Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (43)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Пищевод<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 115
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-115

Morphological state of the mucous membrane of the esophagus of patients with postresection manifestations of reflux esophagitis depending on the method of the formation of mechanical esophagus-gastric anastomosis [] = Морфологічний стан слизової оболонки стравоходу хворих з пострезекційними проявами рефлюкс-езофагіту залежно від способу формування механічного стравохідно-шлункового анастомозу / O. U. Usenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 43-51. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (микробиология)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX
Анотація: The formation of mechanical gastrointestinal anastomosis after esophagectomy is often accompanied by the development in patients various degrees of reflux esophagitis. The aim of the study – to evaluate the pathogistological changes of the esophagus mucosa associated with gastro-esophageal reflux in patients with esophageal cancer and gastroesophageal, junction cancer after surgical treatment, depending on the technique of forming the esophagus-gastric anastomosis. The study included 30 patients who developed a mechanical invagination of the esophagus-gastric anastomosis developed by the Ukrainian patent (study group) and 30 patients who formed the end-to-end mechanical circulatory esophagus-gastric anastomosis (comparison group). At 12 months of observation all patients were given fibroesophagogastroduodenoscopy. Endoscopic diagnosis of esophagitis was performed according to a modified Los Angeles classification. To assess the morphological state of the esophageal mucosa, the esophageal mucosal biopsy was performed on the site of anastomosis and morphologically evaluated the severity of the reflux esophagitis. Reflux-associated changes in squamous epithelium of the esophagus were evaluated according to the consensus recommendations of the Esohisto Project. Statistical data analysis was performed using the EZR v statistical analysis package. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan), a graphical interface to R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). In a comparative analysis of frequency characteristics between different groups of patients, the c2 criterion was used; for tables 2´2 (in the case of a small number of patients (5 cases), in the study subgroups) Fisher’s exact test was used. The differences in the results obtained were considered statistically significant at p0.05, which ensures a 95% level of probability. It has been established that the frequency with which the microscopic signs of reflux esophagitis are fixed are almost 2 times lower in the group of patients who were formed mechanical invagination esophagus-gastric anastomosis in comparison with the mechanical circular (46.7% vs. 83.3%, p0.05), since invagination simulates the reproduction of antireflux properties of the lost gastrointestinal transition. Endoscopically diagnosed cases of reflux esophagitis are additionally supplemented by microscopically detected from 5.9% of subjects in the study group to 28.6% of subjects (p0.05) in the comparison group, which indicates a higher sensitivity histological diagnosis. The signs that are consistently associated with post-resection reflux esophagitis include hyperplasia of the basal layer at both the frequency (86.7% vs. 100%) and the severity of the severity (6.7% vs. 23.3%, p0.05), as well as moderate prolongation of papillae (30.0% vs. 66,6%, p0.01), according to which the best results were obtained in the group of patients that formed the invagination mechanical esophagus-gastric anastomosis. According to the Esohisto Project criteria, the frequency of both “mild” and “severe” esophagitis in the group of patients that formed the invagination mechanical esophagus-gastric anastomosis was lower compared to the group with mechanical circulatory esophagus-gastric anastomosis (36.7% and 10.0% vs. 63.3% and 20.0%, p0.01, respectively)
Формування механічних стравохідно-шлункових анастомозів після езофагектомії нерідко супроводжується розвитком у пацієнтів рефлюкс-езофагіту різного ступеня. Мета роботи — оцінити патогістологічні зміни слизової оболонки стравоходу, пов’язані з шлунково-стравохідним рефлюксом, хворих на рак стравоходу та кардіоезофагіальний рак після радикального оперативного втручання залежно від варіанту сформованого езофагогастроанастомозу. До дослідження включені 30 пацієнтів, котрим було сформовано розроблений і захищений патентом України механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз (група дослідження) і 30 хворих, котрим було сформовано механічний циркулярний езофагогастроанастомоз кінець в бік (група порівняння). На 12 місяць спостереження усім хворим проведена фіброезофагогастродуоденоскопія. Ендоскопічну діагностику езофагіту проводили відповідно до модифікованої Лос-Анджелеської класифікації. Для оцінки морфологічного стану слизової оболонки стравоходу виконували біопсію слизової оболонки стравоходу над місцем анастомозу та морфологічно оцінювали вираженість рефлюкс-езофагіту. Рефлюкс-асоційовані зміни плоского епітелію стравоходу оцінювали згідно із консенсусними рекомендаціями Esohisto Project. Статистичний аналіз даних проведений з використанням пакету статистичного аналізу EZR v.1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan), графічний інтерфейс до R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). При порівняльному аналізі частотних характеристик між різними групами пацієнтів використовували критерій c2, для таблиць 2´2 (у випадку малої кількості пацієнтів (5 випадків) у підгрупах дослідження) використано точний критерій Фішера. Розбіжності отриманих результатів вважали статистично значущими при р0,05, що забезпечує 95% рівень ймовірності. Встановлено, що, частота, з якою фіксуються мікроскопічні ознаки рефлюкс-езофагіту, майже у 2 рази нижча у групі хворих, яким було сформовано механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз порівняно з механічним циркулярним (46,7% проти 83,3%, p0,05), оскільки інвагінація моделює відтворення антирефлюксних властивостей втраченого стравохідно-шлункового переходу. Ендоскопічно діагностовані випадки рефлюкс-езофагіту додатково доповнюються мікроскопічно виявленими від 5,9% осіб у групі дослідження до 28,6% осіб (p0,05) у групі порівняння, що свідчить про більш високу чутливість гістологічного діагнозу. До ознак, які стійко пов’язані з пострезекційним рефлюкс-езофагітом віднесено гіперплазію базального шару як за частотою (86,7% проти 100%), так і за більш тяжким ступенем вираженості (6,7% проти 23,3%, p0,05), а також помірне видовження сосочків (30,0% проти 66,6%, p0,01), за якими кращі результати отримані в групі хворих, котрим сформовали інвагінаційний механічний езофагогастроанастомоз. За критеріями Esohisto Project частота як “м’якого”, так і “важкого” езофагіту в групі хворих, котрим сформований інвагінаційний механічний езофагогастроанастомоз, була нижчою порівняно з групою з механічним циркулярним езофагогастроанастомозом (36,7% і 10,0% проти 63,3% і 20,0%, p0,01 відповідно). Таким чином, формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу дозволяє достовірно зменшити частоту гістологічних проявів рефлюкс-езофагіту порівняно зі способом формування циркулярного механічного анастомозу
Дод.точки доступу:
Usenko, O. U.
Sidyuk, A. V.
Klimas, A. S.
Sidyuk, O. E.
Savenko, G. U.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Єршов, В. Ю.
Ультраструктурні зміни гемомікроциркуляторного русла стравоходу в умовах портальної гіпертензії в експерименті [Текст] / В. Ю. Єршов, О. Б. Кобзар, Н. Ю. Радомська // Вісник наукових досліджень. - 2013. - № 4. - С. 95-97

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (осложнения, патофизиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (кровоснабжение)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON
Дод.точки доступу:
Кобзар, О. Б.
Радомська, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інноваційна методика лікування хімічних опіків стравоходу в дітей [Текст] / Б. О. Кравчук [и др.] // Хірургія України. - 2017. - N 2. - С. 66-69 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Унибиол

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения)
ОЖОГИ -- BURNS (терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи — вивчити дію та ефективність функціонального харчового продукту «Унібіол» при місцевому лікуванні хімічних опіків стравоходу в дітей та опрацювати рекомендації щодо його застосування при цій патології. Матеріали і методи. У період з 1990 до 2010 р. в умовах Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні проліковано 76 хворих з хімічними опіками стравоходу. Хворих розподілили на дві групи. До контрольної групи залучено 42 (55,3 %) пацієнтів, яких лікували у 1990 — 2000 рр. за класичною методикою з використанням профілактичного бужування, до основної — 34 (44,7 %) хворих, котрих у 2000 — 2010 рр. лікували за запропонованою нами інноваційною методикою місцевого лікування хімічних опіків стравоходу в дітей: з першої доби гострого періоду призначали по 3,0 г (пів чайної ложки) засобу «Унібіол» per os при опіку І та ІІ ступеня кожні дві години, при опіку ІІІ ступеня — щогодини. В обох групах первинне ендоскопічне дослідження (фіброезофагогастроскопію) проводили при госпіталізації та через 7 — 10 днів. Результати та обговорення. В основній групі найчастіше траплялися опіки стравоходу лужними розчинами — 10 (29,4 %) випадків (переважно ІІ — ІІІ ступеня), заковтування кислотних агентів — 4 (11,8 %) (опіки І — ІІІ ступеня), дія неорганічних ушкоджувальних агентів та інших речовин — відповідно у 6 (17,6 %) та 13 (38,2 %) (опіки І — ІІ ступеня), опік ІІ ступеня, спричинений випитим окропом, — 1 (2,9 %). За результатами первинного та подальших ендоскопічних оглядів хімічний опік стравоходу І ступеня виявлено у 13 (38,3 %) пацієнтів з основної групи та 17 (40,5 %) — з контрольної, опік ІІ ступеня — відповідно у 10 (29,4 %) та 13 (31,0 %) хворих, опік ІІІ ступеня — в 11 (32,3 %) та 12 (28,6 %). Через тяжкий стан у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології перебували 19 (43,2 %) дітей з основної групи та 25 (56,8 %) — з контрольної. Впродовж перших 5 днів у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології проліковано відповідно 18 (94,7 %) та 15 (60,0 %) дітей. Один (2,9 %) пацієнт з основної групи та 10 (40,0 %) з контрольної перебували у відділенні інтенсивної терапії та анестезіології 6 діб і більше. Прийом рідини та рідкої їжі в перші 2 доби розпочали 22 (64,7 %) хворих з основної групи та 12 (28,6 %) — з контрольної. Перевагою інноваційної методики лікування було зменшення кількості хворих, які потребували проведення підтримувальних бужувань (23 (54,8 %) у контрольній групі та 2 (5,9 %) в основній), а також періоду перебування хворих у стаціонарі (при опіку І ступеня — 2 доби, ІІ ступеня — 4 доби, ІІІ ступеня — 9 діб). Висновки. Використання інноваційної методики клінічно довело позитивний вплив функціонального харчового продукту «Унібіол» на перебіг та наслідок лікування хімічних опіків стравоходу в дітей. В основній групі 97,1 % пацієнтів виписано у задовільному стані без ускладнень, в контрольній групі — 52,4 %. При хімічних опіках стравоходу І та ІІ ступеня вдалося запобігти розвитку рубцевих змін стравоходу в усіх пацієнтів та, як наслідок, забезпечити відповідну якість життя. При хімічному опіку стравоходу ІІІ ступеня зменшено кількість хворих, які потребували проведення тривалих профілактичних бужувань
Дод.точки доступу:
Кравчук, Б. О.
Цмокалюк, Л. І.
Вишпінський, І. М.
Смірнова, І. В.
Заремба, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Алгоритм лікування хворих з протяжними післяопіковими стриктурами стравоходу [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 153-156

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (хирургия, этиология)
ГАСТРОСТОМИЯ -- GASTROSTOMY
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (хирургия, этиология)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY
ГЛОТКА -- PHARYNX (хирургия)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (повреждения, хирургия)
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (хирургия)
Анотація: Післяопікові рубцеві стриктури стравоходу є однією з найбільш поширених хірургічних патологій. Дуже суперечливими є існуючі підходи до лікування наслідків поєднаних опіків стравоходу та шлунка, стравоходу і глотки, немає єдиної думки щодо термінів та методів усунення післяопікового рубцевого стенозу. Відновні операції на стравоході залишаються найбільш складним, завершальним етапом лікування.
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Савві, С. О.
Жидецький, В. В.
Королевська, А. Ю.
Новіков, Є. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аминова, Г. Г.
Строение собственных желез пищевода у людей пожилого и старческого возрастов [Текст] / Г. Г. Аминова // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2014. - Т. 146, № 4. - С. 37-42. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
ФИБРОБЛАСТЫ -- FIBROBLASTS
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ КЛЕТКИ -- PLASMA CELLS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз результатів лікування хворих із неспроможністю швів стравохідних анастомозів [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Том 23, N 3. - С. 35-38. - Бібліогр.: с. 37

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (диагностика, рентгенография, терапия)
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ -- ENDOSCOPY, DIGESTIVE SYSTEM (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS
Анотація: Проаналізовано результати лікування хворих із частковою неспроможністю швів стравохідних анастомозів. В одних хворих було застосовано трансназальний зонд та відкриті оперативні втручання, в іншіх − хірургічну тактику, спрямовану на ранню діагностику неспроможності та лікування за допомогою мініінвазивних технологій, в першу чергу,− стентування зони неспроможності
Дод.точки доступу:
Бойко, В. В.
Савві, С. О.
Грома, В. Г.
Битяк, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз частоти виникнення неспроможності швів стравохідно-органних анастомозів при езофагопластиці [Текст] / В. О. Шапринський [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 189-191. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения, хирургия)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY (тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Стаття присвячена проведенню аналізу частоти виникнення неспроможності швів шийного езофаго-органного анастомозу при езофагопластиці. За останні роки кількість оперативних втручань на стравоході, а саме реконструктивно-відновних, зростає. Операції на стравоході характеризуються високими цифрами післяопераційних ускладнень та летальності, яка може сягати 15 % і більше. Неспроможність швів езофаго-органного анастомозу, особливо шийного, є одним із найбільш поширених специфічних ускладнень реконструктивно-відновних оперативних втручань на стравоході. Виникнення даного ускладнення вимагає тривалого лікування та іноді повторних реконструктивно-відновних операцій. Проаналізовано результати оперативного лікування 115 хворих на рубцеві стриктури стравоходу за період з 2003 по 2017 роки. Встановлено залежність виникнення ускладнень в залежності від виду езофагопластики. При пластиці стравоходу шлунковою трубкою неспроможність швів шийного анастомозу спостерігається у вірогідно більшій кількості випадів, ніж при використанні в якості трансплантата сегмента товстої кишки. При використанні механічного шва при формуванні шийного езофаго-органного анастомозу неспроможність швів виникає у достовірно меншої кількості хворих (5,26 %)
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Шапринський, Є. В.
Кривецький, В. Ф.
Мустафа Бассам Хуссейн

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андреєва, І. В.
Спостереження поєднання синдрому Маллорі-Вейсса і розриву стінки стравоходу [Текст] / І. В. Андреєва, О. А. Виноградов // Клінічна хірургія. - 2001. - № 9. - С. 61-62

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патофизиология, повреждения)
МЭЛЛОРИ-ВЕЙСА СИНДРОМ -- MALLORY-WEISS SYNDROME (патофизиология)
Дод.точки доступу:
Виноградов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бакиров, А. А.
Эзофагопластика левой половиной толстой кишки при ожоговой стриктуре пищевода [Текст] / А. А. Бакиров // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2000. - № 5. - С. 66-68

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Батаев, С. Х.
Бронхоэнтерогенные образования заднего отдела средостения.Часть 1.Удвоения пищевода [Текст] / С. Х. Батаев, А. Ю. Разумовский // Детская хирургия. - 2000. - № 1. - С. 44-47

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (аномалии, патофизиология)
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Разумовский, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Бичков, М. А.
    Вміст кальцію, фосфору та атфазна активність біоптатів слизової оболонки стравоходу у хворих ревматологічного профілю [Текст] / М. А. Бичков, С. В. Бичкова, Я. Б. Швидкий // Практична медицина. - 2011. - Т. 17, № 4. - С. 26-30

Рубрики: Желудочно-пищеводный рефлюкс

   Ревматические болезни

   Пищевод

   Слизистая оболочка

   Фосфор

   Кальций

Дод.точки доступу:
Бичкова, С. В.
Швидкий, Я. Б.

Знайти схожі

12.

    Бобров, В. М.
    Необычные инородные тела глотки и пищевода [Текст] / В. М. Бобров, П. В. Шушков, В. А. Быданов // Вестник оториноларингологии. - 2006. - № 6. - С. 78-79.

Рубрики: Инородные тела--описание случая

   Глотка

   Пищевод

Дод.точки доступу:
Шушков, П. В.
Быданов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Боенко, С. К.
    Защитная функция голосовосстанавливающего шунта у больных после ларингэктомии и биоэлектрическая активность мышечного слоя шейного отдела пищевода [Текст] / С.К. Боенко, Н.Г. Мироненко, Я.А. Гончарова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : Наук.-практ. журн. - 2008. - № 4. - С. 15-20 . - ISSN 0044-4650

Рубрики: Оториноларингологические новообразования--хир

   Ларингэктомия

   Мышцы

   Голос

   Пищевод

Дод.точки доступу:
Мироненко, Н. Г.
Гончарова, Я. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Быков, В. П.
Успешное лечение осложнённого спонтанного разрыва абдоминального отдела пищевода [Текст] / В. П. Быков, О. В. Собинин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2013. - № 2. - С. 55-56

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
РАЗРЫВ СПОНТАННЫЙ -- RUPTURE, SPONTANEOUS (диагноз, хирургия)
ПЕРИКАРДИТ -- PERICARDITIS (хирургия)
Дод.точки доступу:
Собинин, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Васильківський, В. В.
Випадок успішної діагностики та лікування лейоміоми стравоходу [Текст] = Случай успешной диагностики и лечения лейомиомы пищевода / В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман // Хірургія України. - 2018. - N 1. - С. 99-102. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
Анотація: Описано випадок рідкісної патології стравоходу — лейоміоми. Висвітлено особливості клінічного перебігу, проблеми ранньої діагностики та гістологічного підтвердження цього типу пухлин стравоходу. Показано можливі підходи до лікування і труднощі вибору відповідної тактики
Дод.точки доступу:
Гетьман, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Велигоцкий, Н. Н.
Актуальные проблемы хирургии пищевода и поджелудочной железы: По материалам 39-го Всемирного конгресса хирургов, Брюссель, август 2001 г. [Текст] / Н. Н. Велигоцкий // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2001. - Т. 7, № 4. - С. 111-114

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Волков, С. В.
Химические ожоги пищевода: эндоскопическая диагностика и лечение [Текст] / С. В. Волков // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2002. - Т. 12, № 1. - С. 58-61

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Волков, С. В.
Эндоскопическая диагностика химических ожогов пищевода [Текст] / С. В. Волков, Е. А. Лужников // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - № 6. - С. 29-31

MeSH-головна:
ОЖОГИ ХИМИЧЕСКИЕ -- BURNS, CHEMICAL (диагностика, патофизиология, этиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения)
Дод.точки доступу:
Лужников, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Воробей, А. В.
Одноэтапная загрудинная эзофагоколопластика в лечении больных с ожоговой рубцовой стриктурой пищевода [Текст] / А. В. Воробей, Д. А. Чепкий, В. И. Вижинис // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2014. - № 7. - С. 26-33

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (повреждения, хирургия)
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY
Дод.точки доступу:
Чепкий, Д. А.
Вижинис, В. И.

Знайти схожі

20.

Гаргин, В. В.
Выявление и анализ метапластических и диспластических изменений слизистой оболочки пищевода при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни [Текст] / В. В. Гаргин, В. В. Сакал // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - № 2/3. - С. 10-15

MeSH-головна:
МЕТАПЛАЗИЯ -- METAPLASIA (диагноз, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патофизиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патофизиология)
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (профилактика и контроль, этиология)
Дод.точки доступу:
Сакал, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-115

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)