Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 150
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Щербова, З. Р.
Аллергия после поста [Текст] / З. Р. Щербова // Женское здоровье. - 2006. - № 4. - С. 88-89

Рубрики: Пищевая гиперсенсибилизация

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шуматова, Т. А.
Оценка эффективности диетотерапии у детей первого года жизни с гастроинтестинальной формой пищевой аллергии [Текст] / Т. А. Шуматова, Н. Г. Приходченко // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2014. - Т. 59, № 5. - С. 82-86

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, диетотерапия)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (диагноз, диетотерапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Приходченко, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Швец, Н. И.
    Пищевая непереносимость и пищевая аллергия [Текст] / Н. И. Швец, Т. М. Бенца, О. Г. Белла // Журнал практичного лікаря : спеціалізоване інформаційне видання. - 2004. - № 5/6. - С. 56-58

Рубрики: Пищевая гиперсенсибилизация

   Пищевые продукты--вред возд

Дод.точки доступу:
Бенца, Т. М.
Белла, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шарикадзе, Е. В.
Современные алгоритмы диагностики пищевой аллергии с позиции педиатра и аллерголога [Текст] = Modern algorithms for diagnosing food allergy from the position of pediatrician and allergologist / Е. В. Шарикадзе // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2018. - N 3. - С. 15-20. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика)
ПИТАНИЯ КОНТРОЛЬ -- NUTRITION SURVEYS (тенденции)
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (использование, методы)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS (анализ)
Анотація: Своевременная и точная диагностика ПА имеет решающее значение в постановке диагноза, позволяет избежать ненужных диет, сформулировать индивидуальные рекомендации по питанию и, что крайне важно, дать возможность контроля атопического марша в самом начале его развития. За последние годы достигнут значительный прогресс в диагностике ПА и сформулированы алгоритмы постановки диагноза. У педиатрической категории пациентов предпочтение отдается диагностике in vitro, которая имеет преимущества в плане высокой информативности – максимальное количество показателей, а также экономичности при сохраненной высокой достоверности результатов
В статті наведена актуальність проблеми харчової алергії у дітей в світі та можливості сучасної діагностики IgE-асоційованих харчових алергічних реакцій, які є доступними в Україні, та їх роль у правильній постановці діагнозу і наданні відповідних рекомендацій
The article presents the relevance of the problem of food allergy in children in the world and the possibilities of modern diagnostics of IgE-associated food allergy reactions that are available in Ukraine and their role in correct diagnosis and provision of appropriate recommendations
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Шапошникова, Ю. Н.
    Пищевая аллергия и пищевая непереносимость: современный взгляд на проблему [Текст] / Ю. Н. Шапошникова // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 4. - С. 90-101

Рубрики: Пищевая гиперсенсибилизация

   Пищевые продукты--вред возд

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шадрін, О. Г.
Стан мікробіоти кишківника та ефективність його корекції в дітей з харчовою алергією [Текст] = Intestinal microbiota and the correction efficiency in children with food allergy / О. Г. Шадрін, М. Г. Горянська // Дитячий лікар. - 2020. - N 4. - С. 5-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология, физиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Харчова алергія є важливою проблемою педіатрії, поширеність якої серед дитячого населення сягає 10-20%. Одним з основних місць проникнення алергенів до організму дитини, особливо в дітей раннього віку, є травний тракт, який часто в разі алергічних реакцій є і мішенню ураження. Саме тому сьогодні велика увага приділяється вивченню впливу мікробіоти кишківника на патогенез і перебіг харчової алергії в дітей
The article analyzes the role of the intestinal microbiome in the pathogenesis and course of food allergy in children. The qualitative and quantitative changes in the intestinal microbiota of young children with gastrointestinal food allergy are considered. In 45.5% of children with gastrointestinal food allergy, there was no growth of lactobacilli, in 87.9% – insufficient growth of bifidobacteria, in 60.6% of the examined children – an increased growth of opportunistic microorganisms. In general, the overwhelming majority of the examined children with gastrointestinal allergy (94%) had intestinal dysbiosis of varying degrees. It was shown that the use of probiotic strains Lactobacillus rhamnosus GG and Bifidobacterium breve BR03 in young children with gastrointestinal food allergy led to an effective correction of the qualitative and quantitative composition of microflora
Дод.точки доступу:
Горянська, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шадрін, О. Г.
Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії [Текст] / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, М. Г. Горянська // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 1. - С. 74-80. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Аквадетрим

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, классификация, кровь, осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (кровь, лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Результати та висновки. За результатами оцінки забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з ГІХА шляхом визначення сироваткових концентрацій 25-гідроксикальциферолу встановлено недостатність вітаміну D у 86,7% пацієнтів — середній показник 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Призначення водного розчину холекальциферолу (Аквадетрим) у дозі 2000 ОД на добу протягом 1 міс дітям із гастроінтестинальною харчовою алергією сприяло нормалізації концентрації 25-гідроксикальциферолу у сироватці крові 92,3% дітей. На тлі застосування препарату вітаміну D (Аквадетрим) не виявлено випадків погіршення гастроінтестинальних і шкірних проявів захворювання; препарат «Аквадетрим» переносився добре, без побічних реакцій.
Дод.точки доступу:
Гайдучик, Г. А.
Горянська, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шадрін, О. Г.
Оптимізація лікування харчової алергії у дітей дошкільного віку з використанням лізатів молочнокислих бактерій Laactobacillus rhamnosus V [Текст] / О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик, Л. Січел // Современная педиатрия. - 2018. - N 7. - С. 13-19. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Дел-Иммун

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, иммунология, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
ДОШКОЛЬНИКИ
Дод.точки доступу:
Гайдучик, Г. А.
Січел, Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черниш, Ю. Р.
Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії [Текст] = Modern features of the management of gastrointestinal food allergy in children / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 2. - С. 96-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4–6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). У статті розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. Існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією
Food allergy affects millions of people, reduces the quality of life, can lead to fatal consequences, it is a serious problem for society. Today, much attention is paid to the researches on the development of optimal preventive measures to reduce the prevalence of food allergy. Until recently, it was believed that it was necessary to avoid the most common food allergens during pregnancy and breastfeeding for the prevention of food allergy in children. However, there is evidence that the early impact of potential food allergy can reduce the risk of food allergy developing. No special diet during pregnancy or for the lactating mother, exclusively breastfeeding for 4–6 months. It is recommended not to avoid the introduction of solid products after 46 months of life, even for children at high risk of allergic diseases. The clinical management of food allergy includes interventions to manage acute reactions and long-term strategies to minimize the risk of further reactions (dietary modification, education and measures approaches to avoid allergens and pharmacological and non-pharmacological management strategies). The article considers approaches to the management of children with gastrointestinal food allergy. At this time, the standard measures in the management of such patients are the elimination diet, control of systemic reactions caused by food allergens. Avoid using known food triggers is the main approach to the primary treatment of immunoglobulin (Ig) E-mediated gastrointestinal food allergy. Topical glucocorticosteroids remain the first-line drugs in the treatment of eosinophilic esophagitis. There are many controversial issues of managing children with non-IgE-mediated gastrointestinal food allergy. There is a need for new researches to develop effective therapeutic and prophylactic measures for managing patients with common and complex problem such as food allergy
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Черниш, Ю. Р.
Не-IgE-опосередкована гастроінтестинальна харчова алергія у дітей на грудному вигодовуванні [Текст] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 73

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ДЕТИ -- CHILD
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫЕ ГОРМОНЫ -- GASTROINTESTINAL HORMONES
Анотація: До не-IgE-опосередкованої харчової алергії (ХА) належать: білок-індукований ентероколітичний синдром (FPIES), білок-індукований алергічний проктоколіт (FPIAP), білок-індукована алергічна ентеропатія (FPE) та білок-індуковані порушення моторики (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та закрепи). Симптоми: блювання, абдомінальний дискомфорт на тлі плачу та неспокою, діарея, кров у випорожненнях, здуття живота, затримка набору ваги, закрепи, гіпоальбумінемія, залізодефіцитна анемія. Найчастіші тригери: коров’яче молоко, соя, пшениця та яйця
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Черниш, Ю. Р.
Клінічні прояви гастроінтестинальної форми харчової алергії у дітей і підходи до її діагностики [Текст] = Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children and approaches to its diagnosis / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 5. - С. 88-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення
Gastrointestinal food allergy is caused by the development of allergic inflammation in the mucosa of the gastrointestinal tract. The mechanisms of this inflammation are immunogflobulin E (IgE)-mediated (oral allergic syndrome, immediate gastrointestinal hypersensitivity), non-IgE-mediated (protein-induced enterocolitis syndrome, protein-induced enteropathy, protein-induced allergic proctocolitis) and mixed IgE- and non-IgE-mediated reactions (eosinophilic esophagitis, eosinophilic gastritis and eosinophilic gastroenteritis). Gastrointestinal manifestations of food allergy are also combined with symptoms of atopic diseases, more often with atopic dermatitis, urticaria and angioedema. Clinical manifestations of allergic lesions of the gastrointestinal tract are different and non-specific. Common signs of gastrointestinal allergy include: vomiting (occurs from a few minutes to 4–6 hours after eating); сolic (immediately or several hours after eating); constipation; diarrhea; refusal of food (from a specific product or complete refusal to eat); abdominal pain; flatulence, the presence of mucus and eosinophils in the stool; poor appetite; headache. Differential diagnosis of gastrointestinal food allergy should be carried out with diseases such as disease and abnormalities in the development of the digestive system, mental and metabolic disorders, intoxications, infectious diseases, pancreatic endocrine gland failure, celiac disease, cystic fibrosis, immunodeficiencies, disaccharidic insufficiency, side effects of medications, endocrine pathology, irritable bowel syndrome. Methods for diagnosing gastrointestinal allergy, which currently exist, are limited and imperfect. This requires further scientific researches aimed at timely detection of this pathology, prevention in genetically predisposed children, development of optimal diagnostic algorithms, prevention of the progression of clinical manifestations, the choice of individual diet therapy and adequate medication. The literature review presents modern views on the diagnosis of gastrointestinal food allergy in children. The article details clinical manifestations and diagnostic approaches to certain types of gastrointestinal allergy depending on the mechanism of their occurrence
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Черней, Н. Я.
Показники ендотеліну-1 в дітей з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту та харчовою алергією [Текст] / Н. Я. Черней // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 74

MeSH-головна:
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
Анотація: Серед неінфекційних захворювань хвороби органів травлення сьогодні посідають третє місце за поширеністю. Причому за останні 10 років у структурі гастроентерологічної патології переважають ураження верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Одним з тригерних чинників розвитку патології травної системи в дітей є харчові алергени. Першим проявом алергічної патології у дітей, як правило, є харчова алергія (ХА)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту [Текст] = Frequency of detection of allergic reactions to food in children with atopic dermatitis and pathology of the gastrointestinal tract / Т. О. Крючко [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дПротягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.ітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань
In recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow’s milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.
Бубир, Л. М.
Несіна, І. М.
Ткаченко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Холод, Д. А.
Фоноентерографія як компонент діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонародженних в умовах інтенсивної терапії [Текст] / Д. А. Холод, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 1. - С. 88-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Вступ. Існуючі шкали оцінки синдрому гастроінтестинальної недостатності не мають адаптації до контингенту новонароджених і є достатньо суб’єктивними, що спонукає до пошуку засобів їх об’єктивізації. Мета роботи: об’єктивізація діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених на основі аналіз результатів фоноентерографії. Матеріали та методи. Групу дослідження склали 36 новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Фоноентерографія проводилась за 10 хв до початку діагностичного ентерального навантаження та через 15 хв після нього. Результати. У новонароджених, які потребують інтенсивної терапії, наявний гіпомоторний тип моторно-евакуаторної функції травного каналу, про що свідчать значимо менші, ніж контрольні, базові та стимульовані показники сили та частоти звукових феноменів. У обстежених пацієнтів зниження сили звукових феноменів сягає 100% за базовим показником і 94,44% - за стимульованим; зниження частоти - 100%, як за базовим, так і за стимульованим показниками. І клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна за силою звукових феноменів, але відсутня за частотою. ІV клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. Висновки. Результати фоноентерографії віддзеркалюють наявність і виразність синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Дані фоноентерографії дозволяють на основі особливостей клінічної відповіді діагностувати клас синдрому гастроінтестинальної недостатності
Introduction. Existing scale for assessing gastrointestinal failure syndrome are not adaptive to the newborns and are sufficiently subjective, which leads to the search for means of their objectification. Objective. Objectification of the diagnosis of gastrointestinal failure syndrome in newborns on the basis of the analysis of the results of phonoenterography. Materials and methods. The study group consisted of 36 newborns in the intensive care unit. The phonoentenography was performed 10 minutes before the diagnostic enteral load and 15 minutes after it. Results. In newborns who need intensive care, there is an hypo type of motorized-evacuation function of the intestine. In these patients, the reduction in the intensity of sound phenomena reaches 100% in the baseline and 94.44% - in stimulation; reduction of frequency - 100%, both in the base, and on the stimulated indicators.I grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; The response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. II grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; the response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. III grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; a statistically significant increase in the intensity of sound phenomena in response to stimulation, and the lack of change in frequency indexes. IV grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; statistically significant response to stimulation is absent both by force, and by the frequency of sound phenomena. Conclusion. The results of phonoenterography show the presence and severity of gastrointestinal failure syndrome in newborns in neonatal intensive care
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Харчова непереносимість у патогенезі функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку: підходи до діагностики та лікування [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 1. - С. 104-110. - Библиогр.: с. 110-111

Рубрики: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ

   ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ

   ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ

   МЛАДЕНЕЦ

Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Марушко, Т. Л.
Радушинська, Т. Ю.
Марушко, Р. В.
Фисун, В. М.
Ковальчук, А. А.
Бондаренко, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Харчова алергія як преформуючий фактор у виявленні бронхіальної астми в дітей [Текст] / В. М. Левицький [и др.] // Здоровье ребенка. - 2015. - № 7. - С. 75-80

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Левицький, В. М.
Юрчишена, Е. В.
Юрчишен, О. М.
Мисько, Л. В.
Мисько, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Характеристика цитокінового профілю дітей раннього віку з харчовою гіперчутливістю [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 5. - С. 117-120. - Бібліогр.: с. 120

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Гайдучик, Г. А.
Місник, В. П.
Дюкарева, С. В.
Ковальчук, А. А.
Басараба, Н. М.
Радушинська, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Фуголь, Д. С.
Пищевая аллергия у детей грудного возраста: диагностический алгоритм и тактика диетотерапии [Текст] / Д. С. Фуголь // Педиатрия : журнал им. Г.Н. Сперанского. - 2014. - Т. 93, № 6. - С. 186-190

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, диетотерапия)
МОЛОКА БЕЛКИ -- MILK PROTEINS (вредные воздействия)
МОЛОКО, ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- MILK HYPERSENSITIVITY (диагноз, диетотерапия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS

Знайти схожі

19.

Усенко, Д. В.
Пробиотики и пробиотические продукты - дань моде или доказанная эффективность? [Текст] / Д. В. Усенко, С. В. Николаева // Лечащий Врач. - 2014. - № 2. - С. 52-54

MeSH-головна:
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (лекарственная терапия)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Николаева, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Тяжка, О. В.
Особливості реалізації алергічної схильності в алергічне захворювання [Текст] / О. В. Тяжка, Л. О. Левадна, І. Ф. Пилипенко // Современная педиатрия. - 2014. - № 1. - С. 92-96

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ НЕМЕДЛЕННОГО ТИПА -- HYPERSENSITIVITY, IMMEDIATE (профилактика и контроль)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль)
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ К БОЛЕЗНИ -- GENETIC PREDISPOSITION TO DISEASE
Дод.точки доступу:
Левадна, Л. О.
Пилипенко, І. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)