Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Парез<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки [Текст] / В. А. Гриб [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (реабилитация, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Мета: встановити ефективність комплексної фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки щодо відновлення когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту шляхом моніторингу параметрів когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 66 хворих (63,6% — чоловіки, середній вік — 63 (54–72) роки) через 12–24 міс після ішемічного інсульту. Залежно від терапевтичної тактики пацієнтів рандомізували на три групи: у 1-й групі (n=21) пацієнти отримували комплекс фізичних вправ, у 2-й (n=21) — загальні рухові вправи та комплекс вправ для паретичної кисті, у 3-й (n=24) — додатково призначали холіну альфосцерат у дозі 400 мг 2 рази на добу. Лікування тривало 2 міс. Досліджували КВП Р300. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Пацієнтів обстежували до та через 2 міс після початку лікування. Застосовували статистичний аналіз результатів. Результати. Латентний період КВП Р300 у досліджуваних хворих подовжений у 1,3 раза порівняно з практично здоровими особами (р0,001), а амплітуда хвилі Р300 — зменшена у 1,7 раза (р0,001). Через 19–24 міс після інсульту амплітуда Р300 вірогідно відрізнялася від даних пацієнтів з постінсультним терміном 2–18 міс (р
Дод.точки доступу:
Гриб, В. А.
Герасимчук, В. Р.
Ува-Агбонікхена, І. Ф.
Ткачук, Н. П.
Дорошенко, О. О.
Геник, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості діагностики та лікування хворих з післяопераційним перитонітом [Текст] = Features of the diagnosis and treatment of patients with postoperative peritonitis / Т. І. Тамм [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 110-113. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, терапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (действие лекарственных препаратов, использование)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, патология, ультрасонография)
Анотація: Метою роботи є поліпшення діагностики та лікування хворих з післяопераційним перитонітом. Робота заснована на аналізі результатів лікування 98 пацієнтів, які перебували в клініці з 2010 по 2019 рр., з яких 47 (48%) осіб надійшло в стаціонар з клінікою перитоніту, а у 51 (52%) в післяопераційному періоді спостерігався тривалий парез кишечника. Діагноз встановлювали на підставі даних об’єктивного огляду, лабораторних показників і променевих методів дослідження — рентгенографії органів черевної порожнини та УЗД. На підставі аналізу клінічного матеріалу встановлено, що для хворих з первинним перитонітом більш характерна виражена клінічна симптоматика. Післяопераційний перитоніт за своїми клінічними проявами перебігає під маскою тривалого парезу кишечника. Завдяки ультразвуковим критеріям з 51 пацієнта з післяопераційним парезом у 32 (63%) тривалий парез розрішений консервативно, що дозволило уникнути даремних повторних оперативних утручань. У 19 (37%) діагностовано причини післяопераційних ускладнень і цим хворим своєчасно виконана релапаротомія. Післяопераційна летальність становила 5,1%
The aim of the work is to improve the diagnosis and treatment of patients with postoperative peritonitis. The work is based on an analysis of the treatment results of 98 patients who were in the clinic from 2010 to 2019, of which 47 (48%) were admitted to the hospital with a peritonitis clinic, and 51 (52%) had a prolonged bowel paresis in the postoperative period. The diagnosis was established on the basis of data from an objective examination, laboratory parameters and radiation research methods — radiography of the abdominal organs and ultrasound. Based on the analysis of clinical material, it was found that for patients with primary peritonitis, more pronounced clinical symptoms are more characteristic. Postoperative peritonitis in its clinical manifestations proceeds under the mask of a protracted intestinal paresis. Due to the ultrasound criteria of 51 patients with postoperative paresis, 32 (63%) prolonged paresis were allowed conservatively, which avoided unnecessary repeated surgical interventions. In 19 (37%), the causes of postoperative complications were diagnosed and relaparotomy was performed in a timely manner to these patients. Postoperative mortality was 5.1%
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. І.
Непомнящий, В. В.
Бардюк, О. Я.
Захарчук, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Е.
Сорбилакт® как средство фармакологической коррекции послеоперационного пареза кишечника / М. Е. Ничитайло // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 37-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Послеоперационный парез кишечника (ППК) возникает после многих хирургических вмешательств, но наиболее часто после абдоминальных операций — с частотой 10–30 %. Данное осложнение повышает послеоперационную заболеваемость, длительность госпитализации и стоимость лечения. В систематическом обзоре сообщества Cochrane было показано, что ни один препарат из рутинно применяемых прокинетиков (неостигмин, метоклопрамид, эритромицин) или слабительных не уменьшает длительность ППК (уровень доказательности Ia). При этом неостигмин (прозерин) связан с риском развития побочных эффектов практически во всех органах и системах. Применение метоклопрамида было ограничено Европейским медицинским агентством из-за потенциала развития серьезных неврологических побочных эффектов. Оба препарата назначаются слишком поздно, на 3–5-й день после операции, часто когда уже имеется картина развитого ППК. В этих условиях заслуживает внимания отечественный инфузионный препарат Сорбилакт® с основным действующим веществом сорбитолом. Во многих клинических исследованиях была продемонстрирована его способность уменьшать длительность ППК в 1,5–2 раза. При этом Сорбилакт® ускорял появление аускультативных признаков перистальтики, отхождение газов, самостоятельный стул. Полученные данные были подтверждены инструментально — с помощью компьютерной пневмокинезографии и ультразвукового исследования. Сорбилакт® можно применять с первых часов после оперативного вмешательства или даже непосредственно во время его выполнения При этом могут преследоваться как профилактические, так и лечебные цели. В выполненных клинических исследованиях Сорбилакт® не вызывал побочных эффектов. В связи с тем, что сорбитол, входящий в состав Сорбилакта®, в организме превращается в фруктозу, препарат не назначают лицам с наследственной непереносимостью фруктозы
Післяопераційний парез кишечника (ППК) виникає після багатьох хірургічних втручань, але найбільш часто після абдомінальних операцій — з частотою 10–30 %. Це ускладнення підвищує післяопераційну захворюваність, тривалість госпіталізації і вартість лікування. У систематичному огляді спільноти Cochrane було показано, що жоден препарат із рутинно застосовуваних прокинетиків (неостигмін, метоклопрамід, еритроміцин) або проносних засобів не зменшує тривалість ППК (рівень доказовості Ia). При цьому неостигмін (прозерин) пов’язаний із ризиком розвитку побічних ефектів практично у всіх органах і системах. Застосування метоклопраміду було обмежено Європейським медичним агентством через потенціал розвитку серйозних неврологічних побічних ефектів. Обидва препарати призначаються занадто пізно, на 3–5-й день після операції, часто коли вже наявна картина розвиненого ППК. У цих умовах заслуговує на увагу вітчизняний інфузійний препарат Сорбілакт® з основною діючою речовиною сорбітолом. У багатьох клінічних дослідженнях була продемонстрована його здатність зменшувати тривалість ППК в 1,5–2 рази. При цьому Сорбілакт® прискорював появу аускультативних ознак перистальтики, відходження газів, самостійний стул. Отримані дані були підтверджені інструментально — за допомогою комп’ютерної пневмокінезографії і ультразвукового дослідження. Сорбілакт® можна застосовувати з перших годин після оперативного втручання або навіть під час його виконання. При цьому можуть переслідуватись як профілактичні, так і лікувальні цілі. У виконаних клінічних дослідженнях Сорбілакт® не викликав побічних ефектів. У зв’язку з тим, що сорбітол, який входить до складу Сорбілакта®, в організмі перетворюється на фруктозу, препарат не призначають особам із спадковою непереносимістю фруктози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Богдановська, Н. В.
Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту [Текст] / Н. В. Богдановська, І. В. Кальонова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 14

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
Анотація: Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу
Дод.точки доступу:
Кальонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тимченко, М. Є.
Можливості електрофізіологічних досліджень шлунково-кишкового тракту у ранній діагностиці ускладнень після операцій на кишечнику [Текст] / М. Є. Тимченко, Н. В. Тимченко, С. О. Береснєв // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 2. - С. 165-169

MeSH-головна:
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПАРЕЗ -- PARESIS (осложнения)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (физиология)
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- ELECTROPHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ -- EVOKED POTENTIALS (физиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У роботі проведено аналіз результатів лікування 107 хворих, яким проведене хірургічне лікування. Встановлено, що використання периферійної електрогастроентерографії для моніторингу моторної функції ПІКТ у пацієнтів у післяопераційний періоді дозволяє оцінювати ступінь розвитку парезу ШКТ, відновлення моторної функції і, залежно від характеру відновлення, до 3-ї доби післяопераційного періоду підбирати стимулюючу терапію та індивідуально оцінювати її ефективність.
Дод.точки доступу:
Тимченко, Н. В.
Береснєв, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фіцич, М. В.
Фізична реабілітація при парезах [Текст] = Physical rehabilitation for paresis / М. В. Фіцич, І. К. Чурпій // Art of Medicine. - 2018. - N 3. - С. 199-202. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРЕЗ -- PARESIS (патофизиология, реабилитация, этиология)
МАССАЖ -- MASSAGE (методы, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, методы, тенденции)
Анотація: На сьогоднішній день парези посідають провідне місце з усіх хвороб дитячої та дорослої неврології та нейрохірургії. Як показує практика вітчизняних та закордонних методик фізичної реабілітації, результативність після їх застосування не завжди дає бажаний результат та не суттєво скорочує період відновлення. У своїй практиці я дуже часто зустрічалася з парезами різного ґенезу. Найчастіше це були парези внаслідок пологової травми, перенесеного менінгіту, енцефаліту, некомпенсованої гідроцефалії (стан після шунтування), атланто-аксіальна нестабільність, стан після перенесеної глютенової ацидурії, наслідки ураження Тетради Фалло, інсультів, транзиторна ішемічна атака, ураження периферичних нервів тощо
На даний час науково-технічний прогрес зробив вагомий внесок у розвиток неврології та нейрохірургії, але після проведення неврологічної та нейрохірургічної роботи обов’язковим є реабілітаційне втручання. Саме реабілітаційний етап допоможе швидше відновити стан хворого, максимально наближений до стану абсолютного здоров’я. Відновлення при парезах здійснюється дуже великою кількістю засобів та методів фізичної реабілітації. У даній статті хочу представити дещо змінені засоби та методи фізичної реабілітації
Дод.точки доступу:
Чурпій, І. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шидловська, Т. А.
Якісні показники електроенцефалографії у хворих з двобічними периферичними парезами та паралічами гортані [Текст] / Т. А. Шидловська, С. Е. Яремчук, Т. Б. Земляк // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 2. - С. 36-44

MeSH-головна:
ГОРТАНИ БОЛЕЗНИ -- LARYNGEAL DISEASES (диагностика, хирургия)
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, хирургия)
Анотація: В роботі вивчено якісні показниики електроенцефалографії у хворих з двобічними периферичними парезами та паралічами гортані до та після застосування хірургічного лікування , а саме ендоскопічної хордоаритеноїдотомії. Автори вважають, що дослідження функціональних змін головного мозку доцільно включити однією із складових оцінювання стану хворого з двобічними парезами та паралічами гортані, у яких визначаються зміни біоелектричної активності головного мозку у вигляді десинхронізації та дезорганізації основних ритмів і тенденції до згладження зональних відмінностей, часом зниження електричної активності.
В работе изучены качественные показатели электроэнцефалографии у больных с двусторонними периферическими парезами и параличами гортани до и после применения хирургического лечения, а именно эндоскопической хордоаритеноидотомии. Авторы считают, что исследование функциональных изменений головного мозга целесообразно включить одной из составляющих оценки состояния больного с двусторонними парезами и параличами гортани, в которых определяются изменения биоэлектрической активности головного мозга в виде десинхронизации и дезорганизации основных ритмов и тенденции к сглаживанию зональных различий, иногда снижения электрической активности.
Дод.точки доступу:
Яремчук, С. Е.
Земляк, Т. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльний аналіз динаміки рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі відкритої проникної травми спинного мозку з тривалою персистенцією біосумісного стороннього тіла в каналі хребта [Текст] / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 65-68. - Бібліогр.: с. 67-68

MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES
МОЗГА СПИННОГО СДАВЛЕНИЕ -- SPINAL CORD COMPRESSION
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES
ПОЗВОНОЧНЫЙ КАНАЛ -- SPINAL CANAL
ПАРЕЗ -- PARESIS
КОНЕЧНОСТЬ ЗАДНЯЯ ЖИВОТНОГО -- HINDLIMB (патофизиология)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета дослідження. Порівняти динаміку рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі тривалої компресії травмованого спинного мозку стороннім тілом. Матеріали і методи. У якості первинних цифрових даних використано емпіричний матеріал, отриманий у ряді попередніх досліджень (В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв та ін., 2016, 2017). Тварини – зрілі білі безпородні щури самці (5,5 міс., 300 г, інбредна лінія, похідна Wistar). Експериментальні групи: група 1 – лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 40); група 2 – аналогічна травма спинного мозку + негайна імплантація в зону ураження стороннього тіла (n = 10). Моніторинг показника рухової функції (ПФ) паретичної кінцівки – шкала Вasso–Вeattie–Вresnahan; розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту та статистичний аналіз – у межах програмного пакету Statistica 10.0. Результати. Протягом 2–го тиж. в групі 1 спостерігали сповільнення приросту ПФ, у групі 2 – зменшення до нуля. Протягом 3 – 8–го тиж. динаміка ПФ у групі 2 відсутня. Починаючи з 8–го тиж., у групі 2 спостерігали повільний приріст ПФ з максимальною швидкістю впродовж 4–го місяця. Висновок. Компресія спинного мозку стороннім тілом унеможливлює аутогенне відновлення рухової функції паретичної кінцівки, зменшення компресії супроводжується відновленням рухової функції, динаміка якого аналогічна виявленій у віддалений період ізольованої травми спинного мозку
Дод.точки доступу:
Цимбалюк, В. І.
Медведєв, В. В.
Сенчик, Ю. Ю.
Драгунцова, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диагностика и лечение больных с послеоперационным перитонитом [Текст] / Т. И. Тамм [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 16-19

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика)
ИЛЕУС -- ILEUS (диагностика)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, хирургия, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проанализированы результаты лечения 84 больных с патологией органов брюшной полости, находившихся в клинике с 2010 по 2016 г., из которых 43 (52 %) поступили в стационар с перитонитом, а у 10 (12 %) пациентов перитонит развился в послеоперационном периоде. Установлено, что более яркую клиническую симптоматику имеют больные с первичным перитонитом. Послеоперационный перитонит по своим клиническим проявлением протекает под маской затянувшегося пареза кишечника. Для диагностики этого осложнения необходимы данные УЗИ-мониторинга. С помощью УЗИ критериев из 26 (31 %) пациентов с динамическим илеусом у 16 (19 %) больных обнаружили затянувшийся парез кишечника, у 10 (12 %) пациентов был установлен диагноз послеоперационного перитонита. Сочетание клинических данных и результатов УЗИ позволило в 19 % случаев избежать напрасных релапаротомий, а в 12 % выполнить своевременную операцию.
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. И.
Непомнящий, В. В.
Бардюк, А. Я.
Полянский, Д. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Голосоутворення і дихання у струмектомованих хворих / В. В. Кіщук [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 51-52

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГОРТАНИ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- LARYNGEAL NERVE INJURIES (осложнения)
ПАРЕЗ -- PARESIS (патофизиология, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Кіщук, В. В.
Лобко, К. А.
Бондарчук, О. Д.
Дмитренко, І. В.
Лобко, А. Д.
Грицун, Я. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)