Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Остеотомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 81
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-81 81-81

Імітаційне комп’ютерне моделювання й натурне стендове дослідження напружено-деформованого стану біомеханічної системи "фіксатор-кістка" за умов надкісточкових коригувальних остеотомій [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 18-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Мета: вивчити стабільність внутрішньої фіксації за умов виконання різних видів надкісточкових коригувальних остеотомій (КО) дистального відділу великогомілкової кістки (ВГК) шляхом дослідження параметрів жорсткості та міцності систем «фіксатор – кістка» за умов імітаційного комп’ютерного моделювання методом скінченних елементів; оцінити адекватність методу шляхом порівняння з результатами натурних стендових досліджень
Висновки: підтверджено адекватність імітаційних 3D-моделей і закладених параметрів біологічних матеріалів. У разі медіальної надкісточкової КО з відкритим клином найбільшу стабільність і жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», зі закритим клином — медіальна блокована пластина з мінігвинтами. Для латеральної з закритим клином, передньої та фокусної купольної коригувальних остеотомій оптимально використовувати передньо-латеральну L-подібну блокувальну пластину
Objective: to study the stability of internal fixation at various types of the supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia bone. To examine the parameters of stiffness and durability of the «fixator-bone» systems at computer simulation by finite elements method; to assess the adequacy of this method by comparisons with the results of field full-scale studies
Conclusions: the adequacy of imitation 3D-models and parameters of biological materials incorporated in them was confirmed. In the case of a medial supramalleolar corrective osteotomies with an open wedge, the medial blocked plate «puddi-plate» provided the greatest stability and rigidity of fixation. For lateral supramalleolar corrective osteotomies with closed wedge and anterior focal dome correcting osteotomies — optimally used anterior-lateral L-shaped blocked plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Шидловський, М. С.
Єщенко, В. О.
Димань, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аппаратный внеочаговый остеосинтез при коррекции оси нижней конечности [Текст] / Б. А. Пустовойт [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 137-141. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы, оборудование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы, оборудование)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
Дод.точки доступу:
Пустовойт, Б. А.
Бабуркина, Е. П.
Пустовойт, Е. Б.
Купин, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білінський, П. І.
Гістологічні та ангіоморфологічні прояви стану кровопостачання кістки при використанні фіксаторів різних конструкцій після остеотомії [Текст] / П. І. Білінський, В. В. Григоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 4. - С. 80-85

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (стандарты)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC
Дод.точки доступу:
Григоровський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білоноженко, А. В.
Топографо-анатомічні і біохімічні аспекти високої вальгізуючої кістковопластичної остеотомії великогомілкової кістки при гонартрозі з варусною деформацією [Текст] / А. В. Білоноженко // Проблеми остеології. - 1998. - Т. 1, № 2-3. - С. 106-108

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (анатомия и гистология, аномалии, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (анатомия и гистология, патофизиология, хирургия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біомеханічне дослідження металоостеосинтезу ліктьового відростка блокованим гвинтом [Текст] = Olecranon fracture osteosynthesis, biomechanical investigation / П. М. Жук [и др.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 1. Ч.2. - С. 171-174. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патология, хирургия)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ЛОКТЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- ULNA FRACTURES (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Анотація: У статті наведено результати експериментального дослідження переломів ліктьового відростка. На муляжах ліктьової кістки було виконано остеотомію ліктьового відростка, п’ять з яких було стабілізовано за методикою Вебера та п’ять - блокованим гвинтом. Проведено біомеханічне дослідження стабільності ліктьового відростка при різних видах навантаження з силою від 20 до 100 Н. Результати дослідження підлягали статистичному обрахунку за допомогою пакету статистичних програм SPSS 20.0. Отримані результати вказують на вищу стабільність при металоостеосинтезі блокованим гвинтом при всіх видах та силі навантаження. Різниця в показниках статистично достовірна
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Філоненко, Є. А.
Карпінський, М. Ю.
Гребенюк, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Барсуков, Д. Б.
    Реконструктивно-восстановительные операции в комплексном лечении детей с болезнью Легга - Кальве - Пертеса [Текст] / Д. Б. Барсуков // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2012. - № 4. - С. 47-54

Рубрики: Легга-Пертеса болезнь--дети

   Остеоартрит тазобедренного сустава

   Остеотомия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бережной, С. Ю.
Межпальцевые гиперкератозы стоп: ортопедический подход к хирургическому лечению [Текст] / С. Ю. Бережной, А. И. Проценко, В. В. Костюков // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2013. - № 3. - С. 42-45

MeSH-головна:
ПАЛЬЦЫ СТОПЫ -- TOES (хирургия)
КЕРАТОДЕРМИЯ ЛАДОННО-ПОДОШВЕННАЯ -- DARIER DISEASE (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Дод.точки доступу:
Проценко, А. И.
Костюков, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Віддалені результати застосування остеотомії за L.S. Weil при хірургічному лікуванні метатарзалгії [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (патофизиология, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
ПАЛЬЦЫ СТОПЫ -- TOES (патофизиология, повреждения, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Проаналізовані віддалені результати хірургічного лікування 61 пацієнта з метатарзалгією за допомогою застосування Weil-остеотомії. Мета роботи — аналіз віддалених результатів застосування остеотомії за L.S. Weil при хірургічному лікуванні метатарзалгії. Матеріали та методи. Був досліджений 61 пацієнт (88 стоп, 107 випадків) із метатарзалгією. Всі пацієнти були жінками, середній вік яких становив 50,71 ± 1,12 (20–74) року; середній індекс маси тіла — 25,65 ± 0,32 (18,36–34,93). Однобічну метатарзалгію діагностували в 34 хворих, двобічну — у 27. За локалізацією метатарзалгію розподілили так: під головкою другої плеснової кістки — 86 випадків, третьої плеснової кістки — 19 випадків, четвертої плеснової кістки — 2 випадки. Застосовували клініко-рентгенологічний, сонографічний та статистичний (середнє значення, різницю між середніми оцінювали за допомогою парного t-тесту для дисперсій) методи дослідження. Результати оцінювали за схемою AOFAS та ВАШ у строки 1–54 місяці (у середньому — 25,68 ± 1,92). Результати. Функція стопи до та після операції становила 56,79 ± 1,58/84,8 ± 0,67 (p 0,001), рівень болю — 5,75 ± 0,15/1,41 ± 0,04 (p 0,001). Результати хірургічного лікування за AOFAS: відмінні — 60,23 %, добрі — 36,37 %, задовільні — 3,4 %, поганих результатів не було. Ускладнення, які виникли після Weil-остеотомії: рецидив метатарзалгії — 5 пацієнтів; підвивих основної фаланги без клінічної симптоматики — 25 випадків. Незрощень місця остеотомії й асептичного некрозу головок плеснових кісток не було. В чотирьох випадках діагностували міграцію гвинтів. У 6 пацієнток утворився так званий floating toe. Висновки. Застосування Weil-остеотомії, спрямованої на адекватне укорочення плеснової кістки при метатарзалгії, забезпечує суттєве зменшення больового синдрому; дозволяє усунути дорсальне зміщення основної фаланги та девіацію пальця в поперечній площині. Покращує рівень функції за AOFAS (сегмент для 2–5-го пальців) до 84,80 ± 0,67 бала
Weil osteotomy is commonly used for the surgical treatment of metatarsalgia and is reliable among the various types of metatarsal osteotomy. Weil osteotomy is effective surgical procedure despite the complications, promotes significant pain relief and foot function improving. The purpose was to analyze the long-term results of Weil osteotomy in the surgical treatment of metatarsalgia. Materials and methods. Sixty one patients (88 feet, 107 cases) with metatarsalgia were examined. All patients were females. Their average age was 50.71 ± 1.12 (20–74) years; the average body mass index — 25.65 ± 0.32 (18.36–34.93) kg/m2. One foot was affected in 34 patients, both feet — in 27 patients. Metatarsalgia was detected under the head of the second metatarsals in 86 cases, third metatarsals — in 19 cases, fourth metatarsals — in 2 cases. The clinical, radiological, sonographic and statistic methods (the mean value, the significance of mean value was assessed by two-sample t-test) were used. Results were assessed by the American Orthopedic Foot and Ankle Score (AOFAS), visual analog scale within 1–54 months (mean 25.68 ± 1.92 months). Results. The function dynamics before/after operation was 56.79 ± 1.58/84.80 ± 0.67 (p 0.001), pain dynamics — 5.75 ± 0.15/1.41 ± 0.04 (p 0.001). The results of surgical treatment by AOFAS: excellent — 60.23 %, good — 36.37 %, satisfactory — 3.4 %, unsatisfactory — 0 %. Complication: recurrence metatarsalgia was diagnosed in 5 patients. Asymptomatic subluxation of the proximal phalanges was diagnosed in 25 cases. Non-union and aseptic necrosis were not diagnosed, migration of screws was in 4 cases. The floating toe was detected in 6 patients. Conclusions. Weil osteotomy was used for adequate shortening of the metatarsals in patients with metatarsalgia. It is effective surgical procedure, promotes significant pain relief and improvement of foot function by AOFAS (84.80 ± 0.67); allows correcting the dorsal subluxations of the proximal phalanges and deviation of the toes in the transverse plane
Дод.точки доступу:
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Пятковський, В. М.
Коструб, О. О.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір засобів внутрішньої фіксації при надкісточкових корекційних остеотоміях дистального відділу великогомілкової кістки. Імітаційне комп’ютерне моделювання [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
Анотація: Оцінка стабільності внутрішньої фіксації при виконанні різних видів надкісточкових корекційних остеотомій дистального відділу великогомілкової кістки шляхом дослідження жорсткісних параметрів біомеханічних моделей «фіксатор — кістка» при імітаційному комп’ютерному моделюванні методом скінченних елементів. Матеріали та методи. Дослідження включало створення солідних імітаційних комп’ютерних моделей біомеханічних систем «фіксатор — кістка» на базі програмного комплексу ANSYS з використанням контактних і 10-вузлових пірамідальних 3D SOLID187 СЕ. 3D-модель великогомілкової кістки створена на підставі комп’ютерного томографічного дослідження неушкодженої гомілки у здорової людини. У кожній моделі відтворено корекційну остеотомію в метаепіфізарній зоні дистального відділу великогомілкової кістки з подальшою фіксацією різними видами сучасних блокованих пластин з гвинтами. Проведено дослідження напружено-деформованого стану, визначені максимальні величини зусиль на стиск, згин та максимальні крутильні моменти за умови неперевищення переміщення 1,0 мм між кістковими фрагментами. Результати. Найбільш жорсткою та стабільною є біомеханічна система з передньолатеральною блокованою L-подібною пластиною, де допустимі зусилля на стиск і згин становлять 308 і 73 Н відповідно. При цьому ця система характеризується найбільшою величиною еквівалентних за Мізесом напружень у концентраторах гвинтів та пластини. Найменшу жорсткість на стиск (Pmax стиск = 151 Н), згин (Pmax згин = 19 Н) і кручення (Mmax = 2,46 Н/м) мала біомеханічна система, де застосовано медіальну блоковану пластину. Висновки. При плануванні медіальної корекційної надкісточкової остеотомії дистального відділу великогомілкової кістки з відкритим клином найбільшу стабільність та жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», при плануванні медіальної остеотомії із закритим клином найбільшу стабільність при фіксації забезпечує медіальна блокована пластина з міні-гвинтами, а для латеральної корекційної остеотомії із закритим клином, передньої остеотомії та фокусної купольної корекційної остеотомії в даній анатомічній ділянці найкраще використовувати передньолатеральну L-подібну блоковану пластину
The purpose was to assess the stability of internal fixation when performing various types of supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia by examining the stif-fness parameters of biomechanical “fixator-bone” models during computer simulation using the finite element method. Materials and methods. The study included the creation of solid simulation computer models of biomechanical “fixator-bone” systems based on the ANSYS software using contact and 10-node pyramidal 3D SOLID187 element. The 3D model of the tibia was created on the basis of a computed tomography scan of a non-damaged lower leg in a healthy person. In each model, corrective osteotomy was recreated in the metaepiphyseal zone of the distal tibia, followed by a fixation using various types of modern locking plates with screws. A study of the stress-strain state was carried out, and the maximum values of the compressive, bending and maximum torques were determined under the condition when the displacement of the bone fragments did not exceed 1.0 mm. Results. Biomechanical system with an anterolateral L-shaped locking plate was the most rigid and stable, the allowable forces for compression and bending were 308 and 73 H, respectively. At the same time, this system is also characterized by the greatest equivalent von Mises stresses in the stress concentrator of the screws and the plate. Biomechanical system with medial locking plate had the lowest compressive stiffness (Pmax_compression = 151 H), bending stiffness (Pmax_bending = 19 H) and torsional stiffness (Mmax = 2.46 N/m). Conclusions. When planning medial supramalleolar corrective osteotomy of the distal tibia with an open wedge, the medial Puddu locking plate provides the greatest stability and rigidity of fixation, for lateral corrective osteotomy with a closed wedge, the greatest stability in fixing is provided by the medial locking plate with the mini screws, and for the lateral corrective osteotomy with a closed wedge, lateral osteotomy and focal dome corrective osteotomy in this anatomical region, it is best to use an anterolateral L-shaped locking plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Єщенко, В. О.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Влияние сагиттального наклона плато большеберцовой кости на стабильность коленного сустава [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - № 4. - С. 24-29

Рубрики: Коленный сустав

   Крестообразная связка передняя

   Крестообразная связка задняя

   Остеотомия

Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Красовський, В. Л.
Горелов, А. М.
Титарчук, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Волошенюк, А. Н.
    Этапное лечение больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / А. Н. Волошенюк, В. А. Неверов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2009. - № 6. - С. 59-61

Рубрики: Остеоартрит тазобедренного сустава--хир

   Остеотомия

   Эндопротезирование

Дод.точки доступу:
Неверов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Восстановление передней крестообразной связки на фоне гонартроза [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 93-101

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Орлянский, В.
Титарчук, Р. В.
Бенедетто, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Ганиев, Ж. К.
    Метод полиперфоративной остеотомии при лечении рахитических деформаций нижних конечностей у детей [Текст] / Ж. К. Ганиев, П. С. Джалилов, О. А. Усманханов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2007. - № 2. - С. 32-34

Рубрики: Конечность нижняя--дети--аномал--хир

   Остеотомия

   Рахит--осл

Дод.точки доступу:
Джалилов, П. С.
Усманханов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Головіна, Я. О.
Східцеподібна остеотомія в разі алопластичного заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток із застосуванням універсального інструмента [Текст] / Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Біореконструкція довгих кісток займає важливе місце серед усіх хірургічних методик, що спрямовані на заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їх пухлинного ураження. Поєднання сегментарної кісткової алопластики та металевих конструкцій, що фіксують імплантат, дозволяє застосовувати пацієнтові ранню реабілітацію та швидке відновлення функції ураженої кінцівки. Для отримання стабільної фіксації, що забезпечує умови ефективної остеорепарації, між алотрансплантатом і кісткою реципієнта застосовуються різні види остеотомій. Найбільш поширена поперечна остеотомія, але в разі її використання спостерігаються такі ускладнення, як порушення процесів остеорепарації в зоні контакту алоімплантата та кістки реципієнта. Східцеподібна остеотомія має низку переваг перед іншими видами, але вона складна в застосуванні. Мета дослідження — розробити універсальний інструмент для виконання східцеподібної остеотомії в разі алопластики сегментарних дефектів довгих кісток. Матеріали та методи. Розроблено інструмент — універсальний шаблон для виконання східцеподібної остеотомії, застосування якого дозволяє робити ідентичні «сходинки» в кістці реципієнта та кістковому сегментарному алоімплантаті та найбільш щільно їх зіставити між собою. Проведена апробація застосування розробленого інструмента. Результати. Дані методики застосовували в 17 пацієнтів із пухлинами кісток. Медіана термінів спостереження за пацієнтами після закінчення лікування становила 16,2 [9,2; 50,7] міс. Середній показник шкали MSTS для усіх пацієнтів (n = 17) становив 22,3 ± 2,8 (19–27) бала. Статевий розподіл незначно впливав на функціональний результат лікування: у чоловіків (n = 7) MSTS — 23,1 ± 2,3 бала, у жінок (n = 10) MSTS — 21,7 ± 3,1 бала. У пацієнтів з остеосаркомою (n = 7) функціональні результати становили 21,6 ± 2,8 бала (від 19 до 27). Розроблений універсальний інструмент можна застосовувати в різних ситуаціях (різного розміру довгі кістки, різного розміру «сходинки» для східцеподібної остеотомії). На наш погляд, це має більш виражений економічний ефект. Наведені клінічні приклади застосування сегментарних кісткових алоімплантатів у разі післярезекційних дефектів довгих кісток. Висновки. Успіх застосування сегментарної кісткової алопластики кісток залежить від багатьох факторів, а головне — від правильно обраних показань до цього методу лікування. Східцеподібна остеотомія кісток дозволяє отримати стабільну та щільну фіксацію між кістками та отримати найкращі умови для остеорепарації в разі кісткової алопластики. Розробка та застосування універсального інструмента для східцеподібної остеотомії дозволяють виконати найбільш точну резекцію кісток та зменшити час проведення оперативного втручання, що може впливати на покращення результатів хірургічного лікування онкологічних пацієнтів
Bioreconstruction of long bones occupies an important place among all surgical techniques aimed at replacing post-resection defects of long bones in case of a tumor. The combination of segmental bone alloplasty and metal structures fixing the implant allows for the early rehabilitation of a patient and restoring the function of the affected limb. Various types of osteotomies are used to obtain stable fixation that provides conditions for effective osteoreparation between the allograft and the recipient’s bone. Transverse osteotomy is the most common, but its use causes complications such as disruption of osteoreparation processes in the area of contact between the alloimplant and the recipient’s bone. The step-cut osteotomy has a number of advantages over other types, but it is difficult to use. The purpose of the study is to develop a universal tool for performing step-cut osteotomy in case of alloplasty of segmental defects of long bones. Materials and methods. A tool has been developed — a universal template for performing step-cut osteotomy the use of which allows you to make identical “steps” in the bone of the recipient and the bone segmental alloimplant and to compare them most closely. Approbation of the developed tool was carried out. Results. These methods were used in 17 patients with bone tumors. The median period of follow-up was 16.2 [9.2; 50.7] months. The average score on the Musculoske-letal Tumor Society (MSTS) system for all patients (n = 17) was 22.3 ± 2.8 (19–27) points. The gender distribution slightly influenced the functional outcome of treatment: in men (n = 7), MSTS score was 23.1 ± 2.3 points, in women (n = 10) — 21.7 ± 3.1 points. In patients with osteosarcoma (n = 7), the functional results were assessed as 21.6 ± 2.8 points (from 19 to 27). The developed universal tool can be used in different situations (long bones of different sizes, “steps” of different size for step-cut osteotomy). In our opinion, this has a more pronounced economic effect. Clinical examples of using segmental bone alloimplants in case of post-resection defects of long bones are presented. Conclusions. The success of using segmental bone alloplasty depends on many factors, mainly on correctly selected indications for the use of this treatment method. The step-cut osteotomy allows to obtain a stable and dense fixation between the bones and the best conditions for osteoreparation in case of bone alloplasty. The development and application of a universal tool for step-cut osteotomy allows performing the most accurate bone resection and reduce the time of surgical intervention, which can affect the improvement of treatment outcomes in cancer patients
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.
Вирва, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Головаха, М. Л.
Отдаленные результаты высокой корригирующей остеотомии большеберцовой кости при гонартрозе [Текст] / М. Л. Головаха, В. Орлянский // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 10-15

MeSH-головна:
ВАРУСНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ -- GENU VARUM (хирургия)
АРТРИТ -- ARTHRITIS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
Дод.точки доступу:
Орлянский, В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Григоровский, В. В.
    Острые травматические ишемические поражения костей: патогенез, морфогенез, дифференциальная диагностика [Текст] / В. В. Григоровский // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2008. - Т. 14, № 1. - С. 116-133

Рубрики: Кость и костные ткани--кровоснаб--поврежд

   Кровеносных сосудов периферических болезни

   Остеотомия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Демченко, Д. О.
Хірургічне лікування уродженого кіфозу (огляд літератури) [Текст] / Д. О. Демченко, А. О. Мезенцев, Д. Є. Петренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 4. - С. 111-118

MeSH-головна:
КИФОЗ -- KYPHOSIS (врожденный, хирургия)
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Уроджений кіфоз виникає через порушення формування або сегментації хребців і за наявності активного напівхребця, характеризується швидким прогресуванням і, зазвичай, розвитком значних неврологічних ускладнень. Відомі різні технології хірургічного лікування уродженого кіфозу. На нашу думку, подальше поліпшення результатів лікування цієї патології є неможливим без їх аналізу. Мета: на основі аналізу наукової літератури, що розглядає результати й ускладнення лікування уродженого кіфозу, потрібно виявити недоліки та переваги відомих методів хірургічного лікування цієї патології. Методи: публікації в наукових міжнародних журналах, наукові роботи, присвячені лікуванню уродженого кіфозу. Пошук проведений на серверах Medline і PubMed. Результати: із виявлених 795 статей відібрано 20 робіт, в яких описані такі методи хірургічного лікування: педікулярна субтракційна остеотомія, деканцеляція хребта, задня вертебректомія, передньо-задня вертебректомія, аутоспондилодез in situ. Найбільша корекція досягнута в пацієнтів, яким виконували вертебректомію, деканцеляцію хребта або педікулярну субтракційну остеотомію. Проте у цих хворих зафіксовано найвищий рівень інтра- і післяопераційних ускладнень. Висновки: нині в хірургічному лікуванні уродженого кіфозу перевагу віддають вертебректомії, деканцеляції хребта або педикулярній субтракційній остеотомії. Головними інтра- й післяопераційними ускладненнями є: крововтрата, ушкодження елементів спинного мозку, неврологічний дефіцит, псевдоартроз, утрата досягнутої корекції. Перспективним напрямом розвитку хірургії уродженої кіфотичної деформації є розроблення технології, яка дасть змогу досягти достатньої корекції викривлення в поєднанні з мінімізацією ускладнень і збереженням зростання хребта
Дод.точки доступу:
Мезенцев, А. О.
Петренко, Д. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Диференційована тактика оперативного лікування хворих на остеоартроз колінних суглобів [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 23-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, патофизиология, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Анотація: На основі вивчення результатів лікування 383 хворих на гонартроз розроблена диференційна тактика оперативного лікування таких хворих. Визначені показання до виконання надгорбкової корегувальної остеотомії великогомілкової кістки, надвиросткової остеотомії стегнової кістки, унікондилярного ендопротезування колінного суглоба, тотального ендопротезування без та із збереженням передньої хрестоподібної зв’язки, застосування тібіального подовжувача при тотальному ендопротезуванні, ендопротезування за допомогою цільнозв’язаного протезу. Використання розробленого підходу до оперативного лікування дозволило отримати 65% хороших та 35% задовільних результатів у хворих на остеоартроз колінних суглобів в терміни від 2 до 9 років
Having studied the results of treatment of 383 patients suffering from gonarthrosis, we developed a differentiated tactics of surgical treatment of such patients. We have defined the indications to supratubercular corrective osteotomy of tibial bone, supracondylar osteotomy of femoral bone, unicondylar arthroplasty of a knee joint, total arthroplasty with and without saving of the anterior cruciate ligament, application of a tibial extensor for total arthroplasty and joint replacement using a solid prosthesis. The use of our own developed approach to surgery ensured 65% of positive and 35% of satisfactory results in patients suffering from osteoarthritis of their knee joints in terms from 2 to 9 years
Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.
Осадчук, Т. І.
Калашніков, А. В.
Підгаєцький, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Дорогань, С. Д.
    Коригувальні остеотомії стегнової кістки як метод лікування коксартрозу [Текст] / С. Д. Дорогань, І. І. Жердєв, О. М. Бойко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - № 2. - С. 158-162.

Рубрики: Остеоартрит тазобедренного сустава--хир

   Остеотомия

Дод.точки доступу:
Жердєв, І. І.
Бойко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Дослідження рентгенологічної кісткової щільності у пацієнтів з кістковими пухлинами у разі застосування сегментарних кісткових алоімплантатів [Текст] / Я. О. Головіна [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 43-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Анотація: Одними з ускладнень алопластики є порушення процесів консолідації кістки реципієнта та алоімплантата. На це ускладнення впливає низка факторів: якість алоімплантата, спосіб його стерилізації, методика фіксації у кістці реципієнта та алгоритм поліхіміотерапії після втручання. Мета: дослідити зміни щільності кісткової тканини у разі застосування сегментарної кісткової алопластики за різних умов у пацієнтів з пухлинами довгих кісток. Матеріали та методи. Проаналізовано рентгенограми 13 пацієнтів після алопластики дефектів довгих кісток з фіксацією пластинами або блокуючими інтрамедулярними стрижнями із застосуванням кісткових автотрансплантатів. Дослідження проводили: одразу після операції (І), через 1 міс. (ІІ) та через 1 рік (ІІІ). Досліджували оптичну щільність кортикального шару у 4 точках: 1 — кістка реципієнта на 10 см від зони остеотомії, 2 — кістка реципієнта на 2 см від зони остеотомії, 3 — зона контакту кісткового алоімплантата та кістки реципієнта, 4 — кортикальний шар алоімплантата. Результати. На І терміні виявлено, що у хворих з відсутністю зрощення оптична щільність зони контакту була значущо (р = 0,044) меншою, ніж у хворих з нормальною консолідацією. На ІІ та ІІІ термінах оптична щільність зони 3 у хворих із зрощенням залишалася практично незмінною, при незрощенні ця зона поступово набирає щільність від 99 ± 18 од. до 172 ± 7 од. Оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 у пацієнтів з відсутністю консолідації зони контакту зменшується з 171 ± 11 од. до 163 ± 14 од. (р = 0,042). У пацієнтів із нормальним зрощенням щільність у цій зоні залишається однаковою — у межах 200 од. Оптична щільність кісткової тканини алоімплантата у пацієнтів обох підгруп з часом зростає, але у пацієнтів із зрощенням цей процес відбувається більш стрімкими темпами. На І термін у пацієнтів, яким виконували фіксацію алоімплантата стрижнем, оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 (164 ± 15 од.) та у точці 4 (148 ± 23 од.) була меншою, ніж у тих, кому виконували фіксацію пластиною (250 ± 67 од. та 176 ± 17 од. відповідно). У хворих, яким застосовувалася фіксація алоімплантата пластиною, на ІІ та ІІІ термінах спостерігали зменшення щільності кортикального шару кістки у точці 1 до 202 ± 40 од. та збільшення оптичної щільності у точці 4 до 205 ± 59 од. Під час дослідження в точці 2 оптична щільність кісткової тканини при фіксації пластиною з часом збільшується з 184 ± 19 од. до 211 ± 48 од., у пацієнтів з фіксацією стрижнем оптична щільність у точці 2 за весь час спостереження залишається без змін. Оптична щільність у точці 3 після операції з фіксацією пластиною була меншою (98 ± 46 од.), ніж при фіксації стрижнем (121 ± 44 од.). Оптична щільність у точці 3 при фіксації пластиною через рік збільшилась удвічі, а при фіксації стрижнем збільшення було менш значним. Висновки. Відсутність консолідації алоімплантата та кістки реципієнта спостерігалася виключно при застосуванні методики фіксації пластинами. Знижену оптичну щільність у зоні контакту можна пояснити нещільним контактом між кісткою та алоімплантатом; хоча з часом зона контакту зміцнюється, міцність новоутвореного кісткового регенерату не забезпечує достатню стабільність у даній групі пацієнтів. При застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня ознак порушення процесу консолідації не було відмічено, а кісткова тканина у цілому набувала більшої щільності
One of the complications of alloplasty is a violation of the processes of consolidation of the bone of the recipient and the aloimplant. This complication is affected by a number of factors: the quality of the aloimplant, the method of its sterilization, the methods of fixation in the bone of the recipient, and the algorithm of polychemotherapy after the intervention. The purpose was to study changes in bone density when using segmental bone alloplasty under different conditions in patients with tumors of long bones. Materials and methods. The radiographs of 13 patients after alloplasty of long bone defects with fixation with plates or blocking intramedullary rods using bone autografts were analyzed. The study was carried out immediately after the operation (I), after 1 month (II) and after 1 year (III). The optical density of the cortical layer was studied at 4 points: 1 — the recipient’s bone at 10 cm from the osteotomy zone, 2 — the recipient’s bone at 2 cm from the osteotomy zone, 3 — the contact zone of the bone aloimplant and the recipient’s bone, 4 — cortical. Results. At the І term, it was found that in patients with no fusion, the optical density of the contact zone was significantly (p = 0.044) less than in patients with normal consolidation. At the ІІ and ІІІ terms, the optical density of zone 3 in patients with fusion remained practically unchanged; with nonunion, this zone gradually gains density from 99 ± 18 units up to 172 ± 7 units. The optical density of the cortical layer of the bone at point 1 in patients with no consolidation of the contact zone decreases from 171 ± 11 units up to 163 ± 14 units (p = 0.042). In patients with normal union, the density in this zone remains the same within 200 units. The change in the optical density of the allograft bone tissue in patients of both subgroups increases with time, but in patients with fusion, this process occurs more rapidly. At term I, in patients who underwent fixation of the aloimplant with a rod, the optical density of the cortical layer of the bone at point 1 (164 ± 15 units) and at point 4 (148 ± 23 units) was less than in those who underwent fixation with a plate 250 ± 67 units and 176 ± 17 units, respectively. In patients who used fixation of the aloimplant with a plate at terms II and III, there was a decrease in the density of the cortical bone layer at 1 point to 202 ± 40 units, and an increase in optical density at point 4 to 205 ± 59 units. When examining at point 2, the optical density of bone tissue during fixation with a plate increases with time — from 184 ± 19 units up to 211 ± 48 units, in patients with rod fixation, the optical density at point 2 remains unchanged throughout the observation period. The optical density at point 3 after the operation during fixation with a plate was less (98 ± 46 units) than during fixation with a rod (121 ± 44 units). The optical density at point 3, when fixed with a plate, doubled in a year, and when fixed with a rod, the increase was much less. Conclusions. The absence of consolidation of the aloimplant and the bone of the recipient was observed only when using the plate fixation technique. The reduced optical density in the contact zone can be explained by the non-tight contact between the bone and the aloimplant, although the contact zone strengthens over time, the strength of the newly formed bone regenerate does not provide sufficient stability in this group of patients. With the use of an intramedullary locking nail, there were no signs of violation of the consolidation process, and the entire bone tissue acquired a greater densit
Дод.точки доступу:
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-81 81-81

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)