Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Периоперационный контроль<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 202
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Деркач, К. Д.
Комплексне хірургічне лікування рецидивних гриж живота, поєднаних з норицями передньої черевної стінки [Текст] = Complex surgical treatment of recurrent abdominal wall hernias with abdominal wall fistula / К. Д. Деркач, О. М. Коваль // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 135-137. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
СВИЩ -- FISTULA (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
СЕРОМА -- SEROMA (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, тенденции)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (использование, методы, тенденции)
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS (использование)
СВЯЗЫВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ADHESIVES (анализ, терапевтическое применение)
Анотація: Мета: оцінити ефективність алгоритму хірургічного лікування рецидивних гриж живота в поєднанні з норицями передньої черевної стінки після алогерніопластики. Об'єкт і методи дослідження. Проаналізовано лікування двох груп пацієнтів з рецидивними грижами живота в поєднанні з норицями передньої черевної стінки. Лікування пацієнтів 1-ї групи (n=34) — згідно з розробленим алгоритмом, 2-ї (n=32) — традиційне. Оцінку ефективності проводили шляхом порівняння частоти післяопераційних ускладнень (сером, інфікування ран, нориць, рецидивів гриж) та термінів загоєння ран. Результати. У 1-й групі серома виникла у 2 (5,9%) пацієнтів проти 8 (25,0%) (р=0,030), повторне інфікування — у 1 (2,9%) пацієнта проти 6 (18,7%) (р=0,037), термін загоєння рани становив 6 (5-7) проти 14 (12-15) днів (р=0,0001), нориці та рецидиви грижі у 1-й групі не виявлені, натомість у 2-й групі нориці виникли у 3 (9,4%), рецидив грижі — у 2 (6,2%) пацієнтів. Висновки. Алгоритм лікування рецидивної грижі живота, поєднаної з норицею черевної стінки, з видаленням нориці та експлантацією сітки, алопластикою з фіксацією імплантату поліуретановим клеєм з антисептиком порівняно з традиційним алгоритмом підвищує ефективність лікування за рахунок зниження частоти виникнення сером, повторного інфікування та зменшення термінів загоєння рани. Ключові слова: алопластика, грижа живота, абдомінальна хірургія, поліуретановий клей, рецидив
The aim: to evaluate the effectiveness of surgical treatment of recurrent abdominal wall hernia with abdominal wall fistula after mesh hernia repair. Object and methods of the research. We analyzed results of treatment of 66 patients with recurrent abdominal wall hernia with abdominal wall fistula, who were divided into 2 groups. In 1st group (n=34) рatients were treated according to the developed algorithm, in 2nd group (n=32) — to the traditional one. We compared the frequency of postoperative complications (seroma, wound infection) and wound healing period. Results. Seroma occurred in 2 (5.9%) patients of 1st group and in 8 (25.0%) patients of 2nd group (p=0,030), wound infection was observed in 1 (2.9%) patient vs 6 (18.7%) (p=0.037), the wound healing period was 6 (5-7) vs 14 (12-15) days (p=0.0001). No evidence of fistula or hernia recurrence was observed in 1st group, but in 2nd group abdominal wall fistula occurred in 3 (9.4%) patients and recurrent hernia in 2 (6.2%). Conclusion. The treatment algorithm of recurrent abdominal hernia with abdominal wall fistula, which includes fistula excision with mesh explantation, hernia repair with mesh fixation with polyurethane glue, increases the effectiveness of treatment by decreasing the frequency of seroma, wound infection and the duration of wound healing
Дод.точки доступу:
Коваль, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипенко, М. М.
Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар, О. Ю. Хоменко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосовувати комбіновані принципи анестезії, що дозволяють зменшити використання опіатів та анестетиків, на основі регіонарних і місцевих методів знеболювання. На цьому етапі важливим є якісний моніторинг, що дозволяє запобігти інтраопераційній гіпо- і гіперволемії. Під час післяопераційного періоду ключову роль відіграють якісне знеболювання, профілактика нудоти й блювання, ранній початок ентерального харчування пацієнтів і рання рухова активність пацієнтів
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.
Хоменко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Снісарь, В. І.
Патофізіологічні особливості онкохворих дітей. Що повинен знати та контролювати анестезіолог перед операцією / В. І. Снісарь, Д. В. Миронов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 41-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, патофизиология)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: У цій статті подано огляд літератури щодо деяких патофізіологічних особливостей онкохворих дітей та дані власних спостережень. Педіатричні пацієнти, хворі на рак, піддаються безлічі операцій і процедур, тому знання всіх особливостей дитячого організму перед анестезією буде визначати їх інтраопераційну стабільність і зводити до мінімуму можливі ускладнення. Анестезіологічна допомога немовлятам та дітям з онкологією вимагає підвищеної уваги до фізіологічних та психологічних змін, що відбуваються внаслідок їх захворювання та лікування. Це потребує іншого періопераційного підходу, ніж у дітей з неонкологічною патологією. Мета дослідження: оцінити вихідний стан гемодинаміки, вегетативної нервової системи, стресової реакції та запальної відповіді у дітей з онкологічною патологією у передопераційному періоді. Матеріали та методи. Нами було обстежено 49 дітей з онкологічною патологією віком 9,02 ± 6,05 року, які надійшли на лікування до КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР у період 2019–2021 років. Для порівняння досліджуваних показників додатково було обстежено групу дітей, яким планувалося оперативне лікування з приводу травматологічної патології (49 дітей порівнянного з першою групою віку). Досліджувалися показники гемодинаміки: частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, систолічний, діастолічний, середній, пульсовий тиск, ударний об’єм, хвилинний об’єм крові, загальний периферичний опір судин. Активність вегетативної нервової системи вимірювали на основі варіабельності серцевого ритму. Крім кількості циркулюючих клітин крові, включаючи нейтрофіли, лімфоцити, тромбоцити, визначали рівень кортизолу, С-реактивного білка та інтерлейкінів (IL-6, TNF). Результати. Передопераційний стан у дітей з онкологічною патологією мало чим відрізняється від пацієнтів із травматологічною патологією як за клінічним аналізом крові, так і за гемодинамічними показниками. Профіль стресових реакцій на майбутнє оперативне лікування був більш виражений у дітей з онкологією, що підтверджувалося стійким сплеском кортизолу та зниженим рівнем дуже низькочастотних показників кардіоінтервалограми. А підвищення рівня прозапальних цитокінів можна пояснити наявністю хронічного запалення в дітей із раком. Висновки. Майбутні режими анестезії повинні оптимізувати модуляцію реакцій на стрес, і для її безпеки у педіатричних пацієнтів важливо знайти точні маркери можливого дистресу
Дод.точки доступу:
Миронов, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антикоагулянтная и антитромбоцитарная терапия в периоперационном периоде [Текст] / С. А. Тарасенко [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 1. - С. 65-77. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГЕПАРИН -- HEPARIN
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ПЕРОРАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, ORAL
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
ВИТАМИН K -- VITAMIN K
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Менеджмент антитромботических препаратов в периоперационном периоде требует мультидисциплинарного подхода с участием оперирующего хирурга, анестезиолога, лечащего врача. В рекомендациях ведущих профильных ассоциаций Франции, Италии, Испании, Великобритании, США, Польши, рекомендациях Европейского общества анестезиологов, Американского колледжа торакальных врачей и других мировых профессиональных организаций систематизируются подходы к менеджменту антикоагулянтов (антагонистов витамина К и прямых, включая новые пероральные антикоагулянты), безопасности применения антитромбоцитарных препаратов в периоперационном периоде для предотвращения повышенной кровоточивости и минимизации тромбоэмболических осложнений после инвазивных процедур у пациентов с высоким риском кардиоваскулярных катастроф. Рассмотрены вопросы безопасных режимов отмены и возобновления антитромботической терапии при выполнении нейроаксиальных блокад, при выполнении вмешательств как оперативных, так и диагностических у пациентов, перенесших сосудистую катастрофу. Нами приведены алгоритмы для удобного восприятия информации и запоминания и последующего имплементирования в клинической практике
Менеджмент антитромботичних препаратів в періопераційному періоді вимагає мультидисциплінарного підходу за участі хірурга, анестезіолога, лікуючого лікаря. У рекомендаціях провідних профільних асоціацій Франції, Італії, Іспанії, Великобританії, США, Польщі, рекомендаціях Європейського товариства анестезіологів, Американського коледжу торакальних лікарів та інших світових професійних організацій систематизуються підходи до менеджменту антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К і прямих, включаючи нові пероральні антикоагулянти), безпеки застосування антитромбоцитарних препаратів в періопераційному періоді для запобігання підвищеної кровоточивості і мінімізації ВТЕ після інвазивних процедур у пацієнтів з високим ризиком кардіоваскулярних катастроф. Нами приведені алгоритми для зручного сприйняття інформації і запам’ятовування і подальшого імплементування в клінічній практиці
The management of antithrombotic drugs in the perioperative period requires a multidisciplinary approach with the participation of the operating surgeon, anesthesiologist, and a responsible physician. In the guidelines of the leading specialized associations of France, Italy, Spain, Great Britain, USA, Poland, the recommendations of the European Society of Anesthesiologists, the American College of Thoracic Physicians and other world professional organizations the approaches have been systematized to the management of anticoagulants (vitamin K and direct antagonists, including new oral anticoagulants), the safety of the antiplatelet drugs using in the perioperative period to prevent increased bleeding and minimize thromboembolic complications after invasive procedures in patients with a high risk of cardiovascular events. We have provided algorithms for convenient perception of information and memorization and subsequent implementation them in clinical practice.
Дод.точки доступу:
Тарасенко, С. А.
Дубров, С. А.
Суслов, Г. Г.
Мазниченко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняння ефектів комбінованої нейроаксіальної анестезії та багатокомпонентної низькопотокової інгаляційної анестезії в структурі періопераційного анестезіологічного забезпечення при артроскопічних втручаннях на колінному суглобі [Текст] = Comparison of the effects of combined neuraxial anesthesia and multicomponent low-flow inhalation anesthesia in the structure of perioperative anesthetic management in patients undergoing arthroscopic interventions on the knee joint / В. В. Євсєєва [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 1. - С. 51-55. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Артроскопічні втручання на колінному суглобі (АСК) - найпоширеніший вид хірургічного втручання в світі. Але питання щодо найкращого анестезіологічного забезпечення при цьому ще не вирішене
Нейроаксіальна та загальна анестезія при артроскопічній хірургії колінного суглобу мають свої переваги та недоліки. Прийняття рішення про метод анестезіологічного забезпечення, повинно базуватися на бажанні пацієнта та його можливого попереднього оперативного досвіду
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Скобенко, Є. О.
Зенкіна, Л. М.
Малімоненко, М. О.
Савченко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сергійчук, Р. В.
Досвід виконання бездренажної перкутанної нефролітотрипсії [Текст] = Experience and Performance of Tubeless Percutaneous Nephrolitotomy / Р. В. Сергійчук // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 99-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (патофизиология, этиология)
ЛИТОТРИПСИЯ -- LITHOTRIPSY (методы, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перкутанна нефролітотрипсія (ПНЛ) є стандартним методом у лікуванні нефролітіазу, що завершується встановленням нефростомічного дренажу, але існують методики проведення даної операції без нефростомії. У статті оцінюється безпека та ефективність проведення бездренажної ПНЛ з розміщенням сечовідного JJ-стента
Мета дослідження: аналіз можливостей виконання бездренажної мініперкутанної нефролітотрипсії, оцінювання безпеки та ефективності її виконання. Матеріали та методи. За період з 2017 до 2021 р. проведено понад 500 ПНЛ, де було виконано 53 міні-ПНЛ за бездренажною методикою (ІІ група), у І групу увійшли 58 пацієнтів, яким була виконана міні-ПНЛ за стандартною методикою. У досліджуваних групах не було значних відмінностей щодо віку й статі, локалізації та розмірів конкрементів (p0,05). Усі операції проводили під провідниковою анестезією. Результати. Середня тривалість операції у І групі становила 57,2±17,9 хв, у ІІ групі – 54,9±15,6 хв (р0,05). Середнє падіння рівня гемоглобіну у І групі становило 0,39 г/л проти 4,1 г/л у ІІ групі. Різниця між групами не була статистично значущою (p0,05). Так, рівень болю оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали, у І групі середній показник болю становив 3,7 проти 1,6 у пацієнтів ІІ групи (p0,05). Відповідно потреба в аналгезії для І групи була вищою і становила 58,4±17,3 мг декскетопрофену протии 27,3±15,2 мг декскетопрофену у ІІ групі (p0,05). Післяопераційну лихоманку ≥38,0 °С фіксували у 5 (8,6%) пацієнтів під час проведення операції за стандартною методикою, а при виконанні операції бездренажним методом – в 1 (1,9%) пацієнта (p0,05). «Стан вільного від каміння» у І групі досягнутий у 56 (96,6%) осіб, у ІІ групі – у 53 (100%) пацієнтів (p0,05). Післяопераційний ліжко-день у І групі становив 2,92 доби, у ІІ групі – 1,22 доби (p0,05). Аналіз результатів проведення ПНЛ за бездренажною методикою засвідчив, що її ефективність обумовлена ретельним підбором пацієнтів та суворим дотриманням правил виконання ПНЛ. Заключення. Результати дослідження демонструють переваги бездренажної перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) проти стандартної методики щодо зниження рівня післяопераційного болю, відповідно потреби в знеболювальних, дозволяє знизити терміни післяопераційного перебування у лікарні. Однак слід зазначити, що бездренажні методики ПНЛ повинні проводитись у суворо відібраних пацієнтів
Percutaneous nephrolithotripsy is a standard method in the treatment of nephrolithiasis, in the final stage of which nephrostomy drainage is established, but there are known methods of performing this operation without nephrostomy. This article shows our experience of performing tubeless percutaneous nephrolithotomy, as well as evaluates the safety and efficacy of tubeless PNL with placement of a JJ-stent
The objective: establish opportunities to perform a tubeless mini percutaneous nephrolithotomy and evaluate the safety and effectiveness of its implementation. Materials and methods. For the period 2017–2021. performed more than 500 percutaneous nephrolitotomy. 53 mini-PNL tubeless (II group), the other group (I group) included 58 patients who underwent mini-PNL by standard method. There were no significant differences in age and sex, location and size of stones in the study groups (p0,05). All operations were performed under regional anesthesia. Results. The average duration of the operation in group I was 57,2±17,9 minutes, in group II 54,9±15,6 minutes (p0,05). The average drop of hemoglobin in I group was 0,39 g/l compared with 4,1 g/l in II group. The difference between the groups was not statistically significant (p0,05). The level of pain in this study was assessed using a visual analog scale, in group I the average pain was 3,7 compared with 1,6 in patients of II group (p0,05). Accordingly, the necessity of analgesia for I group was higher and amounted to 58,4±17,3 mg of dexketoprofen, against 27,3±15,2 mg of dexketoprofen in the second group (p0,05). Postoperative fever ≥38,0 °С was observed in 5 (8,6%) patients who performing the operation according to the standard method, and 1 (1,9%) of the patient (p0,05) who performed drainage-free PNL. The stone free rate in I group was achieved in 56 (96,6%), in group II in 53 (100%) (p0,05). The postoperative hospital stay in I group was 2,92±0,24 days, and in II group – 1,22±0,11 days (p0,05). Analyzing the results of tubeless percutaneous nephrolithotomy, we can say that its effectiveness is due to careful selection of patients and strict compliance with the rules of PNL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Денисенко, А. І.
Особливості періопераційної інтенсивної терапії у пацієнтів з гострим калькульозним холециститом [Текст] = Peculiarities of perioperative intensive therapy in patients with an acute calculous cholecystitis / А. І. Денисенко, В. І. Черній // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (классификация, методы, организация и управление, тенденции)
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы, тенденции)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У дослідження залучено 131 пацієнта з гострим калькульозним холециститом, якому була виконана лапароскопічна холецистектомія під загальним знеболюванням. Ризик за класифікацією Американського товариства анестезіологів клас II-ІV. Пацієнтів розподілено на дві групи. У 1-й групі було 63 пацієнти, яким проводили інтенсивну терапію, спрямовану на підтримку життєво важливих функцій, у 2-й групі – 68 пацієнтів, у яких додатково використовували дані непрямої калориметрії
У пацієнтів з гострим калькульозним холециститом на фоні корекції гемодинаміки, кисневого стану і метаболізму лапароскопічна холецистектомія більш безпечна
To study perioperative changes in hemodynamics, the oxygen state and metabolism in patients, suffering an acute calculous cholecystitis, and to determine the methods of their correction
In patients, suffering an acute calculous cholecystitis, laparoscopic cholecystectomy is more secure on background of the hemodynamics, the oxygen state and metabolism corrected
Дод.точки доступу:
Черній, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гуменюк, Б. М.
Вплив гідроксиду заліза (ІІІ) на рівень післяопераційної анемії у хворих з поєднаними мітрально-аортальними вадами серця [Текст] / Б. М. Гуменюк // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES (кровь, хирургия, этиология)
АНЕМИЯ -- ANEMIA (кровь, терапия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПЕРЕЛИВАНИЕ КОМПОНЕНТОВ КРОВИ -- BLOOD COMPONENT TRANSFUSION (методы)
ЖЕЛЕЗА ТРЕХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ -- FERRIC COMPOUNDS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Комбінація доопераційної корекції анемії хронічних захворювань гідроксидом заліза (III) із застосуванням кровозберігаючих технологій під час операції протезування мітрального та аортального клапанів зменшує на 9,3% рівень післяопераційної анемії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Возможности коррекции клеточного иммунитета применением внутривенного лазерного облучения крови и цитокинотерапии ронколейкином в периоперационном периоде при непрямой реваскуляризации у больных с критической ишемией нижних конечностей [Текст] / Дж. В. Косаев [и др.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 59-64. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Ронколейкин

MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (иммунология, лекарственная терапия, терапия, хирургия)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (иммунология, лекарственная терапия, терапия, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛАЗЕРНОЕ ОБЛУЧЕНИЕ КРОВИ -- LASER IRRADIATION FOR BLOOD (методы)
ИНТЕРЛЕЙКИН-2 -- INTERLEUKIN-2 (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (воздействие облучения, действие лекарственных препаратов)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Использование внутривенного лазерного облучения крови и цитокинотерапии вместе со стандартным лечением в периоперационном периоде при непрямой реваскуляризации достоверно коррегирует клеточный иммунитет у больных с критической ишемией нижних конечностей при дистальном стенозе (окклюзии) артерий, и динамику этих показателей можно использовать как объективный критерий оценки эффективности проводимой терапии
Дод.точки доступу:
Косаев, Дж. В.
Гасанов, И. А.
Абушов, Н. С.
Тагизаде, Г. Т.
Намазов, И. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Черній, В. І.
Сучасні можливості використання непрямої калориметрії в періопераційному енергомоніторингу / В. І. Черній, А. І. Денисенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 142

MeSH-головна:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
Анотація: У світі сучасних хірургічних технологій, особливо Fast Track-хірургії, в операційних використовують Міжнародні стандарти безпечної анестезіологічної практики WFSA (2010). При всій їх надійності вони не охоплюють контроль процесів метаболізму, що особливо важливо в умовах проведення загальної інгаляційної низько- та малопоточної анестезії (LFA, MFA)
Дод.точки доступу:
Денисенко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Профилактика инфекции области хирургического вмешательства при лапароскопической холецистэктомии [Текст] / В. В. Крыжевский [и др.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 3/4. - С. 22-25. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: Использование способа сочетанного применения контейнера для извлечения препарата и двухкольцевого раневого протектора при третьем и четвертом классах ран при лапароскопической холецистэктомии позволило снизить частоту инфекции области хирургического вмешательства с 37,70% до 5,26%
Дод.точки доступу:
Крыжевский, В. В.
Мендель, Н. А.
Бродская, А. П.
Павлович, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Усенко, О. Ю.
Програма прискореного відновлення після панкреатодуоденектомії з формуванням міжкишкового анастомоза за Брауном [Текст] / О. Ю. Усенко, А. А. Скумс // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 9/10. - С. 3-8. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы, реабилитация)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы, реабилитация)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Анотація: У разі формування гастроентероанастомоза з браунівським співустям при панкреатодуоденектомії підвищується рівень імплементації програми прискореного відновлення та зменшується частота затримки евакуації із шлунка
Дод.точки доступу:
Скумс, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гасимова, К. Ф.
Синдром мальабсорбции и изменения концентрации эндогенных антимикробных пептидов и цитокинов при эхинококкозе печени [Текст] / К. Ф. Гасимова // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭХИНОКОККОЗ ПЕЧЕНИ -- ECHINOCOCCOSIS, HEPATIC (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES (профилактика и контроль, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПЕПТИДЫ КАТИОННЫЕ АНТИМИКРОБНЫЕ -- ANTIMICROBIAL CATIONIC PEPTIDES (кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
Анотація: У больных с эхинококкозом печени значительно повышаются уровни цитокинов и антимикробных пептидов. Комбинированное лечение с иммунокоррекцией после эхинококкэктомии приводит к значительному снижению уровней медиаторов воспаления
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Гуменюк, Б. М.
Корекція анемії хронічних захворювань у періопераційному періоді при протезуванні аортального клапана [Текст] / Б. М. Гуменюк // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 30-35. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (патология, хирургия)
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES (кровь, осложнения, хирургия)
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАЦИЯ -- HEART VALVE PROSTHESIS IMPLANTATION (методы)
АНЕМИЯ -- ANEMIA (кровь, лекарственная терапия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЖЕЛЕЗА ТРЕХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ -- FERRIC COMPOUNDS (терапевтическое применение)
ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN (терапевтическое применение)
Анотація: У 18% пацієнтів з аортальними вадами серця спостерігається анемія хронічних захворювань, зумовлена хронічними, переважно ревматичними запальними процесами з помірною анемією, гіпоферитинемією. Корекція анемії хронічних захворювань гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином в доопераційному періоді підвищували рівень сироваткового заліза у 6,2 разу (p ˂ 0,05), коефіцієнт насиченості трансферину залізом на 41,9% (p ˂ 0,05), рівень феритину у 5,5 разу (p ˂ 0,05). Для стабілізації рівнів гемоглобіну та гематокриту під час операції протезування аортального клапана у пацієнтів групи А використовували компоненти донорської крові - (568,0 ± 93,0) мл еритроцитарної маси та (596,0 ± 48,0) мл свіжозамороженої плазми, що становило 25% об’єму циркулюючої крові. У пацієнтів групи В після виконання протезування аортального клапана за кровозберігаючою технологією зменшилися рівень гемоглобіну на 17,4%, сироваткового заліза на 15,2% та кількість тромбоцитів на 24,0%. Доопераційна корекція анемії гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином у пацієнтів групи С, яким виконували протезування аортального клапана за безкровною технологією без застосування гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера, зменшувала рівень післяопераційної анемії на 11,7% (p ˂ 0,05)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Кравец, О. В.
Оптимальный режим периоперационной инфузии: за и против / О. В. Кравец, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 16-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Лечение абдоминальной патологии в 80 % случаев проводится хирургическим путем. По данным Национального конфиденциального комитета подсчета результатов лечения и смертности (NCEPOD, 2016), послеоперационная летальность при плановых оперативных вмешательствах составляет 4 %, в ургентной хирургии колеблется от 19,7 до 23,1 %. Периоперационная инфузионная терапия является динамичным процессом дооперационной ликвидации гиповолемии, интраоперационной поддержки эффективного объема циркулирующей крови и его послеоперационной стабилизации и влияет на развитие послеоперационных осложнений, длительность стационарного лечения и уровень летальности. Поиск проводился по ключевым словам в базах данных Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library.
Treatment of abdominal pathology in 80 % cases is conducted surgically. According to the data of the National Confidential Enquiry into Patient Outcome and Death (NCEPOD, 2016), postoperative lethality at non-urgent surgical interventions makes up 4 %, in urgent surgery ranges from 19.7 to 23.1 %. Perioperative fluid therapy is a dynamic process of perioperative eradication of hypovolemia, intra-operative support of effective volume of circulatory blood and its postoperative stabilizing. The liberal mode of perioperative fluid therapy is directed to achieve the hypervolemic hemodilution, is characterized by positive water balance and forms acute hypervolemia, causes the threat of development of interstitial edema of tissues, multiple organ dysfunction of failure. Restrictive mode of fluid therapy allows eradicate hypovolemia under the conditions of normovolemia or “zero water balance”, reduces the threat of surplus liquid, development of interstitial edema and multiple organ dysfunction or failure, reduces the number of postoperative complications, period of gastrointestinal tract recovery, duration of in-hospital treatment of patients. The targeted mode of fluid therapy optimizes tissue perfusion by a target management of hemodynamic parameters, reduces duration of in-hospital treatment of patients and level of lethality allowing to support the patient’s growing requirement in oxygen. The analysis of literature data showed absence of the concerted recommendations and algorithms on relatively objective prescriptions to the certain mode of fluid therapy depending on a surgical risk and urgency of surgical intervention, calculation of necessary volume of fluid therapy regarding the stage of perioperative period
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Інтраопераційне застосування урапідилу в ургентній гінекології / Л. Р. Філімонова [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 147-150. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Урапидил

MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: При проведенні анестезіологічного забезпечення не завжди можна уникнути інтраопераційного підвищення артеріального тиску, що потребує медикаментозної корекції. Ефективними з точки зору нормалізації артеріального тиску в умовах операційної гіпертензії є блокатори α-адренорецепторів. Метою нашого дослідження була оцінка ефективності та переносимості урапідилу в інтраопераційній терапії пацієнток з артеріальною гіпертензією в ургентній гінекології. Матеріали та методи. Перша група (n = 20) — пацієнтки, які раніше не спостерігали в себе підвищеного рівня артеріального тиску (перша регістрація підвищеного артеріального тиску на операційному столі); друга група (n = 20) — пацієнтки, які систематично приймали антигіпертензивні препарати. Урапідил призначався за схемою: спочатку препарат вводили внутрішньовенно болюсом дозою 25 мг; в подальшому для підтримки стабільного рівня артеріального тиску 100 мг препарату додавали до 30 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводили за допомогою інфузомату зі швидкістю 8,1 ± 0,9 мг/год в першій групі пацієнток та 7,8 ± 1,0 мг/год у другій групі пацієнток. Висновки. Застосування урапідилу в терапії періопераційної артеріальної гіпертензії дозволяє ефективно контролювати артеріальний тиск як у пацієнток, у яких раніше артеріальна гіпертензія не була діагностована, так і в пацієнток, які приймали антигіпертензивні ліки першої лінії
During anesthetic management, it is not always possible to avoid an intraoperative increase in blood pressure, which requires medical correction. α-adrenoreceptor blockers are effective in terms of normalizing blood pressure in operative hypertension. The purpose of our study was to evaluate the efficacy and tolerability of urapidil in the intraoperative therapy of patients with hypertension in emergency gynecology. Materials and methods. The first group (n = 20) included patients with no history of elevated blood pressure (the first registration of high blood pressure was on the operating table); the second group (n = 20) — females who regularly took antihypertensive drugs. Urapidil was prescribed according to the following scheme: first, the drug was injected with an intravenous bolus dose of 25 mg and then, to maintain a stable blood pressure level, urapidil at a dose of 100 mg was added to 30 ml of 0.9% sodium chloride solution and injected with the help of infusion pump at a rate of 8.1 ± 0.9 mg/h in the first group of patients and 7.8 ± 1.0 mg/h in the second group. Conclusions. The use of urapidil in the treatment of perioperative hypertension makes it possible to effectively control blood pressure both in patients who have not been diagnosed with hypertension previously, and in patients who have taken first-line antihypertensive drugs regularly
Дод.точки доступу:
Філімонова, Л. Р.
Пахоленко, Н. П.
Седінкін, В. А.
Петрова, М. А.
Душейко, О. А.
Первак, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Волков, О. А.
Выбор инфузионных сред при периоперационной волемической поддержке / О. А. Волков, Е. Н. Клигуненко, В. В. Луценко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 11-15. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В этом обзоре приводятся данные о подходах к жидкостной ресусцитации и влиянии на результаты в периоперационном периоде. Выбор типа жидкости является ключевой позицией в связи с высокой частотой гиперхлоремии, гиперкалиемии и метаболического ацидоза, связанного с использованием больших объемов физиологического раствора, и сообщениями о связи гидроксиэтилкрахмалов с нарушением свертываемости крови и почечными осложнениями. Ни одно из исследований не было способно обнаружить разницу в остром повреждении почек, вызванном гидроксиэтилкрахмалами современного поколения и кристаллоидами у хирургических пациентов. Качество и уровень доказательности доступной литературы слишком низки, чтобы сделать вывод о том, благоприятный или неблагоприятный профиль имеют гидроксиэтилкрахмалы при лечении острой периоперационной гиповолемии. Когда используются гидроксиэтилкрахмалы, рекомендуемая доза не должна быть превышена и ее использование должно быть ограничено несептическими пациентами без предшествующей почечной недостаточности
The use of hydroxyethyl starch (HES) has become controversial in the past two decades after increasing the number of studies on critical ill patients, showing that its use was associated with an increased incidence of acute kidney injury (AKI) or even mortality. Some of these studies had significant problems regarding the methodology. For example, in some studies HES was administered before randomization, the assessment of hypovolemia was insufficient, there was a long-term administration of HES, or the volume received exceeded the maximum dose. Infusion agents should be considered as drugs for avoiding unnecessary preoperative fasting, infusion-related adverse effects, and it allows creating basic targeted volemic therapy by conducting more in-depth studies. The choice of the fluid type to prevent hyperchloremic metabolic acidosis in the perioperative period and the unfavorable association of HES with hemostasis and renal dysfunction does not allow scientific debate to stop with the designation of a specific scheme of perioperative infusion therapy. This review shows the data of approaches in fluid resuscitation and the effect on the results in the perioperative settings. The choice of the fluid type is a key position due to the high frequency of hyperchloremia, hyperkalemia and metabolic acidosis associated with the use of large volumes of saline, and reports the correlation of HES with blood clotting disorders and renal complications. None of the studies were able to detect the difference in acute kidney damage between the hydroxyethyl starch of the current generation and the crystalloids in surgical patients. The quality and level of evidence in the available literature is too low to conclude whether HES has a favorable or unfavorable profile in the treatment of acute perioperative hypovolemia. When hydroxyethyl starch is used, the recommended dose should not be exceeded, and its use should be limited to non-septic patients without history of renal failure
Дод.точки доступу:
Клигуненко, Е. Н.
Луценко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Радюшин, Д. О.
Профілактика цереброваскулярних ускладнень під час виконання аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу [Текст] / Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов, П. В. Кіструга // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 6. - С. 14-18. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (вредные воздействия, методы)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ ЭМБОЛИЯ -- INTRACRANIAL EMBOLISM (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (профилактика и контроль, этиология)
НИТРОГЛИЦЕРИН -- NITROGLYCERIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність використання вазодилататора нітрогліцерину на фоні високої об'ємної швидкості перфузії для профілактики мікроемболізації церебральних судин під час виконання операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Дослідження проведено щодо 72 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі Одеської обласної клінічної лікарні виконали операцію аортокоронарного шунтування (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Середній вік пацієнтів становив (67,3 +- 5,2) року, середній індекс маси тіла - (27,4 +- 5,2) кг/м. 2, середня тривалість операції - (269,4 +- 7,8) хв, у тому числі етапу штучного кровообігу - (145 +- 4,5) хв. Загальну вибірку обстежених хворих рандомізовано розподілили на контрольну (n
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Кіструга, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції / В. О. Кузьменко [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 110-116. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
Анотація: Сучасні досягнення в хірургічних та анестезіологічних технологіях дозволили знизити рівень летальності після панкреатодуоденальної резекції (ПДР) до 3 %, але післяопераційні ускладнення при даній патології досягають 29,5–70 %. Тому питання пошуку й уникнення факторів, що спричиняють виникнення ускладнень після ПДР, є одним із найважливіших у розвитку сучасної хірургічної панкреатології. Матеріали та методи. Для оцінки ефективності схем періопераційного лікування було проведено проспективно-ретроспективне дослідження результатів ПДР 78 хворих з доброякісною та злоякісною патологією біліопанкреатодуоденальної зони за період з 2003 по 2017 р. З 2015 року при виконанні операції розпочато застосування програми прискореного відновлення (ППВ). З метою порівняльного аналізу хворих було розподілено на дві групи: у I групу (основна) включено 39 пацієнтів за період із січня 2015 по грудень 2017 р., періопераційне ведення яких проводили відповідно до ППВ, у II групу (група порівняння) ретроспективно відібрано 39 пацієнтів за період із січня 2003 по жовтень 2014 р., періопераційне лікування яких проводилося за традиційним методом. Вивчали об’єм інтраопераційної інфузійної терапії, терміни відновлення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та частоту розвитку гастростазу. Результати. Об’єм застосованих розчинів при інтраопераційній інфузійній терапії був значно нижчим в І групі (2100 мл, 95% CI: [1988; 2300] проти 3300 мл, 95% CI: [3100; 3500]; p 0,001). Пацієнти І групи повернулися до звичайної дієти швидше, ніж пацієнти у ІІ групі (1,00, 95% CI: [1,00; 1,00] проти 6,00, 95% CI: [6,00; 7,00]; p 0,001). При статистичному аналізі за даними ROC-кривої було виявлено взаємозв’язок між об’ємом інтраопераційної інфузійної терапії та терміном видалення назогастрального зонда й відновленням перорального харчування в післяопераційному періоді. Висновки. Застосування рестриктивного типу інфузійної терапії в концепції ППВ вірогідно скорочує термін відновлення моторики шлунково-кишкового тракту, зменшуючи частоту гастростазу у пацієнтів після ПДР. Виявилося, що статистично вірогідним фактором впливу на можливість проведення раннього перорального харчування є об’єм інтраопераційної інфузії у пацієнтів після ПДР
Modern advances in surgical and anesthetic technologies have reduced mortality rates after pancreaticoduodenectomy (PDE) to 3 %; however, postoperative complications reach 29.5–70 % in this pathology. Therefore, the issue of finding and avoiding the factors that cause complications after PDE is one of the most important ones in modern surgical pancreatology. Materials and methods. To evaluate the efficacy of perioperative treatment regimens, a prospective and retrospective study of PDE outcomes was carried out in 78 patients with benign and malignant pathology of the biliary and pancreatoduodenal zone in 2003–2017. From 2015, we started the use of enhanced recovery program (ERP) in our clinic for patients undergoing PDE. For the purpose of comparative ana-lysis, the patients were divided into two groups: group I included 39 patients who were treated from January 2015 to December 2017 according to ERP; group II consisted of 39 patients who were retrospectively selected for the period from January 2003 to October 2014, their treatment was carried out according to the traditional method. The volume of intraoperative fluid therapy, the реriod of recovery of gastrointestinal motility and the rate of delayed gastric emptying were studied. Results. Intraoperative fluid therapy, in terms of the volume of solutions applied, was significantly lower in group I compared to group II — 2100 ml (95% (confidence interval) CI: 1988–2300) vs 3300 ml (95% CI: 3100–3500), p 0.001. Patients in group I returned to normal diet faster than patients in group II — 1.00 (95% CI: 1.00–1.00) vs 6.00 (95% CI: 6.00–7.00), p 0.001. During the statistical analysis, according to the ROC curve, the correlation was revealed between the volume of intraoperative fluid therapy, time of nasogastric tube removal and restoration of oral nutrition in the postoperative period. Conclusions. The use of the restrictive fluid therapy in the concept of ERP significantly reduces the реriod of gastrointestinal motility recovery, the rate of delayed gastric emptying in patients after PDE. The statistically significant factor influencing the possibility of early oral nutrition was the volume of intraoperative fluid in patients after PDE
Дод.точки доступу:
Кузьменко, В. О.
Скумс, А. В.
Мазур, А. П.
Кучинська, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Зелінська, Г. В.
Сумісне використання визначення експресії тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази в пунктатах у передопераційному прогнозуванні ефективності радіойодтерапії поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку [] = Joint use of the determination of thyroglobulin and thyroid peroxidase expression in punctates in preoperative prediction of the effectiveness of radioiodine therapy of postoperative metastases of papillary thyroid cancer / Г. В. Зелінська // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 245-252. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, радиотерапия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE (методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (иммунология, радиотерапия)
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ПЕРОКСИДАЗЫ -- PEROXIDASES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES (диагностическое применение, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING (методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити вплив метанандаміду – метаболічно стійкого похідного ендоканабіноїду N-арахідоноїлетаноламіну на активність ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у центрах регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС), а також на рівень кортикостероїдів у плазмі крові щурів. Матеріал і методи. Активність АПФ у гіпоталамусі, аденогіпофізі, надниркових залозах і плазмі крові щурів визначали за допомогою флуориметричного методу, використовуючи як субстрат Benzoyl-Gly-His-Leu (Sigma, США). Вміст 11-гідроксикортикостероїдів (11-ОКС) у плазмі крові щурів встановлювали із застосуванням флуориметричного мікрометоду. Результати. Через 1 годину після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозах 0,2 мг/кг і 0,02 мг/кг активність АПФ у центральних ланках ГГАС – гіпоталамусі та аденогіпофізі підвищувалася, активність АПФ унадниркових залозах та активність циркулюючого в крові ферменту знижувалися. Після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозі 0,2 мг/кг виявлено підвищення рівня 11-ОКС у плазмі крові щурів, введення метанандаміду в низькій дозі – 0,02 мг/кг не призводило до вірогідних змін рівня кортикостероїдів у крові тварин. Висновки. Екзогенні канабіноїди модулюють активність ангіотензинової системи в різних ланках ГГАС, стимулюючи активність АПФ у гіпоталамусі ц аденогіпофізі та знижуючи активність ферменту в надниркових залозах і плазмі крові через 1 годину після одноразового введення метанандаміду інтактним щурам. Через кортикотропін-рилізинг активність ангіотензинів гіпоталамуса та аденогіпофіза підвищення активності АПФ у цих структурах може бути одним із важливих чинників активації ГГАС, зокрема, синтезу кортикостероїдів, спричиненого одноразовим введенням метанандаміду в високих дозах
Aim is the immunocytochemical study of the expression of thyroid peroxidase and thyroglobulin in the puncture material of radioiodine-resistant and radioiodine-sensitive metastatic papillary thyroid carcinoma, to ascertain the possibility of their joint use as markers of pre-operative prediction of the effectiveness of radioiodine-therapy. Material and methods. Immunocytochemical studies using monoclonal antibodies against thyroglobulin and thyroid peroxidase were performed on the material of Fine Needle Aspiration Biopsy of 104 metastases detected after thyroidectomy and radioiodine therapy (79 — radioiodine-resistant, 25 — radioiodineuptake). The statistical analysis was performed using the nonparametric Mana-Whitney method in the Statistica 11 program. Results. A very significant difference was found at a significance level of p0.001 between percent of thyroid cells expressing thyroid peroxidase and thyroglobulin between radioiodine-resistant and radioiodine-sensitive papillary thyroid metastases. The efficacy of radioiodine therapy is different in patients with different expression of thyroid peroxidase. Intermediate values of the percentage of cells with the expression of thyroid peroxidase although they cause moderate accumulation of radioiodine, but may not be sufficient for successful radioiodinetherapy. The consistent determination of expression of thyroglobulin and thyroid peroxidase in the postoperative of the thyroid papillary cancers metastasesa increases the accuracy of prediction of their radioiodine resistance, especially when detecting a questionable percentage of cells with thyroid peroxidase. In the absence of an expression of thyroglobulin in papillary thyroid carcinoma metastases found in the postoperative period, it is impossible to exclude a zero level of thyroglobulin in serum, even in the presence of metastases. Therefore, it is not necessary to have a comprehensive personalized approach to such patients. Conclusions. A new method of preoperative prediction of the effectiveness of radioiodine therapy based on immunocytochemical determination of thyroid peroxidase and thyroglobulin expression in punctates of papillary thyroid cancer metastases detected after thyroidectomy and radioiodine was proposed
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)