Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (140)

Рідкісні видання (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Перитонит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 578
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яровая О. А.
Назва : Профилактика и лечение послеоперационных осложнений при перитоните аппендикуляторного генеза у детей
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2000. - № 8. - С. 37-38 (Шифр КУ5/2000/8)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яровая О. А.
Назва : Анализ осложнений после операции по поводу аппендикулярного перитонита у детей
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2000. - № 6. - С. 36-37 (Шифр КУ5/2000/6)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ярова О. О., Момотов А. О.
Назва : Наш досвід лікування апендикулярних перитонітів у дітей
Місце публікування : Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - № 1. - С. 155-158 (Шифр УУ12/1999/1)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ягнюк А. І. , Трофімова А. В.
Назва : Стан спланхничного кровотоку при перитоніті у хворих похилого віку
Місце публікування : Галицький лікар. вісн. - Івано-Франків., 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 114-116 (Шифр ГУ1/2016/23/3(ч.3))
Примітки : Библиогр.: с. 115
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Суковатых Б. С., Блинков Ю. Ю., Блинков Ю. А., Иванов П. А.
Назва : Эффективность комбинированного хирургическо-эндоскопического способа лечения распространённого перитонита
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 4. - С. 24-28 (Шифр ВР46/2013/4)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
НАТРИЯ ГИПОХЛОРИТ -- SODIUM HYPOCHLORITE
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кутовой А. Б., Косульников С. О., Завизион Е. Н., Степанский Д. А.
Назва : Этапная изоляция брюшной полости при разлитом перитоните
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2017. - Т. 22, № 2. - С. 66-71 (Шифр МУ10/2017/22/2)
Примітки : Библиогр.: с. 70-71
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПЕРИОДОНТАЛЬНАЯ ГЛУБОКАЯ САНАЦИЯ -- PERIODONTAL DEBRIDEMENT
Анотація: У роботі представлено порівняння результатів лікування 43 хворих з розлитим вторинним і третинним перитонітом залежно від способу завершення операції. Пацієнтам I групи (n=27) хірургічне втручання закінчували ушиванням тільки шкіри, II (n=16) – формували лапаростому з VAC черевної порожнини. Оцінювали рівень мікробної контамінації і стан операційної рани, ступінь вираженості адгезивного процесу в черевній порожнині, прояв поліорганної недостатності у хворих в післяопераційному періоді. Використання лапаростоми в поєднанні з VAC на етапах лікування РП дозволяє досягнути регресу захворювання, вдавшись до меншої кількості планових санацій черевної порожнини. Вже після першого застосування VAC черевної порожнини відзначено більш швидке очищення операційної рани і поява свіжих грануляцій. У II групі при другій санації на 31,9% вища частота фіксації живота, що розвивається (р0,05), а при третій санації проведення VAC - терапії супроводжувалось помітним зростанням кількості хворих із замороженим животом
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сипливый В. А., Гринченко С. В., Горголь Н. И., Евтушенко Д. А., Евтушенко А. В., Колотилов А. В.
Назва : Энтеральная недостаточность при перитоните, шкала оценки энтеральной недостаточности II
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 1. - С. 54-59 (Шифр ХУ5/2019/1)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: В эксперименте установлено, что патогенез энтеральной недостаточности при перитоните обусловлен нарушениями микроциркуляции кишечной стенки, которая, в свою очередь, приводит к нарушению транспортной и барьерной функций кишечника. Усовершенствована шкала энтеральной недостаточности. При оценке по данной шкале установлено, что стадия компенсации определялась у 10 (62,50 %) больных, стадия субкомпенсации – у 4 (25,00 %) и стадия декомпенсации – у 2 (12,50 %) больных. Усовершенствованная шкала опенки энтеральной недостаточности позволяет определить степень энтеральной недостаточности, объективизировать тяжесть состояния больного с перитонитом, определить тактику лечения конкретного больного в послеоперационном периоде
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сергиенко В.И., Петросян Э.А., Терещенко О.А., Боташов А. А. , Помещик Ю. В. , Хасаева М. А. , Губаз С. Г.
Назва : Эндотелиальная дисфункция и методы ее коррекции при экспериментальном желчном перитоните
Місце публікування : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2012. - № 3. - С. 54-58 (Шифр ХР4/2012/3)
Предметні рубрики: Холецистэктомия-- осл
Перитонит
Натрия гипохлорит
Эндотелий
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Эгамов Ю. С., Кадиров Ш. Н., Ярема И. В., Филатова Н. В.
Назва : Эндоперитонеосорбция в лечении разлитого перитонита при кишечной непроходимости
Місце публікування : Эндоскопическая хирургия. - 2012. - № 3. - С. 34-37 (Шифр ЭР6/2012/3)
Предметні рубрики: Перитонит
Кишечная непроходимость
Детоксикационная терапия
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Климович И. Н., Маскин С. С., Дубровин И. А., Карсанов А. М., Дербенцева Т. В.
Назва : Эндовидеохирургия в диагностике и лечении послеоперационного перитонита
Місце публікування : Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 4. - С. 113-116 (Шифр ВР46/2015/4)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шамсиев А. М., Атакулов Д. О., Юсупов Ш. А.
Назва : Экспериментальное изучение влияния озона на течение перитонита и спайкообразование
Місце публікування : Детская хирургия. - Москва, 2000. - № 6. - С. 22-25 (Шифр ДР10/2000/6)
MeSH-головна: ОЗОН -- OZONE
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шмайссані Б., Коноплицкий В. С., Вовк М. М.
Назва : Экспериментальная оценка санации брюшной полости палисаном при каловом перитоните
Місце публікування : Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 371-372 (Шифр 74127/2002/6/2)
Предметні рубрики: Палисан-- тер прим
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS

ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFECTIVE AGENTS
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щитинин В. Е., Арапова А. В., Кузнецова Е. В.
Назва : Применение перитонеального дренажа в лечении перитонита у новорожденных различной этиологии
Місце публікування : Детская хирургия. - 2002. - № 1. - С. 16-19 (Шифр ДР10/2002/1)
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щитинин В. Е., Чиляева Л. М., Коровин С. А.
Назва : Аппендикулярный перитонит у ребенка с лимфгемангиоматозом кишечника
Місце публікування : Детская хирургия. - Москва, 1999. - № 6. - С. 45-47 (Шифр ДР10/1999/6)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щетинин В. Е., Коровин С. А., Дворовенко Е. В.
Назва : Хирургическая тактика при аппедикулярном перитоните у детей
Місце публікування : Детская хирургия. - Москва, 2000. - № 2. - С. 13-15 (Шифр ДР10/2000/2)
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
Паралельн. назви :Clinical approval of intra-peritoneal instilation of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor for the treatment of acute peritonitis
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 87-92 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- COLONY-STIMULATING FACTORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ПОЧКИ -- KIDNEY
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – провести попереднє оцінювання клінічного використання рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту (ГП). Матеріал і методи. 20 хворих. Причини ГП: перфораційні гастродуоденальні виразки – 7, перфорація ободової кишки – 7, гострий апендицит – 3, перфорація тонкої кишки – 2, по одному випадку мезентеріального тромбозу і перфорації матки. Дифузний ГП виявлений у 4 (20%) хворих, розлитий – у 16 (80%). До 1-ї, контрольної, групи і 2-ї, дослідної, групи увійшли по 10 хворих. В обох групах застосували аналогічне базове лікування. Хворим 2-ї групи наприкінці операції інтраочеревинно уводили розчин Г-КСФ на 0,9% NaCl (5 мкг/1 мл) у дозі 10 мкг на 1 кг маси тіла. Після операції оцінювали кількість глюкози (КГ), креатиніну (КК) у плазмі крови, протромбіновий індекс (ПІ), ядерний індекс (ЯІ), індекс стресу (ІС), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), нейтрофільно-лімфоцитний індекс (НЛІ), нейтрофільно-мононуклеарний індекс (НМІ), лімфоцитно-моноцитний індекс (ЛМІ), індекс імунологічної реактивності (ІІР). Результати. ЯІ у 2-й групі через добу зріс (p0,01), надалі майже весь час переважав. ІС через добу в обох групах майже не відрізнявся. На 3-тю добу в 1-й групі ІС істотно зріс, а у 2-й знизився. Надалі були протилежні зміни. ЛІІ через добу знизився в обох групах. Через 3 доби у 1-й групі ЛІІ знизився (p0,05). У 2-й групі через 3 доби ЛІІ істотно (p0,01) зріс і зменшився через 7 діб. Показники НЛІ змінювалися подібно. У 1-й групі НМІ істотно (p0,05) зменшився через 3 доби і залишався низьким. НМІ значно переважав у 2-й групі, зріс (p0,01) через 5 діб. У 1-й групі ЛМІ весь час знижувався. У 2-й групі ЛМІ збільшився (p0,01) через добу, зменшився через 3, зріс (p0,05) через 5 діб. ІІР у 1-й групі, після зріс на 3-5-ту добу, надалі знизився. У 2-й групі ІІР змінювався, як ЛМІ. КГ у 1-й групі весь час переважала. У 1-й групі КК зростала 5 діб, у 2-й групі – постійно зменшувалася. ПІ у 1-й групі зменшувався 5 діб, у 2-й – нормалізувався через 3 доби, відтак зростав. Висновки. 1. За даними комплексу інтегральних оцінювальних критеріїв, у хворих на гострий перитоніт, яким виконували інтраочеревинну інстиляцію розчину Г-КСФ, після операції виявлені ознаки адекватного функціонування клітинних компонентів імунного захисту. 2. За даними комплексу біохімічних критеріїв, у таких хворих виявлені ознаки раннього зниження проявів інтоксикації і відновлення функції нирок і печінки. 3. Результати клінічної апробації свідчать про можливість і перспективність використання такого методу лікування хворих на гострий перитонітTo conduct a preliminary evaluation of the clinical use of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) for the treatment of acute peritonitis (AP). Material and methods. 20 patients. The causes of AP were perforated gastroduodenal ulcers – 7, colon perforation – 7, acute appendicitis – 3, small bowel perforation – 2, one case each of mesenteric thrombosis and uterine perforation. Diffuse AP was detected in 4 (20%) patients, generalized – in 16 (80%). The 1st, control, group and the 2nd, experimental groupб included 10 patients each. Similar basic treatment was used in both groups. Patients of the 2nd group at the end of the operation were injected intraperitoneally with a solution of G-CSF with 0.9% NaCl (5 μg/1 ml) at a dose of 10 μg per 1 kg of body weight. After the operation, the amount of glucose (AG), creatinine (AC) in blood plasma, prothrombin index (PI), nuclear index (NI), stress index (SI), leukocyte intoxication index (LII), neutrophil-lymphocyte index (NLI), neutrophil-mononuclear index (NMI), lymphocyte-monocyte index (LMI), immunological reactivity index (IRI). The results. NI in the 2nd group increased after a day (p0.01), then prevailed almost all the time. SI after a day in both groups was almost not different. On the 3rd day, the SI in the 1st group significantly increased, and in the 2nd group, it decreased. Later there were opposite changes. After a day, LII decreased in both groups. After 3 days, LII decreased in the 1st group (p0.05). In the 2nd group, after 3 days, LII increased significantly (p0.01) and decreased after 7 days. NLI indicators changed similarly. In the 1st group, NMI significantly (p0.05) decreased after 3 days and remained low. NMI significantly prevailed in the 2nd group, increased (p0.01) after 5 days. In the 1st group, LMI decreased all the time. In the 2nd group, LMI increased (p0.01) after 2 days, decreased after 3 days, and increased (p0.05) after 5 days. IRI in the 1st group, after it increased for 3-5 days, then decreased. In the 2nd group, IRI changed like LMI. AG in the 1st group prevailed all the time. In the 1st group, AC increased for 5 days, in the 2nd group - it constantly decreased. PI in the 1st group decreased for 5 days, in the 2nd group it normalized after 3 days, then increased. Conclusions. 1. According to the complex of integral evaluation criteria, in patients with AP who underwent intraperitoneal instillation of G-CSF solution, signs of adequate functioning of cellular components of immune protection were found after the operation. 2. According to the complex of biochemical criteria, signs of an early reduction in the manifestations of intoxication and recovery of kidney and liver function were found in such patients. 3. The results of clinical approbation indicate the possibility and perspective of using this method of treatment for patients with AP
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Експериментальне дослідження можливості визначення оптичної густини плазми венозної крові для контролю за перебігом інтраабдомінального запального процесу [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Experimental study of the possibility of determining the optical density of plasma of venous blood to monitor the course of the intra -abdominal inflammatory process
Місце публікування : Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 149-153 (Шифр АУ50/2022/4)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Раннє діагностування післяопераційних запальних інтраабдомінальних ускладнень є актуальним питанням, що зумовлено відсутністю достатньо інформативних методів. Метою дослідження була оцінка можливості визначення оптичної густини плазми венозної крові (ОГПВК) на довжині хвилі λ = 310 нм для оцінювання активності інтраабдомінального запального процесу після операції в експерименті. Матеріали і методи. 50 білих нелінійних щурів з моделями гострого перитоніту. Через 12 год. після ініціації перитоніту виконували лапаротомію, промивання очеревинної порожнини розчином декаметоксину. Через 6, 12, 24 і 48 год. виконували релапаротомію, забирали парієтальну очеревину для гістологічного дослідження і кров з шийної вени. Для дослідження ОГПВК використали спектрофотометр Agilent Cary 100/300 Series UV- Vis. Результати. На тлі регресу запалення через 6 год. після промивання очеревинної порожнини статистично істотно знизилися показники ОГПВК. Через 12 год. на тлі деякого зростання морфологічних ознак запалення показники ОГПВК незначно зросли. Через 24 год. на тлі ознак помірного зниження активності запального процесу показники ОГПВК дещо знизилися. Через 48 год. на тлі суттєвого регресу ознак запалення та появи ознак регенераційних процесів показники ОГПВК статистично істотно зменшилися, майже до меж нормальних значень. Висновки. 1. За експериментальними даними, у щурів з моделями гострого перитоніту після промивання очеревинної порожнини на тлі регресу запалення очеревини статистично істотно знижуються показники ОГПВК на довжині хвилі λ = 310 нм. 2. У разі активації запального процесу показники ОГПВК зростають. 3. Отримані дані свідчать про перспективність клінічного застосування такого показника для оцінювання активності запального процесу і перспективність відповідних клінічних дослідженьEarly diagnosis of postoperative inflammatory intra-abdominal complications is an urgent issue due to the lack of sufficiently informative methods. Our previous studies revealed that measurement of venous blood plasma optical density parameters (ODVBP) at a wavelength of l = 310 nm is an informative criterion for the presence of inflammatory and destructive pathology of abdominal organs. Therefore, it would be logical to assume that such an indicator can be used to assess the activity of the intra-abdominal inflammatory process after surgery
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шурма А. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Експериментальне дослідження інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту
Паралельн. назви :Experimental study of intra-peritoneal instilation of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor for the treatment of acute peritonitis
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 49-54 (Шифр БУ5/2022/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ГРАНУЛОЦИТ-МАКРОФАГОВ КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЙ ФАКТОР -- GRANULOCYTE-MACROPHAGE COLONY-STIMULATING FACTOR
АБСОРБЦИЯ -- ABSORPTION
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: В експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору (Г-КСФ) для лікування гострого перитоніту. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали 60 білих нелінійних щурів. ГП моделювали інтраочеревинною пункцією 20% суміші автокалу. Через 12 год виконували лапаротомію і санацію очеревинної порожнини. У 30 тварин (контроль) використали розчин декаметоксину. У досліді після санації в очеревинну порожнину уводили розчин Г-КСФ на NaCl у дозі 0,1 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для дослідження. На цифрових копіях гістологічних препаратів підраховували кількість клітин. Результати. Через 6 год: у контролі кількість поліморфноядерних лейкоцитів (ПЯЛ) – 2,7±0,39, у досліді – 3,9±0,38 (р0,05); у контролі кількість лімфоцитів (ЛЦ) – 0,2±0,13, у досліді – 0,7±0,33 (р0,05). Через 12 год: у контролі кількість ПЯЛ – 3,1±0,62, у досліді – 4,6±0,45 (р0,05); у контролі кількість ЛЦ – 0-1 у полі зору, у досліді – 1,8±0,33; у досліді кількість фібробластів (ФБ) – 0,9±0,27. Через 24 год: у контролі кількість ПЯЛ – 3,3±0,39, у досліді – 1,3±0,33; у контролі кількість ЛЦ – 1,8±0,41, у досліді – 2,3±0,33; у контролі кількість ФБ – 0,4±0,16, у досліді – 1,6±0,31 (р0,01); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 0,4±0,16, у досліді – 0,7±0,21; у досліді кількість плазмоцитів (ПЦ) – 1,1±0,28. Через 48 год: у контролі кількість ПЯЛ – 2,1±0,27, у досліді – 1,4±0,31 (р0,05); у контролі кількість ЛЦ – 2,2±0,29, у досліді – 3,3±0,37 (р0,05); у контролі кількість ФБ – 1,9±0,34, у досліді – 2,9±0,23 (р0,05); у контролі кількість макрофагів (МФ) – 2,0±0,36, у досліді – 3,4±0,22 (р0,01); у контролі кількість ПЦ – 0,9±0,28, у досліді – 3,1±0,27 (р0,01). Висновки. У тварин з моделями ГП після проведення санації очеревинної порожнини розчином декаметоксину спостерігаються ознаки затримки місцевої відповіді імунокомпетентних клітин на 12-24 год, процесів регенерації на 24-48 год і сповільнення регресу запального процесу в очеревині. У тварин, яким після санації використали внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ, спостерігаються ознаки раннього активування місцевої реакції імунних клітин та процесів регенерації, разом із прискоренням регресу запалення. Результати експериментів вказують, що внутрішньоочеревинну інстиляцію Г-КСФ можна використати за клінічних умов для лікування хворих на гострий перитонитIn the experiment, the possibility of intraperitoneal application of recombinant human granulocyte colony-stimulating factor (G-CSF) for the treatment of acute peritonitis (AP) was investigated. Materials and methods. 60 non-linear white rats. AP was modeled by intra-abdominal puncture of 20% autofecal mixture. After 12 hours, a laparotomy and sanitation of the peritoneal cavity were performed. In 30 animals (control), a solution of decamethoxine was used. In the experiment, after sanitation, a solution of G-CSF on NaCl was injected into the peritoneal cavity at a dose of 0.1 million units per 100 g of mass. After 6, 12, 24 and 48 hours, a relaparotomy was performed and the parietal peritoneum was taken for examination. The number of cells was counted on digital copies of histological preparations. The results. After 6 hours: in the control, the number of polymorphonuclear leukocytes (PLL) - 2.7±0.39, in the experiment - 3.9±0.38 (р0.05); in the control, the number of lymphocytes (LC) - 0.2±0.13, in the experiment - 0.7±0.33 (р0.05). After 12 hours: in the control, the number of PLL - 3.1±0.62, in the experiment - 4.6±0.45 (р0.05); in the control, the number of LC - 0-1 in the field of vision, in the experiment - 1.8±0.33; in the experiment, the number of fibroblasts (FB) was 0.9±0.27. After 24 hours: in the control, the number of PLL - 3.3±0.39, in the experiment - 1.3±0.33; in the control, the number of LC - 1.8±0.41, in the experiment - 2.3±0.33; in the control, the number of FB - 0.4±0.16, in the experiment - 1.6±0.31 (р0.01); in the control, the number of macrophages (MF) - 0.4±0.16, in the experiment - 0.7±0.21; in the experiment, the number of plasma cells (PC) was 1.1±0.28. After 48 hours: in the control, the number of PLL - 2.1±0.27, in the experiment - 1.4±0.31 (р0.05); in the control, the number of LC - 2.2±0.29, in the experiment - 3.3±0.37 (р0.05); in the control, the number of FB - 1.9±0.34, in the experiment - 2.9±0.23 (р0.05); in the control, the number of macrophages (MF) – 2.0±0.36, in the experiment – 3.4±0.22 (р0.01); in the control, the number of PCs was 0.9±0.28, in the experiment - 3.1±0.27 (р0.01). Conclusions. In animals with AP models, signs of a delay in the local response of immunocompetent cells for 12-24 hours, regeneration processes for 24-48 hours, and slowing down of the regression of the inflammatory process in the peritoneum are observed after the peritoneal cavity is cleaned with a decamethoxine solution. In animals that received intraperitoneal instillation of G-CSF after rehabilitation, signs of early activation of the local reaction of immune cells and regeneration processes are observed, along with the acceleration of the regression of inflammation. The results of the experiments indicate that intraperitoneal instillation of G-CSF can be used under clinical conditions for the treatment of patients with AP
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шимуда Б. А.
Назва : Розлади кислотно-основного стану і складу електролітіву при апендикулярному перитоніті у дитини
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 1999. - № 10. - С. 27-29 (Шифр КУ5/1999/10)
MeSH-головна: КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ЭЛЕКТРОЛИТЫ -- ELECTROLYTES
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ НАРУШЕНИЯ -- ACID-BASE IMBALANCE
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шиврин Г. А., Горенштейн М. Л.
Назва : Биологические реакции организма и анестезиологическое обеспечение при перитоните
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2009. - № 3. - С. 23-29 (Шифр БУ1/2009/3)
Предметні рубрики: Перитонит
Септический синдром
Предоперационный период, ведение больного
Сепсис
Наркоз внутривенный
Премедикация анестезиологическая
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)