Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (89)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 575
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Клименко, Г. А.
18-летний опыт применения пункционно-катетеризационной микроеюностомии для энтерального питания в абдоминальной хирургии [Текст] / Г. А. Клименко // Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 3. - С. 10-14

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

30-річний клінічний досвід діагностики та лікування ендометріоїдних кіст яєчників у пацієнток репродуктивного віку [Текст] / М. І. Козуб [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 2. - С. 21-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (диагностика, патофизиология, реабилитация, хирургия)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
РАДИОВОЛНЫ -- RADIO WAVES (терапевтическое применение)
АРГОНОПЛАЗМЕННАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- ARGON PLASMA COAGULATION
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
Анотація: Проведено ретроспективну порівняльну оцінку результатів лікування пацієнток репродуктивного віку з ендометріоїдними кістами яєчників та супровідною гінекологічною патологією. Лікувальні заходи включали застосування радіохвильової енергії, аргоноплазмової коагуляції, інтраопераційного використання різних протиспайкових препаратів та їх комбінацій у післяопераційному періоді. Вивчено вплив на ефективність лікування хірургічних енергій та супровідної гінекологічної патології пацієнток
Дод.точки доступу:
Козуб, М. І.
Гирман, Л. І.
Козуб, М. М.
Сокол, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Grifka, J.
Advancements for an approved component positioning in hip arthroplasty with navigation technique [Text] / J. Grifka // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - P. 75-77

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS (использование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
Анотація: Эндопротезирование является одним из наиболее успешных хирургических вмешательств в ортопедии. Независимо от используемой хирургической техники необходимо уделять пристальное внимание правильной установке компонентов эндопротеза. Для выполнения данных требований авторы изменили разработанную ранее навигационную систему, которую использовали при эндопротезировании коленного сустава начиная с 2001 года. Во время «микро-тазобедренного» хирургического вмешательства применено навигационное оборудование, которое состояло из установленных на таз датчиков, осуществляющих сбор текущих данных без анализа предоперационной КТ. Эффективность данной методики проверена при проведении проспективных рандомизированных исследований. Положение установленных компонентов эндопротеза контролировали с помощью послеоперационной КТ, подтверждающей точность установки имплантата. После установки мерных шаблонов тазового и бедренного компонентов система позволяла измерять длину конечности и шейки эндопротеза при использовании различных типоразмеров его головки до момента дости-достаточного объема движений. Авторы назвали свой метод навигации «невизуализированной навигационной техникой». Ее применение увеличило время хирургического вмешательства на 10 мин. Основным преимуществом разработанной техники является легкость использования хирургом, который, как правило, в большей степени сконцентрирован на ходе хирургического вмешательства и не должен отвлекаться на навигационную систему. #907: , КТ; 20161031, viskova
Total joint replacement is one of the most successful operative procedures in orthopaedics. Independently, which technique is used, we have to pay enormous attention to the correct positioning of the joint components. In order to match these demands, we transferred our imageless navigation technique, we are using since 2001 in knee arthroplasty for the use of knee navigation. While performing our micro-hip operation technique, we use the brainlab navigation equipment with rich-trackers on the pelvis and the thightfor a real time data acquisition without preoperative imaging technique like CT. We examined our developed new navigation technique in prospective randomized controlled trials. The placement of the components has been assessed by postoperative CT, which cofirmed the accuracy of the component position. The navigation system allows us to measure leg length and offset with different head combinations, until we reach the desired free range of motion. Authors call this method «imageless-navigation-technique». The additional time for the operative procedure was approximately 10 minutes per operation. The advantage of our development is, that we achieved to get a technique which is easy to handle for the surgeon, who is concentrated on the operative procedure itself and not on the navigation system and which allows a save and unreliable procedure.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Assessment of the conformity of analgesics prescribed in postoperative patients: a cross-sectional audit [Текст] = Оцінка відповідності анальгетиків, призначених у післяопераційних хворих: перехресний аудит / Barada Nour [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 4. - С. 21-31. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
ТРАМАДОЛ -- TRAMADOL (терапевтическое применение)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Introduction: Post-operative pain management is crucial and patients can experience moderate to severe pain after surgery. The aims of this study were to assess the conformity to guidelines of analgesic prescription after major surgeries and evaluate the different predictors of non-conformity. Methods: A cross-sectional study was conducted on 497 hospitalized patients undergoing major surgeries between November 2018 and June 2019 using the data from their medical charts. Results: In total, 227 patients had a previous medical history. A significant relationship was noted between conformity, age, and length of stay where patients older than 65 had a higher degree of non-conformity compared to younger patients. Almost 90% of the analgesic were conforming in terms of dosage, treatment duration, choice and contraindication. Conclusion: This study highlights the importance of adequate pain management and its influence on the quality of life of patients, as well as the importance of age, comorbidities and pain intensity as predictors to reach a higher level of conformity
У період з листопада 2018 року по вересень 2019 року було проведено обсерваційне перехресне дослідження, націлене на пацієнтів, які перенесли серйозні операції протягом вищезгаданого періоду. Дані були отримані з медичних карт пацієнтів за допомогою форми збору даних. Середній вік становив 49,3 року (SD = 19), причому 209 (42,1 %) пацієнтів віком від 41 до 65 років і лише 107 (21,5 %) старші, ніж 65 років. У більшості вибірки пацієнти проживали у Бейруті (39,4 %) і Гірському Лівані (49,3 %). Середній ІМТ становив 24,6 кг/м2 (SD = 4,81). Тривалість перебування в лікарні була різною у вибірці: 359 (72,2) пацієнтів були госпіталізовані від одного до п’яти днів, 92 (18,5 %) — від шести до десяти днів і 46 (9,3 %) — довше десяти днів. Майже 90 % анальгетиків відповідали за дозуванням, тривалістю лікування, вибором і протипоказаннями. При оцінці використання парацетамолу було повідомлено про майже 11 % випадків невідповідності щодо дозування, тривалості та протипоказань. Менша невідповідність була відзначена для нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (5 % для вибору та 2 % для протипоказань). Тим не менш, майже 14 % пацієнтів використовували трамадол для купірування болю, хоча його протипоказання та 9,7 % невідповідності були відзначені тривалістю лікування петидином
Дод.точки доступу:
Nour, Barada
Georges, Hatem
Lara, Kaaki
Dalia
Roula
Samar
Sanaa

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Oliveri, L.
Black Box Warning: является ли применение кеторолака после хирургических вмешательств на сердце безопасным? [Текст] / L. Oliveri, К. Jerzewski, A. Kulik // Therapia (Український медичний вісник). - 2014. - № 8/9. - С. 64-70

MeSH-головна:
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
КЕТОРОЛАК -- KETOROLAC (терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Дод.точки доступу:
Jerzewski, К.
Kulik, A.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Koteliukh, M. Yu.
Characteristics of the post-infarction period in obese patients after percutaneous coronary intervention [Text] = Особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із ожирінням, які перенесли перкутанне коронарне втручання / M. Yu. Koteliukh // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - P423-428. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология, хирургия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (использование)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL (использование, методы)
Анотація: The study on the metabolic profile in the long-term period after myocardial infarction with comorbidity is relevant. The aim of the work was to examine metabolic profile and echocardiographic parameters in patients with ST-elevation myocardial infarction (STEMI) and obesity following percutaneous coronary intervention (PCI) after a 1-year follow-up. A total of 60 patients with STEMI and obesity were examined. The first subgroup consisted of 20 patients with medicamentous therapy, and the second group – 38 patients with PCI. Adropin, irisin, fatty acid-binding protein 4 (FABP4), C1q/tumor necrosis factor-related protein-3 (CTRP3) were measured by the enzyme-linked immunosorbent assay. The statistical processing of the study results obtained was carried out using the software package “IBM SPPS Statistics 27.0”. The following parameters were increased in patients who received combined medicamentous and PCI therapy before and after the treatment (p0.05): end-diastolic size (EDS) (by 16.83% and 10.89%, respectively), end-diastolic volume (EDV) (by 45.95% and 18.92% respectively), end-systolic volume (ESV) (by 40.0% and 27.69%, respectively), stroke volume (SV) (by 33.85% and 18.46%, respectively), left ventricular myocardial mass index (LVMMI) (by 18.93% and 10.06%, respectively), adropin (by 27.13% and 47.21%, respectively), irisin (by 2.07 times and 2.75 times, respectively) and CTRP3 (by 15.98 % and 31.96%, respectively), while the following parameters were decreased: systolic blood pressure (by 16.0% and 16.67%, respectively), diastolic blood pressure (by 15.56% and 14.44%, respectively), insulin (by 40 .38% and 48.59%, respectively), glucose (by 10.97% and 15.74%, respectively), atherogenic index (by 6.03% and 12.33%, respectively). Thus, patients with post-infarction cardiosclerosis and obesity have been revealed with increased echocardiographic parameters and imbalanced energy and adipokine metabolism
Актуальним є дослідження впливу метаболічного профілю на перебіг віддаленого періоду інфаркту міокарда із коморбідністю. Метою роботи було дослідити метаболічний профіль та ехокардіографічні параметри у хворих із гострим інфарктом міокарда із ST елевацією (STEMI) та ожирінням після перкутанного коронарного втручання (ПКВ) через 1 рік спостереження. Обстежено 60 пацієнтів із STEMI та ожирінням. Перша група склала 20 хворих із медикаментозною терапією, а друга група – 38 пацієнтів із ПКВ. Адропін, ірисин, білок, що зв’язує жирні кислоти 4 (FABP 4), C1q/фактор некрозу пухлини асоційований білок 3 (CTRP 3) визначали імуноферментним методом. Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження проведено за допомогою програмного пакета “IBM SPPS Statistics 27,0”. У пацієнтів за умов медикаментозної терапії та ПКВ були збільшені наступні параметри: кінцево-діастолічний розмір (на 16,83% та 10,89% відповідно), кінцево-діастолічний об’єм (КДО) (на 45,95% та 18,92% відповідно), кінцево-систолічний об’єм (на 40,0% та 27,69% відповідно), ударний об’єм (УО) (на 33,85% та 18,46% відповідно), індекс маси міокарда лівого шлуночка (на 18,93% та 10,06% відповідно), адропін (на 27,13% та 47,21% відповідно), ірисин (у 2,07 рази та 2,75 рази відповідно) та CTRP 3 (на 15,98% та 31,96% відповідно) та зменшилися показники: систолічний артеріальний тиск (на 16,0% та 16,67% відповідно), діастолічний артеріальний тиск (на 15,56% та 14,44% відповідно), інсулін (на 40,38% та 48,59% відповідно), глюкоза (на 10,97% та 15,74% відповідно), індекс атерогенності (на 6,03% та 12,33% відповідно) у порівнянні із хворими до лікування відповідно (р0,05). Отже, у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням спостерігається зростання ехокардіографічних параметрів, дисбаланс в енергетичному й адипокіновому обміні
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Halei, M. M.
Comparison of quality of life in postoperative patients with cholecystolithiasis and choledocholithiasis. The difference between open and laparoscopic treatment [Текст] = Порівняльна оцінка якості життя у післяопераційних хворих з калькульозним холециститом та холедохолітіазом. Різниця між відкритим та лапароскопічним лікуванням / М. М. Halei, I. Ya. Dziubanovskyi, I. P. Marchuk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 36. - С. 47-51. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (патофизиология, хирургия, этиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Gallstone disease is quite common in the adult population and can quickly cause life-threatening conditions that require extensive surgical treatment. In recent years, the assessment of quality of life is becoming increasingly important in world medicine as an indicator of the general condition of the patient and the effectiveness of treatment and rehabilitation measures. The aim of this work – to collect and calculate indicators of quality of life in postoperative patients with gallstones of gall bladder and common bile duct; to compare data from patients with open and laparoscopic treatment; to determine the advantages of the treatment methods. For rating quality of life 36-Item Short-Form Health Status (SF-36) was used. The statistic was collected using retrospective analysis of worked out data in laparoscopic surgery unit in Volynian regional state hospital during 2016–2019 (191 patients). Patients of group I (113 patients) underwent laparoscopic treatment, patients of group II used open surgical treatment (78 people). Statistical processing was performed using the program “Statistica 6.0” (Statsoft Inc., USA). In group I pain level in first two hours was significantly lower than in group II (6.2 vs 8.4 in 10 point scale), in addition, pain relief became faster reaching low pain level of abdomen in 2.48 days. In group II pain level was higher (8.4 points) and pain relief was reached in 5.11 days. Oral nutrition and verticalisation were renewed in 14.7±3.1 hours in group I, and in 22.9±5,5 hours in group II and 6.1±1,9 hours in group I vs 19.7±3,3 hours in group II. Also, according the results SF-36, quality of life indicators indicate faster recovery in the group of laparoscopic treatment compared to the group with the classic version of the operation. The physical functioning and physical performance of the role differed significantly in favor of laparoscopic treatment throughout the follow-up period. Pain indicators in the first group were satisfactory after 1 month of rehabilitation, while in the second group such indicators were achieved only after 6 months – 91/94/94 vs. 74/89/94. Although psychological well-being differed between 1 and 3 months, in favor of minimally invasive treatment, after 6 months the data were comparable in both groups
Жовчнокам’яна хвороба є достатньо поширеною у дорослого населення та може швидко викликати стани, що загрожують життю і потребуватимуть об’ємного хірургічного лікування. В останні роки оцінка якості життя набуває все більшого значення у світовій медицині як показник загального стану пацієнта та ефективності лікувальних і реабілітаційних заходів. Мета роботи – зібрати та обчислити показники якості життя у післяопераційних пацієнтів із конкрементами жовчного міхура та холедоха; порівняти дані пацієнтів з відкритим та лапароскопічним лікуванням; визначити переваги способів лікування. Для оцінки якості життя використали опитувальник 36-Item Short-Form Health Status (SF-36). Статистичні дані отримані шляхом ретроспективного аналізу даних, напрацьованих в умовах відділення лапароскопічної хірургії Волинської обласної державної лікарні в 2016–2019 рр. (191 пацієнт). Хворим І групи (113 осіб) застосовано лапароскопічне лікування, хворим ІІ групи застосовано відкрите операційне лікування (78 осіб). Статистичну обробку виконували за допомогою програми “Statistica 6.0” (Statsoft Inc., USA). Встановлено, що у хворих першої групи первинний рівень болю (6,2 проти 8,4 за 10 бальною шкалою) в перші дві години після операції був нижчим і пропадав раніше, досягаючи значень низької болючості черевної стінки, тільки при напрузі в середньому за 2,48 доби, тоді як у другій групі первинний рівень болю був вищим (8,4 бали) і час зниження болю (5,11 дня) був вищим. Самостійне пероральне харчування та вертикалізація хворих також були досягнуті раніше (14,7±3,1 год. проти 22,9±5,5 год. і 6,1±1,9 год. проти 19,7±3,3 відповідно). Також, згідно з опитуваннями хворих за SF-36, показники якості життя вказують на швидше відновлення у групі лапароскопічного лікування порівняно з групою з класичним варіантом операції. Фізичне функціонування та фізичне виконання ролі відрізнялись суттєво на користь лапароскопічного лікування протягом усього періоду нагляду. Показники болю у першій групі були задовільними уже через 1 місяць реабілітації, тоді як у другій групі такі показники досягались лише через 6 місяців – 91/94/94 проти 74/89/94. Психологічне самопочуття хоч мало різницю у термінах 1 та 3 місяці, на користь малоінвазивного лікування, через 6 місяців дані були зіставні у обох групах
Дод.точки доступу:
Dziubanovskyi, I. Ya.
Marchuk, I. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Continuous fentanyl infusion reduces intra-abdominal pressure, postoperative pain and normalizes lungs’ mechanical changes in newborn with viscera-abdominal disproportion in early post-operative period [Text] = Безперервна інфузія фентанілу знижує внутрішньо-черевний тиск, післяопераційний біль і нормалізує механічні зміни у легенях новонароджених з внутрішньо-абдомінальною диспропорцією у ранньому післяопераційному періоді / K. Bercun [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 3. - P16-21. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, патология, ультраструктура)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: We aimed to study the influence of prolonged administration of fentanyl on postoperative pain, intraabdominal pressure and mechanical lungs’ changes that may happen in neonates in early postoperative period. 30 newborns (in the period from January 2017 to May 2021) with gastroschisis were divided into two groups accordingly to the method of analgesia (14 – morphine hydrochloride; 16 – prolonged infusion of fentanyl). Lungs’ mechanical characteristics, effectiveness of postoperative analgesia, abdominal wall relaxation was studied by monitoring of dynamic compliance (Cdyn), pressure and flowvolume loops, capnography. Apprising analgesia status, we measured hemodynamic, SаO2, blood level of cortizol, Creactive protein (CRP), glucose, analyzed postoperative pain syndrome using visual analogue scales (VAS). Intraabdominal pressure (IAP) was controlled by Cron. For statistic analysis we used Student’s ttest. In the group with morphine, thete was the increase of IAP by 11–12 cm H2O, being stable during some period of time, and also variable levels of pain according to VAS, the increasing of CRP from 0.8 ± 0.25 mg/dl by 5 mg/dl, cortisol by 674.4 nmol/l, and blood glucosae rate – 7.4 mmol/l. Periods with high traumatic effects and poor analgesia (morphine group) reasoned the increasing IAP, step by step dynamic compliance decreasing in 3.4 times, resistance increasing in 2.42 times and PIP rising till 22 cm H2O. Direct correlation between IAP increase and lungs’ mechanical changes took place. The study has demonstrated that prolonged administration of fentanyl prevented high increase of IAP, CRP, levels of glucose and cortizol and changes of VAS data, lungs’ mechanical characteristics
У дослідженні вивчається вплив континуальної інфузії фентанілу на післяопераційний біль, внутрішньочеревний тиск і механічні зміни в легенях, які можуть виникнути у новонароджених у ранньому післяопераційному періоді. За методом знеболення 30 новонароджених (січень 2017 – травень 2021 г.) з гастрошизисом були розділені на дві групи (14ти було призначено морфіну гідрохлорид; 16ти – континуальна інфузія фентанілу). Механічні характеристики легень, ефективність післяопераційної аналгезії, релаксації черевної стінки вивчалися шляхом моніторингу динамічного комплаєнсу, петель тиску і петель потокуоб’єму, капнографії. Для оцінки якості знеболювання вимірювалися параметри гемодинаміки, сатурація кисню в крові, рівень кортизолу, Среактивного білка, глюкози, проводилася оцінка післяопераційного больового синдрому за допомогою візуальних аналогових шкал. Внутрішньочеревний тиск (IAP) контролювався за допомогою Cron. Для статистичного аналізу використовувався tкритерій Стьюдента. У групі пацієнтів, які отримували морфін, відзначалося збільшення IAP на 11–12 см H2O, рівня кортизолу та глюкози в крові. Ці ефекти були пов’язані з травматичністю операції і недостатньою анальгезією, що стало причиною збільшення IAP, поступового зниження динамічного комплаєнсу, підвищення резистентності легень. Відзначається пряма кореляція між збільшенням IAP та механічними змінами в легенях. Дослідження показало, що застосування континуальної інфузії фентанілу запобігає всім перерахованим вище небажаним ефектам
Дод.точки доступу:
Bercun, K.
Nazarchuk, O.
Dobrovanov, O.
Surkov, D.
Vidiscak, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Experience with the use of HIPEC in advanced serous ovarian cancer after complete and optimal cytoreduction [Text] = Досвід використання HIPEC при запущеному серозному раку яєчника після повної та оптимальної циторедукції / N. P. Tsip [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - P67-72. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (хирургия)
ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES (использование)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Ovarian cancer (OC) is one of the most demanding unresolved issues in oncogynecology. In Ukraine, there are over 3000 new cases of the disease annually. 24.6% of patients die within the first year after diagnosis. It indicates the relevance of developing new and optimizing existing OC treatment programs. Aim: To analyze the short-term results of hyperthermic intraperitoneal chemotherapy (HIPEC) in patients with primary (non-recurrent) advanced serous OC, in comparison with the group of patients after standard cytoreductive surgery (CRS) of high and medium complexity, according to the following indicators: the effect on metabolism, postoperative complications, length of stay in intensive care unit and hospital, timing of adjuvant chemotherapy initiation. Materials and Methods: Cases of 35 patients with advanced serous OC who underwent the treatment at the Oncogynecology Department of the National Cancer Institute from December 2018 to April 2020 were analyzed. For the assessment of surgical procedures volumes, a surgical complexity scoring system was used. HIPEC was performed in 20 patients (57.1%), while 15 patients (42.9%) underwent standard CRS. Results: At the beginning and end of the HIPEC procedure, a shift in acid-base state and the development of hyperthermia were evident. At the end of the 1st day of the postoperative period, statistically significant changes (p 0.05) were revealed in pH, base excess, body temperature, alanine transaminase and aspartate transaminase levels in patients from HIPEC group indicating the development of metabolic acidosis and toxic liver damage. The negative effects of HIPEC developed at the end of the procedure may persist at the end of the first postoperative day. While metabolic acidosis diminishes, the signs of hepatotoxicity persist. Toxic liver damage is the most frequent complication of the postoperative period detected more often (p 0.05) after HIPEC in comparison with standard CRS. Standard adjuvant chemotherapy began on average in 31.9 ± 4.4 days in HIPEC group and 18.6 ± 1.6 days in CRS group (p 0.05). Conclusions: The data obtained indicate that HIPEC negatively affects metabolism and aggravates the severity of disorders that develop during the CRS phase. The use of HIPEC postpones the initiation of adjuvant chemotherapy, which is probably associated with a longer period of restoration of the functions of organs and systems of patients (in particular, liver function). The feasibility of HIPEC in advanced serous OC treatment requires further research
Рак яєчника (РЯ) — одна з найсерйозніших невирішених проблем онкогінекології. В Україні щорічно реєструється понад 3000 нових випадків захворювання, 24.6% хворих помирають протягом першого року після встановлення діагнозу. Це вказує на актуальність розробки нових і оптимізації існуючих програм лікування РЯ. Мета: Проаналізувати короткотермінові результати застосування гіпертермічної внутрішньоочеревинної хіміотерапії (HIPEC) у пацієнток з первинним (нерецидивним) розповсюдженим серозним РЯ у порівнянні зі стандартними циторедуктивними операціями (ЦРО) високого та середнього ступеня складності за шкалою SCS за наступними показниками: вплив на метаболізм, післяопераційні ускладнення, тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі, термін початку ад’ювантної поліхіміотерапії. Матеріали та методи: Проаналізовано 35 випадків розповсюдженого серозного РЯ. Хворі лікувалися у відділенні онкогінекології Національного інституту раку з грудня 2018 р.до квітня 2020 р. Для оцінки обсягів хірургічних втручань була використана шкала оцінки складності хірургічної операції (SCS). HIPEC було проведено 20 пацієнткам (57.1%), а 15 пацієнткам (42.9%) було виконано стандартну ЦРО. Результати: На початку та в кінці процедури HIPEC було виявлено статистично значущу різницю (р 0.05) у показниках кислотно-основного стану та температури тіла, що свідчить про зсув кислотно-основного стану та розвиток гіпертермії. Наприкінці 1-го дня післяопераційного періоду у пацієнток із групи HIPEC виявлено статистично значущі зміни (р 0.05) за рН, показником кислотно-основного стану, температурою тіла, рівнями аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, що свідчить про розвиток метаболічного ацидозу та токсичного ураження печінки. Останнє є найчастішим ускладненням післяопераційного періоду і значно частіше (р 0.05) виявляється після HIPEC у порівнянні зі стандартними ЦРО. Стандартна ад’ювантна хіміотерапія починалася в середньому через 31.9 ± 4.4 доби у групі HIPEC та через 18.6 ± 1.6 доби у групі без HIPEC (р 0.05). Висновки: Отримані дані вказують на те, що HIPEC негативно впливає на обмін речовин та посилює тяжкість розладів, що розвиваються на етапі ЦРО. Несприятливі ефекти HIPEC, що розвинулися в кінці процедури, можуть персистувати до кінця першої доби після операції. Хоча вираженість метаболічного ацидозу зменшується в цей термін, ознаки гепатотоксичності зберігаються. Застосування HIPEC відтерміновує початок ад’ювантної поліхіміотерапії, що, ймовірно, пов’язано з більш тривалим періодом відновлення функцій органів та систем хворих, зокрема функції печінки. Можливість застосування HIPEC у лікуванні розповсюдженого серозного РЯ потребує подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Tsip, N. P.
Kopetskiy, V. I.
Polentsov, Yu. O.
Yegorov, M. Yu.
Vakulenko, G. O.
Svintsitskiy, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices in early postoperative [Text] / O. Mazurenko [et al.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - P27-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: The work is devoted to study hemorrhagic and thromboembolic complications in early postoperative period after implantation of left ventricular assist devices (LVAD). We performed retrospective analysis of 10 patients, males aged 55±13.5 years, with a BMI of 30.8±8.3, with a left ventricular ejection fraction ranging from 9% to 28%, which in the period from 11.03.2016 to 22.11.2017 year, in the Silesian center of the Heart Disease (Poland), in conditions of artificial blood circulation, LVAD was implanted. In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant target therapy (ACCT), consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin (75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/twice on day). Two patients received mono-heparin therapy, one patient received monotherapy with warfarin for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, Clopidogrel, Fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical support of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems, performing one function of support of the left ventricle: POLVAD – programmed controlled pneumatic membrane mechanical circulation of blood to two patients, and LVAD program-controlled electro-centrifugal circulation for eight patients. The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days. Length of support – LVAD ranged from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant mono-therapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared with the alternative combination anticoagulant targeted therapy consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin 75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/ twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/ twice on day), Where survival rates were significantly higher by 60%
Дод.точки доступу:
Mazurenko, O.
Nadzyakevich, P.
Loskutov, O.
Zgrzeblovska, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Indications of oxygenation after thoracic operations depending on the method of selection of dual endobronchial tube used [Text] = Показники оксигенації після торакальних операцій залежно від використаного метода підбору двопросвітної ендобронхіальної трубки / O. Yu. Usenko [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - P91-94. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (осложнения, терапия, хирургия)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (методы, тенденции)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (использование, методы)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПЛЕВРАЛЬНЫЕ ДРЕНАЖНЫЕ ТРУБКИ -- CHEST TUBES (использование)
Анотація: Pulmonary complications are a key problem in the postoperative period in patients with diseases of the thoracic cavity. They are characterized as the main factors of longer recovery and hospital mortality. The aim of the study was to compare the indicators of oxygenation of patients and the number of postoperative pulmonary complications after thoracic surgery, depending on the method used to select a dual endobronchial tube. The study was performed on 192 patients with diseases of the thoracic cavity (esophagus, lungs, mediastinum), operated on in the thoracoabdominal department of the Shalimov National Institute of Surgery and Tranplantology. A retrospective comparison group – 96 patients after thoracic surgery, which used the choice of DLT size according to the well-known method of Slinger “according to the patient’s height”. The study group consisted of 96 patients after thoracic surgery, in which the choice of the size of the dual endobronchial tube was used according to the developed method (according to the formula that evaluates morphometric indicators of height, sex and diameter of the left main bronchus). EZR v 1.54 statistical software was used for statistical calculations. (graphical user interface for statistical software R version 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Pulmonary complications developed in 33 (34.4%) patients of the control group and in 13 (13.5%) patients of the study group, the difference was statistically significant, p=0.001. One-factor analysis revealed a link between the risk of complications and the indicators method, sex, PaCO2, PaO2. For the study group, the risk of complications is lower (p=0.001), BP=0.30 (95% CI 0.15-0.61) compared with the control group. The risk of complications for men is higher (p=0.048), BP=2.33 (95% CI 1.01–5.37) compared to women. An increase in the risk of complications with an increase in PaCO2 (p0.001), BP
Легеневі ускладнення складають ключову проблему в післяопераційному періоді у хворих з приводу захворювань органів грудної порожнини. Вони характеризуються як основні чинники тривалішого видужання та лікарняної смертності. Метою роботи стало порівняти показники оксигенації пацієнтів та кількість післяопераційних легеневих ускладнень після торакальних операцій в залежності від використаного метода підбору двопросвітної ендобронхіальної трубки. Дослідження виконано на 192 хворих, із захворюваннями грудної порожнини (стравоходу, легень, середостіння), оперованих в торакоабдомінальному відділі Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. Ретроспективна група порівняння – 96 пацієнтів після торакальних операцій, в яких використаний вибір розміру ДЛТ за загальновідомою методикою Slinger “за зростом хворого”. Група дослідження – 96 пацієнтів після торакальних операцій, в яких використаний вибір розміру двопросвітної ендобронхіальної трубки за розробленою методикою (за формулою, яка оцінює морфометричні показники зросту, статі та діаметра лівого головного бронха). Для проведення статистичних розрахунків використовували статистичне програмне забезпечення EZR v. 1.54 (графічний інтерфейс користувача для статистичного програмного забезпечення R версії 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Відень, Австрія). Легеневі ускладнення розвинулись у 33 (34,4%) пацієнтів контрольної групи та у 13 (13,5%) пацієнтів групи дослідження, відмінність статистично значима, p=0,001. При проведенні однофакторного аналізу виявлено зв’язок ризику розвитку ускладнень із показниками метод, стать, PаСО2, РаО2. Для групи дослідження ризик розвитку ускладнень є нижчим (p=0,001), ВШ=0,30 (95% ВІ 0,15–0,61) у порівнянні з групою контролю. Ризик розвитку ускладнень для чоловіків є вищим (p=0,048), ВШ=2,33 (95% ВІ 1,01–5,37) у порівнянні з жінками. Виявлено зростання (p0,001) ризику розвитку ускладнень із зростанням показника PаСО2 (p0,001), ВШ
Дод.точки доступу:
Usenko, O. Yu.
Sydiuk, A. V.
Sydiuk, O. Ye.
Klimas, A. S.
Savenko, G. Yu.
Teslia, O. T.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Rationale for preoperative (versus postoperative) administration of meloxicam for acute pain management and assessment of satisfaction in patients with femoroacetabular impingement who underwent hip arthroscopy [Text] = Обґрунтування передопераційного (або післяопераційного) призначення метоксикаму для менеджменту гострого болю та оцінка задоволеності пацієнтів з фемороацетабулярними ураженнями, які перенесли операцію артроскопії кульшового суглоба / Li Yongqing [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 1. - P19-29. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Мелоксикам--прием--тер прим

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (хирургия)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование, уход)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ФЕМОРАЛЬНО-АЦЕТАБУЛЯРНЫЙ ИМПИДЖМЕНТ -- FEMORACETABULAR IMPINGEMENT (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: This study is aimed to compare the analgesic effect and safety of preoperative (versus postoperative) meloxicam administration in femoroacetabular impingement (FAI) patients who underwent hip arthroscopy (HA)
Preoperative meloxicam administration displays superior efficacy in short-term pain control, patient satisfaction improvement and attenuated consumption of rescue analgesia over postoperative meloxicam administration in FAI patients who underwent HA
Це дослідження мало на меті порівняти знеболюючий ефект і безпеку передопераційного та післяопераційного введення мелоксикаму у пацієнтів з фемороацетабулярним ураженням (FAI), які перенесли операцію з артроскопії кульшового суглоба (HA)
Передопераційне введення мелоксикаму демонструє чудову ефективність при короткостроковому контролі болю, поліпшення задоволеності пацієнтів та зменшене споживання рятувальної анальгезії порівняно з післяопераційним введенням мелоксикаму у пацієнтів з ІАП
Дод.точки доступу:
Yongqing, Li
Guowei, Li
Kai, Zhang
Menglu Jiang
Xu Dai
Zhenqing Liu
Ou Wang

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

The Problemof Meniscal Root Tears [Текст] / I. M. Zazirnyi [et al.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 4. - С. 51-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы, реабилитация)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Meniscal root tears are defined as radial tears located within 1 cm from the meniscal attachment or a bony root avulsion. This injury is biomechanically comparable to a total meniscectomy, leading to compromised hoop stresses resulting in decreased tibiofemoral contact area and increased contact pressures in the involved compartment. These changes are detrimental to the articular cartilage and ultimately lead to the development of early osteoarthritis. Surgical repair is the treatment of choice in patients without significant osteoarthritis (Outerbridge grades 3 or 4). Root repairs have been reported to improve clinical outcomes, decrease meniscal extrusion and slow the onset of degenerative changes. In this article, we describe the anatomy, biomechanics, clinical evaluation, treatment methods, outcomes, and post-operative rehabilitation for posterior meniscal root tears
Ушкодження кореня меніска визначаються як радіальні ушкодження, розташовані на відстані 1 см від місця прикріплення меніска, або відрив кісткового блоку з кріпленням меніска до нього. Ця травма біомеханічно порівнюється із загальною меніскектомією, що призводить до зменшення площі контакту між великогомілковою та стегновою кістками та збільшення контактного тиску в ураженому відділі. Ці зміни згубно впливають на суглобовий хрящ і, зрештою, призводять до розвитку раннього артрозу. Хірургічне відновлення – це лікування, яке обирають для пацієнтів без значного остеоартрозу (3-й або 4-й ступінь за Outerbridge). Повідомлялося, що відновлення коренів меніска покращує клінічні результати, зменшує екструзію меніска та уповільнює настання дегенеративних змін. Ми описуємо анатомію, біомеханіку, клінічну оцінку, методи лікування, результати та післяопераційну реабілітацію при розривах кореня заднього рогу меніска
Дод.точки доступу:
Zazirnyi, I. M.
Kostrub, O. O.
Smigielski, R.
Andreev, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Інтенсивна терапія у хворих при рубцевих стриктурах стравоходу [Текст] / В. О. Шапринський [та ін.] // Періопераційна медицина. - 2018. - Том 1, N 1. - С. 42-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: У статті представлено запропоновану лікувальну тактику й інтенсивну терапію при рубцевих стриктурах стравоходу. Причинами їх виникнення є опіки стравоходу, перенесені раніше оперативні втручання на стравоході, рефлюкс-езофагіт, а також злоякісного ґенезу – рак стравоходу. Значна частина хворих з рубцевими стриктурами стравоходу госпіталізується на пізніх стадіях стриктури: з 4 та 5 ступенями їх непрохідності. Це призводить до збільшення кількості виснажених хворих та занедбаних випадків, що сприяє підвищенню рівнів післяопераційної летальності та ускладнень
Проаналізовано результати хірургічного лікування 116 хворих при стриктурах стравоходу за період з 2003 по 2017 рр. Нами було використано метод логістичної регресії з визначенням факторів ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Встановлено, що ризик достовірно зростає із наявністю технічних труднощів під час операцій, цукрового діабету, рівня альбумінів плазми крові менше 25 г/л, повної непрохідності стравоходу. Запропонована програма лікування хворих з рубцевими стриктурами стравоходу достовірно зменшує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. У хворих основної групи застосовувався діагностичний алгоритм, запропонована програма лікування хворих з передопераційною інфузійною терапією та парентеральним харчуванням системами “все в одному”. При застосуванні запропонованої програми лікування та інтенсивної терапії кількість післяопераційних ускладнень зменшилася з 27,27 % до 12,0 %, летальність – із 6,06 % до 2,0 %.
The proposed medical tactics and intensive therapy of scar strictures of the esophagus we represent in this article. The causes of their occurrence: burns in the esophagus, surgical interventions on the esophagus, reflux esophagitis, and malignant genesis – esophageal cancer. A considerable part of patients with scar strictures of the esophagus is hospitalized at later stages of the stricture: with 4th and 5th degrees of obstruction. This leads to increasing of the number of exhausted patients and neglected cases, that contributes to increasing of levels of postoperative lethality and complications
The sults of surgical treatment of 116 patients with esophageal strictures at the period of 2003–2017 were analyzed. We used a logistic regression method to determine the risk factors for postoperative complications. It was established that the risk increases significantly with the presence of technical difficulties during operation, diabetes mellitus, blood plasma albumin levels less than 25 g/l, complete obstruction of the esophagus. The proposed program of treatment of patients with scar strictures of the esophagus reliably reduces the risk of postoperative complications. The diagnostic algorithm, the program of treatment of patients with preoperative infusion therapy and parenteral nutrition with “all in one” system were applied in patients of the main group. Due to the treatment program and intensive therapy, the number of postoperative complications has decreased from 27,27% to 12,0%, and mortality – from 6,06% to 2,0%
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Шапринський, Є. В.
Кривецький, В. Ф.
Мустафа

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Пилипенко, М. М.
Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (использование, методы)
Анотація: Основні зусилля анестезіолога під час знеболювання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності повинні бути спрямованими на стабілізацію гемодинаміки пацієнта і компенсацію водно-електролітних розладів, які виникли в передопераційному періоді. Для цього слід широко використовувати сучасні засоби моніторингу гемодинаміки, температури, респіраторної механіки і функції газообміну. Ефективне моніторування вказаних функцій і раннє застосування при артеріальній гіпотензії помірних доз вазопресорів дозволяють стабілізувати гемодинаміку та обмежити обсяг інтраопераційної інфузії. Препарати для інфузії слід цілеспрямовано обирати з урахуванням виду електролітних порушень, а як базові розчини доцільно застосувати збалансовані кристалоїди. При виборі засобів, а також доз препаратів для знеболювання та анестезії перевагу слід надавати тим, що дозволяють якнайшвидше пробудити хворого після анестезії та сприяти його ранній активізації та реабілітації. Де це можливо, методи загальної анестезії слід доповнювати регіонарною анестезією та післяопераційною регіонарною аналгезією. Питання про уникнення інтраопераційної інтубації кишечника, а також раннє видалення назоєюнального та/чи назогастрального зондів у післяопераційному періоді повинно вирішуватися разом із хірургами, що часто дозволяє зменшити відчуття нудоти та пришвидшувати післяопераційну реабілітацію хворих. Для ефективного післяопераційного контролю нудоти та блювання в разі гострої кишкової непрохідності часто необхідно застосовувати комбінацію препаратів, що знижують гастроінтестинальну секрецію, з препаратами, які пригнічують регуляцію блювотного рефлексу в центральній нервовій системі, а також із прокінетиками, що покращують евакуацію шлункового вмісту
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Недашківській, С. М.
Інфузійна терапія в періопераційному періоді [Текст] / С. М. Недашківській, О. А. Галушко // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2016. - № 5. - С. 42-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD TRANSFUSION (использование)
Дод.точки доступу:
Галушко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бугайцов, С. Г.
Адаптаційні можливості хворих на рак молочної залози після різних видів операцій у процесі психосоматичної корекції [Текст] / С. Г. Бугайцов // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 5(73). - С. 29-31

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (реабилитация, терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (осложнения, терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бєляков, О. В.
Активність симпатико-адреналової системи у хворих з низьким серцевим викидом у найближчому післяопераційному періоді [Текст] / О. В. Бєляков // Одеський медичний журнал. - 2002. - № 1(69). - С. 92-95

MeSH-головна:
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (иммунология, физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
НЕРВНАЯ СИСТЕМА СИМПАТИЧЕСКАЯ -- SYMPATHETIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
ГИПОФИЗАРНО-АДРЕНАЛОВАЯ СИСТЕМА -- PITUITARY-ADRENAL SYSTEM (патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Ордуханян, З. С.
Активность антиоксидантной защиты в раннем послеоперационном периоде у детей, больных нефробластомой [Текст] / З. С. Ордуханян, Э. Г. Горожанская, А. И. Салтанов // Вопросы онкологии. - 2000. - Т. 46, № 4. - С. 407-409

MeSH-головна:
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (диагностическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВИЛЬМСА ОПУХОЛЬ -- WILMS TUMOR (реабилитация, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Горожанская, Э. Г.
Салтанов, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)