Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (19)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Оториноларингологические хирургические операции<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

Бондар, Р. А.
Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією [Текст] = Influence of different prevention options on cognitive dysfunction in the early and remote postoperative period in otolaryngological interventions with controlled hypotension / Р. А. Бондар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 233-238. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (использование)
Анотація: Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому терміні погіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивних розладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи – дослідити вплив препаратів із антиоксидантними властивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оперативних втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнти групи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилметилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) – холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) – холіну альфосцерат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції була проведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П’єрона, Trial Making Test та тесту Струпа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті “SPSS 20” (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивного тестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з використанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяопераційному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційне застосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у ранньому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцинатом – до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивної дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторів післяопераційних когнітивних порушень
Cognitive dysfunction complicates the course of the early postoperative period, and in the longer term worsens the quality of life of patients due to their professional, social and domestic maladaptation, so the prevention of cognitive disorders is an urgent problem of modern medicine. The aim of the study was to investigate the effect of drugs with antioxidant properties and effects on choline metabolism on the state of cognitive function of patients after otolaryngological surgery with controlled hypotension. The data of neurocognitive testing of 127 patients were analyzed, including: patients of group 1 (control, n=33) did not receive prevention of cognitive dysfunction, patients of group 2 (n=32) were prescribed ethylmethylhydroxypyridine succinate, patients of group 3 (n=30) – choline alfoscerate, patients of group 4 (n=32) – choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. The assessment of cognitive function of all patients was conducted before surgery, 7 days and 3 months after surgery using the Lurie test, the Toulouse-Pieron test, the Trial Making Test and the Stroop test. Statistical processing of the obtained data was performed in the statistical package “SPSS 20” (SPSS Inc.) using parametric and non-parametric methods of evaluation of the obtained results. The results of neurocognitive testing of otolaryngological patients who underwent surgery under general anesthesia using controlled arterial hypotension, showed that cognitive impairment, registered in the early postoperative period in 24.4% of patients, significantly decreased within 3 months after surgery and reached 11%. Perioperative use of choline alfoscerate reduces the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period from 39.4% to 16.7%, while the combination of choline alfoscerate with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the incidence to 12.5%. No significant effect of perioperative prophylactic medication on the frequency of cognitive dysfunction was found in the long postoperative period of otolaryngological interventions with controlled hypotension. The obtained results can serve as a justification for the subsequent purposeful determination of clinical predictors of postoperative cognitive impairment
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Можливості профілактики ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції в отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотензії / Р. А. Бондар [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 86-92. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Холина альфосцерат

   Этилметилгидроксипиридина сукцинат

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (вредные воздействия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия)
ГЛИЦЕРИЛФОСФОРИЛХОЛИН -- GLYCERYLPHOSPHORYLCHOLINE (терапевтическое применение)
Анотація: Актуальність проблеми післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) обумовлена високою частотою розвитку (до 30 % у некардіохірургічних пацієнтів), істотними економічними витратами на відновлення когнітивних функцій, а також потребою в соціальній адаптації таких пацієнтів. Мета: визначити актуальність проблеми ПОКД для отоларингологічних пацієнтів після виконання оперативних втручань в умовах загальної анестезії з використанням керованої артеріальної гіпотензії та дослідити ефективність профілактики ПОКД призначенням холіну альфосцерату та етилметилгідроксипіридину сукцинату. Матеріали та методи. У дослідження включено 127 хворих (74 чоловіки, 53 жінки) — отоларингологічних пацієнтів, яким були проведені оперативні втручання під загальною анестезією з використанням керованої гіпотензії. Пацієнтів розподілили на 4 групи: група 1 — контролю (n = 33), група 2 — етилметилгідроксипіридину сукцинату (n = 32), група 3 — холіну альфосцерату (n = 30), група 4 — холіну альфосцерату в комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом (n = 32). Результати. В групі контролю ПОКД діагностували у 39,4 % пацієнтів. Встановлено, що у пацієнтів контрольної групи в ранньому післяопераційному періоді підвищення продуктів пероксидації (карбонільних груп протеїнів, дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та інтерлейкіну-18) було більшим, ніж у групах пацієнтів, які отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат. У групах пацієнтів, які отримували холіну альфосцерат, не виявлено вірогідного збільшення рівня нейронспецифічної єнолази порівняно з групами пацієнтів, які не отримували холіну альфосцерат. Призначення холіну альфосцерату асоціювалося з вірогідним зниженням ризику виникнення ПОКД з 39,4 до 16,7 % (відношення шансів (ВШ) 3,25; 95% довірчий інтервал (ДІ) [1,40–10,65]; p 0,05), а холіну альфосцерат у комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом — з 39,4 до 12,5 % (ВШ 4,55; 95% ДІ [1,29–16,02]), p 0,05). Висновки. Призначення холіну альфосцерату в комбінації з етилметилгідроксипіридину сукцинатом дозволяє знизити ризик розвитку ПОКД в ранньому післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Бондар, Р. А.
Дацюк, О. І.
Титаренко, Н. В.
Костюченко, А. В.
Дацюк, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондар, Р. А.
Аналіз впливу факторів ризику на розвиток ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції після отоларингологічних операцій в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією / Р. А. Бондар // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 109-115. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (вредные воздействия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (вредные воздействия)
Анотація: Актуальність проблеми післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) обумовлена високою частотою її розвитку (до 30 % у некардіохірургічних пацієнтів), потребою в соціальній адаптації таких пацієнтів у подальшому, а також відповідними істотними економічними витратами на відновлення когнітивних функцій. Мета: виявити та проаналізувати фактори ризику розвитку ПОКД після отоларингологічних оперативних втручань в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією. Матеріали та методи. У дослідження було включено 127 хворих. Крім загальноклінічних і лабораторних аналізів, проведено до- та післяопераційне тестування нейрокогнітивних функцій, досліджено періопераційні показники стану антиоксидантної системи та активності вільнорадикального окислення ліпідів і протеїнів, рівні нейронспецифічних і запальних маркерів у крові. Результати. Рання ПОКД розвинулась у 31 (24,4 %) пацієнта. У пацієнтів із ПОКД та без такої виявлені відмінності (p 0,05) між показниками: вік, рівень освіти, повторна операція, тривалість операції та анестезії, керованої інтраопераційної гіпотензії, глибина інтраопераційної седації, результати оцінки когнітивного статусу після операції, рівні продуктів перекисного окислення білків і ліпідів, нейронспецифічної енолази, інтерлейкіну-18 у крові, наявність післяопераційної інфекції. Висновки. Встановлено, що незалежними факторами ризику розвитку ранньої ПОКД після отоларингологічних оперативних втручань і загальної анестезії з керованою гіпотензією в регресійному аналізі є: похилий вік, низький рівень освіти, повторна операція, тривалість керованої інтраопераційної гіпотензії, глибина інтраопераційної седації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патогенетичне значення оксидантного стресу у формуванні післяопераційних когнітивних порушень в отоларингологічних хворих після загальної анестезії з використанням керованої гіпотензії / О. І. Дацюк [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 98-103. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, методы)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (вредные воздействия, методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, кровь, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемі постопераційних когнітивних розладів у пацієнтів, які перенесли загальну анестезію, питання патогенетично обґрунтованого вибору методів корекції когнітивних порушень у доопераційному періоді залишається суперечливим. Метою дослідження було вивчення особливостей вільнорадикальних процесів в отоларингологічних пацієнтів, яким проводились оперативні втручання під загальною анестезією з використанням керованої гіпотензії, та аналіз їх значення в патогенезі післяопераційних когнітивних порушень. Матеріали та методи. Проспективне дослідження за участю 33 хворих (19 чоловіків, 14 жінок), яким були проведені отоларингологічні втручання під загальною анестезією із контрольованою гіпотензією. Середній вік становив 45,24 ± 15,46 року. Клінічне дослідження проводили з використанням низки нейрофізіологічних тестів (тест П’єрона — Рузера, коректурна проба Бурдона, тест Лурія, тест Равена). Динаміку окислювального процесу оцінювали за сироватковими рівнями протеїнів карбонільних груп, дієнових кон’югат, малондіальдегіду, протеїнів SH-групи, даними активності супероксиддисмутази. Рівень інтерлейкіну-18 і вміст нейронспецифічної єнолази в сироватці визначали імуноферментним методом. Статистичний аналіз було проведено з використанням статистичного пакета SPSS 20 (SPSS Inc.). Результати. Загальна анестезія в поєднанні з фармакологічно контрольованою гіпотензією сприяє розвитку постопераційних когнітивних розладів, що проявляються зниженою концентрацією й увагою (за даними тесту П’єрона — Рузера та коректурної проби), зменшенням рівня й обсягу короткої пам’яті за даними тесту Лурія в ранній постопераційний період, а також суттєвим збільшенням сироваткового рівня нейронспецифічної єнолази після операції (p 0,05). Отримані дані вказують, що в пацієнтів після загальної анестезії в умовах керованої гіпотензії має місце порушення оксидантної рівноваги, що характеризується збільшенням синтезу вільних радикалів із вірогідним зростанням рівнів карбонільних груп протеїнів, дієнових кон’югат і малонового діальдегіду в крові (р 0,001), а також порушеннями антиоксидантного потенціалу зі зниженням активності супероксиддисмутази та рівнів SH-груп протеїнів. У пацієнтів із постопераційними когнітивними розладами відзначені найбільш несприятливі відмінності в оксидантному статусі: рівні карбонільних груп протеїнів, дієнових кон’югат і малонового діальдегіду в крові були більшими на 20,7; 16,2 і 30,2 % відповідно, у той же час рівень антиоксидантного захисту знизився на 33,2 %, а вміст протеїнів SH-групи на 6,7 % порівняно з пацієнтами без ознак постопераційних когнітивних розладів. Висновки. Зміни в оксидантному статусі являють собою одну з патогенетичних ланок розвитку постопераційних когнітивних розладів у хворих отоларингологічного профілю, яким була проведена загальна анестезія з контрольованою гіпотензією
Дод.точки доступу:
Дацюк, О. І.
Бондар, Р. А.
Костюченко, А. В.
Титаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заболотна, Д. Д.
Особливості перебігу пізнього післяопераційного періоду у пацієнтів після хірургічного лікування пухлин селярно-хіазмальної ділянки та кавернозного синусу [Текст] / Д. Д. Заболотна, І. Р. Цвірінько // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 2. - С. 18-28

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: В роботі розглянуто перебіг пізнього післяопераційного періоду у пацієнтів з доброякісними новоутвореннями селярно-хіазмальної ділянки після застосування різних способів доступу до основної пазухи при хірургічному лікуванні даної патології. Збереження внутрішньоносових структур і слизової оболонки порожнини носа та сфеноетмоїдального закутку під час назальної фази ендоскопічного транссфеноїдального видалення пухлин селярно-хіазмальної ділянки сприяє: утворенню меншої кількості кірок, меншій кількості синуситів, швидкому відновленню слизової оболонки, меншому пошкодженню внутрішньоносових стриктур, збереженню функції носового дихання.
В работе рассмотрен ход позднего посляоперционного периода у пациентов с доброкачественными новообразованиями селярно-хиазмального участка после применения различных способов доступа к основной пазухе при хирургическом лечении данной патологии. Сохранение внутриносовых структур и слизистой оболочки полости носа и сфеноэтмоидального угла во время назальной фазы эндоскопического транссфеноидального удаления опухолей селярно-хиазмального участка способствует: образованию меньшего количества корок, меньшему количеству синуситов, быстрому восстановлению слизистой оболочки, меньшему повреждению внутриносовых стриктур.
Дод.точки доступу:
Цвірінько, І. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гарюк, Г. И.
Оценка функциональных результатов септопластики при различных хирургических тактиках ее проведения / Г. И. Гарюк, О. Г. Гарюк, А. Е. Светличный // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 1. - С. 63-67

MeSH-головна:
НОСА ПЕРЕГОРОДКА -- NASAL SEPTUM (патофизиология, хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: В роботі проведено оцінку результатів септопластики, яка здійснена за різними хірургічними тактиками, на основі аналізу аеродинамічних показників і суб’єктивних даних. Виконання втручань, що не враховують фізіологічно нормальні девіації носової перетинки, є невиправданим, оскільки існує ризик набряково-мукозальних розладів у подальшому. Застосування даних риноманометрії при плануванні септопластики дозволить істотно поліпшити результати.
В работе проведена оценка результатов септопластики, которая осуществлена с помощью различных ирургических тактик, на основе анализа аеродинамических показателей и субъективных данных. Выполнение вмешательств, которые не учитывают физиологически нормальные девиации носовой перегородки, являются неоправданным, поскольку существует риск отечно-мукозальных расстройств в дальнейшем. Применение данных риноманометрии при планировании септопластики позволит существенно улучшить результаты.
Дод.точки доступу:
Гарюк, О. Г.
Светличный, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нестерчук, В. І.
Наш досвід використання препарату Зіпелор форте для усунення післяопераційного болю у хворих, що перенесли ринохірургічне втручання [Текст] = Our experience with the use of the drug Zipelor forte for the elimination of postoperative pain in patients undergoing rhinosurgical intervention / В. І. Нестерчук, К. С. Сарнацький, Т. В. Смагіна // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2018. - N 8. - С. 45-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Зипелор форте--прием--тер прим

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
БЕНЗИДАМИН -- BENZYDAMINE (терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на використання повного спектру анальгетиків під час операції, пацієнтів, прооперованих з приводу патології порожнини носа і придаткових пазух під загальним знеболенням, часто турбує післяопераційний біль в горлі.
Метою роботи було вивчення ефективності спрея Зіпелор форте (бензидамін) для ротової порожнини у хворих, які перенесли рінохірургіческое втручання. В ході дослідження було встановлено, що Зіпелор форте є ефективним місцевим знеболюючим засобом для усунення післяопераційного болю в горлі після рінохірургічніх втручань, його застосування перед інтубацією сприяє зменшенню вдвічі кількості скарг на біль в горлі відразу після операції, зменшення інтенсивності болю, а також зменшення втричі кількості скарг на біль в горлі через 5 годин і через добу після операції. Препарат добре переноситься пацієнтами і може використовуватися перед інтубацією та протягом післяопераційного періоду
Несмотря на использование полного спектра анальгетиков во время операции, пациентов, прооперированных по поводу патологии полости носа и придаточных пазух под общим обезболиванием, часто беспокоит послеоперационная боль в горле.
Целью работы было изучение эффективности спрея Зипелор форте (бензидамин) для ротовой полости у больных, перенесших ринохирургическое вмешательство. В ходе исследования было установлено, что Зипелор форте является эффективным местным обезболивающим средством для устранения послеоперационной боли в горле после ринохирургичних вмешательств, его применение перед интубацией способствует уменьшению вдвое количества жалоб на боль в горле сразу после операции, уменьшению выраженности боли, а также уменьшению втрое количества жалоб на боль в горле через 5 часов и через сутки после операции. Препарат хорошо переносится пациентами и может использоваться перед интубацией и в течение послеоперационного периода
Despite the use of the full range of analgesics during surgery, patients operated for the pathology of the nasal cavity and paranasal sinuses under general anesthesia often suffer from postoperative sore throat
The aim of the work was to study the effectiveness of Zipelor Forte spray (benzydamine) for the oral cavity in patients undergoing rhinosurgery. During the study, it was found that Zipelor Forte is an effective local anesthetic for eliminating postoperative sore throat after rhinosurgery, its use before intubation helps to halve the number of complaints of sore throat immediately after surgery, reduce the severity of pain, as well as reduce the number of complaints of sore throat after 5 hours and a day after surgery. The drug is well tolerated by patients and can be used before intubation and during the postoperative period
Дод.точки доступу:
Сарнацький, К. С.
Смагіна, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лукач, Е. В.
Захист сонної артерії під час шийної дисекції та ларингектомії / Е. В. Лукач, В. В. Стрежак, Ю. О. Сережко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 3. - С. 76-78

MeSH-головна:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PHARYNGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: В Україні, за даними Національного канцер-реєстру, хворих на рак в області голови та шиї, що вперше звернулись до лікаря, діагностують з поширеними формами захворювання. Цей показник виявлення становить від 50 до 80 % [1]. Пухлини ІІІ-ІV стадії супроводжуються регіонарним метастазуванням у лімфатичні вузли шиї
Дод.точки доступу:
Стрежак, В. В.
Сережко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шкорботун, В. О.
Прелакримальний доступ при ендоскопічній ендоназальній гайморотомії / В. О. Шкорботун, Т. Г. Кунах // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 109

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Дод.точки доступу:
Кунах, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шкорботун, В. О.
Ендоринохірургічні підходи до передніх відділів верхньощелепного синуса з врахуванням анатомічних особливостей медіальної стінки та альвеолярної бухти / В. О. Шкорботун, Я. В. Шкорботун, Т. Г. Кунах // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 111-112

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Дод.точки доступу:
Шкорботун, Я. В.
Кунах, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Цвірінько, І. Р.
Методика транссфеноїдального доступу зі збереженням слизової оболонки передньої стінки клиновидної пазухи при хірургічному лікуванні пацієнтів з пухлинами селярно-хіазмальної ділянки / І. Р. Цвірінько // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 132-133

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особливості анестезіологічного забезпечення хірургічних втручань на лімфаденоїдному апараті глотки у дітей / А. А. Лайко [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 62

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Лайко, А. А.
Шух, Л. А.
Іць, Т. С.
Павловська, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Косаківська, І. А.
Використання електротермоадгезії при хірургічних втручаннях з приводу захворювань лімфатичного кільця глотки у дітей [Текст] / І. А. Косаківська // Клінічна хірургія. - 2017. - N 2. - С. 31-33. - Бібліогр.: с. 33

MeSH-головна:
ГЛОТКА -- PHARYNX (хирургия)
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: В клініці розроблені й вдосконалені хірургічні втручання на ЛОР-органах з використанням електрозварювальної технології, а також спільно з співробітниками Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України розроблені біполярні електроінструменти. Перевагою запропонованих оперативних втручань є підвищення їх якості та зменшення тривалості. Використання розроблених біполярних електроінструментів дозволяє значно зменшити тяжкість крововтрати під час операцій
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Пухлик, С. М.
Гипертрофия язычной миндалины и возможность ее коррекции физическими факторами [Текст] / С. М. Пухлик, А. В. Андреев, И. К. Тагунова // Ринологія. - 2017. - N 1. - С. 55-64. - Библиогр.: с.62-64

MeSH-головна:
НЕБНЫЕ МИНДАЛИНЫ -- PALATINE TONSIL (патология, хирургия)
ЯЗЫК -- TONGUE (патология)
РАДИОХИРУРГИЯ -- RADIOSURGERY (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
КРИОХИРУРГИЯ -- CRYOSURGERY (методы)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Дод.точки доступу:
Андреев, А.В.
Тагунова, И.К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Зайченко, В. І.
Супровід амбулаторно прооперованих ЛОР-хворих / В. І. Зайченко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 3с. - С. 43-44

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Безшапочный, С. Б.
Подход к вопросам реабилитации пациентов после эндоназальной фронтотомии / С. Б. Безшапочный, А. В. Лобурец // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 6-7

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (патофизиология, хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы, реабилитация)
Дод.точки доступу:
Лобурец, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Безшапочний, С. Б.
Тактика попередження облітерації лобно-носового співустя після ендоназальної фронтотомії / С. Б. Безшапочний, А. В. Лобурец // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 7-8

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (патофизиология, хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
Дод.точки доступу:
Лобурец, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кокоркин, Д. Н.
Сравнительная эффективность реконструктивных операций уха с облитерацией у детей с хроническими гнойными средними отитами / Д. Н. Кокоркин, А. Д. Гусаков, В. И. Диденко // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 54-56

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Гусаков, А. Д.
Диденко, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Косаківська, І. А.
Роторозширювач / І. А. Косаківська // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 4. - С. 98-100

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (оборудование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Бобров, А. Л.
Під’язиково-лицевий анастомоз при ураженні лицевого нерва різної етіології / А. Л. Бобров // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 4. - С. 64-70

MeSH-головна:
ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)