Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 150
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Новик, Г. А.
Энтероколитический синдром, индуцированный пищевыми белками, в практике детского аллерголога [Текст] / Г. А. Новик, Е. Г. Халева // Лечащий Врач. - 2015. - № 9. - С. 19-24

Рубрики: Ондансетрон

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, диетотерапия, иммунология, классификация, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология)
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS (диагноз, диетотерапия, иммунология, лекарственная терапия, эпидемиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДЕТИ -- CHILD
Кл.слова (ненормовані):
не-IqE-зависимая пищевая аллергия
Дод.точки доступу:
Халева, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Guaderas, J. C.
Чи це харчова алергія? [Текст] / J. C. Guaderas // Медицина світу. - 2004. - Т. XVII, № 9. - С. 234-239

Рубрики: Пищевая гиперсенсибилизация

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зайков, С. В.
Чи існує проблема алергії на кофеїн і кофеїновмісні продукти? [Текст] = Is there a problem of allergy to caffein and caffein- containing products? / С. В. Зайков, П. В. Гришило, Т. В. Кириленко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Цетрин--прием--тер прим--фарм

MeSH-головна:
КОФЕИН -- CAFFEINE (вредные воздействия, иммунология, метаболизм)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, этиология)
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЦЕТИРИЗИН -- CETIRIZINE (иммунология, метаболизм, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Вивчено сучасний стан проблеми алергії на кофеїн і кофеїн продукти. Розглянуто етіологія, механізми розвитку, клінічні особливості даного виду алергії, сучасні методи діагностики алергії на кофеїн і можливості лікування пацієнтів з алергією на кофеиносодержащие продукти
Зібрана впродовж багатьох років у різних країнах інформація дає змогу говорити про вплив вживання кофеїну на нейропсихічну сферу людини, серцево-судинну, ендокринну, імунну, сечовидільну, м’язову, травну системи. Але як часто виникає гіперчутливість до кофеїну, які ефекти він може спричинити в людини з алергопатологією, як діагностувати алергію до кофеїну, як лікувати таких пацієнтів? Зазначені питання, на жаль, не дуже детально висвітлені в медичній літературі. Саме тому нами в даній публікації був обраний цей напрям дослідження
The current state of the problem of allergy to caffeine and caffeine-containing products are studied. The etiology, developmental mechanisms, clinical features of this type of allergy are considered, modern methods of diagnosing caffeine allergy and the possibilities of treating patients with allergy to caffeine-containing products are presented
Дод.точки доступу:
Гришило, П. В.
Кириленко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бачу, М. І.
Частота поєднання дифузного зобу та харчової алергії в дітей з йододефіцитного регіону [Текст] / М. І. Бачу // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 65

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИОД -- IODINE (дефицит)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Вплив чинників харчової алергії є вторинним на тлі існуючого йодного дефіциту легкого ступеня та здатен потенціювати та модифікувати його ефекти
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту [Текст] = Frequency of detection of allergic reactions to food in children with atopic dermatitis and pathology of the gastrointestinal tract / Т. О. Крючко [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 4. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дПротягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.ітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань
In recent years, there has been a worldwide tendency to steady increase in the incidence of adverse reactions caused by food. Therefore, at the present stage, the investigation of the prevalence of the main causative factors of the development of food hypersensitivity is still a challenging task for researchers. The purpose was to study the range of food products, which are the most likely allergy-causing for children of the Poltava region, who had a history of unwanted allergic reactions to food. Materials and methods. The study involved 242 children aged from 6 to 15 years, who had a history about adverse reactions caused by food. The basic group included 128 patients with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract; the comparison group involved 114 children with atopic dermatitis. The detection of the frequency of allergic reactions to food was investigated by using a questionnaire, allergic anamnesis and findings obtained by skin prick tests with food, epidermal, household and pollen allergens. Results. The study has demonstrated that the factors significantly increasing risks of skin and gastrointestinal allergies in the examined children are as following: maternal hereditary burden of allergic diseases; non-compliance in pregnancy, when mothers of examined children neglected to stick to the hypoallergenic diet; early mixed and bottle feeding and improper introducing of solid food. The findings obtained by questionnaire and skin allergic tests demonstrated a higher level of food sensitization in the children of the basic group. It has been also found out that the development of adverse reactions, regardless of skin or gastrointestinal manifestations, is the most often observed when taking cow’s milk, eggs and fish. Conclusions. Thus, the conducted studies have contributed in finding out main risk factors for the development of food hypersensitivity in children and in identifying the most etiologically significant food products that can provoke the development of allergic and gastroenterological diseases
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.
Бубир, Л. М.
Несіна, І. М.
Ткаченко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абатуров, О. Є.
Хронічна Helicobacter pylori-асоційована інфекція у дітей, парацелюлярна проникність слизової оболонки шлунка та харчова алергія [Текст] = Chronic Helicobacter pylori-assotiated infection in children, paracellular permeability of the gastric mucosa and food allergy / О. Є. Абатуров, А. Е. Ликова // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 1. - С. 69-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (патогенность, физиология)
ДЕТИ -- CHILD
БИОЛОГИЧЕСКИЙ ТРАНСПОРТ -- BIOLOGICAL TRANSPORT (физиология)
КЛАУДИНЫ -- CLAUDINS (анализ, диагностическое применение)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Питання, пов’язані з дисфункцією щільних контактів, протягом останніх років є одними з найбільш актуальних і таких, що вивчаються, у науковому світі. Незважаючи на вагомі досягнення, на сьогодні все ще залишаються відкритими багато проблем. У цьому огляді обговорюється молекулярна структура та регуляція щільних контактів слизової оболонки шлунка, роль бактерії Helicobacter pylori у розвитку харчової алергії у дітей, а також можливість медикаментозної регуляції парацелюлярної проникності слизової оболонки шлунка. Для написання статті здійснювався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar
Currently, issues related to tight junction dysfunction, are one of the most relevant and studied in scientific world. In spite of significant achievements, many problems are still open today. This review discusses the molecular structure and regulation of stomach tight junctions, the relationship between Helicobacter pylori and food allergy in children and the possibility of pharmacological regulation of paracellular permeability of the gastric mucosa. To write the article, information was searched using Scopus, Web of Science, MEDLINE, PubMed and Google Scholar databases
Дод.точки доступу:
Ликова, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клименко, В. А.
Харчова сенсібілізація як фактор формування функціональних захворювань травної системи у дітей [Текст] / В. А. Климеко, Ю. В. Карпушенко // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2014. - № 11. - С. 68-72 . - ISSN 0049-6804

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (осложнения)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Карпушенко, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Харчова непереносимість у патогенезі функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку: підходи до діагностики та лікування [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 1. - С. 104-110. - Библиогр.: с. 110-111

Рубрики: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ

   ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ

   ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ

   МЛАДЕНЕЦ

Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Марушко, Т. Л.
Радушинська, Т. Ю.
Марушко, Р. В.
Фисун, В. М.
Ковальчук, А. А.
Бондаренко, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корост, Я. В.
Харчова алергія: на що варто звернути увагу [Текст] / Я. В. Корост, Б. І. Гундертайло, М. О. Одинець // Ліки України. - 2014. - № 5/6. - С. 21-26

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диетотерапия)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD (стандарты)
Кл.слова (ненормовані):
АЛЛЕРГОЛОГУСПИСОК
Дод.точки доступу:
Гундертайло, Б. І.
Одинець, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Курченко, А. І.
Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування [Текст] = Food Allergy. Modern View of Diagnosis and Treatment / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Омализумаб (Ксолар)--тер прим

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ГИСТАМИНА H2 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H2 ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Харчова алергія є актуальною проблемою охорони здоров’я. З 1990-х років захворюваність на харчову алергію зростає. В статті надані основні фактори, що сприяють виникненню харчової алергії: гігієнічна гіпотеза; ефект сиблінгів; теорія подвійного впливу алергену та ін. Мікробіом кишечника відіграє певну роль у патогенезі та перебігу харчової алергії. Пацієнти з харчовою алергією мають відмінні кишкові мікробіоми порівняно зі здоровими людьми з контролю. Розвитку харчової алергії передує дисбаланс мікробної екосистеми кишечника. Дієта, пробіотики, пребіотики, симбіотики та перенесення фекальної мікробіоти є потенційними мікробними терапевтичними засобами для профілактики та лікування харчової алергії. Розглядаються захворювання та синдроми, асоційовані з харчовою алергією. Надаються основні методи діагностики харчової алергії: шкірні прик-тести, лабораторні сироваткові тести, оральний провокаційний тест. Обговорюється зміна уявлень щодо лікування харчової алергії: лікування харчової алергії різними методами специфічної імунотерапії замість уникання алергенних продуктів. FDA вже затвердила використання оральної імунотерапії алергії на арахіс за допомогою алергену AR101 Ііалфорзія. В статті також наводяться можливості застосування основних фармаконрснаратів для медикаментозного лікування харчової алергії, зокрема омалізумабу. Пацієнти з харчовою алергією повинні завжди мати при собі ін’єкційний пристрій з епінефрином, що є основою фармакотерапії при анафілаксії
Food allergy is an urgent health care problem. The incidence of food allergies has been increasing since the 1990s. The main factors contributing to the emergence of food allergies are presented: the hygienic hypothesis; sibling effect; the theory of double allergen exposure, etc. The gut microbiome plays a role in the pathogenesis and the course of food allergy. Patients with food allergy have distinct gut microbiomes compared to healthy controls. The development of food allergy is preceded by an imbalance of the intestinal microbial ecosystem. Diet, probiotics, prebiotics, symbiotics, and faecal microbiota transfer are potential microbial therapeutics for the prevention and treatment of food allergy. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. The main methods of food allergy diagnosis are provided: skin prick tests, laboratory serum tests, oral provocation test. Changing perceptions about the treatment of food allergies: treating food allergies with different methods of specific immunotherapy instead of avoiding allergenic foods. The FDA has already approved the oral immunotherapy treatment of peanut allergy with Palforzia AR101 allergen. The article lists the main drugs for medical treatment of food allergies, in particular omalizum- ab. Patients with food allergies should always carry an epinephrine injection device, which is the mainstay of pharmacotherapy for anaphylaxis
Дод.точки доступу:
Романюк, Л. І.
Левченко, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Харчова алергія як преформуючий фактор у виявленні бронхіальної астми в дітей [Текст] / В. М. Левицький [и др.] // Здоровье ребенка. - 2015. - № 7. - С. 75-80

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Левицький, В. М.
Юрчишена, Е. В.
Юрчишен, О. М.
Мисько, Л. В.
Мисько, Ю. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Беш, Л. В.
Харчова алергія у дітей: міфи і реальність [Текст] / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, О. М. Беш // Алергія у дитини. - 2023. - № 31/32. - С. 2-4

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (тенденции)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (анализ, диагностическое применение)
ИММУННОЕ ОТКЛОНЕНИЕ -- IMMUNE EVASION
Анотація: Багато міфів сьогодні породжує проблема харчової гіперчутливості, яка об’єднує велику кількість патологічних станів, зумовлених різними варіантами патогенезу. Попри прогресивне зростання поширеності даної патології у дитячій популяції, представлені в літеретурі епідеміологічні дані мають великий діапазон коливань [1, 2]. Водночас розуміємо, що оцінити реальну поширеність харчової гіперреактивності серед дітей у нашій країні на сьогодні складно, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення даної патології поодинокі. Насамперед, така ситуація пояснюється труднощами проведення якісних епідеміологічних досліджень й отриманням статистичних даних переважно на підставі звернень за медичною допомогою, а не на активного виявлення патології
Дод.точки доступу:
Мацюра, О. І.
Беш, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Карпушенко, Ю. В.
Харчова алергія та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей — синтропія чи інтерференція? [Текст] = Food allergy and functional disorders of gastrointestinal tract in children – SYNTROPY or interference? / Ю. В. Карпушенко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 2. - С. 16-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (иммунология, метаболизм, секреция, ультрасонография)
ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS (методы)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: У статті представлені результати обстеження дітей з функціональною патологією травної системи і харчовою алергією. Доведено роль алергічного чинника в розвитку функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, які протікають з порушенням секреторної і моторної діяльності, залученням нервової та імунної систем, які, в свою чергу, впливають на перебіг алергічного процесу
The results of research of the patients with functional gastrointestinal disorders and food allergy are presented in article. The role of allergic factor in the development of the functional digestive system pathology with secretory and motor dysfunctions in children is proven. And functional digestive disorders affect the course of the allergy because of involvement in the process nervous and immune system
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Карпушенко, Ю. В.
Харчова алергія та функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей - синтропія чи інтерференція? [Текст] = Food allergy and functional disorders of gastrointestinal tract in children – syntropy or interference? / Ю. В. Карпушенко // Дитячий лікар. - 2019. - N 4. - С. 12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Серед великої кількості гастроентерологічної патології на сучасному етапі відокремлюється особлива група захворювань, які зумовлюють певні труднощі в діагностиці та лікуванні, що пов’язано з поєднанням ураження як самих органів травлення, так і декількох систем
В статье представлены результаты обследования детей с функциональной патологией пищеварительной системы и пищевой аллергией. Доказана роль аллергического фактора в развитии функциональных расстройств желудочно-кишечного тракта, которые протекают з нарушением секреторной и моторной деятельности, вовлечением нервной и иммунной систем, которые, в свою очередь, влияют на течение аллергического процесса
The results of research of the patients with functional gastrointestinal disorders and food allergy are presented in article. The role of allergic factor in the development of the functional digestive system pathology with secretory and motor dysfunctions in children is proven. And functional digestive disorders affect the course of the allergy because of involvement in the process nervous and immune systems
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Характеристика цитокінового профілю дітей раннього віку з харчовою гіперчутливістю [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 5. - С. 117-120. - Бібліогр.: с. 120

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Гайдучик, Г. А.
Місник, В. П.
Дюкарева, С. В.
Ковальчук, А. А.
Басараба, Н. М.
Радушинська, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Гайдучик, Г. А.
Характеристика спектра сенсибілізації дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією та коморбідними алергічними захворюваннями [Текст] / Г. А. Гайдучик // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (использование)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета — вивчити спектр сенсибілізації дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією та коморбідними алергічними захворюваннями. Пацієнти та методи. Визначено спектр сенсибілізації в 146 дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією шляхом виявлення алергенспецифічних IgE до харчових, побутових, пилкових, грибкових алергенів методом ImmunoCAP, проведення шкірних прик-тестів із харчовими та неінфекційними алергенами. Результати. Визначення специфічних IgE-антитіл у сироватці крові дітей із гастроінтестинальною харчовою алергією виявило сенсибілізацію до білків коров’ячого молока (72,6%), пшениці (44,5%), яєчного білка (30,8%), сої (3,4%), кліщів домашнього пилу (7,5%) та епідермісу тварин (лупа кота — 6,8%, собаки — 6,2%). За результатами шкірних прик-тестів, найчастіше зустрічалася сенсибілізація до пилку берези — у 12 (38,7%), кліщів домашнього пилу (22,6%) та грибка Alternaria (22,6%), що свідчить про прогресію атопічного маршу. Також відмічалася сенсибілізація до пилку полину (12,9%), амброзії (12,9%), тимофіївки (19,3%), грибка Cladosporium (6,4%) та епідермісу тварин (кота — 16,1%, а собаки — 12,9%). Спостерігалися підвищені рівні загального IgE та еозинофільного катіонного білка в сироватці крові обстежених пацієнтів. Виявлялася висока частота коморбідних алергічних захворювань (атопічного дерматиту — 72,6%, алергічного риніту — 6,8%, бронхіальної астми — 5,5%) у дітей із гастроінтестинальною харчовою алергією. Висновки. У дітей раннього віку з гастроінтестинальною харчовою алергією виявлялася полівалентна сенсибілізація та висока частота коморбідних алергічних захворювань (атопічний дерматит, алергічний риніт та астма), що свідчить про IgE-опосередковані механізми розвитку та прогресію атопічного маршу в ранньому дитинстві. Серед харчових алергенів у дітей найчастіше визначалася сенсибілізація до білків коров’ячого молока (72,6%), пшениці (44,5%) та яєчного білка (30,8%), а виявлена сенсибілізація до побутових, пилкових та грибкових алергенів в обстежених дітей потребує молекулярної (компонентної) алергодіагностики для визначення перспектив призначення алергенспецифічної імунотерапії
Patients and methods. The definition of sensitization spectrum in 146 infants with gastrointestinal food allergy was detected by detecting allergen-specific IgEs to food, household, pollen, fungal allergens using the ImmunoCAP method, and performing skin tests with food and non-infectious allergens. Results. Determination of specific IgE antibodies in serum of children with gastrointestinal food allergy revealed sensitization to BKM (72.6%), wheat (44.5%), egg protein (30.8%) in soybeans (3.4%), household dust mites (7.5%) and animal epidermis (cat duster — 6.8%, dog — 6.2%). According to the results of skin piercing tests, birch pollen sensitization was most common in 12 (38.7%), household dust mites (22.6%) and Alternaria fungus (22.6%), indicating the progression of the atopic march. Pollen sensitization was also found in 12.9% of polynesis, ambrosia (12.9%), timophytes (19.3%), fungus Cladosporium (6.4%) and epidermis of animals (cat — 16.1%, dogs — 12.9%). Increased levels of total IgE and eosinophilic cationic protein in blood serum of patients examined were noted. High frequency of comorbid allergic diseases (atopic dermatitis (72.6%), allergic rhinitis (6.8%), and bronchial asthma (5.5%) in children with gastrointestinal food allergy have been detected. Conclusions. In young children with gastrointestinal food allergy, polyvalent sensitization and high incidence of comorbid allergic diseases (atopic dermatitis, allergic rhinitis and asthma) have been detected, indicating the presence of IgE-mediated mechanisms of development and progression of the atopic march in early childhood. Among food allergens, sensitization of cow’s milk (72.6%), wheat (44.5%) and egg whites (30.8%) of children was most commonly detected in children, and sensitization to domestic, pollen and fungal allergens was detected in the examined children requires molecular (component) allergy diagnosis to determine the prospects for the appointment of allergen-specific immunotherapy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Холод, Д. А.
Фоноентерографія як компонент діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонародженних в умовах інтенсивної терапії [Текст] / Д. А. Холод, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 1. - С. 88-94. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Вступ. Існуючі шкали оцінки синдрому гастроінтестинальної недостатності не мають адаптації до контингенту новонароджених і є достатньо суб’єктивними, що спонукає до пошуку засобів їх об’єктивізації. Мета роботи: об’єктивізація діагностики синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених на основі аналіз результатів фоноентерографії. Матеріали та методи. Групу дослідження склали 36 новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Фоноентерографія проводилась за 10 хв до початку діагностичного ентерального навантаження та через 15 хв після нього. Результати. У новонароджених, які потребують інтенсивної терапії, наявний гіпомоторний тип моторно-евакуаторної функції травного каналу, про що свідчать значимо менші, ніж контрольні, базові та стимульовані показники сили та частоти звукових феноменів. У обстежених пацієнтів зниження сили звукових феноменів сягає 100% за базовим показником і 94,44% - за стимульованим; зниження частоти - 100%, як за базовим, так і за стимульованим показниками. І клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, які знаходяться в межах контрольних значень чи статистично не відрізняються від них; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна як за силою, так і за частотою звукових феноменів. ІІІ клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію наявна за силою звукових феноменів, але відсутня за частотою. ІV клас синдрому гастроінтестинальної недостатності має фоноентерографічні показники, менші за контрольні значення; статистично значима відповідь на стимуляцію відсутня як за силою, так і за частотою звукових феноменів. Висновки. Результати фоноентерографії віддзеркалюють наявність і виразність синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених в умовах інтенсивної терапії. Дані фоноентерографії дозволяють на основі особливостей клінічної відповіді діагностувати клас синдрому гастроінтестинальної недостатності
Introduction. Existing scale for assessing gastrointestinal failure syndrome are not adaptive to the newborns and are sufficiently subjective, which leads to the search for means of their objectification. Objective. Objectification of the diagnosis of gastrointestinal failure syndrome in newborns on the basis of the analysis of the results of phonoenterography. Materials and methods. The study group consisted of 36 newborns in the intensive care unit. The phonoentenography was performed 10 minutes before the diagnostic enteral load and 15 minutes after it. Results. In newborns who need intensive care, there is an hypo type of motorized-evacuation function of the intestine. In these patients, the reduction in the intensity of sound phenomena reaches 100% in the baseline and 94.44% - in stimulation; reduction of frequency - 100%, both in the base, and on the stimulated indicators.I grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; The response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. II grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram are within the control values or statistically do not differ from them; the response to stimulation is statistically significant both in terms of strength and frequency of sound phenomena. III grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; a statistically significant increase in the intensity of sound phenomena in response to stimulation, and the lack of change in frequency indexes. IV grade of gastrointestinal failure syndrome. Indexes of phonoenterogram less than control values; statistically significant response to stimulation is absent both by force, and by the frequency of sound phenomena. Conclusion. The results of phonoenterography show the presence and severity of gastrointestinal failure syndrome in newborns in neonatal intensive care
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Починок, Т. В.
Фактори ризику формування атопії в дітей раннього віку з проявами харчової алергії [Текст] / Т. В. Починок, В. Д. Барзилович, А. Д. Барзилович // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 4. - С. 94-96. - Библиогр.: с.96

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (осложнения)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ НЕМЕДЛЕННОГО ТИПА -- HYPERSENSITIVITY, IMMEDIATE (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Барзилович, В. Д.
Барзилович, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Труднощі диференціальної діагностики атопічного дерматиту в дітей [Текст] = Difficulties in differential diagnosis of atopic dermatitis in children / Л. В. Беш [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (диагностика, патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті надані дані літератури та власний досвід диференціальної діагностики атопічного дерматиту. Відзначені діагностичні труднощі на прикладі аналізу спостереження за 57 дітьми з атопічним дерматитом (віком 1–5 років) і запропоновано діагностичний алгоритм, що включав три етапи: клінічний (детальний збір скарг та анамнестичних даних), лабораторний (загальний аналіз крові, біохімічне та копрологічне обстеження, визначення загального IgE та специфічних IgE до глютену та різних фракцій молока, серологічних біомаркерів целіакії) та інструментальний (нашкірне тестування в період досягнення контролю захворювання та за потреби — ендоскопія з подальшим гістологічним дослідженням біоптатів слизової оболонки тонкої кишки). Спостереження за пацієнтами проводилося в умовах Львівського міського дитячого алергологічного центру на базі комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова». Дітей оглядали на старті дослідження та в динаміці через 1, 2, 3 міс. Оцінка ефективності лікування проводилася на підставі клінічних симптомів, характеру та поширеності висипу та інтенсивності свербежу. Результати дослідження показали, що в досліджуваній групі виявлено наступні причини рефрактерності до лікування дітей з атопічним дерматитом: 36,84 % — коморбідні алергічні захворювання (в 71,43 % — з неконтрольованим перебігом); 24,56 % — харчова алергія, 12,28 % — алергія до білка коров’ячого молока; 7,02 % — лактазна недостатність; 7,02 % — гельмінтози; 5,25 % — стрептодермія; 3,51 % — алергія на глютен; 3,51 % — целіакія; 3,51 % — короста; 1,75 % — гіперчутливість до харчових добавок (E102), та у 3,51 % дітей причину ідентифікувати не вдалося (проводиться подальший пошук). Описано потребу індивідуального підходу до лабораторно-інструментального алгоритму діагностики атопічного дерматиту та показано результати власного шляху до постановки діагнозу
The article presents a literature review and our own experience in differential diagnosis of atopic dermatitis. Diagnostic difficulties were described on the example of the analysis of the observation of 57 children with atopic dermatitis (aged 1–5 years), and a diagnostic algorithm was offered that included three stages: clinical (detailed collection of complaints and anamnestic data), laboratory (general blood test, biochemical and coprological examination, determination of total IgE and specific IgE to gluten, and different milk fractions, serological biomarkers of celiac disease) and instrumental (skin test at the time of achieving the disease control and, if necessary, endoscopy with subsequent histological examination of biopsy specimen of the small intestinal mucosa). Patients’ observation was conducted in the Lviv Municipal Children’s Allergology Center at the premises of the Non-Profit Commercial Enterprise “Lviv Municipal Children’s Clinical Hospital”. Children were examined at baseline and dynamically after 1, 2, and 3 months. Treatment effectiveness was evaluated based on the clinical symptoms, the nature and prevalence of rash, and severity of itching. The results of the study showed that in the study group, the following causes of resistance to treatment were detected in children with atopic dermatitis: 36.84 % — comorbid allergic diseases (71.43 % with uncontrolled course); 24.56 % — food allergy: 12.28 % — allergy to cow’s milk protein; 7.02 % — lactase insufficiency; 7.02 % — helminthiasis; 5.25 % — streptodermia; 3.51 % — allergy to gluten; 3.51 % — celiac disease; 3.51 % — scabies; 1.75 % — hypersensitivity to food additives (E102), and in 3.51 % of children, the cause was not identified (further research is being carried out). The need for an individual approach to the laboratory and instrumental algorithm for the diagnosis of atopic dermatitis has been described, and the results of a particular approach to diagnosis have been shown
Дод.точки доступу:
Беш, Л. В.
Мацюра, О. І.
Ліщук-Якимович, Х. О.
Пукаляк, Р. М.
Луговський, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Сучасні погляди на пилково-харчовий синдром [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - № 4. - С. 84-88. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Наведено особливості сенсибілізації до первинних та перехресно-реагуючих компонентів рослинних алергенів, перелік білків-алергенів, які беруть участь у реакціях перехресту. Визначення сенсибілізації до конкретного алергену рослинного продукту та введення в клінічну практику компонентної діагностики дає змогу спрогнозувати достовірність виникнення симптомів алергії, можливість виникнення перехресних реакцій та ризику їх розвитку, призначити оптимальні елімінаційні заходи, підвищити ефективність алерген-специфічної імунотерапії
Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.
Матвєєва, С. Ю.
Уманець, Т. Р.
Лапшин, В. Ф.
Кондратенкова, Т. В.
Смірнова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)