Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (21)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ортопедические процедуры<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

    Бургонський, В. Г.
    Клінічні аспекти ортопедичного лікування дефектів зубних рядів із застосуванням незнімних конструкцій на скляних опорах / В. Г. Бургонський, А. Я. Сеник // Современная стоматология. - 2012. - № 1. - С. 109-111

Рубрики: Зубные протезы

   Ортопедические процедуры

Дод.точки доступу:
Сеник, А. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Шапка, Н. В.
    Комплексная подготовка стоматологического больного к ортопедическому лечению. Состояние проблемы по данным литературы / Н. В. Шапка, М. О. Павленко // Современная стоматология. - 2012. - № 1. - С. 107-108

Рубрики: Ортопедические процедуры

   Стоматологическая помощь

Дод.точки доступу:
Павленко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Модифікована операція Silfverskiold N. при хірургічному лікуванні литкового еквінусу [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СТОПА КОНСКАЯ -- EQUINUS DEFORMITY (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
Анотація: Проведений аналіз результатів застосування модифікованої операції Silfverskiöld N. при хірургічному лікуванні литкового еквінусу у 17 пацієнтів; досліджений вплив на обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі. Мета роботи. Аналіз результатів застосування модифікованої операції Silfverskiöld N. у пацієнтів із литковим еквінусом, висвітлення важливих моментів хірургічної техніки, дослідження впливу на динаміку розгинання стопи у гомілковостопному суглобі. Матеріали і методи. Результати обстеження та хірургічного лікування 17 пацієнтів із литковим еквінусом, віком 30±14,7 років; переважали жінки – 11, чоловіків було 6. За основною нозологією пацієнти були розподілені наступним чином: метатарзалгія – 2; підошовний фасціїт – 5; тендинопатія ахіллового сухожилка – 3; гнучка плоско-вальгусна стопа – 7. Основною ортопедичною ознакою у всіх пацієнтів було обмеження розгинання у гомілковостопному суглобі, яке було обумовлено литковим еквінусом. Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом. Відносне вкорочення триголового м’яза литки досліджували за допомогою проби Silfverskiöld N. Розраховували описову статистику (середнє, стандартна помилка). Суттєвість відмінностей визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Результати. Середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до операції складало 4,8±0,79°, а при зігнутому положенні – 8,06±1,08°. Обсяг розгинання одразу після операції при розігнутому колінному суглобі збільшився до 10,88±0,71°, а при зігнутому – 16,7±0,68°. Розрахунки показали статистично значимий вплив (р0,001) модифікованої операції Silfverskiöld на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі одразу після операції як при розігнутому, так і при зігнутому колінному суглобі. Виміри, проведені через 3 місяці після операції, мають тенденцію до незначного зниження у порівнянні з післяопераційними
Results of the modified Silfverskiöld procedure in patients with gastrocnemius equines were analyzed, the effect on the dynamics of the ankle dorsiflexion was studied. Objective: to analyzе the results of using the modified Silfverskiöld procedure in patients with gastrocnemius equinus, to discuss the important points of the surgical technique, and to study the effect on the extension of the foot in the ankle joint. Materials and Methods. Data of examination and surgical treatment of 17 patients with gastrocnemius equinus, of which 6 were men and 11 women. The average age of patients was 30±14.7 years. According to the main nosology, patients were distributed as follows: metatarsalgia – 2; plantar fasciitis – 5; achilles tendinopathy – 3; flexible flat-valgus foot – 7. The main orthopedic sign of all patients was limitation of ankle dorsi- flexion, which was caused by gastrocnemius equinus. The ankle dorsiflexion was measured by a 0 – pass method. The isolated gastrocnemius contracture was measured by Silfverskiöld test. The results of the data were transferred to the spreadsheets, descriptive statistics was calculated. The significance of the differences was determined by a one-factor dispersion analysis. Results. Before surgical treatment the average value of ankle dorsiflexion with the knee extended was 4.8±0.79°, with the knee flexed – 8.06±1.08°. The average value of ankle dorsiflexion after surgical treatment with the knee extended increased to 10.88±0.71°, with the knee flexed – 16.7±0.68°. It was found a significant influence (р0.001) of the modified Silfverskiöld procedure on the ankle dorsiflexion expansion after surgical treatment with knee extended and flexed. Measurements carried out 3 months after surgery have a tendency to a slight decrease compared with postoperative ones
Дод.точки доступу:
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Осадча, Л. Є.
Міхневич, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості формування, діагностики та лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій [Текст] / А. І. Чеверда [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 55-64. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ -- SPINAL DYSRAPHISM (осложнения)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, рентгенография, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Покращити діагностику та удосконалити методи хірургічного лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій. Матеріали і методи обстеження. В основу роботи покладено аналіз результатів діагностики та хірургічного лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у 14 пацієнтів із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій, що перебували на лікуванні в клініці травматології та ортопедії дитячого віку ДУ “ІТО НАМНУ” в період із 2010 по 2018 рік. Усі пацієнти обстежені клінічно та рентгенологічно. При рентгенологічному обстеженні визначали ступінь вкорочення малогомілкової кістки, формування клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки та кута нахилу таранної кістки в межах гомілковостопного суглоба. Для визначення ступеня вкорочення малогомілкової кістки використовували класифікацію Malhotra et al. (1984), при оцінці формування клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки використовували класифікацію, запропоновану Shapiro, Simon and Glimcher (1979). Результати та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу клініко-рентгенологічного обстеження хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показником частоти формування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба та плоско-вальгусною чи п’ятко-вальгусною деформацією стоп (r=0,99; p˂0,05): вальгусна деформація гомілковостопного суглоба супроводжується вальгусним відхиленням стопи. Розроблені показання до хірургічного лікування залежно від віку дитини, ступеня вальгусної деформації гомілковостопного суглоба, який визначався рівнем вкорочення малогомілкової кістки та ступенем клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки. Висновки. Хірургічна корекція є єдиним способом лікування вальгусної деформації гомілковостопних суглобів, що дає стійкий клінічний ефект
To improve the diagnostics and the surgical treatment methods of the ankle joint deformity of patients with the effects of open forms of spinal dysraphias. Materials and Methods. The aim of the work is to analyze the results of diagnosis and surgical treatment of ankle joint valgus deformity in 14 patients with the consequences of open forms of spinal dysraphias who were treated in the Department of Children’s traumatology and orthopedics of the ITO of NAMS of Ukraine in the period from 2010 to 2018. All patients were examined clinically and radiologically. The X-ray examination determined the degree of shortening of the fibular bone, the formation of wedge-shaped deformation of the distal epiphysis of the tibia and the inclination angle of the talus within the ankle joint. To determine the degree of shortening of the fibular bone, we used the classification of Malhotr (1984); when evaluating wedge-shaped deformation of the distal epiphysis of the tibia, we used the classification proposed by Shapiro, Simon and Glimcher (1979). Results and Discussion. As a result of the analysis of clinical and radiological examination of patients, a strong direct correlation between the index of the formation of the valgus deformity of the ankle joint and the planovalgus and calcaneovalgus deformity of the feet has been established (r=0.99; p˂0.05): valgus deformity of the ankle joint is accompanied by a valgus deviation of the foot. Indications for surgical treatment depending on the age of the child and the degree of valgus deformity of the ankle joint, which was determined by the level of fibula shortening and the degree of wedge-shaped deformity of the distal epiphysis of the tibia, have been developed. Conclusions. Surgical correction is the only way to treat valgus deformity of the ankle joint in patients with the consequences of open forms of spinal dysraphia with a persistent clinical effect
Дод.точки доступу:
Чеверда, А. І.
Гук, Ю. М.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. М.
Сивак, М. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корольков, А. И.
Оценка эффективности применения технологии одномоментных многоуровневых хирургических вмешательств у детей с ДЦП [Текст] / А. И. Корольков, П. М. Рахман // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 66-75. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Оцінювалась ефективність застосування методики одномоментних багаторівневих хірургічних втручань у процесі лікування дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). У клініці було проведено ретроспективне дослідження результатів лікування з 2006 по 2016 рік у 270 дітей (145 хлопчиків і 125 дівчаток) віком від 3 до 18 років. Усі діти були розподілені на дві групи: у першій групі виконували поетапні втручання (227 втручань на 340 сегментах) на одному сегменті; у другій застосовували SEMLS (120 втручань на 602 сегментах). Проведений порівняльний аналіз віддалених результатів лікування в групах за наступними критеріями: загальна тривалість ліжко-дня протягом наступного року від початку лікування; загальна тривалість іммобілізації; тривалість реабілітації до початку ходьби. Виявлено, що у дітей основної групи загальна тривалість ліжко-дня в середньому на 25 ± 4 дні менше; загальна тривалість іммобілізації, при її необхідності, в середньому на 25 ± 4 дні менше, ніж у контрольній групі; тривалість реабілітації до початку ходьби становить 3,5 місяця, на відміну від контрольної групи, в якій даний період становить 6,5 місяця
Cerebral palsy is a non-progressive lesion of the developing brain in children, but the associated pathology of the musculoskeletal system often progresses in the growing body of the child. The interrelated combination of disorders such as contractures and joint instability, muscle dysfunction, bone deformities at different levels affect the quality and effectiveness of gait in children with cerebral palsy. Treatment of orthopedic pathology in children with cerebral palsy requires understanding of the biomechanical mechanisms of formation of these disorders and the features of neurological deficits during the development of the child’s body and plays a major role in reducing the functional limitations associated with musculoskeletal disorder. Single-event multilevel surgery (SEMLS) is the gold standard for the treatment of orthopedic pathology in children with cerebral palsy to avoid repeated surgical interventions. The goal of SEMLS is to correct all deformities of the musculoskeletal system that affect the quality of support and walking in one surgical session. The surgical procedure includes the correction of rigid muscle contractures by lengthening the tendons, eliminating muscle imbalance with tendon transplants, correction of bone deformities, and measures aimed at stabilizing the joints. Materials and methods. A retrospective study of treatment from 2006 to 2016 was conducted, it included 270 children (145 boys and 125 girls) aged 3 to 18 years. All children were divided into 2 groups: in the first group, multistage interventions (227 interventions on 340 segments) were performed on one segment; in the second group — SEMLS (120 interventions on 602 segments) were used. Results. A comparative analysis of the remote results of treatment was performed in both groups of patients according to the following criteria: the total duration of the bed-day for the next year from the beginning of treatment; the total duration of immobilization; the duration of rehabilitation before the start of walk. In accordance with the obtained results it was revealed that in children in the study group, the total duration of bed days was by an average of 25 ± 4 days less than in the control group; the total duration of immobilization, if necessary, was also by an average of 25 ± 4 days less than in the control group; the duration of rehabilitation before the start of walking is 3.5 months, in contrast to the control group, in which this period is 6.5 months. Conclusions. Treatment of children with cerebral palsy is a complex problem and should be built on the principles of stages. In the absence of the effect of conservative treatment for contractures of the lower extremities at the age of 2–3 years and older, there is a need to perform surgeries on soft tissues, from the proximal extremities to the distal ones, followed by the continuation of combination treatment. When carrying out treatment by this method, it is easier to adhere to the stage and sequence of therapy (conservative — surgical — rehabilitation). The time of children’s stay in hospital and rehabilitation centers is significantly lower, which significantly reduces the cost of treatment and makes it possible to receive secondary special education
Дод.точки доступу:
Рахман, П. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Руденко, Р. І.
Хірургічне лікування пацієнтів з ballux valgus тяжкого ступеня із застосуванням апарату зовнішньої фіксації [Текст] / Р. І. Руденко, І. А. Руденко, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ -- FOOT DEFORMITIES (патофизиология, хирургия)
HALLUX VALGUS -- HALLUX VALGUS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
ИЛИЗАРОВА МЕТОД -- ILIZAROV TECHNIQUE
Анотація: Проаналізовано результати хірургічного лікування 58 пацієнтів (64 стопи) із hallux valgus (HV) тяжкого ступеня із застосуванням апарату зовнішньої фіксації. Вік пацієнтів становив 34-65років, жінок було 55, чоловіків - 3. Критерії включення: відсутність системних захворювань (ревматоїдний артрит, цукровий діабет, васкулопатії) та анамнезу хірургічних втручань на стопі. Тяжкість HV визначали за допомогою Manchester Grading Scale. До та після операції досліджували такі показники: плеснофаланговий кут (ПФК) та 1-й міжплесновий кут (1-й МПК), біль за ВАШ та функцію за шкалою AOFAS окремо для 1-го та 2-5-го променів, суб’єктивну оцінку стопи. Операція полягала в оригінальній методиці капсулопластики, подвійній остеотомії 1-ї плеснової кістки, фіксації апаратом Ілізарова на спицях. Оцінка результатів проведена на 62 стопах не раніше 12 місяців після операції. Відмічено суттєве покращення значень ПФК та 1-го МПК, достовірне зменшення болю (ВАШ) та покращення функції зареєстровано лише для 1-го променя, тоді як позитивної динаміки болю (ВАШ) та функції (AOFAS) для 2-5-го променів не встановлено. Висновки. Застосування апарату зовнішньої фіксації при подвійній остеотомії 1-ї плеснової кістки покращує скіалогічні та функціональні показники 1-го променя, але не впливає на рівень болю (ВАШ) та функцію (AOFAS) 2-5-го променів (p0,05)
Дод.точки доступу:
Руденко, І. А.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, В. О.
Концепція лікування вибухових переломів і переломів тіл хребців із дистракцією й ротацією грудного та поперекового відділів хребта за принципом залишкової фіксованості [Текст] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES (диагностика, патофизиология, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
Анотація: Для вирішення завдання створення концепції та алгоритму лікування перш за все необхідно розробити робочу класифікацію, на основі якої буде побудована концепція. Запропонована класифікація має забезпечити вибір найефективніших методів лікування в кожного хворого, що водночас мають бути максимально безпечними і малотравматичними. Класифікаційне розподілення засновано на діагностичних ознаках переломів тіл хребців, а саме визначенні морфологічних факторів, які призводять до патологічних змін. Саме виявлення характеру та тяжкості ушкодження хребтового сегмента дає можливість передбачувати подальший розвиток деформації й оцінювати ефективність використання певного методу лікування в конкретній клінічній ситуації. Матеріали та методи. Загальна кількість хворих із травматичними ушкодженнями грудного та поперекового відділів хребта становила 113. Середній вік пацієнтів — 34,3 року. Чоловіків було 67,9 %, жінок — 32,1 %. Проведено ретроспективне дослідження історій хвороби, даних клінічного обстеження, рентгенологічних, КТ, МРТ до і після лікування. Критерії включення: неускладнені й ускладнені вибухові переломи, переломи тіл хребців із дистракцією й ротацією грудного та поперекового відділів хребта. Згідно з універсальною класифікацією ушкоджень грудного та поперекового відділів хребта Magerl et al., яка є класифікацією AOSpine Thoracolumbar Spine Injury Classification System, розрізняють: неповний вибуховий перелом типу А 3.1 і неповний вибуховий перелом із розколюванням типу А 3.2, повний вибуховий перелом типу А 3.3, перелом тіла хребця типу А з дистракцією типу АВ (тип В 1.2, В 2.3) та перелом тіла хребця типа А з ротацією типу АС (тип С 1.3). Залежно від наявності неврологічної симптоматики пацієнтів розподілено на тих, хто мав неускладнені (74 осіб; 65,4 %) і ускладнені (39; 34,5 %) ушкодження. Результати. Розроблення класифікації передбачає аналіз діагностичних критеріїв, а розроблення концепції лікування — аналіз ефективності певного методу лікування. Запропонована робоча хірургічна класифікація створена на основі класифікацій Magerl et al., TLIСS і розподілу внутрішніх напружень McCormack, а також результатів власних експериментальних і клінічних досліджень. Внаслідок власних клініко-експериментальних досліджень доведено, що зі збільшенням ступеня руйнування тіла хребця зростає величина кіфотичної деформації на рівні ушкодження. Таким чином, величина первинної кіфотичної деформації хребта прямо залежить від ступеня руйнування тіла хребця (ступінь фрагментації). Висновки. Розроблено концепцію лікування пацієнтів із вибуховими переломами та переломами тіл хребців із дистракцією та ротацією, що дає змогу обрати оптимальний метод лікування на підставі трьох ознак: ступеня фрагментації тіла хребця, деформування хребта за принципом залишкової фіксованості та деформування хребтового каналу
Background. To solve the task of creating a concept and algorithm of treatment, it is necessary, first of all, to develop a working classification, on the basis of which the concept will be constructed. The proposed classification should provide the choice of the most effective treatment methods in each patient, which at the same time should be as safe and less traumatic as possible. Classification distribution is based on diagnostic signs of vertebral fractures, namely the identification of morphological factors leading to pathological changes. Identification of the nature and severity of damage to the spine segment allows predicting further development of deformation and assessing the effectiveness of a particular method of treatment in a particular clinical situation. Materials and methods. The total number of patients with injuries of the thoracic and lumbar spine was 113. The average age of patients was 34.3 years. Men were 67.9 %, women — 32.1 %. A retrospective study was conducted on the history of the disease, namely, data from clinical examination, radiological, computed tomography, magnetic resonance imaging before and after treatment. Inclusion criteria: uncomplicated and complicated burst fractures and vertebral fractures with distraction and rotation of the thoracic and lumbar spine. According to the universal classification of thoracic and lumbar injuries by Magerl et al., which is the AOSpine Thoracolumbar Spine Injury Classification System, an incomplete burst fracture type A3.1 and incomplete burst split fracture type A3.2, a complete burst fracture type A3.3, fracture of the vertebral body type A with distraction type AB (type B1.2, B2.3) and vertebral fracture type A with rotation type AC (type C1.3). Depending on the presence of neurological symptoms, patients were divided into those who had uncomplicated (n = 74; 65.4 %) and complicated (n = 39; 34.5 %) injuries. Results. The development of classification involves the analysis of diagnostic criteria, and the concept of treatment — the analysis of the effectiveness of a particular method of treatment. The proposed working surgical classification is based on the classifications of Magerl et al., TLIСS and McCormack internal stress distribution, as well as the results of own experimental and clinical studies. As a result of own clinical and experimental studies, it has been proved that increasing the degree of vertebral body destruction increases kyphotic deformity at the level of damage. Thus, the value of the primary kyphotic deformity of the spine directly depends on the degree of vertebral body destruction (degree of fragmentation). Conclusions. The concept of treatment of patients with blast fractures and fractures of vertebral bodies with distraction and rotation is developed, which allows to choose the optimal method of treatment based on three features — the degree of vertebral body fragmentation, deformity of the spine on the principle of residual fixation and deformity of the spinal canal
Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Опыт хирургического лечения воронкообразной деформации грудной клетки [Текст] / Я. В. Фищенко [и др.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 2. - С. 53-56. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель. Оценить результаты хирургического лечения воронкообразной деформации грудной клетки (ВДГК) методом Насса. Материалы и методы. Миниинвазивная коррекция по методу Насса выполнена 175 пациентам с ВДГК. Результаты. У 162 (92,6%) пациентов отмечен идеальный косметический результат. У 157 (89,7%) пациентов использовали один фиксатор, у 17 (9,7%) – два, у 1 (0,6%) пациента – три. Средняя продолжительность операции составила 52 мин (от 30 до 104 мин), средняя продолжительность пребывания больных в стационаре после хирургического вмешательства - 8 дней (от 5 до 11 дней). Выводы. Операция по методу Насса – «золотой стандарт» в лечении ВДГК у детей и взрослых, обеспечивает хороший косметический результат лечения, способствует улучшению сердечной и дыхательной функции, устраняет дисфункцию передней стенки грудной клетки в акте дыхания
Objective. To estimate the results of surgical treatment of funnel deformity of the chest in accordance to Nass procedure. Маterials and methods. In 175 patients, suffering FDCH, miniinvasive correction in accordance to Nassa procedure was accomplished. Results. In 162 (92.6%) patients the ideal cosmetic result was noted. In 157 (89.7%) patients one fixator was used, in 17 (9.7%) – two, in 1 (0.6%) patients – three. Average duration of operation have constituted 52 min (from 30 tо 104 min), average term of postoperative stationary stay - 8 days (from 5 tо 11 days). Conclusion. The operation in accordance to Nass procedure constitutes a gold standard in treatment of FDCH in adults and children, guarantees good cosmetic result of treatment, promotes improvement of cardiac and respiratory functions, eliminates dysfunction of anterior wall of thoracic cage in a respiratory act
Дод.точки доступу:
Фищенко, Я. В.
Шевчук, А. В.
Сапоненко, А. И.
Кравчук, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, В. А.
Пятилетний опыт использования навигационной системы в хирургии позвоночника [Текст] / В. А. Радченко, А. А. Барков, А. Г. Скиданов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 5-13. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (рентгенография, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
Анотація: Существуют различные подходы к использованию навигационной системы: на основе предварительной компьютерной томографии (КТ) или интраоперационной визуализации с использованием 3D/2D-флюороскопа или компьютерного томографа. Каждый метод имеет определенные преимущества и недостатки
Існують різні підходи до використання навігаційної системи: на основі попередньої комп’ютерної томографії (КТ) або інтраопераційної візуалізації з використанням 3D/2D-флюороскопа або комп’ютерного томографа. Кожен метод має певні переваги та недоліки.
Выводы: использование навигационного оборудования, кроме значительного уменьшения времени оперативного вмешательства, риска неврологических осложнений, снижения количества интраоперационной рентгенографии, уменьшения протяженности рассечения мягких тканей во время хирургического доступа, повышения точности установки транспедикулярных винтов, позволяет увеличить сложность и спектр хирургических вмешательств, а также избежать ревизионных операций, связанных с некорректной имплантацией транспедикулярных винтов
Висновки: використання навігаційного обладнання, окрім значного зменшення часу оперативного втручання, ризика неврологічних ускладнень, зниження кількості інтраопераційної рентгенографії, зменшення протяжності розрізу м’яких тканин під час хірургічного доступу, значного підвищення точності встановлення транспедикулярних гвинтів, дає змогу збільшити складність і спектр хірургічних втручань, а також уникнути ревізійних операцій, пов’язаних із некоректною імплантацією транспедикулярних гвинтів
Дод.точки доступу:
Барков, А. А.
Скиданов, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Зазірний, І. М.
Комп’ютерна асистенція та роботизована хірургія в ортопедії [Текст] / І. М. Зазірний, Б. С. Рижков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 81-87. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
РОБОТИЗИРОВАННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ROBOTIC SURGICAL PROCEDURES
ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КОМПЬЮТЕРА -- SURGERY, COMPUTER-ASSISTED
Анотація: Прийнято вважати, що хороші результати ортопедичних операцій залежать від відтворюваної анатомічної точності. Досягти такої точності хірургам допомагає миттєвий зворотній зв’язок, як це демонструє використання флюороскопії. Невізуальна комп’ютерна навігація була використана в ендопротезуванні, при пластиці ПХЗ, високій тібіальній остеотомії та при артроскопічних втручаннях на колінному та плечовому суглобах. Більшість короткотривалих досліджень демонструє підвищену точність у порівнянні з традиційними хірургічними техніками, проте дуже небагато досліджень показують кращі клінічні результати. Робот-асистована хірургія є найпопулярнішим методом при виконанні тотальних та одновиросткових ендопротезувань, демонструє вищу точність і схожі клінічні результати порівняно з традиційними методиками. Економічні аналізи вказують на те, що ця коштовна техніка може бути економічно вигідною тільки у лікарнях із великим потоком пацієнтів. Інші дослідження свідчать, що хірурги, які працюють із малою кількістю пацієнтів, за допомогою комп’ютерної навігації здійснюють оперативні втручання з точністю, що еквівалентна точності хірургів, які працюють із великим потоком пацієнтів
Successful outcomes after orthopedic surgical procedures are believed to be highly dependent on reproducible anatomic accuracy. Immediate intraoperative feedback helps surgeons to achieve this accuracy as has been demonstrated with the use of fluoroscopy. Non-image-based computer navigation has been used in joint arthroplasty, anterior cruciate ligament reconstruction, high tibial osteotomy, and cartilage procedures along with applications in hip and shoulder arthroscopy. Most short-term studies have demonstrated superior accuracy when compared with conventional techniques; however, very few studies have shown better clinical outcomes. Robotic-assisted surgery has been most popular in total and unicompartmental arthroplasty, which again has greater accuracy but similar clinical outcomes when compared with conventional techniques. Economic analyses indicate that these high-cost technologies may only be cost-effective in high-volume centers. Other studies have shown that computer navigation improves the accuracy of lower volume surgeons to a greater degree than higher volume surgeons allowing the former to have results similar to the latter
Дод.точки доступу:
Рижков, Б. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Сравнительный анализ результатов восстановления задней крестообразной связки методиками "Inlay" и транстибиальным проведением канала [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 64-71. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ЗАДНЯЯ -- POSTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Повреждения задней крестообразной связки (ЗКС) относится к самым тяжелым в коленном суставе. Сегодня вопрос об оптимальном методе пластики ЗКС остается открытым
Ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) належить до найважчих у колінному суглобі. Наразі питання про оптимальний метод пластики ЗСЗ залишається відкритим
Выводы: артроскопическая пластика ЗКС по методу «Inlay» QT-трансплантатом со сверлением канала большеберцовой кости с использованием техники RetroDrill® может быть рекомендована как альтернативный метод замещения ЗКС. Однако следует обратить внимание на прогрессирование артроза и возможность ятрогенного повреждения a. poplitea, которую необходимо тщательно защищать во время хирургического вмешательства
Висновки: артроскопічна пластика ЗСЗ за методом «Іnlay» QT-трансплантатом зі свердлінням каналу великогомілкової кістки з використанням техніки RetroDrill® може бути рекомендована як альтернативний метод заміщення ЗСЗ. Проте слід звернути увагу на прогресування артрозу та можливість ятрогенного ушкодження a. poplitea, яку необхідно ретельно захищати під час хірургічного втручання
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Диденко, И. В.
Орлянский, В.
Бенедетто, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Динамика функциональных показателей сердечно-сосудистой системы у пациентов с вертеброгенной патологией при изменении положения тела [Текст] / Н. В. Лизогуб [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 25-30. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ПОЗА -- POSTURE
Анотація: Постуральные изменения гемодинамики хорошо известны, однако их зависимость от антропометрических показателей изучена недостаточно. Значительное количество хирургических вмешательств выполняют в положении лежа на животе, поэтому для анестезиолога важно предусмотреть физиологические особенности, связанные с этим
Выводы: компенсаторные возможности системы кровообращения, которые проявляются в результате изменения положения тела, зависят от возраста и, более выражено, от ИМТ, что следует учитывать, проводя анестезию во время операций, предусматривающих переворот пациентов со спины на живот
Дод.точки доступу:
Лизогуб, Н. В.
Котульский, И. В.
Москаленко, Н. А.
Пищик, В. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Бодня, А. И.
Исходы билатеральных повреждений пяточной кости [Текст] / А. И. Бодня, Ю. В. Сухин // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 2. - С. 22-28. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Билатеральные переломы пяточной кости составляют 11,7-20,7% всех повреждений данной локализации. Вопросы, касающиеся тактики лечения обсуждаемых повреждений, в доступной литературе достаточно противоречивы. Цель исследования. Ретроспективный анализ особенностей лечения и исходов билатеральных повреждений пяточной кости. Материалы иметоды. В статье приведенырезультатыретроспективного анализа лечения 49 больных с переломами обеих пяточных костей. Консервативные методы лечения использованы в 44,9% случаев. Среди оперативных методик (55,1%) были применены: закрытая инструментальная репозиция в нашей модификации, чрескостный и накостный остеосинтез. Результативность проведенного исследования оценивали по шкале клиникофункциональных показателей AOFAS и FFl. Результаты. Исходы лечения изучены у 37 (65,3%) пациентов, со сроком наблюдения от 1 до 5 лет с момента травмы, что подтвердило эффективность оперативного лечения, а также реабилитационных мероприятий. Средний показатель исходов консервативного лечения в наблюдаемой группе повреждений по шкале AOFAS составил 61,2±2,1 баллов, по FFl - 42,0±1,1 балла, при оперативном, соответственно, 78,2±0,6 и 14,7±0,2 баллов (p0,05). Положительные результаты при консервативном лечении билатеральных переломов пяточной кости получены у 21,62% больных, при оперативном - у 67,57%. При анализе отдаленных результатов лечения отмечено, что плохие исходы связаны с неэффективностью применения традиционных методов. Средний срок нетрудоспособности в этой группе составил 8,2±2,5 мес., в группе оперированных больных - 5,7±1,9 мес. Выводы. Проблема лечения билатеральных переломов пяточной кости требует дальнейшего усовершенствования малоинвазивных методик репозиции, позволяющих повысить надежность восстановления ее анатомии и обеспечить получение благоприятных исходов повреждений данной локализации
Дод.точки доступу:
Сухин, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мезенцев, А. О.
Ретроспективний аналіз ускладнень після хірургічного лікування уродженого кіфозу в дітей [Текст] / А. О. Мезенцев, Д. О. Демченко, Д. Є. Петренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 39-44. - Бібліогр.: с. 43-44

MeSH-головна:
КИФОЗ -- KYPHOSIS (рентгенография, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Уроджений кіфоз виникає внаслідок порушення формування або сегментації хребців і за наявності активного напівхребця, характеризується швидким прогресуванням і, зазвичай, розвитком значних неврологічних ускладнень. Основними хірургічними втручаннями в разі уродженого кіфозу є: вентральний та/або задній аутоспондилодез in situ, із металевими конструкціями або без них, вертебректомії й остеотомії в різних модифікаціях. Серед післяопераційних ускладнень у пацієнтів із уродженим кіфозом найчастіше трапляються неврологічні та переломи елементів конструкції. Мета: провести ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування уродженого кіфозу в дітей. Методи: проаналізовано історії хвороби пацієнтів із уродженим кіфозом, вік яких не перевищував 18 років, а термін спостереження був не менше ніж 2 роки після операції. Оцінювали величину загального та локального кіфозів, поперекового лордозу, інфекційні ускладнення, прогресування деформації, а також ускладнення, пов’язані з нестабільністю металоконструкції. Результати: серед 25 пацієнтів у 5 виявлені ускладнення: нестабільність конструкції з втратою корекції — 3, інфекційні — 1, збільшення загального кіфозу — 1. У 4 із 5 хворих проведені ревізійні операції. Висновки: використання наявних технологій хірургічного лікування пацієнтів з уродженим кіфозом призводить до розвитку післяопераційних ускладнень. Основними їхніми причинами стали тактичні помилки, пов’язані з неадекватною оцінкою потенціалу зростання хребта, а також нестабільність металоконструкції через відсутність зрілого кісткового блоку. Необхідним є створення технології, яка моделювала б зростання хребта і сприяла формуванню кісткового блоку в місці остеотомії
Дод.точки доступу:
Демченко, Д. О.
Петренко, Д. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Морфологічні зміни епіфізарного хряща дистального відділу стегнової кістки кролів в умовах його двобічного блокування пластинами з гвинтами [Текст] / С. О. Хмизов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 66-73. - Бібліогр.: с. 72-73

MeSH-головна:
РОСТА ЗОНА ЭПИФИЗАРНАЯ -- GROWTH PLATE
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
КОСТИ УДЛИНЕНИЕ -- BONE LENGTHENING
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Для лікування помірної різниці (2–6 см) довжини нижніх кінцівок у дітей використовують тимчасове блокування наросткової зони (НЗ або епіфізарний хрящ) пластинами з гвинтами. Мета: дослідити морфологічні зміни НЗ дистального відділу стегнової кістки кроликів в умовах її двобічного блокування неблокованими пластинами з гвинтами. Методи: блокували дистальну НЗ правої стегнової кістки 9 кроликів у віці 8 тижнів. Через 3, 5 і 7 тижнів виконаний гістологічний аналіз (з морфометрією) дистальних відділів обох стегнових кісток. Результати: через 3 тижні після операції висота кістки з блокуванням була зниженою в латеральному та медіальному відділах у 2,06 і 1,98 разу (p 0,001), у центральному — навпаки, збільшеною в 1,18 разу (p 0,001) порівняно з контралатеральною кінцівкою (КК). Через 5 тижнів на всій території НЗ прооперованої кістки виявлені порушення структури, зменшення висоти порівняно з КК у латеральному відділі в 1,3 разу (p 0,001), медіальному — в 1,14 (p 0,01). Через 7 тижнів деструктивні порушення в НЗ прогресували, її висота була зниженою порівняно з КК у латеральному відділі в 3,29 разу, у медіальному — в 3,5 (p 0,001). Висновки: через 3, 5 і 7 тижнів після двобічного блокування дистальної НЗ стегнової кістки кроликів у ній виявлені всі відповідні зони. Деструктивні зміни (порушення гістоархітектоніки, щільності клітин тощо) прогресували зі збільшенням терміну експерименту. Висота НЗ і зони первинного остеогенезу зменшувалися порівняно з КК зі збільшенням терміну спостереження, що свідчить про затримку лінійного росту кістки
Дод.точки доступу:
Хмизов, С. О.
Рокутов, В. С.
Єршов, Д. В.
Ашукіна, Н. О.
Данищук, З. М.
Мальцева, В. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Напружено-деформований стан моделі плоско-вальгусної деформації стопи за умов використання імплантатів для піднадп’яткового артроризу [Текст] / О. І. Корольков [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 74-79. - Бібліогр.: с. 78

MeSH-головна:
ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Плоско-вальгусна деформація стопи (ПВДС) є однією з найпоширеніших патологій опорно-рухової системи. ПВДС призводить до розвитку hallux valgus, надлишкової торсії гомілки, вальгусної деформації на рівні надп’ятково-гомілкового та колінного суглобів. Мета: проаналізувати напружено-деформований стан елементів стопи в разі ПВДС і після її корекції з використанням гвинтів для піднадп’яткового артроризу. Методи: проведено біомеханічне (математичне) дослідження з використанням методу скінчених елементів на моделі стопи в нормі та з ПВДС. Відтворювали піднадп’ятковий артрориз із коригувальними гвинтами, встановленими в п’яткову або надп’яткову кістки. Результати: за умов ПВДС збільшується рівень напруження в усіх елементах її кісткової системи, особливо на опорній поверхні п’яткової кістки та поверхнях піднадп’яткового суглоба. У разі використання гвинтів виникають дві зони підвищених напружень (у місцях контакту кісткових елементів моделі з коригувальними гвинтами) з абсолютними значеннями, які перевищують показники моделі з ПВДС. Випадки встановлення гвинтів у п’яткову або надп’яткову кістки за розподілом напружень майже ідентичні. Максимальне напруження в надп’ятковій кістці (12,5 МПа) є трохи нижчим у моделі з гвинтом, встановленим в п’яткову кістку (11,1 МПа), тому можна вважати цей варіант найкращим. Висновки: використання гвинтів для піднадп’яткового артрориуа дає змогу зменшити напруження порівняно з моделлю з імплантатами для артроерезу, за винятком точок контакту гвинтів із кістковою тканиною
Дод.точки доступу:
Корольков, О. І.
Рахман, П. М.
Карпінський, М. Ю.
Шишка, І. В.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Радченко, В. О.
Клінічні ознаки прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта [Текст] / В. О. Радченко, А. Г. Скіданов // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 91-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION (патофизиология, повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Одним із найпоширеніших напрямків хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперекового відділу хребта є застосування такого методу, як спондилодез. Застосовуючи цей метод лікування, звернуто увагу на те, що у різних хворих при схожому хірургічному втручанні результати нерідко відрізняються. Мета роботи - визначення клінічних факторів, які впливають на результати хірургічного лікування. Обстежені 129 прооперованих пацієнтів, 15 осіб із діагнозом нестабільності хребтових рухових сегментів, 64 пацієнти з грижами міжхребцевих дисків, 30 пацієнтів зі спондилолістезом, 20 пацієнтів зі стенозом хребтового каналу. З'ясовано початок захворювання, загальну тривалість, тривалість останнього загострення. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Оцінювання якості життя до і через рік після хірургічного лікування проводили за шкалою Освестрі. Обгрунтування отриманих результатів здійснено на основі методів прикладної математичної статистики. Статистичний аналіз дає можливість зробити висновок, що після операції якість життя пацієнтів значуще покращується. Однак у деякіх пацієнтів якість життя покращується меншою мірою. У випадку нестабільності хребтового сегмента та спондилолістезу вік хворого особливо впливає на результати хірургічного лікування. Про вплив віку на значення індексу Освестрі після операції можна судити за значущою помірною позитивною кореляцією цих показників, оціненою в усіх пацієнтів; у старіших пацієнтів результати гірші. Певною мірою гірші результати лікування пацієнтів із більшими до операції величинами індексу Освестрі. У пацієнтів із гіршими результатами хірургічного лікування тривалість захворювання зазвичай більша. До операції пацієнти зі стенозом хребтового каналу і спондилолістезом хворіли значуще довше, ніж пацієнти з нестабільністю хребтового рухового сегмента і грижами міжхребцевих дисків, це робить діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез" менш сприятливими до одужання. Тобто якщо при грижах міжхребцевих дисків після своєчасного хірургічного лікування можна сподіватися на одужання, то у випадку стенозу хребтового каналу та спондилолістезу йдеться лише про покращання якості життя. Висновки: клінічними ознаками того, що хірургічне лікування сприятиме менш задовільному відновленню працездатності пацієнта, є його старший вік (понад 48 років), більша тривалість захворювання (понад 6 - 7 років), більша тривалість останнього загострення (понад 2 - 2,5 місяця), діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез". Також до цієї групи можна зарахувати пацієнтів, індекс Освестрі яких до операції становив понад 78 %
Дод.точки доступу:
Скіданов, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бець, І. Г.
Критерії вибору технологій лікування ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя [Текст] / І. Г. Бець // Травма. - 2018. - Том 19, N 3. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES (патофизиология, хирургия)
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Анотація: Пошкодження дистальних метаепіфізів кісток передпліччя становлять 15 % переломів кісток у дорослих. Близько 53,3 % вимагають репозиції кісткових уламків; серед них половина (26,6 %) - це тяжкі нестабільні переломи типу В і С (за класифікацією АО), лікування яких здебільшого пов'язане з хірургічними втручаннями. Решта 46,7 % ушкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя - це переломи без зміщення уламків або при яких величина зсувів не перевищує допустимих параметрів (за критеріями якості репозиції); такі пошкодження лікують іммобілізаційним методом амбулаторно. Однак практика надання травматологічної допомоги на амбулаторному етапі свідчить про те, що спроби репозиції уламків при пошкодженнях даної локалізації робляться в більшості пацієнтів без урахування класифікаційних ознак переломів, і тільки їх безуспішність або вторинне зміщення є причиною для направлення пацієнта в стаціонар (на жаль, у терміни 2 - 4 тижні і більше). Мета роботи - на підставі клінічних досліджень уточнити й об'єктивізувати критерії вибору технологій лікування пошкоджень дистальних метаепіфізів кісток передпліччя. Проаналізовані результати лікування 100 пацієнтів, направлених у стаціонар після невдалих спроб амбулаторного лікування. 38 пацієнтам були виконані повторні спроби закритої репозиції і консервативного лікування за умов стаціонару, 45 пацієнтам проведено позавогнищевий дистракційний остеосинтез, 17 пацієнтам - відкрита репозиція і накістковий остеосинтез. Аналіз отриманих результатів лікування дозволив зробити висновки про те, що при пошкодженнях дистальних метаепіфізів кісток передпліччя доцільно вдаватися до повторної репозиції з подальшим консервативним лікуванням у стаціонарі, що дає позитивні результати лікування у 84 % випадків за умови, що показник ризику вторинного зміщення не перевищує 3 балів. При ризику вторинного зміщення 4 - 5 балів показані або відкрита репозиція уламків і накістковий остеосинтез, або позавогнищевий дистракційний остеосинтез. При переломах типу А, В і С, де величина уламків дозволяла фіксувати їх за допомогою пластин і гвинтів діаметром 3,5 мм (і за відсутності імпресійної деформації), існує можливість реалізації завдань накісткового остеосинтезу (анатомічна репозиція, надійна фіксація без додаткової іммобілізації, рання функція). Тільки такий результат погружної фіксації може виправдати травматичність і високий ризик ускладнень даної технології. Висновки: позавогнищевий остеосинтез відрізняється універсальністю і відповідністю біологічним принципам, при цьому дає стабільно позитивні результати лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя і мінімальну кількість ускладнень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Рушай, А. К.
Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки після переломів з використанням оцінних шкал [Текст] / А. К. Рушай, О. Р. Бебих, А. І. Буглак // Травма. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 78-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (осложнения, патофизиология)
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (диагностика, патофизиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование)
Анотація: Авторами наведено результати лікування 32 постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки. Отримано добрі результати. Об’єм лікувального комплексу та можливий прогноз отриманих результатів здійснювався із застосуванням оцінної шкали Non-Union Scoring System. З урахуванням тих же показників був обраний і спосіб фіксації уламків кільцевими фіксаторами. Отримані результати виначалися з використанням оцінних анатомо-функціональних шкал Любошиця — Меттіса — Шварцберга та Karlstrom — Olerud. Використання оцінних шкал стандартизувало оцінку отриманих результатів, дало можливість порівняти ефективність різних методів лікування. Порівняння показників оцінних шкал Любошиця — Меттіса — Шварцберга та Karlstrom — Olerud довело їх схожість, відсутність значних розбіжностей в оцінці, що свідчить про можливість порівняння результатів лікування, здійснених за різними шкалами
Дод.точки доступу:
Бебих, О. Р.
Буглак, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Диференційована тактика оперативного лікування хворих на остеоартроз колінних суглобів [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 23-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, патофизиология, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Анотація: На основі вивчення результатів лікування 383 хворих на гонартроз розроблена диференційна тактика оперативного лікування таких хворих. Визначені показання до виконання надгорбкової корегувальної остеотомії великогомілкової кістки, надвиросткової остеотомії стегнової кістки, унікондилярного ендопротезування колінного суглоба, тотального ендопротезування без та із збереженням передньої хрестоподібної зв’язки, застосування тібіального подовжувача при тотальному ендопротезуванні, ендопротезування за допомогою цільнозв’язаного протезу. Використання розробленого підходу до оперативного лікування дозволило отримати 65% хороших та 35% задовільних результатів у хворих на остеоартроз колінних суглобів в терміни від 2 до 9 років
Having studied the results of treatment of 383 patients suffering from gonarthrosis, we developed a differentiated tactics of surgical treatment of such patients. We have defined the indications to supratubercular corrective osteotomy of tibial bone, supracondylar osteotomy of femoral bone, unicondylar arthroplasty of a knee joint, total arthroplasty with and without saving of the anterior cruciate ligament, application of a tibial extensor for total arthroplasty and joint replacement using a solid prosthesis. The use of our own developed approach to surgery ensured 65% of positive and 35% of satisfactory results in patients suffering from osteoarthritis of their knee joints in terms from 2 to 9 years
Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.
Осадчук, Т. І.
Калашніков, А. В.
Підгаєцький, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-97

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)