Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (16)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Остеосинтез, проволока<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 44
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-44

Солод, Э. И.
Возможности малоинвазивного остеосинтеза при лечении переломов лодыжек [Текст] / Э. И. Солод, А. Ф. Лазарев, Е. Г. Ермолаев // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2015. - № 3. - С. 54-59

MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (патофизиология, хирургия)

Дод.точки доступу:
Лазарев, А. Ф.
Ермолаев, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Иорданишвили, А. К.
Малоинвазивный остеосинтез нижней челюсти при переломах [Текст] / А. К. Иорданишвили // Военно-медицинский журнал. - 2015. - Т. 336, № 4. - С. 90-91

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (хирургия)
(использование)
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Боскін, Г. Л.
Спосіб остеосинтезу через- та надвиросткових переломів плечової кістки в дітей [Текст] / Г. Л. Боскін // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 60-64

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (диагностика, классификация, рентгенография, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Над- и чрезмыщелковые переломы составляют от 65,5 до 85,5 % всех переломов дистального отдела плечевой кости (ПК). Соотношение чрезмыщечковых переломов ПК к над-мыщелковым — 15:1, При этом чрезмыщелковые переломы являются внутрисуставными. Открытая репозиция рекомендована в случае безуспешного консервативного лечения и Т-и У-образных переломов, а также открытых и осложненных повреждений. Предпочтение отдается малоинвазивным методикам остеосинтеза, среди которых остеосинтез спицами Киршнера занимает ведущее место. Цель: улучшить результаты лечения чрез- и надмыщелковых переломов ПК у детей. Методы: для открытой репозиции чрез- и надмыщелковых переломов ПК у 10 пациентов в возрасте 3-12 лет использован способ ретроградной фиксации отломков спицами Киршнера. Результаты: при применении указанного способа остеосинтеза во всех 10 случаях послеоперационный период протекал без осложнений, раны зажили первичным натяжением. После окончания срока иммобилизации гипсовой повязкой на рентгенограммах определяли признаки формирования костного регенерата. Функция локтевого сустава восстанавливалась в период до трех месяцев после снятия повязки. Предложенная методика имеет следующие преимущества: 1) выполнение доступа через septum intermusculare brachii mediale позволяет проводить при необходимости достаточную мобилизацию центрального отломка; 2) независимо от особенностей перелома фиксаторы проводятся интрамедуллярно в задан¬ной плоскости и под необходимым углом, что обеспечивает стабильную фиксацию отломков ПК. Выводы: применение предложенного способа в случаях открытого остеосинтеза чрез- и надмыщелковых переломов ПК независимо от их плоскости позволяет достичь стабильной фиксации отломков. Стабильность фиксации и относительная малоинвазивность являются преимуществом метода и позволяют рассматривать его как метод выбора при планировании тактики хирургического лечения пациентов с чрез- и надмыщелковыми переломами ПК у детей.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Позавогнищевий черезкістковий остеосинтез у комплексному лікуванні пацієнтів із несправжніми суглобами великогомілкової кістки [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS (диагностика, хирургия, этиология)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (повреждения, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: Узагальнено досвід застосування кільцевих спице-стрижневих апаратів у хворих із несправжніми суглобами великогомілкової кістки. Метод був показаний при локалізації в нижній третині гомілки, після високоенергетичних і відкритих переломів, за наявності в анамнезі епізоду запалення зони суглоба або багаторазового застосування інших способів фіксації, остеопорозу. Компонування апаратів було індивідуальним (залежно від локалізації і виду несправжнього суглоба, зміщення, вираженості остеопорозу). Отримані результати свідчать про високу ефективність використаного способу фіксації несправжніх суглобів великогомілкової кістки в комплексному їх лікуванні
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Скиба, В. В.
Данькевич, В. П.
Бебих, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічні результати лікування переломів ліктьового відростка за методикою інтрамедулярного блокованого металоостеосинтезу [Текст] / П. М. Жук [и др.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 3. - С. 62-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ ОТРОСТОК -- OLECRANON PROCESS (патофизиология, повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Філоненко, Є. А.
Дацюк, О. І.
Майко, В. М.
Гребенюк, Д. І.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зима, А. М.
Перший досвід застосування поліфункціонального інтрамедулярного стержня під час хірургічного лікування деформації стегнової кістки в дітей із недосконалим остеогенезом [Текст] / А. М. Зима // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3/4. - С. 88-92

MeSH-головна:
ОСТЕОГЕНЕЗ НЕСОВЕРШЕННЫЙ -- OSTEOGENESIS IMPERFECTA (патофизиология, хирургия)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ДЕФОРМАЦИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- LOWER EXTREMITY DEFORMITIES, CONGENITAL (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Помилки та ускладнення при інтрамедулярному остеосинтезі кісток передпліччя в дітей за допомогою гнучких металевих стрижнів [Текст] / А. Ф. Левицький [та ін.] // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 3. - С. 55-58

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY

ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (хирургия)
Дод.точки доступу:
Левицький, А. Ф.
Терпиловський, Ю. Р.
Бебешко, О. В.
Вітязь, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бугаев, Д. М.
Лечение молоткообразной деформации пальцев кисти [Текст] / Д. М. Бугаев, В. Я. Горбунков, Д. В. Деревянко // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2013. - № 2. - С. 80-84

MeSH-головна:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ -- FINGERS (патология, хирургия)
ПАЛЬЦЕВ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (классификация, хирургия)

Дод.точки доступу:
Горбунков, В. Я.
Деревянко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Овсянкин, Н. А.
Посттравматические дегенеративно-дистрофические изменения проксимального отдела лучевой кости у детей [Текст] / Н. А. Овсянкин, Я. Н. Прощенко, Н. А. Наумочкина // Детская хирургия. - 2013. - № 5. - С. 8-12

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (осложнения, рентгенография, хирургия)
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION
MeSH-не головна:

Дод.точки доступу:
Прощенко, Я. Н.
Наумочкина, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Городниченко, А. И.
Хирургическое лечение переломов мыщелков плечевой кости [Текст] / А. И. Городниченко, Т. Ш. Гусейнов, О. Н. Усков // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2014. - № 6. - С. 53-57

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (диагноз, классификация, хирургия)

Дод.точки доступу:
Гусейнов, Т. Ш.
Усков, О. Н.

Знайти схожі

11.

Повреждения передней крестообразной связки с отрывом костного фрагмента от межмыщелкового возвышения большеберцовой кости у детей и подростков [Текст] / В. Н. Меркулов [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2014. - № 2. - С. 46-50

MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY

ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Меркулов, В. Н.
Довлуру, Р. К.
Ельцин, А. Г.
Мининков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Характеристика параметрів серкляжного дроту при реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки [Текст] / М. О. Камінська [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST (хирургия)
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY (использование)
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: Одним із провідних методів реконструкції вродженої кілеподібної деформації грудної клітки є нерезекційна торакопластика. Для її здійснення використовується імплантована система, що складається з компресійної та 2 стабілізуючих пластин, які прикріплюються до неї і мають із боків 2 отвори, використовуються для кріплення до ребер дротяними швами, установлюються через невеликі бічні розрізи лише на рівні максимуму деформації. Але часто виникають ускладнення, пов’язані з порушенням стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами внаслідок розриву ниток, прорізання дротяних швів через ребра. Мета: розрахувати необхідні параметри дроту як кріпильного матеріалу для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. Матеріали та методи. Проведені розрахунки параметрів серкляжного кріплення для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. За вхідних даних ми обрали коригуючі навантаження величиною від 150 до 600 Н із кроком 50 Н. Параметри серкляжного дроту обрали за даними фірми Aesculap, що виготовляє дріт діаметром від 0,3 до 1,2 мм. Марка сталі AISI 316L з межею міцності на розтягнення 505 МПа. Результати. Максимальне навантаження в 600 Н витримує петля з дроту, починаючи з діаметра 0,8 мм. Використання серкляжу менших діаметрів потребує його складання вчетверо та більше. Вирішити проблему межі міцності кісткової тканини можна шляхом накладання дроту у вигляді джгута зі щільним укладанням витків один до одного. При ширині джгута 6 мм та більше величини напружень, які виникають у кістковій тканині в місці їх контакту, не перевищують мінімального значення межі міцності кісткової тканини ребер. Оскільки накладання джгута мінімальної ширини 6 мм із максимально товстого дроту діаметром 1,2 мм потребує виконання 5 витків, це може бути дуже незручною процедурою під час оперативного втручання. З точки зору біомеханіки виконання реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки супроводжується складною багатовекторною дією різноманітних факторів, а саме величини коригуючої сили, ригідності самої деформації, анатомічних розмірів ребер, щільності кісткової тканини пацієнта — усе це впливає на величину рівнодіючої коригуючої сили та зумовлює ефект корекції. Висновки. Петля з одиночного дроту будь-якого діаметра може витримати максимальне коригуюче навантаження 600 Н тільки при використанні дроту діаметром 0,9 мм і більше. Для забезпечення стабільної фіксації коригуючої пластини, при максимальному коригуючому навантаженні 600 Н і допустимому напруженні ребер 9,81 МПа, необхідно накладати джгут із серкляжного дроту мінімальної ширини 6 мм. У той же час як альтернативу можна використовувати кріпильну стрічку з параметрами ширини і товщини 6 та 0,3 мм відповідно
One of the leading methods for the reconstruction of congenital pectus carinatum is non-resection thoracoplasty. An implanted system is used for it, consisting of a compression plate and 2 stabilizing plates, which are attached to it and have 2 holes on the sides, are used for fastening to the ribs with wire sutures, and is installed through small side incisions only at the level of maximum deformation. But often there are complications related to the violation of the stable connection between the corrective plate and the ribs due to the breakage of the threads, the cutting of the wire seams through the ribs. The purpose was to calculate the necessary parameters of the wire as a fastening material for a stable connection of the corrective plate with the ribs when managing sternum deformity. Materials and methods. Calculations of the parameters of the cerclage wires for the stable connection between the corrective plate and the ribs during the correction of sternum deformity were carried out. According to the input data, we chose corrective loads ranging from 150 to 600 N, with an interval of 50 N. The parameters of the cerclage wire were chosen according to the data of the Aesculap company, which manufactures wire with a diameter of 0.3 to 1.2 mm. AISI 316L steel with a tensile strength of 505 MPa was used. Results. A loop made of wire with a diameter of not less than 0.8 mm can withstand a maximum load of 600 N. The use of a cerclage with smaller diameters requires folding it four time or more. It is possible to solve the problem of stress limit of bone tissue by applying a wire in the form of a tourniquet with a dense laying of loops to each other. When the width of the tourniquet is 6 mm or more, the amount of stress that occurs in the bone tissue at the point of their contact does not exceed the minimum value of the stress limit of the bone tissue of the ribs. Since applying a tourniquet with a minimum width of 6 mm that is made of a maximally thick wire with a diame-ter of 1.2 mm requires 5 loops, this can be a very uncomfortable procedure during surgery. From the point of view of biomechanics, the reconstruction of pectus carinatum is accompanied by a complex multi-vector effect of various factors, namely the magnitude of the corrective force, the rigidity of the deformation itself, the anatomical dimensions of the ribs, the density of the patient’s bone tissue — all this influences the magnitude of the resultant corrective force and determines the effect of the correction. Conclusions. A single wire loop of any diameter can withstand a maximum corrective load of 600 N, only when using a wire with a diameter of 0.9 mm or more. To ensure stable fixation of the corrective plate, with a maximum corrective load of 600 N and a permissible stress of the ribs of 9.81 MPa, it is necessary to apply a tourniquet made of a cerclage wire with a minimum width of 6 mm. At the same time, as an alternative, you can use a fastening tape with width and thickness parameters of 6 and 0.3 mm, respectively
Дод.точки доступу:
Камінська, М. О.
Дігтяр, В. А.
Карпінський, М. Ю.
Шульга, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом середньої третини великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка» [Текст] / М. Ю. Строєв [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 19-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Анотація: У загальній структурі травматизму переломи кісток нижніх кінцівок становлять 47,3 %. Із цих переломів перше місце займають діафізарні переломи кісток гомілки — 45–56 %. Перебіг процесу зрощення має певні особливості у третині випадків, що пов’язано з надмірною вагою. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки під впливом стискаючого навантаження при різних варіантах остеосинтезу та залежно від маси тіла пацієнта. Матеріали та методи. Розроблена базова скінченно-елементна модель гомілки, яка містила великогомілкову й малогомілкову кістки та кістки стопи. У всіх суглобах між кістковими елементами робили прошарок із механічними властивостями хрящової тканини. Моделювали перелом в середній третині великогомілкової кістки та три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації, накісткової пластини та інтрамедулярного стрижня. Усі моделі досліджували під впливом вертикального стискаючого навантаження величиною 700 та 1200 Н. Результати. Зміни величин напружень у кістковій тканині залежно від маси тіла пацієнта мають лінійну залежність. Апарат зовнішньої фіксації та інтрамедулярний стрижень забезпечують зниження величин напружень в зоні перелому нижче рівня показників для неушкодженої кістки. Накісткова пластина показує значно гірші показники рівня напружень як в зоні перелому, так і в проксимальному відділі великогомілкової кістки. У дистальному відділі найвищий рівень напружень визначається в моделі з остеосинтезом апаратом зовнішньої фіксації. У металевих конструкціях найбільші напруження виникають в накістковій пластині. Навколо фіксуючих гвинтів та стрижнів найвищі напруження визначаються при використанні апарата на нижньому стрижні. Висновки. Найгірші показники рівня напружень в зоні перелому (від 26,5 до 45,4 МПа) та на металевій конструкції (від 227,5 до 389,9 МПа) визначено при використанні накісткової пластини, що є наслідком виникнення додаткового згинаючого моменту в результаті її однобічного розташування. Остеосинтез за допомогою апарата зовнішньої фіксації забезпечує досить низький рівень напружень (від 0,7 до 1,2 МПа) в зоні перелому, але недоліком є високій рівень напружень на самому апараті (від 133,7 до 229,2 МПа) та в дистальному відділі великогомілкової кістки (від 13,2 до 22,6 МПа), що пов’язане з довжиною важелів, якими є фіксуючі стрижні. Найнижчі показники напружень у всіх елементах моделі визначаються при використанні остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем, що обумовлено центральним розташуванням основної опори за віссю навантаження та короткими важелями, якими є фіксуючі гвинти. Функція залежності величини напружень в елементах моделі є лінійною та прямо пропорційною
In the general structure of injuries, fractures of the bones of the lower extremities account for 47.3 %. Of these fractures, in the first place are the diaphyseal fractures of the shin bones, accounting for 45–56 %. The course of the fusion process has certain features in a third of cases, which are associated with excess weight. The purpose was to carry out a comparative analysis of the stress-strain state of the models of the tibia with a fracture of the tibia under the influence of a compressive load with different variants of osteosynthesis and depending on the patient’s weight. Materials and methods. A basic finite element model of the tibia was developed, which contained the tibia, fibula, and foot bones. In all joints, an interlayer was made between the bone elements with the mechanical properties of cartilage tissue. A fracture in the middle third of the tibia and three types of osteosynthesis were simulated using an external fixation apparatus, extramedullary plate, and intramedullary nail. All models were tested under the influence of vertical compressive loads of 700 and 1200 N. Results. Changes in tissue stress values depending on the patient’s weight have a linear relationship. An external fixation device and an intramedullary nail provide a decrease in the stress values in the fracture zone below the level of indices for an intact bone. The extracorporeal plate shows significantly worse indicators of the level of stress, both in the fracture zone and in the proximal tibia. In the distal region, the highest stress level is determined in the model with osteosynthesis with an external fixation device. In metal structures, the greatest stresses arise in the extramedullary plate. Around the fixing screws and rods, the highest stresses are determined when the apparatus is used on the lower rod. Conclusions. The worst indicators of the stress level in the fracture zone (from 26.5 to 45.4 MPa) and in the metal structure (from 227.5 to 389.9 MPa) were determined using an extra-bone plate, which is a consequence of the appearance of an additional bending moment as a result of its one-sided arrangement. Osteosynthesis using an external fixation device provides a fairly low level of stress (from 0.7 to 1.2 MPa) in the fracture zone, but the disadvantage is a high level of stress on the device itself (from 133.7 to 229.2 MPa) and in the remote department tibia (from 13.2 to 22.6 MPa), which is associated with the length of the levers, which are the fixing rods. The lowest stress indices in all elements of the model are determined when using osteosynthesis with an intramedullary nail, which is due to the central location of the main support along the load axis and short levers, which are fixing screws. The function of the dependence of the magnitude of stresses in the elements of the model is linear and directly proportional
Дод.точки доступу:
Строєв, М. Ю.
Березка, М. І.
Григорук, В. В.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Експериментальне обґрунтування оптимальних конструкційних властивостей кільцевих спице-стрижневих фіксаторів [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 4. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дексалгін

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ НЕСРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, UNUNITED (хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Використання кільцевих фіксаторів спице-стрижневого типу є одним із провідних методів лікування незрощень кісток. Удосконалення конструктивних властивостей системи фіксації є перспективним напрямком поліпшення результатів лікування. Мета дослідження — експериментальне обґрунтування конструкційних удосконалень кільцевих спице-стрижневих фіксаторів. Матеріали та методи. Завданням експерименту було визначити вплив просторової фіксації стрижня в кільцевому спице-стрижневому фіксаторі. Об’єктом дослідження була синтетична кістка Sawbones® із моделлю перелому, який був фіксований кільцевим фіксатором 2 типів. Усі параметри (кількість кілець, спиць, кутів їх перехрестя) були аналогічними. Відмінність двох моделей полягала лише в наявності чи відсутності ребра жорсткості фіксації стрижня. За допомогою універсальної випробувальної машини TIRATEST-2151 визначаються характеристики міцності й деформації матеріалів із максимальним зусиллям до 5 кН. Зразки випробували у трьох режимах: стиск вздовж осі кістки, кручення, згин. У процесі навантаження були записані таблиці, у яких розміщені дані, що реєструвала випробувальна установка (переміщення і сили, що прикладалася). У процесі випробування дослідний зразок, включаючи контрастні точки, фотографували при різних навантаженнях. Зображення обробляли на комп’ютері, використовуючи стандартну систему управління цифровим зображенням. Результати. За отриманими даними, ребро жорсткості при фіксації стрижня кільцевого фіксатора впливало на показники жорсткості системи при усіх видах навантаження. Найбільш чутливим був згин. Так, жорсткість при згині зменшилась на 23 %, при стиску — на 8,5 %. Використання удосконалень фіксації стрижня при лікуванні незрощень кісток гомілки після перелому показало клінічну ефективність. Висновки. Використання ребра жорсткості фіксації стрижня кільцевого спице-стрижневого фіксатора в експерименті довело підвищення показників жорсткості. Найбільш значимим було збільшення параметрів жорсткості при згині. За попередніми даними, застосування удосконалень кільцевих фіксаторів при лікуванні незрощень кісток гомілки після перелому засвідчило клінічну ефективність
The use of pin and rod ring fixators is one of the leading methods for the treatment of non-union of bones. Improving the structural properties of the fixation system is a promising direction for better treatment results. The purpose of the study was an experimental substantiation of structural improvements of pin and rod ring fixators. Materials and methods. The task of the experiment was to determine the influence of the spatial fixation of the rod in the pin and rod ring fixator. The object of the study was a synthetic Sawbones® bone with a fracture model, which was fixed with a ring fixator of 2 types. All parameters (number of rings, rods, angles of their intersection) were similar. The difference between the two models was only in the presence or absence of a stiffener for fixing the rod. The TIRATEST-2151 universal testing machine determines the strength and deformation characteristics of materials with a maximum force of up to 5 kN. The samples were tested in three modes: compression along the axis of the bone, torsion, bending. During the loading, tables were recorded filled with the data registered by the testing machine (movements and applied forces). During the test, a sample, including contrast points, was photographed under different loads. Images were processed on a computer using a standard digital image management system. Results. According to the obtained data, the stiffener influenced the stiffness indicators of the system under all types of load when fixing the rod of the ring fixator. The most sensitive was the bend. Thus, the stiffness in bending decreased by 23 %, in compression — by 8.5 %. The use of improved rod fixation in the treatment of tibial non-unions after fracture has demonstrated clinical efficacy. Conclusions. The use of a stiffener for fixing the rod of the pin and rod ring fixator in the experiment proved an increase in stiffness indicators. The most significant was an increase in stiffness parameters when bending. According to preliminary data, the use of improved ring fixators in the treatment of non-unions of the tibial bones after a fracture has shown clinical efficacy
Дод.точки доступу:
Рушай, А. К.
Байда, М. В.
Мартинчук, О. О.
Мусієнко, О. С.
Фам, Д. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Вплив екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на морфологічні особливості зрощення уламків в умовах нестабільного остеометалосинтезу [Текст] = Influence of extracorporeal shockwave therapy on morphological features of bony union in case of unstable osteometallosynthesis / Л. О. Килимнюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (патофизиология, терапия, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (использование, тенденции)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета - встановити морфологічні особливості зрощення переломів при нестабільному остеометалосинтезі уламків під впливом екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (ЕУХТ). Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано в умовах віварію на 40 лінійних щурах масою 330±20 г. Під комбінованим наркозом виконували остеотомію діафізу стегнової кістки з інтрамедулярним остеометалосинтезом шпицею. Серед прооперованих щурів було сформовано 2 групи – експериментальну (n=20) та контрольну (n=20). Щурам експериментальної групи додатково проводили консервативну стимуляцію процесів зрощення переломів шляхом застосування ЕУХТ. Повний курс лікування становив 4 сеанси з інтервалами 7 діб. Тварин виводили з експерименту на 14, 21, 28, 35 добу, по 5 осіб з кожної групи. Для кількісної оцінки морфологічних процесів консолідації уламків використовували гістологічну шкалу оцінки процесів зрощення в експериментальних дослідженнях. Для статистичної обробки матеріалів використовували програму Statistica 10. Результати. У щурів експериментальної групи встановлено достовірно кращі результати за показниками остеогенезу (р=0,0007), зрощення (р=0,00008), формуванням кісткового мозку (р=0,0002), губчастої (р=0,004), компактної (р=0,02) кісткової структури та сумарними результатами (р=0,0001), порівняно з даними визначеними в контрольній групі. Протягом дослідження у щурів експериментальної групи, встановлено позитивну тенденцію у формуванні регенерату в умовах нестабільного остеометалосинтезу під впливом ЕУХТ. Висновок. Встановлено позитивний вплив ЕУХТ на морфологічні особливості формування регенерату. Якісна структура новоутвореної кісткової тканини, мала достовірно кращі характеристики у щурів, яким застосовували ЕУХТ, порівняно з аналогічними показниками контрольної групи
To establish the morphological features of fracture healing in case of unstable fixation of fragments under the influence of extracorporeal shock-wave therapy (ESWT). Material and methods. Experimental study was performed on 40 linear rats weighing 330±20 g. Under combined anesthesia, the osteotomy of the femoral bone diaphysis with intramedullary fixation by pin was performed. Among the operated rats two groups (experimental (n = 20) and control (n = 20) groups) were formed. Conservative stimulation of the bone healing processes using ESWT was additionally carried out to the rats of the experimental group. The complete course of treatment consisted of 4 procedures with intervals of 7 days. Animals were taken out from the experiment on the 14, 21, 28, 35 days, 5 rats from each group. For quantitative estimation of morphological processes of the fragments’ consolidation a histological scale of estimation of bone healing processes was used in experimental studies. For statistical processing of the materials Statistica 10 program was used. Results. In rats of the experimental group, the best results were obtained for the indicators of osteogenesis (p=0.0007), the union process (p=0.00008), the formation of bone marrow (p=0.0002), spongy bone structure (p=0.004), compact bone (p=0.02) and total results (p=0.0001), compared with the data determined in the control group. During the study in rats of the experimental group, a positive trend was observed in the formation of regenerate under conditions of unstable fixation under the influence of ESWT. Conclusions. The positive effect on the morphological features of bone healing has been established using ESWT. The qualitative structure of the newly formed bone tissue was significantly better in the rats of experimental group when using ESWT compared to the similar indicators of the control group
Дод.точки доступу:
Килимнюк, Л. О.
Григоровська, А. В.
Ковальчук, В. М.
Окаєвич, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей кісток гомілки при їх уродженому псевдоартрозі в нижній третині в умовах остеосинтезу інтрамедулярними ростучими стрижнями з блокуванням подовжнього руху при стисканні та без нього [Текст] / С. О. Хмизов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 25-35. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУСТАВ ЛОЖНЫЙ -- PSEUDARTHROSIS (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
Анотація: Основним проявом уродженого псевдоартрозу є деформація гомілки та поява спонтанного перелому великогомілкової та/або малогомілкової кістки. За наявності перелому проводять хірургічні втручання, що направлені на досягнення зрощення та відновлення функції нижньої кінцівки. Ростучі (блоковані та неблоковані) інтрамедулярні стрижні мають один загальний недолік — відсутність опору стискаючим навантаженням. Для усунення даного недоліку був розроблений ростучий інтрамедулярний стрижень з блокованим ротаційним та подовжнім рухом при стисканні. Мета. Визначити особливості напружено-деформованого стану моделей гомілки з псевдоартрозом її кісток при різних варіантах їх остеосинтезу з використанням інтрамедулярного стрижня з ротаційною стабільністю та блокованим подовжнім рухом при стисканні. Матеріали та методи. Моделювали зону незрощення кісток гомілки в їх нижній третині та 3 варіанти остеосинтезу: інтрамедулярним стрижнем та спицею; стрижнем, спицею та блоком з кісткових трансплантатів на великогомілкову кістку; стрижнем, спицею та блоком з кісткових трансплантатів на обидві кістки гомілки. Також моделювали 2 типи інтрамедулярних стрижнів з подовжньою рухомістю, яка надає можливість росту конструкції відповідно росту кісток гомілки: стрижень з ротаційною стабільністю та стрижень з ротаційною стабільністю та блокованим подовжнім рухом при стисканні. Результати. При навантаженнях на стиск використання ротаційно стабільного стрижня без блокування подовжнього руху викликає підвищений рівень напружень на малогомілковій кістці, а також в зоні псевдоартрозу великогомілкової кістки. Це відбувається тому, що стрижень не надає спротиву переміщенням у бік скорочення, що є платою за можливість зростання. Але малогомілкова кістка, фіксована цільною спицею, бере на себе основну частину стискаючого навантаження. Стрижень з блокуванням подовжнього руху бере на себе стискаючі навантаження, що веде до зниження напружень на малогомілковій кістці та в зоні псевдоартрозу великогомілкової. Використання блоків з кісткових трансплантатів дозволяє знизити рівень напружень у кісткових фрагментах, особливо в зоні перелому, і нівелювати різницю між блокованими та неблокованими стрижнями. Отже, слід брати до уваги той факт, що використані моделі відповідають стану повного зрощення трансплантатів з кісткою. Тільки в цьому випадку вони спроможні виконувати роль блокування подовжнього руху при стисканні. У ранній післяопераційний період переваги ротаційно стабільного стрижня з блокуванням подовжнього руху суттєві. Наявність фактора осьової рухомості інтрамедулярного стрижня викликає досить значні деформації кісткових регенератів обох кісток гомілки — 1,94 % на великогомілковій кістці та 1,60 % на малогомілковій. Використання кісткових трансплантатів дозволяє значно знизити деформації кісткового регенерату — до 0,12 % при накладанні трансплантатів на великогомілкову кістку і до 0,10 % при накладанні на обидві кістки. Висновки. Використання інтрамедулярного ротаційно стабільного стрижня з блокуванням подовжнього руху при стисканні дозволяє значно знизити рівень напружень у малогомілковій кістці та в зоні псевдоартрозу великогомілкової кістки, а також значно зменшує величини відносних деформацій кісткового регенерату при всіх варіантах остеосинтезу
The main manifestation of congenital pseudoarthrosis is deformity of the tibia, and the appearance of spontaneous fractures of the tibia and/or fibula. In the presence of a fracture, surgical interventions are performed to achieve fusion and restore the function of the lower extremity. Growing (blocked and unblocked) intramedullary rods have one common drawback — the lack of resistance to compressive loads. To eliminate this shortcoming, a growing intramedullary rod with blocked rotational and longitudinal movement during compression was developed. Objective: to determine the features of the stress-strain state of shin models with pseudoarthrosis of its bones in different variants of osteosynthesis using intramedullary rod with rotational stability and blocked longitudinal movement during compression. Materials and methods. The zone of nonunion of shin bones in their lower third and 3 variants of osteosynthesis were modeled: intramedullary rod and wire; rod, wire and block from bone grafts on the tibia; rod, wire and block from bone grafts on both bones of the shin. We also modeled 2 types of intramedullary rods with longitudinal mobility, which allows the structure to grow according to the growth of shin bones: a rod with rotational stability and a rod with rotational stability and blocked longitudinal movement during compression. Results. Under compressive loads, the use of a rotationally stable rod without blocking of longitudinal movement causes an increased level of stress on the fibula, as well as in the area of tibial pseudoarthrosis. This is because the rod does not resist moving in the direction of shortening, which is a fee for the possibility of growth. But the fibula fixed by a single wire undertakes the main part of the compressive load. The rod with longitudinal movement blocking takes on compressive loads, which leads to a decrease in stress on the fibula and in the area of tibial pseudoarthrosis. The use of blocks from bone grafts can reduce the level of stress in bone fragments, especially in the fracture area, and eliminate the difference between blocked and unblocked rods. Therefore, it should be borne in mind that the models used correspond to the state of complete fusion of grafts with bones. Only in this case, they are able to perform the role of blocking of longitudinal movement during compression. In the early postoperative period, the advantages of a rotationally stable rod with longitudinal motion blocking are significant. The presence of the factor of axial mobility of the intramedullary rod causes quite significant deformations of bone regenerates in both shin bones — 1.94 % on the tibia and 1.60 % on the fibula. Bone grafts can significantly reduce the deformation of bone regenerate — up to 0.12 % when they are used on the tibia and up to 0.10 % when they are used on both bones. Conclusions. The use of intramedullary rotationally stable rod with blocking of longitudinal movement during compression can significantly reduce the level of stress in the fibula and in the area of tibial pseudoarthrosis, and significantly reduces the relative deformations of bone regenerates in all variants of osteosynthesis
Дод.точки доступу:
Хмизов, С. О.
Кацалап, Є. С.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Zazirnyi, I. M.
Treatment outcomes in humeral fractures of different location (review) [Текст] / I. M. Zazirnyi, V. Savych, Ye. Levytskyi // Травма. - 2021. - Том 22, N 6. - С. 39-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: The choice of treatment (open reduction and internal fixation) for a humeral fracture with a plate versus an intramedullary nail is highly debated. We compared outcomes (fracture union, reoperation, and adverse events) of intramedullary nailing and plate fixation in patients with proximal humeral, humeral shaft, and distal humeral fractures. No significant differences were found between intramedullary nailing and plate fixation for fracture union, reoperation, or adverse events in patients with proximal humeral or humeral shaft fractures. There is a scarcity of evidence comparing intramedullary nailing and plating for distal humeral fractures. No recommendations can be given from current evidence. Surgeons may have to continue to use discretion based on their personal preference, experience as well as patient’s characteristics and fracture features before more high-quality evidence is available
Вибір методу лікування при переломі плечової кістки пластиною (відкрита репозиція і внутрішня фіксація) або використовуючи інтрамедулярний остеосинтез є дуже спірним. Ми порівняли результати (зрощення переломів, повторна операція і побічні ефекти) інтрамедулярної фіксації стрижнем та пластиною в пацієнтів із переломами проксимального відділу плечової кістки, а також її діафіза та дистального відділу. Не було виявлено значних відмінностей між інтрамедулярною фіксацією стрижнем і пластиною щодо зрощення перелому, повторної операції або побічних ефектів у пацієнтів із переломами проксимального відділу або діафіза плечової кістки. Доказової бази щодо порівняння інтрамедулярних стрижнів із пластинами при переломах дистального відділу плечової кістки недостатньо. На підставі наявних даних не можна дати жодних рекомендацій. Хірургам, можливо, доведеться продовжувати діяти на власний розсуд, виходячи з особистих переваг, досвіду, а також залежно від характеристик пацієнта та особливостей перелому, перш ніж буде доступна достатня доказова база
Дод.точки доступу:
Savych, V.
Levytskyi, Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Белов, А. В.
Остеосинтез ребер в лечении травмы грудной клетки [Текст] / А. В. Белов // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 113-116

MeSH-головна:
РЕБРА ПЕРЕЛОМЫ -- RIB FRACTURES (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, патофизиология, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Приведены результаты хирургического лечения 49 больных с множественными переломами ребер. Положительные результаты лечения получены в 98% случаев. Болевой синдром уменьшился в 1,9 раза. Статистически достоверная разница наблюдалась в показателях функции внешнего дыхания. Стабилизация реберного каркаса при множественных переломах ребер позволяет избежать выраженных посттравматических деформаций, плевральных и легочных осложнений, ускорить реабилитацию больных
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Клінічні аспекти діагностики та лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток [Текст] / В. С. Козопас [та ін.] // Травма. - 2017. - Том 18, N 6. - С. 174-179. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (повреждения, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
Анотація: В аналітичному огляді літератури розглянуті питання діагностики та лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток. Висвітлені основні тенденції і напрямки діагностики та лікування: механогенез, сучасні класифікації, стандарти обстеження, можливості оптимізації надання медичної допомоги постраждалим із внутрішньосуглобовими переломами п’яткових кісток. У результаті проведеного аналізу встановлено, що існує проблема діагностики й якісного лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткових кісток, яка потребує вирішення шляхом розробки, впровадження комплексних методик діагностики та лікування на засадах доказової медицини
Дод.точки доступу:
Козопас, В. С.
Лобанов, В. Г.
Сікліцький, В. В.
Гуменюк, В. В.
Литвинчук, В. Г.
Жуковський, В. С.
Мельник, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Математичне моделювання варіантів остеосинтезу переломів дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 [Текст] / В. Л. Васюк [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 37-46. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES (использование)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Переломи пілона досить часто є компонентом політравми. Частота цих переломів у загальній структурі пошкоджень скелета становить 1–7 %. Переломи даної локалізації є лідерами за кількістю ускладнень (до 30 %) і незадовільних наслідків. Причинами такого становища виявляються у першу чергу порушення кровопостачання в зоні перелому та технічні проблеми при виконанні оперативного втручання. Мета: на математичній моделі вивчити механічні особливості різних варіантів остеосинтезу великогомілкової кістки з переломом дистального метаепіфіза типу С1 за класифікацією Асоціації осетосинтезу (АО). Матеріали та методи. Була розроблена математична модель дистальної частини нижньої кінцівки, що містила кісткові елементи гомілки та стопи, на якій моделювали переломи дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 за класифікацією АО. Як контроль використовували моделі з фіксацією уламків накістковою пластиною. Також був промодельований комбінований варіант фіксації кісткових уламків при переломах дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 за допомогою спиць та апарата зовнішньої фіксації (АЗФ) на основі стрижнів. Результати. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що за наявності перелому дистального метаепіфіза типу С1 за критерієм забезпечення мінімальних напружень в ділянці перелому при всіх типах навантаження метод комбінованого остеосинтезу спицями та АЗФ на основі стрижнів має перевагу над іншими методами фіксації уламків. Дослідження розподілу відносних деформацій у кістковому регенераті моделей з переломом типу С1 під навантаженням спереду назад також підтвердило перевагу комбінованого остеосинтезу над іншими за критерієм максимальних величин відносної деформації. Висновки. Дослідження напружено-деформованого стану моделей з переломом дистального метаепіфіза великогомілкової кістки типу С1 показало, що використання комбінованого остеосинтезу спицями та АЗФ на основі стрижнів забезпечує мінімальні напруження в кісткових елементах у ділянці перелому при всіх типах навантаження, а також дозволяє найбільш ефективно обмежити деформації кісткового регенерату серед всіх інших методів фіксації уламків
Pilon fractures are often a component of polytrauma. The frequency of these fractures in the overall structure of skeletal damage is 1–7 %. Fractures of this localization are leaders in terms of the number of complications (up to 30 %) and adverse effects. The causes of this situation are, first of all, disturbances of blood supply in the fracture zone and technical problems when performing surgical intervention. The purpose was to study the mechanical features of different types of osteosynthesis for distal tibial metaphyseal fractures type C1 according to the AO classification using the mathematical model. Materials and methods. A mathematical model of the distal part of the lower limb containing the bone elements of the tibia and foot was developed, on which distal tibial metaphyseal fractures type C1 according to the AO classification were modeled. As controls, mo-dels were used with fragment fixation by means of external plate. Also, a combined type of bone fragment fixation was modeled for distal tibial metaphyseal fractures type C1, with the help of wires and external fixation device (EFD) on the basis of rods. Results. The conducted study allows us to conclude that in the presence of distal tibial metaphyseal fractures type C1, according to the criterion of providing minimum stresses in the fracture site for all types of loads, the method of combined osteosynthesis with wires and EFD on the basis of rods has an advantage over other methods of fragment fixation. The study on the distribution of relative deformations in bone regenerate of models with type C1 fracture under anteroposterior loads also confirmed the advantage of combined osteosynthesis over the others according to the criterion of maximum values of relative deformation. Conclusions. The study of the stress strain state of models with distal tibial metaphyseal fractures type C1 showed that the use of combined osteosynthesis with wires and EFD on the basis of the rods provides minimal stresses in bone elements in the fracture site in all types of loads, and also the most effective restriction of bone deformation among all other methods of fragment fixation
Дод.точки доступу:
Васюк, В. Л.
Коваль, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-44

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)