Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Остеотомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 81
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-81 81-81

Імітаційне комп’ютерне моделювання й натурне стендове дослідження напружено-деформованого стану біомеханічної системи "фіксатор-кістка" за умов надкісточкових коригувальних остеотомій [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 18-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- ANKLE INJURIES (хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (хирургия)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: Мета: вивчити стабільність внутрішньої фіксації за умов виконання різних видів надкісточкових коригувальних остеотомій (КО) дистального відділу великогомілкової кістки (ВГК) шляхом дослідження параметрів жорсткості та міцності систем «фіксатор – кістка» за умов імітаційного комп’ютерного моделювання методом скінченних елементів; оцінити адекватність методу шляхом порівняння з результатами натурних стендових досліджень
Висновки: підтверджено адекватність імітаційних 3D-моделей і закладених параметрів біологічних матеріалів. У разі медіальної надкісточкової КО з відкритим клином найбільшу стабільність і жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», зі закритим клином — медіальна блокована пластина з мінігвинтами. Для латеральної з закритим клином, передньої та фокусної купольної коригувальних остеотомій оптимально використовувати передньо-латеральну L-подібну блокувальну пластину
Objective: to study the stability of internal fixation at various types of the supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia bone. To examine the parameters of stiffness and durability of the «fixator-bone» systems at computer simulation by finite elements method; to assess the adequacy of this method by comparisons with the results of field full-scale studies
Conclusions: the adequacy of imitation 3D-models and parameters of biological materials incorporated in them was confirmed. In the case of a medial supramalleolar corrective osteotomies with an open wedge, the medial blocked plate «puddi-plate» provided the greatest stability and rigidity of fixation. For lateral supramalleolar corrective osteotomies with closed wedge and anterior focal dome correcting osteotomies — optimally used anterior-lateral L-shaped blocked plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Шидловський, М. С.
Єщенко, В. О.
Димань, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аппаратный внеочаговый остеосинтез при коррекции оси нижней конечности [Текст] / Б. А. Пустовойт [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 137-141. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы, оборудование)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы, оборудование)
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES
Дод.точки доступу:
Пустовойт, Б. А.
Бабуркина, Е. П.
Пустовойт, Е. Б.
Купин, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філіпчук, В. В.
Ацетабулярна дисплазія: сучасний погляд на проблему (Огляд літератури) [Текст] = Acetabular Dysplasia: a Modern View of the Problem (Literature Review) / В. В. Філіпчук, В. Л. Суворов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 92-100. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (врожденный)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Анотація: У практиці дитячого ортопеда дисплазія кульшових суглобів (ДКС) є одним із актуальних та проблемних питань. Значною проблемою щодо ДКС є розбіжність номенклатурних одиниць, це пов’язано з різними поглядами на патофізіологію процесу. Сучасне уявлення визначає ДКС як динамічний стан – дисплазія кульшового суглоба, що розвивається, за відсутності лікування прогресує з віком і призводить до розвитку раннього деформуючого остеоартрозу кульшового суглоба. Останній надалі потребує проведення ендопротезування кульшового суглоба в осіб молодого віку. Провідним макроморфологічним субстратом ДКС є ацетабулярна дисплазія, що представляє собою просторові та структурні зміни вертлюгової западини. Для лікування ацетабулярної дисплазії застосовують консервативне або оперативне лікування залежно від віку дитини та наявності попереднього лікування. Найбільш проблемним є вибір тактики лікування дітей, що почали ходити. Це пов’язано з двома факторами: збільшенням навантаження на певні ділянки суглобового хряща вертлюгової западини під час ходьби, що призводить до прогресування деформації западини і прогресування патології; зміною морфології внутрішньосуглобових та навколосуглобових структур. Однак застосування оперативного лікування дозволяє одержати кращі результати з меншою кількістю ускладнень. Біомеханічно обґрунтованими при ацетабулярній дисплазії є остеотомії тазу, які поділяються на реконструктивні та операції рятування (перевага надається реконструктивним остеотоміям, що дає змогу зберегти нативний суглобовий хрящ вертлюгової западини). Кожна з остеотомій має певні переваги та недоліки. Порівнюючи 3 основних остеотомій тазу, які застосовуються у дітей (за Salter, Pemberton та Dega), виявили, що кращі результати у дітей віком молодше 4 років одержують після застосування остеотомії за Salter, у дітей старшого віку кращі результати після застосування остеотомії за Dega, при виконанні остеотомії за Pemberton надалі є великий ризик виникнення фемороацетабулярного конфлікту
Дод.точки доступу:
Суворов, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Біомеханічне дослідження металоостеосинтезу ліктьового відростка блокованим гвинтом [Текст] = Olecranon fracture osteosynthesis, biomechanical investigation / П. М. Жук [и др.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 1. Ч.2. - С. 171-174. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT (патология, хирургия)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ЛОКТЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- ULNA FRACTURES (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Анотація: У статті наведено результати експериментального дослідження переломів ліктьового відростка. На муляжах ліктьової кістки було виконано остеотомію ліктьового відростка, п’ять з яких було стабілізовано за методикою Вебера та п’ять - блокованим гвинтом. Проведено біомеханічне дослідження стабільності ліктьового відростка при різних видах навантаження з силою від 20 до 100 Н. Результати дослідження підлягали статистичному обрахунку за допомогою пакету статистичних програм SPSS 20.0. Отримані результати вказують на вищу стабільність при металоостеосинтезі блокованим гвинтом при всіх видах та силі навантаження. Різниця в показниках статистично достовірна
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Філоненко, Є. А.
Карпінський, М. Ю.
Гребенюк, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Лоскутов, А. Е.
    Биомеханические подходы к эндопротезированию тазобедренного сустава после корригирующей остеотомии бедренной кости [Текст] / А. Е. Лоскутов, А. Е. Олейник // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - № 2. - С. 25-33

Рубрики: Бедренная кость--хир

   Остеотомия

   Тазобедренного сустава протез

   Эндопротезирование

Дод.точки доступу:
Олейник, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Віддалені результати застосування остеотомії за L.S. Weil при хірургічному лікуванні метатарзалгії [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 1. - С. 71-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕТАТАРЗАЛГИЯ -- METATARSALGIA (патофизиология, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
ПАЛЬЦЫ СТОПЫ -- TOES (патофизиология, повреждения, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Проаналізовані віддалені результати хірургічного лікування 61 пацієнта з метатарзалгією за допомогою застосування Weil-остеотомії. Мета роботи — аналіз віддалених результатів застосування остеотомії за L.S. Weil при хірургічному лікуванні метатарзалгії. Матеріали та методи. Був досліджений 61 пацієнт (88 стоп, 107 випадків) із метатарзалгією. Всі пацієнти були жінками, середній вік яких становив 50,71 ± 1,12 (20–74) року; середній індекс маси тіла — 25,65 ± 0,32 (18,36–34,93). Однобічну метатарзалгію діагностували в 34 хворих, двобічну — у 27. За локалізацією метатарзалгію розподілили так: під головкою другої плеснової кістки — 86 випадків, третьої плеснової кістки — 19 випадків, четвертої плеснової кістки — 2 випадки. Застосовували клініко-рентгенологічний, сонографічний та статистичний (середнє значення, різницю між середніми оцінювали за допомогою парного t-тесту для дисперсій) методи дослідження. Результати оцінювали за схемою AOFAS та ВАШ у строки 1–54 місяці (у середньому — 25,68 ± 1,92). Результати. Функція стопи до та після операції становила 56,79 ± 1,58/84,8 ± 0,67 (p 0,001), рівень болю — 5,75 ± 0,15/1,41 ± 0,04 (p 0,001). Результати хірургічного лікування за AOFAS: відмінні — 60,23 %, добрі — 36,37 %, задовільні — 3,4 %, поганих результатів не було. Ускладнення, які виникли після Weil-остеотомії: рецидив метатарзалгії — 5 пацієнтів; підвивих основної фаланги без клінічної симптоматики — 25 випадків. Незрощень місця остеотомії й асептичного некрозу головок плеснових кісток не було. В чотирьох випадках діагностували міграцію гвинтів. У 6 пацієнток утворився так званий floating toe. Висновки. Застосування Weil-остеотомії, спрямованої на адекватне укорочення плеснової кістки при метатарзалгії, забезпечує суттєве зменшення больового синдрому; дозволяє усунути дорсальне зміщення основної фаланги та девіацію пальця в поперечній площині. Покращує рівень функції за AOFAS (сегмент для 2–5-го пальців) до 84,80 ± 0,67 бала
Weil osteotomy is commonly used for the surgical treatment of metatarsalgia and is reliable among the various types of metatarsal osteotomy. Weil osteotomy is effective surgical procedure despite the complications, promotes significant pain relief and foot function improving. The purpose was to analyze the long-term results of Weil osteotomy in the surgical treatment of metatarsalgia. Materials and methods. Sixty one patients (88 feet, 107 cases) with metatarsalgia were examined. All patients were females. Their average age was 50.71 ± 1.12 (20–74) years; the average body mass index — 25.65 ± 0.32 (18.36–34.93) kg/m2. One foot was affected in 34 patients, both feet — in 27 patients. Metatarsalgia was detected under the head of the second metatarsals in 86 cases, third metatarsals — in 19 cases, fourth metatarsals — in 2 cases. The clinical, radiological, sonographic and statistic methods (the mean value, the significance of mean value was assessed by two-sample t-test) were used. Results were assessed by the American Orthopedic Foot and Ankle Score (AOFAS), visual analog scale within 1–54 months (mean 25.68 ± 1.92 months). Results. The function dynamics before/after operation was 56.79 ± 1.58/84.80 ± 0.67 (p 0.001), pain dynamics — 5.75 ± 0.15/1.41 ± 0.04 (p 0.001). The results of surgical treatment by AOFAS: excellent — 60.23 %, good — 36.37 %, satisfactory — 3.4 %, unsatisfactory — 0 %. Complication: recurrence metatarsalgia was diagnosed in 5 patients. Asymptomatic subluxation of the proximal phalanges was diagnosed in 25 cases. Non-union and aseptic necrosis were not diagnosed, migration of screws was in 4 cases. The floating toe was detected in 6 patients. Conclusions. Weil osteotomy was used for adequate shortening of the metatarsals in patients with metatarsalgia. It is effective surgical procedure, promotes significant pain relief and improvement of foot function by AOFAS (84.80 ± 0.67); allows correcting the dorsal subluxations of the proximal phalanges and deviation of the toes in the transverse plane
Дод.точки доступу:
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Пятковський, В. М.
Коструб, О. О.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір засобів внутрішньої фіксації при надкісточкових корекційних остеотоміях дистального відділу великогомілкової кістки. Імітаційне комп’ютерне моделювання [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION (использование, методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
Анотація: Оцінка стабільності внутрішньої фіксації при виконанні різних видів надкісточкових корекційних остеотомій дистального відділу великогомілкової кістки шляхом дослідження жорсткісних параметрів біомеханічних моделей «фіксатор — кістка» при імітаційному комп’ютерному моделюванні методом скінченних елементів. Матеріали та методи. Дослідження включало створення солідних імітаційних комп’ютерних моделей біомеханічних систем «фіксатор — кістка» на базі програмного комплексу ANSYS з використанням контактних і 10-вузлових пірамідальних 3D SOLID187 СЕ. 3D-модель великогомілкової кістки створена на підставі комп’ютерного томографічного дослідження неушкодженої гомілки у здорової людини. У кожній моделі відтворено корекційну остеотомію в метаепіфізарній зоні дистального відділу великогомілкової кістки з подальшою фіксацією різними видами сучасних блокованих пластин з гвинтами. Проведено дослідження напружено-деформованого стану, визначені максимальні величини зусиль на стиск, згин та максимальні крутильні моменти за умови неперевищення переміщення 1,0 мм між кістковими фрагментами. Результати. Найбільш жорсткою та стабільною є біомеханічна система з передньолатеральною блокованою L-подібною пластиною, де допустимі зусилля на стиск і згин становлять 308 і 73 Н відповідно. При цьому ця система характеризується найбільшою величиною еквівалентних за Мізесом напружень у концентраторах гвинтів та пластини. Найменшу жорсткість на стиск (Pmax стиск = 151 Н), згин (Pmax згин = 19 Н) і кручення (Mmax = 2,46 Н/м) мала біомеханічна система, де застосовано медіальну блоковану пластину. Висновки. При плануванні медіальної корекційної надкісточкової остеотомії дистального відділу великогомілкової кістки з відкритим клином найбільшу стабільність та жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина «puddi-plate», при плануванні медіальної остеотомії із закритим клином найбільшу стабільність при фіксації забезпечує медіальна блокована пластина з міні-гвинтами, а для латеральної корекційної остеотомії із закритим клином, передньої остеотомії та фокусної купольної корекційної остеотомії в даній анатомічній ділянці найкраще використовувати передньолатеральну L-подібну блоковану пластину
The purpose was to assess the stability of internal fixation when performing various types of supramalleolar corrective osteotomies of the distal tibia by examining the stif-fness parameters of biomechanical “fixator-bone” models during computer simulation using the finite element method. Materials and methods. The study included the creation of solid simulation computer models of biomechanical “fixator-bone” systems based on the ANSYS software using contact and 10-node pyramidal 3D SOLID187 element. The 3D model of the tibia was created on the basis of a computed tomography scan of a non-damaged lower leg in a healthy person. In each model, corrective osteotomy was recreated in the metaepiphyseal zone of the distal tibia, followed by a fixation using various types of modern locking plates with screws. A study of the stress-strain state was carried out, and the maximum values of the compressive, bending and maximum torques were determined under the condition when the displacement of the bone fragments did not exceed 1.0 mm. Results. Biomechanical system with an anterolateral L-shaped locking plate was the most rigid and stable, the allowable forces for compression and bending were 308 and 73 H, respectively. At the same time, this system is also characterized by the greatest equivalent von Mises stresses in the stress concentrator of the screws and the plate. Biomechanical system with medial locking plate had the lowest compressive stiffness (Pmax_compression = 151 H), bending stiffness (Pmax_bending = 19 H) and torsional stiffness (Mmax = 2.46 N/m). Conclusions. When planning medial supramalleolar corrective osteotomy of the distal tibia with an open wedge, the medial Puddu locking plate provides the greatest stability and rigidity of fixation, for lateral corrective osteotomy with a closed wedge, the greatest stability in fixing is provided by the medial locking plate with the mini screws, and for the lateral corrective osteotomy with a closed wedge, lateral osteotomy and focal dome corrective osteotomy in this anatomical region, it is best to use an anterolateral L-shaped locking plate
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бур’янов, О. А.
Лябах, А. П.
Єщенко, В. О.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прозоровський, Д. В.
Визначення діапазону корекції різних коригуючих остеотомій першої плеснової кістки при лікуванні вальгусної деформації першого пальця стопи [Текст] / Д. В. Прозоровський, К. К. Романенко, М. Ю. Карпінський // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
HALLUX VALGUS -- HALLUX VALGUS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
HALLUX RIGIDUS -- HALLUX RIGIDUS (хирургия)
ПАЛЕЦ СТОПЫ БОЛЬШОЙ -- HALLUX (патология, хирургия)
Анотація: Вальгусна деформація першого пальця стопи (hallux valgus) є найпоширенішою статичною деформацією переднього відділу. На сьогодні найпоширенішими хірургічними техніками, за даними літератури, є дистальні остеотомії першої плеснової кістки (Chevron-остеотомія), діафізарні остеотомії (Scarf-остеотомія) та проксимальні остеотомії (Closing base wedge-остеотомія). Мета. На основі геометричного моделювання вальгусної деформації першого пальця стопи розрахувати, яка з цих хірургічних технік (Chevron-остеотомія, Scarf-остеотомія або Closing base wedge-остеотомія) може бути застосована при тій чи іншій мірі вальгусної деформації першого пальця стопи. Матеріали та методи. Здійснено математичне моделювання варіантів корекції вальгусної деформації першого пальця стопи (hallux valgus). Під час моделювання вивчали деформацію першого пальця стопи. Моделювали три види коригуючих остеотомій: проксимальна остеотомія — Closing base wedge-остеотомія; Scarf-остеотомія діафіза першої плеснової кістки; Chevron-остеотомія першої плеснової кістки в дистальній частині. Обмеженнями при всіх остеотоміях виступала умова, що сумарна площа контакту після корекції не повинна бути меншою за половину вихідної площі контакту кісткових фрагментів. Результати. При допустимому відхиленні першого пальця на 8° коригуюча остеотомія першої плеснової кістки в її проксимальному відділі дозволяє усунути вихідне відхилення до 24°. Виконання коригуючої остеотомії Scarf забезпечує необхідну площу контакту між фрагментами першої плеснової кістки при кутах корекції в діапазоні від 0° до 20° і при зміщенні фрагментів до 2 мм. Остеотомії Shevron і Scarf мають потенційно рівний діапазон можливої корекції при товщині кортикального шару першої плеснової кістки 7 мм. При витонченні кортикального шару до 3 мм визначається перевага остеотомії Scarf, яка дозволяє забезпечити необхідну площу контакту між фрагментами першої плеснової кістки для корекції вальгусної деформації першого пальця стопи в діапазоні від 0° до 20°, тоді як остеотомія Shevron — тільки до 15°. Висновки. Проксимальна коригуюча остеотомія першої плеснової кістки дозволяє усунути вальгусну деформацію першого пальця величиною до 24° за умови збереження післяопераційного відхилення першої плеснової кістки на кут 8°. Коригуюча остеотомія Scarf дозволяє забезпечити необхідну площу контакту не менше ніж 50 % між фрагментами першої плеснової кістки при кутах корекції в діапазоні від 0° до 20° і при зміщенні фрагментів до 2 мм за будь-якої товщини кортикального шару. При Shevron-остеотомії виявилася залежність коригувальних можливостей від товщини кортикального шару кістки, яка при товщині 3 мм скорочує діапазон ротаційної корекції вальгусної деформації першого пальця стопи до 15°
Hallux valgus is the most common static deformity of the forefoot. To date, the most common surgical techniques reported in the literature are distal osteotomies of the first metatarsal bone (chevron osteotomy), diaphyseal osteotomies (scarf osteotomy), and proximal osteotomies (closing base wedge osteotomy). Objective: based on the geometric modeling of the hallux valgus, to calculate which of the above surgical techniques (chevron osteotomy, scarf osteotomy or closing base wedge osteotomy) can be applied with varying degrees of hallux valgus in order to correct it. Materials and methods. Mathematical modeling of options for correction of hallux valgus was carried out. The deformity of the first toe was studied during modeling. Three types of corrective osteotomies were modeled: proximal osteotomy — closing base wedge osteotomy; scarf osteotomy of the diaphysis of the first metatarsal bone; chevron osteotomy of the first metatarsal bone in the distal part. The limitation in all osteotomies was the condition that the total contact area after correction should not be less than half of the initial contact area of the bone fragments. Results. With a permissible deviation of the first toe by 8°, corrective osteotomy of the first metatarsal bone in its proximal part allows eliminating the initial deviation of up to 24°. Corrective scarf osteotomy provides the necessary contact area between the fragments of the first metatarsal bone at correction angles in the range from 0 to 20° and when the fragments are displaced for up to 2 mm. The chevron and scarf osteotomies have a potentially equal range of possible correction with the first metatarsal cortical thickness of 7 mm. In a thinning of the cortical layer of up to 3 mm, scarf osteotomy is preferred, it allows for the necessary contact area between the fragments of the first metatarsal bone to correct the hallux valgus in the range from 0 to 20°, whereas the chevron osteotomy — only up to 15°. Conclusions. Proximal corrective osteotomy of the first metatarsal bone eliminates the hallux valgus of up to 24°, provided that the postoperative deviation of the first metatarsal bone is maintained at an angle of 8°. Corrective scarf osteotomy provides the required contact area of at least 50 % between the fragments of the first metatarsal bone at correction angles in the range from 0 to 20° and when the fragments are displaced for up to 2 mm at any thickness of the cortical layer. Chevron osteotomy revealed the dependence of corrective capabilities on the cortical bone thickness, which at a thickness of 3 mm reduces the range of rotational correction of hallux valgus to 15°
Дод.точки доступу:
Романенко, К. К.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зазірний, І. М.
Використання проксимальної коригуючої остеотомії великогомілкової кістки в лікуванні остеоартрозу колінного суглоба [Текст] / І. М. Зазірний, В. Орлянськи, Р. Шабус // Клінічна хірургія. - 2002. - № 3. - С. 41-44

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, патофизиология, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (хирургия)
Дод.точки доступу:
Орлянськи, В.
Шабус, Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Влияние сагиттального наклона плато большеберцовой кости на стабильность коленного сустава [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - № 4. - С. 24-29

Рубрики: Коленный сустав

   Крестообразная связка передняя

   Крестообразная связка задняя

   Остеотомия

Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Красовський, В. Л.
Горелов, А. М.
Титарчук, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Восстановление передней крестообразной связки на фоне гонартроза [Текст] / М. Л. Головаха [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 93-101

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, хирургия)
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Дод.точки доступу:
Головаха, М. Л.
Орлянский, В.
Титарчук, Р. В.
Бенедетто, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Дубровин, Г. М.
Высокая корригирующая остеотомия большеберцовой кости с применением трасплантата на питающей ножке при варусной деформации коленного сустава [Текст] / Г. М. Дубровин // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2002. - № 3. - С. 76-78

MeSH-головна:
ВАРУСНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ -- GENU VARUM (патофизиология, терапия, этиология)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патофизиология, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Білінський, П. І.
Гістологічні та ангіоморфологічні прояви стану кровопостачання кістки при використанні фіксаторів різних конструкцій після остеотомії [Текст] / П. І. Білінський, В. В. Григоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 4. - С. 80-85

MeSH-головна:
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (стандарты)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC
Дод.точки доступу:
Григоровський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Зорич, М. Е.
Дистальный прикус. Центр управления ортодонтическим лечением в действии! [Текст] / М. Е. Зорич, О. С. Яцкевич // СтоматологИНФО. - 2014. - № 4. - С. 26-29

MeSH-головна:
ПРИКУСА АНОМАЛИЯ ПО ЭНГЛУ КЛАССА II -- MALOCCLUSION, ANGLE CLASS II (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- DENTAL RESEARCH (методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРИКУСА ВЫРАВНИВАНИЕ -- OCCLUSAL ADJUSTMENT (методы, оборудование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (классификация, методы, стандарты, тенденции)
Дод.точки доступу:
Яцкевич, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Диференційована тактика оперативного лікування хворих на остеоартроз колінних суглобів [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 23-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, патофизиология, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
Анотація: На основі вивчення результатів лікування 383 хворих на гонартроз розроблена диференційна тактика оперативного лікування таких хворих. Визначені показання до виконання надгорбкової корегувальної остеотомії великогомілкової кістки, надвиросткової остеотомії стегнової кістки, унікондилярного ендопротезування колінного суглоба, тотального ендопротезування без та із збереженням передньої хрестоподібної зв’язки, застосування тібіального подовжувача при тотальному ендопротезуванні, ендопротезування за допомогою цільнозв’язаного протезу. Використання розробленого підходу до оперативного лікування дозволило отримати 65% хороших та 35% задовільних результатів у хворих на остеоартроз колінних суглобів в терміни від 2 до 9 років
Having studied the results of treatment of 383 patients suffering from gonarthrosis, we developed a differentiated tactics of surgical treatment of such patients. We have defined the indications to supratubercular corrective osteotomy of tibial bone, supracondylar osteotomy of femoral bone, unicondylar arthroplasty of a knee joint, total arthroplasty with and without saving of the anterior cruciate ligament, application of a tibial extensor for total arthroplasty and joint replacement using a solid prosthesis. The use of our own developed approach to surgery ensured 65% of positive and 35% of satisfactory results in patients suffering from osteoarthritis of their knee joints in terms from 2 to 9 years
Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.
Осадчук, Т. І.
Калашніков, А. В.
Підгаєцький, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Дослідження рентгенологічної кісткової щільності у пацієнтів з кістковими пухлинами у разі застосування сегментарних кісткових алоімплантатів [Текст] / Я. О. Головіна [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 43-50. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование, методы)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
Анотація: Одними з ускладнень алопластики є порушення процесів консолідації кістки реципієнта та алоімплантата. На це ускладнення впливає низка факторів: якість алоімплантата, спосіб його стерилізації, методика фіксації у кістці реципієнта та алгоритм поліхіміотерапії після втручання. Мета: дослідити зміни щільності кісткової тканини у разі застосування сегментарної кісткової алопластики за різних умов у пацієнтів з пухлинами довгих кісток. Матеріали та методи. Проаналізовано рентгенограми 13 пацієнтів після алопластики дефектів довгих кісток з фіксацією пластинами або блокуючими інтрамедулярними стрижнями із застосуванням кісткових автотрансплантатів. Дослідження проводили: одразу після операції (І), через 1 міс. (ІІ) та через 1 рік (ІІІ). Досліджували оптичну щільність кортикального шару у 4 точках: 1 — кістка реципієнта на 10 см від зони остеотомії, 2 — кістка реципієнта на 2 см від зони остеотомії, 3 — зона контакту кісткового алоімплантата та кістки реципієнта, 4 — кортикальний шар алоімплантата. Результати. На І терміні виявлено, що у хворих з відсутністю зрощення оптична щільність зони контакту була значущо (р = 0,044) меншою, ніж у хворих з нормальною консолідацією. На ІІ та ІІІ термінах оптична щільність зони 3 у хворих із зрощенням залишалася практично незмінною, при незрощенні ця зона поступово набирає щільність від 99 ± 18 од. до 172 ± 7 од. Оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 у пацієнтів з відсутністю консолідації зони контакту зменшується з 171 ± 11 од. до 163 ± 14 од. (р = 0,042). У пацієнтів із нормальним зрощенням щільність у цій зоні залишається однаковою — у межах 200 од. Оптична щільність кісткової тканини алоімплантата у пацієнтів обох підгруп з часом зростає, але у пацієнтів із зрощенням цей процес відбувається більш стрімкими темпами. На І термін у пацієнтів, яким виконували фіксацію алоімплантата стрижнем, оптична щільність кортикального шару кістки у точці 1 (164 ± 15 од.) та у точці 4 (148 ± 23 од.) була меншою, ніж у тих, кому виконували фіксацію пластиною (250 ± 67 од. та 176 ± 17 од. відповідно). У хворих, яким застосовувалася фіксація алоімплантата пластиною, на ІІ та ІІІ термінах спостерігали зменшення щільності кортикального шару кістки у точці 1 до 202 ± 40 од. та збільшення оптичної щільності у точці 4 до 205 ± 59 од. Під час дослідження в точці 2 оптична щільність кісткової тканини при фіксації пластиною з часом збільшується з 184 ± 19 од. до 211 ± 48 од., у пацієнтів з фіксацією стрижнем оптична щільність у точці 2 за весь час спостереження залишається без змін. Оптична щільність у точці 3 після операції з фіксацією пластиною була меншою (98 ± 46 од.), ніж при фіксації стрижнем (121 ± 44 од.). Оптична щільність у точці 3 при фіксації пластиною через рік збільшилась удвічі, а при фіксації стрижнем збільшення було менш значним. Висновки. Відсутність консолідації алоімплантата та кістки реципієнта спостерігалася виключно при застосуванні методики фіксації пластинами. Знижену оптичну щільність у зоні контакту можна пояснити нещільним контактом між кісткою та алоімплантатом; хоча з часом зона контакту зміцнюється, міцність новоутвореного кісткового регенерату не забезпечує достатню стабільність у даній групі пацієнтів. При застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня ознак порушення процесу консолідації не було відмічено, а кісткова тканина у цілому набувала більшої щільності
One of the complications of alloplasty is a violation of the processes of consolidation of the bone of the recipient and the aloimplant. This complication is affected by a number of factors: the quality of the aloimplant, the method of its sterilization, the methods of fixation in the bone of the recipient, and the algorithm of polychemotherapy after the intervention. The purpose was to study changes in bone density when using segmental bone alloplasty under different conditions in patients with tumors of long bones. Materials and methods. The radiographs of 13 patients after alloplasty of long bone defects with fixation with plates or blocking intramedullary rods using bone autografts were analyzed. The study was carried out immediately after the operation (I), after 1 month (II) and after 1 year (III). The optical density of the cortical layer was studied at 4 points: 1 — the recipient’s bone at 10 cm from the osteotomy zone, 2 — the recipient’s bone at 2 cm from the osteotomy zone, 3 — the contact zone of the bone aloimplant and the recipient’s bone, 4 — cortical. Results. At the І term, it was found that in patients with no fusion, the optical density of the contact zone was significantly (p = 0.044) less than in patients with normal consolidation. At the ІІ and ІІІ terms, the optical density of zone 3 in patients with fusion remained practically unchanged; with nonunion, this zone gradually gains density from 99 ± 18 units up to 172 ± 7 units. The optical density of the cortical layer of the bone at point 1 in patients with no consolidation of the contact zone decreases from 171 ± 11 units up to 163 ± 14 units (p = 0.042). In patients with normal union, the density in this zone remains the same within 200 units. The change in the optical density of the allograft bone tissue in patients of both subgroups increases with time, but in patients with fusion, this process occurs more rapidly. At term I, in patients who underwent fixation of the aloimplant with a rod, the optical density of the cortical layer of the bone at point 1 (164 ± 15 units) and at point 4 (148 ± 23 units) was less than in those who underwent fixation with a plate 250 ± 67 units and 176 ± 17 units, respectively. In patients who used fixation of the aloimplant with a plate at terms II and III, there was a decrease in the density of the cortical bone layer at 1 point to 202 ± 40 units, and an increase in optical density at point 4 to 205 ± 59 units. When examining at point 2, the optical density of bone tissue during fixation with a plate increases with time — from 184 ± 19 units up to 211 ± 48 units, in patients with rod fixation, the optical density at point 2 remains unchanged throughout the observation period. The optical density at point 3 after the operation during fixation with a plate was less (98 ± 46 units) than during fixation with a rod (121 ± 44 units). The optical density at point 3, when fixed with a plate, doubled in a year, and when fixed with a rod, the increase was much less. Conclusions. The absence of consolidation of the aloimplant and the bone of the recipient was observed only when using the plate fixation technique. The reduced optical density in the contact zone can be explained by the non-tight contact between the bone and the aloimplant, although the contact zone strengthens over time, the strength of the newly formed bone regenerate does not provide sufficient stability in this group of patients. With the use of an intramedullary locking nail, there were no signs of violation of the consolidation process, and the entire bone tissue acquired a greater densit
Дод.точки доступу:
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Использование Алфлутопа для оптимизации послеоперационного периода у больных гонартрозом [Текст] / О. Г. Тетерин [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - 2007. - № 2. - С. 47-50

Рубрики: Остеоартрит--лек тер--хир

   Остеотомия

   Алфлутоп

Дод.точки доступу:
Тетерин, О. Г.
Маланин, Д. А.
Питкевич, Ю. Э.
Петров, Д. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Исследование напряженно-деформированного состояния моделей остеосинтеза большеберцовой кости после высокой вальгизирующей остеотомии [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2012. - № 3. - С. 5-9

Рубрики: Большеберцовая кость--хир

   Остеотомия

   Остеосинтез, пластинки

Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Красовский, В. Л.
Головаха, М. Л.
Панченко, С. П.
Штоффель, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    К вопросу прогнозирования результата высокой корригирующей остеотомии большеберцовой кости [Текст] / Н. А. Корж [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2009. - № 4. - С. 5-9

Рубрики: Остеоартрит коленного сустава--хир

   Остеотомия

Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Головаха, М. Л.
Филиппенко, В. А.
Шишка, И. В.
Банит, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Корекційна остеотомія бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 11. - С. 71-73. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (хирургия, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (методы)
Анотація: Мета. Проаналізувати результати застосування модифікованої методики корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах без виражених деструктивно-дистрофічних змін травмованого гомілковостопного суглоба. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 37 пацієнтів, з них чоловіків - 16, жінок - 21, середній вік яких становив (38 ± 7) років. З моменту травми минуло від 6 до 15 міс, у середньому - (7,8 ± 1,9) міс. Під час рентгенологічного обстеження у пацієнтів виявлено післятравматичний остеоартроз гомілковостопного суглоба І-ІІ стадії за Келгреном - Лоуренсом. Корекційна остеотомія включала поперечну остеотомію бічної кісточки гомілки на рівні суглобової щілини гомілковостопного суглоба, що уможливило виконати трьохплощинну корекцію положення кісточки та відновити співвідношення в гомілковостопному суглобі. Функціональні результати оцінювали за шкалою AOFAS (American Orthopaedic Foot and Ankle Society Score) для гомілковостопного суглоба та заднього відділу стопи до та після хірургічного лікування. Ступінь прогресування остеоартрозу визначали за результатами рентгенографії в навантаженні згідно з класифікацією Келгрена - Лоуренса. Середній термін спостереження з аналізом результатів становив (1,9 ± 0,6) року. Результати. Оцінка функціональних результатів за шкалою AOFAS у межах терміну спостереження зросла з (58,7 ± 2,4) до (86,2 ± 1,8) бала. Під час рентгенологічного обстеження у всіх пацієнтів спостерігали відновлення осі гомілковостопного суглоба, але у 8 (21%) пацієнтів виявили ІІІ стадію остеоартрозу, що свідчило про його прогресування. Висновки. Модифікована методика корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах дає змогу відновити конгруентність та біомеханічну вісь подкодженого суглоба, значно покращити його функціональну здатність та уповільнити прогресування післятравматичного остеоартрозу
Objective. To analyze the results of application of modified procedure in the correction osteotomy of the shin lateral small bone in a falsely consolidated its fractures without significant destructive-dystrophic changes in tramatized ankle joint. Materials and methods. The investigation was conducted in 37 patients, 16 - men and 21 - women, with average age (38 ± 7) yrs. From the trauma moment 6-15 mo passed, (7.8 ± 1.9) mo at average. During roentgenological examination in patients with posttraumatic osteoarthrosis of ankle joint the Stages I-II in accordance to Kellgren and Lawrence were established. Correctional osteotomy have included a transverse osteotomy of lateral small bone of the shin on the level of the joint fissure, what made possible to perform a three-dimensional correction of the bone localization and to restore the interrelationship in ankle joint. Functional results were estimated in accordance to the AOFAS (American Orthopaedic Foot and Ankle Society Score) scale for ankle joint and posterior part of foot before and after surgical treatment. The progression degree of osteoarthrosis were determined in accordance to result of roentgenography with loading in accordance to classification of Kellgren-Lawrence. Average term of observation with the results analysis have constituted (1.9 ± 0.6) yrs. Results. Estimation of functional results in accordance to the AOFAS scale in borders of the follow-up term have increased from (58.7 ± 2.4) to (86.2 ± 1.8) points. During roentgenological examination in all the patients a restoration of the ankle joint axis was observed, but in 8 (21%) patients the osteoporosis Stage III was revealed, what have witnessed its progress. Conclusion. Modified procedure of the correction osteotomy of the shin lateral small bone in a its falsely consolidated fractures gives possibility to restore a congruence and biomechanical axis of the joint injured, to improve significantly its functional capacity and to slow down a progress of posttraumatic osteoarthrosis.
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Бурьянов, О. А.
Лябах, А. П.
Турчин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-81 81-81

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)