Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Панкреатодуоденэктомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 89
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Кутовий, О. Б.
Фактори ризику виникнення панкреатичних фістул після панкреатодуоденальної резекції [Текст] = Risk factors for postoperative pancreatic fistulas after pancreaticoduodenectomy / О. Б. Кутовий, К. О. Денисова // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 39-43. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПАНКРЕАТОЕЮНОСТОМИЯ -- PANCREATICOJEJUNOSTOMY (использование, методы)
ФЕРМЕНТЫ И КОФЕРМЕНТЫ (ВНЕШ) -- ENZYMES AND COENZYMES (NON MESH) (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, ультраструктура)
Анотація: Незважаючи на постійне покращення хірургічних технік виконання панкреатодуоденальної резекції (ПДР) та ведення хворих, кількість післяопераційних ускладнень залишається високою, сягаючи від 30 до 60% залежно від центру. Серед них найголовнішу роль грають післяопераційні панкреатичні фістули (ППФ). Метою дослідження було встановити фактори ризику, що вплинули на розвиток панкреатичних фістул у пацієнтів, яким була виконана ПДР. Було виконано ретроспективне дослідження 108 історій хвороб пацієнтів, яким були виконані ПДР за період з 2008 по 2021 роки в клініці хірургії №2 на базі Дніпровської обласної лікарні ім. І.І. Мечникова. Проводили кореляційний аналіз з розрахунком коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (ρ) у програмному пакеті MedCalc Statistical Software trial, version 17,4. ППФ були виявлені у 19 з 108 хворих (17,6%): тип А спостерігався у 7 (6,5%) випадках, тип В – у 9 хворих (8,3%), тип С у 3 (2,8 %). Кореляційний аналіз виділив показники, які достовірно асоціюються з підвищеним ризиком розвитку ППФ: індекс маси тіла пацієнтів (rs =0,2; р≤0,05); наявність супутніх захворювань (rs = 0,2; р≤0,05); об’єм та ступінь тяжкості крововтрати під час операції (rs =0,19; р≤0,05 та rs =0,21; р≤0,05); щільність паренхіми підшлункової залози в ділянці формування анастомозу (визначена пальпаторно хірургом під час операції) (rs =0,24; р≤0,05); кількість судин, що кровоточать на поперековому зрізі ПЗ (rs = -0,33; р≤0,05); діаметр вірсунгової протоки (rs= -0,49; р≤0,05). За допомогою ROC-аналізу встановлені точки відсічення показників: діаметр вірсунгової протоки ≤2,5 мм, кількість судин на поперековому зрізі ПЗ ≤1, ІМТ ˃26,3 кг/м2 та крововтрата під час операції ˃700 мл. Обчислені чутливість, специфічність та діагностична ефективність показників, при чому найкращі результати були у діаметра вірсунгової протоки (площа під ROC-кривою AUC =0,868, 95 % СІ (0,789 - 0,925), чутливість – 100%, специфічність – 74,2%, р0,001). Оцінена значущість впливу факторів на результат за показниками відношення шансів. Таким чином, достовірно значущими факторами ризику розвитку панкреатичних фістул після панкреатодуоденальних резекцій були: діаметр вірсунгової протоки ≤ 2,5 мм, м’яка паренхіма підшлункової залози, кількість судин на поперековому зрізі підшлункової залози ≤1, ІМТ ˃26,3 кг/м2 та крововтрата під час операції ˃700 мл
Despite the constant improvement of surgical techniques of the pancreaticoduodenectomies (PD) performing and patient management after the procedure, the number of postoperative complications remains high, reaching from 30 to 60%, depending on the center. Among them, the most important role is played by the postoperative pancreatic fistulas (POPF). The goal of the study was to establish the risk factors that influenced on development of the pancreatic fistulas in patients after PD. The retrospective study of 108 case histories of patients who underwent PD in the period from 2008 to 2021 at the Surgery Clinic No. 2 at the Dnipro Regional Hospital named after I.I. Mechnikov was executed. Correlation analysis was performed with the calculation of Spearman’s rank correlation coefficients (ρ) in the MedCalc Statistical Software trial software package, version 17.4. POPF were detected in 19 out of 108 patients (17.6%): type A was observed in 7 (6.5%) cases, type B in 9 patients (8.3%), type C in 3 (2.8%) cases. Spearman’s rank-order correlation test identified indicators that were significantly associated with an increased risk of POPF developing: body mass index of patients (rs =0.2; p≤0.05); presence of comorbidities (rs =0.2; p≤0.05); volume and severity of blood loss during surgery (rs =0.19; p≤0.05 and rs =0.21; p≤0.05); pancreas parenchyma density on the site of the anastomosis formation (determined by palpation during the operation) (rs =0.24; p≤0.05); the number of vessels bleeding on the transverse section of the pancreas (rs = -0.33; p≤0.05); diameter of the Wirsung duct (rs= -0.49; p≤0.05). With the help of ROC-analysis, the cut-off points of the indicators were established: diameter of the Wirsung duct ≤2.5 mm, number of vessels in the transverse section of the pancreas ≤1, BMI˃26.3 kg/m2, and blood loss during surgery ˃700 ml. Sensitivity, specificity and diagnostic efficiency of indicators were calculated, the best result had the Wirsung duct diameter (area under ROC-curve AUC=0,868, 95 % СІ (0,789 - 0,925), sensitivity – 100%, specificity – 74,2%, р0,001). The significance of the factors influence on the result was assessed according to the multivariate logistic regression analysis. Thus, the significantly important risk factors for development of pancreatic fistulas after PD were: diameter of the Wirsung duct ≤2.5 mm, soft pancreatic parenchyma, number of vessels on the transverse section of the pancreas ≤1, BMI˃26.3 kg/m2 and blood loss during operation ˃700 ml
Дод.точки доступу:
Денисова, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кутовий, О. Б.
Стеноз панкреатогастроанастомозу після панкреатодуоденальної резекції (клінічний випадок) [Текст] = Stenosis of pancreaticogastrostomy after pancreaticoduodenectomy (a case report) / О. Б. Кутовий, К. О. Денисова // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 365-369. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ПИЩЕВАРИТЕЛЬНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, DIGESTIVE SYSTEM (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Формування панкреатодигестивного анастомозу після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) – «ахіллесова п’ята» цієї операції. Ранні ускладнення після ПДР відомі та добре описані в науковій літературі, але робіт, що присвячені пізнім ускладненням після ПДР, істотно менше. Стенози панкреатодигестивних анастомозів досліджують рідко, й переважна більшість публікацій присвячена стенозам панкреатоєюноанастомозів. У доступній фаховій літературі трапляються лише поодинокі публікації, що описують окремі клінічні випадки стенозів панкреатогастроанастомозів, і тільки в англомовних джерелах
Formation of the pancreaticodigestive anastomosis after pancreaticoduodenectomy (PD) is the “Achilles’ heel” of this operation. Early postoperative complications are well known and well described in the scientific literature, but there are few works on late postoperative complications. Stenosis of pancreaticodigestive anastomoses are rarely mentioned, and the vast majority of publications are focused on stenosis of pancreaticojejunostomy. Regarding stenosis of pancreaticogastrostomy, there are only a few publications of clinical cases in the English-language literature
Дод.точки доступу:
Денисова, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Екстрена панкреатодуоденектомія при аденокарциномі голівки підшлункової залози, ускладненій гострою перфорацією виразки дванадцятипалої кишки [Текст] / А. В. Скумс [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 76-78. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика, осложнения, хирургия)
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (диагностика, осложнения, хирургия)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Представлено випадок виконання екстреної панкреатодуоденектомії у хворого з аденокарциномою голівки підшлункової залози, ускладненою гострою перфорацією виразки дванадцятипалої кишки
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Скумс, А. А.
Житнік, Д. Ю.
Шеламова, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Уповільненя моторно-евакуаційної функціїї шлунка після панреатодуоденальної резекції: сучасний погляд на проблему [Текст] / В. М. Копчак [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2021. - Том 88, N 1/2. - С. 73-77. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: За останні роки спостерігається зростання захворюваності на злоякісні новоутворення органів нанкреатобіліарноїзони та кількості виконаних радикальних оперативних втручань. До прикладу, захворюваність на рак підшлункової залози (113) у 2018 р. в Україні майже у 2 рази перевищувала аналогічний показник у світі - відповідно 11,2 та 6,0 на 100 000 населення. Така сама ситуація із смертністю - 8,7 в Україні та 4,5 у світі на 100 000 населення. Радикальним методом лікування пухлин панкреатобіліарної зони, а також хронічного парадуоденального панкреатиту (groove pancreatitis) вважають панкреатодуоденальну резекцію (ПДР). Світова хірургія знає безліч технік виконання ІІДР, покликаних попередити виникнення післяопераційних ускладнень та рецидиву пухлини
Дод.точки доступу:
Копчак, В. М.
Литвин, О. І.
Дувалко, О. В.
Перерва, Л. О.
Мотельчук, С. О.
Азадов, П. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості передопераційної підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнені механічною жовтяницею / П. Т. Муравйов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 111-115

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, хирургия, этиология)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії
Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Хархурі, Макрем

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Усенко, О. Ю.
Імплементація програми прискореного одужання при панкреатодуоденектомії [Текст] = Implementation of an accelerated recovery program for pancreatoduodenectomy / О. Ю. Усенко, А. В. Скумс, А. А. Скумс // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 286-291. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы, реабилитация, уход)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы, реабилитация, уход)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, реабилитация, уход)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (методы, тенденции)
Анотація: Ряд питань практичного застосування програми прискореного одужання пацієнтів після операції без шкоди для їх безпеки залишаються дискутабельними. Метою даного дослідження була оцінка можливостей впровадження програми прискореного відновлення (ERAS) у пацієнтів при панкреатодуоденектомії (ПД) і її впливу на післяопераційні результати. У дослідження включено 60 пацієнтів віком від 28 до 75 років з доброякісною і злоякісною патологією підшлункової залози та періампулярної зони, яким була виконана ПД у період з січня 2015 по грудень 2018 рр. Передопераційні завдання програми були виконані у всіх хворих. Математичну обробку даних проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 64 ver. 10.0.1011.0 (StatSoft Inc.). Рівень імплементації інтраопераційних компонентів становив 100% (за винятком епідуральної анестезії – 85%). Імплементація компонентів післяопераційного періоду коливалася у діапазоні від 56,7% до 100%. Післяопераційної смертності не було. Ускладнення спостерігали у 16 (26,7%) пацієнтів, загальна кількість ускладнень становила 22. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі після операції становила 13,1±4,1 діб. Застосування програми прискореного відновлення при ПД характеризується високим рівнем імплементації по більшості пунктів, що дозволяє зменшити тривалість перебування у стаціонарі при прийнятній кількості післяопераційних ускладнень
A number of issues concerning the practical application of the program of accelerated recovery of patients after surgery without compromising their safety remain debatable. The purpose of this study was to assess the feasibility of ERAS program for patients who undergo pancreatoduodenectomy (PD) and its impact on postoperative results. The study included 60 patients from 28 to 75 years old with benign and malignant pathologies of the pancreas and ampullary region, in which PD was performed between January 2015 and December 2018. The preoperative components of ERAS program were fulfilled in all patients. Mathematical data processing was performed using the software Statistica 64 ver. 10.0.1011.0 (StatSoft Inc.). All intraoperative components were implemented (100%) (except for epidural anesthesia – 85%). Postoperative components of ERAS program were implemented in the range from 56.7% to 100%. There was no postoperative mortality. Complications were observed in 16 (26.7%) patients in whom total number of complications was 22. The average duration of hospital stay after surgery was 13.1±4.1 days. The most of components of ERAS program for PD patients can be successfully implemented, decreasing the lengths of hospital stay without increase in number of postoperative complications
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Скумс, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скумс, А. В.
Вплив раннього перорального харчування на концентрацію сироваткового інтерлейкіну-6 у пацієнтів після панкреатодуоденектомії [Текст] / А. В. Скумс, В. О. Кузьменко, А. А. Стасенко // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 19-23. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (кровь)
Анотація: Застосування комбінованого ентерального та перорального харчування у хворих після панкреатодуоденектомії не має переваг перед пероральним. Раннє пероральне харчування сприяє зменшенню імунологічної реактивності організму у відповідь на операційну травму, при цьому рівні протеїнів у порівнянні з комбінованим харчуванням у пацієнтів у післяопераційному періоді до 7-ї доби суттєво не відрізняються
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.
Стасенко, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Показання до панкреатодуоденальної резекції у лікуванні ускладнених форм хронічного панкреатиту [Текст] / М. М. Велигоцький [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 18-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения, патофизиология, хирургия)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Подано результати лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту у хворих, яким виконано панкреатодуоденальну резекцію. Показаннями до операції були виражений фібрознозапальний процес у ділянці головки підшлункової залози, неможливість виключення розвитку онкологічного процесу на тлі хронічного панкреатиту, ускладнення, що розвинулися (жовчна, портальна гіпертензія, дуоденальний стаз). Виявлено післяопераційні ускладнення: біохімічний витік, панкреатичну фістулу (тип В), гастростаз
Дод.точки доступу:
Велигоцький, М. М.
Арутюнов, С. Е.
Клименко, М. В.
Шамун, К. Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Усенко, О. Ю.
Програма прискореного відновлення після панкреатодуоденектомії з формуванням міжкишкового анастомоза за Брауном [Текст] / О. Ю. Усенко, А. А. Скумс // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 9/10. - С. 3-8. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы, реабилитация)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы, реабилитация)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: У разі формування гастроентероанастомоза з браунівським співустям при панкреатодуоденектомії підвищується рівень імплементації програми прискореного відновлення та зменшується частота затримки евакуації із шлунка
Дод.точки доступу:
Скумс, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції / В. О. Кузьменко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 110-116. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
Анотація: Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР
Modern advances in surgical and anesthetic technologies have reduced mortality rates after pancreaticoduodenectomy (PDE) to 3 %; however, postoperative complications reach 29.5–70 % in this pathology. Therefore, the issue of finding and avoiding the factors that cause complications after PDE is one of the most important ones in modern surgical pancreatology. Materials and methods. To evaluate the efficacy of perioperative treatment regimens, a prospective and retrospective study of PDE outcomes was carried out in 78 patients with benign and malignant pathology of the biliary and pancreatoduodenal zone in 2003–2017. From 2015, we started the use of enhanced recovery program (ERP) in our clinic for patients undergoing PDE. For the purpose of comparative ana-lysis, the patients were divided into two groups: group I included 39 patients who were treated from January 2015 to December 2017 according to ERP; group II consisted of 39 patients who were retrospectively selected for the period from January 2003 to October 2014, their treatment was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative fluid therapy, the реriod of recovery of gastrointestinal motility and the rate of delayed gastric emptying were studied. Results. Intraoperative fluid therapy, in terms of the volume of solutions applied, was significantly lower in group I compared to group II — 2100 ml (95% (confidence interval) CI: 1988–2300) vs 3300 ml (95% CI: 3100–3500), p 0.001. Patients in group I returned to normal diet faster than patients in group II — 1.00 (95% CI: 1.00–1.00) vs 6.00 (95% CI: 6.00–7.00), p 0.001. During the statistical analysis, according to the ROC curve, the correlation was revealed between the volume of intraoperative fluid therapy, time of nasogastric tube removal and restoration of oral nutrition in the postoperative period. Conclusions. The use of the restrictive fluid therapy in the concept of ERP significantly reduces the реriod of gastrointestinal motility recovery, the rate of delayed gastric emptying in patients after PDE. The statistically significant factor influencing the possibility of early oral nutrition was the volume of intraoperative fluid in patients after PDE
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.
Скумс, А. В.
Мазур, А. П.
Кучинська, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)