Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (21)Рідкісні видання (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Ортопедические процедуры<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-97 
1.


    Bulent, Karslioglu.
    Coracoclavicular Ligament Augmentation at Clavicle Distal-Third Fracture Treatment [Текст] = Відновлення дзьобоподібно-ключичної зв’язки при лікуванні перелому дистальної третини ключиці / Karslioglu Bulent // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 26-29. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
Анотація: Type 2B clavicle fractures with conoid ligament rupture are considered unstable. Although surgical treatment is recommended as the standard treatment modality for type 2B fractures, there is no consensus about the type of operative treatment. Material and methods. 15 patients that diagnosed with distal clavicle fractures, who underwent surgery for unstable type 2 fractures. Surgical treatment was done with a distal clavicle anatomic locked plate augmentation (ZipTight™) at all cases. The mean follow-up period was 24 months (range 12–40 months). Results. Bony union was achieved at a mean follow-up of 8 weeks (range 6–10 weeks). The mean Constant score was 97 (range 92–100). There were no complications or no need to second operation. Conclusions. The augmented technique reported here, provides early motion, increased stability and anatomic healing compared to other conventional options
Переломи ключиці типу 2В із розривом конічної зв’язки вважаються нестабільними. Хоча хірургічне лікування рекомендується як стандартний метод лікування переломів типу 2B, єдиної думки щодо вибору оперативного лікування немає. Матеріал та методи. У дослідження були включені 15 пацієнтів із діагнозом перелому дистального відділу ключиці, які перенесли операцію з приводу нестабільних переломів 2-го типу. У всіх випадках хірургічне лікування передбачало відновлення ключиці за допомогою дистальної анатомічної блокувальної пластинки (ZipTight™). Середній період спостереження становив 24 місяці (діапазон 12–40 місяців). Результати. Кісткове з’єднання було досягнуте при середньому терміні спостереження 8 тижнів (діапазон 6–10 тижнів). Середній бал за шкалою Constant становив 97 (діапазон 92–100). Ніяких ускладнень або необхідності в повторній операції не відзначено. Висновки. Описана в статті техніка забезпечує раннє відновлення рухової діяльності, більшу стабільність і швидшу анатомічну адаптацію порівняно з іншими звичайними варіантами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Intermediary Multicentric Prospective and Comparative Analysis of 435 Mobile Bearing Total Knee Arthroplasties of Ultra Congruent Stabilization Mechanism Versus Peg and Cam Stabilization Mechanism. A Point-in-Time Analysis of the Orthowave™ Database [Текст] / J. M. Durand [et al.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование, методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: The Rolflex TONIC total knee implant was launched in early 2016. It is a cruciate sacrificing design and offers a choice of 2 cruciate substituting mechanism according to the UC (Ultra-Congruent) concept or to the PS (Postero-stabilisation with peg and cam) concept. The PS choice can be associated to a fixed tibial bearing or to a mobile tibial bearing, while the UC choice can only be associated to a mobile tibial bearing. The international use of UC total knee prosthesis is low: according to the 2019 AJRR report the UC variant was up at 4.5% of use in 2018, while the PS variant accounted for the largest frequency of use at 51.6%. The second most used type of TKA was the cruciate retaining (CR) variant at 43.8% of use. There is currently no CR variant in the Rolflex TONIC portfolio
Дод.точки доступу:
Durand, J. M.
Viale, P.
Massin, P.
Cotte, J. L.
Jardin, C.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Liabakb, A. P.
    Medical Gastrocnemius Flap for Covering Tissue Defects Around the Knee [Текст] / A. P. Liabakb, H. M. Lazarenko, O. V. Kulieva // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ ОТКРЫТЫЕ -- FRACTURES, OPEN (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (трансплантация)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Tissue defects of the anterior surface of the lower leg and the knee joint is a severe problem at the treatment of orthopedic patients. Objective. Analysis of the results of using the medial gastrocnemius flap (MGF) in orthopedic patients; highlighting peculiarities of surgical technique. Materials and Methods. 8 patients (10 cases) who underwent the transposition of the MGF. The age of the patients was 19–74 years (on average 40.5±5.7 years); there were 6 males and 2 females. The list of cases: open fractures – 2 cases, combat injury – 2 patients (3 cases), skin necrosis after osteosynthesis – 3 patients (4 cases), and skin necrosis after total knee replacement – 1 case. The results of treatment were assessed in terms 9 months – 10 years by the Lysholm scale. Results. Autodermoplasty during MGF transposition was performed in two cases and after a few days in others. In cases with open fractures, the osteosynthesis and external fixators reassembly were done; conversion of osteosynthesis was performed one month after autodermoplasty. In cases of skin necrosis after osteosynthesis and total arthroplasty, the implants were never removed. Knee function according to the Lysholm scale ranged from 70 to 100 points (mean 88.2±3.3). Conclusions. The transposition of the MGF for the replacement of tissue defects of the anterior surface of the lower leg and knee joint is an effective method in orthopedic surgery, which helps to solve the problem of infectious complications and to save the supporting-kinematic function of the lower extremity
Дод.точки доступу:
Lazarenko, H. M.
Kulieva, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    The Problemof Meniscal Root Tears [Текст] / I. M. Zazirnyi [et al.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 51-60. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы, реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Meniscal root tears are defined as radial tears located within 1 cm from the meniscal attachment or a bony root avulsion. This injury is biomechanically comparable to a total meniscectomy, leading to compromised hoop stresses resulting in decreased tibiofemoral contact area and increased contact pressures in the involved compartment. These changes are detrimental to the articular cartilage and ultimately lead to the development of early osteoarthritis. Surgical repair is the treatment of choice in patients without significant osteoarthritis (Outerbridge grades 3 or 4). Root repairs have been reported to improve clinical outcomes, decrease meniscal extrusion and slow the onset of degenerative changes. In this article, we describe the anatomy, biomechanics, clinical evaluation, treatment methods, outcomes, and post-operative rehabilitation for posterior meniscal root tears
Ушкодження кореня меніска визначаються як радіальні ушкодження, розташовані на відстані 1 см від місця прикріплення меніска, або відрив кісткового блоку з кріпленням меніска до нього. Ця травма біомеханічно порівнюється із загальною меніскектомією, що призводить до зменшення площі контакту між великогомілковою та стегновою кістками та збільшення контактного тиску в ураженому відділі. Ці зміни згубно впливають на суглобовий хрящ і, зрештою, призводять до розвитку раннього артрозу. Хірургічне відновлення – це лікування, яке обирають для пацієнтів без значного остеоартрозу (3-й або 4-й ступінь за Outerbridge). Повідомлялося, що відновлення коренів меніска покращує клінічні результати, зменшує екструзію меніска та уповільнює настання дегенеративних змін. Ми описуємо анатомію, біомеханіку, клінічну оцінку, методи лікування, результати та післяопераційну реабілітацію при розривах кореня заднього рогу меніска
Дод.точки доступу:
Zazirnyi, I. M.
Kostrub, O. O.
Smigielski, R.
Andreev, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Zippel, H.
    Сравнение эффективности и безопасности внутривенных форм декскетопрофена трометамола и кетопрофена в менеджменте болевого синдрома после проведения ортопедической операции. Мультицентровое двойное слепое рандомизированное клиническое исследование в параллельных группах... [Текст] / H. Zippel, A. Wagenitz // Травма. - 2019. - Том 20, N 3. - С. 29-39. - Библиогр. в конце ст.


Рубрики: Декскетопрофена трометамол

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (диагностика, лекарственная терапия)
КЕТОПРОФЕН -- KETOPROFEN (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Цель настоящего исследования сводилась к тому, чтобы оценить обезболивающую эффективность и безопасность декскетопрофена трометамола, нестероидного противовоспалительного средства, по сравнению с его исходным рацемическим соединением кетопрофеном (оба препарата вводили внутривенно) у пациентов с послеоперационной болью. Методы. Дизайн исследования носил многоцентровой рандомизированный двойной слепой параллельно-групповой характер. В общей сложности 252 пациента с умеренной и тяжелой болью после протезирования тазобедренного или коленного сустава, выполненного в условиях общей анестезии, были случайно распределены к получению декскетопрофена трометамола в дозе 50 мг или кетопрофена в дозе 100 мг. Оба препарата вводили внутривенно каждые 8 ч в течение 2 дней. Пациентов включали в исследование лишь в том случае, если интенсивность боли по 100-мм визуальной аналоговой шкале (ВАШ) была ≥ 40 мм. В ходе исследования была оценена интенсивность боли по ВАШ в разные отрезки времени после введения первой дозы тестируемых препаратов, после чего в качестве первичной переменной эффективности была рассчитана сумма разниц интенсивности боли (СРИБВ0–8 ч). Кроме того, была оценена необходимость в применении резервных обезболивающих средств, максимальная разница интенсивности боли (РИБmax), время до достижения РИБmax и безопасность применения тестируемых средств. Результаты. Средние (± станд. ошиб.) скорригированные значения СРИБВ0–8 ч в протокольной популяции составили 310,9 ± 19,2 и 326,3 ± 19,0 мм•ч в группах с декскетопрофена трометамолом и кетопрофеном соответственно. 95% доверительный интервал для разницы между обоими видами терапии (от –59,1 до 28,3) полностью находился в пределах диапазона эквивалентности (± 65,3 мм•ч). В ходе исследования не было обнаружено достоверных различий в отношении вторичных переменных. Необходимость в применении резервных обезболивающих средств оказалась высокой в обеих группах — у 81,3 % пациентов из группы с декскетопрофена трометамолом и у 87,1 % пациентов из группы с кетопрофеном. Время до достижения РИБmax после введения декскетопрофена трометамола и кетопрофена составило 284,7 и 308,5 мин соответственно. Побочные эффекты, непосредственно связанные с приемом тестируемых препаратов, наблюдались у 16 % пациентов из группы с декскетопрофена трометамолом и у 21,3 % — с кетопрофеном. Большая часть пациентов получала сопутствующую терапию низкомолекулярными гепаринами (94,4 %), при этом не было отмечено каких-либо геморрагических осложнений, связанных с перенесенной операцией. В ходе исследования не наблюдалось побочных эффектов, отражающих нарушение функции почек
Выводы. Оба тестируемых препарата были эквивалентны по обезболивающей активности при лечении послеоперационной боли после ортопедических вмешательств. Высокая частота использования резервных обезболивающих средств свидетельствует о необходимости применения мультимодального подхода к обезболиванию после данного типа операций. В ходе исследования была обнаружена тенденция к более лучшей переносимости декскетопрофена трометамола по сравнению с кетопрофеном
Дод.точки доступу:
Wagenitz, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Інформація про вебінар ВГО "Українська асоціація спортивної травматології, хірургії коліна та артроскопії", який відбувся 27 жовтня 2020 р. [Текст] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 68-70


MeSH-головна:
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Дод.точки доступу:
"Українська асоціація спортивної травматології, хірургії коліна та артроскопії", вебінар

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні / Т. В. Савчук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (терапевтическое применение)
Анотація: Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю
Дод.точки доступу:
Савчук, Т. В.
Дзюба, Д. О.
Клюзько, І. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Астафьева, Н. Г.
    Между верой и знанием: официальная, альтернативная и комплементарная медицина в лечении астмы и аллергии [Текст] / Н. Г. Астафьева, Д. Ю. Кобзев // Лечащий врач. - 2012. - № 8. - С. 74-77

Рубрики: Астма бронхиальная--тер

   Гиперсенсибилизация--тер


   Эмпирическая медицина


   Дыхательные упражнения


   Фитотерапия


   Акупунктура


   Ароматотерапия


   Ортопедические процедуры


   Гомеопатия


   Витамины--тер прим


   Микроэлементы--тер прим


Дод.точки доступу:
Кобзев, Д.Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Білінський, П. І.
    Сучасний стан лікування перипротезних переломів стегнової кістки [Текст] / П. І. Білінський, В. А. Андрейчин, О. В. Дроботун // Травма. - 2017. - Том 18, N 3. - С. 106-111. - Бібліогр. в кінці глав


MeSH-головна:
ПЕРИПРОТЕЗНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- PERIPROSTHETIC FRACTURES (патофизиология, хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Дод.точки доступу:
Андрейчин, В. А.
Дроботун, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бамбуляк, А. В.
    Зміни показників лейкограми експериментальних тварин при заміщенні кісткових дефектів препаратом на основі ММСК-ЖТ [Текст] / А. В. Бамбуляк // Новини стоматології. - 2019. - N 4. - С. 75-79


MeSH-головна:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ТКАНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TISSUE TRANSPLANTATION (использование, методы)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Бець, І. Г.
    Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (патофизиология, хирургия)
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Анотація: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Бодня, А. И.
    Исходы билатеральных повреждений пяточной кости [Текст] / А. И. Бодня, Ю. В. Сухин // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 22-28. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Билатеральные переломы пяточной кости составляют 11,7-20,7% всех повреждений данной локализации. Вопросы, касающиеся тактики лечения обсуждаемых повреждений, в доступной литературе достаточно противоречивы. Цель исследования. Ретроспективный анализ особенностей лечения и исходов билатеральных повреждений пяточной кости. Материалы иметоды. В статье приведенырезультатыретроспективного анализа лечения 49 больных с переломами обеих пяточных костей. Консервативные методы лечения использованы в 44,9% случаев. Среди оперативных методик (55,1%) были применены: закрытая инструментальная репозиция в нашей модификации, чрескостный и накостный остеосинтез. Результативность проведенного исследования оценивали по шкале клиникофункциональных показателей AOFAS и FFl. Результаты. Исходы лечения изучены у 37 (65,3%) пациентов, со сроком наблюдения от 1 до 5 лет с момента травмы, что подтвердило эффективность оперативного лечения, а также реабилитационных мероприятий. Средний показатель исходов консервативного лечения в наблюдаемой группе повреждений по шкале AOFAS составил 61,2±2,1 баллов, по FFl - 42,0±1,1 балла, при оперативном, соответственно, 78,2±0,6 и 14,7±0,2 баллов (p0,05). Положительные результаты при консервативном лечении билатеральных переломов пяточной кости получены у 21,62% больных, при оперативном - у 67,57%. При анализе отдаленных результатов лечения отмечено, что плохие исходы связаны с неэффективностью применения традиционных методов. Средний срок нетрудоспособности в этой группе составил 8,2±2,5 мес., в группе оперированных больных - 5,7±1,9 мес. Выводы. Проблема лечения билатеральных переломов пяточной кости требует дальнейшего усовершенствования малоинвазивных методик репозиции, позволяющих повысить надежность восстановления ее анатомии и обеспечить получение благоприятных исходов повреждений данной локализации
Дод.точки доступу:
Сухин, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Бодня, О. І.
    Лікування хворих із переломами п’яткової кістки методом комбінованого остеосинтезу [Текст] / О. І. Бодня, Ю. В. Сухін // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 4. - С. 88-95. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Питання вибору оптимального методу лікування переломів п’яткової кістки остаточно не вирішено. Особливості анатомічної будови останньої і високий ризик інфекційних ускладнень після відкритої репозиції схиляють лікарів до використання закритоїперкутанноїтехнікирепозиціїі фіксаціїуламків. Мета дослідження. Покращити результати лікування хворих із переломами п’яткової кістки за рахунок удосконалення способу закритої одномоментної інструментальної репозиції шляхом застосування комбінованого остеосинтезу. Матеріали і методи. У статті наведено аналіз результатів лікування 46 хворих за розробленою нами комбінованою методикою репозиції та фіксації переломів п’яткової кістки, яка полягає в попередній інструментальній репозиції за Westhues (1934) із використанням шила як важеля, подальшою фіксацією уламків пучком спиць і проведенням черезкіст- кового остеосинтезу апаратом зовнішньої фіксації. Результативність виконаного дослідження оцінювали за шкалою клініко-функціональних показників AOFAS та FFI. Результати. Проведено оцінку результатів застосування даного способу у 35 пацієнтів. Середній термін спостереження склав 18,2±5,7 місяців. Виявлено переваги і недоліки використання методики комбінованого остеосинтезу п’яткової кістки. У ранній післяопераційний період ускладнень не було. Відновлений кут Bohler’s на 39 оперованих стопах склав у середньому 2б,3±7,2°. Показники AOFAS та FFI у групі дослідження склали 88,9±4,3 та 7,9±0,8 балів, відповідно, що підтверджує ефективність малоінвазивної техніки оперативного лікування, а також реабілітаційних заходів. При аналізі віддалених наслідків лікування у 85,71% обстежених хворих відзначено позитивний результат. Висновки. Запропонована тактика лікування хворих із переломами п’яткової кістки й удосконалена техніка комбінованого остеосинтезу. При цьому забезпечується стабільність фіксації уламків п’яткової кістки і збереження функції суглобів стопи, що дозволяє виконувати операції без суттєвого ризику розвитку хірургічних ускладнень, особливо у пацієнтів із скомпрометованим місцевим і загальним статусом
Дод.точки доступу:
Сухін, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Бондарчук, В. І.
    Експериментально-морфологічне обгрунтування застосування пористої кераміки при реконструктивно-відновних операціях на епіметафізах [Текст] / В. І. Бондарчук, В. А. Попов, А. Т. Бруско // Проблеми остеології. - 2000. - Т.3, № 2/3. - С. 4-10


MeSH-головна:
ГИДРОКСИАПАТИТЫ -- HYDROXYAPATITES (анализ, терапевтическое применение)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы, статистика)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Дод.точки доступу:
Попов, В. А.
Бруско, А. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Бублик, Л. О.
    Частота та структура ускладнень раннього та віддаленого післяопераційних періодів у хворих із грижами міжхребцевих дисків, оперованих методом мікродискектомії [Текст] / Л. О. Бублик, Д. В. Улещенко, А. В. Шевчук // Травма. - 2020. - Том 21, N 5. - С. 5-9. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Анотація: Видалення міжхребцевих гриж є найчастішою плановою операцією в хірургії хребта. Незважаючи на високу технологічність операцій із приводу гриж міжхребцевих дисків, до сьогодні зберігається велика кількість незадовільних післяопераційних результатів. Матеріали та методи. Проведений аналіз даних клінічних спостережень хірургічного лікування 54 пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці хірургії хребта зі спінальним (нейрохірургічним) центром ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» у період із 2019 по 2020 р. Результати. Серед наших спостережень лікворея з пошкоджених оболонок дурального мішка відмічалася в одному випадку (1,9 %). У структурі ускладнень поперекової мікродискектомії в ранньому післяопераційному періоді виражений больовий синдром після операції спостерігався в 11,1 % хворих; неврологічні порушення з парезом стопи, що були до операції, зберігаються в 5,6 %; збільшення рухових порушень, обумовлених проведенням мікродискектомії в ранньому післяопераційному періоді, не відмічалося; вторинне загоєння післяопераційної рани відмічено в 6 (11,1 %) хворих, спондилодисциту не було. Висновки. Причинами повторного хірургічного втручання в пацієнтів після первинної мікродискектомії у віддаленому періоді є рецидив грижі міжхребцевого диска — 4 випадки (7,4 %) та нестабільність оперованого сегмента — 1 випадок (1,9 %)
Дод.точки доступу:
Улещенко, Д. В.
Шевчук, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Бургонський, В. Г.
    Клінічні аспекти ортопедичного лікування дефектів зубних рядів із застосуванням незнімних конструкцій на скляних опорах / В. Г. Бургонський, А. Я. Сеник // Современная стоматология. - 2012. - № 1. - С. 109-111

Рубрики: Зубные протезы

   Ортопедические процедуры


Дод.точки доступу:
Сеник, А. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Бур’янов, О. А.
    Назальна форма кеторолаку трометаміну ASPRIX як аналгетичний препарат вибору в ортопедичних пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді [Текст] / О. А. Бур’янов, Т. М. Омельченко // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 35-42. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (использование, методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (терапевтическое применение)
КЕТОРОЛАКА ТРОМЕТАМИН -- KETOROLAC TROMETHAMINE (терапевтическое применение)
ТРОМЕТАМОЛ -- TROMETHAMINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Вайда, В. М.
    Хірургічне лікування медіальних переломів шийки стегнової кістки [Текст] / В. М. Вайда, В. С. Мотря, В. м. Кочмарь // Травма. - 2016. - Т. 17, № 2. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (диагностика, осложнения, рентгенография, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Дод.точки доступу:
Мотря, В. С.
Кочмарь, В. м.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Ведение ортопедических пациентов с артериальной гипертензией в периоперационном периоде (обзор литературы) [Текст] / И. Ф. Федотова [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 110-114


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (анализ, классификация, терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS (анализ, терапевтическое применение)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение)
НАТРИЯ ХЛОРИДА СИМПОРТЕРОВ ИНГИБИТОРЫ -- SODIUM CHLORIDE SYMPORTER INHIBITORS (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на значні успіхи сучасної терапії, проблема поєднання та одночасного перебігу різних захворювань кістково-суглобової системи у хворих із серцево-судинними порушеннями залишається надзвичайно актуальною. Оскільки для виконання хірургічних втручань необхідна анестезія, а артеріальна гіпертензія є відомим фактором ризику їх несприятливого результату в 35 % хворих, стає зрозумілим, що погано контрольована гіпертензія залишається однією з найпоширеніших причин перенесення планових хірургічних втручань. Мета: обгрунтувати оптимальні періопераційні заходи, спрямовані на мінімізацію серцево-судинних ускладнень, на підставі аналізу науково-медичної літератури. У роботі докладно розглянуто можливість використання в періопераційному періоді різних груп гіпотензивних препаратів (діуретиків, інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту, сартанів, антагоністів кальцію, ?-блокаторів). Показано, що не існує достатньої доказової бази щодо кардіопротекторного ефекту загальної інгаляційної або внутрішньовенної анестезії. Також тривають дебати щодо переваг нейроаксіальних методів перед загальною анестезією, а в керівництві ESA/ESC-2014 надано помірну ступінь доказовості (lib) переваг спінальної анестезії та аналгезії в зменшенні частоти серйозних післяопераційних ускладнень. Автори для підвищення безпеки та ефективності хірургічних втручань в осіб похилого віку з коморбідною патологією виділяють такі основні напрями, як розроблення методик оцінювання передопераційного стану хворих, прогнозування операційного ризику, виявлення чинників, які підвищують ризик хірургічного втручання та анестезії, вивчення стану гемодинаміки та особливостей перебігу анестезії, обгрунтування, створення та впровадження оптимальних варіантів передопераційної підготовки, премедикації, інтраопераційного фармакологічного захисту й післяопераційної інтенсивної терапії залежно від стану хворого, основної та супутньої патології, особливостей перебігу артеріальної гіпертензії та попередньої медикаментозної терапії.
Дод.точки доступу:
Федотова, И. Ф.
Корж, И. В.
Лизогуб, Н. В.
Барков, А. А.
Пионтковский, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Котульський, І. В.
Лизогуб, К. І.
Москаленко, Н. О.
Піщик, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-97 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)