Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (140)Рідкісні видання (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Перитонит<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 578
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Analysis of risk factors of postoperative mortality in peritoneal dialysis patients with developed peritonitis / Erkent Murathan [et al.] // Український журнал нефрології та діалізу. - 2022. - N 1. - P51-57


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, смертность, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
Анотація: Peritoneal dialysis (PD)-associated peritonitis can lead to dysfunction in PD delivery as a result of thickening of the peritoneal membrane, usually due to recurrent peritonitis, and result in peritonitis with ileus or intestinal perforation. This study sought to investigate the risk factors that lead to mortality in patients receiving PD who underwent surgery for peritonitis
Перитоніт, асоційований з перитонеальним діалізом (ПД) може призвести до втрати техніки методу в результаті потовщення перитонеальної мембрани та перитоніту з клубовою непрохідністю або перфорацією кишківника. Це дослідження спрямоване на вивчення факторів ризику смертності ПД пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання з приводу перитоніту
Дод.точки доступу:
Murathan, Erkent
Emre, Karakaya
Tevfik, Avci
Zeynep, Ilayuda Bagci
Aydincan, Akdur

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Grynchuk, F. V.
    Comparative characteristic of fibrinolytic activity in case of experimental peritonitis and underlying diabetes mellitus [Text] = Порівняльна характеристика активності фібринолізу в умовах експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk, V. V. Maksimiuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P139-144. - Библиогр.: с. 142-143


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
АЛЛОКСАН -- ALLOXAN
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Actuality is determined by understudied fibrinolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP) which is to be found in practice more frequent. Objective of the study was to investigate the features of fibrinolytic activity in AP developed on the background of DM. Materials and methods. 100 albino outbred rats. AP was simulated through the esophageal perforation of the stomach. DM was modeled by the 1.6% alloxan solution injection. During the study, total (TFA), non-enzymatic (NFA) and enzymatic fibrinolytic activi­ty (EFA) of the blood plasma was studied. The animals were divided into such groups: 1 — intact animals with AP models; 2 — animals with models of AP and underlying DM. Results. The activity of fibrinolysis in animals with DM models was higher than that of intact animals. Six hours after the AP have been induced, the fibrinolytic activity increased. There was a less augmentation in group 1. TFA, NFA and EFA in group 2 sharply increased and prevailed significantly in 12 hours. EFA significantly increased in group 1. NFA/EFA ratio was decreasing in both groups. TFA in group 1 slightly increased in 24 hours. All of the indicators in group 2 increased significantly. While the ratio of NFA/EFA in group 1 was increasing, in group 2 it was decreasing. TFA and NFA/EFA ratio in group 1 remained more or less constant in 48 hours. The parameters of TFA, NFA and EFA statistically significantly predominated in group 2, and EFA continued to grow. Conclusions. The increase in the fibrinolytic activity of the blood plasma with the fermentation mechanisms predomination have been found in experimental diabetes mellitus. The activation of fibrinolysis with balance maintenance between its links within 24 hours has been observed in case of experimental acute peritonitis. In 6 hours, the development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs substantially in terms of its quantitative characteristics of the fibrinolytic activity of the blood plasma, which is shown by its excessive increase, development of imbalance between the links of fibrinolysis, uncontrolled increase in the activity of fermentation mechanisms with disseminated intravascular coagulation syndrome in 24 hours. The basis for the differences that have been detected are the changes in the functional activity of the fibrinolytic system caused by diabetes mellitus influence that, in addition to changes in the hemostasis system, provide the grounds for disorders of mechanisms of activation, migration and interaction of effector cells, processes of proliferation, etc
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану фібринолітичних реакцій при поєднанні цукрового діабету (ЦД) з гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей фібринолітичної активності при ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. 100 білих нелінійних щурів. ГП моделювали черезстравохідною перфорацією шлунка. ЦД моделювали уведенням 1,6% розчину алоксану. Вивчали сумарну фібринолітичну активність (СФА), неферментаційну (НФА) та ферментаційну (ФФА) фібринолітичну активність плазми крові. Тварини були поділені на групи: 1-ша — інтактні тварини з моделями ГП, 2-га — тварини з моделями ГП на тлі ЦД. Результати. Активність фібринолізу в тварин із моделями ЦД переважала таку в інтактних. Через 6 год з часу моделювання ГП фібринолітична активність зростала. У 1-й групі приріст був меншим. Через 12 год СФА, НФА і ФФА у 2-й групі різко збільшилися і значно переважали. У 1-й групі значуще збільшилася ФФА. Співвідношення НФА/ФФА знижувалось у обох групах. Через 24 год СФА у 1-й групі незначно зросла. У 2-й групі всі показники істотно збільшилися. Співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі зростало, а у 2-й групі знижувалось. Через 48 год СФА і співвідношення НФА/ФФА у 1-й групі практично не змінились. У 2-й групі параметри СФА, НФА і ФФА статистично значуще переважали, а ФФА продовжувала зростати. Висновки. При експериментальному ЦД виявлено зростання активності фібринолізу з перевагою ферментаційних механізмів. При експериментальному ГП спостерігається активація фібринолізу зі збереженням рівноваги між його ланками впродовж 24 годин. Розвиток ГП у тварин з моделями ЦД вже через 6 годин суттєво відрізняється кількісними характеристиками фібринолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками фібринолізу, неконтрольованим наростанням ФФА з ознаками виникнення синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові через 24 години. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності фібринолітичної системи, зумовлені впливом ЦД, що, окрім змін у системі гемостазу, створює передумови для порушень механізмів активації, міграції та взаємодії ефекторних клітин, процесів проліферації тощо
Дод.точки доступу:
Grynchuk, A. F.
Maksimiuk, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Grynchuk, F. V.
    Comparative characteristics of proteolytic activity in case of experimental peritonitis andits development on the background of diabetes mellitus [Text] / F. V. Grynchuk, A. F. Grynchuk = Порівняльна характеристика активності протеолізу за умов експериментального перитоніту та його розвитку на тлі цукрового діабету / Ф. В. Гринчук, А. Ф. Гринчук // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 3. - P17-22. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: The relevance is due to rather understudied state of proteolytic reactions in case of diabetes mellitus (DM) with acute peritonitis (AP), which is increasingly common in the practice. Objective: to study the features of proteolytic activity of plasma in AP associated with DM. Materials and methods. One hundred albino outbred rats. AP was simulated by the transesophageal perforation of the stomach. DM was simulated by the 1.6% alloxan solution injection. The proteolytic activity of blood plasma was studied by azocasein (AzCs), azoalbumin (AzAl), and azocollagen (AzCl). The animals were divided into the following groups: intact rats, animals with simulated DM, intact rats with simulated peritonitis (group 1), animals with models of peritonitis on the background of DM (group 2). Results. The initial level of proteolytic transformation of AzCs and AzAl in animals with simulated DM was significantly higher. The proteolytic transformation level of AzCl had almost no differences. Six hours after the moment AP was modeled, the proteolytic transformation level of AzCs increased in both groups, more significantly in group 1, although this indicator in group 1 remained less. The proteolytic transformation level of AzAl increased significantly. The proteolytic transformation level of AzCl in group 1 remained almost the same, and increased significantly in group 2. In 12 hours, the proteolytic transformation level of AzCs decreased slightly in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl significantly increased in both groups, and the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased statistically significantly in group 1, and greatly increased in group 2. In 24 hours, the proteolytic transformation level of AzCs had almost no changes in group 1 but continued to increase in group 2. The proteolytic transformation level of AzAl decreased significantly in group 1 and greatly increased in group 2. The proteolytic transformation level of AzCl significantly increased in both groups. In 48 hours, the proteolytic transformation level of AzCs and AzAl increased in both groups but the indicators in group 2 were higher. The proteolytic transformation level of AzCl decreased slightly in group 1, and continued to increase in group 2. Conclusions. The proteolytic transformation activity of high and low molecular weight blood plasma proteins increases in experimental diabetes mellitus. The proteolytic system of plasma is activated, with maintaining the balance between its links within 24 hours in experimental acute peritonitis. The development of acute peritonitis in animals with simulated diabetes mellitus differs greatly in 6 hours by quantitative characteristics of the proteolytic activity of blood plasma that manifested with its significant increase, some imbalance between the links of proteolysis with the signs of uncontrolled proteolysis in 24 hours. The differences being detected are due to the changes in the functional activity of the proteolytic system caused by diabetes mellitus that underlies the disorders of the mechanisms of inflammation regulation
Актуальність зумовлена недостатнім вивченням стану протеолітичних реакцій за поєднання цукрового діабету (ЦД) iз гострим перитонітом (ГП), що дедалі частіше трапляється в практиці. Мета дослідження: вивчення особливостей протеолітичної активності плазми за ГП, що розвивається на тлі ЦД. Матеріали та методи. Сто білих нелінійних щурів. ГП моделювали шляхом черезстравохідної перфорації шлунка, ЦД — уведення 1,6% розчину алоксану. Вивчали протеолітичну активність плазми крові за азоказеїном (АзКз), азоальбуміном (АзАл), азоколагеном (АзКл). Тварини були поділені на групи: інтактні щури, тварини з модельованим ЦД, інтактні щури з модельованим ГП (перша група), тварини з модельованим ГП на тлі ЦД (друга група). Результати. Початковий рівень лізису АзКз і АзАл у тварин з модельованим ЦД був статистично вiрогiдно вищий. Рівень лізису АзКл майже не відрізнявся. Через 6 год з моменту моделювання ГП рівень лізису АзКз збільшився в обох групах, значно більше в першій, але цей показник все одно залишався меншим у першій групі. Значно збільшився рівень лізису АзАл. Рівень лізису АзКл у першій групі майже не змінився, а в другій групі значно зріс. Через 12 год рівень лізису АзКз у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Лізис АзАл суттєво зріс в обох групах, показники в другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі статистично вiрогiдно знизився, натомість у другій групі значно зріс. Через 24 год рівень лізису АзКз у першій групі суттєво не змінився, а у другій групі продовжував значно зростати. Рівень лізису АзАл у першій групі вірогідно зменшився, натомість у другій групі істотно зріс. Рівень лізису АзКл в обох групах істотно зріс. Через 48 год рівень лізису АзКз і АзАл зріс в обох групах, показники у другій групі були вищими. Рівень лізису АзКл у першій групі дещо знизився, а в другій групі продовжував зростати. Висновки. За експериментального цукрового діабету зростає активність лізису високомолекулярних і низькомолекулярних білків плазми крові. За експериментального гострого перитоніту активується протеолітична система плазми зі збереженням рівноваги між її ланками впродовж 24 годин. Розвиток гострого перитоніту у тварин iз модельованим цукровим діабетом вже через 6 годин суттєво відрізняється за кількісними характеристиками протеолітичної активності плазми крові, що проявляється її надмірним зростанням, розвитком дисбалансу між ланками протеолізу з ознаками виникнення неконтрольованого протеолізу через 24 год. Підґрунтям виявлених відмінностей є зміни функціональної активності протеолітичної системи, зумовлені впливом цукрового діабету, що створює передумови порушень механізмів регуляції запалення
Дод.точки доступу:
Grynchuk, A. F.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Kotsar, O. V.
    Antimicrobial resistance of Escherichia Coli strains isolated from patients with purulent peritonitis / O. V. Kotsar, O. V. Kochnieva // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 2. - P53-57


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Анотація: Escherichia coli залишається однією з найпоширеніших причин декількох бактерійних інфекцій у людей. Операція, проведена на черевній порожнині, як правило, ускладнюється перитонітом, спричиненим штамами E. coli. Останнім часом з’являються дані, що підтверджують високий ступінь стійкості цього мікроорганізму до антибіотиків. Поширеність мультирезистентних штамів E. coli зростає у всьому світі, головним чином через поширення мобільних генетичних елементів, таких як плазміди. Також в Україні зростає кількість стійких до медикаментів штамів кишкової палички. Отже, поширення резистентності кишкової палички в нашій країні є актуальною проблемою охорони здоров’я. У цій роботі узагальнено антибіотикорезистентність клінічних штамів E. coli, виділених від хворих на гнійний перитоніт. Крім того, представлені та обговорені терапевтичні втручання і стратегії запобігання й контролю інфекцій. Наведено огляд сучасних знань про перспективні альтернативні методи лікування хвороб, зумовлених кишковою паличкою.
Escherichia coli остается одной из самых распространенных причин нескольких бактериальных инфекций у людей. Операция, проведенная в брюшной полости, как правило, осложняется перитонитом, вызванным штаммами E. coli. В последнее время появляются данные, подтверждающие высокую степень устойчивости этого микроорганизма к антибиотикам. Распространенность мультирезистентных штаммов E. coli растет во всем мире, главным образом из-за распространения мобильных генетических элементов, таких как плазмиды. Также в Украине растет количество устойчивых к медикаментам штаммов кишечной палочки. Следовательно, распространение резистентности кишечной палочки в нашей стране является актуальной проблемой здравоохранения. В этой работе обобщена антибиотикорезистентность клинических штаммов E. coli, выделенных у больных гнойным перитонитом. Кроме того, представлены и рассмотрены терапевтические вмешательства и стратегии предотвращения и контроля инфекций. Представлен обзор современных знаний о перспективных альтернативных методах лечения болезней, обусловленных кишечной палочкой.
Escherichia coli remains one of the most frequent causes of several common bacterial infections in humans. Surgery on the abdominal cavity is usually complicated by peritonitis caused by E. coli strains. Recently, there are data confirming the high degree of resistance of this strain. The prevalence of multidrug-resistant E. coli strains is increasing worldwide principally due to the spread of mobile genetic elements, such as plasmids.The rise of multidrug-resistant strains of E. coli also occurs in Ukraine. Therefore, the spread of resistance E. coli is an increasing public health concern in our country. This paper summarizes the antibiotic resistance of clinical E. coli strains, isolated from patients with peritonitis. Furthermore, therapeutic interventions and strategies to prevent and control infections are presented and discussed. The article also provides an overview of the current knowledge concerning promising alternative therapies against E. coli diseases.
Дод.точки доступу:
Kochnieva, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Kuyun, L. O.
    Levels of proinflammatory and immunosuppressive cytokines in peripheral blood in phlegmonous peritonitis patients [Текст] = Рівні прозапальних та супресивних цитокінів у периферичній крові хворих на флегмонозний перитоніт / L. O. Kuyun // Медична та клінічна хімія. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 31-35


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Among surgical diseases, peritonitis is a life-threatening pathological condition characterized by inflammation at both local and systemic levels [8]. Identifying proinflammatory mediators in peripheral blood and in peritoneal fluid and their quantitative characteristic is vital for the diagnosis. High levels of these mediators may be indicators of complications development or lethal outcome
Серед хірургічних захворювань перитоніт є однією з найбільш небезпечних для життя патологій та характеризується запаленням як на місцевому, так і на системному рівнях. Визначення медіаторів запалення в периферичній крові й перитонеальній рідині та їх кількісні показники життєво важливі в діагностиці цього захворювання. Високі рівні даних медіаторів особливо важливі для визначення наявності ускладнень, особливо з летальним завершенням хвороби
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    MALT-лимфома тонкой кишки, осложненная перфорацией и перитонитом: клиническое наблюдение [Текст] / Н. А. Дасаев [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2012. - № 4. - С. 36-38

Рубрики: Тонкая кишка

   Лимфома


   Перитонит


Дод.точки доступу:
Дасаев, Н. А.
Ларин, С. В.
Курганов, И. А.
Байбакова, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Morphological changes in the small intestine of rats with acute generalized peritonitis [Текст] = Морфологічні зміни в стінці тонкої кишки при гострому поширеному перитоніті / I. Ya. Dziubanovskyi [et al.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 2. - С. 110-113


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: The main cause of mortality in acute generalized peritonitis (AGP) is the development of multiple organ insufficiency. The intestine is the organ where the first changes develop in this pathology. The aim of the study – to research and evaluate the morphological changes in the small intestine wall of animals with experimental AGP. Materials and Methods. 32 white rats were used in this study. Acute peritonitis was modeled by introduction of 10 % fecal suspension in the dosage of 0.5 ml per 100 g of the animal’s weight into the abdominal cavity of rats by puncture. The terms of observation: the 1st, 3rd and the 7th days from the beginning of the peritonitis modeling. For histological study the intestinal tissue was taken. The resulting pieces of the organ were fixed in a 10 % neutral formalin solution, which were then stained with hematoxylin and eosin. Results and Discussion. On the 3rd day of the experiment in animals with a modeled AGP, vascular changes were manifested first of all by the rounding (retraction) of endothelial cells or their desquamation and the appearance of defects, that allow plasma proteins and the formed elements of blood to leave circulation boundaries of the vascular bed. On the 7 th day in animals with a modeled AGP increased vascular permeability of the mucous membrane of the small intestine was accompanied by a significant edema of the stroma of the villi and by focal hemorrhages. Conclusion. Consequently, the distinct inflammatory changes in all terms of the injury were seen in the wall of the small intestine at the simulated AGP. The significant expansion of the capillaries and venules against the background of inflammatory infiltration in the stroma of the glandular component of the small intestine was noted on the 1st day from the beginning of the experiment. An increase in the height of intestinal villus and a crypt with retraction and desquamation of endothelial cells in the wall of vessels, which caused platelet adhesion in the areas of destruction was observed on the 3rd day. The areas of focal necrosis of the superficial epithelium, which were accompanied by multiple hemorrhages per diapedesis in the perivascular space of the mucous membrane, were seen in the wall of the small intestine of animals with a simulated AGP on the 7th day
Основною причиною смертності при гострому поширеному перитоніті (ГПП) є розвиток поліорганної недостатності. Кишечник – це орган, в якому розвиваються перші зміни при даній патології. Мета дослідження – вивчити та оцінити морфологічні зміни в стінці тонкої кишки у тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У дослідженні використали 32 білих щурів. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 10 % калової суспензії у дозі 0,5 мл на 100 г маси тварини у черевну порожнину експериментальних щурів пункційним методом. Терміни спостереження: 1; 3; 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічних досліджень брали тканину кишечника. Отримані шматочки органа фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну, який потім фарбували гематоксиліном та еозином. Результати досліджень та їх обговорення. У тварин із змодельованим ГПП на 3 добу експерименту судинні зміни перш за все проявлялись округленням або десквамацією ендотелію, появою дефектів, що призводило до виходу плазми та формених елементів крові за межі судинного русла. У щурів із змодельованим ГПП на 7 добу підвищення проникності судин слизової оболонки тонкої кишки супроводжувалося значним набряком строми ворсинок та осередковими геморагіями. Висновки. Виражені запальні зміни у стінці тонкої кишки при змодельованому ГПП були на усіх термінах ураження. На першу добу від початку експерименту на тлі запальної інфільтрації у стромі залозистого компонента тонкої кишки відзначалося значне розширення капілярів і венул. На 3 добу спостерігалося збільшення висоти кишкових ворсинок і крипт із вираженою десквамацією ендотелію у стінці судин, що викликало адгезію тромбоцитів у зонах ураження. На 7 добу в стінці тонкої кишки тварин із змодельованим ГПП були ділянки фокального некрозу поверхневого епітелію, які супроводжувалися множинними діапедезними крововиливами в периваскулярний простір слизової оболонки
Дод.точки доступу:
Dziubanovskyi, I. Ya.
Verveha, B. M.
Pidruchna, S. R.
Melnyk, N. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Shamsiev, A. M.
    Efficiency of an ultrasound sonography in case of appendicular peritonitis among children [Текст] = Ефективність ультразвукової сонографії при апендикулярних перитонітах у дітей / A. M. Shamsiev, Sh. A. Yusupov, A. K. Shahriev // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 84-87


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Yusupov, Sh. A.
Shahriev, A. K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Shurma, A. I.
    Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Текст] = Аналіз прогностичних факторів у хворих на гострий перитоніт / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Prediction of postoperative complications (POC) is an important element in the choice of treatment tactics for acute peritonitis (AP). Many methods have been proposed for this. However, none of these methods have sufficient recognition. Most prognostic scales determine the risk of complications only after surgery. Therefore, the issue of developing an informative prognostic scale remains relevant. The aim of the study was to evaluate prognostic factors in patients with acute peritonitis. Materials and Methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had POC. 22 patients died. Analysis of clinical, anthropometric data, laboratory examination results, criteria of MPI, PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI) was performed. Analysis of Variance (ANOVA) and Neural Network Bayesian Classifier were used to assess the influence of factors. Results. None of the studied criteria is sufficient for prediction. MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP. But these indicators can be determined only after the operation. Therefore, we separately used a cumulative assessment of indicators that can be determined before surgery and after surgery. Multifactor ANOVA with preoperative parameters: diagnosis, clinical signs of AP, body temperature, CCI, systolic blood pressure (SBP) showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Multifactor ANOVA with indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Conclusions 1. Criteria MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP, but none of these criteria is sufficient alone. 2. The set of indicators of diagnosis, clinical signs of peritonitis before surgery, body temperature, CCI, SBP have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level before surgery. 3. The combination of indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level after surgery. 4. The creation of a reliable prognostic scale is possible using a complex of the described factors
Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів
Дод.точки доступу:
Grynchuk, F. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Status of the humoral link of immunity at experimental peritonitis on the background of diabetes mellitus [Текст] = Стан гуморальної ланки імунітету при експериментальному перитоніті на тлі цукрового діабету / I. Ya. Dzyubanovsky [et el.] // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 1. - С. 43-48


MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (иммунология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ -- IMMUNOGLOBULINS
Анотація: The combined course of acute peritonitis and diabetes increasingly leads to the development of secondary immunodeficiencies, which contribute to an increase in the percentage of postoperative complications and fatalities, the emergence of complexity of treatment and diagnosis. The aim of the study – to learn the peculiarities of humoral link of the immune response in the organism of experimental animals during simulated acute common peritonitis on the background of diabetes mellitus compared with animals with experimental acute peritonitis alone. Reserch Methods. 56 white rats were used in this work. Diabetes mellitus was modeled by intraperitoneal administration of Srethosotocin from “Sigma” firm with the rate of 7 mg per 100 g of animal mass, acute peritonitis – insertion of 0.5 ml of 10 % of the captured fecal suspension into the abdominal cavity of the animals. The concentration of immunoglobulins in serum was determined. Observation time points: 1, 3, and 7 days from the beginning of the peritonitis modeling. Results and Discussion. Analyzing the results of studies, it can be stated that there were observed directed changes in the concentration of immunoglobulins in blood serum of rats of different groups. Thus, on the first day after simulating acute common peritonitis on the background of diabetes, the level of Ig G decreased by 1.5 times, Ig M – by 1.3 times and Ig A – by 1.4 times (p0.05). On the seventh day of the experiment, levels of all classes of immunoglobulins were statistically significantly lower than those of the group with acute common peritonitis: Ig G level was lower by 21 %, Ig M and Ig A were lower by 17 % and 56 % respectively (p0.05). The results of our studies indicate that the presence of diabetes in acute general peritonitis leads to a decrease in the resistance of the humoral level of the immune system with antigenic stimulation and secondary immunodeficiency states. Conclusion. In animals with acute peritonitis, protective mechanisms of the humoral immunity level are substantially reduced on the background of diabetes, which is confirmed by statistically significantly lower levels of immunoglobulins of classes A, M, G compared to a group of animals with a pattern of acute peritonitis. The revealed functional impairment of humoral immunity indicates an appreciable weakening of the organism’s protection factors in acute peritonitis on the background of diabetes mellitus with the development of secondary immunodeficiency
Поєднаний перебіг гострого перитоніту та цукрового діабету все частіше призводить до розвитку вторинних імунодефіцитних станів, що сприяє збільшенню відсотка післяопераційних ускладнень і летальних випадків, виникненню складності лікування та діагностики. Мета дослідження – вивчити особливості гуморальної ланки імунної відповіді в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно зі щурами з експериментальним гострим перитонітом. Методи дослідження. У роботі використовували 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тіла щура, гострий поширений перитоніт – введення 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Визначали концентрацію імуноглобулінів (Ig) у сироватці крові. Терміни спостереження – 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Результати й обговорення. Аналізуючи результати досліджень, можна констатувати, що спостерігались різноспрямовані зміни концентрації імуноглобулінів у сироватці крові щурів різних груп. Так, на 1-шу добу після моделювання гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету рівень Іg G зменшився в 1,5 раза, Іg M – в 1,3 раза та Іg А – в 1,4 раза (р0,05). На 7-му добу експерименту всі класи імуноглобулінів були статистично значимо нижчими від таких показників групи тварин із гострим поширеним перитонітом: рівень Іg G був – на 21 %, а Іg M та Іg А – на 17 і 56 % відповідно (р0,05). Результати наших досліджень свідчать про те, що наявність цукрового діабету при гострому поширеному перитоніті призводить до зниження резистентності гуморальної ланки імунної системи при антигенній стимуляції та до виникнення вторинних імунодефіцитних станів. Висновки. У тварин із гострим перитонітом на тлі цукрового діабету суттєво знижуються захисні механізми гуморальної ланки імунітету, що підтверджується статистично значимо нижчими рівнями імуноглобулінів класів А, М, G порівняно з групою щурів із змодельованим гострим перитонітом. Виявлена функціональна недостатність гуморальної ланки імунітету вказує на значне послаблення факторів захисту організму при гострому перитоніті на тлі цукрового діабету з розвитком вторинного імунодефіциту
Дод.точки доступу:
Dzyubanovsky, I. Ya.
Vervega, B. M.
Pidruchna, S. R.
Melnyk, N. A.
Prodan, A. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Verveha, B. M.
    Morphological features of the large intestine in experimental acute generalized peritonitis against the background of streptozotocin-induced diabetes / B. M. Verveha // Шпит. хірургія. - 2021. - N 2. - P41-45


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи: дослідити морфологічні особливості товстої кишки в динаміці розвитку експериментального гострого поширеного перитоніту на тлі стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. В експерименті використано 48 білих щурів­самців. Цукровий діабет у дослідних тварин моделювали шляхом одноразового інтраперитонеального введення стрептозотоцину (Sigma) з розрахунку 60 мг/кг, гострий поширений перитоніт – введенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину. Проводили морфологічне дослідження товстої кишки у тварин, виведених із експерименту на першу, третю та сьому доби розвитку гострого запалення очеревини на фоні супутнього цукрового діабету. При морфологічному дослідженні товстої кишки тварин на першу добу експериментального гострого поширеного перитоніту за умов супутнього стрептозотоциніндукованого цукрового діабету виявлено збільшення величини крипт за рахунок набряку строми й лімфогістіоцитарної інфільтрації, незначний периваскулярний набряк у підслизовому шарі. На третю добу верифіковано потовщення слизової оболонки товстої кишки, різке збільшення глибини крипт, нерівномірне кровонаповнення судин у підслизовому шарі із переважанням периваскулярного набряку. На сьому добу візуалізували зменшення товщини слизової оболонки за рахунок розширення крипт. Частина епітеліоцитів перебувала у фазі підвищеної секреторної активності, інша частина була дистрофічно змінена, що стимулювало посилення лімфо­ та гістіоцитарної інфільтрації. Дані зміни супроводжувались активацією реактивних процесів та гіперплазією лімфоїдних фолікулів вже на першу добу розвитку перитоніту на фоні стрептозотоциніндукованого цукрового діабету, а по мірі наростання важкості запалення – гіпоплазією зі сторони лімфоїдної тканини та зниженням місцевої реактивності (третя та сьома доби розвитку гострого запалення очеревини в умовах поєднаної патології).
Цель работы: изучить морфологические особенности толстой кишки в динамике развития экспериментального острого распространенного перитонита на фоне стрептозотоцининдуцированного сахарного диабета. В эксперименте использовано 48 белых самцов крыс. Сахарный диабет у экспериментальных животных моделировали путем однократной интраперитонеальной инъекции стрептозотоцина (Sigma) в дозе 60 мг/кг, острый распространенный перитонит – введением 0,5 мл 10 % профильтрованной каловой суспензии в брюшную полость. Проводили морфологическое исследование толстой кишки у животных, выведенных из эксперимента на первые, третьи и седьмые сутки развития острого распространенного перитонита при сопутствующем сахарном диабете. При морфологическом исследовании толстой кишки животных на первые сутки экспериментального острого распространенного перитонита на фоне сопутствующего стрептозотоцининдуцированого сахарного диабета были выявлены увеличение величины крипт за счет отека стромы и лимфогистиоцитарной инфильтрации, не-значительный периваскулярный отек в подслизистом слое. На третьи сутки верифицировано утолщение слизистой оболочки толстой кишки, резкое увеличение глубины крипт, неравномерное кровенаполнение сосудов в подслизистом слое с преобладанием периваскулярного отека. На седьмые сутки толщина слизистой оболочки была несколько уменьшена за счет расширения крипт. Часть эпителиоцитов находилась в фазе повышенной секреторной активности, другая часть была дистрофически изменена, что стимулировало усиление лимфо­ и гистиоцитарной инфильтрации. Данные изменения сопровождались активацией реактивных процессов и гиперплазией лимфоидных фолликулов на первые сутки развития перитонита на фоне стрептозотоцининдуцированого сахарного диабета, а по мере наростания тяжести воспаления – гипоплазией со стороны лимфоидной ткани и снижением местной реактивности (третьи и седьмые сутки экспериментального моделирования острого воспаления брюшины в условиях сочетанной патологии).
The aim of the work: to study the morphological features of the colon in the dynamics of the development of experimental acute peritonitis on the background of streptozotocin­induced diabetes mellitus. The experiment used 48 white male rats. Diabetes mellitus in experimental animals was simulated by a single intraperitoneal injection of streptozotocin (Sigma) at a rate of 60 mg/kg, acute disseminated peritonitis – the introduction of 0.5 ml of 10 % filtered fecal suspension into the abdominal cavity. A morphological study of the colon in animals removed from the experiment on the first, third and seventh days of acute peritonitis on the background of concomitant diabetes mellitus was performed. Morphological examination of the colon of animals on the first day of experimental acute peritonitis in condi-tions of concomitant streptozotocin­induced diabetes mellitus revealed an increase in the size of the crypts due to stroma edema and lymphohistiocytic infiltration, slight perivascular edema in the subclavian edema. On the third day, thickening of the mucous membrane of the colon, a sharp increase in the depth of the crypts, uneven blood supply to the vessels in the submucosal layer with a predominance of perivascular edema were verified. On the seventh day, a decrease in the thickness of the mucous membrane due to the expansion of the crypts was visualized. Part of the epitheliocytes was in a phase of increased secretory activity, the other part was dystrophically altered, which stimulated increased lymphocytic and histiocytic infiltration.These changes were accompanied by activation of reactive processes and hyperplasia of lymphoid follicles on the first day of peritonitis on the background of streptozotocin­induced diabetes mellitus, and as the severity of purulent inflammation – hypoplasia of the lym-phoid tissue and a decrease in local reactivity(the third and seventh days of the development of acute peritoneal burning in conditions of combined pathology).
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Івашук, О. І.
    Патоморфологічні зміни внутрішніх органів при гострому поширеному перитоніті на тлі раку товстої кишки в експерименті [Текст] / O. I. Івашук, І. Я. Гушул, В. Ю. Бодяка // Клініч. онкологія. - 2016. - № 2. - С. 10-14


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (осложнения)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (этиология)
КЛЕТОК АДГЕЗИЯ -- CELL ADHESION
Анотація: У статті представлено результати експериментального дослідження патоморфологічних змін внутрішніх органів, а також динаміки фібринолітичної та протеолітичної активності очеревини, видового складу і популяційного рівня мікроорганізмів перитонеального ексудату за гострого поширеного перитоніту на тлі злоякісного новоутворення товстої кишки. Отримані результати патоморфологічного дослідження вказують на появу дрібновогнищевих осередків центролобулярного колікваційного некрозу печінкової тканини, підвищення відсотка колабованих клубочків ниркової тканини. Наявність злоякісного новоутворення товстої кишки за гострого поширеного перитоніту призводить до вірогідного переважання показників фібринолітичної та протеолітичної активності очеревини із негативною динамікою впродовж усього терміну дослідження. Такий «онкологічний перитоніт» характеризується вірогідним збільшенням кількості висіяних штамів K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus, дріжджоподібних грибів роду Candida, ростом S. aureus, а також зростанням популяційного рівня E. coli, K. pneumoniae, мікроорганізмів роду Proteus та Streptococcus, дріжджоподібних грибів роду Candida.
Дод.точки доступу:
Гушул, І. Я.
Бодяка, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Імовірність виникнення спайкового процесу в черевній порожнині при перитоніті залежно від використання сануючого препарату [Текст] / В. В. Арсенюк [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 12. - С. 78


Рубрики: Декасан

MeSH-головна:
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (осложнения, терапия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, терапия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Арсенюк, В. В.
Бартош, А. М.
Васильянов, Д. С.
Войтенко, І. І.
Гринів, О. В.
Смотров, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Імунокоригуюча терапія експериментального гострого гнійного перитоніту [Текст] = Immunocorrecting therapy of experimental acute purulent peritonitis / К. А. Гольцев [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 2. - С. 70-71


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Анотація: Гострий гнійний перитоніт (ГГП) – складна комплексна місцева реакція, яка є однією з форм прояву імунологічної відповіді організму. Ступінь розвитку ГГП позначається на експресії цитокінів лейкоцитами, на рівні Среактивного білка (СРБ) та показниках периферійної крові. Під час розвитку гнійнозапальних ускладнень у хірургічних хворих показано використання імуномодуляторів (бакстимс, галавіт, імунофан, лікопід, поліоксидоній, ронколейкін, цитокіни). В даному дослідженні як імуномодулятор застосовувався ліофілізований лейкоконцентрат кордової крові людини (лЛККЛ)
Дод.точки доступу:
Гольцев, К. А.
Пархоменко, К. Ю.
Криворучко, І. О.
Ажгібесов, К. А.
Шевченко, О. М.
Останков, М. В.
Гольцев, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Інтраабдомінальний сорбційний діаліз у комплексному лікуванні хворих на розповсюджений перитоніт [Текст] / П. В. Лященко [та ін.] // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 159-160


MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (иммунология, кровь, хирургия)
ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS (иммунология, кровь, лекарственная терапия, хирургия)
ДИАЛИЗ ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ -- PERITONEAL DIALYSIS (использование, методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, методы)
Анотація: Важливу роль у розвитку запального процесу при перитоніті відіграють клітинні ланки імунітету, а саме Т-хелпери (CD4) - Т-лімфоцити, головною функцією яких є посилення адаптивної імунної відповіді, яка полягає у функції розпізнавання антигенів і посилення утворення антитіл. Мета роботи - дослідити динаміку показників CD4 (Т-хелпери) лімфоцитів при інтраабдомі- нальному сорбційно-трансмембранному діалізі у хворих на розповсюджений перитоніт
Дод.точки доступу:
Лященко, П. В.
Кришень, В. П.
Трофімов, М. В.
Бараннік, С. І.
Мунтян, С. О.
Гузенко, Б. В.
Панікова, Т. М.
Задорожний, В. В.
Нор, Н. М.
Слєсаренко, К. С.
Грабчук, В. М.
Діденко, В. І.
Чередниченко, Є. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Іфтодій, А. Г.
    Профілактика та лікування післяопераційного парезу кишечника з використанням трансінтестинального електрофорезу у пацієнтів з гострим розлитим перитонітом [Текст] / А. Г. Іфтодій, О. В. Білик, О. О. Алексеєнко // Клінічна хірургія. - 1998. - № 4. - С. 16-17


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, терапия)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (хирургия)
ЭЛЕКТРОФОРЕЗ -- ELECTROPHORESIS (методы)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (терапия)
Дод.точки доступу:
Білик, О. В.
Алексеєнко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Абдуллаев, И. А.
    Влияние озонированного перфторана на показатели цитокинового профиля при распространенном перитоните [Текст] / И. А. Абдуллаев // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2014. - № 9. - С. 30-32


Рубрики: Перфторан

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (терапия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (действие лекарственных препаратов)

Знайти схожі

18.


    Абдуллаев, И. А.
    Влияние сочетанного применения озонированного перфторана и глутоксима на иммунный статус больных и профиль цитокинов при распространенном перитоните [Текст] / И. А. Абдуллаев // Клінічна хірургія. - 2014. - № 4. - С. 27-29


Рубрики: Глутоксим

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (иммунология, лекарственная терапия, хирургия)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (диагноз, лекарственная терапия)
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
ФТОРУГЛЕРОДЫ -- FLUOROCARBONS (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
ПЕРФТОРАН
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Абдуллаев, И. А.
    Клинико-лабораторное обоснование применения озонированного перфторана в комплексном лечении распространенных перитонитов [Текст] / И. А. Абдуллаев // Харківська хірургічна школа. - 2013. - № 5. - С. 62-65


Рубрики: Перфторан

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Абдуллаев, И. А.
    Применение озонированного перфторана в лечении распространенного перитонита [Текст] / И. А. Абдуллаев // Клінічна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 20-22


Рубрики: Глутоксим

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия, метаболизм, хирургия)
ФТОРУГЛЕРОДЫ -- FLUOROCARBONS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (лекарственная терапия)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)