Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (15)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 150
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Определение аллерген-специфического иммуноглобулина Е количественным методом, отечественными иммуноферментными тест-системами 4-го поколения, в дифференциальной диагностике истинной пищевой аллергии [Текст] / А. В. Курята [и др.] // Лабораторна діагностика. - 2014. - № 2. - С. 14-20


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, кровь)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD (вредные воздействия)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (кровь)

ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Дод.точки доступу:
Курята, А. В.
Рыженко, С. А.
Гавва, Е. А.
Маргитич, С. В.
Максаков, Д. Н.
Филиппова, Е. В.


Знайти схожі

2.


   
    Результаты исследования аллергенспецифических IgE антител с использованием тест-систем ООО "Укрмед-Дон" [Текст] / Т. В. Бездетко [и др.] // Лабораторна діагностика. - 2014. - № 1. - С. 17-22


Рубрики: иммуноферментные тест-системы

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагноз, кровь)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, кровь)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (кровь)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD

Дод.точки доступу:
Бездетко, Т. В.
Новикова, И. В.
Еременко, Г. В.
Мижирицкая, Т. В.
Ходус, С. А.


Знайти схожі

3.


    Guaderas, J. C.
    Чи це харчова алергія? [Текст] / J. C. Guaderas // Медицина світу. - 2004. - Т. XVII, № 9. - С. 234-239

Рубрики: Пищевая гиперсенсибилизация

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Наумова, О. А.
    Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом [Текст] / О. А. Наумова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2015. - № 2. - С. 59-72


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз, иммунология, осложнения)
(диагноз, иммунология, осложнения)
БЕЛКИ ПИЩЕВЫЕ -- DIETARY PROTEINS (вредные воздействия)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Прилуцкий, А. С.
    Принципы использования молекулярной диагностики аллергии [Текст] / А. С. Прилуцкий, К. Е. Ткаченко // Лабораторна діагностика. - 2014. - № 4. - С. 3-14


MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагноз)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагноз)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES
Дод.точки доступу:
Ткаченко, К. Е.


Знайти схожі

6.


   
    Комплексне обстеження хворих на cезонний алергічний риніт з перехресною харчовою алергією та без неї. Результати клінічного, оториноларингологічного та алергологічного обстеження [Текст] / Д. Д. Заболотна [та ін.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2014. - № 5


MeSH-головна:
(диагноз, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, этиология)
ФИЗИКАЛЬНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ -- PHYSICAL EXAMINATION (методы)
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВСЕХ ПАЦИЕНТОВ -- INTENTION TO TREAT ANALYSIS (методы, статистика, тенденции)
Дод.точки доступу:
Заболотна, Д. Д.
Наумова, О. О.
Гогунська, І. В.
Забродська, Л. В.
Пелешенко, Н. О.
Гайдук, В. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Беш, Л. В.
    Харчова алергія у дітей: міфи і реальність [Текст] / Л. В. Беш, О. І. Мацюра, О. М. Беш // Алергія у дитини. - 2023. - № 31/32. - С. 2-4


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (тенденции)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (анализ, диагностическое применение)
ИММУННОЕ ОТКЛОНЕНИЕ -- IMMUNE EVASION
Анотація: Багато міфів сьогодні породжує проблема харчової гіперчутливості, яка об’єднує велику кількість патологічних станів, зумовлених різними варіантами патогенезу. Попри прогресивне зростання поширеності даної патології у дитячій популяції, представлені в літеретурі епідеміологічні дані мають великий діапазон коливань [1, 2]. Водночас розуміємо, що оцінити реальну поширеність харчової гіперреактивності серед дітей у нашій країні на сьогодні складно, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення даної патології поодинокі. Насамперед, така ситуація пояснюється труднощами проведення якісних епідеміологічних досліджень й отриманням статистичних даних переважно на підставі звернень за медичною допомогою, а не на активного виявлення патології
Дод.точки доступу:
Мацюра, О. І.
Беш, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом [Текст] / Д. Д. Заболотна [та ін.] // Ринологія. - 2016. - N 3/4. - С. 74-96


MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, эпидемиология, этиология)
ПЫЛЬЦА -- POLLEN (вредные воздействия)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS
АНТИГЕНЫ РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- ANTIGENS, PLANT
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (методы)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Заболотна, Д. Д.
Гогунська, І. В.
Наумова, О. О.
Забродська, Л. В.
Смагіна, Т. В.
Нестерчук, В. І.
Пелешенко, Н. О.
Гайдук, В. Д.
Холоденко, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Індивідуальний підбір програм харчування у дітей з різними формами алергії [Текст] / Л. В. Беш [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 7. - С. 64-69. - Бібліогр.: с. 69


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диетотерапия)
МОЛОКО, ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- MILK HYPERSENSITIVITY (диетотерапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Беш, Л. В.
Фус, С. В.
Мацюра, О. І.
Микитчин, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Ковальчук, М. П.
    Бронхіальна астма у дітей у практиці сімейного лікаря [Текст] / М. П. Ковальчук // Сімейна медицина. - 2017. - № 5. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ВОЗДЕЙСТВИЕ, БОЛЕЗНИ -- ENVIRONMENTAL ILLNESS
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY
Анотація: Мета дослідження - обгрунтування найбільш суттєвих факторів ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у дітей, що мешкають у м. Київ та Тернопільській області. Було використано описовий і аналітичний методи епідеміологічного дослідження впливу комплексу факторів на здоров'я населення. Одним з етапів виявлення ризику виникнення алергійних захворювань органів дихання і БА у дітей є скринінг-анкетування, яким було охоплено 657 дітей віком від 3 до 14 років, мешканців м. Київ та Тернопільської області. Було обстежено 2 якісно різні групи дитячого населення: з алергійними захворюваннями органів дихання та клінічно здорових. У результаті дослідження було доведено, що розроблена на практичному матеріалі методика виявлення груп ризику розвитку алергійних захворювань органів дихання, зокрема БА, у дітей може використовуватися у закладах охорони здоров'я для своєчасного виявлення та профілактики цієї патології. Заключення: найбільш суттєвими чинниками ризику розвитку алергійних захворювань органів дихання і бронхіальної астми (БА) у дітей є ускладнення антенатального розвитку, обтяжена спадковість, алергія на вживання соків, прояви ексудативно-катарального діатезу, частота розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції, супутня патологія, спонтанні прояви задухи серед ночі, вплив несприятливого клімату
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Характеристика цитокінового профілю дітей раннього віку з харчовою гіперчутливістю [Текст] / О. Г. Шадрін [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 5. - С. 117-120. - Бібліогр.: с. 120


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (иммунология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Шадрін, О. Г.
Гайдучик, Г. А.
Місник, В. П.
Дюкарева, С. В.
Ковальчук, А. А.
Басараба, Н. М.
Радушинська, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Марушко, Ю. В.
    Клінічні прояви та підходи до діагностики синдрому непереносимості гістаміну у дітей [Текст] / Ю. В. Марушко, О. Д. Московенко // Современная педиатрия. - 2017. - N 1. - С. 104-109. - Бібліогр.: с. 108-109


MeSH-головна:
ГИСТАМИН -- HISTAMINE (вредные воздействия, иммунология, метаболизм)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, диетотерапия, этиология)
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (методы)
ДИЕТА -- DIET (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Московенко, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Починок, Т. В.
    Фактори ризику формування атопії в дітей раннього віку з проявами харчової алергії [Текст] / Т. В. Починок, В. Д. Барзилович, А. Д. Барзилович // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 4. - С. 94-96. - Библиогр.: с.96


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (осложнения)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ НЕМЕДЛЕННОГО ТИПА -- HYPERSENSITIVITY, IMMEDIATE (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Дод.точки доступу:
Барзилович, В. Д.
Барзилович, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Корекція лактазної недостатності в дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти [Текст] = Correction of lactose deficiency in infants with symptoms of allergy to foods / О. А. Строй [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 15-20


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит)
Анотація: Мета дослідження – вивчити вплив корекції лактазної недостатності на стан здоров’я дітей грудного віку з проявами алергії на продукти харчування. Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком від 2 до 14 місяців з харчовою алергією. В дослідження були включені пацієнти з передбачуваною лактазною недостатністю за результатами попереднього визначення рН калу (значення нижче 5,5). Дітям проведено загальноклінічне обстеження, копрологічне дослідження випорожнень з визначенням pH калу, посів калу на дисбактеріоз у динаміці. Результати дослідження та їх обговорення. В усіх дітей відмічались ті чи інші прояви харчової алергії. Діти перебували на природному – 16 (45,7 %), частково грудному – 14 (40 %) і штучному – 5 (14,3 %) вигодовуванні. При дослідженні мікробного пейзажу кишечника у більшості дітей загальна кількість кишкової палички залишалась у межах норми, зменшення кількості біфідо- і лактобактерій спостерігалось, відповідно, у 25,7 та 60,0 % пацієнтів. У абсолютної більшості обстежуваних висівалася умовно-патогенна мікрофлора. Після обстеження всім дітям було призначено лікування, яке включало гіпоалергенну дієту для матері-годувальниці та/або дитини, замісну ферментну терапію препаратом лактази «Мамалак». Форма випуску – краплі, які містять в 1 мл розчину 3000 ALU лактази. Препарат призначався з розрахунку 750 ALU лактази (5 крапель) на 100 мл грудного молока або молочної суміші перед кожним годуванням терміном 60 днів. Через 30 діб клінічне покращення перебігу шкірного і гастроінтестинального синдромів відмічено у кожної третьої дитини (11–31,4 %), у частини дітей (близько 25 %) спостерігалися позитивні зміни у складі мікрофлори кишечника. До кінця терміну спостереження кількість дітей з позитивними клінічними результатами збільшилась до 29 (82,9 %). Висновки. У дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти можливе формування лактазної недостатності. Додавання препарату лактази до комплексної терапії, рекомендованої при алергічних захворюваннях, сприяло покращенню стану здоров’я дітей у абсолютній більшості випадків
Дод.точки доступу:
Строй, О. А.
Сліпачук, Л. В.
Антошкіна, А. М.
Казакова, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Левченко, А. Р.
    Патогенетическая роль пищевой аллергии и пищевой непереносимости при синдроме раздраженной кишки [Текст] = Pathogenetic role of food allergy and food intolerance in irritable bowel syndrome / А. Р. Левченко // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4. - С. 128-136. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диетотерапия, иммунология, метаболизм, этиология)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (иммунология, кровь, метаболизм)
ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА И ОБМЕНА БОЛЕЗНИ -- NUTRITIONAL AND METABOLIC DISEASES (метаболизм, патофизиология)
Анотація: Освещены современные взгляды относительно роли пищевой аллергии и пищевой непереносимости в патогенезе синдрома раздраженной кишки (СРК). Об этой роли свидетельствует как частое морфологическое подтверждение наличия аллергического воспаления в слизистой оболочке кишечника у больных СРК, так и частое сочетание СРК, подтвержденной пищевой аллергии и пищевой непереносимости. Представлены данные исследований, подтверждающие патогенетическую роль пищевой аллергии при СРК, а также эффективность ограничительных диет при этом заболевании
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Курченко, А. І.
    Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування [Текст] = Food Allergy. Modern View of Diagnosis and Treatment / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Омализумаб (Ксолар)--тер прим

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
ГИСТАМИНА H2 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H2 ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Харчова алергія є актуальною проблемою охорони здоров’я. З 1990-х років захворюваність на харчову алергію зростає. В статті надані основні фактори, що сприяють виникненню харчової алергії: гігієнічна гіпотеза; ефект сиблінгів; теорія подвійного впливу алергену та ін. Мікробіом кишечника відіграє певну роль у патогенезі та перебігу харчової алергії. Пацієнти з харчовою алергією мають відмінні кишкові мікробіоми порівняно зі здоровими людьми з контролю. Розвитку харчової алергії передує дисбаланс мікробної екосистеми кишечника. Дієта, пробіотики, пребіотики, симбіотики та перенесення фекальної мікробіоти є потенційними мікробними терапевтичними засобами для профілактики та лікування харчової алергії. Розглядаються захворювання та синдроми, асоційовані з харчовою алергією. Надаються основні методи діагностики харчової алергії: шкірні прик-тести, лабораторні сироваткові тести, оральний провокаційний тест. Обговорюється зміна уявлень щодо лікування харчової алергії: лікування харчової алергії різними методами специфічної імунотерапії замість уникання алергенних продуктів. FDA вже затвердила використання оральної імунотерапії алергії на арахіс за допомогою алергену AR101 Ііалфорзія. В статті також наводяться можливості застосування основних фармаконрснаратів для медикаментозного лікування харчової алергії, зокрема омалізумабу. Пацієнти з харчовою алергією повинні завжди мати при собі ін’єкційний пристрій з епінефрином, що є основою фармакотерапії при анафілаксії
Food allergy is an urgent health care problem. The incidence of food allergies has been increasing since the 1990s. The main factors contributing to the emergence of food allergies are presented: the hygienic hypothesis; sibling effect; the theory of double allergen exposure, etc. The gut microbiome plays a role in the pathogenesis and the course of food allergy. Patients with food allergy have distinct gut microbiomes compared to healthy controls. The development of food allergy is preceded by an imbalance of the intestinal microbial ecosystem. Diet, probiotics, prebiotics, symbiotics, and faecal microbiota transfer are potential microbial therapeutics for the prevention and treatment of food allergy. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. Diseases and syndromes associated with food allergy are considered. The main methods of food allergy diagnosis are provided: skin prick tests, laboratory serum tests, oral provocation test. Changing perceptions about the treatment of food allergies: treating food allergies with different methods of specific immunotherapy instead of avoiding allergenic foods. The FDA has already approved the oral immunotherapy treatment of peanut allergy with Palforzia AR101 allergen. The article lists the main drugs for medical treatment of food allergies, in particular omalizum- ab. Patients with food allergies should always carry an epinephrine injection device, which is the mainstay of pharmacotherapy for anaphylaxis
Дод.точки доступу:
Романюк, Л. І.
Левченко, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Зайков, С. В.
    Чи існує проблема алергії на кофеїн і кофеїновмісні продукти? [Текст] = Is there a problem of allergy to caffein and caffein- containing products? / С. В. Зайков, П. В. Гришило, Т. В. Кириленко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Цетрин--прием--тер прим--фарм

MeSH-головна:
КОФЕИН -- CAFFEINE (вредные воздействия, иммунология, метаболизм)
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, этиология)
КОЖНЫЕ ТЕСТЫ НА ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЮ -- PATCH TESTS (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЦЕТИРИЗИН -- CETIRIZINE (иммунология, метаболизм, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Вивчено сучасний стан проблеми алергії на кофеїн і кофеїн продукти. Розглянуто етіологія, механізми розвитку, клінічні особливості даного виду алергії, сучасні методи діагностики алергії на кофеїн і можливості лікування пацієнтів з алергією на кофеиносодержащие продукти
Зібрана впродовж багатьох років у різних країнах інформація дає змогу говорити про вплив вживання кофеїну на нейропсихічну сферу людини, серцево-судинну, ендокринну, імунну, сечовидільну, м’язову, травну системи. Але як часто виникає гіперчутливість до кофеїну, які ефекти він може спричинити в людини з алергопатологією, як діагностувати алергію до кофеїну, як лікувати таких пацієнтів? Зазначені питання, на жаль, не дуже детально висвітлені в медичній літературі. Саме тому нами в даній публікації був обраний цей напрям дослідження
The current state of the problem of allergy to caffeine and caffeine-containing products are studied. The etiology, developmental mechanisms, clinical features of this type of allergy are considered, modern methods of diagnosing caffeine allergy and the possibilities of treating patients with allergy to caffeine-containing products are presented
Дод.точки доступу:
Гришило, П. В.
Кириленко, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Новий погляд на профілактику алергії у новонароджених: можливості сучасних симбіотиків [Текст] / О. В. Шарікадзе [та ін.] // Современная педиатрия. - 2018. - № 5. - С. 103-111. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
МОЛОКО, ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- MILK HYPERSENSITIVITY (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
СИНБИОТИКИ -- SYNBIOTICS (использование)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Дод.точки доступу:
Шарікадзе, О. В.
Охотнікова, О. М.
Шунько, Є. Є.
Іванова, Т. П.
Бакаєва, О. М.
Старенька, С. Я.
Ситникова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Мартынчук, А. А.
    Диетические стратегии в диагностике и лечении пациентов с пищевой непереносимостью [Текст] = Dietary strategies in the diagnosis and treatment of patients with food intolerance / А. А. Мартынчук, Т. А. Крючко // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 8. - С. 80-84. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, диетотерапия, патофизиология, терапия, этиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: Наиболее эффективным способом коррекции побочных реакций на пищу является полная элиминация триггерного продукта. Диагностические возможности, имеющиеся в арсенале современного врача, по-прежнему недостаточны, поскольку позволяют с высокой степенью достоверности определять лишь отдельные варианты пищевой непереносимости. В качестве золотого стандарта диагностики и лечения подобных реакций мы продолжаем использовать различные виды диетических интервенций. В статье детально рассмотрены диагностические возможности элиминационной диеты и диеты исключения. В качестве дополнительного патогенетически обоснованного направления терапевтического воздействия при пищевой непереносимости рассматривается дисбиоз кишечника, в лечении которого у взрослых и детей с успехом применяются самоэлиминирующиеся антагонисты патогенной бактериальной флоры. Один из представителей данной группы препаратов — Биоспорин, содержащий спорообразующие бактерии Bacillus subtilis и Bacillus licheniformis.
The most effective way of correcting adverse reactions to food is to completely eliminate the trigger product. The diagnostic capabilities available in the arsenal of modern physician’s are still insufficient, since only certain types of food intolerance can be determined with a high degree of certainty. As a gold standard for the diagnosis and treatment of such reactions, we continue to use various types of dietary interventions. The article examines in detail the diagnostic capabilities of the elimination diet and the controlled diet. As an additional, pathogenetically substantiated direction of therapeutic effect in food intolerance, dysbiosis of the intestine is considered, in the treatment of which adults and children successfully use self-eliminating antagonists of pathogenic bacterial flora. One of the representatives of this group of drugs is Biosporin containing spore-forming bacteria Bacillus subtilis and Bacillus licheniformis
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Зубаренко, А. В.
    Гастроинтестинальные формы аллергии к белкам пищи у детей [Текст] / А. В. Зубаренко, Т. Ю. Кравченко, М. В. Адыров // Дитячий лікар. - 2018. - N 5/6. - С. 28-36. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (диагностика, иммунология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ АБСОРБЦИЯ -- GASTROINTESTINAL ABSORPTION (иммунология, физиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КУМБСА ТЕСТ -- COOMBS TEST (использование, методы, тенденции)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (тенденции)
СПИСОК ИСТОЧНИКОВ -- RESOURCE GUIDES
Дод.точки доступу:
Кравченко, Т. Ю.
Адыров, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)