Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Книги (4)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Паховый канал<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Белянский Л. С., Манойло Н. В.
Назва : Сравнительная оценка современных методов открытой пластики пахового канала с применением синтетических протезов
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2002. - № 11/12. - С. 7-8 (Шифр КУ5/2002/11/12)
MeSH-головна: ПЕРИТОНЕАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PERITONEAL CAVITY
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Островский В. К., Родионов П. Н., Ашанин Б. С.
Назва : Тератома пахового канала, симулировавшая косую паховую грыжу
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2003. - Т. 162, № 1. - С. 86. (Шифр ВР46/2003/162/1)
Предметні рубрики: Тератома
Паховый канал
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ахтемійчук Ю. Т., Цигикало О. В., Куковська І. Л.
Назва : Антропометрична характеристика пахвинної ділянки у людей літнього і старечого віку
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 1. - С. 5-9 (Шифр КУ26/2009/8/1)
MeSH-головна: ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузьменко А. В., Зарицкий А. Б.
Назва : Современные представления о вариантной анатомии пахового канала
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 1. - С. 58-61 (Шифр КУ26/2009/8/1)
MeSH-головна: ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
МУЖЧИНЫ -- MEN
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грицуляк Б. В., Грицуляк В. Б., Халло О. Є.
Назва : Гістоультраструктура звивистих сім’яних трубочок яєчка після пластики задньої стінки пахвинного каналу
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2009. - Т. 8, № 4. - С. 43-45 (Шифр КУ26/2009/8/4)
MeSH-головна: ЯИЧКИ -- TESTIS
СЕМЕННЫХ КАНАЛЬЦЕВ ЭПИТЕЛИЙ -- SEMINIFEROUS EPITHELIUM
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Грешило О. О., Власов В. В.
Назва : Топографічна анатомія пахвинної ділянки у здорових та хворих на пахвинну грижу дорослих людей
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2010. - Т. 9, № 1. - С. 27-30 (Шифр КУ26/2010/9/1)
MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Переяслов А. А., Дворакевич А. О.
Назва : Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще?
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2016. - № 3. - С. 61-66 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Мета роботи — порівняти результати лапароскопічного лікування із застосуванням методики Percutaneous Internal Ring Suturing і традиційних методів у новонароджених із пахвинними грижами. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 111 новонароджених з пахвинними грижами. Лапароскопічні втручання за методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing) застосованоу 63 дітей, традиційні за методом Дюамеля І — у 48. Для лапароскопічних операцій використовували оптичну систему Strayker 1088 HD (Німеччина) і набір 3-міліметрових лапароскопічних інструментів. Результати та обговорення. Ранні (протягом тижня з моменту встановлення діагнозу) операції проведено у 49 дітей, відтерміновані (протягом першого року життя) — у 62. У новонароджених, насамперед недоношених дітей, при ранньому хірургічному втручанні існує ризик необхідності відновлення штучної вентиляції легень з імовірністю розвитку ушкодження легень, особливо у пацієнтів з попередніми епізодами апное та респіраторного дистрес-синдрому. Защемлення грижі діагностовано у 15,3 % новонароджених. Тривалість операції за методом PIRS була меншою, ніж при відкритих втручаннях, що зумовлено технікою накладання екстракорпорального шва. Результати хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених чітко залежать від методу хірургічної корекції та термінів проведення операції — ранні та відкриті втручання супроводжуються високим ризиком виникнення рецидиву грижі, розвитку гіпотрофії яєчка та набутого крипторхізму. Висновки. При неускладненому перебігу пахвинної грижі у новонароджених, особливо у недоношених, хірургічне лікування має бути відтерміноване до збільшення маси тіла понад 1500 г. Лапароскопічне лікування пахвинних гриж у новонароджених із використанням методу PIRS має переваги перед традиційними «відкритими» методами як при неускладнених, так і при защемлених грижах.
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антонюк-Кисіль В. М., Дзюбановський І. Я., Єнікеєва В. М., Лічнер С. І., Липний В. М., Семенюк М. В.
Назва : Особливості хірургічного лікування варикозного розширення вен пахового каналу у вагітних
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 2. - С. 5-10 (Шифр ШУ1/2018/2)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
Анотація: Розроблено і впроваджено тактику лікування даної патології залежно від форми та поширення. 48 (18,11 %) пацієнток дали згоду на проведення в плановому порядку хірургічного лікування даної патології в ІІ–ІІІ триместрах вагітності: 21 (43,75 %) жінка через неефективну консервативну терапію, коли захворювання клінічно прогресувало і поширювалось; 18 (37,5 %) вагітних з метою підготовки природного пологового шляху до пологів природним шляхом при вираженому варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів і промежини для зменшення ризиків кровотечі у випадку розриву варикозних вузлів та звуження показань до хірургічних пологів; 9 (18,75 %) вагітним на їх вимогу, для покращення косметичних проблем зовнішніх статевих органів і/або нижніх кінцівок, спричинених варикозним розширенням вен при відсутності протипоказань до втручання у вагітної з боку соматичного і акушерського статусів.Разработана и внедрена тактика лечения данной патологии в зависимости от формы и распространения. 48 (18,11%) пациенток дали согласие на проведение в плановом порядке хирургического лечения данной патологии во II-III триместрах беременности: 21 (43,75%) женщина из-за неэффективности консервативной терапии, когда заболевание клинически прогрессировало и распространялось; 18 (37,5%) беременных с целью подготовки природного родильного пути к родам естественным путем при выраженном варикозном расширении вен наружных половых органов и промежности для уменьшения рисков кровотечения в случае разрыва варикозных узлов и сужения показаний к хирургическим родам; 9 (18,75%) беременным по их требованию, для улучшения косметических проблем наружных половых органов и/или нижних конечностей, вызванных варикозным расширением вен при отсутствии противопоказаний к вмешательству у беременной со стороны соматического и акушерского статуса.
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабій І. В., Брико Л. П., Власов В. В.
Назва : Стан затульної функції пахвинного каналу після алопластики пахвинної грижі
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 12. - С. 45-47 (Шифр КУ5/2017/12)
Примітки : Бібліогр.: с. 47
MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
МУЖЧИНЫ -- MEN
Анотація: За даними ультразвукового дослідження (УЗД) проаналізовані зміни у пахвинному каналі у 30 здорових чоловіків і 39 хворих, у яких здійснено алопластику (за методом Lichtenstein – у 18, черезпахвинну передочеревинну алопластику грижового дефекту – TIPP у модифікації авторів – у 21) з приводу пахвинної грижі при напруженні (підняття нижніх кінцівок на 15°). Досліджено швидкість кровотоку в артеріях яєчка після алопластики. Доведено, що при напруженні м’язів живота достовірно збільшується відстань між передньою і задньою стінками пахвинного каналу; порушення швидкості кровотоку в артеріях яєчка після алопластики не виявлене
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антонюк-Кисіль В. М., Дзюбановський І. Я., Єнікєєва В. М., Лічнер С. І., Липний В. М., Тимощук Ж. М.
Назва : Клініка та діагностика первинного варикозного розширення вен пахових каналів як одна з форм несафенового первинного хронічного захворювання вен під час вагітності
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 54-62 (Шифр ЗУ3/2019/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ДУПЛЕКСНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, DUPLEX
Анотація: Окремою формою хронічного захворювання вен (ХЗВ), з якою стикаються акушери-гінекологи, хірурги й судинні хірурги на етапах ведення вагітних, є первинне варикозне розширення вен пахових каналів (ПВРВПК) – несафеновий варикоз. Дана патологія мало вивчена і маловідома, але існує як чимала акушерська проблема для акушерів-гінекологів, судинних хірургів, як хірургічна проблема – для хірургів та клінічна і косметична – для пацієнток. Мета дослідження: вивчення частоти виникнення та форм ПВРВПК, динаміки його розвитку протягом вагітності. Матеріали та методи. На базі комунального закладу «Рівненський обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з 2013 року до 2019 року під спостереженням знаходилися 1367 вагітних з первинним хронічним захворюванням вен (ПХЗВ) басейну сафенових і несафенових вен (згідно з класифікацією СЕАР від 2002 р.). У 285 (20,8%) з них діагностовано одну із форм несафенового варикозу – ПВРВПК: ізольовану форму – у 129 (45,3%) пацієнток, у поєднанні з ПХЗВ – у 156 (54,7%) вагітних. У всіх вагітних для діагностування венозної патології і вивчення венозної гемодинаміки у венах нижніх кінцівок, басейну клубових вен, пахових каналів, дослідження джерел, що формують ПВРВПК, використали другий рівень діагностики згідно з рекомендацією Українського Консенсусу з лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок від 2005 р., що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження і дуплексного ангіосканування. У всіх пацієнток УЗ-дослідження проводили у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) із виконанням проби Вальсальви з використанням критеріїв D.A. McKenna і співавторів (2008). Результати. З 285 (20,8%) вагітних із ПВРВПК у 129 (45,3%) пацієнток діагностовано ізольовану форму; у 28 (21,7%) – варикозне розширення вен знаходилось у межах пахового каналу, а в 101 (78,3%) вагітної поширилось через зовнішнє пахове кільце на зовнішні статеві органи, промежину і нижні кінцівки. У 156 (54,7%) вагітних різні форми ПВРВПК поєднувались з ПХЗВ нижніх кінцівок басейну сафенових вен. Установлено, що серед 285 пацієнток джерелами формування ПВРВПК за даними дуплексного ангіосканування у 141 (49,7%) переважали рефлюкси із вен маткових сплетень, у 73 (25,61%) – переважно з вен яєчників, у 42 (14,73%) вагітних – переважно з вен матки + яєчників, у 18 (6,32%) – переважно з вен матки + яєчників + кремастерної вени. Не вдалося чітко визначити джерело в 11 (3,86%) пацієнток. У 285 (100%) пацієнток дана патологія прогресувала протягом всієї вагітності і під час наступних вагітностей. Ізольована форма ПВРВПК не прогресувала між вагітностями. У той самий час у всіх 156 вагітних з поєднаною формою захворювання відзначено прогресування ПХЗВ басейну сафенових вен у період вагітності і між вагітностями. Заключення. Використання другого рівня діагностики під час вагітності, що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження і дуплексного ангіосканування апаратом LANWIND MIRROR II з лінійним датчиком частотою 8–10 MHZ, критеріїв D.A. McKenna і співавторів (2008) у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) із проведенням проби Вальсальви у 100% є безпечним як для матері, так і для плода. Використання другого рівня діагностики венозної патології пахових каналів у вагітних забезпечило стовідсоткове діагностування різних форм даної патології. За даними дуплексного ангіосканування ПВРВПК виявили у 20,23% серед вагітних з ПХЗВ, у 45,3% – в ізольованій формі, а найчастіше – у 54,7% – у поєднанні з ПХЗВ нижніх кінцівок. Джерелами формування ПВРВПК переважно були рефлюкси із венозних сплетень матки – у 49,7% вагітних, яєчників – у 25,61% пацієнток
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Дзюба Д. О.
Назва : Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 61-65 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Анотація: Основній групі (n = 20; 39,4 ± 4,1 року; 71,4 ± 4,3 кг, I–II за ASA) виконано однобічну субарахноїдальну блокаду (ОСБ) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при пластиці пахового каналу. Контрольній групі (n = 20; 42,6 ± 0,9 року; 75,4 ± 3,6 кг, I–II за ASA) проведено двобічну субарахноїдальну блокаду (ДСБ) 15 мг ізобаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. ОСБ і ДСБ ефективно забезпечували знеболювання операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При ОСБ гемодинаміка була стабільною внаслідок застосування однобічного, а не двобічного симпатичного блоку на відміну від ДСБ. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Субарахноїдальне введення бупівакаїну з додаванням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним уведенням інших опіоїдів
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Омельченко А.
Назва : Особливості діагностики та лікування спортивної грижі: огляд літератури
Паралельн. назви :The features of the diagnosis and treatment of a sports hernia: a literature review
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 58-66 (Шифр УУ14/2020/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ГРЫЖИ -- HERNIA
ФУТБОЛ -- SOCCER
СПОРТИВНЫЕ ТРАВМЫ -- ATHLETIC INJURIES
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
Анотація: Спортивна грижа є надзвичайно актуальною проблемою в професійному та аматорському спорті. Актуальність дослідження даної патології обумовлена тим, що на даний момент не існує єдиної класифікації, немає чіткого алгоритму діагностики та ефективного загальноприйнятого хірургічного лікування. В статті проведена систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми болю в пахвинній ділянці при фізичних навантаженнях, що є основним проявом спортивної грижі у футболістів. Представлені результати досліджень свідчать, що характерною ознакою спортивної грижі є наявність слабкості задньої стінки пахвинного каналу без наявності анатомічних ознак типової грижі, а для верифікації діагнозу важливе значення має ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія пахвинної ділянки. В дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування спортивної грижі. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для загальних хірургів, спортивних лікарів, сімейних лікарів, ортопедів-травматологівSports hernia is an important problem in professional and amateur sports. The article systematizes the literature and approaches to solving the groin pain during exercises, which is the main manifestation of sports hernia in football players. The presented research results show that a characteristic feature of a sports hernia is the presence of weakness of the posterior wall of the inguinal canal without anatomical signs of a typical hernia. For verification, the diagnosis is ultrasound and magnetic resonance imaging of the groin. The study conducted a comparative analysis of the results of surgical treatment of sports hernia. This research can be useful for general surgeons, sports physicians, family physicians, orthopedists and traumatologists
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)