Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (21)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Остеосинтез, пластинки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 84
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-84

Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом у верхній третині великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка» [Текст] / М. Ю. Строєв [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Математичне моделювання за допомогою методу скінченних елементів дає змогу оцінити надійність системи «імплантат — кістка», виявити наявні переваги й недоліки застосовуваних методів фіксації уламків діафіза великогомілкової кістки, дозволяє вивчити динаміку процесу деформації структур кісткової тканини та фіксації металоконструкцій, що, у свою чергу, визначає вибір оптимальної металоконструкції для остеосинтезу в пацієнта з надмірною масою тіла. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки у верхній третині під дією компресійного навантаження при різних варіантах остеосинтезу і залежно від маси тіла пацієнта. Матеріали та методи. Розроблена скінченно-елементна модель гомілки, яка містила великогомілкову й малогомілкову кістки та кістки стопи. У всіх з’єднаннях між елементами кістки виконано прошарок з механічними властивостями хрящової тканини. Моделювали перелом у верхній третини великогомілкової кістки й три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації, кісткової пластини й інтрамедулярного стрижня. Моделі були випробувані під дією вертикального стискаючого навантаження 700 і 1200 Н. Результати. Зміни величини напруження в кістковій тканині залежно від маси тіла пацієнта мають лінійну залежність. При цьому апарат зовнішньої фіксації та інтрамедулярний стрижень забезпечують зниження напружень у зоні перелому нижче від рівня показників для інтактної кістки. Накісткова пластина демонструє значно гірші показники рівня напружень як у зоні перелому, так і в проксимальному відділі великогомілкової кістки. У дистальному відділі найбільший рівень напружень визначається в моделі з остеосинтезом апаратом зовнішньої фіксації. Це може бути наслідком значної ваги самого апарата, яка, діючи через довгий важіль нижнього фіксуючого стрижня, чинить додаткове навантаження на дистальний кінець великогомілкової кістки. У металевих конструкціях найбільші напруження виникають в окісті. Це пов’язано з його одностороннім накладанням на кістку, що викликає додатковий згинальний момент при навантаженні кінцівки. Висновки. Найгірші показники рівня напружень у зоні перелому (від 39,5 до 67,7 МПа) і на металевій конструкції (від 292,7 до 501,7 МПа) визначено при використанні накісткової пластини. Це є дуже небезпечним, тому що наближується до показників межі міцності для нержавіючої сталі. Остеосинтез за допомогою апарата зовнішньої фіксації забезпечує досить низький рівень напружень (від 1,8 до 3,1 МПа) у зоні перелому, але недоліком є високій рівень напружень на самому апараті (від 174,6 до 299,3 МПа) і в дистальному відділі великогомілкової кістки (від 9,0 до 15,4 МПа), що пов’язано з довжиною важелів, якими є фіксуючі стрижні. Найнижчі показники напружень у всіх елементах моделі визначаються при використанні остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем, що обумовлено центральним розташуванням основної опори по осі навантаження та короткими важелями, якими є фіксуючи гвинти. Функція залежності величини напружень в елементах моделі від ваги пацієнта є лінійною і прямо пропорційною
Mathematical modeling using the finite element method makes it possible to assess the reliability of the implant-bone system, to identify the existing advantages and disadvantages of the applied methods for fixing the fragments of the tibial diaphysis, to study the dynamics of the process of deformation of bone tissue and fixing metal structures, which, in turn, determines the choice of the optimal metal construction for osteosynthesis in an overweight patient. Objective: to conduct a comparative analysis of the stress-strain state of the lower leg models with a fracture of the tibial bone in the upper third under the influence of a compressive load with different options for osteosynthesis and depending on the patient’s weight. Materials and methods. A basic finite element model of the shin was developed, which contained the tibial and fibular bones and the bones of the foot. In all joints between the bone elements, a layer with the mechanical properties of cartilage tissue was created. A fracture in the middle third of the tibia and three types of osteosynthesis were simulated with the help of an external fixation device, a bone plate, and an intramedullary rod. All models were tested under the influence of a vertical compressive load of 700 and 1200 N. Results. Changes in the stress in bone tissue depending on the patient’s weight have a linear relationship. At the same time, the external fixation device and the intramedullary rod provide a reduction in stress values in the fracture zone below the level of indicators for an intact bone. The periosteal plate shows significantly worse stress level indicators, both in the fracture zone and in the proximal part of the tibia. In the distal part, the highest stress level is determined in the model of osteosynthesis with external fixation device. This may be a consequence of the significant weight of the apparatus itself, which, acting through the long lever of the lower fixing rod, exerts an additional load on the distal end of the tibia. In metal structures, the greatest stresses occur in the periosteum. This is due to its unilateral application to the bone, which causes an additional bending moment when the limb is loaded. Conclusions. The worst indicators of the stress level in the fracture zone (from 39.5 to 67.7 MPa) and on the metal structure (from 292.7 to 501.7 MPa) were determined when using a bone plate, which is a consequence of an additional bending moment as a result of its unilateral location. This is very dangerous as it approaches the strength limit values for stainless steel. Osteosynthesis with external fixation device provides a fairly low level of stress (from 1.8 to 3.1 MPa) in the fracture zone, but the disadvantage is a high level of stress on the device itself (from 174.6 to 299.3 MPa) and on the distal part of the tibia (from 9.0 to 15.4 MPa) that is related to the length of the levers, which are the fixing rods. The lowest stress indicators in all elements of the model are determined when using osteosynthesis with an intramedullary rod that is due to the central location of the main support along the load axis and short levers, which are fixing screws. The function of the dependence of the value of stresses in the model elements on the patient’s weight is linear and directly proportional
Дод.точки доступу:
Строєв, М. Ю.
Березка, М. І.
Григорук, В. В.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характеристика параметрів серкляжного дроту при реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки [Текст] / М. О. Камінська [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST (хирургия)
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: Одним із провідних методів реконструкції вродженої кілеподібної деформації грудної клітки є нерезекційна торакопластика. Для її здійснення використовується імплантована система, що складається з компресійної та 2 стабілізуючих пластин, які прикріплюються до неї і мають із боків 2 отвори, використовуються для кріплення до ребер дротяними швами, установлюються через невеликі бічні розрізи лише на рівні максимуму деформації. Але часто виникають ускладнення, пов’язані з порушенням стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами внаслідок розриву ниток, прорізання дротяних швів через ребра. Мета: розрахувати необхідні параметри дроту як кріпильного матеріалу для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. Матеріали та методи. Проведені розрахунки параметрів серкляжного кріплення для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. За вхідних даних ми обрали коригуючі навантаження величиною від 150 до 600 Н із кроком 50 Н. Параметри серкляжного дроту обрали за даними фірми Aesculap, що виготовляє дріт діаметром від 0,3 до 1,2 мм. Марка сталі AISI 316L з межею міцності на розтягнення 505 МПа. Результати. Максимальне навантаження в 600 Н витримує петля з дроту, починаючи з діаметра 0,8 мм. Використання серкляжу менших діаметрів потребує його складання вчетверо та більше. Вирішити проблему межі міцності кісткової тканини можна шляхом накладання дроту у вигляді джгута зі щільним укладанням витків один до одного. При ширині джгута 6 мм та більше величини напружень, які виникають у кістковій тканині в місці їх контакту, не перевищують мінімального значення межі міцності кісткової тканини ребер. Оскільки накладання джгута мінімальної ширини 6 мм із максимально товстого дроту діаметром 1,2 мм потребує виконання 5 витків, це може бути дуже незручною процедурою під час оперативного втручання. З точки зору біомеханіки виконання реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки супроводжується складною багатовекторною дією різноманітних факторів, а саме величини коригуючої сили, ригідності самої деформації, анатомічних розмірів ребер, щільності кісткової тканини пацієнта — усе це впливає на величину рівнодіючої коригуючої сили та зумовлює ефект корекції. Висновки. Петля з одиночного дроту будь-якого діаметра може витримати максимальне коригуюче навантаження 600 Н тільки при використанні дроту діаметром 0,9 мм і більше. Для забезпечення стабільної фіксації коригуючої пластини, при максимальному коригуючому навантаженні 600 Н і допустимому напруженні ребер 9,81 МПа, необхідно накладати джгут із серкляжного дроту мінімальної ширини 6 мм. У той же час як альтернативу можна використовувати кріпильну стрічку з параметрами ширини і товщини 6 та 0,3 мм відповідно
One of the leading methods for the reconstruction of congenital pectus carinatum is non-resection thoracoplasty. An implanted system is used for it, consisting of a compression plate and 2 stabilizing plates, which are attached to it and have 2 holes on the sides, are used for fastening to the ribs with wire sutures, and is installed through small side incisions only at the level of maximum deformation. But often there are complications related to the violation of the stable connection between the corrective plate and the ribs due to the breakage of the threads, the cutting of the wire seams through the ribs. The purpose was to calculate the necessary parameters of the wire as a fastening material for a stable connection of the corrective plate with the ribs when managing sternum deformity. Materials and methods. Calculations of the parameters of the cerclage wires for the stable connection between the corrective plate and the ribs during the correction of sternum deformity were carried out. According to the input data, we chose corrective loads ranging from 150 to 600 N, with an interval of 50 N. The parameters of the cerclage wire were chosen according to the data of the Aesculap company, which manufactures wire with a diameter of 0.3 to 1.2 mm. AISI 316L steel with a tensile strength of 505 MPa was used. Results. A loop made of wire with a diameter of not less than 0.8 mm can withstand a maximum load of 600 N. The use of a cerclage with smaller diameters requires folding it four time or more. It is possible to solve the problem of stress limit of bone tissue by applying a wire in the form of a tourniquet with a dense laying of loops to each other. When the width of the tourniquet is 6 mm or more, the amount of stress that occurs in the bone tissue at the point of their contact does not exceed the minimum value of the stress limit of the bone tissue of the ribs. Since applying a tourniquet with a minimum width of 6 mm that is made of a maximally thick wire with a diame-ter of 1.2 mm requires 5 loops, this can be a very uncomfortable procedure during surgery. From the point of view of biomechanics, the reconstruction of pectus carinatum is accompanied by a complex multi-vector effect of various factors, namely the magnitude of the corrective force, the rigidity of the deformation itself, the anatomical dimensions of the ribs, the density of the patient’s bone tissue — all this influences the magnitude of the resultant corrective force and determines the effect of the correction. Conclusions. A single wire loop of any diameter can withstand a maximum corrective load of 600 N, only when using a wire with a diameter of 0.9 mm or more. To ensure stable fixation of the corrective plate, with a maximum corrective load of 600 N and a permissible stress of the ribs of 9.81 MPa, it is necessary to apply a tourniquet made of a cerclage wire with a minimum width of 6 mm. At the same time, as an alternative, you can use a fastening tape with width and thickness parameters of 6 and 0.3 mm, respectively
Дод.точки доступу:
Камінська, М. О.
Дігтяр, В. А.
Карпінський, М. Ю.
Шульга, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радіоелектронні безпровідні системи для не інвазивної діагностики переломів трубчастих кісток при накістковому остеосинтезі [Текст] = Radioelectronic wireless systems for non-invasive diagnostics of tubular bone fractures during body osteosynthesis / В. Є. Кривоносов [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 42-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (патофизиология, терапия, этиология)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование, тенденции)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Під час реабілітації хворого випадкові та ударні навантаження є основною причиною асептичного розхитування та пошкодження елементів фіксуючої конструкції (ФК). Відсутність контролю утворення хрящової мозолі в зоні перелому викликає збільшення періоду непрацездатності та підвищенню матеріальних затрат, пов'язаних із перебуванням хворого на лікарняному. Змодельовано часткове навантаження на кістку, яке становить 25% від розрахункового значення, та яке дорівнює середній вазі тіла пацієнта. На підставі отриманих даних розроблено новий спосіб та пристрій неінвазивного виявлення початкового моменту послаблення або зламу фіксуючої конструкції, виявлення неправильного зрощення перелому, діагностики утворення та контролю росту хрящової мозолі, виявлення появи початкового моменту запального процесу в тілі хворого і діагностування причин виникнення цього процесу. Сформульовано вимоги до можливого методу неінвазивної діагностики стану перелому трубчастої кістки. Встановлено критеріальні залежності контрольованих параметрів. Доведено дію випадкових навантажень, які є причиною поломок фіксуючої конструкції. Безпровідна передача електроенергії та інформації дозволили разробити метод неінвазивного контролю та діагностики перелому трубчастих кісток та встановити критеріальні залежності між контрольованими параметрами. Для комплексної діагностики стану одужання хворого достатньо контролювати тиск у трьох точках, згинаючий момент у місці перелому кістки, температуру накісткової пластини і температуру будь-якої іншої точки тіла
During the rehabilitation of the patient, accidental and shock loads are the main cause of aseptic loosening and damage to the elements of the fixing structure (FC). The lack of control over the formation of cartilaginous callus in the fracture zone causes an increase in the period of incapacity for work and an increase in material costs associated with the patient's stay in the hospital. The partial load on the bone is simulated, which is 25% of the calculated value and is equal to the average body weight of the patient. On the basis of the obtained data, a new method and device were developed for non-invasive detection of the initial moment of weakening or fracture of the fixing structure, detection of improper fracture fusion, diagnosis of the formation and control of cartilage callus growth, detection of the appearance of the initial moment of the inflammatory process in the patient's body and diagnosis of the causes of this process. The requirements for a possible method of non-invasive diagnosis of the condition of a tubular bone fracture are formulated. Criterion dependencies of the controlled parameters were established. The effect of random loads, which are the cause of failures of the fixing structure, has been proven. Wireless transmission of electricity and information made it possible to develop a method of non-invasive control and diagnosis of fracture of tubular bones and to establish criterion dependencies between controlled parameters. For a comprehensive diagnosis of the patient's recovery, it is sufficient to monitor the pressure at three points, the bending moment at the site of the bone fracture, the temperature of the periosteum and the temperature of any other point of the body
Дод.точки доступу:
Кривоносов, В. Є.
Павлов, С. В.
Дудко, О. Г.
Яким’юк, Д. І.
Шайко-Шайковський, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальне дослідження стабільності остеосинтезу дистального відділу плечової кістки [Текст] / О. І. Бодня [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 28-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
Анотація: Предметом невирішених питань удосконалення остеосинтезу позасуглобових переломів дистального відділу плечової кістки є пошук спрощеної методики біологічної фіксації, що передбачає за малої травматичності забезпечення стабілізації відламків кісток і рухів у ліктьовому суглобі в ранньому післяопераційному періоді
У випадку переломів дистального відділу плечової кістки черезкістковий остеосинтез запропонованим стрижневим апаратом зовнішньої фіксації забезпечує стабільність відламків за всіх варіантів навантаження. Він є досить надійним і може бути рекомендованим до використання в клінічній практиці
Дод.точки доступу:
Бодня, О. І.
Дубовик, С. Л.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bulent, Karslioglu.
Coracoclavicular Ligament Augmentation at Clavicle Distal-Third Fracture Treatment [Текст] = Відновлення дзьобоподібно-ключичної зв’язки при лікуванні перелому дистальної третини ключиці / Karslioglu Bulent // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 26-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
Анотація: Type 2B clavicle fractures with conoid ligament rupture are considered unstable. Although surgical treatment is recommended as the standard treatment modality for type 2B fractures, there is no consensus about the type of operative treatment. Material and methods. 15 patients that diagnosed with distal clavicle fractures, who underwent surgery for unstable type 2 fractures. Surgical treatment was done with a distal clavicle anatomic locked plate augmentation (ZipTight™) at all cases. The mean follow-up period was 24 months (range 12–40 months). Results. Bony union was achieved at a mean follow-up of 8 weeks (range 6–10 weeks). The mean Constant score was 97 (range 92–100). There were no complications or no need to second operation. Conclusions. The augmented technique reported here, provides early motion, increased stability and anatomic healing compared to other conventional options
Переломи ключиці типу 2В із розривом конічної зв’язки вважаються нестабільними. Хоча хірургічне лікування рекомендується як стандартний метод лікування переломів типу 2B, єдиної думки щодо вибору оперативного лікування немає. Матеріал та методи. У дослідження були включені 15 пацієнтів із діагнозом перелому дистального відділу ключиці, які перенесли операцію з приводу нестабільних переломів 2-го типу. У всіх випадках хірургічне лікування передбачало відновлення ключиці за допомогою дистальної анатомічної блокувальної пластинки (ZipTight™). Середній період спостереження становив 24 місяці (діапазон 12–40 місяців). Результати. Кісткове з’єднання було досягнуте при середньому терміні спостереження 8 тижнів (діапазон 6–10 тижнів). Середній бал за шкалою Constant становив 97 (діапазон 92–100). Ніяких ускладнень або необхідності в повторній операції не відзначено. Висновки. Описана в статті техніка забезпечує раннє відновлення рухової діяльності, більшу стабільність і швидшу анатомічну адаптацію порівняно з іншими звичайними варіантами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасий алгоритм ведення пацієнта з переломом ключиці [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Сімейна медицина. - 2021. - № 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: с. 10

MeSH-головна:
КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE (анатомия и гистология, кровоснабжение, повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, классификация, осложнения, рентгенография, уход)
(использование, классификация, противопоказания, стандарты, статистика)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, классификация, методы, стандарты, статистика)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Анотація: Перелом ключиці є одним із найпоширеніших травм плечового поясу, який потребує вчасної діагностики. Великий ризик отримати перелом ключиці пов’язаний насамперед з тим, що ключиця – це єдина жорстка сполучна частина між цілісним скелетом і окремою верхньою кінцівкою. Ключиця – невелика кісточка, що схожа на старовинний S-подібний зігнутий ключ, від цього і назва. Перелом ключиці може бути як відкритий, так і закритий, зі зміщенням і без зміщення. Найбільш ускладненим вважається пошкодження зі зміщенням. Крім того, перелом може ускладнюватися через наявність дрібних уламків кісток, які можуть потрапити у м’які тканини, в суглоб і пошкодити легеню. Все залежить від того, в якому саме місці стався удар. Наявність перелому можна визначити і самостійно, знаючи симптоми цієї травми. Проте рекомендується йти на прийом до травматолога або ортопеда-травматолога. Саме цей фахівець може призначити правильне лікування
Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.
Кваша, В. П.
Задніченко, М. О.
Омельченко, Т. М.
Соболевський, Ю. Л.
Лиходій, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Zazirnyi, I. M.
Treatment outcomes in humeral fractures of different location (review) [Текст] / I. M. Zazirnyi, V. Savych, Ye. Levytskyi // Травма. - 2021. - Том 22, N 6. - С. 39-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: The choice of treatment (open reduction and internal fixation) for a humeral fracture with a plate versus an intramedullary nail is highly debated. We compared outcomes (fracture union, reoperation, and adverse events) of intramedullary nailing and plate fixation in patients with proximal humeral, humeral shaft, and distal humeral fractures. No significant differences were found between intramedullary nailing and plate fixation for fracture union, reoperation, or adverse events in patients with proximal humeral or humeral shaft fractures. There is a scarcity of evidence comparing intramedullary nailing and plating for distal humeral fractures. No recommendations can be given from current evidence. Surgeons may have to continue to use discretion based on their personal preference, experience as well as patient’s characteristics and fracture features before more high-quality evidence is available
Вибір методу лікування при переломі плечової кістки пластиною (відкрита репозиція і внутрішня фіксація) або використовуючи інтрамедулярний остеосинтез є дуже спірним. Ми порівняли результати (зрощення переломів, повторна операція і побічні ефекти) інтрамедулярної фіксації стрижнем та пластиною в пацієнтів із переломами проксимального відділу плечової кістки, а також її діафіза та дистального відділу. Не було виявлено значних відмінностей між інтрамедулярною фіксацією стрижнем і пластиною щодо зрощення перелому, повторної операції або побічних ефектів у пацієнтів із переломами проксимального відділу або діафіза плечової кістки. Доказової бази щодо порівняння інтрамедулярних стрижнів із пластинами при переломах дистального відділу плечової кістки недостатньо. На підставі наявних даних не можна дати жодних рекомендацій. Хірургам, можливо, доведеться продовжувати діяти на власний розсуд, виходячи з особистих переваг, досвіду, а також залежно від характеристик пацієнта та особливостей перелому, перш ніж буде доступна достатня доказова база
Дод.точки доступу:
Savych, V.
Levytskyi, Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результаты открытой репозиции и накостной фиксации пластинами с угловой стабильностью переломов проксимального отдела плечевой кости у пациентов с остеопорозом [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 44-53. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА ПЕРЕЛОМЫ -- SHOULDER FRACTURES (рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПЕЧАТЬ ТРЕХМЕРНАЯ -- PRINTING, THREE-DIMENSIONAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Цель: провести ретроспективный анализ анатомо-функциональных результатов пациентов старше 50 лет с переломами проксимального отдела плечевой кости (ППОПК) типа AO/OTA 11-B, 11-С и остеопорозом, которым выполнили открытую репозицию и накостный металлоостеосинтез (МОС) пластиной PHILOS с учетом хирургического лечения неблагоприятных результатов с помощью реверсивного тотального эндопротезирования плечевого сустава (RTSA).Методы: изучены истории болезней 58 пациентов (возраст более 50 лет) с остеопорозом и трех- и четырехфрагментарными ППОПК по классификации Neer (типа AO/OTA 11-B, 11-С). В I группе — 20 человек (возраст от 50 до 76 лет, 8 мужчин и 12 женщин) — применена открытая репозиция, накостный МОС (ORIF) пластиной PHILOS; II — 38 женщин (возраст от 54 до 78 лет) — проведено ORIF пластиной PHILOS с использованием 3D-имплантатов из полилактида. Результаты: в соответствии с системой Constant-Murley Shoulder Score у 11 (55 %) пациентов I группы получены отличные и хорошие результаты, у 5 (25 %) — удовлетворительные, 4 (20 %) — неудовлетворительные. Последним выполнили RTSA в сроки от 6 до 12 мес. после первичной операции, у одного из них — ревизионное RTSA вследствие перелома диафиза плечевой кости и нестабильности ножки эндопротеза. По системе Constant-Murley Shoulder Score средний балл через 12 мес. в I группе составил 78, во II — 87. Признаков аваскулярного некроза головки плечевой кости не наблюдали. Выводы: использование пластин PHILOS с дополнительным армированием 3D-имплантатами из полилактида позволило получить у 34 (89,5 %) больных положительные результаты через 6–12 мес. после операции с низким уровнем осложнений по сравнению с известными методиками. В случае неблагоприятного исхода ORIF применение RTSA позволяет достичь положительный эффект в сроки до 3 лет после операции
Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Макаров, В. Б.
Сабсай, А. В.
Танькут, А. В.
Подгайская, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біомеханічний аналіз надійності фіксації кісткових відламків при остеосинтезі переломів проксимального відділу великогомілкової кістки LCP-пластиною та інтрамедулярним блокованим стрижнем [Текст] / І. А. Лазарев [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 3. - С. 43-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ГВОЗДИ -- BONE NAILS
ВЕСОВАЯ НАГРУЗКА НА ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНЫЙ АППАРАТ -- WEIGHT-BEARING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Переломи проксимального відділу великогомілкової кістки (ППВВК) становлять до 5 % серед усіх переломів кісток скелета та часто супроводжуються пошкодженням важливих м’якотканних структур і компресією кісткової тканини з боку суглобової поверхні. Актуальність даної проблеми визначається тим, що для ППВВК характерна висока частота несприятливих функціональних результатів: нерідко у віддаленому періоді після травми розвиваються деформуючий остеоартроз, контрактури, нестабільність колінного суглоба. За даними низки авторів, перелічені вище ускладнення зустрічаються в 5,8–28 % випадків, при цьому вихід на інвалідність досягає 5,9–9,1 %. Усе це обумовлює велику медико-соціальну значимість даної проблеми, а визначення найбільш ефективного методу лікування цієї патології є нагальним питанням сучасної травматології. Матеріали та методи. На початковому етапі за даними анатомічних моделей та КТ-сканів засобами SolidWorks створено твердотільну 3D-модель гомілки, яка налічувала такі елементи, як великогомілкова та малогомілкова кістки, міжкісткова мембрана, зв’язки проксимального та дистального міжгомілкового зчленування (перелом проксимального відділу великогомілкової кістки). Далі розроблено чотири варіанти фіксації кісткових відламків із застосуванням пластин LCP та інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу металевим стрижнем. На наступному етапі задані граничні умови закріплення та навантаження моделі масою тіла в середньому 75 кг (750 Н) та створена кінцево-елементна модель, яка налічувала 381 787 вузлів та 206 583 елементи. Результати. Більш рівномірний розподіл напружень на всіх елементах моделі відбувається при застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня, навантаження на металеві частини, кістку та зв’язки менше, ніж навантаження в моделях 1 та 2. Показники деформацій та загальних переміщень моделі при цьому також незначні, що говорить про достатню стабільність відламків та способу остеосинтезу в цілому. Подібна ситуація спостерігається й при використанні пластин LCP при їх білатеральному застосуванні (модель 3). Висновки. Результати дослідження в подальшому можуть служити основою для розробки алгоритму хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів із ППВВК
Дод.точки доступу:
Лазарев, І. А.
Чіп, Є. Е.
Калашніков, А. В.
Скибан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дослідження напружено-деформованого стану моделей фіксації кісткових уламків біодеградуючими накістковими пластинами на основі полілактиду [Текст] / О. М. Хвисюк [та ін.] // Травма. - 2020. - Том 21, N 2. - С. 12-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ДЮРАПАТИТ -- DURAPATITE
Анотація: В ортопедії та травматології як гвинти та фіксаційні штифти, пластини та анкери, кейджі доволі часто застосовують полімерні матеріали, що резорбуються та розчиняються в біологічних рідинах. Серед таких матеріалів частіше використовують імплантати з L-полімолочної кислоти (L-полілактид), особливостями яких є біодеградація, остеоінтеграція, здатність індукувати процеси утворення кісткової тканини та висока біосумісність з організмом. Підвищити якість біоматеріалів на основі полілактидів можливо шляхом введення в їх склад керамічних матеріалів, зокрема гідроксилапатиту. Однак міцнісні якості таких імплантатів поки не вивчено. Мета: методом математичного моделювання вивчити напружено-деформований стан моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки, фіксованим за допомогою накісткових пластин, виготовлених з біодеградуючих матеріалів на основі полілактиду. Матеріали та методи. Була розроблена математична модель гомілки, що складалася з елементів великогомілкової та малогомілкової кісток, п’яткової та надп’яткової кісток, а також човноподібної та клиноподібних кісток. Механічні властивості пластини змінювали, моделюючи три типи матеріалів: титан, полілактид, композитний матеріал у складі: полілактид — 70 %, трикальційфосфат — 20 % та гідроксилапатит — 10 %. Результати. Отримано картину напружено-деформованого стану моделей та значення величин внутрішніх напружень на різних їх ділянках. Це дало можливість порівняти механічні властивості фіксації кісткових уламків пластинами із біодеградуючого матеріалу на основі полілактиду з титановими накістковими пластинами. Висновки. Результати проведеного дослідження показали, що при всіх видах навантаження найбільші величини напружень виникають в моделі з накістковою пластиною з титану. Зони підвищених напружень спостерігаються на пластині, а також на фіксуючих гвинтах та в кістковій тканині навколо лінії перелому. У моделях гомілки з переломом великогомілкової кістки в нижній третині при остеосинтезі пластинами на основі полілактиду напруження в моделях розподіляються більш рівномірно як в елементах фіксуючої конструкції, так і в кістковій тканині
Дод.точки доступу:
Хвисюк, О. М.
Павлов, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Особливості фіксації мініпластин при переломах кута нижньої щелепи у дітей [Текст] = Features of fixing mini-plates in fractures of the angle of the lower jaw in children / І. В. Ковач [та ін.] // Вісник стоматології. - 2020. - № 4. - С. 78-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (патофизиология, терапия, этиология)
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ОСТЕОТОМИЯ -- MANDIBULAR OSTEOTOMY (методы, тенденции)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование, тенденции)
ЧЕЛЮСТИ ФИКСАЦИИ МЕТОДЫ -- JAW FIXATION TECHNIQUES
ОБЗОР -- REVIEW
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: На теперішній час, за даними літератури, відзначається стійка тенденція до підвищення частоти виникнення переломів щелеп в дитячому віці. При цьому переломи нижньої щелепи займають друге місце по частоті серед усіх переломів щелепно-лицевої ділянки. Найчастіше переломи щелепно-лицевої ділянки у дітей трапляються у періоди 6-7 років – час початку відвідування школи, 12-14 років – значне зростання фізичної активності, участі у спортивних змаганнях та тренуваннях, 16-18 років – хуліганські травми. За даними наукових джерел, частота виникнення перелому різних відділів нижньої щелепи варіюється
Дод.точки доступу:
Ковач, І. В.
Македонський, І. О.
Зелінський, А. Л.
Зуб, Г. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки [Текст] = The application of constructions made from biodegradable material with bioactive action in reconstructive surgery of maxillofacial area / О. О. Астапенко [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2020. - N 4. - С. 5-18

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- JAW FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
Анотація: На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад
Currently, titanium plates and screws are widely used to fix bone fragments in maxillofacial area (MFA). The need for a second operation to remove the metal structure increases the patient’s incapacity for work, the economic costs of treatment and the psychoemotional load on the patient associated with anxiety and additional stress. All this has led to the emergence of an alternative method of osteosynthesis using biodegradable plates and screws, which do not have these disadvantages
Дод.точки доступу:
Астапенко, О. О.
Литовченко, Н. М.
Костюк, Т. М.
Шинчуковський, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вибір засобів внутрішньої фіксації при надкісточкових корекційних остеотоміях дистального відділу великогомілкової кістки. Імітаційне комп’ютерне моделювання [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
Анотація: Оцінка стабільності внутрішньої фіксації при виконанні різних видів надкісточкових корекційних остеотомій дистального відділу великогомілкової кістки шляхом дослідження жорсткісних параметрів біомеханічних моделей «фіксатор — кістка» при імітаційному комп’ютерному моделюванні методом скінченних елементів. Матеріали та методи. Дослідження включало створення солідних імітаційних комп’ютерних моделей біомеханічних систем «фіксатор — кістка» на базі програмного комплексу ANSYS з використанням контактних і 10-вузлових пірамідальних 3D SOLID187 СЕ. 3D-модель великогомілкової кістки створена на підставі комп’ютерного томографічного дослідження неушкодженої гомілки у здорової людини. У кожній моделі відтворено корекційну остеотомію в метаепіфізарній зоні дистального відділу великогомілкової кістки з подальшою фіксацією різними видами сучасних блокованих пластин з гвинтами. Проведено дослідження напружено-деформованого стану, визначені максимальні величини зусиль на стиск, згин та максимальні крутильні моменти за умови неперевищення переміщення 1,0 мм між кістковими фрагментами. Результати. Найбільш жорсткою та стабільною є біомеханічна система з передньолатеральною блокованою L-подібною пластиною, де допустимі зусилля на стиск і згин становлять 308 і 73 Н відповідно. При цьому ця система характеризується найбільшою величиною еквівалентних за Мізесом напружень у концентраторах гвинтів та пластини. Найменшу жорсткість на стиск (Pmax стиск = 151 Н), згин (Pmax згин = 19 Н) і кручення (Mmax = 2,46 Н/м) мала біомеханічна система, де застосовано медіальну блоковану пластину. Висновки. При плануванні медіальної корекційної надкісточкової остеотомії дистального відділу великогомілкової кістки з відкритим клином найбільшу стабільність та жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», при плануванні медіальної остеотомії із закритим клином найбільшу стабільність при фіксації забезпечує медіальна блокована пластина з міні-гвинтами, а для латеральної корекційної остеотомії із закритим клином, передньої остеотомії та фокусної купольної корекційної остеотомії в даній анатомічній ділянці найкраще використовувати передньолатеральну L-подібну блоковану пластину
The purpose was to assess the stability of internal fixation when performing various types of supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia by examining the stif-fness parameters of biomechanical “fixator-bone” models during computer simulation using the finite element method. Materials and methods. The study included the creation of solid simulation computer models of biomechanical “fixator-bone” systems based on the ANSYS software using contact and 10-node pyramidal 3D SOLID187 element. The 3D model of the tibia was created on the basis of a computed tomography scan of a non-damaged lower leg in a healthy person. In each model, corrective osteotomy was recreated in the metaepiphyseal zone of the distal tibia, followed by a fixation using various types of modern locking plates with screws. A study of the stress-strain state was carried out, and the maximum values of the compressive, bending and maximum torques were determined under the condition when the displacement of the bone fragments did not exceed 1.0 mm. Results. Biomechanical system with an anterolateral L-shaped locking plate was the most rigid and stable, the allowable forces for compression and bending were 308 and 73 H, respectively. At the same time, this system is also characterized by the greatest equivalent von Mises stresses in the stress concentrator of the screws and the plate. Biomechanical system with medial locking plate had the lowest compressive stiffness (Pmax_compression = 151 H), bending stiffness (Pmax_bending = 19 H) and torsional stiffness (Mmax = 2.46 N/m). Conclusions. When planning medial supramalleolar corrective osteotomy of the distal tibia with an open wedge, the medial Puddu locking plate provides the greatest stability and rigidity of fixation, for lateral corrective osteotomy with a closed wedge, the greatest stability in fixing is provided by the medial locking plate with the mini screws, and for the lateral corrective osteotomy with a closed wedge, lateral osteotomy and focal dome corrective osteotomy in this anatomical region, it is best to use an anterolateral L-shaped locking plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Єщенко, В. О.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Применение пластины индивидуальной конструкции для остеосинтеза при эндопротезировании тазобедренного сустава у больной с застарелым невправленным трансацетабулярным переломом костей таза [Текст] / А. Н. Косяков [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 96-99. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (рентгенография, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (рентгенография, хирургия, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы, оборудование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Переломы таза относятся к самым тяжелым травмам костно-мышечной системы, которые не всегда своевременно диагностируют, сопровождаются значительным количеством осложнений и неблагоприятных последствий
Pelvic fractures are among the severe injuries of the musculoskeletal system, which are not always diagnosed in a timely manner, they are accompanied by a significant number of complications and adverse effects
Цель: ознакомить читателей с клиническим случаем эндопротезирования тазобедренного сустава и металлоостеосинтеза таза у пациентки с несросшимся трансацетабулярным переломом с неустраненным смещением костей таза и посттравматическим артрозом тазобедренного сустава
Objective: to inform the readers with the clinical case of total hip arthroplasty and pelvic osteosynthesis in a patient with transacetabular fracture with bone fragments displacement and post-traumatic hip joint arthritis
Результаты: у больной после тяжелой ДТП вовремя не диагностирован перелом вертлужной впадины и передней колонны. После оказания первой помощи и стабилизации состояния пострадавшую выписали на амбулаторное лечение с выраженным болевым синдромом. Рентгенограммы тазобедренного сустава выполнены через 3 мес. после травмы. На этапах предоперационного обследования и планирования проведена рентгенография костей таза и мультиспиральная компьютерная томография (КТ). По результатам КТ напечатана пластиковая модель таза для оценки перелома и степени смещения, а также создан индивидуальный имплантат из титанового порошка для остеосинтеза костей таза. Направление проведения винтов и их размер рассчитан индивидуально. Проведено эндопротезирование тазобедренного сустава и остеосинтез костей таза пластиной индивидуальной конструкции с трабекулярной структурой. Дефекты дна вертлужной впадины заполнены аутопластическим материалом из головки бедренной кости. В послеоперационном периоде ограничены нагрузки на прооперированную конечность до консолидации перелома и перестройки костного материала. Через 3 мес. зафиксирована консолидация перелома и восстановление функции
Results: the patient had serious vehicle accident, fracture of the hip and anterior column was not diagnosed in time. After urgent care and stabilizing of the patient, she was discharged into outpatient treatment with severe pain syndrome. Hip joint X-rays were made in 3 months after injury. At preoperative planning we made X-rays of the pelvic and multispiral computed tomography. According to the results of the computed tomography, a plastic model of the pelvis was printed to assess the fracture and degree of displacement. A model was created and an individual implant of titanium powder for pelvic bone osteosynthesis was printed. Direction of screwing and their size are calculated individually. We made hip replacement and the osteosynthesis of the pelvic bones with the individual trabecular structured plate. Defects of the acetabular bottom are filled with autograft from the resected femoral head. In the postoperative period, the weight bearing on the operated limb was limited to the consolidation of the fracture and the restructuring of the bone material. 3 months later consolidation and function restoration were recorded
Выводы: пациентам с переломами таза на этапах предоперационной подготовки выполнения КТ является обязательным. При необходимости можно использовать аддитивные технологии для создания пространственной реконструкции поврежденного сегмента
Conclusions: computed tomography is necessarily in patients with pelvic fractures at preoperative examination. If necessary, additive technologies can be used to create spatial reconstruction of the damaged segment
Дод.точки доступу:
Косяков, А. Н.
Гребенников, К. А.
Милосердов, А. В.
Федин, Е. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Рентгенологічна оцінка функціонування наросткової зони після припинення її тимчасового двобічного блокування пластинами різних типів: експериментальне дослідження [Текст] / С. О. Хмизов [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 76-81. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЕЙ НИЖНИХ НЕРАВНАЯ ДЛИНА -- LEG LENGTH INEQUALITY (рентгенография, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, рентгенография, хирургия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: Метод тимчасового двобічного блокування (ТДБ) наросткової зони (НЗ) пластинами широко застосовується при лікуванні помірної різниці довжини нижніх кінцівок у дітей. Структурно-функціональні зміни НЗ в умовах її ТДБ різними фіксаторами є предметом активних досліджень і мають науково-практичний інтерес. Особливості функціонування НЗ після припинення її ТДБ залишаються недостатньо вивченим питанням та потребують вирішення. Мета: визначення особливостей поздовжнього зростання дистальної НЗ стегнової кістки після припинення її тимчасового двобічного блокування різної тривалості із застосуванням пластин різних типів (неблокованих та блокованих) у експериментальних тварин. Матеріали та методи. Для експерименту відібрано 12 білих кроликів. Усім тваринам проведено ТДБ дистальної НЗ правої стегнової кістки пластинами з гвинтами. Залежно від типу використаних пластин тварини були поділені на групи: у групі 1 (6 кроликів) ТДБ проведено неблокованими пластинами, у групі 2 (6 кроликів) — блокованими пластинами. За допомогою визначення зміни відстані «спиця — щілина колінного суглоба» була проведена оцінка відновлення поздовжнього зростання кістки після припинення ТДБ. Отримані дані з дослідної кінцівки порівнювали з контрольною. Обробка та порівняння отриманих даних проводились за допомогою статистичних методів (t-критерій). Результати. Оцінка результатів вимірювань відстані «спиця — щілина колінного суглоба» показала поступове збільшення зазначеного параметра на дослідній та контрольній кінцівках у всіх кроликів обох груп на всіх термінах дослідження. Різниця середніх показників зміни відстані «спиця — щілина колінного суглоба» між дослідними та контрольними кінцівками кроликів обох груп, що вимірювалась протягом трьох тижнів після припинення ТДБ різної тривалості, була статистично незначимою. Висновки. Збільшення відстані «спиця — щілина колінного суглоба» на дослідній кінцівці в динаміці після припинення тимчасового двобічного блокування різної тривалості (5 та 7 тижнів) неблокованими та блокованими пластинами свідчить про відновлення функції дистальної НЗ стегнової кістки кроликів. Порівняння середніх показників зміни відстані «спиця — щілина колінного суглоба» в динаміці між дослідними та контрольними кінцівками свідчить про відновлення темпів поздовжнього зростання в обох групах тварин
The method of temporary bilateral blocking (TBB) of the growth plate (GP) is widely used for the treatment of moderate leg length discrepancies in children. Structural and functional changes of GP during its TBB with different types of fixators are the subject of active research and of practical and scientific interest. The functioning of the GP after the cessation of its TBB remains understudied issue and needs to be resolved. The purpose was to determine the features of the distal femoral GP longitudinal growth after cessation its temporary bilateral blocking of various duration using different types of plates (non-blocking and blocking) in experimental animals. Materials and methods. Twelve white rabbits were selected for the experiment. TBB of right femoral distal GR using plates with screws were performed in all animals. Depending on the type of plates used, the animals were divided into groups: in group 1 (6 rabbits), the TBB was conducted with non-blocking plates, in group 2 (6 rabbits) — with blocking plates. Using determination of the “pin-knee joint line” distance changes, the restoration of longitudinal bone growth was assessed after cessation of the TBB. The obtained data from the studied limb was compared with the control one. Comparison of the data obtained was carried out using statistical methods (t-test). Results. Evaluation of the results of measuring the “pin-knee joint line” distance showed a gradual increase of mentioned parameter on the studied and control limbs in all rabbits of both groups during all periods of the study. The difference in the mean changes in the “pin-knee joint line” distance between studied and control limbs in rabbits of both groups, which was measured for three weeks after TBB cessation, was not statistically significant. Conclusions. An increase of the “pin-knee joint line” distance of the studied limb in dynamics after cessation of temporary bilateral blocking of various duration (5 and 7 weeks) with non-blocking and blocking plates indicates the restoration of the distal femoral GP functioning in rabbits. Comparison of the mean changes in the “pin-knee joint line” distance in dynamics between studied and control limbs indicates a restoration of the longitudinal growth rates in both groups of rabbits
Дод.точки доступу:
Хмизов, С. О.
Рокутов, В. С.
Єршов, Д. В.
Македонський, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Імітаційне комп’ютерне моделювання й натурне стендове дослідження напружено-деформованого стану біомеханічної системи "фіксатор-кістка" за умов надкісточкових коригувальних остеотомій [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 18-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Мета: вивчити стабільність внутрішньої фіксації за умов виконання різних видів надкісточкових коригувальних остеотомій (КО) дистального відділу великогомілкової кістки (ВГК) шляхом дослідження параметрів жорсткості та міцності систем «фіксатор – кістка» за умов імітаційного комп’ютерного моделювання методом скінченних елементів; оцінити адекватність методу шляхом порівняння з результатами натурних стендових досліджень
Висновки: підтверджено адекватність імітаційних 3D-моделей і закладених параметрів біологічних матеріалів. У разі медіальної надкісточкової КО з відкритим клином найбільшу стабільність і жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», зі закритим клином — медіальна блокована пластина з мінігвинтами. Для латеральної з закритим клином, передньої та фокусної купольної коригувальних остеотомій оптимально використовувати передньо-латеральну L-подібну блокувальну пластину
Objective: to study the stability of internal fixation at various types of the supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia bone. To examine the parameters of stiffness and durability of the «fixator-bone» systems at computer simulation by finite elements method; to assess the adequacy of this method by comparisons with the results of field full-scale studies
Conclusions: the adequacy of imitation 3D-models and parameters of biological materials incorporated in them was confirmed. In the case of a medial supramalleolar corrective osteotomies with an open wedge, the medial blocked plate «puddi-plate» provided the greatest stability and rigidity of fixation. For lateral supramalleolar corrective osteotomies with closed wedge and anterior focal dome correcting osteotomies — optimally used anterior-lateral L-shaped blocked plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Шидловський, М. С.
Єщенко, В. О.
Димань, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бодня, А. И.
Лечебная тактика при сочетанной травме заднего отдела стопы [Текст] / А. И. Бодня // Травма. - 2019. - Том 20, N 4. - С. 126-131. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАРАННАЯ КОСТЬ -- TALUS (повреждения, хирургия)
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Сочетанные переломы пяточной и таранной костей в 35–43 % случаев встречаются в составе политравмы. Немногочисленные источники отечественной и зарубежной литературы свидетельствуют о том, что эта проблема до настоящего времени является одной из наиболее спорных. Цель: определить особенности лечебной тактики у пациентов с сочетанными повреждениями пяточной и таранной костей. Материалы и методы. Под наблюдением находились 23 пациента с 51 повреждением костей заднего отдела стопы. Поэтапно вначале использован металлоостеосинтез винтами и спицами открытых (4) и закрытых (11) переломов таранной кости, остеосинтез после открытого (2) и закрытого (5) устранения подтаранного вывиха стопы. Затем произведены инструментальная репозиция пяточной кости по Westhues в нашей модификации (7), чрескожный остеосинтез разработанным устройством (2), комбинированный (6) и погружной остеосинтез пластиной (4). Функциональные результаты проанализированы с использованием шкалы AOFAS и определения болевого индекса функции стопы (FFI) через 6 и 12 месяцев после оперативного лечения. Результаты. Изучены ближайшие и отдаленные результаты оперативного лечения у 19 пациентов. Сравнение в динамике значений опросника шкалы AOFAS показало увеличение различий у больных с повреждениями таранной и пяточной костей в зависимости от сроков лечения, составив к 12 мес. 69,8 ± 5,9 и 74,7 ± 9,6 балла соответственно. Сравнение итоговых значений шкалы по опроснику FFI показало, что через год после травмы отмечалось уменьшение показателя опросника — 4,5 ± 0,3 и 9,4 ± 0,3 балла соответственно. Лучшие показатели отмечены в динамике у 7 пациентов с подтаранными вывихами стопы по шкале AOFAS (95,8 ± 1,9 балла), а также по опроснику FFI (3,8 ± 0,1 балла). В целом отмечалось улучшение функционального состояния стоп через год после остеосинтеза (AOFAS — 88,2 ± 7,8; FFI — 8,2 ± 5,5). Суммарная оценка положительных результатов лечения составила 89,47 %, неудовлетворительных — 10,53 %. Выводы. Активная хирургическая тактика лечения при сочетанных повреждениях костей заднего отдела стопы позволяет получить наилучшие отдаленные функциональные результаты
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Поливода, А. Н.
Результаты лечения переломов вертельной области с использованием проксимальной бедренной пластины с угловой стабильностью винтов [Текст] / А. Н. Поливода, Д. С. Чабаненко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 3. - С. 5-9. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: На лечении переломов проксимального отдела бедренной кости постоянно сосредоточено внимание травматологов из-за их значительной распространенности. Последние 10 лет хирурги отдают предпочтение интрамедуллярным техникам, однако накостный остеосинтез пластинами еще достаточно популярен в повседневной практике
Использование проксимальных пластин с угловой стабильностью винтов не всегда эффективно для лечения нестабильных переломов проксимального отдела бедренной кости. Высокая частота разрушения устройств вызвала повторный остеосинтез стержнем PFNA, что свидетельствует о необходимости проведения тщательного предоперационного планирования и выбора способа стабилизации чрезвертельного перелома
Treatment of proximal femoral fractures constantly draw attention of trauma surgeons because of their greater incidence. Last 10 years, shows the prevalence of intramedullary techniques, however plate osteosynthesis with proximal locking plate is still quite common in everyday practice
Usage of proximal plates with angular stability of the screws is not always effective for the treatment of unstable fractures of the proximal femur. The high frequency of unsatisfactory results that required re-osteosynthesis with the PFNA, indicates the need for careful preoperative planning and selection of stabilization method for proximal femoral fracture treatment
Дод.точки доступу:
Чабаненко, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Сравнительный анализ напряженно-деформированного состояния системы "кость-имплантат" накостного остеосинтеза пластиной PHILOS с различными имплантатами из полилактида [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 69-76. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Переломы проксимального отдела плечевой кости (ПОПК) составляют 5–6 % всех повреждений длинных костей скелета человека. С целью увеличения жесткости фиксации хирургическое лечение накостными пластинами дополняют различными алло- или аутотрансплантатами, имплантатами, а также костным цементом (тип В и С по AO/ОТА). Авторами в качестве альтернативного имплантата для замещения дефектов спонгиозной кости и поддержки костных фрагментов головки плечевой кости предлагается использовать полилактид (PLA) Ingeo™ Biopolymer 4032D. Цель работы: провести сравнительный анализ напряженно-деформированного состояния системы «кость — имплантат» накостного остеосинтеза пластиной PHILOS с солидными и пористыми 3D-имплантатами из PLA. Материалы и методы. Для математического моделирования и сравнительного изучения напряженно-деформированного состояния системы «кость — имплантат» при проведении накостного остеосинтеза смоделирована пластина с угловой стабильностью PHILOS (из нержавеющей стали), трехфрагментарный перелом ПОПК с использованием или 2 солидных, или 2 пористых имплантатов PLA с решетчатыми полостями. В качестве объекта для построения плечевой кости использована композитная модель № 3404 левой плечевой кости фирмы Sawbones (Europe AB, Мальме, Швеция), для всех материалов при моделировании — изотропная линейная модель с одинаковыми физико-механическими характеристиками для всех материалов. В качестве инструмента исследования применялся метод конечных элементов, реализованный пакетом прикладных программ Ansys. Результаты. Сравнительная оценка влияния формы имплантатов PLA для двух расчетных схем выполнена при помощи сравнения эквивалентных напряжений по Мизесу и полей деформаций для моделей и различных элементов соединения и частей системы «кость — имплантат». Установлено, что перераспределение полей напряжений в элементах модели не приводит к ее разрушению. Модели и все ее элементы удовлетворяют требованиям прочности. Замена цилиндрического солидного 3D-имплантата на модифицированный пористый 3D-имплантат для поддержания суставной поверхности головки плечевой кости в условиях остеопороза при остеосинтезе трехфрагментарного перелома плечевой кости накостной пластиной PHILOS не снижает жесткости фиксации. Выводы. Сравнительный анализ напряженно-деформированного состояния системы «кость — имплантат» накостного остеосинтеза пластиной PHILOS с солидными и пористыми 3D-имплантатами из PLA показал, что изменение формы имплантатов в рассматриваемом диапазоне нагружения не влияет на жесткость системы. Поля деформаций и напряжений для рассмотренных моделей практически совпадают между собой. В пластине PHILOS и в модифицированных пористых 3D-имплантатах PLA происходит уменьшение напряжений на 5 и 4 МПа соответственно. Замена цилиндрической солидной формы 3D-имплантатов PLA на модифицированную пористую является целесообразной, так как позволяет увеличить площадь контакта имплантата PLA с костью, а его полости возможно использовать для наполнения плазмой, насыщенной тромбоцитами
Переломи проксимального відділу плечової кістки (ПВПК) становлять 5–6 % усіх пошкоджень довгих кісток скелета людини. З метою збільшення жорсткості фіксації хірургічне лікування накістковими пластинами допов- нюють різними ало- або автотрансплантатами, імплантатами, а також кістковим цементом (тип В і С за AO/ОТА). Авторами як альтернативний імплантат для заміщення дефектів спонгіозної кістки і підтримки кісткових фрагментів головки плечової кістки пропонується використовувати полілактид (PLA) Ingeo™ Biopolymer 4032D. Мета роботи: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану системи «кістка — імплантат» накісткового остеосинтезу пластиною PHILOS із солідними і пористими 3D-імплантатами з PLA. Матеріали та методи. Для математичного моделювання і порівняльного вивчення напружено-деформованого стану системи «кістка — імплантат» у разі накісткового остеосинтезу змодельована пластина з кутовою стабільністю PHILOS (з нержавіючої сталі), трьохфрагментарний перелом ПВПК з використанням або 2 солідних, або 2 пористих імплантатів PLA з ґратчастими порожнинами. Як об’єкт для побудови плечової кістки використана композитна модель № 3404 лівої плечової кістки фірми Sawbones (Europe AB, Мальме, Швеція), для всіх матеріалів у моделюванні — ізотропна лінійна модель з однаковими фізико-механічними характеристиками для всіх матеріалів. Як інструмент дослідження застосовувався метод кінцевих елементів, реалізований пакетом прикладних програм Ansys. Результати. Порівняльна оцінка впливу форми імплантатів PLA для двох розрахункових схем виконана за допомогою порівняння еквівалентних напружень за Мізесом і полів деформацій для моделей, різних елементів з’єднання і частин системи «кістка — імплантат». Встановлено, що перерозподіл полів напружень в елементах моделі не призводить до її руйнування. Моделі та всі їх елементи задовольняють вимогам міцності. Заміна циліндричного солідного 3D-імплантата на модифікований пористий 3D-імплантат для підтримки суглобової поверхні головки плечової кістки в умовах остеопорозу при остеосинтезі трьохфрагментарного перелому ПВПК накістковою пластиною PHILOS не знижує жорсткості фіксації. Висновки. Порівняльний аналіз напружено-деформованого стану системи «кістка — імплантат» накісткового остеосинтезу пластиною PHILOS з солідними і пористими 3D-імплантатами з PLA показав, що зміна форми імплантатів у розглянутому діапазоні навантаження не впливає на жорсткість системи. Поля деформацій і напружень для розглянутих моделей практично збігаються між собою. У пластині PHILOS та у модифікованих пористих 3D-імплантатах PLA відбувається зменшення напружень на 5 та 4 МПа відповідно. Заміна циліндричної солідної форми 3D-імплантатів PLA на модифіковану пористу є доцільною, тому що дозволяє збільшити площу контакту імплантата PLA з кісткою, а його порожнини можливо використовувати для наповнення плазмою, насиченою тромбоцитами
Proximal humerus fractures account for 5–6 % of all injuries of the long bones of the human skeleton. In order to increase fixation stiffness, surgical treatment using bone plates is supplemented with various allo- or autografts, implants, as well as bone cement (type B and C according to AO/OTA). The authors suggest the use of Ingeo™ Biopolymer 4032D polylactide (PLA) as an alternative implant for replacing spongy bone defects and supporting bone fragments of the humeral head. The purpose was to conduct a comparative analysis of the stress-strain state of the bone-implant system in bone osteosynthesis using PHILOS plate with solid and porous 3D PLA implants. Material and methods. For mathematical modeling and comparative study of the stress-strain state of bone-implant system during bone osteosynthesis, a plate with angular stability PHILOS (stainless steel), a three-fragment proximal humerus fractures using either 2 solid or 2 porous PLA implants were modeled with lattice cavities. A composite model # 3404 of the left humerus manufactured by Sawbones (Europe AB, Malmö, Sweden) was used as an object for constructing the humerus. For all materials, the simulation used an isotropic linear model with the same physical and mechanical characteristics for all materials. The finite element method implemented by the Ansys application package was used as a research tool. Results. A comparative assessment of the influence of the shape of PLA implants for two calculation models was performed by comparing the equivalent von Mises stresses and deformation fields for models and various elements of the joint and parts of the bone-implant system. It was found that the redistribution of stress fields in the elements of the model does not lead to its destruction. Models and all its elements satisfy the requirements of strength. Replacing a cylindrical solid 3D implant with a modified porous 3D implant to maintain the articular surface of the humeral head under conditions of osteoporosis during osteosynthesis of a three-fragment humerus fracture with PHILOS bone plate does not reduce fixation stiffness. Conclusions. A comparative analysis of the stress-strain state of the bone-implant system in bone osteosynthesis using PHILOS plate with solid and porous 3D PLA implants showed that a change in the implant shape in the considered loading range does not affect the rigidity of the system. The deformation and stress fields for the considered models practically coincide. The stresses in PHILOS plate and in modified porous 3D PLA implants are reduced by 5 and 4 MPa, respectively. Replacing the cylindrical solid form of 3D PLA implants with a modified porous one is appropriate, since it allows us to increase the contact area of the PLA implant with the bone, and its cavities can be filled with platelet-rich plasma
Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Макаров, В. Б.
Липовский, В. И.
Танькут, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Пі-пластина як найкраща пластина для остеосинтезу ангулярного перелому нижньої щелепи [Текст] = Pi-plate as the best plate for osteosynthesis of angular mandible / О. О. Гудименко [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2018. - N 2. - С. 54-57

MeSH-головна:
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES
Анотація: Серед переломів нижньої щелепи найчастіше виникає ангулярний перелом. Частота ускладнень після остеосинтезу накісними титановими пластинами відомих конфігурацій залишається досить високою
Висновки. π-пластина, змодельована з урахуванням сили тяги жувальних м’язів, зі зменшеною кількістю металу, забезпечує найбільшу жорсткість та фіксацію уламків нижньої щелепи, що, у свою чергу, повинно поліпшити зростання переломів та зменшити частоту ускладнень після операції остеосинтезу
Дод.точки доступу:
Гудименко, О. О.
Кузенко, Є. В.
Карпенко, Л. І.
Скиданенко, М. С.
Сікора, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-84

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)