Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (15)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Паркинсона болезнь<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 296
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Antonova, O. I.
Means of occupational therapy in (individual) rehabilitation programs for people with Parkinson’s disease [Текст] / O. I. Antonova, S. O. Sorokina // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 382-389

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы)
КОГНИТИВНЫЙ ДИССОНАНС -- COGNITIVE DISSONANCE
Анотація: Мета роботи – розробити комплекс реабілітаційних заходів із включенням занять з ерготерапії при хворобі Паркінсона й оцінити об’єктивний стан пацієнтів за шкалами немоторних симптомів, когнітивних і ментальних порушень. Матеріали та методи. Стан хворих вивчали за даними анамнезу, об’єктивного обстеження, використали шкали оцінювання немоторних симптомів, когнітивних і ментальних порушень (шкала немоторних симптомів – NMSS, шкала ментальних порушень – MMSE, Монреальська шкала когнітивних розладів – MOCA); для оцінювання немоторних симптомів додатково застосували опитувальник для виявлення вегетативних розладів (за А. М. Вейном, 1998). Контрольній та експериментальній групам запропонували фізичні навантаження (ЛФК), фізіотерапію, масаж, раціональне харчування (дієтотерапія). Експериментальній групі додали ерготерапію. Результати. Після фізичної реабілітації стан хворих суттєво поліпшився. Підсумковий бал в експериментальній групі хворих із немоторними проявами хвороби Паркінсона за шкалою оцінювання немоторних симптомів був статистично вірогідно нижчим і становив 61,04 ± 0,39 (p 0,01). Підсумковий бал за шкалою ментальних порушень став статистично вірогідно вищим – 27,78 ± 0,27 (p 0,01), як і за шкалою когнітивних змін – 25,13 ± 0,19 (p 0,01). Згідно з опитувальником вегетативних порушень за А. М. Вейном, сумарний бал у контрольній групі становив 64,0 ± 3,2, в експериментальній – 51,0 ± 5,4 (p 0,01). Отже, під впливом додаткових занять з ерготерапії в експериментальній групі і за шкалою немоторних симптомів, і за опитувальником за А. М. Вейном спостерігали статистично вірогідне поліпшення стану хворих. Висновки. Виявили вірогідну різницю (p 0,01) стану хворих за підсумковими балами в бік поліпшення між контрольною та експериментальною групами хворих за результатами обстеження за всіма шкалами. Найсуттєвішу різницю спостерігали за шкалою немоторних симптомів. Певну роль у поліпшенні стану хворих за відповідним скринінгом, що виконаний за допомогою шкал досліджень та опитувальника пацієнтів для виявлення вегетативних розладів (за А. М. Вейном, 1998), очевидно, відіграли компоненти реабілітаційної програми, яка додатково включала заняття з ерготерапії.
Дод.точки доступу:
Sorokina, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bogdaniuk, A. O.
Spatial dimension of nigral astrogliosis observed in rotenone model of Parkinson’s disease [Text] / А. О. Bogdaniuk, A. G. Nikonenko // Фізіологічний журнал. - 2018. - Том 64, N 6. - P40-46

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: У даній статті розглядаються просторові аспекти реактивного астрогліоз, що спостерігається в компактній частині чорної субстанції (SNc) в ротенонової моделі хвороби Паркінсона. Дослідження було виконано на дорослих щурах-самцях лінії Wistar, які отримували внутрішньомозкову інфузію 12 мкг ротенон в лівий SNc. Тканина SNc аналізували через 40, 70 і 200 днів після інфузії. Було показано, що ротенон викликає збільшення щільності астоцітов у всіх проаналізованих тимчасових точках, що вказує на проліферацію клітин. Аналіз функції радіального розподілу (RDF) продемонстрував неоднорідне просторовий розподіл чорних астроцитів. Виявлено, що їх щільність вище поблизу тел нейрональних клітин, особливо на стороні інфузії. Крім того, аналіз RDF надав докази просторових кластерів астроцитів через 40 днів після інфузії. Результати цього дослідження показують, що чорний астрогліоз, спостережуваний в ротеноновой моделі хвороби Паркінсона, включає зміни в просторовому розподілі астроцитів. Ці зміни відображають перебудову архітектури тканини SNc, яка відбувається у відповідь на пов’язану з ротеноном дегенерацію нейронів SNc.
Дод.точки доступу:
Nikonenko, A. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Demchenko, A. V.
A modern view on potential biomarkers of Parkinson’s disease (review) [Текст] / A. V. Demchenko, V. V. Biriuk // Патологія. - 2020. - Том 17, N 2. - С. 241-247

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
СИНУКЛЕИНЫ -- SYNUCLEINS (анализ)
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE (анализ)
Анотація: Хвороба Паркінсона (ХП) – одне з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань. Незважаючи на велику кількість досліджень, що присвячені ХП, проблема ранньої діагностики та таргетованої патогенетичної терапії залишається актуальною. Науковці вже понад 20 останніх років досліджують потенційні діагностичні та прогностичні біомаркери ХП на різних стадіях захворювання. Точний діагностичний біомаркер може допомогти ідентифікувати ХП до виникнення моторних симптомів або коли моторних і немоторних симптомів недостатньо для встановлення діагнозу, а також його можна використовувати для диференційної діагностики між ХП та іншими неврологічними захворюваннями, зокрема під час диференціювання між ідіопатичною ХП та іншими формами паркінсонізму. Мета роботи – проаналізувати останні дослідження потенційних біомаркерів ХП у біологічних рідинах людини. Висновки. У більшості проаналізованих досліджень останніх років визначено, що рівень загального ?-синуклеїну, його олігомерів у плазмі крові та її формених елементах є підвищеним у пацієнтів на ранніх стадіях ХП, а також є цінним прогностичним маркером щодо прогресування захворювання, зокрема його моторних симптомів. Перспективними є дослідження рівня потенційного біомаркера не тільки у плазмі крові та її формених елементах, але й у нейрональних екзосомах. Негативний вплив оксидативного стресу при ХП – суттєвий тригер незворотних патогенетичних процесів, які впливають на розвиток нейродегенеративних змін. Перспективними можуть бути не тільки дослідження з виявлення концентрацій компонентів нітрозативного та оксидативного стресу, антиоксидантів у крові пацієнтів з ХП, але й з визначення впливу протипаркінсонічних і нейропротективних препаратів на стан антиоксидантної системи для патогенетичного обґрунтування їх використання для нівелювання проявів оксидативного стресу. Перспективним є дослідження активності мелатоніну в контексті його зв’язків із компонентами оксидативного стресу та антиоксидантами шляхом визначення їхніх концентрацій у крові пацієнтів з ХП.
Дод.точки доступу:
Biriuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Demchenko, A. V.
Diagnostic value of motor evoked potential parameters in patients with Parkinson’s disease stage II / A. V. Demchenko, Dzh. N. Aravitska // Патологія. - 2022. - Т. 19, N 1. - P40-46

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ -- EVOKED POTENTIALS (физиология)
(использование, методы)
Анотація: Мета роботи – визначити найбільш інформативні параметри моторного викликаного потенціалу (МВП) у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП) ІІ стадії на підставі клініко-нейрофізіологічних зіставлень. Матеріали та методи. У дослідження залучили 90 хворих віком від 45 до 75 років із ХП II стадії за Хен–Яром. Хворим здійснили клініко-неврологічне обстеження з оцінюванням за шкалою MDS UPDRS, а також нейрофізіологічне досліджен-ня з визначенням латентності, амплітуди, площі та тривалості МВП після проведення 4 проб з поступовим підвищенням індукції магнітного поля. У дослідженні брали участь переважно пацієнти з право- та лівобічними моторними симптомами, тому для коректного статистичного аналізу домінантний бік вважали дебютним або боком із більш вираженими руховими симптомами, субдомінантний бік вважали протилежним домінантному. Результати. Виявили, що в обстежених із ХП ІІ стадії латентність МВП вірогідно зменшувалася, а амплітуда та тривалість МВП достовірно збільшувались у пробах із підвищенням індукції магнітного поля у правій і лівій гемісферах головного мозку. Визначили вірогідну помірну кореляцію між загальним балом UPDRS частини III та латентністю MВП в іпсилатеральній премоторній корі до домінантного боку моторних симптомів у пробах із магнітною індукцією (1,1 Tл – r = 0,34, p 0,05; 1,32 Tл – r
Дод.точки доступу:
Aravitska, Dzh. N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Demchenko, V.
Impact of neuroprotective therapy on cognition and oxidative stress in the early stages of Parkinson’s disease / V. Demchenko, V. V. Biriuk // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - P352-355

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – визначення клінічної та біохімічної ефективності цитиколіну в корекції когнітивних розладів і рівня глутатіонпероксидази (ГПО) плазми крові у пацієнтів на ранніх стадіях хвороби Паркінсона (ХП). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти з І–ІІ стадіями ХП за Хен–Яром і 20 здорових осіб групи контролю. Для оцінювання когнітивних функцій (КФ) використали Монреальську шкалу когнітивного оцінювання (MoCA) в пацієнтів із ХП до початку терапії цитиколіном, після завершення парентерального курсу та перорального приймання препарату, а також у здорових осіб групи контролю (один раз). Плазму крові брали для дослідження один раз у здорових осіб групи контролю та двічі (на перший та останній день спостереження) в пацієнтів із ХП. Цитиколін призначали 23 із 42 пацієнтів із ХП на додаток до базисної протипаркінсонічної терапії внутрішньовенно протягом 10 днів і в таблетках протягом наступних 30 днів. Решта 19 із 42 пацієнтів із ХП отримували тільки базисну протипаркінсонічну терапію (група порівняння). Результати. Спостерігали вірогідне покращення КФ за балами шкали МоСА в пацієнтів із ХП, які отримували цитиколін (ХП-Ц) кожного контрольного дня. Незважаючи на покращення КФ на 10 день спостереження у пацієнтів з ХП, яким призначили тільки базисну протипаркінсонічну терапію (ХП-Б), вони не змогли утримати позитивний результат до останнього дня дослідження (p 0,001). Після лікування рівень ГПО плазми в пацієнтів групи ХП-Ц суттєво вищий, ніж у хворих групи ХП-Б (p 0,001). Активність ГПО у плазмі після курсу цитиколіну вірогідно вища, ніж до призначення додаткової нейропротективної терапії; це не спостерігали в пацієнтів групи ХП-Б. Висновки. Когнітивні функції (відповідно до показників шкали МоСА) пацієнтів на ранніх стадіях ХП суттєво поліпшилися після терапії цитиколіном. Курс цитиколіну вірогідно вплинув на підвищення активності антиоксиданта ГПО в пацієнтів на ранніх стадіях ХП.
Дод.точки доступу:
Biriuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Diachenko, P. Y.
Parkinson’s disease subtypes: literature review [Text] = Підтипи хвороби Паркінсона: огляд літератури / P. Y. Diachenko, G. S. Moskovko // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 3. - P512-517. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология)
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Parkinson’s disease, like most neurodegenerative diseases, is clinically heterogeneous with a broad spectrum of motor and non-motor features. A number of studies have proposed and described subtypes of Parkinson’s disease based on the characteristics of symptoms, which can be grouped. Subtyping makes possible optimization of the research of Parkinson’s disease etiology, pathogenesis, prognosis and response to treatment, as subtypes should reflect the main pathomorphological and pathophysiological differences between patients. This review considered subtypes of Parkinson’s disease identified so far, grouped common concepts and understanding of the relationship between subtypes and disease progression. A systematic review of articles in PubMed between 2009 and 2020 was performed using the following search terms: “Parkinson’s disease subtypes”, “Parkinson’s disease phenotypes” for the time period of last 10 years (2009–2020). In this review article the most commonly identified subtypes of Parkinson’s disease and their distinguishing features were discussed. As a result, 12 articles were identified, among them, 3 were data driven (cluster analysis). The classification based on the motor features of the disease, suggested by Jankovic et al. in 1990, remains the most popular to this day (tremor-dominant, akinetic-rigid or so called postural instability with gait impairment and mixed), but it is not very reliable, because patients tend to switch subtypes as the disease progresses. Cluster data analysis studies lack reproducibility and the method itself is too complex to be routinely used in clinical practice. In addition, it is yet not clear, if we are dealing with subtypes or just different stages of the disease. Thus, it was detected that the existing methods of Parkinson’s disease subtyping by cluster data analysis and classification into motor subtypes cannot be considered fully correct and generally accepted, because the disease is not static and patients can change the subtype (especially in the early stages of the disease), although motor phenotypes utilization remains the most prevalent today. It is obvious, that subtyping requires inclusion of other features (genetic, molecular, neuroimaging) into analysis of the disease, in addition to clinical manifestations
Хвороба Паркінсона є клінічно неоднорідною, як і більшість нейродегенеративних захворювань, і має широкий спектр моторних та немоторних проявів. У ряді досліджень запропоновано та описано підтипи хвороби Паркінсона на основі особливостей проявів, які можливо згрупувати. Субтипування надає змогу оптимізувати дослідження етіології, патогенезу, прогнозування та реакції на лікування хвороби Паркінсона, оскільки підтипи повинні відображати основні патоморфологічні та патофізіологічні відмінності між хворими. У статті розглянуто, які підтипи хвороби Паркінсона були визначені на даний час, узагальнено загальноприйняті поняття та розуміння зв’язку між підтипами та прогресуванням захворювання. Було проведено систематичний огляд статей бази даних PubMed між 2009 і 2020 роками, використовуючи такі пошукові терміни: “Parkinson’s disease subtypes”, “Parkinson’s disease phenotypes” за період останніх 10 років (2009–2020). У цій оглядовій статті було обговорено найчастіше виявлені підтипи хвороби Паркінсона та їх відмінні риси. В результаті визначено 12 статей, що відповідають вищезазначеним критеріям, серед них 3 – з кластерним аналізом даних. Класифікація, заснована на рухових особливостях захворювання, запропонована Jancovic et al. в 1990 р. залишається найпопулярнішою і донині (тремор-домінантна форма, акінетико-ригідна, вона ж – постуральна нестабільність з порушенням ходи та змішана). Дослідження, що проводились за допомогою кластерного аналізу даних, не мають відтворюваності на незалежних вибірках і занадто складні, щоб їх можна було регулярно використовувати в клінічній практиці. Крім того, поки точно незрозуміло, чи ми маємо справу з підтипами чи лише з різними стадіями захворювання. Таким чином, визначено, що існуючі методи субтипування хвороби Паркінсона за допомогою кластерного аналізу даних та класифікації на моторні підтипи не можна вважати коректними та загальновизнаними через те, що хвороба не є статичною і пацієнти можуть, особливо на ранніх етапах захворювання, змінювати підтип, хоча на сьогодні найбільшу розповсюдженість і досі має розподіл на моторні підтипи. Очевидно, що субтипування потребує включення інших ознак (генетичних, молекулярних, нейровізуалізаційних) в аналіз захворювання на додачу до клінічних проявів
Дод.точки доступу:
Moskovko, G. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hrushanyk, N. V.
Oxidative stress regulation in the yeast Ogataea polymorpha producer of human α-synuclein / N. V. Hrushanyk, O. V. Stasyk, O. G. Stasyk // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 5. - P120-133

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
Анотація: In this study we analyzed how exogenous glucose levels affect enzymatic and non-enzymatic antioxidant defense systems and markers of oxidative stress in cells of the methylotrophic yeast Ogataea polymorpha producing recombinant human α-synuclein, implicated in pathogenesis of neurodegenerative Parkinson’s disease (PD). We found that glucose depletion up-induced activity of antioxidant enzymes superoxide dismutase, and catalase, and increased content of reduced and oxidized glutathione in the cells cultivated in the medium with 0.1% glucose, as compared to physiological growth condition (1% glucose-containing medium). In addition, low glucose concentration in the medium upregulated content of proteins carbonyl groups and of products of lipid peroxidation. Notably, the shift in the equilibrium toward pro-oxidant changes was similar for recombinant α-synuclein producer and parental wild-type strain. Thus, glucose limitation leads to the overproduction of reactive oxygen species in the methylotrophic yeast cells independently of the recombinant human α-synuclein production
Дод.точки доступу:
Stasyk, O. V.
Stasyk, O. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hubetova, I. V.
Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine [Текст] / I. V. Hubetova // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 14-18. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- EPIDEMIOLOGICAL MONITORING
Анотація: Parkinson’s disease (PD) is a slowly progressing neurodegenerative disease with accumulation of alpha-synuclein and the formation of Lewy bodies inside nerve cells. The prevalence of PD ranges from 100 to 200 cases per 100,000 population. However, in the Ukrainian reality, many cases of the disease remain undiagnosed, which affects the statistical indicators of incidence and prevalence. The purpose of the study is to compare PD epidemiological indices in the Southern Ukraine with all-Ukrainian rates. Material and methods. Statistical data of the Ministry of Health of Ukraine, public health departments of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions for 2015–2017 were analyzed. There were used the methods of descriptive statistics and analysis of variance. Results. Average prevalence of PD in Ukraine is 67.5 per 100,000 population — it is close to the Eastern European rate. The highest prevalence was registered in Lviv (142.5 per 100,000), Vinnytsia (135.9 per 100,000), Cherkasy (108.6 per 100,000) and Kyiv (107.1 per 100,000) regions. The lowest rates were in Luhansk (37.9 per 100,000), Kyrovohrad (42.5 per 100,000), Chernivtsi (49.0 per 100,000) and Ternopil (49.6 per 100,000) regions. In the Southern Ukraine, the highest prevalence of PD was found in Mykolaiv region. The prevalence was higher in urban area and in the districts located closely to the regional capital city. Based on the total population and demographic characteristics of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, it can be concluded that at least 40–50 % of patients with PD are left outside the sphere of medical care, and in some areas, this index is 80–90 %. Conclusions. To optimize the diagnostic process and standardize epidemiological data, it is necessary to intensify the work of centers of extrapyramidal diseases in all regions of Ukraine, including intracenter and intercenter information databases to obtain adequate and pertinent statistical data
Хвороба Паркінсона (ХП) — повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання з накопиченням альфа-синуклеїну i утворенням тілець Леві всередині нейронів. Поширеність ХП становить від 100 до 200 випадків на 100 000 населення, однак в українській реальності багато випадків залишаються недіагностованими, що впливає на статистичні показники захворюваності та поширеності. Мета дослідження: порівняти епідеміологічні показники ХП на півдні України iз загальноукраїнськими даними. Матеріали та методи. Проаналізовано статичні дані Міністерства охорони здоров’я України, відділів охорони здоров’я Одеської, Миколаївської та Херсонської областей за 2015–2017 рр. Були використані методи описової статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Середня поширеність ХП в Україні становить 67,5 на 100 000 населення — це близько до рівня Східної Європи. Найбільша поширеність зареєстрована у Львівській (142,5 на 100 000), Вінницькій (135,9 на 100 000), Черкаській (108,6 на 100 000) i Київській (107,1 на 100 000) областях. Найнижчими показники були в Луганській (37,9 на 100 000), Кіровоградській (42,5 на 100 000), Чернівецькій (49,0 на 100 000) i Тернопільській (49,6 на 100 000) областях. На півдні України найбільшу поширеність ХП зареєстровано в Миколаївській області. Поширеність була вищою в містах та районах, розташованих близько до обласного центру. Виходячи із загальної чисельності населення та демографічних показникiв Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, можна зробити висновок, що принаймні 40–50 % пацієнтів із ХП залишаються поза сферою медичної допомоги, а в деяких районах цей показник становить 80–90 %. Висновки. З метою оптимізації діагностичного процесу та стандартизації епідеміологічних даних необхідно активізувати роботу центрів екстрапірамідних захворювань у всіх регіонах України, включаючи внутрішньоцентрові та міжцентрові інформаційні бази даних, для отримання адекватних та актуальних статистичних даних
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Kehagia, A. A.
    Нейропсихологическая и клиническая неоднородность когнитивных нарушений и деменции у пациентов с болезнью Паркинсона [Текст] / A. A. Kehagia, R. A. Barker, N. W. Robbins // LANCET. Neurology. - 2013. - № 10. - С. 22-38 . - ISSN 1995-1566

Рубрики: Лекарства-Ривастигмин

   Лекарства-Допенезил

   Лекарства-Амантадин

   Лекарства-Мемантин

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (диагноз, лекарственная терапия, психология, этиология)
Дод.точки доступу:
Barker, R. A.
Robbins, N. W.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Neuroinflammatory penumbra in Parkinson’s disease [Текст] / V. V. Ponomarev [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 101-104. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: To date, the etiology and pathogenesis of Parkinson’s disease (PD) are not fully understood. In this publication, we present a critical review of the available international data on the involvement of inflammation processes in the etiopathogenesis of the disease in the context of our research results. The data obtained by us during modeling of parkinsonian syndrome of neuroinflammatory origin (lipopolysaccharide endotoxin was used) in laboratory rats (basic group, n = 21; control group, n = 7) indicate that intranasal administration of lipopolysaccharide in all three studied doses (1, 10 and 100 μg/kg/ml) seven days after the end of the experiment (21 injections) causes the same moderate morphological degenerative and inflammatory changes in the histostructure of the substantia nigra, extending to the striatum area (p 0.05). This fact can be best explained by the all-or-none law. The staged, sequential transition of primary reversible (neuroinflammatory) pathomorphological changes to secondary irreversible (neurodegenerative) ones in PD, as well as secondary activation of microglia during neuronal degeneration, allows proposing the term “neuroinflammatory penumbra”, which will best help understand the pathogenesis of the disease and the development of therapies that change the course of Parkinson’s disease. Our data on the use of mesenchymal multipotent stromal cells in rats with neurotoxic (rotenone) parkinsonian syndrome (n = 10) and in PD individuals (n = 10) demonstrate a decrease in motor impairment, overall improvement of patients and an effect on laboratory parameters compared with control groups. We associate the early positive effect, observed already in the first week after the administration of mesenchymal multipotent stromal cells, with their paracrine action, including on the neuroinflammatory penumbra
На сьогодні етіологія і патогенез хвороби Паркінсона (ХП) до кінця не вивчені. У цій публікації ми наводимо критичний огляд доступних міжнародних даних щодо участі процесів запалення в етіопатогенезі захворювання в контексті результатів власних досліджень. Дані, отримані нами при моделюванні синдрому паркінсонізму нейрозапального генезу (використовувався ендотоксин лiпополiсахарид) у лабораторних щурів (основна група, n = 21; контрольна група, n = 7), свідчать про те, що інтраназальне введення лiпополiсахариду в усіх трьох досліджуваних дозах (1, 10 та 100 мкг/кг/мл) через сiм діб після завершення експерименту (21 введення) викликає однакові помірні морфологічні дегенеративні і запальні зміни гістоструктури чорної субстанції головного мозку, що поширюються і на ділянку стрiатума (p 0.05). Цей факт найкраще може бути пояснений принципом «все або нічого». Стадійний, послідовний перехід первинних оборотних (нейрозапальних) патоморфологічних змін у вторинні необоротні (нейродегенеративні) при ХП, а також вторинна активація мікроглії при дегенерації нейронів дозволяють нам запропонувати термін «нейрозапальна пенумбра», що найкращим чином сприятиме розумінню патогенезу захворювання і розробці методів терапії, які змінюють перебіг ХП. Наші власні дані щодо застосування мезенхімальних мультипотентних стромальних клітин у щурів iз синдромом паркінсонізму ней-ротоксичного (використовувався ротенон) генезу (n = 10) і в осiб iз ХП (n = 10) демонструють зменшення моторних порушень, загальне поліпшення стану пацієнтів і вплив на лабораторні показники порівняно з контрольними групами. Ранній позитивний ефект, що спостерігався вже в перший тиждень після введення мезенхімальних мультипотентних стромальних клітин, ми пов’язуємо з їх паракринним впливом, у тому числі на нейрозапальну пенумбру
Дод.точки доступу:
Ponomarev, V. V.
Boika, A. V.
Hladkova, Z. A.
Kuznetsova, T. Y.
Sialitski, M. M.
Aleinikava, N. E.
Bahamaz, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Novel approaches to correction of mitochondrial dysfunction and oxidative disorders in Parkinson’s disease [Text] / О. Gonchar [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 3. - P61-72

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология)
МИТОХОНДРИЙ ОБОРОТ -- MITOCHONDRIAL TURNOVER (физиология)
КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PROCESSES (физиология)
ЭЛЕКТРОНОВ ТРАНСПОРТ -- ELECTRON TRANSPORT (физиология)
МОЛЕКУЛЯРНЫЕ МЕХАНИЗМЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ -- MOLECULAR MECHANISMS OF PHARMACOLOGICAL ACTION
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (метаболизм)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Mitochondrial dysfunction has been widely implicated in the neuronal degeneration in Parkinson’s disease (PD). The uses of mitochondria-targetedprotective compounds that prevent or minimize a wide range of mitochondrial defects constitute potential therapeutic strategies in the prevention and treatment of neuronal degeneration in PD. This review discusses the latest findings in this field obtained in PD patients and animal and cellular models ofPD with focusing on the effects ofpharmacological agents on mitochondrial biogenesis, fission, fusion, mitophagy machinery, and transcription of endogenous cytoprotective antioxidant enzymes. We have also presented the data concerning the technologies for research and screening novel bioactive molecules to target mitochondrial dysfunction in Parkinson’s disease
Дод.точки доступу:
Gonchar, О.
Mankovska, I.
Rozova, К.
Bratus, L.
Karaban, І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Poewe, W.
Двигательные расстройства: новые открытия в области механизмов заболевания и его лечения [Текст] / W. Poewe, Ph. Mahlknecht // LANCET. Neurology. - 2014. - № 4/5. - С. 12-14 . - ISSN 1995-1566

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (лекарственная терапия, патофизиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫХ НАВЫКОВ РАССТРОЙСТВА -- MOTOR SKILLS DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Mahlknecht, Ph.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Schneider, S. A.
Двигательные расстройства: прогресс в понимании ранних стадий [Текст] / S. A. Schneider, J. A. Obeso // LANCET. Neurology. - 2013. - № 3. - С. 17-19 . - ISSN 1995-1566

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагноз, лекарственная терапия, терапия)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, терапия)

Дод.точки доступу:
Obeso, J. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

To search for targets of therapy that changes the course of Parkinson’s disease [Текст] / V. V. Ponomarev [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (диагностика, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: Parkinson’s disease (PD) is a multisystem disease that requires a more comprehensive approach to its study and treatment. The purpose was to give clinical and laboratory characteristics of PD patients, in whom the onset of motor symptoms of the disease is associated with the action of precipitating factors and provide a theoretical justification for the underlying and/or associated electrophysiological phenomena. Materials and me-thods. Two hundred and seven patients with PD were examined. Questionnaire analysis and laboratory research were performed. Results. Among patients with a rapidly progressive type of PD, pain during the survey was registered in 49 (42.2 %) cases, and stress in 73 (62.3 %). In cases of a slowly progressive course, 14 (15.4 %) individuals experienced pain syndromes, and 53 (58.2 %) patients — stress. Statistically significant differences between patients with rapidly and slowly progressive PD courses were noted in the number of cases of herpetic diseases, inflammatory diseases of the oral cavity. The results of laboratory tests also showed statistically significant differences between these groups in the blood serum level of IL1β and cortisol, the level of IL1β in the cerebrospinal fluid, and the albumin coefficient. The patients with a rapidly progressive type of disease presented with a greater number of precipitating factors for PD development. In patients with rapidly progressive PD, the number of precipitating factors and the serum level of antibodies to α-synuclein (r = –0.18), IL10 (r = 0.31), and cortisol (r = 0.18) correlated. Some objective characteristics of non-motor PD symptoms statistically significantly correlated with a level of laboratory biomarkers in blood serum (Montreal Cognitive Assessment value with cortisol level (r = –0.4); Pittsburgh Sleep Quality Index value with antibodies to α-synuclein (r = 0.31); Epworth Sleepiness Scale value with IL10 level (r = –0.21)). Significant acute psychological stresses and pain syndromes may change the pattern of propagation of depolarization waves in the nervous system with the formation of “autowave penumbra”. Possible clinical criteria for the effectiveness of therapy that change the course of PD are presented. Conclusions. Pain syndromes and acute significant psychological stresses not only contribute to the onset of motor symptoms of PD but also lead to the rapid progression of the disease. The effect of precipitating factors may manifest itself not only in clinical, morphological, and laboratory changes but also in changes in the excitability of nerve cells. The electrophysiological penumbra (“autowave penumbra”) can be considered a possible target for the action of a therapy method that modifies the course of PD
Хвороба Паркінсона (ХП) — це багатосистемне захворювання, що вимагає більш комплексного підходу до свого вивчення й лікування. Мета дослідження: дати клініко-лабораторну характеристику пацієнтів із ХП, у яких розвиток рухових симптомів пов’язаний із дією провокуючих чинників, і навести теоретичне обґрунтування електрофізіологічних явищ, що лежать в основі захворювання і/або асоціюються з ним. Матеріали та методи. Було обстежено 207 пацієнтів із ХП. Проведені анкетний аналіз, лабораторні дослідження. Результати. Серед пацієнтів із швидко прогресуючим типом ХП біль при обстеженні відзначений у 49 (42,2 %) випадках, стрес — у 73 (62,3 %). При повільно прогресуючому перебігу больові синдроми зареєстрованi в 14 (15,4 %) випадках, стресові — у 53 (58,2 %) випадках. Відзначено статистично значущі відмінності між пацієнтами зі швидко й повільно прогресуючим перебігом ХП за кількістю випадків герпетичних захворювань, запальних захворювань порожнини рота. Результати лабораторних тестів також показали статистично значущі відмінності між цими групами за рівнем IL-1β і кортизолу в сироватці крові, рівнем IL-1β в спинномозковій рідині й коефіцієнтом альбуміну. Виявлено більшу кількість провокуючих чинників розвитку ХП у пацієнтів зі швидко прогресуючим перебігом захворювання. У пацієнтів зі швидко прогресуючою ХП була виявлена кореляція між кількістю провокуючих чинників і рівнем антитіл до α-синуклеїну (r = –0,18), IL-10 (r = 0,31) і кортизолу (r = 0,18) у сироватці крові. Деякі об’єктивні характеристики нерухових симптомів ХП статистично значущо корелювали з рівнем лабораторних показників у сироватці крові (значення MOCA з рівнем кортизолу (r = –0,4); значення PSQI з антитілами до α-синуклеїну (r = 0,31); значення ESS з рівнем IL-10 (r = –0,21)). Значні гострі психологічні стреси й больові синдроми можуть змінювати характер поширення хвиль деполяризації в нервовій системі з утворенням «автохвильової півтіні». Наведені можливі клінічні критерії ефективності терапії, що змінює перебіг ХП. Висновки. Больові синдроми й гострі значні психологічні стреси призводять не тільки до виникнення рухових симптомів ХП, а й до швидкого прогресування захворювання. Дія провокуючих чинників може проявлятися не тільки клінічними, морфологічними й лабораторними змінами, а й змінами збудливості нервових клітин. Електрофізіологічна (автохвильова) півтінь може розглядатися як імовірна мішень для дії терапії, що змінює перебіг ХП.
Дод.точки доступу:
Ponomarev, V. V.
Boika, A. V.
Sialitski, M. M.
Bahamaz, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Агонисты дофаминовых рецепторов: новые формы и новые возможности в лечении болезни Паркинсона [Текст] / Е. А. Катунина [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - Т. 115, № 5. - С. 34-40

Рубрики: Ротиготин

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (лекарственная терапия)
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS (терапевтическое применение)
(использование)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ЧРЕСКОЖНОЕ -- ADMINISTRATION, CUTANEOUS
Дод.точки доступу:
Катунина, Е. А.
Титова, Н. В.
Бездольный, Ю. Н.
Шиккеримов, Р. К.
Гасанов, М. Г.
Бурд, С. Г.
Лебедева, А. В.
Бойко, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Алексеева, Н. С.
Диагностика нарушений обоняния с помощью сниффин стикс-теста при болезни паркинсона и полипозном риносинусите [Текст] / Н. С. Алексеева, Т. А. Пономарева // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 1. - С. 37-40

MeSH-головна:
ОБОНЯНИЯ РАССТРОЙСТВА -- OLFACTION DISORDERS (диагноз, патофизиология)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (диагноз, патофизиология)
РИНИТ -- RHINITIS (диагноз, патофизиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагноз, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ И СПЕЦИФИЧНОСТЬ -- SENSITIVITY AND SPECIFICITY
Дод.точки доступу:
Пономарева, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Аленикова, О. А.
Клиническое значение и патогенез зрительных нарушений при болезни Паркинсона (обзор литературы) [Текст] / О. А. Аленикова, С. А. Лихачев, О. И. Давыдова // Неврологический журнал. - 2015. - Т. 20, № 3. - С. 4-10

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения, патофизиология)
ЗРЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- VISION DISORDERS (диагноз, патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОРЕТИНОГРАФИЯ -- ELECTRORETINOGRAPHY (использование)
ГЛАЗА КОНТРАСТНАЯ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- CONTRAST SENSITIVITY
ПОЛЕЙ ЗРЕНИЯ ТЕСТЫ -- VISUAL FIELD TESTS (использование)
Дод.точки доступу:
Лихачев, С. А.
Давыдова, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Аленикова, О. А.
Параметры мигательного рефлекса в периодах моторных флюктуаций при болезни Паркинсона [Текст] / О. А. Аленикова, С. А. Лихачев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 25-30

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
УСЛОВНЫЙ МИГАТЕЛЬНЫЙ РЕФЛЕКС -- CONDITIONING, EYELID
ГЛАЗНЫЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- EYE MANIFESTATIONS
Дод.точки доступу:
Лихачев, С.А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Альперович, П. М.
Распознавание и лечение постэнцефалитического паркинсонизма, атеросклеротического паркинсонизма и болезни Паркинсона [Текст] / П. М. Альперович, В. Д. Билык // Врачебное дело. - 1970. - № 7. - С. 94

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ ПОСТЭНЦЕФАЛИТИЧЕСКАЯ -- PARKINSON DISEASE, POSTENCEPHALITIC (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Билык, В. Д.

Примірників всього: 1
КСХ (1)
Вільні: КСХ (1)

Знайти схожі

20.

Амосова, Н. А.
Методы реабилитации при болезни Паркинсона [Текст] / Н. А. Амосова, И. Г. Смоленцева // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № Прилож. к №6 (Вып.2. Неврология и психиатрия пожилого возраста). - С. 80-86

MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Дод.точки доступу:
Смоленцева, И. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)