Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Перелома заживление<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-34

Differentiation mechanisms of regeneration blastema cells during bone fracture healing [Text] = Механизмы дифференциации клеток регенераторной бластемы во время заживления перелома / A. Popsuishapka [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - P78-86. - Библиогр.: с. 85-86

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: For understanding of reasons of bone nonunion after fractures we have to study the mechanisms which are on the base of cells differentiation. Objective: on the base of clinical and morphologic examination we studied the mechanisms of cells differentiation at regeneration process after shaft fractures. Methods: for histological study we took fibrin-blood clots from perifracture area and adjacent soft tissues in 25 patients after closed shaft fractures at open reduction. Biopsy samples of 9 patients were studied additionally with imunohistochemistry methods for the analysis of vessels endothelial growth factor and transforming growth factor-β (TGF-β). For assessment of fracture union we used X-rays. Results: in 1–5 days after trauma we have found fibrin-blood clots, where thickened fibrin partitions were located parallel to each other. Cells were formed by fibrin partitions, they had oval shape, it depicted the presence of fluid pressure inside of them. Expressed reaction on the vessels endothelial growth factorwas found in fibrin. During 7–18 days after fracture the fibrin-blood clot was reorganizes with formation of granular, soft tissue and osteogenic tissues. Expression of vessels endothelial growth factorand TGF-β was registered in cells. Conclusions: osteogenic differentiation of mesenchimal cells in bone callous after the fracture can appear in case of coincide in time and space key factors — presence of fibrin matrix saturated vessels endothelial growth factor. It initiates vessels formation. Also there is need of close contact with alive mature tissues (bone, periosteum, muscles) which are the sources of slightly differentiated cells; tensions in fibrin-collagen blastema
Для розуміння причин незрощення кістки після перелому необхідно дослідити механізми, які лежать в основі диференціації клітин у регенераті. Мета: на підставі клінічних і морфологічних досліджень вивчити механізми клітинної диференціації в процесі регенерації після переломів довгих кісток кінцівок. Методи: для гістологічного дослідження у 25 пацієнтів із навколовідламкової зони виділено фібрин-кров’яний згусток і прилеглі м’які тканини під час відкритого зіставлення фрагментів після закритих переломів діафізів довгих кісток. Біопсійний матеріал 9 пацієнтів додатково вивчений за допомогою імуногістохімічних методів для аналізу фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту-β (TGF-β). Для оцінювання зрощення кісткових фрагментів використовували рентгенографію. Результати: через 1-5 днів після травми виявлені ділянки фібрин-кров’яного згустку, де потовщені фібринові перетинки розташовувалися паралельно одна одній. Осередки, утворені фібриновими перегородками, мали овально-витягнуту форму, що відображало наявність у них тиску рідини. Виражену реакцію на VEGF виявлено у фібрині. Протягом 7–18 днів після перелому відбувалася реорганізація фібрин-кров’яного згустку з утворенням грануляційної, сполучної й остеогенної тканин. Експресію VEGF і TGF-β зареєстровано в клітинах. Висновки: остеогенна диференціація мезенхімальних клітин у регенераті після перелому кістки може виникати в разі збігу в часі та просторі ключових чинників — наявності фібринового матриксу, насиченого VEGF, який ініціює утворення судин; тісного контакту з життєздатними материнськими тканинами (кістка, періост, м’язи), які є джерелами малодиференційованих клітин; напруженості у фібрин-колагеновій бластемі
Для понимания причин несращения кости после переломов необходимо исследовать механизмы, лежащие в основе дифференциации клеток в регенерате. Цель работы - на основе клинических и морфологических исследований изучить механизмы клеточной дифференциации в процессе регенерации после переломов длинных костей конечностей. Для гистологического исследования у 25 пациентов из околоотломковой зоны выделены фибрин-кровяной сгусток и прилежащие мягкие ткани при открытом сопоставлении фрагментов после закрытых переломов диафизов длинных костей. Биопсийный материал 9 пациентов дополнительно изучен с помощью иммуногистохимических методов для анализа фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста-beta (TGF-beta). Для оценки сращения костных фрагментов использовали рентгенографию. Через 1 - 5 дней после травмы были обнаружены участки фибрин-кровяного сгустка, где утолщенные фибриновые перегородки располагались параллельно друг другу. Ячейки, образованные фибриновыми перегородками, имели овально-вытянутую форму, что отражало наличие в них давления жидкости. Выраженная реакция на VEGF обнаружена в фибрине. В течение 7 - 18 дней после перелома происходила реорганизация фибрин-кровяного сгустка с образованием грануляционной, соединительной и остеогенной тканей. Экспрессия VEGF и TGF-beta зарегистрирована в клетках. Выводы: остеогенная дифференциация мезенхимальных клеток в регенерате после перелома кости может возникать в случае совпадения во времени и пространстве ключевых факторов - наличия фибринового матрикса, насыщенного VEGF, который инициирует образование сосудов; тесного контакта с жизнеспособными материнскими тканями (кость, периост, мышцы), которые являются источниками малодифференцированных клеток; напряженности в фибрин-коллагеновой бластеме
Дод.точки доступу:
Popsuishapka, A.
Lytvyshko, V. A.
Ashukina, N. A.
Hryhoriev, V. V.
Pidgaiska, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ідашкіна, Н. Г.
Клінічні та патогенетичні аспекти сповільненої консолідації кісткових відламків у хворих з переломами нижньої щелепи [Текст] / Н. Г. Ідашкіна // Современная стоматология. - 2016. - № 2. - С. 58-63. - Бібліогр.: с. 62-63

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (диагностика, иммунология, кровь, терапия)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Андрейчин, В. А.
    Причини розладів загоєння діафізарних переломів. Сучасні аспекти стабільно-функціонального та інтрамедулярного остеосинтезу [Текст] / В. А. Андрейчин, П. І. Білінський, І. Д. Непорадний // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 2. - С. 93-97

Рубрики: Перелома заживление

   Перелома иммобилизация интрамедуллярная

Дод.точки доступу:
Білінський, П. І.
Непорадний, І. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на зрощення переломів кісток [Текст] : (огляд літератури) / Г. І. Герцен [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 1. - С. 61-65. - Бібліогр.: с. 64-65

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті представлено аналіз літературних даних щодо проблеми впливу екстракорпоральної ударно-хвильової терапії на зрощення переломів кісток і нові можливості цього методу
Дод.точки доступу:
Герцен, Г. І.
Се-Фей
Остапчук, Р. М.
Лісовий, О. В.
Слабоспицький, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Выборнов, Д. Ю.
    Нарушение репаративного остеогенеза у детей (этиология, патогенез, классификация) [Текст] / Д. Ю. Выборнов, Н. И. Тарасов, М. А. Петров // Детская хирургия. - 2005. - № 4. - С. 48-51

Рубрики: Переломы--дети--хир

   Остеогенез

   Перелома заживление

Дод.точки доступу:
Тарасов, Н. И.
Петров, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гайко, Г. В.
Теоретические аспекты физиологической и репаративной регенерации костей с позиций системных представлений [Текст] / Г. В. Гайко, А. Т. Бруско // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. - 2013. - Т. 19, № 4. - С. 471-481

MeSH-головна:
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (физиология)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Бруско, А. Т.

Знайти схожі

Гоженко, А. І.
Структурно-функціональні особливості загоєння переломів малогомілкових кісток при застосуванні апіфонофорезу в залежності від дози бджолиної отрути [] / А. І. Гоженко, К. В. Павленко, Б. А. Насібуллін // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 84-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING (физиология)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия)
ЯДЫ ПЧЕЛИНЫЕ -- BEE VENOMS (анализ, терапевтическое применение)
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR (анатомия и гистология, повреждения, физиология)
Дод.точки доступу:
Павленко, К. В.
Насібуллін, Б. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження тривалості збереження жорсткості фіксації кісткових уламків біодеградуючими накістковими пластинами на основі полілактиду [Текст] / О. М. Хвисюк [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 5. - С. 102-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (патофизиология, хирургия)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES (использование)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Анотація: В ортопедії та травматології як гвинти та фіксаційні штифти, пластини, анкери, кейджі значне місце посідають полімерні матеріали, що резорбуються й розчиняються в біологічних рідинах. Перевагою таких імплантатів є їх повне розсмоктування, що позбавляє від необхідності операції з видаленням імплантату. Підвищити якість біоматеріалів на основі полілактидів можливо шляхом введення в їх склад керамічних матеріалів, зокрема гідроксіапатиту. Однак імплантати з різним відсотковим співвідношенням і складом керамічного матеріалу розрізняються властивостями міцності та поведінки в кістці. Мета. В експерименті на тваринах дослідити тривалість збереження стабільності фіксації кісткових уламків за допомогою накісткових пластин, виготовлених з біодеградуючих матеріалів на основі полілактиду. Матеріали та методи. Експеримент проводили на 20 кроликах-самцях віком 6 місяців. Усім тваринам моделювали перелом діафіза правої стегнової кістки в середній третині шляхом розпилу та виконували остеосинтез накістковою пластиною, виготовленою за допомогою 3D-друку з матеріалу на основі полілактиду з домішкою 20% трикальційфосфату та 10% гідроксіапатиту. Кроликів виводили з експерименту групами по 5 тварин через 1, 3, 6 та 12 місяців після початку експерименту. Після виведення з експерименту у тварин виділяли оперовану та контралатеральну стегнові кістки. Контралатеральні (неоперовані) кістки тварин вважали за групу конт-ролю. Всі препарати стегнових кісток кроликів випробували на міцність під впливом навантаження на згин. Згинаюче навантаження збільшували від 50 до 100 Н із кроком у 10 Н. При кожній величині навантаження вимірювали величину прогину препарату. Результати. В результаті проведених досліджень нами було отримано величини прогину препаратів стегнових кісток кроликів на різних термінах проведення експерименту під впливом згинаючих навантажень різної величини. Обробка даних за методами описової статистики дала можливість отримати середні значення та стандартне відхилення величини прогину в різних експериментальних групах, а також порівняти величини деформації препаратів між різними групами. Висновки. Накісткові пластини на основі полілактиду з домішкою 20% трикальційфосфату та 10% гідроксіапатиту забезпечують збереження своїх початкових механічних властивостей протягом усього терміну зрощення переломів стегнової кістки кроликів, що сприяло досягненню повного зрощення уламків кісток
Дод.точки доступу:
Хвисюк, О. М.
Павлов, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність консервативної стимуляції репаративного остеогенезу шляхом використання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при порушеннях зрощення переломів [Текст] / В. О. Фіщенко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2017. - N 4. - С. 69-74. - Бібліогр.: с. 73

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ИЗЛУЧЕНИЯ ВЫСОКОЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ВОЛНЫ -- HIGH-ENERGY SHOCK WAVES (терапевтическое применение)
Анотація: Травматизм - одна из актуальных проблем современной медицины, поскольку среди пострадавших с травмами отмечается высокая летальность и высокая степень инвалидизации. Люди от 20 до 54 лет составляют 50,4% всех пострадавших, из них мужчины - 57,8%, женщины - 38,1%. В возрастной группе от 1 года и до 34 лет травма сегодня оказалась основной причиной смерти, а среди подростков и юношей этот показатель достигает 80%. Необходимо наладить четкую систему статистики травм, с обязательным введением в нее такого понятия, как политравма. Улучшение оказания медицинской помощи пострадавшим с травмами возможно только за счет современной организации работы лечебных учреждений, создание на базе многопрофильного лечебного учреждения - травматологического центра для лечения больных с изолированными и сочетанными травмами, модернизации приемно-диагностических отделений, подготовки специалистов широкого профиля
Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.
Килимнюк, Л. О.
Ковальчук, В. М.
Ренкас, О. П.
Маціпура, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ирьянов, Ю. М.
Влияние локального очага грануляционной ткани, сформированного в костномозговой полости, на репаративное костеобразование [Текст] / Ю. М. Ирьянов, О. В. Дюрягина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины : Междунар. науч.- практ. журн. - 2014. - Т. 157, № 1. - С. 121-125. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Дюрягина, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Климовицький, В. Г.
Характеристика множинних переломів довгих кісток кінцівок [Текст] / В. Г. Климовицький, С. М. Кривенко, Ю. В. Сухін // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 1. - С. 35-36

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (патофизиология, повреждения)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Кривенко, С. М.
Сухін, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Консервативна стимуляція остеогенезу при сповільненій консолідації переломів трубчастих кісток [Текст] / В. О. Фіщенко [та ін.] // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 2, № 1. - С. 45-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (терапия)
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Анотація: Мета — оцінити ефективність застосування фокусної екстракорпоральної ударно-хвильової терапії (фЕУХТ) при сповільненій консолідації переломів трубчастих кісток. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 25 пацієнтів зі сповільненою консолідацією переломів трубчастих кісток (середній вік — 40,24±16,55 року). Серед обстежених виділено досліджувану — 13 (52,0%) та контрольну групу — 12 (48,0%) пацієнтів. Учасникам досліджуваної групи проводили 5–7 процедур фЕУХТ з інтервалом 5–6 днів. Основним методом лікування пацієнтів контрольної групи був хірургічний. Для оцінки результатів лікування використовували шкалу Neer — Grantham — Shelton в модифікації D. Cherkes-Zade та співавторів (2003). Результати. У результаті застосування фЕУХТ зрощення переломів вдалося досягнути у 11 (84,6%) пацієнтів досліджуваної групи, у 3 (23,1%) виявили ознаки невірної консолідації уламків, які не погіршували функціональної здатності кінцівки. Достовірної різниці між віддаленими результатами лікування у пацієнтів обох груп не встановлено за показниками больового синдрому (р=0,34), наявності анатомічного вкорочення (р=0,39), обмеження обсягу рухів (р=0,37), рентгенологічними змінами (р=0,25), працездатністю (р=0,27) та сумарними результатами (р=0,66). Висновки. Відсутність достовірної різниці результатів хірургічного лікування та застосування фЕУХТ дозволяють рекомендувати її як альтернативний метод лікування при сповільненій консолідації
Дод.точки доступу:
Фіщенко, В. О.
Килимнюк, Л. О.
Лайко, Л. І.
Ковальчук, В. М.
Ренкас, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Концепция механизма сращения диафизарных переломов с позиции собственных внутренних напряжений кости [Текст] / Н. А. Корж, В. Г. Климовицкий, Л. Д. Гончарова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2007. - № 2. - С. 82-90

Рубрики: Перелома заживление

   Костная регенерация

Дод.точки доступу:
Корж, Н. А.
Климовицкий, В. Г.
Гончарова, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Корж, Н. А.
    Репаративная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Системные факторы, влияющие на заживление перелома [Текст] : (Сообщение 3) / Н. А. Корж, Н. В. Дедух, О. А. Никольченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - № 2. - С. 93-105

Рубрики: Костная регенерация

   Перелома заживление

Дод.точки доступу:
Дедух, Н. В.
Никольченко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Коструб, А. А.
Стержневой аппарат внешней фиксации с дугообразными штангами [Текст] / А. А. Коструб, А. М. Лакша, П. В. Никитин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1998. - № 4. - С. 30-33

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS (использование, тенденции)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Лакша, А. М.
Никитин, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Кулицька, О. В.
Розробка методики моделювання стандартизованих переломів різних відділів нижньої щелепи та дослідження особливостей регенерації кістки [Текст] / О. В. Кулицька // Вісник стоматології : Наук.-практ. журн. - 2015. - № 2. - С. 25-29. - Бібліогр.: с.29

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ ПЕРЕЛОМЫ -- MANDIBULAR FRACTURES (диагноз)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Литвин, Ю. П.
    Количественная оценка плотности костного регенерата с помощью спиральной компьютерной томографии [Текст] / Ю. П. Литвин, А. Г. Кушниренко, М. А. Шевченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2004. - № 2. - С. 32-34

Рубрики: Перелома заживление

   Костная регенерация

   Томография компьютерная

Дод.точки доступу:
Кушниренко, А. Г.
Шевченко, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Лобко, А. Я.
Некоторые факторы риска замедленного протекания костной регенерации при закрытых диафизарных переломах длинных костей нижней конечности [Текст] / А. Я. Лобко, В. Ю. Черныш, А. Н. Кирсанов // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2002. - Т. 3, № 1. - С. 68-70

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (патофизиология, повреждения)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Черныш, В. Ю.
Кирсанов, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Особливості загоєння переломів кісток кінцівок, ускладнені компартмент-синдромом [Текст] / С. С. Страфун [и др.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - № 1. - С. 4-9. - Бібліогр.: с. 9

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, хирургия)
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (осложнения, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ КОНТРАКТУРА -- ISCHEMIC CONTRACTURE (осложнения, этиология)
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Долгополов, О. В.
Боєр, В. А.
Черещук, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Особливості регенерації кісткової та хрящової тканини після травматичних внутрішньосуглобових ушкоджень (експериментальне дослідження) [Текст] / І. Г. Бець [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 6. - С. 85-91. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (хирургия)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ПЕРЕЛОМА ЗАЖИВЛЕНИЕ -- FRACTURE HEALING
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование)
Анотація: На сьогодні в лікуванні внутрішньосуглобових переломів домінують технології відкритої репозиції і заглибного остеосинтезу. За наявності безлічі позитивних якостей, характерних для цих технологій, об’єктивним негативним чинником є їх висока травматичність, що обумовлює значну кількість ранніх гнійно-некротичних ускладнень і пізніх порушень регенерації. Ці обставини змушують знову загострити увагу на об’єктивізації свідчень щодо відкритих хірургічних втручань при тяжких внутрішньосуглобових травматичних ушкодженнях. Закриті технології лікування внутрішньосуглобових переломів не викликають питань стосовно травматичности і ризику гнійно-некротичних ускладнень, але репозиційні можливості позавогнищевого остеосинтезу і фіксаційного методу вважаються обмеженими. Один із шляхів поліпшення функціональних результатів закритих технологій — використання ефекту функціонального ремоделювання. Це явище помічено в клінічній практиці, коли первинні сумнівні результати закритої репозиції відламків істотно поліпшувалися в процесі функціонального лікування і наступні функціональні результати лікування виявлялися цілком прийнятними. Такі позитивні перспективи зажадали поглибленого вивчення і визначення умов, необхідних для реалізації ефекту функціонального ремоделювання, і в першу чергу — оптимальних термінів для початку функціонального лікування. Питання про терміни виникло не випадково, тому що існуюча теза «чим раніше, тим краще» на практиці має сумнівний вигляд і, крім того, не має ніякої доказової бази. Мета. На підставі вивчення структурних змін у повношаровому дефекті суглобової поверхні встановити оптимальні тимчасові параметри проведення реабілітаційного лікування для реалізації ефекту функціонального ремоделювання. Матеріали та методи. Виконано експериментальне дослідження на 28 статевозрілих щурах, яким після артротомії колінного суглоба наносили стандартні травматичні ушкодження зовнішнього виростка стегнової кістки. Для стандартизації механізму травми розроблено спеціальний пристрій. Піддослідних тварин об’єднали в 4 групи по 7 особин, яких виводили з експерименту в терміни 3, 7, 14, 28 днів після травми, і виконували гістоморфологічне дослідження препаратів із зони ушкодження. Результати. Встановлено, що протягом перших двох тижнів після травми в зоні ушкодження проходять регенеративні процеси з утворенням органоспецифічних структур, однак механічні властивості регенерату ще не достатні для первинного знерухомлення країв хрящового дефекту, що, як доведено, є основною умовою для утворення хрящеподібної тканини. З цієї причини функціональне лікування в цей період може тільки сповільнити процес регенерації. На 14-ту добу констатовано інтенсивне формування кісткової тканини субхондральних зон, що є прогностично позитивною ознакою, від якої (що також доведено) прямо залежить регенерація хряща. Цим маніфестуються ознаки готовності регенерату до ремоделювання хрящових дефектів. Протягом останніх двох тижнів спостерігалося моделювання суглобових поверхонь шляхом замісного заповнення дефектів кістковою тканиною пластинчастої структури і формування волокнистого хряща; відновлення гіалінового хряща не відбувалося. Висновки. Обґрунтованими термінами початку функціонального лікування є період із третього і не пізніше кінця четвертого тижня після травми, що є оптимальним для реалізації ефекту функціонального ремоделювання ушкоджених суглобових поверхонь
Today, the technology of open reposition and external osteosynthesis (AO) is leading one in the treatment of intraarticular fractures. In the presence of many positive characteristic of these technologies, their high invasiveness, causing a significant amount of early infection necrotic complications and late regeneration disorders, is an objective factor. These circumstances are forcing again to focus on the objectification of indications for open surgical interventions in severe intraarticular traumatic injuries. Extrafocal technologies for the treatment of intraarticular fractures do not raise questions regarding the morbidity and the risk of infection necrotic complications, but the reposition possibilities of the extrafocal osteosynthesis and fixation method are considered limited. One of the ways to improve the functional results of closed technologies is to use the effect of functional remodeling. This phenomenon was observed in clinical practice, when the primary controversial results of closed fragment reposition improved significantly during functional treatment, and the subsequent functional results of treatment were quite acceptable. Such positive perspectives required an in-depth study and determination of the conditions necessary for the implementation of the effect of functional remodeling and, first of all, the optimal time for the start of functional treatment. The issue of timing did not arise by chance, since the existing thesis “the sooner the better” looks doubtful in practice, and, moreover, it has no evidence base. The purpose was to establish the optimal time parameters for the rehabilitation treatment in order to realize the effect of functional remodeling of traumatic injuries of the articular surfaces. Materials and methods. An experimental study was performed on 28 adult rats that, after arthrotomy of the knee joint, were subjected to standard traumatic injuries of the lateral condyle of the femur. To standardize the mechanism of injury, a special device was developed. Experimental animals were combined into 4 groups of 7 individuals. On days 3, 7, 14, 28, they were sacrificed, and histomorphological study of preparations from the damage zone was performed. Results. It was found that during the first two weeks after injury, regenerative processes in the damage zone occur, with the formation of organ-specific structures, however, the mechanical properties of the regenerate are not yet sufficient for the primary immobilization of the margins of the cartilage defect, which, as proved, is the main condition for the formation of cartilage. For this reason, functional treatment during this period can only slow down the regeneration process. On day 14, an intensive formation of bone tissue of the subchondral zones was established that is a positive prognostic sign, on which (as also proven) the regeneration of cartilage directly depends. This indicates the signs of regenerate readiness for remodeling cartilage defects. Over the past two weeks, modeling of the articular surfaces has been observed by defect replacing of a bone lamellar structure and forming fibrous cartilage; hyaline cartilage recovery did not occur. Conclusions. The reasonable time to start functional treatment is the period from the beginning of the third and no later than the end of the fourth week after the injury, which is optimal for realizing the effect of functional remodeling of damaged articular surfaces
Дод.точки доступу:
Бець, І. Г.
Ашукіна, Н. О.
Мальцева, В. Є.
Нікольченко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-34

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)