Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (140)

Рідкісні видання (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Перитонит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 578
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Shurma, A. I.
Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Текст] = Аналіз прогностичних факторів у хворих на гострий перитоніт / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Prediction of postoperative complications (POC) is an important element in the choice of treatment tactics for acute peritonitis (AP). Many methods have been proposed for this. However, none of these methods have sufficient recognition. Most prognostic scales determine the risk of complications only after surgery. Therefore, the issue of developing an informative prognostic scale remains relevant. The aim of the study was to evaluate prognostic factors in patients with acute peritonitis. Materials and Methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had POC. 22 patients died. Analysis of clinical, anthropometric data, laboratory examination results, criteria of MPI, PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI) was performed. Analysis of Variance (ANOVA) and Neural Network Bayesian Classifier were used to assess the influence of factors. Results. None of the studied criteria is sufficient for prediction. MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP. But these indicators can be determined only after the operation. Therefore, we separately used a cumulative assessment of indicators that can be determined before surgery and after surgery. Multifactor ANOVA with preoperative parameters: diagnosis, clinical signs of AP, body temperature, CCI, systolic blood pressure (SBP) showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Multifactor ANOVA with indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Conclusions 1. Criteria MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP, but none of these criteria is sufficient alone. 2. The set of indicators of diagnosis, clinical signs of peritonitis before surgery, body temperature, CCI, SBP have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level before surgery. 3. The combination of indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level after surgery. 4. The creation of a reliable prognostic scale is possible using a complex of the described factors
Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів
Дод.точки доступу:
Grynchuk, F. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Analysis of risk factors of postoperative mortality in peritoneal dialysis patients with developed peritonitis / Erkent Murathan [et al.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - P51-57

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, смертность, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
Анотація: Peritoneal dialysis (PD)-associated peritonitis can lead to dysfunction in PD delivery as a result of thickening of the peritoneal membrane, usually due to recurrent peritonitis, and result in peritonitis with ileus or intestinal perforation. This study sought to investigate the risk factors that lead to mortality in patients receiving PD who underwent surgery for peritonitis
Перитоніт, асоційований з перитонеальним діалізом (ПД) може призвести до втрати техніки методу в результаті потовщення перитонеальної мембрани та перитоніту з клубовою непрохідністю або перфорацією кишківника. Це дослідження спрямоване на вивчення факторів ризику смертності ПД пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання з приводу перитоніту
Дод.точки доступу:
Murathan, Erkent
Emre, Karakaya
Tevfik, Avci
Zeynep, Ilayuda Bagci
Aydincan, Akdur

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kotsar, O. V.
Antimicrobial resistance of Escherichia Coli strains isolated from patients with purulent peritonitis / O. V. Kotsar, O. V. Kochnieva // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 2. - P53-57

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Анотація: Escherichia coli залишається однією з найпоширеніших причин декількох бактерійних інфекцій у людей. Операція, проведена на черевній порожнині, як правило, ускладнюється перитонітом, спричиненим штамами E. coli. Останнім часом з’являються дані, що підтверджують високий ступінь стійкості цього мікроорганізму до антибіотиків. Поширеність мультирезистентних штамів E. coli зростає у всьому світі, головним чином через поширення мобільних генетичних елементів, таких як плазміди. Також в Україні зростає кількість стійких до медикаментів штамів кишкової палички. Отже, поширення резистентності кишкової палички в нашій країні є актуальною проблемою охорони здоров’я. У цій роботі узагальнено антибіотикорезистентність клінічних штамів E. coli, виділених від хворих на гнійний перитоніт. Крім того, представлені та обговорені терапевтичні втручання і стратегії запобігання й контролю інфекцій. Наведено огляд сучасних знань про перспективні альтернативні методи лікування хвороб, зумовлених кишковою паличкою.
Escherichia coli остается одной из самых распространенных причин нескольких бактериальных инфекций у людей. Операция, проведенная в брюшной полости, как правило, осложняется перитонитом, вызванным штаммами E. coli. В последнее время появляются данные, подтверждающие высокую степень устойчивости этого микроорганизма к антибиотикам. Распространенность мультирезистентных штаммов E. coli растет во всем мире, главным образом из-за распространения мобильных генетических элементов, таких как плазмиды. Также в Украине растет количество устойчивых к медикаментам штаммов кишечной палочки. Следовательно, распространение резистентности кишечной палочки в нашей стране является актуальной проблемой здравоохранения. В этой работе обобщена антибиотикорезистентность клинических штаммов E. coli, выделенных у больных гнойным перитонитом. Кроме того, представлены и рассмотрены терапевтические вмешательства и стратегии предотвращения и контроля инфекций. Представлен обзор современных знаний о перспективных альтернативных методах лечения болезней, обусловленных кишечной палочкой.
Escherichia coli remains one of the most frequent causes of several common bacterial infections in humans. Surgery on the abdominal cavity is usually complicated by peritonitis caused by E. coli strains. Recently, there are data confirming the high degree of resistance of this strain. The prevalence of multidrug-resistant E. coli strains is increasing worldwide principally due to the spread of mobile genetic elements, such as plasmids.The rise of multidrug-resistant strains of E. coli also occurs in Ukraine. Therefore, the spread of resistance E. coli is an increasing public health concern in our country. This paper summarizes the antibiotic resistance of clinical E. coli strains, isolated from patients with peritonitis. Furthermore, therapeutic interventions and strategies to prevent and control infections are presented and discussed. The article also provides an overview of the current knowledge concerning promising alternative therapies against E. coli diseases.
Дод.точки доступу:
Kochnieva, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Grynchuk, F. V.
Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus [Text] = Порівняльна характеристика активності фібринолізу в умовах експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk, V. V. Maksimiuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P139-144. - Библиогр.: с. 142-143

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Actuality is determined by understudied fibrinolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP) which is to be found in practice more frequent. Objective of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Materials and methods. 100 albino outbred rats. AP was simulated through the esophageal perforation of the stomach. DM was modeled by the 1.6% alloxan solution injection. During the study, total (TFA), non-enzymatic (NFA) and enzymatic fibrinolytic activity (EFA) of the blood plasma was studied. The animals were divided into such groups: 1 — intact animals with AP models; 2 — animals with models of AP and underlying DM. Results. The activity of fibrinolysis in animals with DM models was higher than that of intact animals. Six hours after the AP have been induced, the fibrinolytic activity increased. There was a less augmentation in group 1. TFA, NFA and EFA in group 2 sharply increased and prevailed significantly in 12 hours. EFA significantly increased in group 1. NFA/EFA ratio was decreasing in both groups. TFA in group 1 slightly increased in 24 hours. All of the indicators in group 2 increased significantly. While the ratio of NFA/EFA in group 1 was increasing, in group 2 it was decreasing. TFA and NFA/EFA ratio in group 1 remained more or less constant in 48 hours. The parameters of TFA, NFA and EFA statistically significantly predominated in group 2, and EFA continued to grow. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector cells, processes of proliferation, etc
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій при поєднанні цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6% розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварини були поділені на групи: 1-ша — інтактні тварини з моделями ГП, 2-га — тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Результати. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники істотно збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо
Дод.точки доступу:
Grynchuk, A. F.
Maksimiuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Grynchuk, F. V.
Comparative characteristics of proteolytic activity in case of experimental peritonitis andits development on the background of diabetes mellitus [Text] / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk = Порівняльна характеристика активності протеолізу за умов експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету / Ф. В. Гринчук, А. Ф. Гринчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - P17-22. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: The relevance is due to rather understudied state of proteolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP), which is increasingly common in the practice. Objective: to study the features of proteolytic activity of plasma in AP associated with DM. Materials and methods. One hundred albino outbred rats. AP was simulated by the transesophageal perforation of the stomach. DM was simulated by the 1.6% alloxan solution injection. The proteolytic activity of blood plasma was studied by azocasein (AzCs), azoalbumin (AzAl), and azocollagen (AzCl). The animals were divided into the following groups: intact rats, animals with simulated DM, intact rats with simulated peritonitis (group 1), animals with models of peritonitis on the background of DM (group 2). Results. The initial level of proteolytic transformation of AzCs and AzAl in animals with simulated DM was significantly higher. The proteolytic transformation level of AzCl had almost no differences. Six hours after the moment AP was modeled, the proteolytic transformation level of AzCs increased in both groups, more significantly in group 1, although this indicator in group 1 remained less. The proteolytic transformation level of AzAl increased significantly. The proteolytic transformation level of AzCl in group 1 remained almost the same, and increased significantly in group 2. In 12 hours, the proteolytic transformation level of AzCs decreased slightly in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl significantly increased in both groups, and the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased statistically significantly in group 1, and greatly increased in group 2. In 24 hours, the proteolytic transformation level of AzCs had almost no changes in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl decreased significantly in group 1 and greatly increased in group 2. The proteolytic transformation level of AzCl significantly increased in both groups. In 48 hours, the proteolytic transformation level of AzCs and AzAl increased in both groups but the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased slightly in group 1, and continued to increase in group 2. Conclusions. The proteolytic transformation activity of high and low molecular weight blood plasma proteins increases in experimental diabetes mellitus. The proteolytic system of plasma is activated, with maintaining the balance between its links within 24 hours in experimental acute peritonitis. The development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs greatly in 6 hours by quantitative characteristics of the proteolytic activity of blood plasma that manifested with its significant increase, some imbalance between the links of proteolysis with the signs of uncontrolled proteolysis in 24 hours. The differences being detected are due to the changes in the functional activity of the proteolytic system caused by diabetes mellitus that underlies the disorders of the mechanisms of inflammation regulation
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану протеолітичних реакцій за поєднання цукрового діабету (ЦД) iз гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей протеолітичної активності плазми за ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. Сто білих нелінійних щурів. ГП моделювали шляхом черезстравохідної перфорації шлунка, ЦД — уведення 1,6% розчину алоксану. Вивчали протеолітичну активність плазми крові за азоказеїном (АзКз), азоальбуміном (АзАл), азоколагеном (АзКл). Тварини були поділені на групи: інтактні щури, тварини з модельованим ЦД, інтактні щури з модельованим ГП (перша група), тварини з модельованим ГП на тлі ЦД (друга група). Результати. Початковий рівень лізису АзКз і АзАл у тварин з модельованим ЦД був статистично вiрогiдно вищий. Рівень лізису АзКл майже не відрізнявся. Через 6 год з моменту моделювання ГП рівень лізису АзКз збільшився в обох групах, значно більше в першій, але цей показник все одно залишався меншим у першій групі. Значно збільшився рівень лізису АзАл. Рівень лізису АзКл у першій групі майже не змінився, а в другій групі значно зріс. Через 12 год рівень лізису АзКз у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Лізис АзАл суттєво зріс в обох групах, показники в другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі статистично вiрогiдно знизився, натомість у другій групі значно зріс. Через 24 год рівень лізису АзКз у першій групі суттєво не змінився, а у другій групі продовжував значно зростати. Рівень лізису АзАл у першій групі вірогідно зменшився, натомість у другій групі істотно зріс. Рівень лізису АзКл в обох групах істотно зріс. Через 48 год рівень лізису АзКз і АзАл зріс в обох групах, показники у другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Висновки. За експериментального цукрового діабету зростає активність лізису високомолекулярних і низькомолекулярних білків плазми крові. За експериментального гострого перитоніту активується протеолітична система плазми зі збереженням рівноваги між її ланками впродовж 24 годин. Розвиток гострого перитоніту у тварин iз модельованим цукровим діабетом вже через 6 годин суттєво відрізняється за кількісними характеристиками протеолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками протеолізу з ознаками виникнення неконтрольованого протеолізу через 24 год. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності протеолітичної системи, зумовлені впливом цукрового діабету, що створює передумови порушень механізмів регуляції запалення
Дод.точки доступу:
Grynchuk, A. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shamsiev, A. M.
Efficiency of an ultrasound sonography in case of appendicular peritonitis among children [Текст] = Ефективність ультразвукової сонографії при апендикулярних перитонітах у дітей / A. M. Shamsiev, Sh. A. Yusupov, A. K. Shahriev // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 84-87

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Yusupov, Sh. A.
Shahriev, A. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черняшова, В. В.
L-аргінін та рексод покращують стан печінки при експериментальному перитоніті [Текст] = L-arginine and recsode impruve liver status in experimental peritonitis / В. В. Черняшова // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2015. - № 2/3. - С. 150-152. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (физиология)
АРГИНИН -- ARGININE (фармакология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kuyun, L. O.
Levels of proinflammatory and immunosuppressive cytokines in peripheral blood in phlegmonous peritonitis patients [Текст] = Рівні прозапальних та супресивних цитокінів у периферичній крові хворих на флегмонозний перитоніт / L. O. Kuyun // Медична та клінічна хімія. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 31-35

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Among surgical diseases, peritonitis is a life-threatening pathological condition characterized by inflammation at both local and systemic levels [8]. Identifying proinflammatory mediators in peripheral blood and in peritoneal fluid and their quantitative characteristic is vital for the diagnosis. High levels of these mediators may be indicators of complications development or lethal outcome
Серед хірургічних захворювань перитоніт є однією з найбільш небезпечних для життя патологій та характеризується запаленням як на місцевому, так і на системному рівнях. Визначення медіаторів запалення в периферичній крові й перитонеальній рідині та їх кількісні показники життєво важливі в діагностиці цього захворювання. Високі рівні даних медіаторів особливо важливі для визначення наявності ускладнень, особливо з летальним завершенням хвороби
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    MALT-лимфома тонкой кишки, осложненная перфорацией и перитонитом: клиническое наблюдение [Текст] / Н. А. Дасаев [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2012. - № 4. - С. 36-38

Рубрики: Тонкая кишка

   Лимфома

   Перитонит

Дод.точки доступу:
Дасаев, Н. А.
Ларин, С. В.
Курганов, И. А.
Байбакова, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Morphological changes in the small intestine of rats with acute generalized peritonitis [Текст] = Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки при гострому поширеному перитоніті / I. Ya. Dziubanovskyi [et al.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 2. - С. 110-113

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: The main cause of mortality in acute generalized peritonitis (AGP) is the development of multiple organ insufficiency. The intestine is the organ where the first changes develop in this pathology. The aim of the study – to research and evaluate the morphological changes in the small intestine wall of animals with experimental AGP. Materials and Methods. 32 white rats were used in this study. Acute peritonitis was modeled by introduction of 10 % fecal suspension in the dosage of 0.5 ml per 100 g of the animal’s weight into the abdominal cavity of rats by puncture. The terms of observation: the 1st, 3rd and the 7th days from the beginning of the peritonitis modeling. For histological study the intestinal tissue was taken. The resulting pieces of the organ were fixed in a 10 % neutral formalin solution, which were then stained with hematoxylin and eosin. Results and Discussion. On the 3rd day of the experiment in animals with a modeled AGP, vascular changes were manifested first of all by the rounding (retraction) of endothelial cells or their desquamation and the appearance of defects, that allow plasma proteins and the formed elements of blood to leave circulation boundaries of the vascular bed. On the 7 th day in animals with a modeled AGP increased vascular permeability of the mucous membrane of the small intestine was accompanied by a significant edema of the stroma of the villi and by focal hemorrhages. Conclusion. Consequently, the distinct inflammatory changes in all terms of the injury were seen in the wall of the small intestine at the simulated AGP. The significant expansion of the capillaries and venules against the background of inflammatory infiltration in the stroma of the glandular component of the small intestine was noted on the 1st day from the beginning of the experiment. An increase in the height of intestinal villus and a crypt with retraction and desquamation of endothelial cells in the wall of vessels, which caused platelet adhesion in the areas of destruction was observed on the 3rd day. The areas of focal necrosis of the superficial epithelium, which were accompanied by multiple hemorrhages per diapedesis in the perivascular space of the mucous membrane, were seen in the wall of the small intestine of animals with a simulated AGP on the 7th day
Основною причиною смертності при гострому поширеному перитоніті (ГПП) є розвиток поліорганної недостатності. Кишечник – це орган, в якому розвиваються перші зміни при даній патології. Мета дослідження – вивчити та оцінити морфологічні зміни в стінці тонкої кишки у тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У дослідженні використали 32 білих щурів. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 10 % калової суспензії у дозі 0,5 мл на 100 г маси тварини у черевну порожнину експериментальних щурів пункційним методом. Терміни спостереження: 1; 3; 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічних досліджень брали тканину кишечника. Отримані шматочки органа фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, який потім фарбували гематоксиліном та еозином. Результати досліджень та їх обговорення. У тварин із змодельованим ГПП на 3 добу експерименту судинні зміни перш за все проявлялись округленням або десквамацією ендотелію, появою дефектів, що призводило до виходу плазми та формених елементів крові за межі судинного русла. У щурів із змодельованим ГПП на 7 добу підвищення проникності судин слизової оболонки тонкої кишки супроводжувалося значним набряком строми ворсинок та осередковими геморагіями. Висновки. Виражені запальні зміни у стінці тонкої кишки при змодельованому ГПП були на усіх термінах ураження. На першу добу від початку експерименту на тлі запальної інфільтрації у стромі залозистого компонента тонкої кишки відзначалося значне розширення капілярів і венул. На 3 добу спостерігалося збільшення висоти кишкових ворсинок і крипт із вираженою десквамацією ендотелію у стінці судин, що викликало адгезію тромбоцитів у зонах ураження. На 7 добу в стінці тонкої кишки тварин із змодельованим ГПП були ділянки фокального некрозу поверхневого епітелію, які супроводжувалися множинними діапедезними крововиливами в периваскулярний простір слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Dziubanovskyi, I. Ya.
Verveha, B. M.
Pidruchna, S. R.
Melnyk, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)