Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (33)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Пищевода новообразования<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 142
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


   
    Сучасні методи хірургічного лікування і післяопераційного знеболення пацієнтів із захворюваннями стравоходу [Текст] = Modern methods of surgical treatment and post−surgery analgesia in patients with esophageal diseases / О. Ю. Усенко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: На основі результатів вивчення показників ступеня міцності езофагогастроанастомозу, частоти його післяопераційних стриктур, вираженості рефлюкс−езофагіту, больового синдрому у пацієнтів після операцій на стравоході, що потребували резекцій, розроблено механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз та метод післяопераційного знеболювання з використанням торакальної паравертебральної та торакальної епідуральної анестезії
Based on the results of studying the strength of esophagogastroanastomosis, frequency of its post−surgery strictures, severity of reflux esophagitis, pain in the patients after esophageal surgery requiring resection, using thoracic paravertebral and thoracic epidural anesthesia there were developed a mechanical invaginative esophagogastroanastomosis and postoperative anesthesia method
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.
Тесля, О. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Щербиніна, М. Б.
    Епідеміологічний профіль раку стравоходу за аналізом бази даних Національного канцер-реєстру України [Текст] / М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 159-170. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
Анотація: Рак стравоходу залишається актуальною медичною проблемою. Це обумовлено його приналежністю до найбільш агресивних злоякісних новоутворень людини та діагностикою, зазвичай, на пізній стадії недуги. Мета роботи – дослідити загальні закономірності динаміки епідеміоло- гічного стану раку стравоходу за показниками захворюваності та смертності серед дорослого населення України за період 2014–2019 рр.
Дод.точки доступу:
Соловйова, Н. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Виживаність хворих на рак стравоходу залежно від локалізації первинної пухлини [Текст] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 76-82. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Рак стравоходу (РС) посідає 8-ме місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та 6-те місце за смертністю чоловіків від злоякісних новоутворень. Клінічний перебіг захворювання зумовлений швидким розвитком синдрому дисфагії, на тлі якого протягом кількох місяців розвивається кахексія, хворі зазвичай помирають від аліментарного виснаження. На сьогодні майже немає досліджень, що аналізують виживаність хворих залежно від локалізації первинної пухлини. Мета. Дослідити результати виживаності хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Матеріали та методи. Зі 1690 пацієнтів зі злоякісними пухлинами стравоходу проаналізована виживаність 1465 хворих на плоскоклітинний РС залежно від локалізації первинної пухлини за розподілом за стадіями TNM та клінічними стадіями. Результати. Серед 1690 хворих на злоякісні захворювання стравоходу, які отримували лікування у науково-дослідному відділенні пухлин органів грудної порожнини, понад 90% становили чоловіки, середній вік яких становив 58,48 року, причому вікові коливання значні — від 20 до 90 років. Серед гістологічних форм істотно переважав плоскоклітинний РС (86,69%), його частота залежала від локалізації первинної пухлини у стравоході — при ураженні верхніх відділів та середньої частини внутрішньогрудного відділу його відмічали більш ніж у 90% випадків, а при ураженні нижньої частини внутрішньогрудного та абдомінального відділів — у 76,05%. Серед інших гістологічних форм переважала аденокарцинома (82,72%). Саме хворі на плоскоклітинний РС були залучені до подальшого аналізу. Залежно від рівня локалізації первинної пухлини: більше половини становили хворі на рак середніх відділів, а хворих на рак нижніх відділів було більше у 1,5 рази, ніж хворих на рак верхніх відділів. Характерно, що під час аналізу розподілу хворих за стадіями TNM та клінічними стадіями (ВООЗ) залежно від рівня локалізації первинної пухлини у стравоході, усі групи виявилися тотожними практично за всіма показниками — більше половини хворих становили хворі з ІІА клінічною стадією, серед яких у 1,5–2 рази переважала стадія T3N0M0 над T2N0M0. Майже третину від усіх хворих становили пацієнти зі стадією ІІІ, де значно домінувала стадія T3N1M0. Майже 10% становили хворі з клінічною стадією IV, серед яких переважали пацієнти з місцевопоширеними формами первинного пухлинного процесу. А найрідше відмічали IIВ та особливо стадію I РС. Висновки. Після проведеного аналізу виживаності хворих можна сказати, що достовірно краща виживаність була у хворих на плоскоклітинний рак нижніх відділів стравоходу як при початкових стадіях, так і при місцевопоширених процесах, а виживаність хворих на рак верхніх та середніх відділів достовірно не розрізнялася. Але при клінічній стадії IV достовірної різниці у виживаності хворих залежно від локалізації первинної пухлини не спостерігали
Дод.точки доступу:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Красносельський, М. В.
    Актуальні питання хірургії раку стравоходу і гастроезофагеального раку [Текст] / М. В. Красносельський, В. І. Старіков, А. С. Ходак // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 2. - С. 118-132. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY
Анотація: Рак стравоходу (РС) займає 14-те місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Гастроезофаге­альний рак (ГЕР) зустрічається в кілька разів частіше, вважається, що ГЕР становить понад 20 % від усіх раків шлунка. Результати лі­кування раку цієї локалізації є найгіршими серед інших онкологічних захворювань. Це пов’язано з високою задавненістю захворювання, виявленого вперше, високою післяопераційною летальністю (15 %) та низькою п’ятирічною виживаністю хворих
Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані літературних джерел свідчать про необхідність виконання обов’язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Найбільш успішні результати лікування раку стравоходу та гастро-езофагеального раку отримані у провідних спеціалізованих онкологічних клініках, де спостерігається найменша післяопераційна летальність. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад’ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії)
Дод.точки доступу:
Старіков, В. І.
Ходак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Prognostic significance of microRNA-200b and ERCC1 expression in tumor cells of patients with esophageal cancer [Текст] / S. I. Kirkilevsky [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 167-171. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, этиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормовані):
экспрессия микроРНК-200b
Анотація: The development of malignant tumors, including esophageal cancer (EC), could be associated with impaired expression of oncosuppressive miRNA-200b and еxcision repair cross-complementing group-1 (ERCC1), a protein involved in DNA repair and alternative splicing. Aim: To investigate the features of expression of miRNA-200b and ERCC1 in tumor cells of patients with EC and to determine the possibility of their use for prediction of EC aggressiveness. Materials and Methods: 52 patients with EC of stages II–IV were enrolled. Expression of ERCC1 in tumor cells was assessed by immunohistochemical method, expression of miRNA-200b was evaluated by the real time reverse transcription-polymerase chain reaction. Results: The expression of miRNA-200b and ERCC1 in tumor cells of EC patients is associated with their life expectancy. The characteristic features of neoplasms in patients who died within 12 months are low expression of miRNA-200b (2.87 ± 1.65 a.u.) (ρ = –0.42; p < 0.05) and high expression of ERCC1 (191.0 ± 18.6 H-Score points) (ρ = –0.48; p < 0.05). The inverse correlations between the level of miRNA-200b expression and the tumor size were found both in the group of patients with survival < 12 months (ρ = –0.42; p < 0.05) and in the group of patients with survival > 12 months after surgery (ρ = –0.53; p < 0.05). Conclusions: The obtained data indicate the feasibility of using the expression of miRNA-200b and ERCC1 in EC cells to predict the aggressiveness of esophageal cancer
Дод.точки доступу:
Kirkilevsky, S. I.
Krakhmalev, P. S.
Malyshok, N. V.
Zadvornyi, T. V.
Borikun, T. V.
Yalovenko, T. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Shcherbynina, M.
    Histological criteria for “intraepithelial squamous cell carcinoma” of the esophagus: continued dialogue between Ukrainian and Japanese pathologists [Текст] / M. Shcherbynina, M. Itabashi, N. Soloviova // Экспериментальная онкология. - 2020. - Т. 42, № 4. - С. 314-317. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, SQUAMOUS CELL (патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормовані):
гистологические критерии (западные или японские)
Анотація: Patients with esophageal squamous cell carcinoma (SCC) have a poor prognosis mostly due to the late diagnosis. A morphological method is still the main diagnostic method for SCC. The aim of the study was to find out which histological criteria, namely Western or Japanese criteria, for early stage SCC are used by pathologists in Ukraine as compared with their Japanese colleagues. Methods: 14 Ukrainian and 6 Japanese pathologists have participated in this study. Virtual slides for research were provided by National Cancer Research Center (Tokyo, Japan) in 2018. Each of the pathologists has used these slides and presented the conclusion via the Internet. Results: Essential diagnostic discrepancies were revealed: a number of biopsy specimens was diagnosed by Japanese pathologists as “noninvasive carcinoma”, while Ukrainian pathologists classified the specimens as high-grade or low-grade dysplasia, indefinite for neoplasia, or reactive/regenerative lesions. Conclusion: The adoption of a unified concept of criteria for non-invasive (intraepithelial) carcinoma underlies early endoscopic/surgical treatment, which significantly increases the survival rate of patients with SCC. A solid common approach to the diagnosis between Western and Japanese pathologists, as well as endoscopists, is necessary to ensure timely treatment and increase survival rate of patients with SCC
Дод.точки доступу:
Itabashi, M.
Soloviova, N.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Комплексне лікування хворих на рак верхніх відділів стравоходу / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2019. - Том 21, N 4. - С. 327-332


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (лекарственная терапия, терапия, хирургия)
Анотація: Рак верхніх відділів стравоходу (РВВС) становить 10–15% усіх випадків раку стравоходу та має несприятливий прогноз. Результати лікування хворих на РВВС на сьогодні залишаються незадовільними. В основному пацієнти отримують лише радіохіміотерапію (РХТ). Оперативні втручання виконуються рідко у спеціалізованих лікувальних закладах. Не існує чіткого алгоритму комплексного лікування. Мета: покращити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на РВВС за допомогою розробленого методу комплексного лікування. Об’єкт і методи: проаналізовані безпосередні та віддалені результати лікування 44 хворих на РВВС (основна група) за розробленим комплексним методом із застосуванням передопераційної РХТ із селективним введенням цитостатиків та оперативного втручання в обсязі одномоментної субтотальної езофагоектомії за оригінальною методикою. Проведено порівняння з результатами лікування 187 хворих на рак середньої частки внутрішньогрудного відділу стравоходу (РСЧВВС) (група порівняння) та 58 хворих на РВВС, які отримували самостійну РХТ (контрольна група). Результати: безпосередні результати лікування хворих на РВВС за розробленим методом комплексного лікування оцінені як задовільні й зіставні з подібними при комплексному лікуванні хворих на РСЧВВС. При оцінці віддалених результатів лікування можна сказати, що загальна виживаність хворих на РВВС та РСЧВВС на різних строках спостереження протягом 60 міс після лікування достовірно не відрізнялася. Віддалені результати у хворих на РВВС, які отримали комплексне лікування за розробленим методом, виявилися достовірно кращими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Висновки: застосування розроб­леного методу комплексного лікування у хворих на РВВС є виправданим. Результати лікування хворих на РВВС за розробленим методом комплексного лікування оцінені як задовільні й зіставні з подібними при лікуванні хворих на РСЧВВС. Метод дозволяє проводити радикальне лікування хворих на РВВС, віддалені результати якого достовірно перевищують такі після застосування лише консервативного лікування
Дод.точки доступу:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.
Жуков, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Кіркілевський, С. І.
    Результати стентування хворих на рак верхніх та середніх відділів стравоходу [Текст] / С. І. Кіркілевський, П. С. Крахмальов, Р. І. Фридель // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 92-98. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (осложнения, терапия)
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (терапия, этиология)
СТЕНТЫ -- STENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: На момент встановлення діагнозу хворі на рак стравоходу (РС) найчастіше є неоперабельними у зв’язку із занедбаністю процесу. Тривалість життя в інкурабельних пацієнтів з вираженою дисфагією становить в середньому 90 днів. Радикальне лікування може бути виконано лише у 20–30% хворих з 5-річною виживаністю у межах 10,3–35%. Мета. Дослідити безпосередні та віддалені результати стентування хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Об’єкт і методи. Проаналізовано досвід використання внутрішньостравохідних саморозширюваних стентів у хворих на РС (49 випадків — рак верхніх і 73 — середніх відділів стравоходу) в порівнянні з накладенням стоми (53 випадки). Результати. В результаті лікування у всіх хворих, які були стентовані, зменшувалася дисфагія, з’являлася можливість приймати їжу звичайним шляхом, поліпшувалася якість життя, у багатьох з’являлася можливість продовжити терапію. Виявлено, що стентування неоперабельних хворих на рак верхніх і середніх відділів стравоходу є виправданим, воно дозволяє пацієнтам продовжити харчуватися природним шляхом і тим самим значно покращує якість життя, на відміну від накладення стоми. Хворі на рак верхніх відділів стравоходу, які були стентовані не з приводу нориць, мали достовірно кращі віддалені результати виживаності, ніж хворі на РС після накладення стоми і подібні хворі на рак середніх відділів стравоходу, причому виживаність хворих на рак верхніх відділів стравоходу після стентування не з приводу нориць була значно кращою, ніж при їх наявності. Хворі на рак середніх відділів стравоходу, які були стентовані з приводу нориць, мали такі ж віддалені результати виживаності, як і хворі на рак середніх відділів стравоходу, які були стентовані не з приводу нориць, що свідчить про високу ефективність стентування при раку середніх відділів стравоходу з приводу нориць. Висновки. Стентування не­операбельних хворих на рак верхніх та середніх відділів стравоходу є виправданим, воно дозволяє пацієнтам продовжити харчування природним шляхом та тим самим значно покращує якість життя, на відміну від накладення стоми
Дод.точки доступу:
Крахмальов, П. С.
Фридель, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Результати хірургічного лікування хворих на рак верхніх відділів стравоходу [Текст] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 238-244. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (лекарственная терапия, радиотерапия, хирургия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ -- CHEMORADIOTHERAPY (методы)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Рак верхніх відділів стравоходу (РВВС) становить 10–15% усіх випадків раку стравоходу. Результати лікування хворих на РВВС залишаються незадовільними. В основному пацієнти отримують самостійну радіохіміотерапію, на сьогодні не існує чіткого алгоритму хірургічного лікування. Мета: покращити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на РВВС шляхом розроблення методики оптимального оперативного втручання у обсязі одномоментної субтотальної езофагоектомії. Об’єкт і методи: проаналізовано безпосередні та віддалені результати комбінованого лікування 44 хворих на РВВС (основна група) та 187 хворих на рак середньої частки внутрішньогрудного відділу стравоходу (РСЧВВС) (група порівняння). Пацієнти обох груп одержували неоад’ювантну радіохіміо­терапію за аналогічними схемами. В основній групі 16 хворих прооперовано за розробленою методикою (радикальне видалення пухлини з накладанням трансплеврального механічного стравохідно-шлункового анастомозу, нутритивної мікроєюностоми та дренуванням шийного простору з лівобічної цервікотомії), в інших виконано операцію за типом Льюїса (25) або Торека (3). У групі порівняння у 92,4% хворих виконано операцію за типом Льюїса. Результати: безпосередні результати лікування пацієнтів обох груп задовільні, рівні ускладнень достовірно не відрізнялися. Виконання субтотальної езофагоектомії після проведеного курсу передопераційної радіохіміотерапії дозволило виконати резекцію стравоходу R0 з його перетинанням на 2 см вище верхнього краю пухлини (замість традиційних 4 см). При оцінці віддалених результатів лікування виявлено, що безрецидивна виживаність хворих на РВВС та РСЧВВС достовірно не відрізняється. За сукупністю безпосередніх та віддалених результатів виконання субтотальної езофагоектомії у контексті розробленого методу лікування хворих на РВВС є виправданим та більш доречним, ніж виконання операції за типом Льюїса. Висновки: застосування розробленої методики оптимального оперативного втручання у обсязі субтотальної езофагоектомії є виправданим і дозволяє проводити радикальне лікування хворих на РВВС. Результати лікування пацієнтів за розробленою методикою тотожні таким при радикальному оперативному лікуванні хворих на рак середніх відділів стравоходу
Дод.точки доступу:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.
Жуков, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Пост-резекційний рефлюкс-езофагіт залежно від способу формування механічного стравохідно-шлункового анастомозу [Текст] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 29-35


MeSH-головна:
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
ГАСТРОЭНТЕРОСТОМИЯ -- GASTROENTEROSTOMY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (диагностика, этиология)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Мета робота – оцінити патогістологічні зміни слизової оболонки стравоходу, пов’язані з шлунково-стравохідним рефлюксом, хворих на рак стравоходу та кардіоезофагіальний рак після радикального оперативного втручання залежно від варіанту сформованого езофагогастроанастомозу. Встановлено, що формування інвагінаційного механічного езофагогастроанастомозу дозволяє достовірно зменшити частоту гістологічних проявів рефлюкс-езофагіту порівняно зі способом формування циркулярного механічного анастомозу
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.
Сидюк, О. Є.
Савенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Хвастунов, Р. А.
    Бемипарин в практике обширных оперативных вмешательств по поводу рака желудка и пищевода / Р. А. Хвастунов, С. Е. Толстопятов // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 52-59. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Целью нашего исследования является оценка собственного опыта применения низкомолекулярных гепаринов. в частности бемипарина, у группы больных повышенного риска венозных тромбоэмболических осложнений при выполнении расширенных оперативных вмешательств по поводу рака желудка и пищевода. Произведен сравнительный анализ данных групп, продемонстрированы непосредственные результаты применения бемипарина у онкологических больных
Дод.точки доступу:
Толстопятов, С. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Досвід застосування мініінвазивної технології при езофагектомії [Текст] / О. Ю. Усенко[та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 157-161


MeSH-головна:
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (хирургия)
ПИЩЕВОДНО-ЖЕЛУДОЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- ESOPHAGOGASTRIC JUNCTION (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
Анотація: Післяопікові рубцеві стриктури стравоходу є однією з найбільш поширених хірургічних патологій. Дуже суперечливими є існуючі підходи до лікування наслідків поєднаних опіків стравоходу та шлунка, стравоходу і глотки, немає єдиної думки щодо термінів та методів усунення післяопікового рубцевого стенозу. Відновні операції на стравоході залишаються найбільш складним, завершальним етапом лікування.
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Сидюк, А. В.
Сидюк, О. Є.
Клімас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Вибір методу лікування поліпів шлунку, стравоходу та товстої кишки [Текст] / О. М. Велігоцький [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 162-164


MeSH-головна:
ПОЛИПЫ -- POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS (хирургия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: У статті проаналізовано досвід хірургічного лікування 250 хворих з поліпами шлунку, стравоходу та товстої кишки. Три групи пацієнтів - ендоскопічна електроексцизія поліпів (І група – 211 хворих (84,4%); резекція слизової оболонки та дисекція підслизового шару (II група – 28 хворих (11,2%); відкрита поліпектомія (111 група - 11 пацієнтів (4,4%). Дана оцінка ефективності методів ендоскопічного видалення поліпів шлунково-кишкового тракту. Доведено, що видалення доброякісних поліповидних утворень з ендоскопічною резекцією слизової оболонки та дисекцією підслизового шару є ефективними та безпечними методиками з невеликою кількістю ускладнень.
Дод.точки доступу:
Велігоцький, О. М.
Шадрін, О. В.
Савицький, Р. В.
Рибак, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Шапринський, В. О.
    Передопераційна діагностика лейоміом верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за допомогою ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії [Текст] / В. О. Шапринський, Ю. В. Бабій // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 18-25


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DIGESTIVE SYSTEM NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GASTROINTESTINAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, хирургия, химия)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- DUODENAL NEOPLASMS (диагностика, ультрасонография, химия, хирургия)
ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ УЛЬТРАЗВУК-НАПРАВЛЯЕМАЯ ТОНКОИГОЛЬНАЯ АСПИРАЦИЯ -- ENDOSCOPIC ULTRASOUND-GUIDED FINE NEEDLE ASPIRATION
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
Анотація: З вересня 2016 року по лютий 2019 року проспективно було виконано 16 досліджень в об’ємі ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії (EUS-FNA) пацієнтам, з підозрою на підслизове новоутворення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (за результатами попередніх гастроскопій). Усі пацієнти з групи дослідження були прооперовані. Порівнювались результати імуногістохімічного дослідження біологічних зразків, отриманих за допомогою ендоскопічної тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ендосонографії, та біологічних зразків, отриманих під час виконання оперативного втручання. Ендоскопічна тонкоголкова аспіаційна біопсія під контролем ендосонографії з імуногістохімічним дослідженням є безпечним і точним методом передопераційної діагностики підслизових новоутворень, зокрема лейоміом, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Дод.точки доступу:
Бабій, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Профілактика ускладнень при операціях з приводу раку середньої і нижньої третин стравоходу [Текст] / О. М. Козачук [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 13-15. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Покращання результатів хірургічного лікування раку стравоходу. Проаналізовано результати хірургічного лікування 43 хворих із раком середньої і нижньої третин стравоходу. Операцію Льюїса виконано 38 хворим, операцію Гарлока - 5. Циркулярний зшиваючий апарат із другим рядом П-подібних ручних швів застосовано у 28 хворих. У 15 хворих анастомоз формували ручним двохрядним швом. Вибір способу накладення анастомоза залежав від місцевих і загальних факторів: локалізації пухлини, змін стінки стравоходу в місці накладення анастомоза, ступеня порушень водно-електролітного, білкового балансу, супутньої патології. Профілактика післяопераційних ускладнень включала передопераційну корекцію лабораторних показників, лікування супутньої патології, вибір способу накладення анастомоза, післяопераційну інтенсивну терапію. Ускладнення після операції виникли у 1 (2,3 %) хворого. Найчастішим ускладненням після операцій з приводу раку стравоходу є неспроможність стравохідно-шлункового анастомоза, яка виникає під впливом загальних і місцевих факторів. Загальні фактори: порушення кровообігу, зумовлене серцевою недостатністю, гіпоксія за рахунок легеневої недостатності, коагулопатія, порушення білкового і водно-електролітного обміну. Зменшення впливу загальних факторів на виникнення післяопераційних ускладнень досягали шляхом проведення інтенсивної передопераційної підготовки. Висновки: профілактика ускладнень ефективна у разі проведення її на всіх етапах лікування: під час передопераційної підготовки, оперативного втручання, в післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Козачук, О. М.
Швейкін, І. В.
Комінко, А. В.
Орган, С. І.
Карнута, А. М.
Марценюк, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Klimas, A. S.
    Quality of life of patients with cancer of the esophagus and cardioesophageal cancer [Текст] = Якість життя хворих на рак стравоходу та кардіоезофагальний рак / A. S. Klimas // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 31. - С. 18-28. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
ЭЗОФАГОПЛАСТИКА -- ESOPHAGOPLASTY (методы, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИ СОЗДАННЫЕ АНАТОМИЧЕСКИЕ СТРУКТУРЫ -- SURGICALLY-CREATED STRUCTURES (использование, статистика, тенденции)
Анотація: The urgency of the study is due to the aggressiveness of esophageal cancer and cardioesophageal cancer, low survival rate of patients, the need for further development aimed at improving the consequences of surgical intervention, the effectiveness of which can be evaluated with the help of determining the quality of life of these patients. The aim of the work is to assess the quality of life of patients with esophagus cancer and cardioesophageal cancer after radical surgery, depending on the variant of the formed esophagogastroanastomosis based on the analysis of indicators of the general condition of patients and the severity of esophageal-gastric symptoms at different stages of observation. 60 patients with cancer of the esophagus and cardioesophageal cancer after proximal gastrectomy with resection of the esophagus accesses of Lewis or Osawa Garlock were subject to questioning. The patients were divided into two groups: the study group consisted of 30 patients who had developed the mechanical invagination of the esophagogastro-anastomosis developed and protected by the Ukrainian patent, the comparison group made up 30 patients who had the end-to-side mechanical esophagogastroanastomosis formed. Quality of life was assessed before surgery and at 3, 6, and 12 months after surgery. The EORTC QLQ-C30 V.3 questionnaire was used to assess the general condition of the patients, and the EORTC QLQ-OG25 questionnaire was used to assess the presence of specific gastrointestinal symptoms. Statistical analyses were performed using EZR v.1.35 software (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan, 2017), which is a graphical user interface for R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). To analyze the dynamics of the indicators, the Friedman criterion was used for repeated measurements, pairwise comparisons were performed according to the Conover criterion. To verify the validity of the differences between dependent samples, the non-parametric W-criterion of Wilcoxon was used. It was established that the general condition of the patients after surgery, assessed by the EORTC QLQ-C30 V.3 scales, did not depend on the method of formation of esophagogastroanastomosis. The results of the study of the quality of life of patients after surgery with various ways of forming esophagogastroanastomosis modulo EORTC QLQ-OG25 showed significantly lower frequency rate of symptoms such as reflux, pain and discomfort in the stomach, nutritional problems in front of other people and a sense of physical unattractiveness in the group of patients for which formation of a mechanical invagination esophagogastroanastomosis was applied
Актуальність дослідження зумовлена агресивністю раку стравоходу та кардіоезофагального раку, низькою виживаністю хворих, необхідністю подальших розробок, направлених на поліпшення наслідків оперативного втручання, ефективність яких може бути оцінена при допомозі визначення якості життя таких хворих. Мета роботи – оцінити якість життя хворих на рак стравоходу та кардіоезофагальний рак після радикального оперативного втручання залежно від варіанту сформованого езофагогастроанастомозу на основі аналізу показників загального стану пацієнтів і вираженості стравохідно-шлункових симптомів на різних етапах спостереження. Анкетуванню підлягали 60 хворих на рак стравоходу та кардіоезофагальний рак після проксимальної резекції шлунку з резекцією стравоходу доступами Льюіса, або Осава-Гарлока. Хворі були поділені на дві групи: група дослідження становила 30 хворих, яким було сформовано розроблений і захищений патентом України механічний інвагінаційний езофагогастроанастомоз, група порівняння становила 30 хворих, яким було сформовано механічний циркулярний езофагогастроанастомоз кінець в бік. Якість життя оцінена до оперативного втручання та на 3, 6 і 12 місяць після оперативного втручання. Для оцінки загального стану пацієнтів використовували опитувальник EORTC QLQ-C30 V.3, а для оцінки наявності специфічних стравохідно-шлункових симптомів – опитувальник EORTC QLQ-OG25. Статистична обробка даних проведена у пакеті EZR v. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan, 2017), графічний інтерфейс до R (The R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Для аналізу динаміки показників використаний критерій Фрідмана для повторних вимірювань, парні порівняння проводили за критерієм Коновера. Для перевірки достовірності відмінності між залежними вибірками застосовували непараметричний W-критерій Вілкоксона. Встановлено, що загальний стан пацієнтів після оперативного втручання, оцінений за шкалами EORTC QLQ-C30 V.3, не залежав від способу формування езофагогастроанастомозу. Результати дослідження якості життя хворих після оперативного втручання з різними способами формування езофагогастроанастомозу за модулем EORTC QLQ-OG25 продемонстрували достовірно нижчу вираженість симптомів: рефлюксу, болю та дискомфорту в ділянці шлунку, проблем харчування перед іншими людьми та відчуття фізичної непривабливості у групі хворих, яким було застосовано формування механічного інвагінаційного езофагогастроанастомозу.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Механический инвагинационный эзофагогастроанастомоз в профилактике послеоперационных осложнений у пациентов после резекции пищевода [Текст] / А. Ю. Усенко [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Том 24, N 2. - С. 19-22. - Библиогр.: с. 21-22


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ АППАРАТЫ СШИВАЮЩИЕ -- SURGICAL STAPLERS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведен сравнительный анализ результатов лечения больных раком пищевода, которым выполнена его резекция с формированием двух вариантов механического эзофагогастроанастомоза: классического и инвагинационного. Были оценены послеоперационные осложнения со стороны анастомоза и доказана эффективность его инвагинационного механического варианта
Дод.точки доступу:
Усенко, А. Ю.
Сидюк, А. В.
Климас, А. С.
Савенко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Васильківський, В. В.
    Діагностика лейоміоми стравоходу [Текст] / В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 26-29. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY (методы)
Анотація: Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу. Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6). Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно. Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз
Дод.точки доступу:
Гетьман, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Бортный, Н. А.
    Дифференциальная рентгенодиагностика кардиоэзофагеального рака [Текст] : (лекция) / Н. А. Бортный // Променева діагностика, променева терапія. - 2017. - N 1. - С. 22-30. - Библиогр.: с. 29-30


MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (рентгенография)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (рентгенография)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПИЩЕВОДНЫЙ СПАЗМ ДИФФУЗНЫЙ -- ESOPHAGEAL SPASM, DIFFUSE (рентгенография)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (рентгенография)
ПИЩЕВОДА АХАЛАЗИЯ -- ESOPHAGEAL ACHALASIA (рентгенография)
ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ -- ESOPHAGEAL STENOSIS (рентгенография)
ПИЩЕВОДА И ЖЕЛУДКА ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- ESOPHAGEAL AND GASTRIC VARICES (рентгенография)
Анотація: Кардиоэзофагеальный рак в настоящее время занимает 6-е место по причине смерти от рака во всем мире. За последние 20 лет, на фоне снижения заболеваемости раком желудка, отмечен резкий рост случаев кардиоэзофагеального рака. На основании данных литературы, собственного опыта и данных наблюдений других специалистов в лекции рассматривается проблема дифференциальной рентгенологической диагностики кардиоэзофагеального рака. Знание современной рентгеносемиотики заболеваний пищевода, несмотря на наличие сходных клинических симптомов, расширит возможности врачей-рентгенологов в его дифференциальной рентгенодиагностике
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Торакальна епідуральна анестезія та торакальний паравертебральний блок у хворих після радикальних оперативних втручань на стравоході [] = Thoracic epidural anesthesia and thoracic paravertebral block in patients after radical surgery on the esophagus / О. Ю. Усенко [та ін.] // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 139-142. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы, тенденции)
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ЭЗОФАГЭКТОМИЯ -- ESOPHAGECTOMY (использование, тенденции)
Анотація: В НІХТ ім. О.О. Шалімова з приводу злоякісних пухлин стравоходу оперовані 80 хворих (виконані радикальні оперативні втручання комбінованим торако-абдомінальним доступом (Льюїса або Осава-Гарлока)). У контрольну групу увійшли 40 пацієнтів, у яких використана післяопераційна торакальна епідуральна анальгезія (ТЕА); у групу дослідження - 40 пацієнтів, у яких використана комбінована післяопераційна анальгезія (ТЕА + торакальний паравертебральний блок (ТПБ)). Доведено ефективність використовуваного методу комбінованої ТЕА з ТПБ у післяопераційному періоді у хворих з езофагектомією
Дод.точки доступу:
Усенко, О. Ю.
Мазур, А. П.
Сидюк, О. Е.
Сидюк, А. В.
Клімас, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)