Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (33)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Оплодотворение IN VITRO<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 285
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Судома, І. О.
Імуномодулювальна дія гранулоцит-колонієстимулювального фактора при повторних невдачах імплантації у програмах перенесення ембріонів [Текст] = Immunomodulatory effect of granulocyte colony-stimulating factor in repeated implantation failures in embryo transfer programs / І. О. Судома, Я. О. Гончарова, Б. В. Донськой // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 73-81. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ ГРАНУЛОЦИТ-КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩЕГО ФАКТОРА -- RECEPTORS, GRANULOCYTE COLONY-STIMULATING FACTOR (анализ, терапевтическое применение)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы, тенденции)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (иммунология, патофизиология, ультраструктура)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: визначення ефективності застосування внутрішньоматкового введення гранулоцит-колонієстимулювального фактора залежно від імунного фенотипу ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації у програмах перенесення ембріонів. Матеріали та методи. У 42 пацієнток із повторними невдачами імплантації та допоміжних матерів (20 жінок) як групи контролю проводили біопсію ендометрія у період імплантаційного вікна у штучному циклі до та (у частини пацієнток) після внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора (granulocyte colony-stimulating factor – G-CSF). Для підрахунку класів та підкласів ендометріальних лімфоцитів у зразках тканини ендометрія використовували метод проточної цитометрії. Результати. Проведено порівняння популяції імунних клітин ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації та фертильних жінок. Визначено частоту настання вагітності та частоту живонароджуваності залежно від імунного фенотипу ендометрія у пацієнток із повторними невдачами імплантації після внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора у програмі перенесення ембріонів та оцінено вплив внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора на імунний фенотип ендометрія. Висока експресія HLA-DR та СD16 на маткових природних кілерах достовірно асоціюється із успішною імплантацією після застосування внутрішньоматкового уведення гранулоцит-колонієстимулювального фактора у програмі перенесення ембріонів. Установлено, що у групі із незрілим імунним ендометріальним фенотипом частота настання вагітності (53,8 %) та частота народження живих дітей (53,8 %) були вдвічі вищими порівняно із рештою пацієнток з іншими варіантами або відсутністю змін імунного профілю (частота вагітності та частота живонароджуваності – 26,9 %). Висновки. У третини пацієнток із повторними невдачами імплантації у програмах перенесення генетично тестованих ембріонів спостерігається особливий імунний статус ендометрія, що характеризується високою експресією HLA-DR та СD16 на маткових природних кілерах. Уведення внутрішньоматково гранулоцит-колонієстимулювального фактора зумовлює зменшення експресії HLA-DR та CD16 на маткових природних кілерах та сприяє успішній імплантації у програмі перенесення ембріонів у цій групі пацієнток
The objective: to determine the effectiveness of intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor depending on endometrium immune phenotype in patients with repeated implantation failures in embryo transfer programs. Material and methods. Endometrial biopsy during the implantation window in an artificial cycle before and (in some patients) after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) was performed in 42 patients with repeated implantation failures and gestational carriers (20 women) as a control group. Flow cytometry was used to count classes and subclasses of endometrial lymphocytes in endometrial tissue samples. Results. The population of endometrial immune cells in patients with repeated implantation failures and fertile women was compared. Pregnancy and live birth rates depending on endometrium immune phenotype in patients with repeated implantation failures after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor in embryo transfer program were determined and the effect of intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor on endometrial immune phenotype was evaluated. High expression of HLA-DR and CD16 on uterine natural killers is reliably associated with successful implantation after intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor in an embryo transfer program. It was established that in the group with an immature immune endometrial phenotype the frequency of pregnancy (53.8 %) and the frequency of live births (53.8 %) were twice higher compared to the rest of the patients with other variants or the absence of changes in the immune profile (pregnancy rate and frequency live birth rate – 26.9 %). Conclusions. One-third of patients with repeated implantation failures in genetically tested embryos transfer programs have a unique immune status of endometrium characterized by high expression of HLA-DR and CD16 on uterine natural killers. Intrauterine administration of granulocyte colony-stimulating factor leads to decrease of HLA-DR and CD16 expression on uterine natural killers and promotes successful implantation in embryo transfer program in this group of patient
Дод.точки доступу:
Гончарова, Я. О.
Донськой, Б. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Romanenko, T. G.
The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus [Текст] / T. G. Romanenko, N. V. Yesyp // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 52-59. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to establish the peculiarities of the psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus. Materials and methods. The psychological status of 120 pregnant women, who were divided into two groups, was assessed. I group included 80 patients after in vitro fertilization (IVF) programs with the formation of an allogeneic fetus, II group (control one) included 40 pregnant women after IVF with the woman’s own oocytes. The psychological state of pregnant women was assessed using the Spielberger-Hanin questionnaire, the Holmes and Rahe stress event scale, the assessment of well-being, activity and mood, the Edinburgh Postnatal Depression Scale, and the SF-36 quality of life questionnaire. Results. A high level of reactive anxiety was significantly more often determined in pregnant women with an allogeneic fetus compared to the pregnant women in the control group (32.50 % and 12.50 %, respectively), as well as uncertain indicators according to the Edinburgh Postnatal Depression Scale (72.50 % and 52.50 %, respectively). During the evaluation of the quality of life in patients of the I group, significantly lower indicators of role-emotional functioning (41.13±5.29 points), social functioning (72.76±4.88 points), as well as role-physical functioning (35.12±7.22 points) and vitality (38±7.11 points) than in the examined women of the II group (62.43±5.45, 84.4±5.02, 46.89±6.51 and 59.56±9.78 points, respectively) were established. The indicators of well-being and mood were also significantly lower in the I group (3.88±1.40 and 4.21±1.27 points, respectively) compared to the II group (4.83±1.55 and 5.13±1.49 points, respectively). Conclusions. The psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus is characterized by the presence of statistically significant deviations not only compared to the control group, but also to the normative indicators provided by standardized survey methods. This indicates the necessity for further study of the relationship between these factors and the frequency of complications during pregnancy, childbirth and the postpartum period, as well as the condition of newborns in these women and possible ways of correcting the psychological status to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications
Дод.точки доступу:
Yesyp, N. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, В. О.
Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну [Текст] / В. О. Юзько, О. М. Юзько // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – оцінити результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну. Матеріал і методи. Дослідження 67 жінок із безпліддям проводили на базі КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя» (м. Чернівці). До групи А увійшли 29 пацієнток, які за два тижні до та під час контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) приймали впродовж одного місяця внутрішньо щоденно перед сном 1 таб (3мг) препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до групи Б – 38 пацієнток, які не приймали цей препарат. Серед пацієнток не було жінок, які працювали у нічну зміну. Для визначення рівня мелатоніну використовували імуноферментний аналізатор (ELISA) та набори реактивів фірми IBL (Німеччина). Рівні мелатоніну визначали в плазмі крові та фолікулярній рідині, отриманій під час пункції о 9:00 ранку. Критерії включення пацієнтів у дослідження: вік 22-41 рік (середній вік – 31,4 року), відсутність спадкових хвороб та тяжких форм патозооспермії у партнера, контрольована стимуляція яєчників із використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормона, робота з ооцитами на стадії M2. У даному проспективному дослідженні оцінювали такі показники: частоту розвитку преембріонів до 4-8 клітинної стадії, компактизації та формування бластоцист у період з 2-го по 6-й день ембріонального розвитку. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп’ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Exelle» і «Statistica». Результати. При пункції фолікулів в групі А нами отримано 451 яйцеклітину, а в групі Б – 616 яйцеклітин. При оцінці отриманих зрілих яйцеклітин слід відмітити, що достовірної різниці в їх кількості нами не виявлено: 83,4 ± 6,94 % в групі А та 81,5 ± 6,36 % в групі Б. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після запліднення розвинулося до бластоцист в групі А 185 клітин, а в групі Б – 237, що становило 49,2 ± 9,54 % та 47,2 ± 8,72 % відповідно. У процесі розвитку бластоцист нами оцінено їх за класами: клас І в групі А становив 48,6 ± 9,36 %, а в групі Б – 46,4 ± 8,17 %, відповідно, клас ІІ – 36,8 ± 8,94 % та 44,4 ± 8,13 %, клас ІІІ – 14,6 ± 6,67 % та 9,3 ± 4,78 %. Хоча в групі А було більше зрілих яйцеклітин, бластоцист у цілому та бластоцист у класі І, а в класі ІІ – бластоцист менше, однак достовірної різниці нами не виявилено. Частота вагітності на всі трансфери у пацієнток групи А, жінки якої в програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) застосовували мелатонін, становила 56,8 ± 8,25 %, а в групі Б – 52,8 ± 7,62 % (р 0,05). Щодо настання вагітності в цілому, слід відмітити, що в групі А вона становила 86,2 ± 6,41 %, що статистично відрізнялося від показників групи Б, де частота була 76,3 ± 6,95 % (р ? 0,001). Висновки. При застосуванні мелатоніну впродовж двох тижнів до очікуваної менструації та під час контрольованої стимуляції яєчників у пацієнток із безпліддям частота настання вагітності була достовірно вищою. Що стосується ембріологічних показників, слід відмітити, що в цілому в групі із застосуванням мелатоніну отримано більше зрілих яйцеклітин та більше бластоцист І класу, хоча достовірної різниці не було.
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом [Текст] / Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, психология, тенденции)
ОВОЦИТОВ ПЕРЕНОС -- OOCYTE DONATION (психология, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (психология, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH (тенденции)
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки. Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36. Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно). У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно). Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень
Дод.точки доступу:
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Rettenbacher, M.
ІІІ фаза багатоцентрового дослідження з порівняння ефективності й безпеки препаратів Бемфола та Гонал-Ф у жінок, яким проводять стимуляцію яєчників для IVF / M. Rettenbacher, A. N. Andersen, J. A. Garcia-Velasco // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 2. - С. 118-124

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы)
ЯИЧНИКИ -- OVARY (действие лекарственных препаратов)
ФОЛЛИКУЛОСТИМУЛИРУЮЩИЙ ГОРМОН -- FOLLICLE STIMULATING HORMONE (терапевтическое применение)
Анотація: Бемфола (фолітропін α) − новий рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон, який має фармакологічний профіль, порівнянний із Гонал-ф для чинного стандарту стимуляції яєчників. III фаза рандомізованого багатоцентрового дослідження серед жінок, яким проводили запліднення in vitro або інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперми (n = 372), показало, що Бемфола має такі ж профілі ефективності та безпеки, як і Гонал-ф. Жінки віком 20–38 років були рандомізовані у співвідношенні 2:1 для прийому одноразової добової підшкірної дози 150 МО Бемфола або Гонал-ф. У цьому дослідженні перевірено еквівалентність кількості отриманих ооцитів із використанням заздалегідь визначеної межі клінічної еквівалентності ± 2,9 ооцита. Порівняно з Гонал-ф лікування Бемфола призвело до статистично еквівалентної кількості отриманих ооцитів (10,8 ± 5,11 для Бемфола проти 10,6 ± 6,06 для Гонал-ф, середня різниця склала 0,27 ооцита, 95% довірчий інтервал: -1,34−1,32). Отримано аналогічний показник клінічної вагітності після перенесення ембріонів у першому та другому циклах (40,2% і 38,5% для Бемфола і 48,2% та 27,8% для Гонал-ф відповідно). Жодної різниці в частоті тяжкого синдрому гіперстимуляції яєчників між групами лікування не спостерігалося (Бемфола − 0,8%; Гонал-ф − 0,8%). Це дослідження демонструє схожі профілі клінічної ефективності та безпеки Бемфола і Гонал-ф, припускаючи, що Бемфола може бути відповідною альтернативою в протоколах стимуляції яєчників
Дод.точки доступу:
Andersen, A. N.
Garcia-Velasco, J. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Semenenko, I. V.
Peculiarities of gynecological history and reproductive status of women with psycho-emotional disorders related to prenatal stress [] = Особливості гінекологічного анамнезу та репродуктивного статусу жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом / I. V. Semenenko // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 3. - P42-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE (физиология)
Анотація: Persistent anovulation, menstrual disorders lead to the development of endocrine-dependent gynecological diseases, one of the manifestations of which is primary infertility. The aim of the study: to assess the clinical features of history and reproductive status in women with psycho-emotional disorders associated with prenatal stress. The study involved 120 patients, 80 of whom suffered prenatal stress: 1 – the main group, which is divided into 1A subgroup – women who underwent in vitro fertilization, and 1B subgroup – women who did not undergo in vitro fertilization. For comparison, a 2 – control group of 40 women without prenatal stress with exclusively tubal factor of infertility, in which the parameters of the functional state of the reproductive system corresponded to the normal ovarian reserve. The age of patients ranged from 22 to 45 years. Complaints, anamnesis of disease and life, gynecological anamnesis, level of education were studied in all patients, the causes of infertility were assessed. The results of the study were processed using the statistical package of the licensed program “STATISTICA® for Windows 13.0”. The normality of the distribution of indicators was established by the Shapiro-Wilk criterion. Descriptive statistics are presented as the arithmetic mean and standard deviation of M±SD or the median and quartile interval Me (Q1-Q2) depending on the distribution of the trait. It was found that in place of residence, social status, the presence of bad habits, gynecological history of infertile patients in in vitro fertilization programs do not differ from healthy women with tubal-peritoneal factor infertility. There was a significant difference between the indicators of the nature of the menstrual cycle in the comparison groups. It has been found that a menstrual cycle of less than 23 days is a predictor of reduced functional activity of the hypothalamic-pituitary-ovarian axis in women. Analysis of hormonal regulation of reproductive function of the examined groups of women found the prevalence of FSH in the main group over the control (9,611±0,212 vs. 6,221±0,113 mMod/ml, respectively, (p0.05), and the level of TSH was not differences between comparison groups. We proposed to identify 3 states of ovarian reserve - normal, low and extremely low for women with a history of infertility and prenatal stress. Conclusion: timely comprehensive assessment of the endocrine system, ovarian status in relation to the state of regulatory mechanisms of psychoemotional adaptation of women with infertility associated with prenatal stress, which we studied, requires a partial revision of approaches to this group of patients and timely use of in vitro extracorporeal the effectiveness of infertility treatment
Стійка ановуляція, порушення менструального циклу призводять до розвитку ендокринозалежних патологічних станів. Первинна неплідність є проявом таких гінекологічних захворювань. Мета дослідження: провести оцінку клінічних особливостей анамнезу та репродуктивного статусу у жінок із психоемоційними порушеннями, пов’язаними з перенесеним пренатальним стресом. У дослідженні взяли участь 120 пацієнток, 80 з яких перенесли пренатальний стрес: 1 – основна група, яка розподілена відповідно на 1А підгрупу – жінки, котрим проводили екстракорпоральне запліднення, та 1Б підгрупу – жінки, котрим екстракорпоральне запліднення не проводили. Для порівняння сформовано 2 – контрольну групу із 40 жінок без пренатального стреса з виключно трубним фактором безпліддя. У цих жінок всі характеристики репродуктивного статусу відповідали нормальному яєчниковому резерву. Вік пацієнток коливався від 22 до 45 років. У всіх пацієнток вивчали скарги, анамнез захворювання та життя, гінекологічний анамнез, рівень освіти, оцінювали причини безпліддя. Результати дослідження оброблені із застосуванням статистичного пакету ліцензійної програми “STATISTICA® for Windows 13.0”. Нормальність розподілу показників встановлювали за критерієм Шапіро-Уїлка. Дані описової статистики подано у вигляді середнього арифметичного та стандартного відхилення М±SD або медіани та міжквартильного інтервалу Me (Q1-Q2) залежно від розподілу ознаки. Встановлено, що за місцем проживання, соціальним статусом, наявністю шкідливих звичок, даними гінекологічного анамнезу безплідні пацієнтки в програмах екстракорпорального запліднення не відрізняються від здорових жінок із трубно-перітонеальним фактором безпліддя. Виявлено достовірну відмінність між показниками характеру менструального циклу у групах, що порівнювали. З’ясовано, що менструальний цикл тривалістю менше 23 днів є предиктором зниженої функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової вісі у жінок. Аналіз гормональної регуляції репродуктивної функції обстежених груп жінок встановив превалювання показників фолікулостимулюючого гормону в основній групі над контрольною (9,611±0,212 проти 6,221±0,113 мМод/мл відповідно, p0,05), а рівень ТТГ не відрізнявся між досліджуваними групами. Нами запропоновано для жінок з безпліддям та перенесеним пренатальним стресом в анамнезі виділити 3 стани яєчникового резерву, а саме: нормальний, низький та вкрай низький. Таким чином, своєчасна комплексна оцінка стану ендокринної системи, стану яєчників у взаємозв’язку зі станом регуляторних механізмів психоемоційної адаптації жінок з безпліддям, асоційованим з пренатальним стресом, яка була нами досліджена, вимагає часткового перегляду підходів до цієї групи пацієнток та своєчасного застосування екстракорпорального запліднення для покращення результативності лікування безпліддя
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Козира, О. С.
Сучасний погляд на етіологію, патогенез та можливості діагностики патології ендометрія як причини безпліддя (огляд літератури) [Текст] = Modern view on the etiology, pathogenesis and possibilities of diagnosis of pathology of the endometrium as a cause of infertility (literature review) / О. С. Козира, М. В. Медведєв // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 80-86

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
Анотація: Мета дослідження – науковий пошук літератури, присвяченої факторам ризику, етіології та патогенезу розвитку патології ендометрія, методам діагностики маткового фактора непліддя у жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. У роботі використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Проаналізовано бази даних: науковометричну базу медичних і біологічних публікацій, створену Національним центром біотехнологічної інформації (NCBI) Національної медичної бібліотеки США (NLM) – PUBMED та Google Академію, як вільну пошукову систему повнотекстових наукових публікацій. Значна частка гінекологічних захворювань безпосередньо пов᾽язана з патофізіологією матки, в тому числі і рясні менструальні кровотечі, аденоміоз, поліпи, рак ендометрія, ендометрит, тазові болі, які призводять до зниження рецептивності ендометрія і, як наслідок, до невдалих спроб імплантації, втрат вагітності на ранніх термінах. На етапі зародження ЕКЗ про матковий фактор безпліддя було відомо набагато більше, ніж про ембріональний. За ці роки знання та технології самого запліднення in vitro значно просунулися вперед, тоді як питання патології ендометрія та всього жіночого організму, як об᾽єкта імплантації, все ще є недостатньо висвітлені. Багато сучасних методів визначення ендометріального фактора у субфертильних пацієнтів засновані на емпіричних підходах через наше неповне розуміння молекулярної регуляції рецептивності ендометрія. У минулі десятиріччя було опубліковано важливі дані, які ілюстрували пробіли в теоріях та постулатах, і, як наслідок, різко змінили наше розуміння складності функції матки та імплантації в тому числ
Дод.точки доступу:
Медведєв, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дидрогестерон как пероральная альтернатива вагинальному прогестерону для поддержки лютеиновой фазы при ЭКО. Систематический обзор и метаанализ индивидуальных данных пациенток [Текст] / G. Griesinger [та ін.] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 33-45

MeSH-головна:
ДИДРОГЕСТЕРОН -- DYDROGESTERONE (анализ)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ПЕРОРАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, ORAL
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы)
Анотація: Цель этого систематического обзора и метаанализа заключалась в проведении всесторонней оценки доказательств эффективности и безопасности перорального дидрогестерона против микронизированного вагинального прогестерона (МВП) для поддержки лютеиновой фазы. В базах данных Embase и MEDLINE проводился поиск исследований, в которых изучали влияние поддержки лютеиновой фазы при ежедневном приеме дидрогестерона перорально (20-40 мг) по сравнению с капсулами МВП (600-800 мг) или гелем (90 мг) на показатели наступления беременности и частоту живорождения у женщин, перенесших экстракорпоральное оплодотворение (ЭКО) в свежем цикле (протокол зарегистрирован в реестре PROSPERO [CRD42018105949]). Индивидуальные данные пациенток (ИДП) были изъяты для первичного анализа (если они были доступны), а совокупные (агрегированные) данные – для вторичного. Девять исследований отвечали критериям включения; два исследования имели соответствующие ИДП (полная аналитическая выборка: n=1957). В метаанализе ИДП пероральный прием дидрогестерона ассоциировался со значительно более высоким шансом на продолжение беременности на 12-й неделе (отношение шансов [ОШ] 1,32; 95% доверительный интервал [ДИ]: 1,08-1,61; р = 0,0075) и живорождение (ОШ 1,28; 95% ДИ: 1,04-1,57; р = 0,0214) по сравнению с использованием МВП. Метаанализ, объединяющий ИДП и совокупные данные всех девяти исследований, также продемонстрировал статистически значимую разницу эффектов между пероральным дидрогестероном и МВП (беременность – ОШ 1,16; 95% ДИ: 1,01-1,34; р = 0,04; живорождение – ОШ 1,19; 95% ДИ: 1,03-1,38; р = 0,02). Параметры безопасности были одинаковыми в двух группах. В совокупности это исследование указывает на то, что у женщин, получающих дидрогестерон перорально, может наблюдаться более высокий уровень сохранения беременности и живорождения, чем у пациенток, применяющих МВП для поддержки лютеиновой фазы
Дод.точки доступу:
Griesinger, G.
Blockeel, C.
Kahler, E.
Pexman-Fieth, C.
Olofsson, J. I.
Driessen, S.
Tournaye, H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Феррандо, М.
Континуум відповіді яєчників, що веде до народження: дослідження ДРТ в реальній клінічній праектиці в Іспанії [Текст] / М. Феррандо, Б. Королеу, Л. Родрігес-Табернеро // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 1. - С. 99-104

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЯИЧНИКОВ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- OVARIAN FUNCTION TESTS
ИСПАНИЯ -- SPAIN
Анотація: Першим біоподібним рекомбінантним фолікулостимулюючим гормоном (рФСГ), випущеним в Європі у 2014 р. після програми клінічного розвитку, був препарат Бемфола (Bemfola®), який показав ефективність та безпечність і відповідав вимогам Європейського агентства з лікарських засобів. Відтоді збільшення використання біоподібного рФСГ дало можливість вивчити як його ефективність у всій популяції, так і варіації застосування рФСГ під час рутинної клінічної допомоги в умовах реальної практики в Іспанії
Загалом отримані результати узгоджуються з національними результатами допоміжних репродуктивних технологій, про які повідомлялося в Іспанії, а отже, це дослідження забезпечує впевненість у клінічній ефективності біоподібного рФСГ, який використовується в умовах реальної клінічної практики
Дод.точки доступу:
Королеу, Б.
Родрігес-Табернеро, Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Морфологічні особливості формування піноподій ендометрія під час лютеїнізуючої фази в жінок із попередньою невдалою імплантацією / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 2. - С. 28-33

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE
Анотація: Аналіз власних даних показав, що в ендометрії жінок із попередньою невдалою імплантацією мають місце певні морфологічні зміни, які фізіологічно проявляються затримкою лютеїнізуючої фази менструального циклу і, можливо, як результат – невідповідністю структури ендометрія і зрілості ембріона. Морфологічно час появи піноподій варіював в учасниць дослідження від 20 до 24 дня менструального циклу. Однак для вивчення взаємозв’язку експресії маркерів рецептивності й ультраструктурної будови в одному дослідженні необхідно вдосконалення дизайну і проведення подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.
Литвак, О. О.
Курик, О. Г.
Пасічник, Г. П.
Бондаренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Лецин, Д. В.
Клінічний випадок успішного лікування синдрому гіперстимуляції яєчників тяжкого ступеня в ранньому терміні вагітності (історія хвороби) [Текст] = Successful treatment of severe ovarian hyperstimulation syndrome in early pregnancy (case report) / Д. В. Лецин // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 87-92

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЯИЧНИКА ГИПЕРСТИМУЛЯЦИИ СИНДРОМ -- OVARIAN HYPERSTIMULATION SYNDROME
Анотація: Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності. Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості. Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Хміль Досвальд, А. С.
Ефективність модифікованої схеми лікування безпліддя у протоколах екстракорпорального запліднення у жінок із синдромом полікістозних яєчників та хронічним ендометритом [Текст] = Еffectiveness of a modified infertility treatment approach for in vitro fertilization protocols in women with polycystic ovarian syndrome and chronic endometritis / А. С. Хміль Досвальд // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 142-148

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
Анотація: У пацієнток із СПКЯ та ХЕ застосування стандартної протизапальної терапії за модифікованою нами схемою, яка включає препарат інозитолу та альфа-ліпоєвої кислоти в прегравідарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та інфузію ліпофундину в день пренесення ембріонів, сприяє збільшенню досягнутих клінічних вагітностей, зменшенню частоти перерваних вагітностей та зростанню відсотка вчасних пологів
In patients with PCOS and CE, the use of standard anti-inflammatory therapy as a part of our modified scheme, which includes pre-pregnancy treatment with inositol and alpha-lipoic acid, PRP therapy of the uterine cavity and lipofundin infusion on the day of embryo transfer, helps to increase the frequency of clinical pregnancies, reduce frequency of aborted pregnancies and increase frequency of term deliveries
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Хміль Досвальд, А. С.
Оцінка ефективності коротких протоколів екстракорпорального запліднення у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту [Текст] = Evaluation of efficiency of short extracorporeal fertilization protocols in women with infertility against the background of polycystic ovary syndrome and chronic endometritis / А. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 4. - С. 166-174

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
Анотація: Орієнтовно 80–90 % жінок із ановуляцією, які звертаються в клініку, мають СПКЯ. За різними даними, хронічний ендометрит розпізнається від дуже низької до дуже високої частоти, зокрема, у 2,8 % – 67,6 % пацієнтів із безпліддям та невдалою імплантацією, що обґрунтовує доцільність вивчення особливостей безпліддя на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту
У пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні коморбідності СПКЯ і хронічного ендометриту, у порівнянні з групою жінок із безпліддям на тлі СПКЯ, для стимуляції суперовуляції необхідна вища загальна доза рФСГ, тривалість введення антагоніста ГнРГ, тривалість КОС та достовірно нижча кількість отриманих ооцитів, запліднених яйцеклітин та бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності
Дод.точки доступу:
Маланчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Вплив антифосфоліпідних антитіл на ризик невдалої імплантації після запліднення in vitro [Текст] = Effect of antiphospholipid antibodies on the risk of implantation failure after in vitro fertilization / В. О. Берестовий [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 14-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (использование, статистика, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы, психология, тенденции)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Безпліддя — це унікальна патологія, оскільки стосується пари, а не однієї людини і є причиною комплексу медичних, соціальних, демографічних та економічних проблем. З активним розвитком допоміжних репродуктивних технологій попит на вирішення проблеми безпліддя суттєво виріс, хоча поширеність безпліддя залишається сталою, а це вказує на безліч «білих» плям у питаннях діагностики та лікування цієї патології і обумовлює пошук нових факторів ризику, критеріїв діагностики та алгоритмів лікування
Мета — проаналізувати фактори, що можуть впливати на імплантацію, зокрема, наявність вовчакового антикоагулянту та антифосфоліпідних антитіл (АТ) у жінок із безпліддям, яким проведено запліднення in vitro. Матеріали та методи. Обстежено 106 жінок зі встановленим діагнозом безпліддя, які проходили лікування із застосуванням додаткових репродуктивних технологій у період з вересня 2019 року по лютий 2021 року. Контрольну групу (групу 1) становили жінки, які отримували лікування безпліддя за стандартною схемою (контрольована оваріальна стимуляція, забір гамет, інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда та ембріотрансфер); основну групу (групу 2) — пацієнтки, які до стандартної схеми лікування додатково отримували антиагреганти, антикоагулянти та внутрішньовенні імуноглобуліни (Ig) класу G. У цьому дослідженні в обох групах визначено рівні вовчакового антикоагулянту та АТ. Результати. За результатами дослідження не виявлено відмінностей між групами пацієнтів за показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту — скринінг, підтвердження (p0,05). Відрізнявся тільки рівень АТ до бета-2-глікопротеїну IgM, який у пацієнток групи 1 в середньому становив 9,42 од/мл (5,86–12,35 од/мл), а групи 2 — 7,23 од/мл (3,14–10,58 од/мл), p=0,015. Для клінічного розуміння впливу факторів, пов'язаних із ризиком невдалої імплантації, застосовано метод побудови та аналізу однофакторних моделей логістичної регресії. Під час аналізу не виявлено зв'язку ризику недосягнення успішного лікування з показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG, IgM), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту (скринінг, підтвердження) у двох групах пацієнток (p0,05 у всіх випадках). Висновки. Наявність аутоантитіл (аАТ) і/або антифосфоліпідного синдрому під час встановлення факторів безпліддя є важливим компонентом алгоритму діагностичного пошуку причини безпліддя та звичного невиношування. Однак, за отриманими даними, наявність аАТ не впливає на процес імплантації, а також на лікування безпліддя
Infertility is a unique pathology because it concerns a couple, not one person, and is the cause of a whole range of medical, social, demographic and economic problems. With the active development of assisted reproductive technologies, the demand for solving the problem of infertility has grown significantly. However, the prevalence of infertility remains stable, indicating many «white» spots in the diagnosis and treatment of this pathology and determining the search for new risk factors, diagnostic criteria, and treatment algorithms
Purpose — to analyze the factors that may affect implantation, namely the presence of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies in women with infertility who have undergone in vitro fertilization. Materials and methods. A survey of 106 women diagnosed with infertility underwent treatment with assisted reproductive technologies in September 2019 — February 2021. The control (1) group consisted of women who received infertility treatment according to the standard scheme: controlled ovarian stimulation, gamete collection, intracytoplasmic sperm injection and embryo transfer. The main (2) group included patients who received aspirin, anticoagulants, and intravenous IgG immunoglobulins in addition to the standard treatment regimen. In the present study, levels of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies were determined in both groups. Results. The study found no differences between groups of patients in levels of antibodies (AB) to phospholipids (IgG), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in the two groups of patients (p0.05). Difference in two groups were in levels of AB to beta-2-glycoprotein IgM in controls, on average, 9.42 units/ml (5.86 units/ml — 12.35 units/ml), and in patients of main group — 7.23 units/ml (3.14 units/ml — 10.58 units/ml), p=0.015. One-factor logistic regression models were used to clinically understand the influence of factors associated with the risk of implantation failure. The analysis did not reveal a connection between risk of implantation failure and levels of autoantibodies (aAB) to phospholipids (IgG, IgM), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in two groups of patients (p0.05 in all cases). Conclusions. The presence of aAB and/or antiphospholipid syndrome during the establishment of infertility factors is an essential component of the algorithm for diagnostic search for the cause of infertility and miscarriage. However, based on the obtained data, the presence of aAB in the study does not affect the implantation process nor affects the treatment of infertility
Дод.точки доступу:
Берестовий, В. О.
Мартич, А. М.
Сокол, І. В.
Берестовий, О. О.
Говсєєв, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Вєсіч, Т. Л.
Особливості системи гемостазу у жінок із тромбофілією як один із причинних факторів невдалих спроб екстракорпорального запліднення [Текст] / Т. Л. Вєсіч, Д. Ш. Таравнех // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 29-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
Анотація: Подано результати обстеження жінок із невдалим екстракорпоральним заплідненням в анамнезі, яке свідчить про те, що у них відбувається патологічна активація системи гемостазу, яка відіграє істотну роль у патогенезі невдалих спроб екстракорпорального запліднення. При цьому при тромбофілії розвивається субклінічна форма хронічного дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, провідною ланкою якого є зниження показників протизгортальної системи крові
Дод.точки доступу:
Таравнех, Д. Ш.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Романенко, Т. Г.
Клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок при повторних невдалих спробах застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук, С. В. Турбаніст // Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 68-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (эпидемиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Клініко-статистичний аналіз репродуктивного здоров’я жінок з повторними невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) продемонстрував, що у цих жінок відзначається висока частота внутрішньоматкових втручань, низька частота використання альтернативних і безпечних методів переривання вагітності, відсутня система оздоровчих заходів після репродуктивних невдач. Зареєстровано значне зростання частоти мимовільного переривання вагітності у ранні терміни і відсутність тенденції до зниження частоти передчасних пологів. Збереження репродуктивного здоров’я жінок – важлива медико-соціальна проблема, вирішення якої залежить від спільних зусиль державних і громадських організацій та органів охорони здоров’я, а також від відповідальності населення за своє здоров’я. Розроблення і впровадження програм прегравідарного оздоровлення та планування вагітності у жінок з повторними невдалими спробами ДРТ на тлі хронічного ендометриту повинні бути одним з пріоритетних напрямків у системі охорони здоров’я
Дод.точки доступу:
Гайдук, А. Д.
Турбаніст, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Романеко, Т. Г.
Вплив хронічного ендометриту на репродуктивне здоров’я жінки: сучасний погляд [Текст] / Т. Г. Романеко, А. Д. Гайдук, Н. В. Єсип // Здоров’я жінки. - 2020. - № 3. - С. 57-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (лекарственная терапия, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование)
Анотація: Хронічний запальний процес в ендометрії є зрозумілим фактором ризику виникнення безплідності та репродуктивних втрат. Установлена висока частота виявлення даної патології у пацієнток із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі. Однак невизначеність етіології процесу у більшості клінічних випадків зумовлює складність діагностики даного захворювання попри наявний широкий арсенал методів. Зміна фокусу причинних факторів із специфічних збудників на умовно-патогенну флору також зумовлює значну складність в інтерпретації результатів бактеріологічного дослідження. До того ж не до кінця з’ясованою залишається роль вірусів як етіологічного фактора розвитку хронічного ендометриту. При цьому можливості інвазивних методів діагностики досить суворо обговорюються клініцистами щодо доцільності проведення додаткових втручань у внутрішнє середовище матки. З огляду на це питання лікування хронічного ендометриту (ХЕ) та прегравідарної підготовки жінок з даною патологією, залучених у програми ЕКЗ, також потребують всебічного аналізу. Суперечливим залишається рутинне призначення антибактеріальної терапії, принципи підбору препаратів, а також ефективність інших лікувальних заходів, зокрема фізіотерапевтичних методик. У цій статті узагальнені наявні сучасні дані з питань, що стосуються ХЕ: етіологічних факторів захворювання, зв’язку із безплідністю та ранніми репродуктивними втратами, методів діагностики патології, лікування і прегравідарної підготовки жінок з означеним захворюванням та шляхів оптимізації ведення цих пацієнток задля збереження їхнього репродуктивного потенціалу
Дод.точки доступу:
Гайдук, А. Д.
Єсип, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Монозиготні вагітності піля допоміжних репродуктивних технологій (огляд літератури) [Текст] / В. І. Піняєв [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
БЕРЕМЕННОСТЬ ДВУМЯ ПЛОДАМИ -- PREGNANCY, TWIN
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Частота виникнення монозиготних багатоплідних вагітностей (МБВ) після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є значущо вищою, ніж у загальній популяції. Мета цього систематичного огляду — вивчити вплив віку, контрольованої стимуляції яєчників, маніпуляцій на ZP; кріоконсервування та пролонгованого культивування ембріонів in vitro до стадії бластоцисти на частоту виникнення МБВ. Оригінальні дослідження та огляди отримано за допомогою пошуку баз даних PubMed, Embase та Cochrane. У результаті пошуку літератури проаналізовано 91 статтю, у тому числі 42 оригінальні дослідження. Через незначну кількість даних неможливо відокремити фактор впливу на частоту виникнення МБВ. Проте порівняння наведених у літературі даних дає змогу зробити висновок про сукупний вплив технологій програм ДРТ на збільшення МБВ. Серед них: стимуляція овуляції; втручання на ZP; затвердіння блискучої оболонки; кріоконсервування передімплантаційних ембріонів на стадії бластоцисти з її попереднім колапсуванням; субоптимальні умови культивування, перенесення в порожнину матки ембріону на стадії бластоцисти. При МБВ значущо частіше виникають акушерські та перинатальні ускладнення, що необхідно враховувати під час вибору тактики ведення таких пацієнтів та потребує від спеціалістів високого професіоналізму та уваги
Дод.точки доступу:
Піняєв, В. І.
Рябенко, О. П.
Юрчук, Т. О.
Петрушко, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Хміль, М. С.
Прегравідарна підготовка та вибір оптимального протоколу контрольованої оваріальної стимуляції у пацієнток зі синдромом полікістозних яєчників [Текст] = Pretreatment and selection of the optimal protocol of controlled ovary stimulation in patients with polycystic ovary syndrome / М. С. Хміль // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2020. - N 2. - С. 60-64

Рубрики: Прегравидарная подготовка

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
Анотація: Використання прегравідарної підготовки в коротких модифікованих протоколах контрольованої оваріальної стимуляції зі застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста (Диферелін) за схемою 0,2 мг/мл, через 12 год 0,1 мг/мл дозволяє значно знизити ризик СГЯ та є безпечнішим, комфортнішим для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Khmil, S. V.
Modern approaches to the treatment of endometrioid cysts before controlled ovarian stimulation protocols [Текст] = Cучасні підходи до лікування ендометріоїдних кіст перед протоколами контрольованої оваріальної стимуляції (КОС) / S. V. Khmil, I. Ya. Pidhaina, I. I. Kulyk // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 121-126

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
КИСТЫ -- CYSTS
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
СКЛЕРОЗИРУЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- SCLEROTHERAPY
Анотація: The article is devoted to the current problem of endometriosis-associated infertility. In recent years, a great deal of information has been accumulated on the etiology, diagnosis and treatment of genital endometriosis and endometriosis-associated infertility. According to world studies, endometriosis remains one of the most pressing problems in modern gynecology. This is evidenced by statistics showing that the disease occurs in every 10 women of fertile age, and a total of 176 million women worldwide. Approximately 20–50 % of women included in this number have a problem of infertility. Hence, the problem of this disease is not only a medical but also a social problem. Conclusions. The tactics of treatment of patients with endometriosis who are planning a pregnancy and are included in the ART protocols are significantly different from the tactics of treatment of patients who believe that they have performed reproductive function
Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – ендометріоз-асоційованому безпліддю. Протягом останніх років накопичилось багато інформації щодо етіології, діагностики та лікування генітального ендометріозу та ендометріоз-асоційованого безпліддя. За даними світових досліджень, ендометріоз залишається однією з найбільш актуальних проблем у сучасній гінекології. Про це свідчать статистичні дані, згідно з якими це захворювання зустрічається у кожної 10-ї жінки репродуктивного віку й загалом у 176 млн жінок у всьому світі. Приблизно у 20–50 % жінок, які входять у це число, виникає проблема безпліддя. З огляду на це, проблематика даного захворювання постає не лише медичною, а й соціальною проблемою. Висновки. Тактика лікування пацієнток із ендометріозом, які планують вагітність та включені в протоколи ДРТ, суттєво відрізняється від тактики лікування пацієнток, які вважають, що репродуктивну функцію виконали.
Дод.точки доступу:
Pidhaina, I. Ya.
Kulyk, I. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)