the main surgeon, a dietician, an internist, and a psychologist. If non-eligible cases were detected, these issues were addressed and fully treated before surgery was considered. Results. A total of 110 patients were included in this study. Eighty-one (74 %) patients were women and 29 (26 %) were men. We observed that women had significantly more consultation attendance than men (54.3 % versus 24.1 %, p = 0.005). Patients with higher initial BMI had significantly more consultation attendance than those with lower BMI (42.9 kg/m2 versus 38.6 kg/m2, p = 0.007). When consultation attendance was evaluated according to occupation, teaching workers had significantly (p = 0.003) more consultation attendance (71.4 %) while the students group had less consultation attendance (0). Patients who had higher percentage of excess of weight loss (EWL) had significantly more general, medical, nutritional and psychological consultation attendance than those with lower percentage of EWL (p = 0.04, p = 0.032, p = 0.039 and p 0.001). Conclusions. Consultation attendance with the multidisciplinary team is associated with better outcomes after bariatric surgery. “Nonattending” patients are at least partly responsible for any suboptimal results observed. Although this is certainly a factor for some patients, many other non-dependent reasons, such as cultural, social, economic or motivational reasons can also affect the loss of consultations in other patients
Програми баріатричної хірургії визнані найкращою альтернативою для пацієнтів із морбідним ожирінням. У багатьох дослідженнях дійшли висновку, що програми баріатричної хірургії, які містять до- та післяопераційні консультації спеціалістів багатопрофільної команди, мають кращі загальні результати. Метою даного дослідження була оцінка факторів, що впливають на до- та післяопераційні консультації спеціалістів під час програми баріатричної хірургії в Мексиці, та оцінка їх можливого впливу на післяопераційний курс реабілітації пацієнтів. Матеріали та методи. Відповідно до настанови Міжнародної федерації хірургічного лікування ожиріння і метаболічних розладів (IFSO), усі пацієнти на час проведення баріатричної операції мали вік від 18 до 65 років. Передопераційна оцінка показань пацієнтів до баріатричної хірургії містила консультації з оперуючим хірургом, дієтологом, терапевтом та психологом. За умов виявлення протипоказань чи наявності супутніх захворювань дані питання розглядалися до прийняття рішення про проведення операції. Результати. Усього в дослідження були включені 110 пацієнтів. З цього числа жінки становили 81 особу (74 %) і 29 (26 %) — чоловіки. Установлено, що жінки отримували консультації спеціалістів вірогідно частіше, ніж чоловіки (54,3 проти 24,1 %, p = 0,005). Пацієнти з вищим початковим індексом маси тіла відвідували спеціалістів вірогідно частіше, ніж пацієнти з нижчим індексом маси тіла (42,9 проти 38,6 кг/м2, р = 0,007). При оцінці частоти консультацій за професією хворих педагогічні працівники вірогідно частіше (p = 0,003) відвідували спеціалістів багатопрофільної команди (71,4 %), тоді як студенти рідше відвідували суміжних спеціалістів. Пацієнти, які мали більший відсоток перевищення маси (EWL), вірогідно частіше відвідували спеціалістів із питань харчування, способу життя та психологічних аспектів, ніж пацієнти з меншим відсотком EWL (p 0,001). Висновки. Проведення консультацій спеціалістами багатопрофільної команди асоціюється з кращими результатами після баріатричної операції. У пацієнтів, яким такий огляд не проводився, частіше спостерігаються неоптимальні результати. При проведенні таких консультацій слід також зважати на культурні, соціальні, економічні та мотиваційні причини з боку пацієнтів.
Дод.точки доступу:
Barradas-Lagunes, M.
Bravo-De Avila, Paola
Colorado-Subizar, Raquel
De Uriarte-Llorente, Maripi
Gamboa-Huerta, Rosario
Romero, Rey Jesus

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фадєєнко, Г. Д.
Коротколанцюгові жирні кислоти: роль у порушеннях метаболізму [Text] = Short-chain fatty acids: role in metabolic disorders / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - P55-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ ЛЕТУЧИЕ -- FATTY ACIDS, VOLATILE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология)
АЦЕТАТЫ -- ACETATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
БУТИРАТЫ -- BUTYRATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (диагностическое применение, метаболизм, терапевтическое применение)
Анотація: Наведено дані досліджень щодо ролі коротколанцюгових жирних кислот у патогенезі механізму розвитку метаболічних порушень. Представлено коротку характеристику основних коротколанцюгових жирних кислот — ацетату, бутирату і пропіонату та зв’язок між їхнім виробленням та бактеріальними штамами кишкового мікробіому. Висвітлено дані щодо зміни вмісту ацетату, бутирату і пропіонату у фекаліях та крові залежно від маси тіла у тварин і людей. Детально викладено механізм використання зазначеними жирними кислотами таких сигнальних шляхів, як взаємодія з рецепторами жирних кислот FFA2 і FFA3, інгібування гістонових деацетилаз, для впливу на різні метаболічні процеси та енергетичний обмін. Описано їхню дію на глюкагоноподібний пептид‑1 (GLP‑1) і пептид YY унаслідок взаємодії з ентероендокринними L‑клітинами кишечника, що впливає на апетит і, відповідно, на споживання їжі. Також висвітлено вплив основних коротколанцюгових жирних кислот на кишкову проникність, що має важливе значення для збільшення проникнення ліпополісахариду грамнегативних бактерій з кишечника в кровообіг. Зазначено важливу роль коротколанцюгових жирних кислот у розвитку запальних процесів, наприклад, у запаленні низької градації, характерному для метаболічноасоційованих захворювань. Наведено дані досліджень щодо ролі ацетату, бутирату і пропіонату при неалкогольній жировій хворобі печінки, цукровому діабеті 2 типу, артеріальній гіпертензії, атеросклерозі та ендотеліальної дисфункції. Представлено результати досліджень як на тваринах, так і на людях, із безпосереднім уведення ацетату, бутирату і пропіонату. Описано чинники, які сприяють посиленню їхнього вироблення для впливу на метаболічні та запальні процеси
The article presents research data on the role of short‑chain fatty acids in the pathogenetic mechanisms of the development of metabolic disorders. The brief description of the main short‑chain fatty acids — acetate, butyrate and propionate and the connection of their production with bacterial strains of the intestinal microbiome is given. The data on changes in the level of acetate, butyrate and propionate in feces and blood depending on body weight in animals and humans are presented. The mechanism of using by these fatty acids of such signaling pathways as interaction with receptors of fatty acids 2 and 3, inhibition of histone deacetylases to influence various metabolic processes and energy metabolism is described in detail. Their interaction on GLP‑1 and YY peptide as a result of interaction with enteroendocrine L‑cells of the intestine is described separately, which has an effect on appetite and, accordingly, food intake. The effect of basic short‑chain fatty acids on intestinal permeability is also described, which is important for the increased penetration of lipopolysaccharides of gram‑negative bacteria from the intestine into the bloodstream. The most important role of short‑chain fatty acids in the development of inflammatory processes, including low grade inflammation characteristic of metabolically associated diseases is indicated. The data of studies describing the study of the role of acetate, butyrate and propionate in non‑alcoholic fatty liver disease, type 2 diabetes mellitus, arterial hypertension, atherosclerosis and endothelial dysfunction are presented. The results of studies both in animals and in humans on the use of direct administration of acetate, butyrate and propionate and factors that enhance their production to influence metabolic and inflammatory processes are also described
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воротинцев, С. І.
Періопераційна аналгезія у пацієнтів з ожирінням / С. І. Воротинцев // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 21-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, патофизиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование, классификация)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Ожиріння та, зокрема, морбідне ожиріння (МО) набувають дедалі більшого поширення в усьому світі. МО пов’язане із зміненою фізіологією організму та збільшенням супутніх захворювань, що може зробити особливо тяжким управління періопераційним болем у таких пацієнтів. З урахуванням більшої частоти респіраторних розладів традиційне опіоїд-орієнтоване лікування болю у пацієнтів з МО може призвести до вентиляційних порушень та збільшення захворюваності та/або смертності. Мультимодальні стратегії знеболювання, засновані на поетапному, відповідно до ступеня тяжкості болю, опіоїд-зберігаючому підході, можуть покращити безпеку пацієнтів та результати лікування. Подальший прогрес у розумінні механізмів утворення гострого болю змушує лікарів активно виявляти та лікувати як ноцицептивні, так і проноцицептивні його компоненти (гіпералгезію тощо). Такі протоколи мультимодальної аналгезії слід стандартизувати та впроваджувати в періопераційну допомогу пацієнтам з МО. На додаток до стандартизації лікування післяопераційного болю, незалежно від застосованого режиму анестезії та аналгезії, деяким пацієнтам з МО необхідний розширений респіраторний моніторинг для запобігання можливим побічним явищам з боку дихальних шляхів. У цьому огляді коротко описані фізіологічні зміни при ожирінні, патофізіологія болю та засноване на доказах клінічне оновлення щодо лікування болю при МО. Також обговорюється роль опіоїд-зберігаючих фармакологічних ад’ювантів, висвітлюються майбутні напрями досліджень в галузі управління періопераційним болем у пацієнтів з МО
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Євсєєва, В. В.
Особливості серцево-легеневої реанімації у хворих з морбідним ожирінням [Текст] / В. В. Євсєєва, Ю. Б. Лісун, Ю. М. Зуб // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 4. - С. 19-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
Анотація: Серцево-легенева реанімація пацієнта з ожирінням може представляти проблему навіть для найдосвідченішого лікаря. Зміни в анатомії, метаболізмі, серцево-легеневому резерві, вентиляції, кровообігу та фармакокінетиці ліків потребують особливого розгляду. Ця стаття присвячена найважливішим компонентам реанімації пацієнта з ожирінням, а саме особливостям проведення непрямого масажу серця, дефібриляції, забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів та вентиляції, фармакокінетики вазоактивних речовин. Матеріали та методи. Пошук в електронних базах даних Scopus та PubMed здійснювався за допомогою ключових слів
Ожиріння викликає важливі анатомічні та фізіологічні зміни, які впливають на реанімаційні заходи. Медичним працівникам слід враховувати особливості проведення серцево-легеневої реанімації у хворих з морбідним ожирінням для підвищення ефективності реанімаційних заходів у даної групи пацієнтів
Дод.точки доступу:
Лісун, Ю. Б.
Зуб, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ніколаєв, М. В.
Біліарний рефлюкс після лапароскопічного модифікованого антирефлюксного моноанастомозного шунтування шлунка [Текст] / М. В. Ніколаєв // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - С. 311-320

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (использование, методы)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи – визначення біліарного рефлюксу в пацієнтів із морбідним ожирінням після операції моноанастомозного шунтування шлунка в модифікації клініки та за класичною методикою Roux-en-Y, розроблення діагностичних критеріїв жовчного рефлюксу. Матеріали та методи. Вивчили результати лікування 36 пацієнтів із морбідним ожирінням, яким здійснили шунтувальні операції. Хворих поділили на дві групи: 25 пацієнтам (основна група) виконали модифіковане у клініці лапароскопічне моноанастомозне шунтування шлунка; контрольна група включала 11 осіб після стандартної методики лапароскопічного шунтування шлунка за Roux-en-Y. У дослідження залучали чоловіків і жінок віком 18–60 років, які хворі на морбідне ожиріння з індексом маси тіла 40 кг/м2 і більше, а також 35 кг/м2 і більше за наявності коморбідних захворювань (цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, синдром сонного апное). В обох групах виконали рН-імпедансометрію в післяопераційному періоді. Статистично результати опрацювали за допомогою програмного пакета Statistica 13.0, використали параметричні та непараметричні методи статистики. Результати. Клінічні прояви ентерогастрального біліарного рефлюксу виявили в обох групах, на клінічні прояви відповідних симптомів скаржилися пацієнти також обох груп. Аналіз показників добової рН-метрії у групах дослідження показав, що у стравоході час із рН 4 в основній групі становив 2,83 (1,55; 3,95) %, у контрольній – 3,00 (2,30; 3,50) %; час із рН 4,0–6,9 (фізіологічний для стравоходу) – 92,40 (90,65; 94,20) % та 94,10 (89,80; 95,50) % відповідно; час із рН 7 (слаболужний) – 4,80 (3,45; 5,85) % і 2,90 (1,20; 7,20) % відповідно. Статистично значущу різницю за цими показниками не встановили (p 0,05). Висновки. Моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки має такі самі позитивні властивості, як і методика Roux-en-Y, дає змогу запобігти ризикам, що пов’язані з можливим патологічним рефлюксом жовчі у стравохід. Пацієнти, яким виконали операцію моноанастомозного шунтування, потребують ретельного обстеження з виконанням фіброгастроскопії в комбінації з рН імпедансометрією щонайменше один раз на рік для визначення біліарного рефлюксу та морфологічних змін у просвіті стравоходу та культі шлунка. Рівень якості життя хворих після операції основної та контрольної груп вірогідно не відрізнявся, що підтверджує результат анкетування за опитувальником GERD-Q. Це вказує на ефективність і безпечність модифікованого у клініці лапароскопічного моноанастомозного шунтування шлунка.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості способу життя та сімейного анамнезу в жінок із тяжкою формою морбідного ожиріння [Текст] = Рeculiarities of lifestyle and family anamnesis of women with severe morbid obesity / М. І. Гламазда [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 62-68

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність у пацієнток МС і ожиріння як основної його складової зменшує відчуття задоволеності собою, можливості самореалізації та спотворює психоемоційний статус. Крім того, пацієнтки з МО частіше відмічають низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням у харчуванні простих вуглеводів та вживанням більше двох порцій алкоголю, а також активне куріння. Аналіз анамнестичних даних щодо факторів ризику розвитку МО в обстежених жінок показав спадкову схильність до ожиріння. Вивчення клініко-соціальних особливостей жінок із МО показало набагато більшу насиченість їх існування стресогенними факторами, умовами життя, що потребують постійного напруження механізмів психічної та фізичної адаптації
The results of our study indicate that the presence of obesity in patients with MS and obesity, as its main component, reduces the feeling of self-satisfaction, self-realization and, accordingly, distorts the psycho-emotional status. Also, patients with MO often note a low level of physical activity in combination with a predominance of simple carbohydrates in the diet and the use of more than two servings of alcohol, as well as active smoking. Analysis of anamnestic data on risk factors for the development of MO in the examined women showed a hereditary tendency to obesity. The study of women with MO’s clinical and social characteristics showed a much greater saturation of their existence with stress factors and living conditions that require constant tension of the mechanisms of mental and physical adaptation
Дод.точки доступу:
Гламазда, М. І.
Регеда, С. І.
Шакало, І. М.
Кваша, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вороненко, О. C.
Особливості перебігу хронічної серцевої недостатності у хворих на цукровий діабет 2-го типу після імплантації постійного електрокардіостимулятора залежно від маси тіла [Текст] / О. C. Вороненко, М. С. Бринза // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2020. - N 4. - С. 35-41

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (терапия)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (патология)
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL
ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL (использование)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проаналізовано перебіг хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, які перенесли імплантацію електрокардіостимулятора (ЕКС), залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Проведено ретроспективний аналіз даних ехокардіо- графії 203 хворих на ХСН, яким імплантовано ЕКС, серед яких 102 мали супутній ЦД 2-го типу (основна група) та 101 учасник не страждав на це метаболічне захворювання (контрольна група). Імплантацію ЕКС вважали вдалою за умови підвищення кінцево- діастолічного об’єму лівого шлуночка (КДО ЛШ) на 15 % через 12 міс після операції. Хворих, що не досягай таргетного значення КДО ЛШ, уважали невідповідниками; аналізували фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). В основній групі не відповіли на імплантацію ЕКС 22 особи (21,57 %), у контрольній - 12 осіб (11,9 %). Серед невідповідників переважали особи з ожирінням I, II та III ступенів. У когорті осіб, що відповіли на встановлення ЕКС, переважали пацієнти з нормальним і підвищеним ІМТ; у них відбувалось вірогідне (р ‹ 0,001) збільшення середніх значень ФВ ЛШ. У хворих із нормальним ІМТ середній показник ФВ ЛШ збільшився з (52,0 ± 0,8) до (61,4 ± 0,8) %. Подібні зміни мали місце в пацієнтів із надлишковою масою тіла: ФВ ЛШ достовірно (р ‹ 0,05) збільшилась із (47,7 ± 1,4) до (55,1 ± 1,3) %. Хворим на ХСН із супутнім ЦД 2-го типу, що потребують ЕКС, притаманне зниження ФВ ЛШ, яка прогресивно зменшується зі збільшенням ІМТ. Найнижчі значення ФВ ЛШ властиві пацієнтам із ХСН, ЦД 2-го типу та морбідним ожирінням. Гарна відповідь на імплантацію ЕКС асоційована з нормальним і підвищеним ІМТ; недосягнення таргетного значення КДО ЛШ та недостатнє зростання ФВ ЛШ частіш за все реєструються за умов наявності супутнього ожиріння, особливо II та III ступенів.
Дод.точки доступу:
Бринза, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Rodionova, V. V.
Renal function and nutritional status in patients with arterial hypertension [Text] / V. V. Rodionova, O. O. Boiko // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - P66-72. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, метаболизм, моча, осложнения, патофизиология)
ПОЧЕЧНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- KIDNEY FUNCTION TESTS (использование)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, кровь, метаболизм, моча, патофизиология)
Анотація: Arterial hypertension is the main preventable cause of cardiovascular disease and all causes of death worldwide, and also ranks second among the most important causes of chronic kidney disease after diabetes. An important factor contributing to the increase in blood pressure is obesity. Being overweight raises blood pressure and accounts for 65-75% of the initial hypertension, which is the main cause of cardiovascular disease and kidney disease. The aim of the work was to study renal function in patients with arterial hypertension, depending on the nutritional status of patients. Materials and methods. A prospective study included 47 stable outpatients with stage II arterial hypertension (left ventricular hypertrophy) of the 1st to 3rd degree, (24 women and 23 men), the average age was 55.7 (8.9) years. The mean disease duration was 14 (3.2) years. The control group included 28 relatively healthy people without arterial hypertension (15 women and 9 men), the average age was 56.0 (6.6) years. All patients were evaluated for complaints, medical history, smoking status, physical examination with anthropometric indicators (height, weight, body mass index, waist circumference), heart rate and blood pressure
Дод.точки доступу:
Boiko, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Внутренний желудочный свищ как осложнение операции шунтирования желудка по Ру по поводу морбидного ожирения [Текст] / А. В. Фомин [и др.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 91-93. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (методы)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Сегодня бариатрическая хирургия является единственным эффективным методом лечения пациентов с морбидным ожирением. Современные бариатрические операции позволяют добиться стойкого адекватного снижения избыточной массы тела (МТ) и вернуть пациента к полноценной жизни. Большинство операций выполняется из лапароскопического доступа, что существенно снижает количество осложнений. Важной проблемой является повторное увеличение МТ после операции, причин которого может быть множество. По различным данным в течение 5 лет после выполнения бариатрической операции отмечается повторное увеличение МТ на 14% и более от ранее потерянной МТ. Шунтирование желудка но Ру (RYGB) - одна из наиболее распространенных бариатрических операций, многие хирурги считают ее «золотым стандартом» в хирургии ожирения. Однако ряд авторов указывает, что у 25 - 30% пациентов возможно повторное увеличение МТ через 2 - 5 лет после операции
Дод.точки доступу:
Фомин, А. В.
Лаврик, А. С.
Махатадзе, Д. Ш.
Бескровный, И. П.
Сергеева, А. С.
Майоренко, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Влияние терапии на показатели гемодинамики у больных с артериальной гипертензией и морбидным ожирением после бариатрического лечения [Текст] / Т. В. Колесник [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 5-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Изучена динамика изменений показателей периферической и центральной гемодинамики у пациентов с артериальной гипертензией и морбидным ожирением под действием длительной антигипертензивной терапии в зависимости от проведения бариатрического хирургического лечения. Определены особенности влияния хирургического лечения ожирения на течение артериальной гипертензии и уровень периферического и центрального артериального давления
The dynamics of changes in peripheral and central hemodynamic indices in the patients with arterial hypertension and morbid obesity under the influence of prolonged antihypertensive therapy, depending on the performed bariatric surgery was investigated. The peculiarities of the influence of surgical treatment of obesity on the course of arterial hypertension and level of peripheral and central blood pressure have been determined
Дод.точки доступу:
Колесник, Т. В.
Березницкий, Я. С.
Дука, Р. В.
Надюк, А. В.
Косова, А. А.
Колесник, Э. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Черній, В. І.
Впровадження періопераційного анестезіологічного менеджменту у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричнмх втручань за принципами прискореної реабілітації [Текст] = Внедрение периоперационного анестезиологического менеджмента у пациентов с морбидным ожирением во время лапароскопических бариатрических вмешательств по принципу ускоренной реабилитации / В. І. Черній, В. В. Євсєєва // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 147-153. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета оцінити доцільність впровадження модифікованого протоколу ERAS для лапароскопічних баріатричних втручань, але який використовує базові і суттєві зміни ERAS - малоінвазивність та мультимодальність. Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне дослідження в одній установі у пацієнтів, які перенесли лапароскопічні баріатричні втручання з 2011 по 2018 р. Пацієнти були розділені на 2 групи: група ERAS (n1=44) та група стандартного ведення (n2=24). Первинні кінцеві точки ефективності - протягом перших 24 годин після операції відсутність необхідності в знеболенні наркотичними анальгетиками, відсутність необхідності перебування в ВАІТ, відсутність епізодів ПОНБ, мобілізація та початок ентерального прийому рідини. Вторинний результат – скорочення терміну перебування в стаціонарі. Результати. Протягом перших 24 годин після операції необхідність перебування в ВАІТ, частота епізодів ПОНБ були статистично нижчі в групі ERAS. Частота випадків знеболення наркотичними анальгетиками була майже в 2 рази вища в групі стандартного ведення (58,3 vs 30 %, p=0,05). В продовж першої післяопераційної доби всі пацієнти групи ERAS були мобілізовані та розпочато ентеральний прийом рідини. Середня тривалість госпіталізації була достовірно коротша в групі ERAS (4,4 ±0,15 vs 5,3 ±0,26, p0,01). Висновки. Впровадження модифікованого ERAS протоколу при лапароскопічних баріатричних втручаннях дозволив значно знизити опіоїдне навантаження та скоротити термін перебування в стаціонарі
Objective: to assess the feasibility of introducing a modified ERAS protocol for laparoscopic bariatric interventions, but which uses basic and significant changes to ERAS – low-invasiveness and multimodality. Materials and methods. We performed a single-institution retrospective analysis in patients who underwent laparoscopic bariatric interventions from 2011 to 2018. Patients were stratified into ERAS protocol group (n1=44) andstandard care group ( n2=24). Primary endpoints of efficacy – during the first 24 hours after surgery, the need for anesthetizing analgesics, the absence of need for staying in emergency department, the absence of episodes of PONV, mobilization and the onset of enteral fluid intake. The secondary result is a reduction in the length of stay in a hospital. Results.During the first 24 hours after surgery, the needof emergency department visits, the frequency of episodes of PONV were statistically lower in the ERAS group. The frequency of analgesia with narcotic analgesics was almost 2 times higher in the standard care group (58.3 vs. 30%, p = 0.05). In the course of the first post-operative day, all patients in the ERAS group were mobilized. Median hospital stay was significantly shorter in the ERAS group compared to the standard care group(4.4 ± 0.15 vs. 5.3 ± 0.26, p 0.01). Conclusion.The introduction of the modified ERAS protocol during laparoscopic bariatric interventions has significantly reduced the opioid load and shortened the duration of stay in the hospita
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Винниченко, О. В.
Оцінка адекватності штучної вентиляції легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій / О. В. Винниченко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 98-101. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы)
Анотація: Для оцінки адекватності штучної вентиляції легенів (ШВЛ) усім хворим розраховувався показник відношення об’єму мертвого простору (Vd) до альвеолярного об’єму (Va). Газ, що знаходиться в повітроносних шляхах, не бере участі в газообміні. Дихальний об’єм (Vt) дорівнює сумі об’єму Vd і Va. Інтегрованим показником є співвідношення Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2 /РаСО2, де РаСО2 — це парціальний тиск СО2 в артеріальній крові. В нормі Vd/Vt дорівнює 0,3–0,35. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених завдань, усіх хворих було розподілено на дві групи залежно від режиму ШВЛ. До складу групи 1 увійшли 46 хворих, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за об’ємом. У складі групи 2 — 44 пацієнти, яким ШВЛ проводилася в режимі примусової вентиляції за тиском. У всіх пацієнтів з урахуванням індексу маси тіла був високий ризик розвитку гіпоксемії. У всіх хворих виконано баріатричні оперативні втручання. Усім пацієнтам до операції проводилася непряма пульсоксиметрія. Результати. У 8 пацієнтів насичення киснем капілярної крові було нижче за 90 %, у 27 хворих — від 90 до 95 % і у 9 — 96–100 %. Під час операції пацієнтам обох груп проводився моніторинг газів артеріальної крові (РаО2, мм рт.ст., та РаСО2, мм рт.ст.). Також усі хворі проходили непряму спірометрію. Висновки. Між рівнем РаО2 та співвідношенням Vd/Vt статистично значимої залежності не встановлено — ρ = 0,155 (р 0,05). У той же час між рівнем РаСО2 та співвідношенням Vd/Vt — прямо пропорційний зв’язок
In order to assess the adequacy of ventilation, the ratio of the dead space volume (Vd) to alveolar volume (Va) was calculated for all patients. Gas in airways does not take part in gas exchange. The tidal volume (Vt) is equal to the indices of Vd and Va. Integrated index is the ratio Vd/Vt = РаСО2 – ЕtCO2/РаСО2, where РаСО2 is a partial pressure of СО2 in arterial blood. In the norm, Vd/Vt equals 0.3–0.35. Materials and methods. In accordance with the tasks, all patients were divided into two groups depending on the mode of mechanical ventilation. The group 1 included 46 patients, which underwent mandatory volume-controlled ventilation. The group 2 consisted of 44 patients, who underwent mandatory pressure-controlled ventilation. Taking into account BMI, all patients had a high risk of development of hypoxemia. All patients underwent bariatric surgery and were performed an indirect pulse oximetry before surgery. Results. Eight patients experienced oxygen saturation of capillary blood under 90 %; 27 patients — 90–95 % and 9 persons — 96–100 %. During operation, the patients of both groups were monitored for arterial blood gases (RaО2, mmHg, and RaCO2, mmHg). Also, all patients were peerformed an indirect spirometry. Conclusions. No statistically significant dependence between the RaО2 level and Vd/Vt ratio was established; ρ = 0.155 (P 0.05). At the same time, RaCO2 level and Vd/Vt ratio demonstrate a directly proportional correlation
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Винниченко, О. В.
Комплексна оцінка операційного ризику у хворих з морбідним ожирінням [Текст] / О. В. Винниченко // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 5. - С. 72-74. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, смертность, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Анотація: Мета роботи - порівняти теоретично отримані і реальні показники частоти виникнення післяопераційних ускладнень і летальності з подальшим визначенням прийнятності використаних індексів для практичної роботи. Дослідження проведене щодо 90 хворих з морбідним ожирінням, яким в Інституті виконали рукавну резекцію шлунка (група А) та біліопанкреатичне шунтування (група Б) за період з 2014 по 2018 рр. Для кожної групи хворих розраховували індекси P-POSSUM. Порівняно розрахункові та реальні показники післяопераційних ускладнень та летальності. В обох групах жоден пацієнт не помер. Розраховані частота виникнення ускладнень і летальність у пацієнтів групи Б становили (947 +- 155) та (2,6 +- 4,4) % відповідно, у пацієнтів групи А - (18,6 +- 6,2) та (0,7 +- 0,3) % відповідно. Для оцінки прийнятності використаних індексів для практичної роботи застосували тест Левіна. Висновки: шкала P-POSSUM має високу специфічність для визначення операційного ризику у пацієнтів з морбідним ожирінням
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сухонос, Р. Е.
Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии / Р. Е. Сухонос // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 1. - С. 122-127. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (вредные воздействия, противопоказания)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтами
Актуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.
Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Вплив біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess-Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та дисліпідемією [Текст] / І. М. Тодуров [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 3. - С. 11-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, хирургия)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (кровь, терапия)
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION (методы)
ЛИПИДЫ (кровь)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити вплив біліопанкреатичного шунтування (БПШ) у модифікації Hess–Marceau на показники ліпідограми у хворих з морбідним ожирінням та передопераційною дисліпідемією. Матеріали і методи. В основу даного дослідження покладено дані клінічного обстеження та результати хірургічного лікування 100 хворих з морбідним ожирінням, яким було виконано БПШ у модифікації Hess–Marceau. Чоловіків було 40, жінок – 60. Середній вік пацієнтів становив (45 ± 8,2) року. Результати. Лабораторні маркери переважно атерогенних фенотипів дисліпідемії до операції зафіксовано у 75 (75%) хворих. Середній рівень загального холестерину знизився з (6,14 ± 0,9) до (3,7 ± 0,7) ммоль/л, тригліцеридів – з (1,98 ± 0,9) до (1,12 ± 0,4) ммоль/л, регресія коефіцієнта атерогенності – з (3,9 ± 0,9) до (2,3 ± 1,1) через 60 міс після виконання метаболічного втручання (р 0,05). Показники ліпідограми нормалізувались у 87,0%, покращились – у 13,0% пацієнтів. Висновки. БПШ в модифікації Hess–Marceau є високоефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих з мор-бідним ожирінням
Objective. To study the impact of biliopancreatic shunting (BPSH) in modification of Hess–Marceau on indices of lipidogram in patients, suffering morbid obesity and dyslipidemia. Маterials and methods. The investigation was based on data of clinical examination and results of surgical treatment in 100 patients, suffering morbid obesity, to whom BPSH in modification of Hess–Marceau was conducted. There were 60 women and 40 men. Middle age of the patients have constituted (45 ± 8.2) yrs old. Resullts. Laboratory markers of predominantly atherogenic phenotypes of dyslipidemia were registered preoperatively in 75 (75%) patients. Median level of general cholesterol have lowered down from (6.14 ± 0.9) tо (3.7 ± 0.7) mmol/l, triglycerides – from (1.98 ± 0.9) tо (1.12 ± 0.4) mmol/l, regression of the atherogenecity coefficient – from (3.9 ± 0.9) tо (23 ± 1.1) in 60 mo after bariatric surgery (р 0.05). The indices of lipidogram have normalized in 87.0%, and improved – in 13.0% of the patients. Conclusion. BPSH in modification of Hess–Marceau constitutes a highly effective procedure for correction of dyslipidemia in patients, suffering morbid obesity
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Перехрестенко, О. В.
Косюхно, С. В.
Калашніков, О. О.
Плегуца, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Москаленко, В. В.
Сравнительный анализ влияния шунтирования по Ру и лапароскопического мини-шунтирования желудка на липидный обмен у больных с морбидным ожирением [Текст] / В. В. Москаленко, А. С. Тывончук // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Том 25, N 1. - С. 39-42. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (кровь, осложнения, хирургия)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (кровь, осложнения, терапия, этиология)
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведен сравнительный анализ результатов шунтирования по Ру и лапароскопического мини−шунтирования желудка у пациентов с морбидным ожирением. Полученные данные свидетельствуют об эффективности бариатрической хирургии и преобладающем влиянии мини−шунтирования желудка на нормализацию липидного профиля у больных с дислипидемией и морбидным ожирением
Проведено порівняльний аналіз результатів шунтування по Ру і лапароскопічного міні−шунтування шлунка у пацієнтів із морбідним ожирінням. Отримані дані свідчать про ефективність баріатричної хірургії та переважний вплив міні−шунтування шлунка на нормалізацію ліпідного профілю у хворих із дисліпідемією і морбідним ожирінням
The effects of Roux−en−Y gastric bypass and laparoscopic mini−gastric bypass on lipid metabolism in patients with morbid obesity were comparatively analyzed. The results indicated the effectiveness of bariatric surgery and the prevalence of mini−gastric bypass in normalization of the lipid profile in the patients with dyslipidemia and morbid obesity
Дод.точки доступу:
Тывончук, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Черній, В. І.
Вплив карбоксиперитонеуму на серцевий індекс у пацієнтів з морбідним ожирінням та супутньою серцево-судинною патологією під час лапароскопічних баріатричних втручань [Текст] = Impact of carboxyperitoneum on cardiac index in patients with morbid obesity and concurrent cardio-vascular pathology during laparoscopic bariatric interventions / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 9-12. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (осложнения, хирургия)
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, осложнения)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Мета. Дослідити вплив карбоксиперитонеуму на показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням (МО) та супутньою серцево-судинною патологією (ССП) під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали і методи. В дослідження включено 45 хворих з МО та індексом маси тіла 37 - 58 кг/м2, віком від 18 до 61 року, яким були виконані лапароскопічні баріатричні втручання. Супутня ССП виявлена у 100% пацієнтів. Всім пацієнтам під час операції проведена комбінована інгаляційна низькопотокова анестезія севофлюраном у поєднанні з періопераційною мультимодальною аналгезією. Аналізували показники центральної гемодинаміки, отримані математичним шляхом. Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснювали за допомогою пакета аналізу статистичних даних MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Бельгія). Результати. Проведеним кореляційним аналізом встановлено, що зміна абсолютного значення показника серцевого індексу (СІ) корелює із внутрішньочеревним тиском (ВЧТ) в умовах карбоксиперитонеуму. Виявлено сильний позитивний лінійний зв’язок (r=0,83; p 0,001) величини Δ СІ та ВЧТ. Критичне значення ВЧТ за умови карбоксиперитонеуму становить 15 мм рт. ст.: чутливість - 93,1% (95% вірогідний інтервал – ВІ 77,2% – 99,2%), специфічність – 100% (95% ВІ 79,4% – 100%), прогностичність позитивного результату - 100% (95% ВІ 93,2% – 100%), прогностичність негативного результату - 88,9% (95% ВІ 67,7% – 96,8%). Висновки. Тривалий карбоксиперитонеум за тиску 15 мм рт. ст. не призводить до значних гемодинамічних змін у хворих з МО та супутньою ССП і є для них оптимальним
Objective. To investigate the impact of carboxyperitoneum on indices of central hemodynamics in patients, suffering morbid obesity (МО) and concurrent cardio-vascular pathology (СVP) during laparoscopic bariatric interventions. Маterials and methods. In the investigation 45 patients, having МО and the body mass index 37 - 58 kg/м2, ageing from 18 tо 61 yrs old, were included, in whom laparoscopic bariatric interventions were performed. Concurrent СVP was revealed in 100% of the patients. In all the patients intraoperatively a combined inhalation low-streaming anesthesia with sevofluran in combination with perioperative multimodal anesthesia was conducted. Indices of central hemodynamics were оbtained mathematically. Statistical elaboration of the investigation result was done with the help of the pool analysis of statistical data MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Belgium). Results. Using correlation analysis there was established, that a change of absolute value of the cardiac index (СІ) correlates with intraabdominal pressure (IAP) in setting of carboxyperitoneum. Strong positive linear link was revealed (r=0.83; p 0.001) between values Δ СІ and IAP. Critical value of IAP in environment of carboxyperitoneum constitutes 15 mm Hg: sensitivity – 93.1% (95% CI – ВІ 77.2% – 99.2%), specificity – 100% (95% ВІ 79.4% – 100%), prognostication of positive result - 100% (95% ВІ 93.2% – 100%), prognostication of negative result – 88.9% (95% ВІ 67.7% – 96.8%). Conclusion. Durable carboxyperitoneum in pressure 15 mm Hg do not lead to significant hemodynamical changes in patients with МО and coexistent СVP and is optimal for them
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Гур’янов, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-117

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)