Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (53)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Остеоартрит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 499
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Сучасне розуміння біологічних та механічних предикторів формування остеоартрозу надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] = Current understanding of the biological and mechanical predictors of the formation of ankle osteoarthritis / Л. О. Килимнюк [та ін.] // Український медичний часопис. - 2023. - № 2. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (патофизиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Остеоартроз — патологічний стан, який характеризується хронічними дегенеративно-дистрофічними змінами всіх компонентів суглоба — хряща, субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв’язок, капсули, периартикулярних тканин, що прогресують. Останніми роками відмічають усе більші відмінності в перебігу захворювання залежно від локалізації процесу. У статті проведено аналіз даних сучасної літератури щодо біологічних та механічних предикторів формування остеоартрозу надп’ятково-гомілкового суглоба. Незважаючи на біомеханічні передумови та високу частоту травм суглоба, клінічно значущий остеоартроз надп’ятково-гомілкового суглоба відмічають рідше, ніж гонартроз чи коксартроз, що, очевидно, пов'язано з анатомічними, біохімічними та біомолекулярними особливостями його будови. На відміну від коксартрозу та гонартрозу, які широко досліджують, наукових праць з вивчення остеоартрозу надп'ятково-гомілкового суглоба обмаль. У результаті проведеного аналізу прослідковуються специфічні відмінності етіопатогенезу остеоартрозу гомілковостопного суглоба порівняно з механізмами розвитку захворювання в колінному та кульшовому суглобах. Попри високу частоту травматичного генезу захворювання, не варто залишати поза увагою важливість впливу інших чинників. Ідентифікація молекулярних і клітинних патогенетичних механізмів, специфічних для остеоартрозу гомілковостопного суглоба, потребує проведення подальших досліджень, які дозволять розширити уявлення про механізми розвитку хвороби, розробити способи профілактики та попередження прогресування
Osteoarthritis is a pathological condition characterized by chronic progressive degenerative-dystrophic changes in all components of the joint — cartilage, subchondral bone, synovial membrane, ligaments, capsule, periarticular tissues. In recent years, more and more differences in the course of the disease have been noted depending on the localization of the degenerative-dystrophic process. The article analyzes the data of modern literature regarding the understanding of biological and mechanical predictors of the formation of ankle osteoarthritis. Despite the biomechanical prerequisites and the high frequency of joint injuries, clinically significant ankle osteoarthritis is less common than knee or hip osteoarthritis, that is obviously related to the anatomical, biochemical, and biomolecular features of the joint structure. In contrast to knee or hip osteoarthritis, which are widely researched, scientific works on the study of ankle osteoarthrosis are scarce. As a result of the analysis, specific differences in the etiopathogenesis of ankle osteoarthritis are followed, compared to the mechanisms of disease development in the knee and hip. Despite the high frequency of the traumatic genesis of the disease, the importance of the influence of other factors should not be overlooked. The identification of molecular and cellular pathogenetic mechanisms specific for ankle osteoarthritis requires further research, which will allow us to expand understanding of the mechanisms of disease formation, to develop prophylactic methods of prevention of progression
Дод.точки доступу:
Килимнюк, Л. О.
Горобейко, М. Б.
Маціпура, М. М.
Ковальчук, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Litvynova, A.
Role interleukin 18 in the course and progression of osteoarthritis in patients with obesity [Text] = Роль інтерлейкіну 18 в перебігу й прогресуванні остеоартриту в хворих з ожирінням / A. Litvynova // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - P50-56. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, иммунология, метаболизм)
ИНТЕРЛЕЙКИН-18 -- INTERLEUKIN-18 (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Анотація: Musculoskeletal disorders are an extremely common pathology. They are the most common cause of chronic pain and disability: every minute, more than 30% of adults suffer from joint pain or limited physical activity. These diseases significantly affect the psychosocial status of patients, their families, and caregivers. The course of joint diseases leads to loss of mobility, social autonomy; such patients have higher rates of hospitalization and mortality. That is, the quality of life significantly deteriorates, and the financial costs of health care for patients and society increase. It is proved that one of the predictors of arthrosis is overweight. In the pathogenesis of osteoarthritis and obesity, proinflammatory cytokines play an important role, the excess synthesis of which leads to the progression and chronicity of the process. Therefore, the aim of our study was to determine the dependence of interleukin-18 activity in patients with osteoarthritis, which occurs on the background of obesity and without it. The study presents the study of interleukin-18 in 75 people with osteoarthritis (OA), which occurred on the background of obesity (main group), and 50 patients with isolated OA (comparison group). The control group consisted of 37 healthy individuals. The diagnosis of OA was established based on the order of the Ministry of Health of Ukraine of 12.10.2006 "On medical care for patients with osteoarthritis", unified diagnostic criteria of the Association of Rheumatologists of Ukraine (2004), and the criteria of the American College of Rheumatologists. The presence and severity of obesity were assessed according to the criteria of the International Diabetes Federation (IDF, 2005) based on the calculation of body mass index (BMI) according to the Kettle formula. When determining the level of IL-18 in the main group, it was found that the content of this cytokine was almost two times higher than the reference values (p 0.05). In the comparison group, the activity of IL-18 increased 1.6 times (p 0.05). Comparison of the content of IL-18 between the study groups allowed us to determine its increase in the presence of obesity by almost 1.2 times. The increase in IL-18 content depended on the radiological stage of joint damage: the maximum value was recorded in patients of the main group with stage 2 symptoms. Apparently, such results are a consequence of the predominance of the inflammatory reaction in the progression of the pathology due to the comprehensive involvement of extra-articular components (ligaments, tendons, bags, etc.). Slightly lower levels of IL-18 in stage 1 OA are likely to be due to the involvement of a limited portion of joint tissue, while the 3rd radiological stage is characterized by a predominance of dystrophic processes. In patients with osteoarthritis, an increase in the content of IL-18 in the serum is determined, which is associated with the development of the inflammatory process in the components of the joint. The content of IL-18 has a direct correlation with overweight / obesity and the radiological stage of the process in the joints. Increased proinflammatory cytokine IL-18, which is a component of the immune system and simultaneously synthesized by adipocytes of adipose tissue, can be considered a factor that will contribute to the preservation of chronic pain and progression of the pathology. Dynamic control of IL-18 activity should be used as an indicator of the effectiveness of therapy
Захворювання опорно-рухового апарату є надзвичайно поширеною патологією. Вони є найбільш частою причиною хронічного болю та інвалідності: щомиті понад 30% дорослих людей потерпають від болю в суглобах або обмеження рухової активності. Дані захворювання суттєво впливають на психосоціальний статус пацієнтів, їх родин та осіб, які здійснюють догляд. Перебіг захворювань суглобів призводить до втрати рухливості, соціальної автономності; такі хворі мають більш високі показники госпіталізації і смертності. Тобто, значно погіршується якість життя, збільшуються фінансові витрати на охорону здоров'я з боку як пацієнта, так і суспільства. Доведено, що одним із предикторів формування артрозів є надлишкова маса тіла. В патогенезі остеартроза та ожиріння важливу роль набувають прозапальні цитокіни, надлишок синтезу яких призводить до прогресування та хронізації процесу. Тому, метою нашого дослідження було визначення залежності активності інтерлейкіну-18 у хворих на остеоартрит, що перебігає на тлі ожиріння та без нього. В роботі представлено дослідження інтерлейкіну-18 у 75 осіб з остеоартритом (ОА), що перебігав на тлі ожиріння (основна група), та 50 пацієнтів на ізольований ОА (група порівняння). Контрольну групу склало 37 практично здорових осіб. Діагноз ОА встановлювали спираючись на наказ МОЗ України від 12.10.2006 року «Про надання медичної допомоги хворим із остеоартрозом», уніфікованих діагностичних критеріїв Асоціації ревматологів України (2004) та критеріїв Американської колегії ревматологів. Наявність та тяжкість ожиріння оцінювали згідно з критеріями International Diabetes Federation (IDF, 2005) на підставі розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) за формулою Кетле. При визначенні рівню ІЛ-18 у осіб основної групи було встановлено, що вміст даного цитокіну майже у 2 рази перевищував референтні значення (р0,05). В групі порівняння активність ІЛ-18 збільшувалася у 1,6 разів (р0,05). Порівняння вмісту ІЛ-18 між досліджуваними групами дозволило визначити його підвищення при наявності ожиріння майже в 1,2 рази. Збільшення вмісту ІЛ-18 залежало від рентгенологічної стадії ураження суглобів: максимальне значення реєстрували у хворих основної групи з 2-ю стадією ознак. Мабуть, такі результати є наслідком переважання запальної реакції при прогресуванні патології через всебічне залучення позасуглобових складових (зв’язок, сухожиль, сумок тощо). Декілька менші показники ІЛ-18 при 1-ї стадії ОА, ймовірно, є результатом участі обмеженої частини тканин суглобів; в той час, як для 3-ї рентгенологічної стадії є характерним переважання дистрофічних процесів. У хворих на остеоратрит визначається збільшення вмісту ІЛ-18 у сироватці крові, що пов’язано з розвитком запального процесу в компонентах суглоба. Вміст ІЛ-18 має пряму кореляційну залежність з надлишковою масою тіла/ожирінням та рентгенологічною стадією процесу у суглобах. Збільшення прозапального цитокіну ІЛ-18, який є одним із складових імунної системи та одночасно синтезується адіпоцитами жирової тканини, можна розглядати в якості фактора, що буде сприяти збереженню хронічного болю та прогресуванню патології. Динамічний контроль активності ІЛ-18 доцільно використовувати в якості показника ефективності терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галабіцька, І. М.
Взаємозалежність між масою тіла, глибиною запалення і функціональною спроможністю підшлункової залози при коморбідності первинного остеоартрозу і цукрового діабету 2-го типу [Текст] = Interdependence between body weight, depth of inflammation and functional capacity of the pancreas in patients with primary osteoarthritis and type 2 diabetes / І. М. Галабіцька, Л. С. Бабінець // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - С. 48-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (метаболизм, патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Остеоартроз (ОА) є найбільш поширеним захворюванням суглобів і провідною причиною втрати працездатності та інвалідності. ОА не тільки впливає на якість життя та скорочує функціонально активний період, але й збільшує смертність через прогресування супутніх захворювань, таких, як ожиріння, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). серцево-судинні фактори ризику. Мета дослідження: визначення спільних патогенетичних ланок ОА та ЦД2 для вдосконалення підходу до діагностично-лікувальних заходів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь пацієнти з первинним ОА у коморбідності із ЦД2 поза загостренням, яких було розподілено на три групи за індексом маси тіла (ІМТ): І група – 33 хворих, ІІ група – 35 пацієнтів, ІІІ група – 34 хворих. Середній вік пацієнтів становив 61,57±7,97 року (від 29 до 68 років). Усі пацієнти з коморбідністю ЦД2 та ОА були зіставні за клінічними, гендерними критеріями, тяжкістю перебігу коморбідних патологій та отримуваним лікуванням. До контрольної групи увійшли 30 здорових осіб. Результати. Було виявлено статистично достовірне підвищення рівня ШОЕ в усіх досліджуваних групах порівняно із групою контролю (р0,05). Під час аналізу рівня СРП у досліджуваних групах було виявлено статистично достовірне підвищення рівня данного показника із зростанням ІМТ (р0,05). Зафіксовано статистично достовірне прогресування ЦД2 зі зростанням ІМТ за усіма показниками (р0,05). Встановлено статистично достовірне підвищення сумарного індексу WOMAC та індексу ВАШ зі зростанням ІМТ (р0,05), що свідчить про прогресування первинного ОА у коморбідності із ЦД2 при зростанні ІМТ. Отримані дані продемонстрували клінічну значущість збільшення маси тіла, накопичення жирової тканини, поглиблення функціональної недостатності підшлункової залози для прогресування суглобового і больового синдромів при ОА на тлі ЦД2. Висновки. Результати дослідження засвідчили статистично достовірне підсилення проявів малоінтенсивного запалення і прогресування інкреторної та екскреторної недостатності підшлункової залози з підвищенням індексу маси тіла пацієнтів із коморбідністю первинного остеоартрозу (ОА) і цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Доведено взаємозалежність запального синдрому з накопиченням жирової тканини у пацієнтів і поглибленням ожиріння у пацієнтів із коморбідністю ОА і ЦД2. Необхідно проводити подальші дослідження остеоартрозних змін у суглобах пацієнтів із ЦД2, розробляти схеми діагностики та медикаментозної терапії поєднаного перебігу цих захворювань
Osteoarthritis (OA) is the most common joint disease and the leading cause of disability. OA not only affects the quality of life and shortens the functionally active period, but also increases mortality due to the progression of comorbidities, such as obesity, insulin resistance, type 2 diabetes (T2DM), cardiovascular disease. The objective: to identify pathogenetic links between OA and T2DM in order to improve the approach to diagnostic and treatment. Materials and methods.Patients with primary OA and T2DM without exacerbation were divided into three groups according to body mass index (BMI): Group I – 33 patients, Group II – 35 patients, Group III – 34 patients. The mean age of the patients was 61.57±7.97 years (from 29 to 68 years). All patients with comorbidity of T2DM and OA were comparable according to clinical, gender criteria, severity of comorbid pathologies and received treatment. The control group included 30 healthy people. Results. A statistically significant increase in the level of ESR was found in all studied groups compared to the control group (р0.05). During the analysis of the CRP level in the studied groups, a statistically significant increase in the level of this indicator was found with increasing BMI (р0.05). A statistically significant progression of T2DM with increasing BMI was recorded for all indicators (р0.05). A statistically significant increase in total WOMAC index and VAS index with increasing BMI (р0.05) was established, which indicates the progression of primary OA in comorbidity with T2DM with increasing BMI. The obtained data demonstrated the clinical significance of body weight increase, the accumulation of adipose tissue, and the deepening of the functional insufficiency of the pancreas for the progression of joint and pain syndromes in OA on the background of T2DM. Conclusions. The results of the study showed a statistically significant increase in the manifestations of low-intensity inflammation and the progression of incretory and excretory insufficiency of the pancreas with an increase in the body mass index in patients with primary osteoarthritis (OA) and type 2 diabetes mellitus (T2DM). The interdependence of the inflammatory syndrome with the accumulation of adipose tissue and the deepening of obesity in patients with comorbidity of OA and T2DM has been proven. It is necessary to continue further studies of osteoarthritic changes in the joints in T2DM patients, to develop diagnostic schemes and drug therapy for the combined course of these diseases
Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Галабіцька, І. М.
Клітинні та гуморальні порушення імунної системи при остеоартрозі на тлі коморбідності з екзокринною недостатністю підшлункової залози [Текст] = Cellular and Humoral Disorders of the Immune System at Osteoarthritis with Comorbidity of Exocrine Pancreatic Insufficiency / І. М. Галабіцька, Л. С. Бабінець // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - С. 29-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (диагностика, иммунология, патофизиология)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (иммунология, метаболизм, патология, секреция)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES (диагностика, иммунология, метаболизм)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: вивчення зміни імунологічних показників у хворих на первинний остеоартроз (ОА) за умов коморбідності із захворюваннями травного тракту (ТТ), що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози (ЕкНПЗ). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 304 пацієнти з первинним ОА у коморбідності із захворюваннями ТТ, що супроводжуються ЕкНПЗ поза загостренням. У групу порівняння включено 30 практично здорових осіб. Хворих на первинний ОА, співставних за віком, статтю та перебігом первинного ОА, було розподілено на 5 груп за типом коморбідної патології органів ТТ, що супроводжуються ЕкНПЗ: 1-а група (n=62) – пацієнти з первинним ОА без коморбідної патології органів ТТ, 2-а група (n=59) – пацієнти з первинним ОА у коморбідності з хронічним панкреатитом (ХП), 3-я группа (n=60) – пацієнти з первинним ОА у коморбідності з хронічним некаменевим холециститом і функціональними захворюваннями жовчного міхура та жовчовидільної системи, 4-а група (n=61) – пацієнти з первинним ОА та хронічним гастродуоденітом, 5-а група (n=61) – пацієнти з первинним ОА та цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Результати. Аналіз імунологічних показників у пацієнтів з первинним ОА засвідчив статистично достовірні зміни досліджуваних показників у всіх групах порівняно з группою контролю (р0,001), що свідчить про імунологічні порушення у досліджуваних пацієнтів. Виявлено статистично достовірне підвищення рівня Т-лімфоцитів у всіх досліджуваних групах порівняно з групою контролю (р0,001), що свідчить про активацію Т-клітинної ланки імунітету у пацієнтів з первинним ОА. Зафіксовано наявність обтяжувального впливу супутніх гастроентерологічних захворювань при первинному ОА на формування імунодефіциту. Висновки. Встановлено статистично достовірно вищий рівень аутоімунних порушень у пацієнтів з первинним остеоартрозом (ОА) за умов коморбідності з гастроентерологічними захворюваннями, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози. Доведено, що на поглиблення та прогресування аутоімунних порушень при первинному ОА впливає коморбідність патології органів травного тракту
The objective: to study the change in immunological parameters in patients with primary osteoarthritis (OA) under conditions of comorbidity with the digestive tract (DT) diseases, accompanied by exocrine pancreatic insufficiency (EPI). Materials and methods. The study included 304 patients with primary OA in comorbidity with DT diseases, accompanied by EPI out of exacerbation. The comparison group included 30 almost healthy persons. The patients with primary OA were comparable by age, gender and course of primary OA and were divided into 5 groups by type of comorbid pathology of DT organs, accompanied by EPI: the I group (n=62) – patients with primary OA without comorbid pathology, the 2d group (n=59) – patients with primary OA in comorbidity with chronic pancreatitis (CP), the 3d group (n = 60) – patients with primary OA in comorbidity with chronic noncalculous cholecystitis and functional diseases of gallbladder and biliary system, the 4th group (n=61) – patients with primary OA and chronic gastroduodenitis, the 5th group (n=61) – patients with primary OA and type 2 diabetes mellitus (T2DM). Results. The analysis of immunological parameters in patients with primary OA indicated on the statistically significant changes in the studied indicators in all groups compared to the control group (p0.001), which specifies immunological disorders in the patients. A statistically significant increase in the level of T-lymphocytes in all studied groups was revealed compared to the control group (p0.001), which indicates the activation of the T-cell link in immunity in patients with primary OA. The presence of negative effects of comorbid gastroenterological diseases in primary OA on the formation of immunodeficiency was determined. Conclusions. A statistically higher level of autoimmune disorders in patients with primary osteoarthritis (OA) has been established under conditions of comorbidity with gastroenterological diseases, accompanied by exocrine pancreatic insufficiency. It is proved that the deepening and progression of autoimmune disorders in primary OA is affected by the comorbidity of the digestive tract pathology
Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Nosivets, D. S.
Effect of non-steroidal anti-inflammatory drugs and paracetamol on the functional state of the thyroid gland in experimental osteoartritis with hypothyroidism / D. S. Nosivets, V. I. Opryshko, T. M. Shevchenko // Пробл. ендокринної патології. - 2022. - N 1. - P92-98

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (вредные воздействия)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (вредные воздействия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: The question of the effect of NSAIDs on the functional state of the thyroid gland arises due to the existence of conflicting studies on the various effects of drugs, in particular NSAIDs on thyroid hormones in the serum. It is known that drugs can affect the hormonal activity of the thyroid gland in various ways, in particular through the induction of cytochromes, direct influence on the synthesis and secretion of hormones or their metabolism, clearance and uptake by tissues, antagonism with transport proteins. The aim of the study was to investigate the effects of NSAIDs and paracetamol on the functional state of the thyroid gland in osteoarthritis with hypothyroidism
Питання впливу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) на функціональний стан щитоподібної залози постає внаслідок існування суперечливих досліджень про різний вплив лікарських засобів, зокрема НПЗЗ на гормони щитоподібної залози у сироватці крові. Відомо, що лікарські засоби можуть впливати на гормональну активність щитоподібної залози різними шляхами, зокрема через індукцію цитохромів, безпосередній вплив на синтез та виділення гормонів або їх метаболізм, кліренс та поглинання тканинами, антагонізм з транспортними білками. Мета роботи полягала в досліджені питання впливу НПЗЗ та парацетамолу на функціональний стан щитоподібної залози при остеоартрозі на тлі гіпотиреозу
Дод.точки доступу:
Opryshko, V. I.
Shevchenko, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба [Текст] = Features of mineral density of the tibia at the level of its pollination in monocondylar arthroplasty of the knee joint / П. М. Жук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 215-219. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (метаболизм, ультраструктура, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (метаболизм, патофизиология)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (метаболизм, ультраструктура, хирургия)
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
Анотація: В статті представлені результати вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини на рівні опилу великогомілкової кістки в процесі проведення монокондилярного ендопротезування колінного суглоба за допомогою розробленого авторами приладу. Мета дослідження – визначити залежність рівня мінеральної щільності кісткової тканини від товщини опилу кістки, зони її визначення, віку та статі пацієнтів. Обстежено 178 хворих (147 жінок і 31 чоловік) віком від 50 до 79 років. Переважно медіальний артроз мав місце у 189, латеральний – у 12 випадках. У процесі проведення монокондилярного ендопротезування колінного суглоба (201 суглоб) визначали мінеральну щільність кісткової тканини в залежності від товщини резекції великогомілкової кістки. Товщина зрізу 9, 11, 13 мм
Виявлені суттєві розбіжності в мінералізації кісткової тканини великогомілкової кістки. Найбільш щільними є передні відділи опилу, найменш щільними – центральні та задньо-латеральні. З віком і товщиною опилу показники пропорційно зменшуються в тій же залежності, і після 70 років пацієнтів у більшості випадків складає менше 50% від норми. При цьому чоловіки мають більш високі показники кісткової мінералізації, ніж у жінок того ж віку. Нерівномірний розподіл мінеральної щільності кісткової тканини великогомілкової кістки, наявність слабко мінералізованих ділянок у центральних та задньо-латеральних відділах опилу, пропорційне зниження щільності кісткової тканини в людей похилого віку дозволило нам розробити метод превентивного збільшення надійності фіксації та стійкості тібіального компонента ендопротеза. Такий підхід дозволив нам переглянути вікові обмеження для монокондилярного ендопротезування і отримати при цьому хороші віддалені результати
The article presents the results of measuring the bone mineral density at the level of the tibial saw cut during monocondylar arthroplasty of the knee joint using a device developed by the authors. Objective of the study – to determine the dependence of the level of bone mineral density on the thickness of the bone saw cut, the zone of its determination, the age and sex of the patients. 178 patients (147 women and 31 men) aged 50 to 79 years were examined. Mostly medial arthrosis occurred in 189, lateral – in 12 cases. In the process of carrying out monocondylar arthroplasty of the knee joint (201 joints) the mineral density of the bone tissue was determined depending on the thickness of the resection of the tibia. Slice thickness 9, 11, 13 mm. Significant discrepancies in bone mineralization of the tibia were revealed. The densest are the anterior sections of the saw cut, the least dense are the central and posterior-lateral ones. With age and thickness of the saw cut, the indicators proportionally decrease in the same relationship, and after 70 years of patients in most cases it is less than 50% of the norm. Moreover, men have higher rates of bone mineralization than women of the same age. The uneven distribution of the mineral density of the tibial bone tissue, the presence of weakly mineralized areas in the central and posterolateral sections of the saw cut, a proportional decrease in bone density in the elderly allowed us to develop a method for preventively increasing the reliability of fixation and stability of the tibial component of the endoprosthesis. This approach allowed us to review the age limits for monocondylar arthroplasty and get good long-term results
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Мовчанюк, В. О.
Маціпура, М. М.
Шаммо, А. М.
Сухоруков, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лавринович, О. М.
Особливості дефіциту вітаміну D і його впливу на показники ліпідного обміну у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки в поєднанні з остеоартрозом [Текст] = Peculiarities of the vitamin D deficiency and its influence on lipid exchange indicators in patients with non-alcoholic fatty liver disease in combination with osteoarthrosis / О. М. Лавринович, Н. Г. Вірстюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (патофизиология, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ, диагностическое применение, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (физиология)
Анотація: Проведено аналіз показників ліпідного обміну (загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої та низької щільності (ЛПВЩ, ЛПНЩ), активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та рівня вітаміну D (25(OH)D імуноферментним методом) у 75 хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) в поєднанні з остеоартритом (ОА) залежно від стадії НАЖХП. Хворих розподілено наступним чином: ІА - 24 (57,1%) хворих із неалкогольним жировим гепатозом (НАЖГ), ІБ - 18 (42,9%) хворих з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ); II група (група порівняння) - 33 (44,0%) хворих на ОА без НАЖХП. У всіх пацієнтів встановлено зниження рівня 25(OH)D, що є виразнішим за поєднання НА- ЖХП та ОА, особливо на стадії стеатогепатиту: недостатність і дефіцит вітаміну 25(ОЩО виявлено у 46 (61,33%) і у 29 (38,66%) випадках в обох групах пацієнтів відповідно (р0,05). У пацієнтів II групи рівень 25(ОН. складав (26,41±1,04) нг/мл, що було нижчим, ніж у здорових на 27,18% (p0,05); виявлено недостатність вітаміну D у 21 (63,63%) випадків, дефіцит - у 12 (36,36%) випадків. Знижений рівень вітаміну 25(ОЩО поєднується з порушеннями ліпідного обміну, на що вказують обернені кореляційні зв’язки між рівнем ЗХ, ТГ та рівнем 25(ОЩО. Зокрема у пацієнтів з НАСГ виявлено обернений кореляційний зв’язок між рівнем ЗХ та 25(ОН. (r
The analysis of lipid metabolism indicators (total cholesterol (TC), triglycerides (TG), high and low density lipoproteins (HDL, LDL), alanine aminotransferase (ALT) activity, aspartate aminotransferase (AST) and vitamin D level (25 (OH) D) by enzyme immunoassay was carried out ) in 75 patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) in combination with osteoarthritis (OA), depending on the stage of NAFLD. The patients were divided as follows: Group IA - 24 (57.1%) patients with non-alcoholic fatty hepatosis (NAFH), IIB - 18 (42.9%) patients with non-alcoholic steatohepatitis (NASH); Group II (comparison group) - 33 (44.0%) patients with OA without NAFLD. All patients showed a decrease in the level of 25 (OH) D, which is more pronounced, with a combination of NAFLC and OA, especially at the stage of steatohepatitis: insufficiency and deficiency of vitamin 25 (OH) D were found in 46 (61.33%) and 29 (38.66%) cases in both groups of patients, respectively (p 0.05). In patients of group II, the 25 (OH) D level was (26.41 ± 1.04) ng/ml, which was lower than in healthy subjects on 27.18% (p 0.05); deficiency of vitamin D was found in 21 (63.63%) cases, deficiency - in 12 (36.36%) cases. A reduced level of vitamin 25 (OH) D is combined with lipid metabolism disorders, as indicated by inverse correlations between the level of total cholesterol, triglycerides and the level of 25 (OH) D. When assessing the indicators of the lipid spectrum of the blood, a significant increase in the level of TC by 44.08% (group IA), 61.62% (group IB) and 24.88% (group II), respectively, compared with healthy persons (p 0,05). The level of TG in patients with NASH was 2.37 times higher than in healthy people (p0.05); 2.12 times compared with patients with OA (p10.05) and 1.3 times compared with patients with IA group (p20.05). The content of low density lipoproteins (LDL) in patients of group IA was 1.8 times higher than in healthy patients; in the IB group - 2.02 times; in the second group - 1.07 times (p0.05). In patients with IB group with NASH, the level of LDL cholesterol was 89.12% higher than in patients with OA (p10.05). In contrast, high density lipoproteins (HDL) were lowest in patients with NASH. Comparing this indicator with the level in healthy people, it was reduced by 35.34% (IA group) (p0.05); by 42.24% (IB group) (p0.05) and by 17.24% (group II) (p0.05). In patients with NAFH and NASH, the level of HDL was reduced by 21.87% and 30.20%, respectively, compared with the level of patients with OA (p10.05). In NASH, this indicator tended to decrease compared with patients with NAFL (p20.05). We found a significant increase of AST level at 1.7; at 3.8; at 1.3 times in IA; IB and II groups, respectively, compared with healthy persons (p0.05). In the presence of NASH, the AST level was higher than in patients with OA at 2.8 times (p10.05), in the presence of NAFH – at 2.2 times (p10.05). A similar direction of changes was found in the analysis of ALT activity, which was more pronounced in patients with NASH (p0.05). In particular, in patients with NASH, an inverse correlation was found between the level of TC and 25 (OH) D (r
Дод.точки доступу:
Вірстюк, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Журавльова, Л. В.
Особливості розвитку раннього остеоартрозу у жінок, хворих на ЦД 2-го типу, в пре- та постменопаузі [Текст] / Л. В. Журавльова, В. О. Черпіта // Ліки України. - 2022. - № 2/3. - С. 31-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, патофизиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
Анотація: Метою даного огляду є узагальнення інформації щодо розвитку остеоартрозу в пацієнток, хворих на цукровий діабет 2-го типу, в пре- та постменопаузі. Особливості настання та перебігу клімактерію, його вплив на розвиток раннього остеоартрозу, а саме на метаболізм кісткової тканини у жінок є насамперед міждисциплінарною проблемою, яка потребує комплексного підходу і залучає до вивчення процесу лікарів різних спеціальностей: терапевтів, кардіологів, ендокринологів, ревматологів тощо. На сьогодні доведена важлива роль адипокінів загалом, але питання впливу вісфатіну в патогенезі розвитку остеоартрозу потребує подальшого вивчення. Застосування методу ранньої діагностики за допомогою вісфатіну може бути використано для підвищення якості діагностики остеоартрозу, в тому числі для прогнозування тяжкості перебігу захворювання у жінок, хворих на цукровий діабет 2-го типу, в пре- і постменопаузі. Тому доцільним є подальше вивчення молекулярних механізмів активації вісфатіну, яке може привести до розробки нових терапевтичних засобів для лікування ранніх змін при остеоартрозі та широкого спектра інших супутніх захворювань
Дод.точки доступу:
Черпіта, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Litvynova, A.
Structural and functional state of bone tissue in young people with a combined course of osteoarthritis and obesity [Текст] = Структурно-функціональний стан кісткової тканини у людей молодого віку з комбінованим перебігом остеоартриту та ожиріння / A. Litvynova // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 2. - С. 50-55. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
ОСТЕОПРОТЕГЕРИН -- OSTEOPROTEGERIN (анализ, диагностическое применение, кровь)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: In recent years, an increase in the number of patients with osteoarthritis (ОА) against the background of obesity is considered not from the point of view of mechanical stress on the joints by an overweight patient but by the active synthesis of hormone-like substances by adipose tissue, which have a metabolic effect on all processes in the body. A large number of different chemical compounds (calcium, phosphorus, magnesium, uronic acids, tartrate-resistant bone phosphatase, and a number of others) are involved in the remodeling of bone tissue, the balance between which determines the strength and mobility of the bone. Among such biochemical markers, the glycoprotein osteoprotegerin is considered. The osteoprotegerin inhibits the differentiation of osteoclast precursors into osteoclasts and also regulates their resorption in vitro and in vivo. It works by binding to RANKL on osteoblast / stromal cells, thereby blocking the RANKL-RANK ligand interaction between osteoblasts / stromal cells and osteoclast precursors.The aim of our study to establish the content of osteoprotegerin in the blood serum of young patients with osteoarthritis and obesity and to analyze its role in the formation of structural and functional changes in bone tissue. The work was performed on 75 young patients (average age - 30.92 ± 0.55 years) with OA, which was established in patients with various stages of obesity; for the comparison group, 50 individuals with an isolated course of OA of the same age (30.95 ± 0.55 years) and duration of anamnesis were selected; control indicators were obtained when examining 37 apparently healthy individuals. The diagnosis of OA was confirmed by a comprehensive assessment of patients' complaints, anamnesis data, objective and instrumental studies (X-ray examination of the affected joints) while focusing on the "Protocols for the management of patients with osteoarthritis." The presence and severity of obesity were assessed according to the criteria of the International Diabetes Federation (IDF, 2005) based on the calculation of body mass index (BMI) according to the Kettle formula. The indicator of osteoprotegerin (pg / ml) (bone tissue glycoprotein) was investigated in fasting blood serum by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) using FineTest EH0247 reagents, China. The prevalence of osteoporotic conditions was assessed by dual-energy X-ray absorptiometry (DEXA) using the HOLOGIC Explorer QDR W Series Bone Densitometer (USA). The content of osteoprotegerin in blood serum was studied as a biochemical marker of damage to the bone and cartilage tissue. The data obtained allowed us to say that in both groups - patients with OA (92.3 ± 1.68 pg / ml) and patients with a combination of OA with obesity and increased body weight (124.03 ± 3.2 pg / ml) - there was an increase in this glycoprotein when compared with the control values (65.64 ± 0.64), (p 0.001). The performed densitometric study allowed us to obtain the following results: osteopenia was identified in 15% of patients in main group and in 36% - in comparison group; osteoporosis was identified in 24% of patients in main group and in 10% - in comparison group.The course of osteoarthritis in young people is accompanied by the formation of osteoporotic conditions, which more often (24% versus 10%), with the addition of obesity, lead to the development of osteoporosis. The development of osteoporotic changes in patients with osteoarthritis and in combination with obesity is accompanied by an increase in the synthesis of osteoprotegerin, a glycoprotein involved in the processes of bone tissue remodeling
В останні роки збільшення кількості хворих на остеоартрит на тлі ожиріння розглядається не так з позиції механічного навантаження на суглоби хворих із зайвою вагою, скільки активного синтезу гормоноподібних речовин жирової тканини, які надають метаболічний вплив на всі процеси в організмі. Велика кількість різноманітних хімічних сполук (кальцій, фосфор, магній, уронові кислоти, тартратрезистентна кісткова фосфатаза та ряд інших) бере участь у ремоделюванні кісткової тканини, баланс між якими визначає міцність і рухливість кістки. Серед таких біохімічних маркерів розглядається глікопротеїн остеопротегерин. Остеопротегерин пригнічує диференціацію попередників остеокластів в остеокласти, а також регулює їх резорбцію in vitro та in vivo. Він діє шляхом зв’язування з RANKL на остеобластах / стромальних клітинах, блокуючи тим самим взаємодію ліганду RANKL-RANK між остеобластами / стромальними клітинами та попередниками остеокластів. Мета нашого дослідження: встановити вміст остеопротегерину в сироватці крові молодих пацієнтів з остеоартритом та ожирінням та проаналізувати його роль у формуванні структурно-функціональних змін кісткової тканини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Лехкун, А. В.
Чинники ризику деформівного остеоартриту у практиці сімейного лікаря [Текст] / А. В. Лехкун, Л. П. Сидорчук, А. Є. Заремська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (этиология)
Анотація: Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша кістково-суглобова патологія, що уражує, за даними Американського коледжу ревматології ACR (2019), близько 302 млн осіб у світі і є провідною причиною інвалідності літніх людей. Мета роботи – дослідити роль додаткових чинників ризику у хворих на ОА у практиці сімейного лікаря для проведення вторинної профілактики. Матеріал і методи. Виконано ретроспективний аналіз 50 амбулаторних карт та електронних медичних карт (ЕМК) пацієнтів із ОА за 2019-2020 роки: 30 жінок, 20 чоловіків; віком 35-75 років. Супутні чинники ризику вивчали методом епідеміологічного аналізу: ожиріння/надмірна маса тіла, обтяжений сімейний анамнез, травматичний чинник, професійний вплив. Результати. У структурі первинної захворюваності мешканців Північної Буковини у 2020 році домінують хвороби органів дихання та системи кровообігу. У загальній структурі захворюваність кістково-суглобової сфери становить 4,04%, що не відрізняється суттєво від середньо-європейського показника. У структурі первинної захворюваності кістково-суглобової сфери переважають артрози та деформівні ОА (ДОА). У структурі чинників ризику ДОА у віці до 50 років домінують травми та професійні чинники, після 50 років – ожиріння і обтяжена спадковість, при вагомому імпакті професійного чинника. Відсутність травм в анамнезі та професійних чинників зменшують ризик ДОА у 8 і 3,5 раза відповідно (р0,05). Вік старше 60 років підвищує відносний ризик ДОА у 2,5 раза (р
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. П.
Заремська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Собко, Д. І.
Вплив препаратів мелатоніну на добовий профіль артеріального тиску та якість життя хворих на артеріальну гіпертензію й остеоартроз [Текст] / Д. І. Собко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (вредные воздействия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика)
Анотація: Мета роботи - з’ясувати ефективність впливу курсової терапії мелатоніном у комплексі з основним лікуванням на динаміку добового профілю артеріального тиску (АТ) і якість життя (ЯЖ) пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), поєднану з остеоартрозом (ОА). Матеріали та методи. Відповідно до мети і завдань нашого дослідження обстежено загалом 130 осіб різного віку та статі, хворих на АГ та ОА. З них АГ, поєднану з ОА, мали 60 пацієнтів, яких розподілено на дві групи. Групу I сформували з 30 хворих на АГ, поєднану з ОА, які протягом місяця приймали, окрім основного лікування, мелатонін. До групи ІІ увійшло 30 пацієнтів, які мали коморбідні захворювання на АГ й ОА та яким не додавали мелатонін до їх звичайного лікування. АГ без супутнього ОА спостерігалась у 30 пацієнтів, які зараховані до групи ІІІ. До групи IV увійшло 30 осіб з ОА без супутньої АГ. Контрольна група складалася з 10 практично здорових людей. Згідно з програмою дослідження всім пацієнтам провели добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ). Окрім того, досліджуваних проанкетували з метою вивчення показників якості їх життя. Для цього використано міжнародний опитувальник SF-36. Результати. Отримані результати засвідчують про тенденцію до нормалізації добового профілю у хворих обох груп. Так, систолічний артеріальний тиск (САТ) добовий знизився на 9,57% у групі І проти 4,73% у групі ІІ. САТ денний у групі І наблизився до цільового рівня 8,20% проти 2,96% у групі ІІ. У нічний період моніторування САТ знизився на 9,16% у групі І проти 3,83% у групі ІІ. Діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) добовий знизився на 10,8% у пацієнтів групи І та на 4,44% – групи ІІ відповідно. В активний період моніторування ДАТ знизився на 9,57% у групі І та на 5,29% у групі ІІ. У нічний період моніторування ДАТ був нижчим на 9,87% у групі І та на 5,91% у групі ІІ порівняно з вихідними результатами до лікування. Проте варто зазначити, що результати в пацієнтів групи І достовірно кращі, ніж у досліджуваних групи ІІ, особливо у нічний період моніторування, що засвідчує про кращий підбір терапії хворим на АГ, поєднану з ОА (група І). Висновок. Мелатонін (3 мг 1 раз на добу перед сном) як компонент комплексної терапії АГ, поєднаної з ОА, полегшує перебіг цих захворювань у пацієнтів та покращує якість їх життя завдяки кардіопротекторному, антигіпертензивному та хондропротекторному ефектам.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Development of composition and evaluation of equivalence of diacerein hard gelatin capsules / O. O. Saliy [et al.] // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 6. - P62-72

Рубрики: Диацереин

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
ЛЕКАРСТВ ПЕРЕХОД В РАСТВОРИМУЮ ФОРМУ -- DRUG LIBERATION
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSICOCHEMICAL PROCESSES
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
Анотація: Diacerein is a new generation of symptomatic slow-acting agent for the treatment of osteoarthritis, when taken orally, it exhibits moderate anti-inflammatory and analgesic activity, slows down the decay of cartilage tissue and relieves pain and swelling, but its physicochemical properties it is practically insoluble in water, due to which only 35‒56% the drug reaches systemic circulation. Therefore, the search for approaches to increase the dissolution rate of a practically insoluble API using the formulation, type of excipients, degree of solubility and kinetics of the substance release from hard gelatin capsules should provide guaranteed drug efficacy. The aim of the work is to develop the composition of the drug in the form of hard gelatin capsules based on diacerein, to experimentally study the solubility of diacerein, and to evaluate the composition by studying the kinetics of dissolution of the drug
Діацереїн – нового покоління симптоматичний засіб повільної дії для лікування остеоартрозу, при пероральному прийомі виявляє помірну протизапальну та знеболювальну активність, уповільнює розпад хрящової тканини і полегшає біль і набряк, але за фізико-хімічними властивостями практично нерозчинний у воді і належить до II класу БСК, завдяки чому лише 35–56% препарату досягає системної циркуляції. Отже, пошук підходів підвищення швидкості розчинення практично нерозчинного AФI за допомогою рецептури, виду допоміжних речовин, ступеня розчинності та кінетики вивільнення субстанції з твердих желатинових капсул мають забезпечити гарантовану ефективність препарату. Мета роботи – розроблення складу препарату у формі твердих желатинових капсул на основі діацереїну, експериментальне дослідження розчинності діацереїну та оцінка складу дослідженням кінетики розчинення лікарського засобу
Дод.точки доступу:
Saliy, O. O.
Los, O. V.
Baula, O. P.
Turchyna, V. U.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Григор’єва, Н. В.
    Коморбідний пацієнт з остеоартритом: принципи ефективного та безпечного лікування [Текст] / Н. В. Григор’єва // Мистецтво лікування. - 2021. - № 9. - С. 38-40

Рубрики: Еторикоксиб

   Аркоксія

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ХРЯЩЕВОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CARTILAGE DISEASES (лекарственная терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бабінець, Л. С.
Вплив зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози на перебіг первинного остеоартрозу за умов коморбідності [Текст] = Influence of exocrine insufficiency of pancreas on the course of primary osteoarthritis under conditions of comorbidity / Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 1. - С. 164-166

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ВНЕШНЕСЕКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- EXOCRINE PANCREATIC INSUFFICIENCY
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що супроводжується зниженням екскреторної функції підшлункової залози (ПЗ), є частими патологічними процесами, що супроводжують первинний ОА як коморбідні стани
Lesions of the gastrointestinal tract (GIT), accompanied by a decrease in excretory function of the pancreas (PF), are frequent pathological processes that accompany primary OA as comorbid conditions
Дод.точки доступу:
Галабіцька, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Єгудіна, Є. Д.
Диклоберл® — оптимальний НПЗП для лікування захворювань опорно-рухового аппарату (літературний огляд та власні спостереження) [Текст] / Є. Д. Єгудіна // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 52-57

Рубрики: Диклоберл

MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (лекарственная терапия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
Анотація: На сьогодні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) залишаються одними з найбільш важливих лікарських засобів для лікування більшості ревматичних захворювань. Основними показаннями для їх призначення є запальні процеси, гострий і хронічний біль, лихоманка, профілактика тромбозів. Ця група препаратів є унікальною, тому що вона поєднує протизапальні, аналгетичні, жарознижуючі й антитромботичні властивості, що дозволяє впливати на характерні симптоми. Жодна інша відома група лікарських засобів не має такого поєднання позитивних ефектів. Через це НПЗП широко використовуються як у ревматології, так і в кардіології, неврології, онкології тощо
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Головач, І. Ю.
Мистецтво ведення пацієнтів з остеоартритом на стику рекомендацій [Текст] / І. Ю. Головач // Мистецтво лікування. - 2021. - № 9. - С. 42-46

Рубрики: Меркана

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Черпіта, В. О.
Визначення клінічних та метаболічних особливостей у жінок із цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом у пременопаузі та постменопаузі на тлі порушень метаболізму вісфатину [Текст] / В. О. Черпіта // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 4. - С. 29-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, метаболизм, осложнения)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (кровь, осложнения)
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE (кровь, метаболизм)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: Мета — визначити клінічні та метаболічні особливості у жінок із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та остеоартрозом (ОА) в пременопаузі та постменопаузі на тлі порушення метаболізму вісфатину (ВФ)
Виявлено клінічні та метаболічні порушення у жінок в пременопаузі та постменопаузі на тлі ОА і ЦД 2 типу за статистично значущим (р 0,001) збільшенням рівня ВФ, особливо при поєднанні ОА та ЦД 2 типу, порівняно з відносно здоровими жінками аналогічного віку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сабадишин, Р. О.
Теоретичні аспекти застосування інуліну у хворих на остеоартроз [Текст] / Р. О. Сабадишин // Ліки України. - 2021. - № 5. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ИНУЛИН -- INULIN (терапевтическое применение)
ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (терапевтическое применение)
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (действие лекарственных препаратов)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (действие лекарственных препаратов)
СИНОВИАЛЬНАЯ ОБОЛОЧКА -- SYNOVIAL MEMBRANE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: На первинний остеоартроз припадає близько 80 % усіх захворювань суглобів. Захворювання вражає переважно людей працездатного віку, що має соціальне значення. Кількість хворих на ДОА постійно збільшується, оскільки зростає тривалість життя, у результаті надмірного споживання їжі збільшується вага тіла, що призводить до посилення навантаження на суглоби. Важливим для лікування остеоартрозу є застосування інуліну, який впливає на ріст кісткових тканин, сприяє їх регенерації при пошкодженні патологічними процесами, що сприятиме суттєвому покращенню стану хворого та повному його одужанню.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Пелипенко, О. В.
Вплив препаратів кріоконсервованої плаценти на перебіг неспецифічного гонартриту в експерименті [Текст] / О. В. Пелипенко, В. І. Шепітько // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 73-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ПЛАЦЕНТЫ ЭКСТРАКТЫ -- PLACENTAL EXTRACTS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Лікування патології суглобів як дегенеративного, так і травматичного генезу — процес тривалий, багатокомпонентний, завжди вимагає спільних зусиль лікаря та пацієнта. Вибір оптимальних засобів терапії складний та неоднозначний. Біологічно активні речовини — одні з потужних засобів боротьби із запальним процесом, що є постійним супутником пошкодження. Завдяки своїм антиоксидантним, імуномодулюючим та регенеративним властивостям фрагменти плаценти визнані перспективним засобом лікування артропатій різної етіології. Мета дослідження — визначення морфологічних характеристик складових структур колінних суглобів щурів у нормі в умовах експериментального артриту та після введення кріоконсервованої плаценти. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проводилось на 115 білих щурах. З інтактною групою (10 тварин) порівнювались 3 контрольні групи по 35 тварин кожна, яким виконувались: 1) моделювання каргінаніндукованого асептичного запалення колінного суглоба; 2) підшкірна імплантація фрагмента плаценти; 3) підшкірна імплантація фрагмента плаценти на фоні асептичного запалення колінного суглоба. Гістологічні препарати готували за загальними методиками із забарвленням гематоксиліном та еозином та за Ван Гізоном. Результати. При створенні запального вогнища зміни в хрящовій тканині визначались із третьої доби у вигляді лакунарності, каріопікнозу як етап некробіозу хондроцитів, що був особливо виражений із 10-ї до 14-ї доби. Морфологічні зміни кісткової тканини щурів, яким вводився ƛ-карагінан, відмічались на 7-му добу дослідження у вигляді резорбції та деструкції кісткових балок. У подальшому (10-та доба) запальний процес призводив до картини фрагментованої архітектоніки кісткової тканини, що спостерігалась до 21-ї доби. Із боку синовіальної оболонки спостерігаються гіперплазія ворсин, лімфоїдна інфільтрація, поява додаткових шарів синовіїцитів як результат проліферативної реакції. Найбільш виражені зміни спостерігались у покривному шарі синовіальної оболонки. При однократному введенні кріоконсервованої плаценти ознаки запалення вірогідно зменшувались: обмежувалась площа деструкції хряща та кістки, у синовіальній оболонці знижувались ознаки мукоїдного набухання. Процеси функціонального кровонаповнення мікроциркуляторного русла переважали над ішемічними. Стимуляція регенеративних процесів забезпечувала структурне відновлення на 21-шу добу спостереження. Висновки. Препарати кріоконсервованої плаценти впливають на перебіг запального процесу в умовах експериментального остеоартриту. Найбільш вірогідний терапевтичний ефект визначається з боку синовіальної оболонки
Дод.точки доступу:
Шепітько, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Динаміка розвитку препаратів хондроїтину сульфату та місце глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів з остеоартритом [Текст] / А. Г. Дубкова [та ін.] // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 1. - С. 1-7. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Остеолон

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (терапевтическое применение)
Анотація: Глікозаміноглікан-пептидний комплекс (ГПК) — повільнодіючий протизапальний засіб, що володіє комплексною протизапальною і метаболічною дією. ГПК протягом декількох десятиліть з успіхом застосовувався для лікування пацієнтів із остеоартритом (ОА). На сьогодні ГПК знову повертається у клінічну практику. Мета: виконати огляд літератури та висвітлити сучасні аспекти застосування хондроїтину сульфату та місце ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА. Методи: проведено пошук у друкованих і електронних виданнях, наукових пошукових базах Medline та PubMed із застосуванням методів аналізу, порівняння та узагальнення інформаційних даних. Відповідні статті щодо застосування хондроїтину сульфату та ГПК у лікуванні пацієнтів із ОА ідентифіковані й розглянуті. Результати. У статті висвітлені характеристика шести основних класів глікозаміногліканів та основні механізми їх дії. Описані структурний склад та вплив на якість препарату домішок. Наведені опубліковані рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження, в яких оцінювали симптоматичну дію ГПК. Авторами огляду розглянуті сучасні рекомендації Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR) і Європейської антиревматичної ліги (European League Against Rheumatism — EULAR) з діагностики та лікування остеоартриту. У статті обговорюються питання медикаментозної терапії ОА, зокрема можливості застосування хондроїтину сульфату та його плейотропні ефекти. Проаналізовано нові дані щодо призначення глікозаміноглікан-пептидних комплексів у лікуванні пацієнтів із ОА та нові напрямки їх застосування. Висновки. Застосування ГПК у хворих на ОА сприяє суттєвому зменшенню вираженості больового синдрому, уповільненню прогресування, поліпшенню функціонального стану суглобів. Представлені нові варіанти їх застосування, що ґрунтуються на чіткому розумінні механізмів їх дії. Необхідна подальша оцінка цих методів терапії у пацієнтів
Дод.точки доступу:
Дубкова, А. Г.
Крилова, А. С.
Борткевич, О. П.
Цимбалюк, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)