Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Парез<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 53
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-53

Богдановська, Н. В.
Лікування рухом, індукованим обмеженням, у реабілітації хворих з наслідками ішемічного інсульту [Текст] / Н. В. Богдановська, І. В. Кальонова // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 2 (додаток 1: Реабілітаційна медицина). - С. 14

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
ПСИХОМОТОРНАЯ АКТИВНОСТЬ -- PSYCHOMOTOR PERFORMANCE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
Анотація: Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу
Дод.точки доступу:
Кальонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, В. В.
Порушення моторної функції кишківника після різних операцій на органах черевної порожнини [Текст] / B. В. Бойко, Н. В. Тимченко, С. Ю. Бітяк // Харківська хірургічна школа. - 2016. - N 5. - С. 67-70

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патология, хирургия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология, хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
Анотація: Представлено результати обстеження 153 пацієнтів для виявлення загальних закономірностей розвитку функціональних порушень кишківника після різних оперативних втручань в тому числі і на товстій кишці. Після операцій на товстій кишці, порушення моторної функції кишківника в післяопераційному періоді більш виражені. Вони характеризуються підвищенням електричної активності та зниженням коефіцієнта ритмічності на частотах тонкої кишки, підвищенням частоти і зниженням амплітуди скорочень шлунково-кишкового тракту.
Дод.точки доступу:
Тимченко, Н. В.
Бітяк, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бородулина, И. В.
Воспалительная опухоль Кюттнера как причина пареза подъязычного нерва : обзор литературы и описание клинического случая [Текст] / И. В. Бородулина, В. В. Шведков. - Электрон. журн. // Нервно-мышечные болезни. - 2016. - № 3. - С. 36-42

MeSH-головна:
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
ПОДЪЯЗЫЧНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- HYPOGLOSSAL NERVE DISEASES (диагностика, этиология)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, этиология)
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (диагностика, хирургия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Кл.слова (ненормовані):
Кюттнера опухоль
Дод.точки доступу:
Шведков, В. В.

Примірників всього: 1
файл (1)
Вільні: файл (1)

Знайти схожі

Васина, А. А.
Особенности клинической картины и трудности диагностики парезов и параличей гортани у новорожденных, детей грудного и раннего возраста [Текст] / А. А. Васина, Е. Ю. Радциг // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 3. - С. 41-44

MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагноз, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЛИЦЕВОГО НЕРВА ПАРАЛИЧ -- FACIAL PARALYSIS (диагноз, патофизиология)
ГОРТАНИ БОЛЕЗНИ -- LARYNGEAL DISEASES (диагноз, патофизиология)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагноз, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Радциг, Е. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Голосоутворення і дихання у струмектомованих хворих / В. В. Кіщук [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 51-52

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГОРТАНИ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- LARYNGEAL NERVE INJURIES (осложнения)
ПАРЕЗ -- PARESIS (патофизиология, хирургия, этиология)
Дод.точки доступу:
Кіщук, В. В.
Лобко, К. А.
Бондарчук, О. Д.
Дмитренко, І. В.
Лобко, А. Д.
Грицун, Я. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гук, Ю. М.
Ортезування хворих з ортопедичними виявами спинномозкової грижі / Ю. М. Гук, А. І. Чеверда, Ю. М. Шкурко // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 4. - С. 55-60

MeSH-головна:
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (осложнения, реабилитация, терапия)
ПАРЕЗ -- PARESIS (этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (иннервация)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Чеверда, А. І.
Шкурко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Два спостереження парезу зворотнього гортанного нерву різної етіології [Текст] / Г. І. Гарюк [и др.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2016. - N 5с. - С. 23-24

MeSH-головна:
ВОЗВРАТНЫЙ ГОРТАННЫЙ НЕРВ -- RECURRENT LARYNGEAL NERVE (патофизиология)
ПАРЕЗ -- PARESIS (терапия, этнология)
ГОЛОСА РАССТРОЙСТВА -- VOICE DISORDERS (этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Гарюк, Г. І.
Філатова, І. В.
Арнольді, В. М.
Тимошенко, Ю. В.
Безпечний, С. В.
Світличний, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Диагностика и лечение больных с послеоперационным перитонитом [Текст] / Т. И. Тамм [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 16-19

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика)
ИЛЕУС -- ILEUS (диагностика)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, хирургия, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проанализированы результаты лечения 84 больных с патологией органов брюшной полости, находившихся в клинике с 2010 по 2016 г., из которых 43 (52 %) поступили в стационар с перитонитом, а у 10 (12 %) пациентов перитонит развился в послеоперационном периоде. Установлено, что более яркую клиническую симптоматику имеют больные с первичным перитонитом. Послеоперационный перитонит по своим клиническим проявлением протекает под маской затянувшегося пареза кишечника. Для диагностики этого осложнения необходимы данные УЗИ-мониторинга. С помощью УЗИ критериев из 26 (31 %) пациентов с динамическим илеусом у 16 (19 %) больных обнаружили затянувшийся парез кишечника, у 10 (12 %) пациентов был установлен диагноз послеоперационного перитонита. Сочетание клинических данных и результатов УЗИ позволило в 19 % случаев избежать напрасных релапаротомий, а в 12 % выполнить своевременную операцию.
Дод.точки доступу:
Тамм, Т. И.
Непомнящий, В. В.
Бардюк, А. Я.
Полянский, Д. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Диагностика и лечение пареза кишечника при остром панкреатите [Текст] / С. Х. Каримов, А. Г. Мирошниченко, М. А. Кацадзе // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2007. - Т. 166, № 2. - С. 35-39

Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--диагн--хир

   Кишечник

   Парез

   Эндотоксемия

Дод.точки доступу:
Каримов, С. Х.
Мирошниченко, А. Г.
Кацадзе, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки [Текст] / В. А. Гриб [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 88-91. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
ПАРЕЗ -- PARESIS (реабилитация)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (реабилитация, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Мета: встановити ефективність комплексної фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки щодо відновлення когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту шляхом моніторингу параметрів когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 66 хворих (63,6% — чоловіки, середній вік — 63 (54–72) роки) через 12–24 міс після ішемічного інсульту. Залежно від терапевтичної тактики пацієнтів рандомізували на три групи: у 1-й групі (n=21) пацієнти отримували комплекс фізичних вправ, у 2-й (n=21) — загальні рухові вправи та комплекс вправ для паретичної кисті, у 3-й (n=24) — додатково призначали холіну альфосцерат у дозі 400 мг 2 рази на добу. Лікування тривало 2 міс. Досліджували КВП Р300. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Пацієнтів обстежували до та через 2 міс після початку лікування. Застосовували статистичний аналіз результатів. Результати. Латентний період КВП Р300 у досліджуваних хворих подовжений у 1,3 раза порівняно з практично здоровими особами (р0,001), а амплітуда хвилі Р300 — зменшена у 1,7 раза (р0,001). Через 19–24 міс після інсульту амплітуда Р300 вірогідно відрізнялася від даних пацієнтів з постінсультним терміном 2–18 міс (р
Дод.точки доступу:
Гриб, В. А.
Герасимчук, В. Р.
Ува-Агбонікхена, І. Ф.
Ткачук, Н. П.
Дорошенко, О. О.
Геник, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Дмитриев, Д. В.
Роль раннего энтерального питания в мультимодальной программе «fast track» хирургии у детей [Текст] / Д. В. Дмитриев, О. В. Катилов, О. В. Калинчук // Клінічна хірургія. - 2014. - № 9. - С. 36-38

Рубрики: Дети

MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПАРЕЗ -- PARESIS (профилактика и контроль)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
Кл.слова (ненормовані):
fast track хирургия
Дод.точки доступу:
Катилов, О. В.
Калинчук, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Завгородний, А. А.
Продленная послеоперационная эпидуральная аналгезия у больных с опухолями толстого кишечника / А. А. Завгородний, С. Н. Гриценко // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 35-40

MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПАРЕЗ -- PARESIS (лекарственная терапия, осложнения)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (лекарственная терапия, осложнения)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL (методы)
Анотація: Этиология, патогенез моторно-эвакуаторных нарушений желудочно-кишечного тракта после операций на органах брюшной полости. Парез желудочно-кишечного тракта является вторым по частоте среди наблюдаемых послеоперационных осложнений. По данным J. Guay, и соавторов (2016). в 10,3% случаев пациенты имеют временный послеоперационный парез кишечника. Это продлевает период пребывания в стационаре и приводит к увеличению числа послеоперационных осложнений. Патогенез пареза кишечника весьма сложен и, по-видимому, имеет не одну, а несколько причин развития. Чаще всего парез желудочно-кишечного тракта встречается после обширных абдоминальных операций
Дод.точки доступу:
Гриценко, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Зюбрицький, М. М.
Серединний параліч гортані після виконання стовбурової ваготомії [Текст] / М. М. Зюбрицький, В. В. Арсенюк // Клінічна хірургія. - 1999. - № 6. - С. 43

MeSH-головна:
ВАГОТОМИЯ СТВОЛОВАЯ -- VAGOTOMY, TRUNCAL (использование, тенденции)
ГОРТАНЬ -- LARYNX (патофизиология, хирургия)
ПАРЕЗ -- PARESIS (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Арсенюк, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Катушкина, Э.
Постинсультная спастичность: современное состояние проблемы, методы лечения [Текст] / Э. Катушкина, О. Зиновьева // Врач. - 2014. - № 4. - С. 8-12

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ПАРЕЗ -- PARESIS (лекарственная терапия)
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (лекарственная терапия)
Дод.точки доступу:
Зиновьева, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Клініко-функціональна характеристика голосової функції у хворих з парезами та паралічами гортані / Т. А. Шидловська [та ін.] // Ринологія. - 2017. - N 2. - С. 28-39

MeSH-головна:
ГОРТАНИ БОЛЕЗНИ -- LARYNGEAL DISEASES (патофизиология)
ПАРЕЗ -- PARESIS (осложнения, хирургия, этиология)
ПАРАЛИЧ -- PARALYSIS (осложнения, хирургия, этиология)
ГОЛОСА РАССТРОЙСТВА -- VOICE DISORDERS (диагностика, этиология)
Дод.точки доступу:
Шидловська, Т. А.
Яремчук, С. Е.
Земляк, Т. Б.
Волкова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Косинец, В. А.
    Применение препарата реамберин в комплексной терапии распространенного гнойного перитонита [Текст] / В. А. Косинец, М. Г. Сачек, Г. Г. Кондратенко // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2010. - № 1. - С. 59-63

Рубрики: Перитонит--лек тер

   Парез

   Реамберин

   Свободные радикалы

Дод.точки доступу:
Сачек, М. Г.
Кондратенко, Г. Г.

Знайти схожі

17.

Котова, И. А.
Тактика лечения больных с парезами и параличами гортани после операций на щитовидной железе [Текст] / И. А. Котова, Е. А. Шаповаленко, О. В. Давоян // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2015. - № 1. - С. 40-45

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагноз, осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагноз, осложнения, терапия)
ГОЛОСОВОЙ СВЯЗКИ ПАРАЛИЧ -- VOCAL CORD PARALYSIS (диагноз, осложнения, терапия)
Дод.точки доступу:
Шаповаленко, Е. А.
Давоян, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Москаленко, В. З.
Комплексное лечение послеоперационного пареза кишечника у детей [Текст] / В. З. Москаленко, И. П. Журило, А. М. Моисеев // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - № 2. - С. 92-93

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия)
ПАРЕЗ -- PARESIS (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Журило, И. П.
Моисеев, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ничитайло, М. Е.
Сорбилакт® как средство фармакологической коррекции послеоперационного пареза кишечника / М. Е. Ничитайло // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 37-44. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Послеоперационный парез кишечника (ППК) возникает после многих хирургических вмешательств, но наиболее часто после абдоминальных операций — с частотой 10–30 %. Данное осложнение повышает послеоперационную заболеваемость, длительность госпитализации и стоимость лечения. В систематическом обзоре сообщества Cochrane было показано, что ни один препарат из рутинно применяемых прокинетиков (неостигмин, метоклопрамид, эритромицин) или слабительных не уменьшает длительность ППК (уровень доказательности Ia). При этом неостигмин (прозерин) связан с риском развития побочных эффектов практически во всех органах и системах. Применение метоклопрамида было ограничено Европейским медицинским агентством из-за потенциала развития серьезных неврологических побочных эффектов. Оба препарата назначаются слишком поздно, на 3–5-й день после операции, часто когда уже имеется картина развитого ППК. В этих условиях заслуживает внимания отечественный инфузионный препарат Сорбилакт® с основным действующим веществом сорбитолом. Во многих клинических исследованиях была продемонстрирована его способность уменьшать длительность ППК в 1,5–2 раза. При этом Сорбилакт® ускорял появление аускультативных признаков перистальтики, отхождение газов, самостоятельный стул. Полученные данные были подтверждены инструментально — с помощью компьютерной пневмокинезографии и ультразвукового исследования. Сорбилакт® можно применять с первых часов после оперативного вмешательства или даже непосредственно во время его выполнения При этом могут преследоваться как профилактические, так и лечебные цели. В выполненных клинических исследованиях Сорбилакт® не вызывал побочных эффектов. В связи с тем, что сорбитол, входящий в состав Сорбилакта®, в организме превращается в фруктозу, препарат не назначают лицам с наследственной непереносимостью фруктозы
Післяопераційний парез кишечника (ППК) виникає після багатьох хірургічних втручань, але найбільш часто після абдомінальних операцій — з частотою 10–30 %. Це ускладнення підвищує післяопераційну захворюваність, тривалість госпіталізації і вартість лікування. У систематичному огляді спільноти Cochrane було показано, що жоден препарат із рутинно застосовуваних прокинетиків (неостигмін, метоклопрамід, еритроміцин) або проносних засобів не зменшує тривалість ППК (рівень доказовості Ia). При цьому неостигмін (прозерин) пов’язаний із ризиком розвитку побічних ефектів практично у всіх органах і системах. Застосування метоклопраміду було обмежено Європейським медичним агентством через потенціал розвитку серйозних неврологічних побічних ефектів. Обидва препарати призначаються занадто пізно, на 3–5-й день після операції, часто коли вже наявна картина розвиненого ППК. У цих умовах заслуговує на увагу вітчизняний інфузійний препарат Сорбілакт® з основною діючою речовиною сорбітолом. У багатьох клінічних дослідженнях була продемонстрована його здатність зменшувати тривалість ППК в 1,5–2 рази. При цьому Сорбілакт® прискорював появу аускультативних ознак перистальтики, відходження газів, самостійний стул. Отримані дані були підтверджені інструментально — за допомогою комп’ютерної пневмокінезографії і ультразвукового дослідження. Сорбілакт® можна застосовувати з перших годин після оперативного втручання або навіть під час його виконання. При цьому можуть переслідуватись як профілактичні, так і лікувальні цілі. У виконаних клінічних дослідженнях Сорбілакт® не викликав побічних ефектів. У зв’язку з тим, що сорбітол, який входить до складу Сорбілакта®, в організмі перетворюється на фруктозу, препарат не призначають особам із спадковою непереносимістю фруктози
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Новицька-Усенко, Л. В.
Внутрішньочеревний тиск при різних способах медикаментозної стимуляції шлунково-кишкового тракту після операцій на органах черевної порожнини [Текст] / Л. В. Новицька-Усенко, С. Г. Дьомін // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 2. - С. 5-10

MeSH-головна:
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ПАРЕЗ -- PARESIS (диагноз, лекарственная терапия, осложнения)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
МЕТОКЛОПРАМИД -- METOCLOPRAMIDE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АРГИНИН -- ARGININE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СИМЕТИКОН -- SIMETHICONE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Дьомін, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)